Enervit

Італійський виробник спортивних гелів та інших подібних продуктів який є ледь не найстарішим у галузі і дуже поширеним в Європі, але практично невідомий в США. Я придбав деяку їх продукцію на thefeed.com коли мені запропонували додати кілька гелів зі знижкою до замовлення. І мені дуже сподобалося те що куштував, тому і пишу про цей бренд.

Carbo Jelly C2:1PRO

Гель дуже щільний у порівнянні з багатьма сучасними рідкими гелями – він по суті є одним шматком, але доволі м’яким. За консистенцією нагадує чи то дуже м’який мармелад, чи трохи підсохлий джем.

На смак гель приємно фруктовий, але не надмірно. Також він не надто солодкий. Не липне до зубів, дуже легко ковтати, варто лише розкусити на кілька шматочків. Післясмак лишається на довго, але він не є неприємним.

На велосипеді цілком можна їсти ці гелі одне за одним. А от на бігу буде складно – треба буду поступово відкусювати під час руху маленькими шматочками. У мене вийшло, але це не найзручніший спосіб і більш рідкі гелі краще для бігу.

Суміш глюкози та фруктози теоретично дає як швидкий так і відкладений сплеск енергії, але чесно кажучи для мене значно важливіше щоб я їх міг з’їсти кілька впродовж тренування чи змагань і щоб мене не нудило. З цим гелем усе гаразд в цьому сенсі.

Коштує він майже $3 за порцію, що доволі дорого, але у магазині згаданому на початку посту я їх купив здається 4 штуки за $2 – ця ціна просто неймовірна, перейшов би повністю на цей гель якби завжди міг купувати за нею.

На сайті виробника – Carbo Jelly C2:1PRO | Endurance | Enervit.

Liquid Gel

Цей гель має таке саме співвідношення глюкози та фруктози, але є рідким, по суті як сік. На пакеті є кришечка, що дозволяє розтягнути порцію на кілька разів, але як на мене це не має сенсу. Просто порція достатньо невелика щоб її легко ковтнути за один раз.

Не лише за консистенцією, але і за смаком цей гель найбільше схожий саме на сік і теж не надмірно солодкий.

Ціна $3.50 за порцію це дуже, просто надзвичайно дорого. Я взяв два “пробники” за $3, це більш осмислено.

Але як і випадку вищезгаданого гелю ціна є по суті єдиним недоліком.

На сайті виробника – Liquid Gel Orange| During | Enervit.

Carbs Fuel

Ніколи не чув про цей бренд доки не купив серед інших пробників пару їх гелів. І мені сподобалося, тому купив більшу коробку.

Original 50G Energy Gel

Навіть сам лише дизайн гелів робить акцент на простоті – це лише калорії, нічого зайвого.

На смак гелі солодкі, але не надмірно і трошки кислі. В цілому смак приємний, і легко можу 2-3 таких поспіль ковтнути, а от далі не знаю як піде. І це питання через те, що одна порція містить аж 200 калорій, що доволі багато для гелів. Скажімо SiS Beta Fuel який теж містить значну порцію калорій має значно солодший смак, і є трошки густішим за консистенцією. Цей же гель на диво рідкий і його легко вживати. Проте все одно треба його перевіряти на тренуваннях – така значна кількість цукро не дається легко найсильнішому шлунку, а коли перегрітий та захеканий то може бути і значно гірше.

При ціні в $2 за порцію гель є дуже хорошим варіантом, особливо якщо враховувати калорії за долар :)

На сайті виробника – Carbs Fuel 50g Energy Gel.

Bib Magnets

Дуже проста і недорога річ – набір магнітів для бігового номера. При ціні від $5 до $15 і зовнішнього вигляду від пласких пластин до якихось символі ці маленькі магніти додають багато зручностей.

*Маю ось точно такі, лише помаранчевого кольору*

Їх призначення – фіксувати номер на футболці замість звичних усім булавок. Чим не такі булавки? В залежності від матеріалу вони можуть пошкоджувати доволі дорогі спортивні речі. Плюс їх іноді не надто зручно одягати, а як треба хоч трохи посунути то взагалі все з початку. І так, це не така велика проблема, але і рішення для неї не дороге.

Відповідаю на питання – ні, вони не натирають, бо їх зроблено з жорсткого та добре відполірованого пластику.

RingConn Gen 2

Це мій другий і успішний приклад спонсорування продукта на кікстартері (RingConn Gen 2: Ultimate Lightness, 12 Days Battery by RingConn — Kickstarter). Першим, до речі був AAWireless і я досі радий з того, що спонсорував і його.

Для тих хто не знає – Kickstarter є платформою де компанії та підприємці розміщують свої проекти, а зацікавлені покупці можуть їх підтримати фінансово у різні способи. Таким чином компанія може зібрати потрібні гроші для початку виробництва. У випадку цього продукту я сплатив $209 (двічі, бо взяв так і Олені) і через кілька місяців отримав продукт який коштує $299.

Продукт сам по собі – це розумне кільце. Що в ньому розумного? Воно вимірює пульс, насичення крові киснем, збирає дані про фізичну активність, стрес та сон. Тобто робить багато того, що і розумний годинник (як мій Garmin Forerunner 955), але менш інтрузивно і не так гнучко.

Десь на початку вересня нам прийшли кільця-пробники щоб підібрати свій розмір. Кільця в наборі були пластикові і я пробував різні на різних пальцях. До речі виробник рекомендує вказівний, середній чи безіменний пальці лівої руки. Після того як визначилися з розмірами ми заповнили форму на сайті де вказали додатково до розміру ще й матеріал. На вибір були блискуча сталь, матово чорний, рожеве золото.

Коли я ходив з “пробниками” у мене з’явилися певні побоювання. Кільце трошки муляло постійно, трошки заважало, його хотілося зняти. Я вже думав, що коли прийде саме кільце то я можливо його навіть не буду носити.

Але фінальний продукт на диво був краще: легше за пластикові пробники та трошки тонкіше. І трошки не так щільно сидять на пальці. Мені це дуже сподобалося.

До кільця я звик дуже швидко і тепер помічаю його менше ніж годинник на руці.

Дані яки збирає кільце потрапляють у додаток на смартфоні, а звідти вже в хмару в інтернеті. Сам додаток дуже простий у навігаці і подивитися та знайти усі дані дуже легко.

Перед тим як зупинитися саме на RingConn я зважував інші продукти (Oura чи кільце від Samsung), але саме RingConn 2 вигравав для мене особисто з наступних причин:

компанія вже довела, що може робити якісний продукт першою версією якою покупці були дуже задоволені
нема підписки та щомісячної платні. Для порівняння у інших виробників це легко може буди аж до $20 за місяць.
серед усіх кільце є чи не найлегшим і точно найтонкішим.

Разом з кільцем в ціну включено кейс який має батарею всередині і дозволяє заряджати кільце у тривалих подорожах. У інших виробників це може вимагати додаткової оплати.

Заряду вистачає на 11-12 днів, а з кейсом і на кілька місяців. Теж краще ніж більшість інших розумних кілець.

Коротше я надзвичайно задоволений і можу радити саме це кільце щосили.

На сайті виробника – RingConn Gen 2 | Ultimate Lightness, 12-Day Battery.

Saucony Endorphin Pro 3

Купив я ці кросівки ще кілька місяців тому, але нагода побігати в них була усього кілька разів. І вже на момент написання у продажу є наступна, 4-та модель. Тож мабуть час написати про враження які вже склалися.

Перша модель (Saucony Endorphin Pro) мені дуже подобалася – вони були схожі на звичайні кросівка за усіма відчуттями, але були легкі і жваві, дозволяли легко прискорюватися і тримати темп.

Другу модель я пропустив, за відгуками вона стала трошки жорсткішою і зустріли її менш прихильно – вона втратила певну пружність.

І ось третя модель повернула (за відгуками) пружність і зберегла м’якість. А тому при нагоді я придбав її за $170 (повна ціна тоді була $250). А зараз ця модель, хоча вже її і не випускають, багато де продається за ті самі $170.

Ці кросівки, на мою думку, є найкращим варіантом для тих, хто купує свою першу пару з карбоновою пластиною. І хоча прийнято починати з сучасних моделей Nike Vaporfly – на мою думку це не ідеальний вибір. Бо Nike не надто зручно сидять на усіх ногах (скажімо у мене на кожному кроці “випадала” п’ята) і взагалі не зручні для повільного бігу.

І для порівняння інша пара супер-кросівок які я дуже люблю Adidas AdiZero Adios Pro 3 є набагато більш агресивними і роблять біг навіть у середньому темпі не надто комфортним. В той час як Endorphin Pro дуже комфортні в середньому темпі і навіть дозволять бігти повільно не відчуваючи незручностей.

Я не певен, що ось ця модель мені подобається більше ніж перша, але кросівки безумовно дуже комфортні, добре сидять на нозі, м’які і пружні одночасно.

Також це перші кросівки на які я поставив еластичні шнурки і де вони мені не заважають. А враховуючи, що язичок тут пришитий зсередини одягати ці кросовки в транзитній зоні дуже легко і просто (особливо у порівнянні з AP3 де треба старанно вирівнювати язичок і які не можна одягти без ложечки).

В цілому, враховуючи ціну за яку цю модель можна зараз знайти це, на мою думку, найкращий вибір серед усіх супер-кросівок на даний час. І так – вони можливо не відчуваються такими швидкими і не примушують бігти швидко як деякі інші моделі, але комфорт та легкість бігу на рівні з усіма конкурентами.

Garmin Forerunner 955

Буду чесним – головна причина для мене купити цей годинник була в просто фантастичній знижці. За $350 (повна ціна на момент написання – $500) доларів я його придбав, а попередню модель (Garmin Forerunner 945xt) для порівняння я взяв коли вона мені терміново знадобилася за $600. І продав її за $200. Тобто фактично зробив собі апгрейд за $150.

Усі характеристики моделі можна побачити на сторінці виробника (Garmin Forerunner® 955 | Premium Running Watch), а я хочу перелічити деякі відмінності важливі особисто для мене:

кращий екран – яскравіші кольори, трошки більша роздільна здатність, ледь трошки більший
екран тепер сенсорний – це насправді додає трошки зручності коли годинник не в спортивному режімі. Для тренувань же можна заборонити екрану реагувати на дотик і підтримувати лише кнопки (як я і зробив).
час роботи від повного заряду теж покращився і мені це помітно
новіший і трошки більш точний датчик пульсу
покращений інтерфейс – він не так щоб суттєво змінився, але треба трошки звикнути. В цілому мабуть більш логічно стало.

Ну а найголовніше виділю окремо – в режимі триатлону (вірніше мультиспорту) годинник може сам визначати зміну активності і переходити в інший вид. Для триатлону це означає, що я натискаю кнопку старту на початку плавання, далі коли виходю з води годинник розуміє, що я в транзитці, потім так само визначає коли я на велосипеді, друга транзитка і біг. І лише стоп треба натиснути в кінці. Дуже зручно, нічого не забуваєш. Воно не надто точне, але достатнє для мене щоб на 90 км вело чи 21 км біг не зважати на кілька (хай навіть кілька десятків) секунд коли годинник не відреагував вчасно.

Ще цікавою особливістю є те, що годинник якось вгадує які саме я вправи роблю коли займаюся на тренажері чи з вагою (не те щоб я це часто робив). І потім показує доволі точно які саме м’язи було задіяно.

Коротше я задоволений покупкою і можу радити цю модель. Але чесно кажучи за повну ціну його купувати щоб обновитися з попередньої – не певен, що воно дійсно варто тієї ціни якщо ви не зможете продати вигідно попередню модель.

Shimano SH-TR901

Вело-туфлі для триатлону Shimano SH-TR9 я використовую настільки довго, що здається вони у мене вже років 15, хоча насправді ближче до 10. І так, для мене вони були не ідеальні, трошки затісні у верхній передній частині стопи. Але ці туфлі комфортні, мають жорстку карбонову підошву, і головне – їх використовує мабуть більшість любителів (на тих стартах де я приймаю участь) і можливо навіть більшість професіоналів.

Проте час йде і мої блакитні туфлі перетворилися майже на капці – вони розплющені, і на жаль їх п’ята почала провалюватися всередину так, що їх дуже складно взувати коли вони на педалях.

Нова модель насправді має дві версії. Перша, та про яку я пишу, є оновленням. Інша, дорожча SH-TR903 є значно дорожчою ($350 на момент написання) і має замість фронтальної липучки систему BOA яка теоретично дозволяє точніше “налаштувати”

Модель SH-TR901 яку я обрав (SH-TR901 Triathlon Racing Shoes | Road Footwear | Ride Shimano) коштує $275, але її іноді можна придбати за $192, що безумовно є дуже хорошою ціною.

На жаль вона існує лише у чорному (скоріш перламутровому з переливами) кольорі, але я швидко до нього звик.

І мушу сказати, що ця модель є покращенням у порівнянні з класичною TR9. Туфлі стали трошки ширші, ще більш комфортні, липучки дають більше простору, більша петля на п’ятці (хотілося б ще більшу). До них я звик миттєво і дуже ними задоволений.

В коробці додатково йдуть більші вставки під устілку (під місце підйому стопи), але я їх не пробував ще.

Коротше наступні 10 років це будуть мої основні вело-туфлі для триатлону :)

Beats Fit Pro

Цими навушниками Олена користувалася більше року поки нарешті не зрозуміла, що у порівнянні з Bose QuietComfort Earbuds II вони їй не подобаються взагалі і вона не хоче ними користуватися. Причина і якість звуку, і комфорт, і управління.

Я взяв ці навушники на пару тренувань і думав написати розгромну рецензію… але після більше ніж двох тренувань вони мені насправді сподобалися, хоча і не є найкращим варіантом. Отже про кілька моментів які варто згадати:

Ціна. Купив їх свого часу за $180, а зараз вони коштують $200. Як на мене ціна б мала бути хоча б на $50 меншою, але покупці готові переплачувати за бренд.
Комфорт. Для мене особисто дуже добре. Протягом 2 годин ніякого дискомфорту, хоча навушники постійно відчуваються у вухах. При цьому сидять вони як приклеєні – це найбільш надійні з усіх навушників які я будь-коли тестував.
Управління. Фізичні кнопки (є також підтримка подвійного натискання та тривалого натискання) які проте дуже легко зачепити, або натиснути без будь-якого ефекту. Таке трапляється не часто щоб дуже дратувати, проте і достатньо щоб про це згадати.
Шумоподавлення (ANC). Воно тут ніяке, дуже слабеньке.
Додаток на смартфоні. Головна користь від нього – можливість перепризначити дії за натисканнями кнопок. Я на довгі натискання поставив зміну гучності.
Під’єднання до смартфону. Мабуть найкраще і найпростіше з усього, що я бачив. Лише переводиш навушники в режим парування і спливає вікно підключення навіть на Android. Далі, коли дістаєш навушники вони під’єднуються миттєво. Ніяких переривань не помітив.
Час роботи. Усе чудово. Не знаю точні числа, але у мене виходить, що заряджати їх частіше ніж раз на тиждень не треба.
Якість звуку. Ну от і до головного дійшли. Звук у навушників “плаский” і якийсь безбарвний. При цьому всі деталі добре чути, але хочеться постійно додати гучності навіть коли вже і так доволі гучно. Добре видно, що навушники розраховані на жанри де забагато басу, а інакше вони якось абсолютно без енергії звучать. І ось це мені спочатку і не сподобалося. Але доволі швидко я звик і тепер мене це не так переймає.

У підсумку маємо безумовно хороші, хоча і трошки задорогі спортивні навушники які надійно і комфортно сидять у вухах, мають дуже хороший час роботи і видають доволі непоганий звук.

На сайті виробника – Beats Fit Pro – Noise Cancelling Wireless Earbuds – Beats (beatsbydre.com).

Rouvy – достойна альтернатива Zwift

Rouvy є ще однією програмою віртуальної вело-реальності до якої можна підключити розумний тренажер та інші датчики і кататися у віртуальному світі самому, чи з іншими людьми (про Zwift тут – Zwift – віртуальні вело-поїздки). Проте відмінностей достатньо щоб принаймні перелічити найбільш важливі з них.

Але спочатку – для чого варто переходити на Rouvy взагалі? Для мене вирішувальним фактором стала ціна. Ми вдвох з Оленою мали би платити більше ніж $25 за кожного за місяць після чергового підвищення цін. І якщо для себе я міг би якось виправдати таку ціну зі своїми 2-3 тренуваннями на тиждень, але для Олени яка катається добре якщо раз на місяць це вже занадто.

А Rouvy пропонує план для двох людей за $200 за рік, що виходить на $400 дешевше на рік якщо порівнювати з Zwift. Ну і плюс постійне бажання спробувати якісь альтернативи.

Не буду перелічувати усі відмінності, тим більше, що деякими можливостями я не планую користуватися (наприклад груповими поїздками чи змаганнями), а отже лише те, що особливо помітно для мене:

Головна відмінність яку усі помітять – якість відео. Якщо Zwift це як комп’ютерна гра з нормальною для 2000-них графікою, то Rouvy використовує відео з реальних камер на реальних трасах. Відео доведеться викачувати окремо, при цьому можна вибрати якість. Я знайшов чиюсь поїздку навколо Києва і там покатався теж.
Інтерфейс Rouvy виглядає складнішим, має більше елементів та в цілому менш логічний.
Екран поїздки Rouvy містить значно менше елементів. Я катаюся у структурованих тренуваннях і в Zwift їх показано більше компактно, але і більш інформативно.
Підтримка пристроїв. Теоретично Rouvy має працювати з усім тим з чим працює і Zwift, але на практиці мої педалі Assioma Favero DUO спричиняли постійні проблеми, час від часу втрачали з’єднання і я ніяк не міг досягти 100% ефективності. Більше того – з часом ставало все гірше і гірше. Довелося перемикнутися на станок (у мене Tacx Neo 2T як джерело вимірювання зусиль).
Інтеграція з Garmin Connect, Training Peaks та Strava – все працює як і в Zwift.

Поки що на цьому все, буду оновлювати пост як з’являться нові деталі варті щоб їх згадати.

У підсумку моя думка така, що Rouvy має певні переваги, але в цілому менш “вилизана” платформа у порівнянні з Zwift. Враховуючи ціну перехід цілком виправданий і сподіваюся, що платформа буде і далі покращуватися.