Saucony Endorphin Pro 3

Купив я ці кросівки ще кілька місяців тому, але нагода побігати в них була усього кілька разів. І вже на момент написання у продажу є наступна, 4-та модель. Тож мабуть час написати про враження які вже склалися.

Перша модель (Saucony Endorphin Pro) мені дуже подобалася – вони були схожі на звичайні кросівка за усіма відчуттями, але були легкі і жваві, дозволяли легко прискорюватися і тримати темп.

Другу модель я пропустив, за відгуками вона стала трошки жорсткішою і зустріли її менш прихильно – вона втратила певну пружність.

І ось третя модель повернула (за відгуками) пружність і зберегла м’якість. А тому при нагоді я придбав її за $170 (повна ціна тоді була $250). А зараз ця модель, хоча вже її і не випускають, багато де продається за ті самі $170.

Ці кросівки, на мою думку, є найкращим варіантом для тих, хто купує свою першу пару з карбоновою пластиною. І хоча прийнято починати з сучасних моделей Nike Vaporfly – на мою думку це не ідеальний вибір. Бо Nike не надто зручно сидять на усіх ногах (скажімо у мене на кожному кроці “випадала” п’ята) і взагалі не зручні для повільного бігу.

І для порівняння інша пара супер-кросівок які я дуже люблю Adidas AdiZero Adios Pro 3 є набагато більш агресивними і роблять біг навіть у середньому темпі не надто комфортним. В той час як Endorphin Pro дуже комфортні в середньому темпі і навіть дозволять бігти повільно не відчуваючи незручностей.

Я не певен, що ось ця модель мені подобається більше ніж перша, але кросівки безумовно дуже комфортні, добре сидять на нозі, м’які і пружні одночасно.

Також це перші кросівки на які я поставив еластичні шнурки і де вони мені не заважають. А враховуючи, що язичок тут пришитий зсередини одягати ці кросовки в транзитній зоні дуже легко і просто (особливо у порівнянні з AP3 де треба старанно вирівнювати язичок і які не можна одягти без ложечки).

В цілому, враховуючи ціну за яку цю модель можна зараз знайти це, на мою думку, найкращий вибір серед усіх супер-кросівок на даний час. І так – вони можливо не відчуваються такими швидкими і не примушують бігти швидко як деякі інші моделі, але комфорт та легкість бігу на рівні з усіма конкурентами.

Garmin Forerunner 955

Буду чесним – головна причина для мене купити цей годинник була в просто фантастичній знижці. За $350 (повна ціна на момент написання – $500) доларів я його придбав, а попередню модель (Garmin Forerunner 945xt) для порівняння я взяв коли вона мені терміново знадобилася за $600. І продав її за $200. Тобто фактично зробив собі апгрейд за $150.

Усі характеристики моделі можна побачити на сторінці виробника (Garmin Forerunner® 955 | Premium Running Watch), а я хочу перелічити деякі відмінності важливі особисто для мене:

кращий екран – яскравіші кольори, трошки більша роздільна здатність, ледь трошки більший
екран тепер сенсорний – це насправді додає трошки зручності коли годинник не в спортивному режімі. Для тренувань же можна заборонити екрану реагувати на дотик і підтримувати лише кнопки (як я і зробив).
час роботи від повного заряду теж покращився і мені це помітно
новіший і трошки більш точний датчик пульсу
покращений інтерфейс – він не так щоб суттєво змінився, але треба трошки звикнути. В цілому мабуть більш логічно стало.

Ну а найголовніше виділю окремо – в режимі триатлону (вірніше мультиспорту) годинник може сам визначати зміну активності і переходити в інший вид. Для триатлону це означає, що я натискаю кнопку старту на початку плавання, далі коли виходю з води годинник розуміє, що я в транзитці, потім так само визначає коли я на велосипеді, друга транзитка і біг. І лише стоп треба натиснути в кінці. Дуже зручно, нічого не забуваєш. Воно не надто точне, але достатнє для мене щоб на 90 км вело чи 21 км біг не зважати на кілька (хай навіть кілька десятків) секунд коли годинник не відреагував вчасно.

Ще цікавою особливістю є те, що годинник якось вгадує які саме я вправи роблю коли займаюся на тренажері чи з вагою (не те щоб я це часто робив). І потім показує доволі точно які саме м’язи було задіяно.

Коротше я задоволений покупкою і можу радити цю модель. Але чесно кажучи за повну ціну його купувати щоб обновитися з попередньої – не певен, що воно дійсно варто тієї ціни якщо ви не зможете продати вигідно попередню модель.

Shimano SH-TR901

Вело-туфлі для триатлону Shimano SH-TR9 я використовую настільки довго, що здається вони у мене вже років 15, хоча насправді ближче до 10. І так, для мене вони були не ідеальні, трошки затісні у верхній передній частині стопи. Але ці туфлі комфортні, мають жорстку карбонову підошву, і головне – їх використовує мабуть більшість любителів (на тих стартах де я приймаю участь) і можливо навіть більшість професіоналів.

Проте час йде і мої блакитні туфлі перетворилися майже на капці – вони розплющені, і на жаль їх п’ята почала провалюватися всередину так, що їх дуже складно взувати коли вони на педалях.

Нова модель насправді має дві версії. Перша, та про яку я пишу, є оновленням. Інша, дорожча SH-TR903 є значно дорожчою ($350 на момент написання) і має замість фронтальної липучки систему BOA яка теоретично дозволяє точніше “налаштувати”

Модель SH-TR901 яку я обрав (SH-TR901 Triathlon Racing Shoes | Road Footwear | Ride Shimano) коштує $275, але її іноді можна придбати за $192, що безумовно є дуже хорошою ціною.

На жаль вона існує лише у чорному (скоріш перламутровому з переливами) кольорі, але я швидко до нього звик.

І мушу сказати, що ця модель є покращенням у порівнянні з класичною TR9. Туфлі стали трошки ширші, ще більш комфортні, липучки дають більше простору, більша петля на п’ятці (хотілося б ще більшу). До них я звик миттєво і дуже ними задоволений.

В коробці додатково йдуть більші вставки під устілку (під місце підйому стопи), але я їх не пробував ще.

Коротше наступні 10 років це будуть мої основні вело-туфлі для триатлону :)

Beats Fit Pro

Цими навушниками Олена користувалася більше року поки нарешті не зрозуміла, що у порівнянні з Bose QuietComfort Earbuds II вони їй не подобаються взагалі і вона не хоче ними користуватися. Причина і якість звуку, і комфорт, і управління.

Я взяв ці навушники на пару тренувань і думав написати розгромну рецензію… але після більше ніж двох тренувань вони мені насправді сподобалися, хоча і не є найкращим варіантом. Отже про кілька моментів які варто згадати:

Ціна. Купив їх свого часу за $180, а зараз вони коштують $200. Як на мене ціна б мала бути хоча б на $50 меншою, але покупці готові переплачувати за бренд.
Комфорт. Для мене особисто дуже добре. Протягом 2 годин ніякого дискомфорту, хоча навушники постійно відчуваються у вухах. При цьому сидять вони як приклеєні – це найбільш надійні з усіх навушників які я будь-коли тестував.
Управління. Фізичні кнопки (є також підтримка подвійного натискання та тривалого натискання) які проте дуже легко зачепити, або натиснути без будь-якого ефекту. Таке трапляється не часто щоб дуже дратувати, проте і достатньо щоб про це згадати.
Шумоподавлення (ANC). Воно тут ніяке, дуже слабеньке.
Додаток на смартфоні. Головна користь від нього – можливість перепризначити дії за натисканнями кнопок. Я на довгі натискання поставив зміну гучності.
Під’єднання до смартфону. Мабуть найкраще і найпростіше з усього, що я бачив. Лише переводиш навушники в режим парування і спливає вікно підключення навіть на Android. Далі, коли дістаєш навушники вони під’єднуються миттєво. Ніяких переривань не помітив.
Час роботи. Усе чудово. Не знаю точні числа, але у мене виходить, що заряджати їх частіше ніж раз на тиждень не треба.
Якість звуку. Ну от і до головного дійшли. Звук у навушників “плаский” і якийсь безбарвний. При цьому всі деталі добре чути, але хочеться постійно додати гучності навіть коли вже і так доволі гучно. Добре видно, що навушники розраховані на жанри де забагато басу, а інакше вони якось абсолютно без енергії звучать. І ось це мені спочатку і не сподобалося. Але доволі швидко я звик і тепер мене це не так переймає.

У підсумку маємо безумовно хороші, хоча і трошки задорогі спортивні навушники які надійно і комфортно сидять у вухах, мають дуже хороший час роботи і видають доволі непоганий звук.

На сайті виробника – Beats Fit Pro – Noise Cancelling Wireless Earbuds – Beats (beatsbydre.com).

Rouvy – достойна альтернатива Zwift

Rouvy є ще однією програмою віртуальної вело-реальності до якої можна підключити розумний тренажер та інші датчики і кататися у віртуальному світі самому, чи з іншими людьми (про Zwift тут – Zwift – віртуальні вело-поїздки). Проте відмінностей достатньо щоб принаймні перелічити найбільш важливі з них.

Але спочатку – для чого варто переходити на Rouvy взагалі? Для мене вирішувальним фактором стала ціна. Ми вдвох з Оленою мали би платити більше ніж $25 за кожного за місяць після чергового підвищення цін. І якщо для себе я міг би якось виправдати таку ціну зі своїми 2-3 тренуваннями на тиждень, але для Олени яка катається добре якщо раз на місяць це вже занадто.

А Rouvy пропонує план для двох людей за $200 за рік, що виходить на $400 дешевше на рік якщо порівнювати з Zwift. Ну і плюс постійне бажання спробувати якісь альтернативи.

Не буду перелічувати усі відмінності, тим більше, що деякими можливостями я не планую користуватися (наприклад груповими поїздками чи змаганнями), а отже лише те, що особливо помітно для мене:

Головна відмінність яку усі помітять – якість відео. Якщо Zwift це як комп’ютерна гра з нормальною для 2000-них графікою, то Rouvy використовує відео з реальних камер на реальних трасах. Відео доведеться викачувати окремо, при цьому можна вибрати якість. Я знайшов чиюсь поїздку навколо Києва і там покатався теж.
Інтерфейс Rouvy виглядає складнішим, має більше елементів та в цілому менш логічний.
Екран поїздки Rouvy містить значно менше елементів. Я катаюся у структурованих тренуваннях і в Zwift їх показано більше компактно, але і більш інформативно.
Підтримка пристроїв. Теоретично Rouvy має працювати з усім тим з чим працює і Zwift, але на практиці мої педалі Assioma Favero DUO спричиняли постійні проблеми, час від часу втрачали з’єднання і я ніяк не міг досягти 100% ефективності. Більше того – з часом ставало все гірше і гірше. Довелося перемикнутися на станок (у мене Tacx Neo 2T як джерело вимірювання зусиль).
Інтеграція з Garmin Connect, Training Peaks та Strava – все працює як і в Zwift.

Поки що на цьому все, буду оновлювати пост як з’являться нові деталі варті щоб їх згадати.

У підсумку моя думка така, що Rouvy має певні переваги, але в цілому менш “вилизана” платформа у порівнянні з Zwift. Враховуючи ціну перехід цілком виправданий і сподіваюся, що платформа буде і далі покращуватися.

Tailwind Nutrition

Бренд Tailwind з’явився на моєму обрії доволі давно і я про нього чув схвальні відгуки та кілька спортивних каналів радили продукти цього бренду. Сам спробувати його вирішив лише нещодавно після того як зрозумів, що продукти Maurten не дуже добре сприймаються моїм шлунком.

Endurance Fuel

Порошок який добре розводиться і не осідає на дні пляшки, має слабкий смак (трошки солодкий і трошки солоний), має достатню кількість калорій (200 ккал в одній порції), не липне до рук і не лишає слідів.

Я використовую його як під час тривалих тренувань, так і під час змагань замість Maurten Drink Mix. І хоча по калоріям виходить трохи менше, проте суб’єктивно моєму шлунку цей продукт заходить не так важко і я можу довше продовжувати пити його і ковтати гелі.

А ціна в $40 за 50 порцій робить цей продукт ще і фінансово більш привабливим ніж більшість усього іншого, що є на ринку.

Зі складу видно, що крім цукру порошок містить сіль та доволі помітну кількість інших елементів які не часто можна знати в подібних продуктах (йдеться про кальцій та магній):

На сайті виробника – Endurance Fuel Drink | Enhance Your Endurance Workout – Tailwind Nutrition.

Aventon Level.2

Одна з двох варіацій Level.2 – з верхньою трубкою рами

Свого часу мені цікавою стала ідея електро-велосипеду, причому такого щоб не просто допомагав, а щоб робив більшість роботи. Я провів коротке дослідження, подивився експертів (хоча рівень їх експертності звісно оцінити не можу) на YouTube, почитав відгуки. Це дозволило мені звузити набір вимог до велосипеду, а потім вже визначати бюджет.

І у багатьох оглядав згадували велосипеди саме цього бренду в тому сенсі, що вони на рівні з іншими хорошими моделями, але мають значно кращу ціну. Нижча ціна пояснюється тим, що бренд не витрачається на рекламу, що і дозволяє ціну тримати майже вдвічі нижчою. Ну та це не новина – порівняймо хоча б Speed Hound ProPerformance Recovery Boots які мало кому відомі, але функціонально не відрізняються від більше ніж вдвічі дорожчих розрекламованих Normatech.

У мене ось саме така модель, лише золотаво-рожевого кольору

Купив я цей велосипед більше року тому за $1600, і за характеристиками він не відрізняється від Gazelle (чи що там у вашій країні продається подібного форм-фактору) за $4000. На сайті виробника – https://www.aventon.com/products/aventon-level-step-through-commuter-ebike.

Велосипед прийшов у великій картонній коробці і я його зібрав хвилин за 20. Якщо ви абсолютно ніколи велосипедів не торкалися то це може зайняти 30 хвилин, але навряд чи більше. Власне крім як поставити колеса та руль там більше нічого збирати і не треба.

Одразу ж купив собі ще одну зарядку щоб тримати на роботі. Купив дешеві водонепроникні вело-баули (https://www.amazon.com/gp/product/B07SB5GG2Z – дійсно непогані), а замки в мене вже були (Kryptonite Evolution Mini-7).

Останній рік я працюю виключно з дому, але до того навіть пару разів в Сіетл і назад їздив на ньому на роботу – це більше 40 км в одну сторону. Байка по нашим гіркам має вистачати десь на 60 км.

Батарея знімається якщо потрібно – я знімав і брав заряджати в офіс. Але при необхідності її можна заряджати і не знімаючи (робив і так).

У велосипеда є кілька передач, але найголовніше – п’ять рівнів “підтримки”. Причому на п’ятому рівні він дуже суттєво додає. Також є кнопка тимчасового підсиленого режиму – велосипед на кілька секунд додає зусиль.

Саме на гірка батарея розряджається найбільше, а на пласких ділянках навіть мінімальна підтримка дуже полегшує педалювання і можна доїхати до місця призначення не пітніючи.

Додатково пряма посадка та м’яке сідло як на прогулянковому велосипеді дозволяють їхати доволі швидко практично без зусиль.

Сам по собі велосипед не їде – починає “допомагати” лише якщо сам велосипедист хоч трохи тисне на педалі. До цього трошки доведеться звикнути коли на зупинках ставиш ногу на педаль, а вел стрибає з місця вперед.

Гальма дуже хороші, надійні, передбачувані.

І в цілому я дуже задоволений і можу порадити (але обов’язково подивіться ще огляди) – на мою думку це дуже хороша ціна за такий набір характеристик.

Gear Aid Aquaseal Neo Neoprene Contact Cement

Впродовж років у мене було не так щоб багато неопренових костюмів для плавання (вони ж гідро-костюми, вет-с’юти, гідро-с’юти і так далі). Але і з тих що були і є (на момент написання маю в наявності Zone3 Vanquish та Blueseventy Helix) з часом гарантовано виникають мікро-розриви як по швах та і на суцільних площинах матеріалу. Причини цього бувають різні – це і неправильне одягання, механічні пошкодження (нігтями, наприклад) так і звичайне старіння з часом.

І за весь цей час я спробував різні рішення для ремонту: від клеїв до заплаток які треба вплавляти в місце розриву праскою. І в цілому клеї працюють добре, але часто створюють практично скляні і не гнучкі “шрами”, клей швидко пересихає і його дуже важко нанести акуратно в необхідній кількості.

А ось цей клей (з назви видно, що він якраз для неопрену і призначений) працює просто чудово. Він рідкий, але достатньо швидко застигає. По тому він не перетворюється на пластик, а скоріше на гуму яка трошки поплавилася. На маленькі розриви (як на швах) його можна за бажання нанести акуратно і так, що навіть не буде помітно. Звісно на більших ділянках буде видно сліди, але це як правило просто темніші (на такі блискучі як оригінальний матеріал) плями.

Додатково клей не пересихає (користуюся на момент написання більше року), а до цього усе що використовував після того як відкриєш тюбик перетворювалося на камінь за пару місяців навіть в добре закритому контейнері.

І при цьому всьому найкраща ціна: $8 за тюбик якого має вистачити на роки три як мінімум. На сайті виробника – Aquaseal NEO Neoprene Contact Cement | GEAR AID.

Ekoi Perf AERO16

Цей аеродинамічний шолом зі змінними лінзами є також по формі більше схожим на традиційний вело-шолом. Взагалі він дуже схожий на Rudy Project Volantis який мені дуже подобається, але є кілька відмінностей на причин чому я придбав цю модель. Також варто згадати, що на тому ж Tour de France шоломи від Ekoi використовує більшість команд. Ну а тепер по деяких пунктах:

Повна ціна складає $290 (на сайті виробника – EKOI Perf AERO16 Mark Allen LTD Revo red helmet Cat3 – EKOI), але часто бувають акції на яких цю модель можна купити трохи більше ніж за $150. А мені вдалося купити за $120.
В комплект входять три лінзи (прозора, сіра, сильно затемнена) в той час коли для інших брендів лінзи доведеться докупати окрему. Скажімо для того ж вище згаданого Rudy Volantis лінзи коштують по $35.
Лінзи на магнітах і їх можна тримати як на шоломі, так і на ходу зніти то одягти так щоб вони закривали очі. Я переймався чи будуть магніти тримати і чи зручно взагалі буде знімати/одягати лінзи на ходу. На обидва питання відповідь “так” – лінзи сидять як приклеєні і при цьому їх просто і легко знімати і одягати на ходу.
Шолом відносно “теплий” – в ньому хоча і присутня вентиляція, але для мене її не достатньо. Коли погода жарка я би все ж таки вибрав Rudy Volantis де шолом просто продувається. Це, тобто те що мені спекотно у подібних шоломах є однією з причин чому я не користуюся ще більш аеродинамічними краплеподібними шоломами і з жахом згадую Lazer Tardis.
Застібка магнітна і її теж просто і легко застібати та відкривати однією рукою.
Шолом сидить комфортно і насправді я його взагалі не відчуваю.

У підсумку – шолом класний сам по собі, а ціна за яку я його придбав робить його мабуть найкращим варіантом для мене взагалі.