UltrAspire Essential Bottle Pack 2.0

Цим поясом я користуюся вже дуже багато років (можливо більше десяти) і якийсь час він пролежав у мене без діла. Але останні 3 роки я його сильно полюбив і більшість пробіжок роблю саме з ним. І нарешті купив собі заміну.

Пояс має кілька дрібних недоліків, але усі його переваги суттєво переважають і на мою думку для такого формату та обсягу кращого бігового пояса я не бачив. Отже кілька важливих пунктів:

  • Ціна – $35. Навіть без будь-яких знижок це в 2-3 рази нижче ніж щось подібне від інших виробників. На мою думку він абсолютно вартий цих грошей.
  • Пляшка на 0.5 літра точно така сама які використовує Ultraspire Alpha 3.0 Hydration Pack. М’які стінки, хороша кришка та “соска”, легко виймати та вставляти назад.
  • Кишеня у яку якраз поміщується мій поточний Samsung Galaxy S10+, гель та ключі від машини.
  • Сидить пояс дуже добре, його іноді, але надзвичайно нечасто (можливо жодного разу за пробіжку) треба підтягувати. Регулювати пояс дуже легко навіть однією рукою і не дивлячись на нього. Він не стрибає, не передавлює, а те що пляшку розміщено під кутом тримає центр тяжіння саме по центру.
  • Матеріали теж дуже добре підібрано – сіточка кишені, м’який прошарок який прилягає до попереку. Нічого не перегрівається і не заливає потом.
  • Доступ до кишені тим не менш трошки ускладнено і не завжди можна її відкрити чи закрити не дивлячись. Не кажучи вже про те, щоб там в сліпу щось знайти. Проте як треба кишеню можна легко одним рухом пересунути на перед.
  • Еластична мотузочка по верху кишені не надто вдала – якусь кофту чи бігову куртку вона тримає, але та буде стрибати, мотилятися і розмотуватися. Тому як треба я згортаю куртку у довгу мотузку, заправляю краї по боках поясу і тримаю зверху (горло пляшки підтримує на місці).

На фото вище показано щільний матеріал – можна вибрати і такий, але я надаю перевагу напівпрозорій сіточці. Ніяких практичних причин, просто більше подобається.

В цілому дуже раджу саме цю модель якщо ви у пошуках і вам не треба дуже багато на собі носити під час бігу.

На сайті виробника – Essential Bottle Pack 2.0 – UltrAspire.

Born Primitive Savage 1

Останні кілька місяців моя програма тренувань включає в себе більше вправ з вагою, але не те щоб я прямо почав багато усього піднімати і тягнути – це більше підтримуючих вправ. Доволі не часто і раніше у мене були “силові” тренування, але тепер вони є кожного тижня. Тому і захотів собі придбати спеціальне взуття “для качалки”.

Раніше для всього цього використовував кросівки ASICS Gel-Noosa Tri 8 в яких бігати неможливо (і я геть не розумію як деякі люди в них навіть IronMan роблять) через їх тверду як дерево підошву. Але то все ж таки бігові кросівки, та і за 10 років вони почали трохи розпадатися.

Отже подивився я різні огляди і зрозумів, що зараз для подібного популярними є різні моделі з пласкою і тонкою підошвою, з широким носком та трошки жорстким верхом.

Далі з усіх найбільш рекомендованих вибрав ті на які була найбільша знижка на той момент – це і виявилася ця модель від бренду про який я раніше не знав навіть.

Повна ціна на момент написання складає $130 (на сайті виробника – Men’s Black Cross Training Shoes | All Black Training Shoes – Born Primitive), зі знижкою я купив цю модель за $104.

Перші враження:

  • Пласка і тонка підошва, геть не схоже на бігові кросівки. Але звик дуже швидко і насправді це дуже зручно. Радію кожного разу як їх одягаю.
  • Широкий носок – надзвичайно комфортно.
  • Відносно жорсткий верх – теж не є проблемою і стопа не совається всередині взагалі при тому що її добре зафіксовано на місці.
  • Шнурівку лишаю доволі вільно і це не спричиняє будь-яких негараздів.

Коротше в них класно в качалці і я їх одягаю з задоволенням.

Звісно ці кросівки не підійдуть для бігу взагалі. Та і ходити в них просто може бути не найкращою ідеєю. По-перше, їх підошву зроблено спеціально для зали (паркет, гума та інші матеріали якими покривають підлогу) щоб вони не були слизькими. А, по-друге, зовні вони виглядають так собі і оцінять їх лише деякі люди в залі.

А згодом я докупив ще кілька речей (спортивний одяг) від цього бренду – речі класні, але абсолютно не бігові через свою щільність та важкість у порівнянні з біговими речами. Але в залі в ний класно.

Boon Lawn Countertop Baby Bottle Drying Rack

Одразу скажу, що хоча і щиро раджу цей продукт, проте не обов’язково саме цей бренд. І думаю можна щось подібне знайти і на кілька доларів дешевше – продукт не надто технологічний і зроблено його дуже просто, а отже можна сміливо брати найбільш китайський з усіх в цілях економі – функціонально усі вони мають бути ідентичні.

Отжне за $20 (купив на Amazon, посилання – https://www.amazon.com/dp/B004OR1DTC, але дуже здивуюся якщо воно буде працювати через кілька місяців) продукт рекламується як сушилка для дитячих пляшечок. Проте як кожен велосипедист, триатлет чи бігун який має справу з розмаїттям пляшок можливість сушити їх так щоб вони не падали з сушило – безцінно. Ось це і пропонує нам ця пластикова “трава” – настромляєш на неї пляшку будь-якої форми та розміру і вона лишається в тій самі позиції.

Ну і звісно можна як звичайною сушаркою для тарілок користуватися, тобто це повна заміна традиційним і менш функціональним сушаркам.

Сушити та чистити цю штуку теж дуже просто, ніяких недоступних чи постійно вологих місць, можна тримати в чистоті та свіжості. Раджу.

Tifosy Rail

Чесно кажучи спортивних окулярів у мене вже надмірно і нову пару я взагалі не планував купувати. Але перед стартом Чемпіонату Світу в Новій Зеландії (2024/12/15 – IronMan 70.3 World Championship, Taupo, New Zealand) я не міг знайти свої Oakley EvZero Path в яких зазвичай стартую, запанікував і придбав цю модель у вело-магазині де готували мій велосипед до старту.

І мені настільки сподобалася ця модель, що я почав у ній регулярно тренуватися. Причин кілька: окуляри дуже легкі, від них не болить ні перенісся, ні за вухами навіть після кількох годин. Крім того вони мають технологію Fototec, що означає затемнення відповідно інтенсивності сонячного світла. До того ж окуляри доволі великі і на велосипеді я використовував саме їх, замість скла свого шолому Ekoi Perf AERO16 для додаткової вентиляції (було дуже спекотно того дня).

Таким чином за $80 (на сайті виробника – Rail Rimless Cycling Glasses & Baseball Sunglasses | Matte Black Frame – Clarion Red Fototec | Tifosi Optics) маємо окуляри які легко можна порівняти з моделями в кілька різів дорожчими. Власне Tifosy робить дуже хороші, не найдешевші, але суттєво дешевші за конкурентів високоякісні окуляри (маю кілька моделей як Tifosy Vogel та Tifosi Roubaix Fototec) і це безумовно найкраща модель яку я сміливо можу порадити для вело, бігу та триатлону. І вони виглядають стильно щоб носити їх і повсякденно.

Собі я придбав рожеву модель яка при яскравому сонці стає дзеркально-червоною, мені дуже подобається.

Vacmaster 550 CFM Portable Air Mover AM201

Технічно цей фен призначено для висушування пофарбованих стін, свіже постеленої чи мокрої підлоги та інших будівельних чи ремонтних робіт. Але через те що він не дорогий, потужний та має “промінь” спрямованого повітря цей фен та подібні йому моделі часто купують як недороге рішення для велотренажеру. Якщо порівнювати зі спеціалізованим вело-феном Wahoo KICKR HEADWIND то дійсно цей продукт не виглядає настільки модерновим, його не можна запарувати з датчиком серцебиття щоб він автоматично регулював інтенсивність. Але крім того мабуть і все.

При ціні в кілька разів дешевше (повна ціна складає $90, я купив за $60, але часто можна знайти ще кращу ціну) маємо доволі компактний фен який легко переносити, можна в певних межах регулювати кут вихідного отвору та за допомогою пульта можна ще й регулювати інтенсивність (чого нема у дорогих вело-фенів).

Проте звісно є і недоліки. Такі фени помітно гучніші. Для мене це не проблема – я все одно дивлюся телевізор на вело-тренажері. Але якщо використовувати його в квартирі то додатковий до тренажера шум буде доволі помітним.

Крім того такі фени дують доволі сильно навіть у найслабшому режимі, а кількість режимів як правило не велика та ніяких регулювань інтенсивності нема.

Проте зекономлена сума доволі суттєва і я скоріш за все не буду у майбутньому купувати спеціалізований вело-фен, а куплю щось подібне до цієї моделі. Повторюся – їх таких існує багато варіацій від різних виробників.

На сайті виробника – 550 CFM Portable Air Mover AM201 0101 – Vacmaster.

Silca Chain Waxing System

На час написання цього допису системі якраз виповнився рік і конкуренти (переважно європейські компанії) вже мають подібні продукти. Проте на свій час це була дуже не звична, і мабуть дійсно революційна система.

Що ж воно таке? Це система для змащування (вірніше покриття) велосипедної цепки парафіном. Справа в тому, що мастило (або як іноді кажуть “олія”) хоча і простіша в сенсі роботи з нею, проте не так добре тримається, легше забруднюється, швидше зношується і трошечки навіть програє у терті. А парафін, за умови його правильного нанесення дає більшій виграш (тобто крутити трошки легше) і продовжує життя цепу.

Але проблема в тому, що парафін плавиться при одній температурі, а застигає на цепу при іншій. І зробити це правильно у каструльці дуже складно навіть якщо постійно слідкувати за термометром.

Ця ж система має спеціально для цього підібраний нагрівальний елемент – нюанси і в чому різниця від традиційних електро-горщиків для парафіну можна подивитися на YouTube-каналі виробника (Cycling Passion, Precision, & Marginal Gains at SILCA Velo!). І на приладі можна регулювати температуру. Спочатку виставляємо вищу (85 чи більше) щоб парафін розплавився, потім ставимо 75 і тримаємо 10 хвилин щоб парафін проник усюди. Далі цеп дістаємо і підвішуємо стікати. І на цьому все – дуже легко і просто, ніякого бруду і горілого парафіну чи забитої парафіном цепки.

Повна ціна складає $99 (Chain Waxing System – SILCA), але я чекав майже рік доки не побачив знижку і придбав її за $75. Просто боявся, що можливо буде або складно, або не так зручно як виробник рекламує. А після використання скажу – система дійсно дуже проста і її добре продумано, ціна виправдана.

Я використовував її перед стартом у Новій Зеландії (2024/12/15 – IronMan 70.3 World Championship, Taupo, New Zealand) і задоволений, можу навіть порадити.

Додатково виробник має ще кілька продуктів про які далі (буду додавати нові як матиму досвід їх використання).

Secret Chain Blend

Це власне і є той самий парафін. За $40 (Hot Melt Wax – Secret Chain Blend – SILCA) маємо пакет його вистачить на 25 тисяч кілометрів.

Strip Chip

Новий цеп (про що я дізнався не одразу) треба чистити від мастила яким його покриває виробник. Роблять це у різні спрособи, але те мастило як правило погано змивається і його залишки не дають звичайному мастилу чи парафіну “липнути” всюди де було б треба. Ось ці “плитки” просто додають у парафін, лише температуру треба виставити на 125 градусів щоб вона розтопилася і її вміст змиває, а вірніше від’єднує покриття цепу від металу. Потім ця речовина захоплює заводське мастило і не дає йомо ні до чого пристати. Теж дуже просто і зручно.

Шість плиток коштують $24 (Chain Stripping Wax Chip – SILCA) і на нову цепку потрібна одна така. Алетернативно у виробника є продукт яким треба промивати новий цеп, але з цією плиткою простіше.

Super Secret Chain Lube

У випадку коли вам не хочеться купувати систему для розігрівання парафіну та “вимочування” в ньому цепу, або коли ви у подорожі і не маєти системи у наявності якраз і допомагає це мастило. Це по суті той самий парафін, але у рідкішій формі. Його треба просто старанно нанести на усі ланцюги цепу.

Проте варто зазначити, що після нанесення виробник рекомендує залишити цеп мінімум на 24 години щоб парафін проник усюди де треба і “закріпився”. На відміну від традиційного мастила для цепу який можна просто нанести і одразу їхати.

Також важливо, що це мастило не можна наносити поверх традиційного (не парафінового), або навпаки – різні види мастила не змішуються і нанесене поверх просто доволі швидко зтече під час поїздки. Тому якщо вже почали використовувати парафін то далі лише його і продовжуємо наносити.

Пляшка на 2 рідкі унції (60 мілілітрів) коштує $16 (SILCA Super Secret Chain Lube – Drip Wax) і її має вистачити на дуже довго. Якщо не купуєте усю систему, але цікаво спробувати парафін на цепу – почність з ось цього варіанту.

Adizero SL2

Ці кросівки Adidas ніколи особливо і не рекомендувала, але вони здобули певної популярності через пару характеристик. А саме: ціна та матеріал підошви.

За $130 маємо так звані “кросівки для усього” – в них можна бігати повільно, у середньому темпі, робити прискорення і долати доволі довгі дистанції.

По суті ці кросівки є конкурентами таких хітів як Asics Novablast 4 та Saucony Endorphin Speed 3, але мають значно привабливішу ціну. Проте звісно треба було поступитися у чомусь іншому, і для цієї моделі це матеріал та в цілому конструкція верху та простота підошви.

Що стосується матеріалу підошви то уся конструкція є дуже простою – це один шар матеріалу товщину якого так добре підібрано, що кросівки є не важкими на нозі, трошки пружними і хоча і відносно жорсткими, але не так щоб це було дискомфортно. У середньому та повільному темпі вони відчуваються як сучасні універсальні кросівки, ніяких помітних недоліків.

Що стосується верху, то матеріал тут доволі жорсткий, проте тонкий. Для мене нормально, але може бути проблемою для тих у кого є якісь “гарячі” зони. І на відміну від інших дорожчих моделей від Adidas верх не облягає стопу щільно, навіть лишає певний простір, що мені подобається. Проте якщо у вас вузька стопа то SL2 можуть бути занадто просторими.

Якщо говорити про враження від бігу, то, повторюся, тут все доволі просто і очікувано – кросівки не заважають, добре показують себе в середньому темпі і дозволяють прискоритися, хоча і не є швидкими за відчуттями. В них можна бігати швидкі інтервали, але не з таким задоволенням як у супер-трейнерах.

І у підсумку – кому варто їх купувати? Якщо у вас вже одна з вищеназваних моделей, чи, скажімо Puma Deviate Nitro 2 – моя думка ні, не варто, вони нічого не додадуть і будуть трошки програвати. Якщо ж ви шукаєте універсальні кросівки і звертаєте увагу на ціну – так, варто. Хоча ця модель і поступається дорожчим конкурентам, проте не так значно.

На сайті виробника – adidas Adizero Sl2 Running Shoes – Black | Free Shipping with adiClub | adidas US.

Enervit

Італійський виробник спортивних гелів та інших подібних продуктів який є ледь не найстарішим у галузі і дуже поширеним в Європі, але практично невідомий в США. Я придбав деяку їх продукцію на thefeed.com коли мені запропонували додати кілька гелів зі знижкою до замовлення. І мені дуже сподобалося те що куштував, тому і пишу про цей бренд.

Carbo Jelly C2:1PRO

Гель дуже щільний у порівнянні з багатьма сучасними рідкими гелями – він по суті є одним шматком, але доволі м’яким. За консистенцією нагадує чи то дуже м’який мармелад, чи трохи підсохлий джем.

На смак гель приємно фруктовий, але не надмірно. Також він не надто солодкий. Не липне до зубів, дуже легко ковтати, варто лише розкусити на кілька шматочків. Післясмак лишається на довго, але він не є неприємним.

На велосипеді цілком можна їсти ці гелі одне за одним. А от на бігу буде складно – треба буду поступово відкусювати під час руху маленькими шматочками. У мене вийшло, але це не найзручніший спосіб і більш рідкі гелі краще для бігу.

Суміш глюкози та фруктози теоретично дає як швидкий так і відкладений сплеск енергії, але чесно кажучи для мене значно важливіше щоб я їх міг з’їсти кілька впродовж тренування чи змагань і щоб мене не нудило. З цим гелем усе гаразд в цьому сенсі.

Коштує він майже $3 за порцію, що доволі дорого, але у магазині згаданому на початку посту я їх купив здається 4 штуки за $2 – ця ціна просто неймовірна, перейшов би повністю на цей гель якби завжди міг купувати за нею.

На сайті виробника – Carbo Jelly C2:1PRO | Endurance | Enervit.

Liquid Gel

Цей гель має таке саме співвідношення глюкози та фруктози, але є рідким, по суті як сік. На пакеті є кришечка, що дозволяє розтягнути порцію на кілька разів, але як на мене це не має сенсу. Просто порція достатньо невелика щоб її легко ковтнути за один раз.

Не лише за консистенцією, але і за смаком цей гель найбільше схожий саме на сік і теж не надмірно солодкий.

Ціна $3.50 за порцію це дуже, просто надзвичайно дорого. Я взяв два “пробники” за $3, це більш осмислено.

Але як і випадку вищезгаданого гелю ціна є по суті єдиним недоліком.

На сайті виробника – Liquid Gel Orange| During | Enervit.

Carbs Fuel

Ніколи не чув про цей бренд доки не купив серед інших пробників пару їх гелів. І мені сподобалося, тому купив більшу коробку.

Original 50G Energy Gel

Навіть сам лише дизайн гелів робить акцент на простоті – це лише калорії, нічого зайвого.

На смак гелі солодкі, але не надмірно і трошки кислі. В цілому смак приємний, і легко можу 2-3 таких поспіль ковтнути, а от далі не знаю як піде. І це питання через те, що одна порція містить аж 200 калорій, що доволі багато для гелів. Скажімо SiS Beta Fuel який теж містить значну порцію калорій має значно солодший смак, і є трошки густішим за консистенцією. Цей же гель на диво рідкий і його легко вживати. Проте все одно треба його перевіряти на тренуваннях – така значна кількість цукро не дається легко найсильнішому шлунку, а коли перегрітий та захеканий то може бути і значно гірше.

При ціні в $2 за порцію гель є дуже хорошим варіантом, особливо якщо враховувати калорії за долар :)

На сайті виробника – Carbs Fuel 50g Energy Gel.