На фото нова, краща за ту, що у мене зараз версія – її я би взяв
Виробник бігового обладнання як рюкзаки, різні варіації гідрації (камизельки, пояси, рюкзаки) та усього подібного. Виробник дуже відомий переважно серед трейлових та ультра-бігунів. У мене наприклад коли я починав бігати в США кілька років була у постійному використанні Ultimate Direction 10-Ounce Fastdraw Hand-Held Bottle. Але з часом я перемістив фокус на триатлон, і усі ці ультра-бігові речі для надмірно довгих дистанцій відійшли на другий план.
Як я вказав у підписі для фото вище моя версія старіша, має пластикові “гнізда” для пляшок і коротенькі резинки-кільця які можна накидати на соску. Така конструкція має переваги і недоліки, трохи про них:
Сидить цей пояс доволі добре, не стрибає і не зсовується. Ремінь не еластичний взагалі і треба бути підібрати його довжину. Проте нічого складного.
Пляшки як на мене замали – по 9 унцій (255 грамів) – хотілося хоча б на третину більше.
Соски на пляшках дуже дрібні, легко самі закриваються коли п’єш. До того ж на одній пляшці кришка трохи протікає.
В цілому виймати/садити пляшки у гнізда доволі зручно, але не найзручніше – вони доволі дрібні, а резинки які накидаються зверху на кришки дуже коротенькі.
Кишеня розміром якраз впритик щоб покласти в неї мій поточний Samsung XCover 6 Pro, але вже ключі від машини в неї не покладеш. Вірніше покласти можна разом з телефоном, але тоді кишеня стає не пласкою і починає стрибати на поясі. Плюсом проте є ще одна маленька кишеня зверху на маленькій липучці – якраз щоб покласти гель.
В цілому пояс не поганий, але UltrAspire Essential Bottle Pack 2.0 та навіть The Feed Water Bottle Waist Belt на мою думку значно кращі і більш функціональні. На жаль радити не можу, хоча якщо вибору нема то бігав би сам з таким без проблем – питання лише у наявності кращих альтернатив.
Раз я вже написав про варті придбання термо-кухлики Zojirushi Stainless Mug SM-SF48/60 та Contigo West Loop Stainless Steel Travel – то варто і згадати про цей продукт. Від виробника який подарував нам слово “термос” маємо термо-пляшку з нержавіючої сталі та вбудованим пластиковим горличком для пиття.
Цей термос на 24 унції (0.7 літри) є доволі широким, і якраз ледь-ледь влазить в призначені гнізда в машині. І як на мене діаметр ледь трохи заширокий для моїх середнього розміру рук, а для когось з меншими долонями може бути не зручно.
Термос має подвійну систему замикання: прозора верхня кришка з гумовою прокладкою перекриває горличко і замикається металевою дужкою поверх замка. І вже сама кнопка замка відкриває цю кришку. Легко і просто робити все однією рукою.
Горличко доволі зручне і можна дуже добре регулювати скільки рідини потрапляє просто кутом нахилу. Навіть найгарячіші напої можна пити зменшивши подачу до мінімальної.
На мою думку це близький до класичного термос (лише кришка не знімається щоб стати чашкою) який зручно брати в недовгі походи чи в машину і з якого зручно пити.
Тримає він температуру не надто довго. Тобто свіже залита гаряча кава лишається дійсно гарячою десь близько години (трохи більше), потім ще пару годин добре теплою. Але це і все.
Про цього японського виробника я не знав до того моменту як почув рекламу термосів у відео одного відомого українського блогера. І мені захотілося спробувати. Купив – і неймовірно задоволений!
Отже маємо невеличкий (модель SF-48 на 16 унцій, тобто 0.48 літри, а SF-60 на 20 унцій – це 0.6 літри), надзвичайно зручний, неймовірно якісний і без перебільшення красивий термос. При цьому повна ціна складає відповідно до моделі $36 та $48, але я і цього разу зловив знижку і придбав собі за $28.
Перше питання – як добре термос тримає. Неймовірно довго – впродовж майже 8 годин в аеропорту і літаку чай в ньому просто обпалював перші 5 годин, наче щойно залитий. Останні 3 години – просто гарячий.
Друге – термос дуже зручний. Його приємно і зручно тримати, у нього функціональна та зручна кришка під якою є пластикове горлечко для пиття – і це дуже зручно. Навіть найгарічіші напої можна за бажання пити крихітними ковточками бо термос це дозволяє.
Третє – якісь просто чудова. Усі матеріали, як усе зібрано, усі кольори та відтінки навіть – це просто випромінює високу культуру виробництва. Для зробленого в Японії продукту це мабуть типово. До того ж він дуже легкий, просто невагомий коли поржній.
Термос має подвійний замок – той що відкривається вбік і який не можна відкрити випадково як би ви термос не совали в сумці розлочує замок який відкриває кришку. А з внутрішньої сторони кришки є гумова вставка яка перекриває горличко.
Коротше я дуже раджу. Єдине, що зараз би купував собі на 20 унцій, а не на 16, але і так добре.
Для порівняння інший термос-кружка для походів який мені дуже подобається (і який я загубив десь в одній з подорожей) Contigo West Loop Stainless Steel Travel і дешевше, і має більшу місткість, але не виглядає так стильно, не розрахований на те щоб його транспортували з напоєм всередині не вертикально, важчий і в цілому більше масивний. Тобто більше для офісу ніж подорожі.
У мене раніше взуття цього бренду не було, але Danner є дуже відомим і одним з найстаріших виробників взуття для походів.
Конкретно ця модель призначена для швидких коротких походів з мінімумом у наплічнику. Купив я цю пару тому, що мені сподобалася знижка, але пройшов у них кілька коротних дистанцій (усі по одній годині) зрозумів, що мені ці кросівки подобаються.
Отже деталі:
Ціна. Повна ціна – $170 (на сайті виробника – Danner – Trail 2650 Campo Brown/Orion Blue), іноді можна побачити знижку аж до $120. Мені ж вдалося купити за $95. І це просто неймовірна ціна, кросівки на мою думку варті того.
Підошва м’яка, але не провалюєшся як у пісок. При цьому вона доволі тонка так, що відчуваєш поверхню по якій йдеш, але і достатньо товста щоб не відчувати усіх нерівностей. Асфальт, гравій, грунт – по всьому приємно йти. Також з гори і в гору дуже комфортно.
Прошарок з більш жорсткими шипами на поверхні підошви чепляється за поверхню просто неймовірно. Хоча я не пробував на мокрому камінні скажімо все одно здається, що кросівки не будуть слизькі.
По центру підошви присутня вставка з жорсткого пластику яка призначена захищати стопу і додавати стабільності підошви. І ця вставка є основною причиною чому у кросівках не вийде бігати – вони гнучкі лише в передній частині носка та трохи на п’ятці куди пластина не дістає.
Верх по суті є щільною шкарпеткою і шнурівка для мене принаймні взагалі не потрібна. Стопу такий верх охоплює щільно, але не надто і не спричиняє дискомфорту.
І хоча верх як сказано вище сидить щільно, проте кросівки доволі мілкі і подібно до Altra Lone Peak 9+ невеликі зазори спричиняють те, що дрібні камінці та інше сміття таки потрапить всередину. А тому треба на захаращених трейлах одягати гей тори – кросівки мають кріплення для них.
Присутній не надто агресивний, але все одно помітний захист пальців та п’яти додатковим матеріалом.
Стелька всередині доволі вузька так що я відчуваю її краї, але знову ж таки – ніяких проблем це мені не спричинило.
У підсумку це легкі, зручні, швидкі кросівки для тих хто ходить швидко, або йде у похід з мінімумом навантаження. Кросівки можуть долати доволі складні треки і мають захист від непогоди.
Серед усіх бігових поясів я безумовно вважаю UltrAspire Essential Bottle Pack 2.0 найкращим, але ось цей продукт стоїть дуже близько до нього, якщо не в рівень. Бренд який останні кілька років став популярним серед триатлетів, бігунів та велосипедистів має деякі дійсно хороші продукти.
Конкретно цей пояс має наступні недоліки, переваги та особливості:
Кишеню для телефону та інших речей розташовано горизонтально, і мій Samsung XCover 6 Pro якраз залазить впритик і сидить там не те щоб дуже комфортно. Це мінус у порівнянні з UltraAspire поясом.
Пляшку розташовано теж майже горизонтально, під невеликим кутом. З одного боку можна використовувати звичайну велосипедну пляшку (це плюс), з іншого боку сидить вона не так зручно як пласка пляшка в UltraEspire.
Гніздо для пляшки має еластичний ремінець яким здається можна було б краще фіксувати пляшку, але він мало що робить і часто від’єднується.
Сам ремінь та замок доволі зручні.
В цілому пояс сидить зручно, не совається, не надто сильно стрибає. Пляшку можна витягати та вставляти не дивлячись.
Регулювання ременя можливе, але його не зробиш під час бігу.
В той же час кишеня не надто зручна і щоб щось з неї дістати треба повертати усе це на перед. І якщо в кишені телефон то запхати ще щось може бути проблемою.
Ця пара кросівок мені абсолютно не сподобалася і я не розумію для чого вона власне призначена. Деякі огляди згадають, що це бігові кросівки для розслабленого бігу які підійдуть і для асфальту і для паркових доріжок.
Купив я їх за $70 (повна ціна на момент написання – $110, на сайті виробника – Men’s Morphlite Trail Running Shoes | Merrell), але навіть таку ціну вважаю невиправданою просто через це, що це не бігові кросівки.
Поченомо з підошви. Це просто грубий брусок не надто пружнього і поміркованого матеріалу. І цього матеріалу дуже багато щоб підошва була достатньо гнучкою. Дуже спрощено – кросівки відчуваються незграбними на нозі і ніколи нема відчуття легкості чи якогось комфорту.
На підошві ззовні прошарок більш стійкого до стирання матеріалу з дуже невеличкими “шипами” які навіть для рівного гравію можуть бути недостатніми і на мою думку ніякого особливого зціплення з поверхнею вони не додають.
Верх комфортний і м’який, але трохи занадто щільних для бігу в теплу погоду. А в жарку я би їх нікому не радив.
Товстий і м’який язичок який проте не заважає.
Сидять на нозі кросівки дуже дивно: на самому носку, у пальцях вони вузькі, але в середині стопи та у п’ятці дуже вільні.
Коротше я пробував у них бігати кілька разів і вони просто не радують, роблять біг якимось не цікавим, нудним та нема відчуття, що добре працюєш з яким би темпом не біг.
Також я використовував їх для ходьби та подорожей і якби не згаданий вище вузький носок то для цього вони може б і були хорошим варіантом.
У мене саме такий колір. Виглядає і “нарядно”, але і не сильно яскраво
Коротше у підсумку це кросівки в яких бігати можна лише якщо іншого чогось кращого нема, а про трейловий біг не варто і думати та ризикувати у цих кросівках.
І якби їх ціна була $40 то можна було б сказати – купіть і ходіть в них як не сподобається бігати. Але ні, вони значно дорожчі.
добре тримає температуру як гарячу так і холодну (більше години точно) для умов офісу чи подорожі у транспорті
має дуже зручну кришку з отвором для пиття який відкривається коли тримаєш “кнопку” і автоматично закривається
ще один “перемикач” на кришці блокує кнопку щоб її випадково не натиснути поки вона десь в сумці
сама кришка хоча і не розбирається, але розкладається щоб мати змогу помити забруднені і просякнені кавою частини
матеріал не зберігає запаху чи смаку попереднього напою
можна мити в машинці
має розмім більш-менш стандартної пляшки для води і тому можна використовувати як в спеціалізованих кишенях рюкзаків так і тримачах в машині.
за усі роки ніде нічого не поламалося і не відбилося, хоча звісно пластик пляшки трохи почовгався.
Від себе додам, що я би брав чисто сталеву, не пофарбовану кружку. Колись купив собі покриту синім лаком, а той за усі роки частково обліз, хоча і не повністю.
Буду чесним – головна причина для мене купити цей годинник була в просто фантастичній знижці. За $350 (повна ціна на момент написання – $500) доларів я його придбав, а попередню модель (Garmin Forerunner 945xt) для порівняння я взяв коли вона мені терміново знадобилася за $600. І продав її за $200. Тобто фактично зробив собі апгрейд за $150.
екран тепер сенсорний – це насправді додає трошки зручності коли годинник не в спортивному режімі. Для тренувань же можна заборонити екрану реагувати на дотик і підтримувати лише кнопки (як я і зробив).
час роботи від повного заряду теж покращився і мені це помітно
новіший і трошки більш точний датчик пульсу
покращений інтерфейс – він не так щоб суттєво змінився, але треба трошки звикнути. В цілому мабуть більш логічно стало.
Ну а найголовніше виділю окремо – в режимі триатлону (вірніше мультиспорту) годинник може сам визначати зміну активності і переходити в інший вид. Для триатлону це означає, що я натискаю кнопку старту на початку плавання, далі коли виходю з води годинник розуміє, що я в транзитці, потім так само визначає коли я на велосипеді, друга транзитка і біг. І лише стоп треба натиснути в кінці. Дуже зручно, нічого не забуваєш. Воно не надто точне, але достатнє для мене щоб на 90 км вело чи 21 км біг не зважати на кілька (хай навіть кілька десятків) секунд коли годинник не відреагував вчасно.
Ще цікавою особливістю є те, що годинник якось вгадує які саме я вправи роблю коли займаюся на тренажері чи з вагою (не те щоб я це часто робив). І потім показує доволі точно які саме м’язи було задіяно.
Коротше я задоволений покупкою і можу радити цю модель. Але чесно кажучи за повну ціну його купувати щоб обновитися з попередньої – не певен, що воно дійсно варто тієї ціни якщо ви не зможете продати вигідно попередню модель.
Минулого року я писав про Forerunner 735xt і навіть назвав його найкращою своєю покупкою минулого року. Проте з того часу у мене виникли певні проблеми з годинником – кнопка Start/Stop зламалася і то не працювала взагалі, а то генерували десятки натискань на протязі кількох секунд коли я її навіть не торкався.
На честь Garmin вони без питань замінили мені годинник коли я з ними зв’язався, але це було не швидко (зайняло довше місяця). І як заміну я використовував світ старий Forerunner 910xt який і через 5 років нормально працює і тримає батарею. І ще не знаючи, що Garmin зробить мені заміну я вирішив купити ось цю модель яка є топовою в лінійці годинників для тріатлону у Garmin.
При повній ціні в $600 цей годинник безумвно є не тією річчю яку можна бездумно рекомендувати усім, а тому хочу далі навести порівняння з набагато більш доступним за ціною 735xt (на момент написання Garmin вже випустили 745xt на який теж варто звернути увагу).
Отже переваги які роблять 945xt для мене виправданим вибором:
Ціна – з виходом Forerunner 745xt можна зекономити більше $250 вибравши Forerunner 735xt замість 945xt.
Час роботи – з увімкненим GPS 945xt може протриматися 36 годин, замість 14 у молодшої моделі. Також є підтримка супутників Galileo.
Помітно яскравіша підсвітка яка ще й вмикається автоматично на пару секунд коли повертаєш руку в положення щоб глянути на годинник – неймовірно зручно.
Музика. Ось тут у мене були завжди сумініви коли я читав про цю функцію – наскільки це потрібно і як воно працює мені не було очевидно. Виявилося, що це просто те, про що я не знав що воно мені потрібне доки не спробував. Трохи деталей нижче.
NFC, або безконтактні платежі – ще одна функція про яку я навіть не думав, що з нею так покращиться життя. Додав картки, вибираю якою платити і все – навіть зручніше ніж з телефоном.
Бігова динаміка – з датчиками як Garmin Running Dynamics Pod, або новими версіями датчику пульсу від Garmin, Wahoo чи інших виробників годинник визначає такі параметри бігу як час контакту, високу підйому ніг, каденс та інше.
Додаткові види спорту – така екзотика (для мене) як парашутні стрибки, полювання, рибальство, геокешинг та інше є в цьому годиннику.
У походах та подорожах будуть дуже зручними такі можливості як підказки навігації (повороти попереду і відстань до них), карти високої роздільної здатності та контрольні точки на карті (наприклад станції відпочинку) які можна вибрати прямо на годиннику і на ньому ж побудувати маршрут до них.
Можливість генерувати маршрути з поверненням в точку старту.
Барометричний (тобто точний) альтиметр – у порівнянні з 735xt який вираховує висоту по GPS і може помилятися на десятки, а то і сотні метрів.
Магнітний компас – тобто на відміну від 735xt який вгадує (і переважно невірно) напрямок за GPS в цьому годиннику справжній компас.
Оксіметр (можливо це якось по іншому називається українською) – вимірювання насиченості крові киснем. Про це далі.
Bluetooth датчики – на додачу до рідного ANT+ протоколу 945xt також вміє працювати з Bluetooth датчиками.
Ще хочу сказати, що у порівняння з лінійкою Garmin Fenix цей годинник є просто невагомим, хоча і менш захищеним – пластиковий корпус замість більшого і масивнішого сталевого чи титанового.
Тепер трохи про музику. Підтримка музики була найбільш розрекламованою відмінністю цієї моделі від попередньої 935xt. Виробник говорить про 10 годин музики, але тут є багато факторів які варто враховувати. І замість писати про розміри сховища я скажу, що годинник має не найкращий звук – зрозуміло, що потужності не вистачить для кодування і передачі високоякісного звуку.
Шляхом експериментів я визначів, що різниці у якості бітрейта вище 192 я не можу помітити. Можливо навіть можна і нижчу якість ставити.
Синхронізувати музику з годинником можна за допомогою Garmin Express, але тоді доведеться самостійно копіювати, видаляти і переписувати файли та ще й не забувати про перекодування. Набагато простійший спосіб яким я користуюся – робити все це автоматично за допомогою MusicBee. У мене налаштовано програму записувати на годинник усі пісні з оцінкою 3.5 та вище і перекодовувати їх у 192 Кб/с.
Також суттєвим є те, що годинник видає “плаский” звук – тобто ніяких налаштувань еквалайзера у нього нема і ніякий діапазон частот не перебиває інші. І тому хороші навушники, які можливо не розкриють свого повного потенціалу все одно будуть звучати добре.
Я підключив свої Jabra Elite 65t і з ними практично усі стилі музики (крім можливо класики та максимально екстремальної важкої музики) звучать розбірливо і чітко, хоча може і не достатньо яскраво.
І якщо бути до кінця чесним то з’єднання по Bluetooth іноді переривається на долю секунди – таке стається раз на 2-3 кілометри. І я також помітив, що на деяких піснях частіше. Чи пов’язано це з кодеком чи ще з чимось поки що не знаю.
Але зручність бігати з музикою і не брати з собою телефон – така свобода варта усіх жертв! :)
Додатково годинник вміє відтворювати плейлісти з Spotify, Dizzer, Amazon Music. І для цього навіть не треба підключати його кабелем до комп’ютера – все відбувається по wifi.
Тепер про оксіметр. На додачу до зеленого “лазеру” для вимірювання пульсу годинник має і червоний. Червоні промені дістають глибше крізь шкіру і завдяки цьому можуть вимірювати рівень кисню в крові. Це особливо корисно в горах та під час тривалих і складних тренувать – можна розпізнати проблему до того як з’явилися серйозні наслідки. Ці замінювання можна проводити за власиним вибором, або увімкнути постійне вимірювання і годинник буде самостійно це робити час від часу.
Ще хочу згадати про body battery. Це алгорим Garmin який показує “рівень енергії” впродовж дня. В нормальних умовах 100% буде десь одразу після підйому, і протягом дня заряд падає. Суттєво “батарейку” садять тренування, але також показано і відновлення. Годинник для розрахунку цього показника враховує багато факторів таких як якість та тривалість сну, тривалість навантажень, пульс, насичення крові киснем, загальна активність, висота і таке інше.
Я особливо цією можливістю не користуюся, але коли у мене тренування йшли важко то перевіряв – і дійсно “батарейка” була вже на низькому рівні до початку тренування. Тобто якось доволі непогано воно показує як воно є.
