З моменту нападу Хуйлостану на Україну не можу уявити як писати чи перейматися такими буденними і дрібними речами як фільми, музика, подорожі і навіть тренування. Але в той же час якщо не перемикати себе насильно хоч на щось можна дуже сильно нашкодити своєму психічному стану і здоров’ю, і кому від цього буде користь?
Злість та розпач, неможливість якось суттєво допомогти, хаотичні пошуки де і як себе можна задіяти… Важливо лишатися тверезим, зосередженим, раціональним як би нереально вся ця ситуація не виглядала. Можу комусь допомогти просто зараз і роблю це, сподіваюся все скінчиться як скоріше і буду вже допомагати відновлювати і розбудовувати. Але це вже після перемоги.
Прощення не буде. Ніколи, ні за яких обставин. Росія має бути розорена, розділена, а бажано лишатися в ницості та бідності назавжди. І що зможу для цього зроблю. Але це теж потім.
А поки мій блоґ буде і далі заповнюватися легенькими нісенітницями про фільми (які я не можу зараз дивитися, буду писати про те що дивився до початку війни), про подорожі та інше таке. І я знаю, що пишу ще для себе – мене і так не дуже багато людей читало, а зараз їм взагалі не до того. Але для мене це вже за кілька років стало звичкою і буду писати щоб хоч так повернути фрагменти реальності в життя.
Від цього виробника у нас для котів вже є роботизований туалет Petkit PuraMax 2, а тому коли виникла необхідність придбати автоматичну годівницю то цей бренд вже для себе ми відзначили як такий, що викликає довіру.
годівниця з камерою – можна в будь-який момент дивитися через неї
автоматичний запис фото чи відео коли кіт приходить їсти чи просто проходить мимо
мікрофон дозволяє слухати що там відбувається
розклад за яким можна насипати порції
два відсіки для корму на 2 та 3 літри
можливість говорити через неї – ми пробували, але наші коти лякаються і нервують
Для усього переліченого вище потрібен додаток на смартфон. І він наче є, але дуже такої собі якості: часто показує помилку з’єднання навіть коли обидва пристрої в одній мережі. І відео на кожну найпростішу операцію (як от повернути телефон) починає завантажуватися з самого початку. Коротше кривенький додаток.
Також є підписка за $22 на рік яка дає наступне:
замість фото записуються відео (від кількох секунд до пари хвилин) і зберігаються 7 днів
відео можна завантажувати на телефон
можна робити VLOG – це підсумок за день тривалістю 30 секунд під поганеньку музику. Дуже неякісно зроблена фіча.
Ми підписку оформили, але лише через те, щоб можна було дивитися та завантажувати відео – це особливо корисно коли ми з котами в різних зонах.
У підсумку скоріше хороша покупка ніж погана. Можливість подивитися запис, подивитися, що зараз відбувається, додати їжі, та і просто видавати їжу за розкладом – це зручно. Виглядає цей пристрій також дуже непогано, працює тихо, весь біленький і чистий. Таця в яку сиплються смаколики металева (схоже навіть тефлонова) і до неї нічого не чіпляється – її достатньо сухою серветкою протерти. Взагалі навколо все чистенько і котам схоже теж подобається.
У XVI, XVII, та особливо XVIII сторіччі вчені Старого та Нового Світів які були виховані як християни і в цілому були віруючими стикнулися з проблемою – усі відкриття, закони та принципи дії можна було пояснити чисто математично та механістично. І проблема була в тому, що все це можна було пояснити не вводячи поняття Бога. Тобто таємниці природи відкривалися, а Бога видно не було. Це і спричиняло певну кризу для кожного з вчених та натуралістів. І навіть критикували відкриття та ідеї Галілея, Ньютона та Кеплера – в них не було Бога, сама лише механіка.
Рішенням проблеми стало виникнення Деїзма – віри у те, що Бог дійсно існує, дійсно є творцем Всесвіту, всі закони природи походять від Бога і в усьому є розумний дизайн, але, і це дуже велике “але” – після завершення творіння Бог лишив Всесвіт як є і займається якимись своїми справами які ми не можемо збагнути за усього бажання. Побічним ефектом такого релігійного переконання стало те, що деїсти не вірять у Христа як бога і не приймають ідею Піднесення чи Страшного Суду. Такий ментальний фокус дозволив примирити віру та науковий підхід, хоча зараз здається вже дещо надмірним і практично повністю витіснений агностицизмом.
Майбуть найбільшим критиком деїзму був Паскаль, на переконання якого людського мислення, а особливо логіки не достатньо щоб розуміти Бога, його наміри та вчинки. Власне критикуючи деїзм Паскаль і висунув свій відомий аргумент, що вірити в Бога є раціонально: якщо Бога нема, то нічого і не змінилося, а якщо є – то віруючий у виграші. Звісно потім цей аргумент було спростовано багато разів різними способами, але до поширення атеїзму (а насправді і досі) деякі віруючи цілком свідомо використовують аргумент Паскаля.
Деїзм став містком між науковим підходом та не надто глибокими релігійними переконаннями і стверджує, що план за яким усе побудовано є добре продуманим, що складність творіння означає наявність творця, та що дива, рай та пекло і ось все це – то є вигадки.
Деїзм як відгалуження християнства, хоча і вже не дуже дотичне до нього існує і сьогодні, є церкви та всесвітня організація. Більше того – деїзм має гілки та варіації. Деїзм зараз більше схожий на напрямок філософії та фокусуєтсья на внутрішніх переживаннях і спробі їх примирити з зовнішнім світом. Якщо дуже спрощено – духовність без релігійності.
Доповнення з коментів: Під час Французької революції Максиміліан Робесп’єр створив «культ Верховної Істоти» як нову державну релігію, що мала замінити римо-католицизм та атеїстичний «культ Розуму». Цей деїстичний культ ґрунтувався на вірі у Верховну Істоту й безсмертя душі, а поклоніння в ньому зосереджувалося на громадянських чеснотах і патріотизмі, що втілювалися через публічні свята. Офіційний статус цього культу, а також ключова роль Робесп’єра в пов’язаному з ним «Святі Верховної Істоти», ймовірно, сприяли його падінню в липні 1794 року.
Цей текст було написано у Facebook у жовтні 2022-го – коли ми всі, на жаль, мали вже почати розбиратися у багатьох речах, про які раніше навіть не замислювалися.
Battle Dress Uniform – перший широковживаний камуфляжний малюнок
Мені здалося цікавим, можливо вам буде так само. Написане далі не для спеціалістів і скоріш за все у мене є помилки. А тому якщо ви в цьому розбираєтеся і вам є що сказати то напишіть у коменті.
Першим широковживаним військовим камуфляжем став малюнок Battle Dress Uniform (форма військового одягу) який з 1980-го поступово почали використовувати практично у всіх арміях світу (іноді з місцевими варіаціями). В США цей малюнок використовували до 2005 в Морській Піхоті, до 2008 в Армії, до 2011 в Повітряних Силах і до 2012-го на флоті. Цей камуфляж має безліч варіацій та розмірів “плям” призначений для маскування солдатів в різних природніх умовах.
Але піксельні камуфляжі працюють не так. Перший піксельний (тобто сформований невеликими квадратиками – пікселями, майже як на сучасних екранах) камуфляж Dual Tex (подвійна технологія) чудово маскував як на близькій так і на далекій відстані і зараз є типовим малюнком для військ НАТО. А експерименти з ним почали ще в кінці 70-х.
Dual-Tex – перший піксельний камуфляж
У 1990-му офіцер армії США Тімоті О’Ніл (зараз відомий розробник камуфляжів) на своєму комп’ютері у графічному редакторі намалював перший піксельний дизайн. І як швидко з’ясувалося для нашого мозку ці “пікселі” які по суті є “шумом” відфільтровуються нашим мозком і ми просто не помічаємо ці плями “шуму”. А шумом цей малюнок сприймається саме тому, що в ньому нема ніякого шаблону, тобто нічого що б здалося нам чимось природнім чи рукотворним – це і не природа, і не зроблене людиною. І піксельний камуфляж працює не тому, що солдати зливаються з оточенням, а тому, що вони виділяються як плями шуму і наш мозок їх “вирізає” з картинки світу. Цей дизайн було запатентовано Канадою як CADPAT, а тому коли Морська Піхота США захотіла собі щось подібне вони мусили розробляти свою версію.
CADPAD – канадський піксельний камуфляж, основа для сучасних піксельних
Отже дизайнери Морської Піхоти США поїхали у Home Depot (мережа магазинів будівельних матеріалів та інструментів) і серед зразків кольорів обрати створений Ральфом Лореном (так, тим самим знаменитим дизайнером одягу) колір Coyote Brown (коричневий койот) як основу свого піксельного малюнка. Далі цей малюнок зробили у двох кольорових версіях: для лісу (оливковий, світло-зелений та темно-зелений) та пустелі (зелений коричневий, сірий та світло-коричневий) MARPAT. І перед його впровадженням усі варіації було випробувано у багатьох різних природніх та погодних умовах.
MARPAT – піксельний камуфляж морської піхоти США для пустелі
Тим часом Армія США теж захотіла собі новий камуфляж, але Морська Піхота запатентувала свій дизайн і не дозволила Армії використовувати його.
Coyote Brown
Отже з 2002-го по 2004-й армія США витратила 5 мільярдів доларів на розробку малюнку камуфляжу під назвою Universal Camouflage Pattern (універсальний шаблон камуфляжу) який зараз усім відомий і асоціюється з армією США. Але цей камуфляж не люблять військові США бо він не працює на полі бою. Дизайнери (справжні дизайнери, а не військові) прийняли рішення позбавитися чорного та коричневого кольорів – бо таких за їх думкою нема в природі. І вийшов у них Desert Tan 500 (пустельний загар). І хоча цей камуфляж дуже круто виглядав, проте на відміну від того, що було у морпіхів він не лише маскував, але і робив солдатів на полі бою більш помітними. До того ж дизайнери не подумали про те як цей малюнок буде виглядати з різним освітленням і не проводили польове тестування.
Universal Design Pattern – офіційний камуфляж армії США, який не працює на полі боюDesert Tan 500 робить людей більш помітними насправді
Новий малюнок під назвою Urban Track (міська стежка) було складено з відтінків зеленого. І знову вперше його випробували на полі бою де з’ясувалося, що групи “пікселів” занадто маленькі і спричиняють оптичний ефект коли солдати у тривимірному просторі на відстані виглядають як накладені зверху двовимірні фігури і цим дуже сильно виділяються серед будь-якої місцевості. Цей ефект має назву “ізоілюмінації” коли пікселі замість “розмазувати” фігуру і робити її непомітною роблять її чітко інородною натомість. Проблема була настільки серйозною що Армія мусила просили у Морської Піхоти надати їм форму. І вчергове почали розробку нового малюнку. У 2010-му цю розробку ще не було завершено і Конгрес працює над пропозицією створити єдиний камуфляж для будь-яких військ США з ціллю заощадити бюджет і збільшити сумісність.
Urban Tan – наче підсвітлює і окреслює фігури людей на відстані
Adidas AdiZero Evo SL на момент написання є чи не найкращими біговими кросівками “для усього” – тобто повільного, тривалого, швидкого та темпового бігу. Більше того – кросівки популярні не лише серед бігунів, але і як повсякденні, що для мене дуже дивно.
І звісно виробник не оминув скористатися нагодою і випустив, та продовжує випускати різні модифікації. Конкретно ця має інший матеріал верху – тут замість синтетичної “сітки верх щільний, але тоненький, без будь-яких вентиляційних отворів.
Для чого саме виробник зробив такий верх я не знаю, та і не переймаюся. Є підозра, що для повсякденного, не обов’язково бігового використання. Але я подумав, що в трохи прохолоднішу погоду, та легкий дощ, такий верх буде трохи кращим.
Але все ж таки головною причиною купити цю модель були знижка: з повної ціни в $150 я придбав свою пару за $75. Що просто неймовірно хороша ціна за, повторюся, можливо найкращі універсальні кросівки зараз.
Варто вкотре нагадати, що як і багато інших моделей Adidas, ці кросівки вибагливі до техніки бігу і просто вимагають правильно ставити стопу. Також вони найкраще відчуваються у не геть повільному темпі. Тому я би не радив їх початківцям.
На момент написання я вже кілька разів в них побігав: відносно довгу дистанцію в середньому темпі, швидкі інтервали. І чесно кажучи на нозі вони для мене абсолютно такі самі як і оригінальна модель – легкі, пружні, трошки агресивні, дозволяють прискоритися та тримати темп буз зусиль, і взагалі примушують наче бігти трохи швидше. Дуже мені подобається.
Колись ця німецька команда називалась Eskimo Callboy, тобто щось приблизно як “хлопчик-ескімос за викликом”. Але після того як вони отримали популярність і стали відомі, в тому числі завдяки цій пісні, їх увагу звернули на те, що слово “ескімос” є жаргоном і позначає негативно північні народи американського континенту. Ну тобто образливе слово. І група змінила назву – їм було не принципово, вони просто хотіли дивну і кумедну назву.
Вираз, який означає приблизно “мати бездумний ентузіазм стосовно чогось”. Тобто “давай, давай” та “вперед” приблизно.
Вимовляється як “ган хо”, але самі слова не англійські. Ідіома має доволі цікаве походження.
У 1940-х роках американський офіцер Еванс Карлсон працював певний час в Китаї, де бачив ефективну роботу китайського будівельного кооперативу Zhōngguó Gōngyè Hézuò Shè, назва якого перекладалася як Китайська Індустріальна Кооперативна Спільнота. Карлсон трохи, але недостатньо знав мандарин і невірно переклав для себе назву поєднавши слово Gōngyè та перший склад слова Hézuò – він подумав, що то одне слово gōng yè (gung ho в англійській транскрипції), яке він переклав як “разом”.
Сам стік дуже маленький у порівнянні навіть з не надто великим пультом
Я вже дуже давно користуюся старезним на момент написання Roku 3, і навіть маю телевізор з вбудованим Roku – Roku – 50″ Class Select Series 4K QLED Smart RokuTV (2026). І нарешті тієї коробочки причепленої до мого “основного” телевізора (65″ Samsung) стало не вистачати: вона погано вже обробляє відео для великого екрану і її припинили оновлювати якийсь час. Тож треба було обрати новішу версію.
Серед усіх варіантів я вибрав саме цю керуючись своїми вимогами. І після пари місяців використання маю сказати наступне:
в цілому “розумні” приставки для телевізорів краще за те що дає сам телевізор: інтерфейс простіший, завжди однаковий на всіх пристроях, реклами як не дивно менше.
Сам стік дуже маленький, вставляється в HDMI-роз’єм і живиться від USB – нема вже і окремого блока живлення. І вмикаєтся та вимикається він тепер разом з телевізором.
Пульт такий же як і завжди, але кнопки сервісів дещо набридають – я от не користуюся Netflix, але як випадково натискаю кнопку то Roku починає його встановлювати.
На пульті є кнопка мікрофону і отвір в який можна говорити – це дуже зручно коли щось шукаєш (на YouTube в основному) щоб не набирати запити з екранної клавіатури.
Також дуже зручно, що регулювання гучності тепер теж працює з пульта – раніше воно змінювало звук лише для підключених кабелем навушників, а тепер і на телевізорі.
І головне – у цієї версії кращий приймач WiFi і більше потужності для кращого відео. А це я відчув одразу і тепер не треба вже знижувати якість (як це було зі старою приставкою) для відео які я дивлюся з Asustor Flashstore 6.
Після того як коти розгатили мені новенький телевізор LG в гаражі виникла необхідність купити щось на заміну. І якось по іншому його встановити, щоб подібне не повторювалося.
Отже я почав дивитися на щось достатньої якості щоб іноді кидати на нього погляд верхи на вело-тренажері, поспілкувався з ChatGPT, і обрав саме цю модель.
Roku, відомі в першу чергу телевізійними приставками як Roku 3 також вбудовують функціональність приставки в телевізори деяких брендів, а також продають телевізори під своїм брендом. Купити їх можна не напряму, а у великих продавців як Amazon. Я конкретно купив цю модель на Best Buy за $220 (Roku 50″ Class Select Series 4K QLED Smart RokuTV (2026) – Best Buy), що було кращою ціною ніж я очікував.
І такий варіант для гаража мені подобається навіть більше. Вмикаєш його і одразу бачиш вже свій знайомий інтерфейс Roku. Той самий звичний пульт. Підключив навушники Bose Ultra Open Earbuds. І на цьому все. Дуже просто, ніяких зайвих функцій чи елементів, усе що треба особисто мені тут на місці.
Так, можливо передача кольорів не ідеальна, але оскільки я лише кидаю погляди на екран, та і то під кутом і поки кручу педелі – це не надто суттєво. Картинка достатньо яскрава і насичена щоб розрізнювати її навіть при яскравому сонячному світлі коли відкриті двері гаража.
А як рішення для встановлення замість мостити якийсь столик чи ліпити на стіну купив стенд від VEVOR.
У нас певний час вже був котячий робот-туалет Doel T1+ Automatic Self-Cleaning Cat Litter Box і він нас в цілому задовольняв, та і котів теж. Усе працювало чудово, з ним доволі просто, мити-чистити треба не надто часто. Але в якийсь час він перестав працювати і почав просто бездумно крутити барабан.
Ми зв’язалися з підтримкою, кілька днів на їх рекомендації та запити виконували різні послідовності дій, записували відео – і все одно він не працював. І поки все це відбувалося ми вирішили – купуємо інший. Розчаровані у бренді почали дивитися щось інше за рекомендаціями. І знайшли ось цю модель.
На честь Doel після кількох днів комунікації з ним вони сказали: ваш пристрій поламаний, висилаємо вам новий на заміну. І в результаті у нас два різних туалети зараз :)
Ця нова модель дорожча (сайт виробника – PETKIT) – $300. Але і вміє вона трошки більше. Не лише вона як і очікується чистить і запаковує усе, але і має ще спеціальну будову для зберігання пакетів щоб їх легше було виймати та встановлювати, спеціальний відділ для ароматизатора (вірніше прибирання запахів) і додаток на смартфон з більшою кількістю функцій.
Ми власне крім як відслідковувати вагу мало чим користуємося з тих функцій. Хоча нагадування, що пора замінити пакет теж допомагає.
Наші коти поділили туалети між собою і Гена (старший і більший) ходить в старий, а менший і молодший Бодя у новий відповідно.
Власне на цьому і все. Готовий відповісти на питання.
