З моменту нападу Хуйлостану на Україну не можу уявити як писати чи перейматися такими буденними і дрібними речами як фільми, музика, подорожі і навіть тренування. Але в той же час якщо не перемикати себе насильно хоч на щось можна дуже сильно нашкодити своєму психічному стану і здоров’ю, і кому від цього буде користь?
Злість та розпач, неможливість якось суттєво допомогти, хаотичні пошуки де і як себе можна задіяти… Важливо лишатися тверезим, зосередженим, раціональним як би нереально вся ця ситуація не виглядала. Можу комусь допомогти просто зараз і роблю це, сподіваюся все скінчиться як скоріше і буду вже допомагати відновлювати і розбудовувати. Але це вже після перемоги.
Прощення не буде. Ніколи, ні за яких обставин. Росія має бути розорена, розділена, а бажано лишатися в ницості та бідності назавжди. І що зможу для цього зроблю. Але це теж потім.
А поки мій блоґ буде і далі заповнюватися легенькими нісенітницями про фільми (які я не можу зараз дивитися, буду писати про те що дивився до початку війни), про подорожі та інше таке. І я знаю, що пишу ще для себе – мене і так не дуже багато людей читало, а зараз їм взагалі не до того. Але для мене це вже за кілька років стало звичкою і буду писати щоб хоч так повернути фрагменти реальності в життя.
Наші, ще кошенята, 9 та 8 місяців вже майже такого розміру як ось цей кіт на рекламі
Колесо для котів є чудовою іграшкою за умов, що коти нею користуються. Бо ми вже на собі пройшли – навіть найбільш рекомендовані іграшки можуть бути в повному ігнорі ваших котів, а якась низько оцінена цяцька робить їх щасливими і занятими аж на диво.
Тому перед покупкою ми подивилися огляди на YouTube і вибрали саме цю модель через те, що про неї були хороші відгуки, але при цьому вона не коштує якісь геть безумні гроші.
Зібрати колесо було дуже просто – елементи просто защеплюються один за одне. База має металевий стрижень і болти на яких тримаються колісчатка. Мабуть найскладніше було наліпити “килимки” на колесо – кілька з них доводилося пару разів переклеювати щоб вийшло рівно.
Ще в процесі збору Бодя (це той що молодший) виявив велику зацікавленість, а після того як колесо було зібрано одразу став і побіг в ньому. І це був перший раз коли менший не пускав старшого (Гену) гратися чимось – як правило старший відбирає іграшки. А тут Бодя просто в прямому сенсі або застибує на спину більшому, або стає бігти поруч і виштовхує старшого – моє колесо, не дам!
Перші дні Бодя на колесі бігав постійно. Ще був маленький, погано виходило і його або виносило з нього, або взагалі ледь не сторчма перекидало. Зараз став більший і просто кілька разів на день підходить до колеса, біжить на ньому від кількох секунд до пари хвилин і йде далі займатися якимось іншими справами.
Через те, що колесо не з металевих деталей воно трошки шумить, особливо це чути коли хтось вирішить пробігтися вночі. Але в той же час усе дуже якісно зроблено і рівень шуму доволі низький. Можна знайти взагалі беззвучні колеса, але то вже буде кілька сотень доларів.
Додатково килимки можна докупити і замінити – у нас деякі вже дуже сильно подряпані. І в цілому все виглядає надійно, не скрипить, не витирається ніде, легко крутиться в обидва боки, не має хімічних чи інших запахів. Коротше якісний, хоча і трошки задорогий продукт.
Навіть доволі великі коти в цій моделі поміщуються доволі комфортно
Як у нас з’явилися Гена і Бодя однією з найперших речей про які ми подумали був саме робо-туалет. За часів коли у нас була Лєнка такої речі ще не існувало, ну або ми про неї не знали. Але останні кілька років робо-туалети для домашніх тварин стали дуже поширеними і надійними.
І якби ми не знали, що саме хочемо то вибрати було б дуже важко – багато брендів, багато моделей, не всім відгукам можна вірити. Але у наших родичів з котами була саме ось така модель і вони її дуже радили.
Можна використовувати різні наповнювачі: гравій, синтетичні кристали, різні варіації
Коти наші одразу зрозуміли що до чого і почали ним користуватися одразу. Спочатку були певні непорозуміння коли туалет починав чиститися, крутити барабан, а їм було цікаво і вони лізли назад в нього, що в свою чергу перезапускало процес чистки. Але зараз вже звикли.
Само-очистка хоча і не ідеально, але дуже хороша
Туалет, як і усі сучасні вироби має додаток для смартфону. Але додаток не безглуздий і крім нотифікації, що хтось ось щойно сходив ще зважує котів, повідомляє коли треба міняти пакет і дозволяє віддалено запускаси процес чистки.
Також його так сконструйовано, що запахів ніяких не чути. Ну принаймні мені і Олені не чути. Усе пакується в пакет який просто міняється на новий. Десь на 25 “порцій” в одному пакеті.
Практично усі елементи можна зняти і помити або замінити
При необхідності, а це дуже нечасто (скажімо раз в два міцяці) туалет цей можна практично повністю розібрати (лишається лише база з моторчиком в яку нічого не потрапляє) і усі ці компоненти можна мити як завгодно – в них нема ні електроніки ні відкритих металевих поверхней.
Коротше я дуже задоволений і можу порадити. Але вважаючи, що у нас два кота і вони схоже будуть дуже великі наступний, коли виникне така необхідність, куплю більший, але мабуть знову від цього ж виробника.
Стосовно червоного світла – це тренд останніх кількох років у косметології та відновленні. Працює це завдяки тому, що спеціально підібрані хвилі проникають глибше в шкіру і стимулюють відновлення клітин.
І так, це факт підтверджений науково і результати помітні. Не те щоб я був спеціаліст з цього, але використовують подібну технологію та інші “лазери” доволі широко і радять їх в тому числі косметологи та лікарі.
Конкретно ця модель включає світлодіоди які випромінюють в трьох різних діапізонах
Існує “червоне світло” для суглобів, усього тіла, навіть інфра-червоні сауни. Ну і зрозуміло маски.
За ціною маски коштують від пари сотень до кількох тисяч доларів і різняться якістю та щільністю світлодіодів, тим наскільки їх можна підганяти під обличчя, наявністю вібро-масажу, нагріву/охолодження і так далі.
Ціна звісно дуже велика, але і вибрати ми довго і старанно порівнюючи моделі, функціональність, характеристики та відгуки.
Напишу коротко:
Виглядає дуже круто – в сенсі “якісно” і “дорого”.
Вмикається кнопкою, звичайний режим – 15 хвилин з легкою вібрацією, три діапазони
Сидить помірковано зручно враховуючи, що маска не гнеться взагалі. Підлаштовується посадка двома ремінцями.
Але головне – чи працює вона? Так, вона працює і результати помітні вже доволі швидко. Але на відміну від, скажімо, ретинолу, така маска зменшує певні проблеми тимчасово, а не виправляє їх остаточно.
Навіть на моїй чоловічій шкірі результати помітні після кількох сеансів. Зморшки виглядають не такими глибокими, набряклості зменшуються, якісь прищики чи інші дефекти стають менш помітними.
А чи варто воно своїх грошей – так, лише якщо ви можете дозволити собі таку покупку і не закладати в борг все що маєте. Інакше є дешевші засоби які вимагають більших зусиль від вас – починаючи з вмивання крижаною водою і до кремів та процедур.
Але з часом ми таки вирішили, що хочемо кошеня і почали розглядати варіанти. У місцині де ми живемо існують центри адаптації де можна взяти котів різного віку і собак. Але попит на них дуже високий і розбирають їх дуже швидко. На відміну скажімо від другої половини нашого штату звідки цих котів переважно і привозять.
Працює це так. Кожного дня на сайті закладу публікують список тварин яких можна поїхати подивитися. Ми хотіли щось сіреньке, щоб було схоже на Лєнку. І ось коли знайшли поїхали в той заклад – а кошеня вже забрали.
Там же нам і пояснили, що краще брати двох. По-перше, вони вже здружилися і їх краще не розлучати. А, по-друге, їм буде не так самотньо і вони не будуть постійно вимагати уваги. Тож ми вирішили взяти парочку.
І ось знайшли пару (сіре і чорне), поїхали дивитися – а їх забрали. Але, кажуть, є трійко інших, хоча одне з них ось прямо зараз забирають. Ми зайшли глянути і зрозуміли – ці наші.
Бодя (червоний ошийник) і Гена (зелений) віком 4 та 5 місяців відповідно
Кошенята були з однієї ферми. І як усі кошенята в наших притулках вони вже привіті, стерелізовані, без паразитів та перевірені на хвороби – здорові і жваві. Їх імена були Geoduck (Гуїдак) та Barnacle (Барнакл), і вже по дорозі додому я запропонував називати їх Гена і Богдан. А Богдан дуже швидко скоротилося до Бодя.
Гена (зверху) та Бодя вже як пару місяців живуть у насБули такі маленькі, що поміщалися обоє за клавіатурою. Боді (зправа) 4 місяці, Гені – 5
Адаптувалися вони дуже швидко, виявилися грайливими, добре реагують на іграшки, навіть вимагають гратися з ними. Скоренько дослідили усю хату, вибрали собі місця де спати і склали розклад. Бігають і борюкаються вже менше на момент написання, а натомість почали гуляти на вулиці.
З Бонєю навіть була пригода коли я був у відрядження. Він вискочів на ніч у відкриті двері, а ми їх тоді ще не випускали регулярно, і зник на дві ночі. Олена його потім знайшла на верхівці дерева де він і просидів весь цей час. Лазила за ним знімати. Видно їх щось налякало – у нас тут рисі, койоти і навіть яструби полюють на кошенят, насправді радять не надто випускати. Проте втримати їх в хаті весь день неможливо.
Ще теж зовсім маленькі, але вже лазять по всьому і всюди борюкаютьсяА в день вони сплять з 12-ї до приблизно 8-ї вечораЦю світлину ми використовували в оголошенні про розшук Боді (він на передньому плані)А це вже вони такі на момент написання. Гені (зліва) 10 місяців, Боді – 9
Bose є одним з моїх улюблених брендів, маю чи колись мав різні моделі їх навушників (Quiet Comfort Ultra Earbuds Gen 2, QuietComfort 45, QuietComfort Earbuds II, SoundSport, QuietComfort 25 та навіть Bose Sleepbuds II). І усі вони для мене мають чудовий звук, комфорт та виглядають дуже привабливо з точки зору естетики. У подорожах, на тренуваннях та в офісі – рівних їм за набором характеристик важливих для мене я поки не знайшов. А отже мав колись спробувати і цей вид навушників.
В цілому до такого класу навушників я ставився дуже скептично – ну що там за звук може бути? Але мав досвід на диво хорошого звуку від Meta саме з відкритими динаміками (Oculus Quest 2 та Meta Rayban), а тому також мав розуміння, що звук не буде таким вже й поганим.
Повна ціна цієї моделі на момент написання складає $300 (на сайті виробника – Shop Ultra Open Earbuds | Bluetooth Open Earbuds | Bose), і це дуже дорого. Дорого тому, що насправді необхідності саме у таких навушниках у мене не було, а для примхи це занадто. Але коли побачив модель refurbished (тобто з ремонту, але на такій же гарантії як і нові) за $200 від самих Bose як продавця – не втримався і купив.
Кілька місяців їх використовувала Олена, і вона була в захваті від них з першої миті. З її слів звук чудовий, сидять добре, але при цьому ще й чути все навколо – не треба музику вимикати та виймати навушники з вуха.
Певний час потому я купив подібні від Shokz, віддав їх Олені, а собі забрав цю модель.
І після кількох тижнів використання маю сказати наступне:
Звук дійсно дуже хороший, неочикувано хороший. Музика звучить краще ніж у багатьох вкладишах, але звісно бас не такий масивний. Проте як не дивно людські голоси (коли приймаю участь у дзвінках) дуже глибокі.
Парування з пристроями не лише просте і швидке, але найкраще, що я бачив будь-коли.
Коли дивишся фільми (скажімо на велотренажері) можна помітити певні відставання звуку від відео. Не надмірні, але все ж таки.
Навушники одягати дуже просто, але у мене зайняло певний час почати робити це автоматично – чомусь для мене просто дістати і одягти одним рухом непросто.
Коли навушники у вухах то я їх не відчуваю, але коли знімаю то в тому місці вуха неприємно болять. Олена ж навпаки – після 2-3 годин відчувала біль у місці кріплення, але він одразу зникав як знімала їх.
Управління – це найгірше. На кожному навушнику є одна кнопка (пауза/відтворення), а інші комбінації дуже дивні. Скажімо для збільшення гучності треба зробити коротке і одразу довге натискання, а для зменшення – два короткі і одне довге. Це звісно працює так собі і я частіше перемикаю пісні чи режим ніж регулюю гучність.
Сидять навушники надійно як не мотиляй головою, але достатньо торкнутися їх в неправильному місці (наприклад коли пробуєш натискати кнопки) як вони просто вилітають з вух.
Великий плюс – навушники не заважають окулярам і кепкам, їх не буде заливати потом.
У підсумку маю сказати, що це дійсно хороші, хоча і дорогі навушники з якістю звука краще ніж можна очикувати.
Стосовно використання їх має сенс брати коли:
вам треба чути, що відбувається навколо – офіс, біг/вело на вулиці де не надто безпечно
носити вдома слухаючи музику/книги/новини
носити з кепкою чи навушниками.
І їх не варто брати для:
гамірного оточення – спротзал, літак
під шапку
коли треба регулювати щось кнопками і ви при цьому рухаєтесь.
Kraftwerk одна з мої найулюбленіших команд взагалі за всі часи. Вони стояли у витоків електроної музики, але почали разом з іншими kraut rock командами як Cam, Tangerin Dream, Phallus Dei, Neu!, Faust,… Команди ці намагалися створити нову музику не використовуючи нічого з рок-н-ролу чи народної музики і по суті заново винайшли рок. А Крафтверк доволі рано від них відкололися щоб робити інші експерименти. Ідея полягала в тому щоб створювати багаті музичні композиції мінімумом засобів – відсутність аранжування, майже ніяких обертонів. Те ж саме стосувалося і текстів – як передати суть, настрій та емоції усього кількома словами?
У групи безліч всесвітньо відомих хітів, але моя найулюбленіша композиція ось мабуть ця. Вона входить в альбом “Тур де Франс” і описує роботу тренованого людського тіла як наче це машина що рівномірно споживає ресурси доки розум знаходиться у медитативному стані.
Не зважаючи на свій похилий вік музиканти досі регулярно виступають і збирають велики натовпи на концертах. Але музика на любителя – коли ми з Оленою ходили на них в Сіетлі я просто не міг очей відірвати від сцени, а вона щосили боролася зі сном
Написати про цей телевізор я маю кілька причин: щоб додати новий запис у блоґ (як же без цього), і щоб розказати про дійсно непогану покупку.
Коли мій старий 45-дюймовий Philips який вже деякий час стояв в гаражі перед вело-тренажером нарешті почав відмовляти (звук та пульт працювали через раз) я його з радістю віддав чоловіку, який в той час у нас робив деякі ремонтні роботи. Ну а собі захотів взяти новіший. Почитав огляди на телевізори середнього класу, подивився на які з них є знижка і купив ось цей.
Якість картинки, кольори, контраст – це просто вражає за таку ціну. Усе виглядає значно краще ніж у мого дорожчого і більшого 65-дюймовго Samsung (наш “основний” телевізор). LG взагалі є лідером і по суті єдиним виробником високоякісних панелей які використовують у найдорожчих своїх моделях Sony та Samsung. А тут у середнього класу телевізорі така якість.
Звук. Доволі гучний, розбірливий. Але взагалі не насичений. Скоріш просто крикливий. Я нещодавно (відносно написання цього тексту) почав тренуватися у навушниках які зпарував з телевізором (Bose Ultra Open Earbuds) – набагато краще. Коротше треба яке інше рішення для звуку.
Bluetooth, хочу зауважити, працює так собі. Не від’єднується, але іноді є паузи, збої у звуку, і дуже помітно хоч і невелике, але все ж таки запізнення. Рятує те, що я не постійно дивлюся на екран, а інакше б сильно дратувало.
Пульт помірковано зручний, і трошки завеликий. Я його завернув у харчову плівку як колись у совку робили. Але зробив це, щоб не пошкодити пульт потом.
webOS. О, це і добре і погано. У порівнянні з додатками на телевізорах Samsung все виглядає і працює краще. Але страшенно бісить режим “мишки” який вмикається сам по собі. Це коли водиш пультом, а на екрані переміщується курсор. Це чудове рішення коли треба працювати з веб-програмами.
Реклама. Телевізор не показує рекламні роліки, але велику частину місця на екрані займають плитки фільмів чи програм які просуває LG. Звісно я пододавав свої (YouTube, Netflix, Amazon Prime, Tubi, Pluto TV, Plex, і так далі). Але це усього лише нижній ряд невеличких іконок.
У підсумку незважаючі на деякі перелічені недоліки за ціну яку я заплатив – це чудовий, а для гаража навіть фантастичний телевізор.
На фото нова, краща за ту, що у мене зараз версія – її я би взяв
Виробник бігового обладнання як рюкзаки, різні варіації гідрації (камизельки, пояси, рюкзаки) та усього подібного. Виробник дуже відомий переважно серед трейлових та ультра-бігунів. У мене наприклад коли я починав бігати в США кілька років була у постійному використанні Ultimate Direction 10-Ounce Fastdraw Hand-Held Bottle. Але з часом я перемістив фокус на триатлон, і усі ці ультра-бігові речі для надмірно довгих дистанцій відійшли на другий план.
Як я вказав у підписі для фото вище моя версія старіша, має пластикові “гнізда” для пляшок і коротенькі резинки-кільця які можна накидати на соску. Така конструкція має переваги і недоліки, трохи про них:
Сидить цей пояс доволі добре, не стрибає і не зсовується. Ремінь не еластичний взагалі і треба бути підібрати його довжину. Проте нічого складного.
Пляшки як на мене замали – по 9 унцій (255 грамів) – хотілося хоча б на третину більше.
Соски на пляшках дуже дрібні, легко самі закриваються коли п’єш. До того ж на одній пляшці кришка трохи протікає.
В цілому виймати/садити пляшки у гнізда доволі зручно, але не найзручніше – вони доволі дрібні, а резинки які накидаються зверху на кришки дуже коротенькі.
Кишеня розміром якраз впритик щоб покласти в неї мій поточний Samsung XCover 6 Pro, але вже ключі від машини в неї не покладеш. Вірніше покласти можна разом з телефоном, але тоді кишеня стає не пласкою і починає стрибати на поясі. Плюсом проте є ще одна маленька кишеня зверху на маленькій липучці – якраз щоб покласти гель.
В цілому пояс не поганий, але UltrAspire Essential Bottle Pack 2.0 та навіть The Feed Water Bottle Waist Belt на мою думку значно кращі і більш функціональні. На жаль радити не можу, хоча якщо вибору нема то бігав би сам з таким без проблем – питання лише у наявності кращих альтернатив.
У безмежній вічності ночі, холодній і несвідомій, безкраїй та байдужій, там де навіть зірки спалахують та гаснуть як сірники ніколи ніким не помічені – там, серед безглуздої безмежної холодної порожнечі яка тягнеться вічно і нескінченно спалахує жаринка розуму та життя. Спалахує та згасає так швидко, час її життя такий короткий, що навіть нема чим таку дрібноту поміряти. Як і безліч таких же спалахів у незмірності простору нікому ця жаринка не подарує тепла і зникне як сльозина на дощі, як дрібка солі в океані, як фотон на Сонці.
Нема сенсу крім як того, що його формулюєш ти сам. Нема цілі крім як прагнути.
Дискусія:
Цей опис в основному базується на припущеннях, що все що існує – сталося само по собі, механістично, без якогось задуму. Але можна допустити і інший варіант – що є якийсь задум, воля, спрямованість. Що те, що зараз описується як великий вибух – зовсім не випадковість, а усвідомлена дія. Якщо існує життя і свідомість на нашому мікро-рівні, то чому не може існувати якась свідомість вищого порядку, на масштабі трильйонів галактик? Можливо, люди – як ті мікроби, що не можуть усвідомити що є щось більше і набагато складніше, як людський організм. Коли уявиш, що ти є необхідною частиною чогось більшого – значно веселіше жити Всі релігії про це пишуть, хоч і різними словами.
свідомість вищого порядку може існувати, але як агностик я переконаний, що так це чи ні ми ніколи не дізнаємося і існування чи не існування свідомості, волі і плану вищого порядку ніяк на нас не впл ває і ніяк нами в користане бути не може. Просто через те які ми є.
Це залежить від того, що саме вкладати в поняття вливу на нас і використання нами. Для мене думка про те, що я мала частина чогось набагато більшого пояснює те, що смисл мого життя знаходиться за рамками і хронологією мого тіла. От заморочив
о, так я частина екосистеми, частина соціуму, частина бізнесу, частина впорядкованості в океані ентропії… реальних більших речей вистачає, але і вони швидкоплинні та незначущі в масштабі.
Всі релігії про це пишуть, хоч і різними словами.