Пов`язане

Війна…

З моменту нападу Хуйлостану на Україну не можу уявити як писати чи перейматися такими буденними і дрібними речами як фільми, музика, подорожі і навіть тренування. Але в той же час якщо не перемикати себе насильно хоч на щось можна дуже сильно нашкодити своєму психічному стану і здоров’ю, і кому від цього буде користь?

Злість та розпач, неможливість якось суттєво допомогти, хаотичні пошуки де і як себе можна задіяти… Важливо лишатися тверезим, зосередженим, раціональним як би нереально вся ця ситуація не виглядала. Можу комусь допомогти просто зараз і роблю це, сподіваюся все скінчиться як скоріше і буду вже допомагати відновлювати і розбудовувати. Але це вже після перемоги.

Прощення не буде. Ніколи, ні за яких обставин. Росія має бути розорена, розділена, а бажано лишатися в ницості та бідності назавжди. І що зможу для цього зроблю. Але це теж потім.

А поки мій блоґ буде і далі заповнюватися легенькими нісенітницями про фільми (які я не можу зараз дивитися, буду писати про те що дивився до початку війни), про подорожі та інше таке. І я знаю, що пишу ще для себе – мене і так не дуже багато людей читало, а зараз їм взагалі не до того. Але для мене це вже за кілька років стало звичкою і буду писати щоб хоч так повернути фрагменти реальності в життя.

Слава Україні!

Saucony Endorphin Speed 3

Попередня модель (Saucony Endorphin Speed 2) без перебільшень була моєю улюбленою для тренувань, особливо у випадках коли треба було робити швидкі інтервали. Легкі, пружні кросівки які наче допомагають бігти швидше. Практично ніяких недоліків крім можливо застарілого зовнішнього вигляду (але для мене це не важливо). І чесно кажучи друга модель могла б цілком бути використана на змаганнях.

Свого часу для прохолодної та дощової погоди я купив спеціальну модифікацію третьої версії (Endorphin Speed 3 RUNSHIELD) і вона є достатньо відмінною. А головне, що інший матеріал верху суттєво змінює те як кросівок відчувається на нозі.

І ось я вже якийсь час бігаю у стандартній третій версії (на сайті виробника – Men’s Endorphin Speed 3 – Running | Saucony).

Треба відзначити, що у кросівок багато дрібних відмінностей у порівнянні з попередньою моделлю. Але в цілому Saucony вдалося зберегти ті приємні відчуття.

Верх кросівка легкий, майже не відчутний, добре дихає. Дивний асиметричний короткий язичок який добре працює на захищеній від погоди моделі, але тут міг би бути трохи довшим. В цілому комфорт і м’якість на висоті.

Але головна відмінність – кросівки стали більш спокійними, якщо таку характеристику можна використати. Вони м’які під час приземлення, легкі і в них із задоволенням прискорюєшся. Але нема того відчуття пружності яке наче підкидало у повітря у попередній моделі.

Тут важливо відзначити, що і сама підошва у середній частині стала ширша, але головне – нейлонова пластина тепер значно ширша. Це додає стабільності і я це добре відчуваю – кросівки не “плавають” з боку в бік і в них нема відчуття на крутих поворотах наче вони вислизають з під ніг. В цілому це дуже хороше оновлення як для тренувальних кросівок і зазвичай цим не переймаються у моделях для змагань. Тобто Saucony таким чином продовжує стверджувати, що це кросівки для тренувань.

В цілому я дуже задоволений цією моделлю і можу її радити тим, хто бігає швидкі інтервали у процесі тренувань, або тим хто хоче собі пару для змагань і не готовий платити $250 і більше за таку.

Повна ціна моделі на момент написання складає $170, що трошки забагато, але на сайті виробника вже деякий час діє знижка до $125. І це вже дуже добре. Мені ж вдалося купити за якоюсь акцією за $107. І в цілому варто шукати знижки на цю модель через те, що нещодавно на ринок вийшла четверта версія.

Asics Novablast 4

Про попередню модель я писав свого часу (ASICS Novablast 3), що це на мою думку найкращі кросівки “для усього” якщо не рахувати кросівок з пластиною (бо тоді я найкращою назву Saucony Endorphin Speed 2). І це була не лише моя думка – багато оглядачів пару років теж дуже хвалили третю версію і часто вона ставала як не найкращою за рік, то я мінімум в трійці.

Якщо по простому, то це кросівки в яких можна бігати повільно, в середньому темпі і навіть прискорюватися і вони будуть відчуватися цілком нормально і не будуть обмежувати. Я би рекомендував ці кросівки якщо ви шукаєте саме ось те “для усього”, або навіть є початківцем і плануєте покращувати швидкість та/або кілометраж.

Як же нова модель показує себе у порівнянні з попердньою? Asics зробили правильний вибір і не стали вносити суттєвих змін. Найбільш для мене помітними став язичок – він тепер трошки коротший, щільніший (хоча все ще достатньо тоненький) і завжди береться складкою яку треба “витягувати”.

Чисто суб’єктивно до попередньої моделі я звикав довше, а в четвертій вже з другого разу відчув їх як воно має бути.

Хочу сказати, що ця підошва найкраще працює коли ступаєш на середину стопи – тоді наче вся підошва активується, відчувається пружньою і в дуже приємно бігти. Якщо ви ступаєте на носок, то підошва може здатися трошки затонкою (хоча матеріалу там достатньо). Для тих же, хто ступає на п’яту ці кросівки скоріш за все не будуть видаватися такими вже й класними.

Також варто згадати, що як і у попередній моделі верх кросівок доволі щільний, що може стати проблемою в жарку погоду. Але це кросівки не для швидкого бігу чи змагань (хоча в них можна за бажання чи необхідності робити і це), а скоріш кросівки які можна однаково використовувати цілий рік.

Також я помітив, що у дощ на бетоні та асфальті вони не відчуваються такими, що “чепляються” за поверхню. І хоча вони не прослизали, проте чомусь постійно було відчуття, що ось-ось це станеться.

У підсумку це кросівки які я можу порадити як початківцям як єдину пару, так і тим у кого вже є кілька бігових моделей у шафі. Повна ціна складає $140, що у порівнянні з подібними моделями конкурентів є на момент написання вже очікуваною ціною за подібний продукт. Я купив свою пару за $120 по акції, тому є сенс спробувати зловити подібну можливість.

На сайті виробника – Men’s NOVABLAST 4 | Black/Thunder Blue | Running Shoes | ASICS.

Ember Smart Mug 2

Так, це розумна чашка. І так, таке дійсно існує. Чому і для чого воно існує? У когось була непогана ідея тримати напій у заданій температурі. І хоча такі рішення вже існували і до того, але були вони у формі підставки яка підігрівала кружку. Та і до того ж не були портативними.

У цій же кружці є акумулятор та елемент який підігріває напій. А підставка підзаряджає кружку. Таким чином її можна носити з собою і не тримати на гріючій поверхні весь час.

Чи варте воно того? Скоріше так ніж ні, але враховуючи ціну може і ні :)

Деякі люди мені казали, що не уявляють собі як тепер можна пити чай чи каву зі звичайної кружки де напій холоне. Я би не був таким категоричним, але дійсно це нові відчуття коли весь час, що сьорбаєш напій він тієї температури яку ти вибрав.

Оскільки це розумна кружка то звісно для неї є додаток на смартфон в якому можна ту саму температуру вказати. Мені подобається 57.5 – все ще гаряче, але не обпікає. Можна здається аж до 60 виставити. Але більшість людей наскільки я знаю ставлять собі 55 чи близько того.

Ще варто зазначити, що у виробника є більші кружки, але саме ось ця на 10 унцій (300 мілілітрів) є найкращим варіантом. Вона може і маленька і немає кришки як деякі інші їх кружки, проте найдовше тримає температуру і ціна не така безумна. Бо скажімо варіант на 14 унцій обійдеться вже в $180. А ще більша кружка з кришкою і протікає (з під кришки) і дуже недовго тримає температуру.

Повна ціна такої кружки становить $130, що як на мене надзвичайно дорого. І знижки на них я бачив лише один час коли і купив собі за $100. Надто сильно хотілося спробувати. І хоча мені подобається, проте радити не візьмуся.

Василь Шкляр. Маруся (2014)

“… якщо сі доведе мати діло з москалем, ніколи-ніколи йому не вір. Особливо сі стережи його, коли в тебе свято, коли похорон, коли ти найменше очікуєш його нападу. Найдужче пильнуй – коли москаль пропонує замирення. Тоді не дрімай, тоді він нападе неодмінно…”

Читав (вірніше слухав куплену на АБУК) і просто іноді шокований був. Чим шокований? А тим як мало я знаю про ті часи та події про які йдеться в книзі. І додатково події які в ній відбуваються так нагадують, що коїться в Україні зараз.

Україна бореться за виживання і намагається протистояти ордам москалів як червоних так і білих. А москалі завжди однакові: брешуть, зраджують, крадуть, вбивають і катують, руйнують те що не можуть вкрасти.

І в той же самий час УНР тягне зі створенням української армії “щоб не розсердити Москву”, а коли на захист країни стає Петлюра та отамани кожного містечка та села – вже пізно і час вже втрачено.

Переважно книга оповідає історію легендарної Марусі (Олександри Соколовської) яка після загибелі трьох братів стала отаманшою і так ганяла що білих, що червоних, що СРСР розшукував її щоб помститися аж до моменту свого розвалу.

В книгу додано романтичну лінію яка наче і справді відбувалася і дійові особи книги є реальними історичними постатями.

Звісно не можна не відчувати гіркоту та розпач, але книга все одно дуже хороша і я її раджу.

Оцінки:

Mortal Hydration

Новий і маловідомий розчинний напій яких мільйони і який би нікому не був би цікавий якби не драма пов’язана з IronMan. Що за драма? А зараз розкажу.

Весь час, що я стартую IronMan на дистанції були доступні напої Gatorade, гелі Maurten та Pepsi і Red Bull. Ну і звісно вода та крига. Це все в США.

І ось нещодавно IronMan оголосили про нового партнера – замість Gatorade тепер буде ось цей раніше нікому не відомий Mortal Hydration.

Перша хвиля незадоволення була спричинена низькокалорійністю продукта та використанням цукрозамінника в ньому. Ось для порівняння:

Це дійсно виглядає не дуже добре тому що:

  1. Менше калорій. На дистанції потрібна вода, калорії та електроліти (сіль по суті). І Gatorade який по суті був розведеним цукром з барвниками, але задовольняв тим, що одночасно давав і воду і калорії. Новий же продукт має дуже мало калорій і тепер їх треба вживати додатково і окремо.
  2. Використання штучного підсолодження. Це просто феноменально безглуздо в цілому і навіть небезпечно під час тренувань на змагань. Смакові рецептори повідомляють мозку про надходження цукру, а насправді його там нема. І до того ж цей солодкий смак ускладнює прийом інших калорій до чи після напою.
  3. Вища концентрація солі. Вона не настільки велика, але у деяких людей чутливий шлунок і це може зіпсувати їм весь старт.
  4. Купити цей продукт не можна ніде крім як на сайті thefeed.com. І якщо хтось там регулярно не купує і хоче взяти лише цей продукт на пробу це виходить дуже дорого. Навіть на сайті виробника нічого крім яскравих (і чесно кажучи потворних) сторінок немає.

Коротше в обговореннях часто заключною думкою було уникати цей продукт і вигадувати якесь власне рішення. До того ж ті хто спробували продукт іноді згадували про неприємний металевий смак і надмірну солодкість.

Коротше я вирішив спробувати і купив “стартовий пакет” – 6 порцій з трьома смаками (гранат, лайм та манго) і для кожного з них звичайна та “солона” версія. І ось що маю сказати:

  • смак дійсно солодший ніж хотілося б, це взагалі найгірший елемент. Скажімо розчинний Precision Fuel & Hydration має суттєво більше калорій, але при цьому не є солодким на смак взагалі.
  • солоний варіант не такий вже і солоний, хоча знову ж таки PH 1500 для порівняння має більше солі, але не відчувається солоним.

Для себе поки що зробив такий висновок – уникати якщо можна, натомість брати гель і тут же пити воду. З сіллю гірше, але можна брати пігулки з собою.

Взагалі цей продукт мені найбільше нагадав Liquid IV Hydration Multiplier, але ось цей останній на мою думку краще і я б радше використовував його ніж Mortal.

Ну і купити можна ось тут – https://thefeed.com/products/mortal-hydration.

І коли я писав цей пост стало відомо, що в Європі IronMan буде використовувати продукти Precision Fuel & Hydration – заздрю.

LG Gram 16Z90Q (2022)

Дуже давно і довго в мене був улюблений лептоп Dell XPS 13 – він і виглядає чудово, і легкий, і потужний. Одне задоволення було ним користуватися як вдома так і в подорожах. Але як виявилося його найбільшим недоліком було те, що батарею він вимагав лише від Dell, а інакше відмовлявся працювати і вимикався. Заміна батареї коштувала якісь абсолютно безумні гроші, і тому останні пару років цей лептоп сидів у мене в гаражі, був постійно підключений в розетку і використовувався виключно для Zwift.

Я довго не купував собі заміну через те, що не дуже розумів який саме лептом мені потрібен, з якими характеристиками і чи потрібен взагалі. Для ігор купив собі Lenovo LOQ 15 і він у мене використувується замість десктопу – тобто завжди сидить на столі і підключений до розетки, також підключив до нього клавіатуру, мишу та великий монітор.

А для подорожей та читання інтернету у мене був Samsung Galaxy Tab S6 Lite який также доволі близький до ідеального: маленький, легенький, може видати на диво хороший звук і доволі продуктивний.

Але все ж таки хотілося більший екран, фізичну клавіатуру та справжню ОС. І до лінійки LG Gram я приглядався давно – мала вага та тривалий час роботи приваблювали найбільше.

Отже купив я собі цю модель 2022-го року ще рік тому (тобто у 2023-му), і після місяців використання можу щиро сказати, що задоволений своїм вибором. Хоча звісно і не без недоліків. Далі трохи подробиць:

  • Ціна. На момент написання повна ціна складає $900, я ж на якісь свята купив за $680. Причому через те, що це модель не нова її не можна знайти на сайті LG – я купив на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B09XH2W8WH).
  • Вага. Майже рівно 1 кг. Для такого розміру (16″) кожного разу дивуюся і радую коли беру його в руки.
  • Час роботи. Виробник каже про 20 годин, найоптимістичніша оцінка яку я бачив від самого лептопа – 13 годин. І це наче просто чудовий показник для великого екрану, процесору i7 та такої ваги. Але нюанс в тому, що довший час роботи досягається приглушенням яскравості екрану, і зменшенням енергоспоживання процесору. Проте це має сенс.
  • Екран… ну щоб відверто поганий то ні. І картинка детальна та насичена, але в цілому кольори якісь трошки штучні і наче затемнені. Я розумію, що це все можна налаштувати. Але я нічого такого робити не збираюся і на мою думку заводські налаштування могли б бути краще. Хоча на мій подив дуже багато схвальних відгуків саме стосовно екрану. Мабуть ці кольори з фабрики не дуже для мене особисто підходять.
  • Звук. Тут могло б бути набагато краще. Порівнювати з макбуками чи самсунгами (навіть таблетками) було б смішно, також помітно програє Dell та HP (з тих моделей що я ними користувався). Це в плані гучності – її не вистачає якщо ти не в тихому приміщені. Сама якісь звуку доволі хороша, скоріше холодна і безбарвна, але дозволяє як фільми дивитися так і час від часу музику слухати.
  • Пам’ять – 16 Gb DDR5, але її припаяно, тож додати не вдасться. Може бути великим мінусом для певних потреб.
  • Диск – 256 Gb, це мало як щось дійсно треба робити на лептопі, але і замінити буде доволі просто за необхідності.
  • Відео – вбудоване. Тобто для простих ігор, або на низьких налаштуваннях. Проте я грати на ньому не планую. І також у LG можна знайти подібну модель, але з сучасною відеокартою – це додасть до ціни $$800-1000.
  • Клавіатура – доволі зручна, сліпий набір переважно працює як треба. Пару кнопок не на своїх місцях, але значно приємніше набирати текст ніж з екрану.
  • Зовнішній вигляд. Непримітно, але стильно. Чорний тонкий паралелепіпед, майже як Lenovo ThinkPad які і знамениті таким дизайном, але тонший в кілька разів. Пластик не захапується, проте сліди від пальців все ж таки зблизька помітно.

AndaSeat Kaiser 3 Series

Кресло для комп’ютерних ігор (а в моєму випадку для роботи за комп’ютером) яке я купив через рекомендацію на одному з українських спеціалізованих YouTube-каналів. Тоді якраз був сезон свят і через це були певні знижки. Оглядач сказав, що кресло йому настільки сподобалося, що він купив ще одне для співробітника.

Повна ціна на момент написання (на сайті виробника – https://www.andaseat.com/products/andaseat-kaiser-3-series-premium-gaming-chair) складає $450, що звісно дуже багато за кресло. Зі знижкою воно вийшло мені в $390, це теж не мало.

До того у мене дуже довго (можливо навіть з 2014-го як переїхали в поточне житло) було крісло з IKEA, ось таке – MARKUS office chair, Vissle dark gray – IKEA. Воно хороше, але теж не дешеве. Проте якщо економія в майже $150 для вас важлива – беріть з IKEA, навіть не сумнівайтеся.

Крісло ж від AndaSeat знаходиться в іншому класі. По-перше, якість як на дотик так і на вид усіх матеріалів (обшивка, пластик, метал) – просто чудова. По-друге, крісло важкувате, але саме це і приємно коли сидиш в ньому – інерційність наче додає комфорту. Усі ручки, усе що регулюється і повертається зроблено якісно, усім цим приємно користуватися і нічого не розхитується та не розкручується.

Користуюся кріслом вже більше пів-року і досі воно відчувається як абсолютно нове. Я його власне під себе налаштував в перший же день і після того нічого здається і не міняв. А подушка під шию так взагалі така зручна, що я прямо радію кожного разу як відкидаюся на неї.

Можу порадити це крісло абсолютно щиро (якщо звісно у вас є можливість таке собі придбати). У виробника на вибір є кілька кольорів серед яких і білий, і рожевий. Я вибрав собі чорний і задоволений. Але якщо буду брати ще одне для Олени (у неї зараз якесь відносно не дороге ігрове, якась копія більш дорогого скоріш за все) то можливо візьму темно-помаранчове – на фото дуже круто виглядає, а в реалі не відрізняється від того, що на фото. Ну принаймні для чорного кольору не відрізняється.

Microsoft Xbox Series X

Свого часу у нас був і XBox 360, а потім і Xbox One. А через якийсь час (більше року використання) я кожне з них продав. І думав вже більше не буду купувати собі ігрових приставок взагалі. Але чув схвальні відгуки від власників консолей нового покоління, а разом зі святами прийшли і знижки. І власне за знижкою в $160 (тобто заплатив $340 плюс податки замість повної ціни в $500) таки купив собі модель з 1TB. Що дивно знижка ця була на сайті Lenovo, але коробка прийшла як від Microsoft.

Перерви у кілька років не вистачило щоб забути як усім цим користуватися. І треба сказати, що інтерфейс суттєво поліпшили – одразу зрозуміло де що, користуватися дуже просто і все виглядає логічно та інтуітивно.

Ми не так щоб завзяті гравці, але той же сезон знижок подарува багато вибору купити ігри за дуже низькі ціни (скажімо неймовірно класну Hellblade: Senua’s Sacrifice я купив за $2), тож підкупив кілька ігор. Олена звісно одразу встановила старезну Age of Booty :D

Що ще сказати? Покупкою неймовірно задоволений, хоча граю може раз на пару тижнів (Олена частіше). Поки на цьому все.

Adidas 4DFWD 2 Running Shoes

Перше і головне – не зважаючи на словосполучення Running Shoes (тобто “бігові кросівки”) в назві моделі ці кросівки не є найкращим вибором для бігу початківець ви чи бігун з досвідом.

Чому ж тоді я їх купив і пишу про них взагалі? Причина в технології 4DFWD від Adidas – це абсолютно унікальна технологія виготовлення підошви яка не має аналогів у жодного з конкурентів.

З першого погляду (і більшість оглядачів чомусь саме так і кажуть) це підошва яку надруковано зі спеціального матеріалі за допомогою спеціального 3D-прінтера. Круто, технологічно, але нічого нового, чули вже про 3D принтери для усього на світі включно з будинками та ракетами. Але це буде не вірно! Суть технології в тому, що за допомогою спеціального лазеру (не будемо вдаватися в деталі) підошва наче витягується з місткості з рідким матеріалом і цей “лазер” міняє консистенцію матеріалу на рівні поверхні. Тобто це не як 3D який нарощує матеріал шарами з низу до гори. І такий підхід дозволяє створювати абсолютно не можливі зараз форми та конфігурації та використовувати матеріали з якими не може працювати принтер.

І таким чином моя головна причина покупки була в тому, що я зацікавився цією технологією і хочу її підтримати. І друга причина – кортіло спробувати як же воно відчувається і чому не стало проривом саме для бігових кросівок.

Технологія дорога і кросівки відповідно дуже дорогі (повна ціна – $250), але я дочекався акції і придбав свою пару за $90.

Кросівки виглядають дуже добре ззовні, вони комфортні і підошва м’яка та пружна коли в них просто ходиш. Проте мені не дуже підходить така форма верху (тобто цільний шматок матеріалу) і я навіть витягнув шнурки і лише так можу їх носити щоб мені нічого на верху стопи не передавлювало. Але якщо у вас не дуже висока “дуга” стопи як у мене то буде зручно і зі шнурками.

А чому ж в них не бігати? Справа в тому, що уся пружність і м’якість зникає під час бігу миттєво і кросівки відчуваються як наче вони мають тонку, але доволі тверду підошву. Тобто “арматура” підошви хоча і приймає на себе певне навантаження, але швидко досягає межі. Можливо для бігуна з дуже малою вагою вони будуть працювати краще, але навіть такі не бігають в цій моделі.

І відповідно під час відштовхування підошва не повертає енергію і відчувається як наче біжиш у кедах. Тобто як це не дивно, саме недостатня кількість матеріалу підошви створює такий ефект.

Проте хочеться щоб і ця, і інші поки що не традиційні технології розвивалися б і далі, щоб ринок та інновації не крутили по колу одні й ті ж ідеї роками.

На сайті виробника – adidas 4DFWD 2 Running Shoes.