Це мабуть найбільш відома пісня у стилі аванградний джаз. Як правило подібну музику без підготовки сприймати дуже складно, але в даному випадку пісня стала надзвичайно популярною і її знають навіть ті хто і звичайний джаз не дуже слухає.
В оригіналі Art Ensemble Of Chicago пісня має жіночий вокал і є трошки більш авангардною.Її багато хто з відомих і не дуже колективів та артистів виконує, а мені найбільше подобається ця майже фанк версія від Motorpsycho та Jaga Jazzist.
Пітер Таагтнен безумовно талановийтий, якщо не геніальний музикант. Єдиний учасник і виконавиць партій усіх інструментів в групі Pain, автор музики в команадах Hypocrisy (death metal), Bloodbath (death metal), Look Up (grindcore), The Abyss (black metal), War (black metal). На додачу власник доволі відомого лейблу The Abyss. Студійний гітарст в команадх Marduk та E-Type. Звукоінженер команд Sabaton, Dimmu Borgir, Immortal, Ammon Amarth, Children Of Bodom, Amorphis, Dark Funeral та Celtic Frost. Був у складі Therion, Kataklysm, Destruction, Exodus, Turmion Katiolot, Sabaton, Immortal. Співзасновник (разом з вокалістом Rammstein) команди Lindemann. А взагілі то список команд в яких він так чи інакше прийняв участь доходть до 50 – десь автор, десь гітарист, барабанщик, вокаліст, звукорежиресер…
При цьому Пітер дуже самотній і замкнутий, не має друзів взагалі, не охоче спілкується з журналістами. Також з його слів не вірить в кохання бо “жінки як приходять так і йдут, і лише музика залишається з тобою назавжди”.
Отже проект “Біль”, пісня “І знову, і знову”.
Слухай, випробуй мене,
Чи зможеш мене зрозуміти?
Життя ніколи не йде так як хочеться.
Усе життя працюєш як раб і намагаєшся прожити чесно,
Дуже не довго, в кінці 90-х і на початку 2000-х був популярним поп панк в якому тексти були наче і про важливі теми, але і трошки про надуманні підліткові переживання. І учасники виглядали як наче вони такі прямо відірвані і асоціальні, але усі були одягнені в дорогі шмотки і мали зачіски що вимагали постійних інвестицій часу і зусиль. І музика у них була наче така зла, різка і важка, але на справді просто приємно рипіла і лишалася доволі попсовою.Таких груп наплодилося так багато і так швидко, що не було ніякої змоги відрізнити їх одну від одної. І так само в один момент усі вони зникли разом з цим стилем який, будемо сподіватися, ніколи не повернеться.Тим не менш усьому цьому модно-молодьожному МТВ-шному натовпу вдалося таки створити кілька непоганих пісень які можна час від часу слухати і сьогодні.
Отже ВІА “Нащадок” з пісенною композицією “Доволі крутий (як для білого)”, 1999-й рік.
Приспів:
Іди до мене, милий, ага-ага. Іди до мене, милий, ага-ага. Іди до мене, милий, ага-ага. Іди до мене, милий, ага-ага. Усі дівчата кажуть що я доволі крутий… як для білого.
Життя доволі непросте сьогодні, І наш герой лох, Але поводиться наче крутий. Він не шарить, І не має стилю, Але на все чого йому не вистачає Він каже, що воно у нього є. Так що не сперечайся, він торочить своє І до нього все одно не дійде. Він буде вдавати крутого і прикидатися, Ти так не зможеш. Як чогось не має, то буде вихвалятися Навіть розкаже що мутив з відомою акторкою. Мабуть в світі потрібні і такі лохи Хто робить будь-що що є модним зараз.
[Приспів]
Він розказує про свої смаки у музиці І що він не слухає аби що. Але коли в магазині не було Ice Cube То він купив диск Vanilla Ice. Їздить на своїй тачці І вітається з братвою як наче свій, Але якщо затримається на мить То вони натовчуть йому пику.
[Приспів]
Тепер він робить собі татушки, Вирішив набити себе, Але коли попросив наколоти 13 То йому набили 31. Його друзі кажуть що він занадто прикидається І що він не виглядає як ганстер, Але він сам себе бачить Найкрутішим на вулиці.
Як правило метал-команди якщо не співають про демонів, зомбі, Сатану та маньяків співають про те як планеті скоро капєць, про поганих політиків та про тупе бидло. Але ось така команда (назва – скорочення від “Штурмовики Смерті”) в своїх текстах виступає від імені саме того тупого пересічного бидла яке мало чим цікавиться, має купу упереджень і мінімум знань, не любить, боїться і ненавидить усе що не схоже на нього та незрозуміле.
Ти їдеш в мою країну Але не йдеш на нормальну роботу. І вас до чорта, до чорта і до чорта, Вали додому довбаний телепень.
Торгуєш хот-догами з кіоску Та газетами на вулиці, Торгуєтш наркотою, крадеш, вештаєшся та смердиш – Мабуть там звідки ти приїхав взагалі повний відстій.
Ти нас постійно примушуєш чекати, Такі як ти – це ті кого ми ненавидимо, З тобою навіть спілкуватися не можна. Розмовляй англійською, або здохни!
Ти не розумієш що я хочу, Не розумієш що мені треба, Чому мені треба усе повторювати, Ти хоч читати вмієш?
Гарненький довбаний акцент, Ти що, не можеш говорити нормально? І що це в тебе за точка намальована на лобі, Ти дивишся через неї, чи що?
Ти нас постійно примушуєш чекати, Такі як ти – це ті кого ми ненавидимо, З тобою навіть спілкуватися не можна. Розмовляй англійською, або здохни!
Вираз Polly wants a cracker який дослівно перекладається як “Полі хоче плеченьку” використовують так само як у нас “Попка дурак” – цій фразі вчать домашніх папуг. І в цій пісні фраза має подвійний зміст.
Полі хоче печеньку?
Але спочатку мені треба розрядитися.
Вона хоче води
І щоб я прибрав паяльну лампу?
Це ж не моя провина –
У всіх нас всередині є зернятко зла.
Давай зв’яжу
Твої брудні крильця,
Дай погарцюю на тобі.
Не ріж собі вени –
Мені ж потрібна твоя допомога
Щоб задовольнитися.
У мене є мотузка –
Я ж тобі казав,
Я тобі обіцяв
І так і зроблю.
Дай погарцюю на тобі.
Не ріж собі вени –
Мені ж потрібна твоя допомога
Щоб задовольнитися.
Полі хоче печеньку?
Може ще і поїсти дати?
Вона просить розв’язати її.
Може так і зроблю щоб поганятися за нею.
Полі каже що у неї болить спина,
І що їй вже сумно…
Вона мене підловила і втікла,
Мене вражає її волі до життя.
На 8-ме березня ось така вам пісенька. В оригіналі її співали панки “Мертві Кеннеді”, але це найромантичніший переспів.
Була на вечірці
Танцювала всю ніч
Випила 16 пляшок пива
І розпочала бійку.
Але нарешті я виснажена
І тобі не поталанило –
Я котюся вниз сходами
Занадто п’яна щоб трахатися.
Занадто п’яна щоб трахатися,
Занадто п’яна щоб трахатися,
Занадто п’яна щоб трахатися,
Я занадто, занадто, занадто п’яна
Щоб трахатися.
Подобаються твої історії,
Твій пістолет,
І постріляти по колесам вантажівкам
Звучить як дуже хороша ідея.
Але в моїй кімнаті
Краще б ти здох,
Веселишся як дитина
З фільму “Голова-ластик”.
Занадто п’яна щоб трахатися,
Занадто п’яна щоб трахатися,
Занадто п’яна щоб трахатися,
Мабуть це те що треба зараз –
бути занадто п’яною щоб трахатися.
Занадто п’яна щоб трахатися,
Занадто п’яна щоб трахатися,
Занадто п’яна щоб трахатися,
Я хвора, липка та замерзла,
Занадто п’яна щоб трахатися.
Я зараз впаду
І в голові чорті що.
Єдина хороша річ
Це що я тебе ніколи більше не побачу.
Задовольняєш мене орально,
Але це ще гірше.
Зніми свої довбані зубні скобки
Та поклади в свою сумочку.
Я занадто п’яна щоб трахатися
І ти занадто п’яна щоб трахатися,
Занадто п’яна щоб трахатися,
Але це все що мені зараз потрібно, о, так
Я течу як морозиво,
О, так.
І ще в мене срачка,
Занадто п’яна щоб трахатися,
Так, так, так, так…
Саму пісню, як говорить легенда, було написано під час настроювання апаратури перед концертом. А текст про те як люди яких Джон Вайт вважав друзями почали пліткувати за його спиною як тільки до нього прийшов успіх, а деякі навіть шантажували і як через це він навіть мав поїхати з рідного міста.
Я битимуся з ними всіма
І армія семи націй не втримає мене.
Вони будуть займатися своїми здирництвом
Неспішно за моєю спиною.
Я розмовляю сам з собою по ночах
Тому що не можу забути
Як переживав усе це
Скурюючи цигарки.
Сигналю очами
Щоб все це припинилося.
Не хочу цього чути,
А у кожного є що сказати,
Кожен щось знає,
Кожен від англійської королеви до гончих з пекла.
І якщо я почую щось в свій бік
То таке саме отримаєш і ти.
Почуєш щось що не хочеш чути,
Але я це зроблю.
І мої кісти кажуть мені що час знайти новий дім.
Я їду у Вічіту
Далеко від цього спектаклю.
Буду працювати на фермі
І пітніти кожною порою.
Я стікаю кров’ю
Прямо перед Господом,
Скривавлюся словами
І не буду більше ні про що думати.
Уся моя розбризкана кров
Каже мені повертатися додому.
Це був перший відеокліп Металіки. Група була вже на вершині своєї слави і популярності кілька років, але відеокліпів не випускали. Сьогодні цьому кліпу виповнюється 27 років.
Про що пісня? Ви точно хочете знати? Попереджаю – може зіпсуватися настрій. Все ще хочете знати? Ну що ж…
Це пісня про солдата Першої Світової який втратив руки, ноги, зір, слух, можливіть говорити і взагалі будь-як спілкуватися зі світом чи рухатися. І він лежить у суцільній темряві і молить Бога про смерть.
Я нічого не пам’ятаю,
Не можу навіть сказати чи я у свідомості чи марю,
Хочу кричати
Але тиша глушить мене.
Крізь мене пройшла війна
І я намагаюся прокинутися, але зір не повертається
Від мене залишилося так мало
І нема ніяких почуттів крім болі.
Зупини моє дихання і дай мені померти
Боже, розбуди мене.
Чи може я знову в утробі матері
І скоро вийду на світ?
Але не можу на це сподівтися
І вірити що буду знову жити.
З трубками які годують мене
Я більше схожий на якийсь уламок війни.
Підключений до механізмів що утримують мене від смерті
Та не дають заново народитися…
Забери моє дихання і дай мені померти
Боже, розбуди мене.
Весь світ зник і в ньому є лише я
Боже, зупини моє дихання, я так хочу померти.
Боже, допоможи мені,
Я ув’язнений темрявою.
Все що я відчуваю
Це абсолютний жах
Не можу так жити
І не можу померти.
Ув’язнений сам в собі
І моє тіло є моєю в’язницею.
Міна забрала мій зір,
Забрала мою мову,
Забрала мій слух,
Забрала мої руки,
Забрала мої ноги,
Залишила мене у пеклі.