Позначка: Творчість – переклади

Post punk, як і в принципі будь-який жанр з префіксом post – це про відмову від класичного звучання стилю та додавання в нього елементів інших жанрів.
В даному випадку панки Viagra Boys грають свій панк, але звучать як суміш року 80-х та електронної музики. І ще цікаво, що вони практично усім відомі на заході, але так само з якоїсь причини майже абсолютно невідомі на пост-совку.

Бейсбол, баскетбол,
Сосиски, короткі шорти,
Цигарка, дошка для серфінгу,
Пінг-понг, м’яч для регбі,
Сосиска, лижі,
І на пляж.

Спорт.

Пляжний м’яч, волейбол,
Голі дівчата,
Голі хлопці,
Танці, пляж.
Марихуана, короткі шорти,
Цигарка, сосиски.
Під кайфом з самого ранку,
Покупки через інтернет.

Спорт.

Під кайфом з самого ранку,
Не відповідати на дзвінки,
Волейбол, пляжний м’яч,
Серфінг, бейсбол.

Спорт.

Бейсбол, волейбол,
Цигарки, сосиски.
На пляж, барбекю,
Під кайфом з друзями,
На баскетбольному полі,
Спати в окулярах –
Це спорт,
Дуже багато спорту.

Мій улюблений стиль важкої музики thrash metal виник практично одночасно в США та Німеччині. І якщо американська Велика Четвірка куди входять Metallica, Megadeth, Slayer та Anthrax відомі усім, то так звана Тевтонська Четвірка з Destrucrion, Sodom, Kreator і Tankard вже відома менше. Що дивно враховуючи впливовіть цих команд, але не так дивно через те що німецька версія стилю відрізняється більшою жорсткістю та агресивністю як звуку взагалі, так і вокалу зокрема.

На відміну від американців що співають про війни, наркотики, маніаків та комікси німці концентруються на більш брутальних аспектах.

Kreator сформовано у 1982-му році і з того часу вони ніколи не допускали компромісів у своїй музиці, чи навіть загравань з іншими стилями. Більшість їх пісень мають релігійний відтінок – на думку команди у нашого світу таки є Творець (саме так назва команди і перекладається), але це не бог, а Сатана. І тому, на їх думку, треба жити як того хоче диявол – бути сильним, самостійним, безжальним і не підкорюватися та не вірити нікому.

Ті кому доводилося бачити команду в живу можуть підтвердити що на сцені лідер гурту виглядає майже надприродньо – страшний згусток злості і ненависті. І це відчувається як наче і справді є якась “енергетика”.

Я бачу лише жахи,

Я бачу лише біль,

Я бачу як матері

Народжують дітей для могили.

Прокляття старе як самий час – нещастя Армагедону,

І я загіпнотизований спостерігаю

За руїнами світу.

Неймовірна жорстокість –

Це єдине що було, і єдине що буде.

Я бачу лише насильства,

Я бачу лише ненависть

Я бачу тиранів що тягнуть рабів у цепах.

Прокляття старе як самий час – нещастя Армагедону,

І я загіпнотизований спостерігаю

За руїнами світу.

Неймовірна жорстокість –

Це єдине що було, і єдине що буде.

Скільки в тебе ще влізе

Пропаганди, що керує тобою

З колиски до домовини

Отруйними плодами що вбивають душу.

Слабі йдуть за сліпими

І боягузливими.

Покоління рабів

Ніколи не скинуть своїх хазяїв.

Прокляття старе як самий час – нещастя Армагедону,

І я загіпнотизований спостерігаю

За руїнами світу.

Неймовірна жорстокість –

Це єдине що було, і єдине що буде.

Я дивлюсь як руйнується ваш світ,

Дивлюсь як він мовчки гине

І хочу щоб цей день прийшов –

Чекаю вічної ночі без страху.

Ангус та Джулія Стоун – Гризлі

Я побачив тебе –

Ти була така красива коли розчісувала волосся.

Я люблю коли ти посміхаєшся.

Залишся зі мною ще трохи?

Можна провести тебе до дому?

Або можемо піти куди ти забажаєш.

Хочеш заберу тебе на верх,

До самого Місяця в небі?

Так високо як ти лише хочеш.

Сидячи тут з тобою під зірками

Хочу щоб мої руки стали крилами.

Вона так вміє

Обіймати своїм маленьким серцем моє.

Маткор (mathcore) – один з під-стилів важкої музики який не легко сприймати навіть металістам. І справа в тому що ця музика зовсім не метал і вважається металом лише тому що звучить важко і агресивно.

Термін маткор є скороченням від mathematical core, тобто “на основі математики”. Музику цю відрізняють кілька ключових речей. Перше – використання нестандартних розмірів, які ще й до того ж постійно змінюються. Простими словами – коли ви пробуєте качати під цю музику головою чи стукати ногою ви завжди не попадате в такт. Друге – полімелодійність, тобто використання як мініму двох мелодій одночасно. Згадайте твори Баха для органа де мелодія наче наздоганяє і переплітається сама з собою. А коли ці мелодії різні мозок починає плавитися. І третє – музиканти використовують дисонуючі інтервали, тобто такі що звучать не приємно для нашого вуха.

Зрозуміло що таку музику дуже складно грати через усе вище назване, але команди що грають в цьому стили ще і зробили свою музику надзвичайно швидкою та складною для гри на інструментах так що навіть професійні музиканти мають спеціально готуватися щоб грати таку музику.

І у підсумку маємо музику яка має сенс лише в цілому на рівні цілої пісні. Повторюся що таку музику важко слухати будь-кому просто через те що її для цього і зроблено.

Як же її слухати? Треба не чеплятися за пошук структури і мелодії, а просто дати цьому хаотичному потоку нести себе куди б він не повернув… І через якийсь час ви відчуєте що є якийсь шарм у цьому, приблизно як можна знайти задоволення у тому щоб нестися на поганому автомобілі по страшенно розбитій дорозі.

Тексти у команд що грають подібну музику як правило про те “чи це зі мною щось не так, чи може я якраз єдина нормальна людина в цьому світі?”

Хвора матріарх,

Нас розділяють з тобою світи

І твоє невірне функціонування

Віриває корені з мого серця.

Я присягаюся що намагаюся,

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

Як наша пам’ять стирається

І болючі рани затягуються

Несправедливість зростає

І моя кров стигне.

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

– Мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

– Заспокойся, тихо, опусти голову…

– Але мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

Бо ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

Цю пісню було написано у 1972-му році як пародію на Боба Ділана (копіюється його манера виконання і прийоми які він використовує), а текст висміює вечірки на яких домовляються про контракти у музичній індустрії.

Пісня стала хітом одразу після виходу, але через пару років про неї повністю забули і заново її було відкрито у 1992-му році коли Тарантіно використав її у своєму фільмі “Скажені пси” – під цю композицію Віктор Вега катував ножем полісмена.

Не знаю чому я прийшов сюди сьогодні,

Мені здається щось тут не правильно.

Я боюся впасти зі свого місця

І не знаю як спуститися сходами.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застяг з тобою між ними.

Застряг між ними з тобою

І думаю, що ж мені робити.

Важко втримати посмішку на обличчі,

Втрачаю контроль і мене несе кудись.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застяг з тобою між ними.

Ти почав з самого низу

І пишаєшся тим, що усього досяг сам.

Усі твої друзі кланяються тобі,

Плескають по спині і благають про щось.

Намагаюся зрозуміти в чім сенс,

Але схоже його нема.

Ляжу спати прямо на підлозі

Бо більше не можу цього терпіти.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застряг з тобою між ними.