Пов`язане

Війна…

З моменту нападу Хуйлостану на Україну не можу уявити як писати чи перейматися такими буденними і дрібними речами як фільми, музика, подорожі і навіть тренування. Але в той же час якщо не перемикати себе насильно хоч на щось можна дуже сильно нашкодити своєму психічному стану і здоров’ю, і кому від цього буде користь?

Злість та розпач, неможливість якось суттєво допомогти, хаотичні пошуки де і як себе можна задіяти… Важливо лишатися тверезим, зосередженим, раціональним як би нереально вся ця ситуація не виглядала. Можу комусь допомогти просто зараз і роблю це, сподіваюся все скінчиться як скоріше і буду вже допомагати відновлювати і розбудовувати. Але це вже після перемоги.

Прощення не буде. Ніколи, ні за яких обставин. Росія має бути розорена, розділена, а бажано лишатися в ницості та бідності назавжди. І що зможу для цього зроблю. Але це теж потім.

А поки мій блоґ буде і далі заповнюватися легенькими нісенітницями про фільми (які я не можу зараз дивитися, буду писати про те що дивився до початку війни), про подорожі та інше таке. І я знаю, що пишу ще для себе – мене і так не дуже багато людей читало, а зараз їм взагалі не до того. Але для мене це вже за кілька років стало звичкою і буду писати щоб хоч так повернути фрагменти реальності в життя.

Слава Україні!

Craft Pace

Головна причина для мене купити ці кросівки – це постійне бажання спробувати щось нове зі спортивного одягу/взуття/обладнання та хороша знижка. Повна ціна на цю модель складає $135 на момент написання (на сайті виробника – Pacer M | Green | Craft Sportswear), мені вдалося їх взяти за $60.

Після кількох пробіжок моє враження таке, що кросівки дуже хороші і цікаві, але особливого сенсу брати саме їх за повну ціну нема сенсу.

Бренд Craft відомий своєю високою якість, комфортом та доволі високими цінами. І в США практично не відомий. Ці кросівки не є винятком – не лише вони виглядають якісно, але і чисто ззовні це мабуть естетично найбільш приваблива пара бігових кросівок які у мене будь-коли були. Вони навіть не виглядають біговими ззовні і в них сміливо можна ходити на якісь не-бігові збіговиська.

І комфорт теж на очікуваному рівні як і якість матеріалі, кольори та дизайн в цілому.

Тобто перша причина звернути увагу на цю модель – якщо вам потрібні кросівки в яких можна і бігати, але і ходити в офіс/кафе/концерт і при цьому кросівки не будуть усім кидатися в очі як бігові.

У мене саме такі кольори – дуже подобається

Тепер щодо того як в них бігати. Кросівки мають як плюси, так і кілька мінусів:

  • В середньому та повільному темпі кросівки добре відчуваються на нозі, трошки компенсують удари і в цілому краще ніж загальноприйняті для початківців в США Brooks Ghost – ця модель не така “дерев’яна” і відчувається більш сучасною.
  • Верх та язичок щільні, але не обмежують стопу. Через щільність матеріалу та кілька його шарів здається мають бути жаркі у спеку.
  • Шнурівка чудова, не заважає і взагалі не відчувається.
  • Кросівки розраховано на приземлення на середню чи передню частину стопи, для тих хто приземлюється на п’яту кросівки будуть видаватися трошки жорсткими та повільними.
  • Підошва має незвичну форму: її закруглено як з боку на бік, так і з носка до п’яти. Не надто сильно, але це “закруглення” під час приземлення призводить до того, що середня частина стискається і потім “приземлюються” зовнішні краї стопи. Це робить підошву в цілому більш стабільною, що є проблемою для більшості бігових кросівок з підошвою яка компенсує удари під час приземлення.
  • На жаль якщо спробувати бігти швидше за середній темп чи робити швидкі прискорення то кросівки не дуже кооперують – вони пом’якшують удар, але при цьому взагалі не повертають енергію. Тобто в них доводиться більше працювати ніж у кросівках призначених для швидших інтервалів (як скажімо Saucony Endorphin Speed 3) чи просто більш універсальних кросівок (як Asics Novablast 4 чи Adizero SL2).

А отже друга причина щоб поглянути на ці кросівки – це якщо вам потрібна модель в якій ви будете бігати не надто швидко і якість матеріалів та виготовлення в цілому є важливою. І тоді їх можна мати як єдину модель.

Для більш досвідчених бігунів які вже мають кілька моделей у ротації ці кросівки нічого крім “спробувати щось нове” не додадуть і скоріш за все ви в них будете просто ходити і подорожувати, а не бігати.

Viktos Core2

За ці роки я відправив доволі багато “тактичного” взуття в Україну, і ось ці чи то кеди, чи то кросівки були свого часу доволі популярним закладом. Їх повна ціна на момент написання складає $115 (на сайті виробника – Core 2 Shoe | Tactical Training Shoes | VIKTOS), але я здається завжди купував їх виключно за знижкою. І ту пару, що нарешті придбав і собі спробувати купив за $50.

Ця модель має кілька особливостей, що мабуть дійсно відносить її до класу легкого тактичного взуття:

  • підошва не надто товста, не м’яка, майже пласка. але матеріал гнучкий і ступні взагалі не відчувають поверхні по якій пересуваєшся.
  • дуже легкі
  • Одночасно жорсткі та вільні. Це дивне відчуття яке важко пояснити, взуття майже ніде у верхній частині не гнеться, не совається по нозі і не береться складками, але при цьому не відчувається і будь-якого обмеження.
  • Так само як і вище поєднується щільність верху та те, що вони насправді не жаркі взагалі. Але і від певного рівня прохолоди захищають.

Виглядають вони так собі, пересічна людина навряд чи подивиться на них двічі. Але коли я був по роботі на військових базах то кілька разів отримав схвальні кивки головою :) Тобто хто знає – той знає.

Тут ще можна згадати таке взуття як Born Primitive Savage 1 – це спеціально для “качалки” які можуть здатися трохи схожими. Але відмінність в тому, що ось ця модель призначена для “вулиці” і має в першу чергу захищати від погоди та природи, а взуття від Born призначене саме для залу, не розраховане щоб використовувати його на якихось жорстких чи нерівних покриттях та не буде протистояти непогоді.

Коротше якщо вам було цікаво, або шукаєте пару тактичного взуття, чи не дорогого легкого взуття яке витримає випробування – зі знижкою ця модель є дуже хорошим вибором.

Margaret Atwood. The Handmaid’s Tale / Маргарет Етвуд. Оповідка служниці (1985-2019)

Серія апокаліптичної фантастики яка стала дуже популярною після виходу серіалу (The Handmaid’s Tale (TV Series 2017–2025) – IMDb). Свого часу серіал я пропустив і навіть зараз не певен чи буду його коли дивитися враховуючи темп книги і те як вона мені в цілому зайшла.

Уся серія на Good Reads – The Handmaid’s Tale Series by Margaret Atwood | Goodreads.

The Handmaid’s Tale / Оповідка служниці (1985)

Недалеке майбутнє в якому традиціоналісти здійснили переворот і захопили владу на якій частині території США. І відповідно впровадили там форму організації суспільства яку вважали найбільш правильною. Це в тому числі означає суттєве обмеження прав жінок та призначення їм певних ролей.

Оповідь йде від лиця “служниці” призначення якої в тому щоб народжувати дітей своєму хазяїну. І найбільше мені не сподобалася саме манера розповіді: дуже багато фокусу на дрібних деталях (хоча це і пов’язано з тим, що та від імені якої ведеться оповідання обмежена в усьому, що лише можна обмежити). Історія розвивається дуже повільно, дуже мало усього відбувається, фокус майже завжди на емоціях та переживання героїні.

Проте така манера треба визнати дуже добре не лише створює атмосферу, але і занурює читача у цю тоскну безнадійність з якої нема виходу.

Щодо якості анти-утопії – вона така собі. Це більше страхи прогресивної жінки про те як погано все може бути. І для людини з життєвим досвідом совка та пост-совка все це не виглядає ні страшно, ні реалістично. Зло та не гнучкість дійових осіб занадто чисті щоб бути реальними.

Проте не можна не визнати майстерності письменниці, це дійсно якісна книга. Вона лише не надто резонує зі мною.

Чи буду читати продовження ще не знаю.

Оцінки:

Hal Clement. Mesklin / Хол Клемент. Месклін (1954-1970)

Серія твердої наукової фантастики з класичних часів цього жанру. Серія дуже хороша, сильна саме як наукова фантастики і я дуже шкодую, що ці книги не трапилися мені хоча б 30 років тому.

Звісно зараз вони трошки застарілі, але не настільки щоб це заважало читати – я прямо насолоджувався.

Події книг розгортаються на планеті Месклін яка має форму диску і гравітацію від кілька сотень разів до кілька разів земною в залежності де на цьому диску знаходитися.

Уся серія на Good Reads – Mesklin Series by Hal Clement | Goodreads.

Mission of Gravity / Місія гравітації (1954)

Земні спостерігачі комунікують з місцевими жителями які мають форму середню між гусінню та креветкою і за їх допомогою досліджують планету. Капітан торгівельного корабля аборигенів добирається до раніше невідомих територій, отримує нові знання і вирішує різноманітні проблеми.

Книга поєднує як наукову основу стосовно як все функціонує у високій гравітації та світі де замість води океани повні метану, так і пригодницьку. Власне у другій половині книги більшість часу діють саме тубільці, а роль землян зведено до того щоб давати поради по радіо.

Якщо говорити про недоліки то їх теж трохи є. Скажімо місцеві дуже легко і просто вивчають англійську і навіть розмовляють нею в голос, хоча не мають легень. Або те як вони легко сприймають нові знання. Проте ці недоліки навіть на крихітний мінус не тягнуть.

Оцінки:

[переклад] Angus & Julia Stone – Grizzly Bear

Ангус та Джулія Стоун – Гризлі

Я побачив тебе –

Ти була така красива коли розчісувала волосся.

Я люблю коли ти посміхаєшся.

Залишся зі мною ще трохи?

Можна провести тебе до дому?

Або можемо піти куди ти забажаєш.

Хочеш заберу тебе на верх,

До самого Місяця в небі?

Так високо як ти лише хочеш.

Сидячи тут з тобою під зірками

Хочу щоб мої руки стали крилами.

Вона так вміє

Обіймати своїм маленьким серцем моє.

Silca Hirobel Frame Clamp

З першого погляду важко зрозуміти, що воно і для чого, але насправді це дуже корисна штука для догляду за велосипедом.

Справа в тому, що сучасні велосипеди легкі та аеродинамічні зроблено переважно з надзвичайно тонкого і доволі крихкого в певних напрямках матеріалу який спрощено і узагальнено називають “карбоном”. Не виключенням є і мої BMC Timemachine 01 та BMC SLR01 Teammachine. І одна з доволі частих проблем після яких велосипед не можна відремонтувати пов’язана з обслуговуючими роботами як колеса, педалі, цеп, тощо.

І у вело-майстернях, і в домашніх умовах для монтування велосипедів використовують щось типу Park Tool PCS-10 Work Stand на які велосипеди монтують за раму, або за стійку сідла. І те, і інше – погано і не правильно. За раму взагалі злочинно – там матеріал дуже тоненький, не розрахований на такі навантаження і в такому напрямку. За стійку сідла теж доволі сумнівно – вони зараз різних форм і теж часто з карбону.

Так ось ця штука якраз і призначена для того, щоб вирішити цю проблему. Алюмінієвий стрижень кріпиться в стійку, а на гумові накладки “садиться” велосипед, а потім його можна зафіксувати гумовими пасками.

Самі ці гумові шайби мають нерегулярну форму, їх можна обертати, є вирізи під кабелі. Також їх можна зміщувати на стрижні щоб підігнати під розмір своєї рами.

Коротше класна штука і можна було б її порадити усім без винятку якби не ціна. На сайті виробника (Hirobel Frame Clamp – SILCA) повна ціна складає $150. Мені вдалося купити за $130, але це теж дуже дорого. З іншого боку купувати цей “прилад” будуть для велосипедів які коштують кілька тисяч і у порівнянні це дійсно розумна покупка.

Pierce Brown. Red Rising Saga / Пірс Браун. Сага червоного повстання (2014-…)

Серія підліткової фантастики – тобто жанру який я дуже не люблю за його тупість (згадати усі ці Дівергенти, Голодні Ігри та інші Лабіринти), але ось ця серія схоже є найкращим з усіх і книги дійсно можна читати з певним задоволенням. Я не певен, що прочитаю усю серію, але повторюся – книги не жахливі і на безвихідь є дуже хорошим варіантом.

Уся серія на Good Reads – Red Rising Saga by Pierce Brown | Goodreads.

Red Rising / Червоне Повстання (2014)

Отже не надто далеке майбутнє, людство розселилося по Сонячній системі, але тепер ділиться на касти, де пануючою кастою є “золоті”, їм служать “чорні” і так далі аж до найнижчого класу “червоних”.

Головний герой є представником тієї самої касти червоних, працює на Марсі під землею де усі шахтарі змагаються між собою з додаткову пайку. І після того як його дружину було страчено він потрапляє у руки повстанців де і дізнається, що Марс вже давно тераформовано.

А далі героя перетворюють дуже швидко на золотого, відправляють здавати іспити і далі 90% оповідає про останній іспит – війну команд золотих за панування.

При цьому кожна група має власний замок і має завоювати та підкорити інші замки. Ну і без сумніву наш герой усіх і усе перемагає.

Але все хоча і очікувано, проте не надто наївно чи примітивно. Більше того – по ходу книги ми трошки більше дізнаємося про цей світ майбутнього і хоча його зображено дуже приблизно він навіть певною мірою є логічним, що не надто характерно для цього жанру.

По суті уся книга – це середньовічні війни на мечах з деяким додаванням технологій майбутнього і стражданнями з приводу несправедливості соціального устрою.

Оцінки:

UltrAspire Essential Bottle Pack 2.0

Цим поясом я користуюся вже дуже багато років (можливо більше десяти) і якийсь час він пролежав у мене без діла. Але останні 3 роки я його сильно полюбив і більшість пробіжок роблю саме з ним. І нарешті купив собі заміну.

Пояс має кілька дрібних недоліків, але усі його переваги суттєво переважають і на мою думку для такого формату та обсягу кращого бігового пояса я не бачив. Отже кілька важливих пунктів:

  • Ціна – $35. Навіть без будь-яких знижок це в 2-3 рази нижче ніж щось подібне від інших виробників. На мою думку він абсолютно вартий цих грошей.
  • Пляшка на 0.5 літра точно така сама які використовує Ultraspire Alpha 3.0 Hydration Pack. М’які стінки, хороша кришка та “соска”, легко виймати та вставляти назад.
  • Кишеня у яку якраз поміщується мій поточний Samsung Galaxy S10+, гель та ключі від машини.
  • Сидить пояс дуже добре, його іноді, але надзвичайно нечасто (можливо жодного разу за пробіжку) треба підтягувати. Регулювати пояс дуже легко навіть однією рукою і не дивлячись на нього. Він не стрибає, не передавлює, а те що пляшку розміщено під кутом тримає центр тяжіння саме по центру.
  • Матеріали теж дуже добре підібрано – сіточка кишені, м’який прошарок який прилягає до попереку. Нічого не перегрівається і не заливає потом.
  • Доступ до кишені тим не менш трошки ускладнено і не завжди можна її відкрити чи закрити не дивлячись. Не кажучи вже про те, щоб там в сліпу щось знайти. Проте як треба кишеню можна легко одним рухом пересунути на перед.
  • Еластична мотузочка по верху кишені не надто вдала – якусь кофту чи бігову куртку вона тримає, але та буде стрибати, мотилятися і розмотуватися. Тому як треба я згортаю куртку у довгу мотузку, заправляю краї по боках поясу і тримаю зверху (горло пляшки підтримує на місці).

На фото вище показано щільний матеріал – можна вибрати і такий, але я надаю перевагу напівпрозорій сіточці. Ніяких практичних причин, просто більше подобається.

В цілому дуже раджу саме цю модель якщо ви у пошуках і вам не треба дуже багато на собі носити під час бігу.

На сайті виробника – Essential Bottle Pack 2.0 – UltrAspire.

[переклад] Pantera – Walk

Pantera почала з глем-металу (крашене кручене волосся, обтягуючі леопардові штани) і були не надто помітними на металевій сцені. Але в п’ятому альбомі “Ковбої з пекла” вони поміняли вокаліста і кардинально змінили свій стиль. Про групу загаворили, а шостий альбом “Вульгарна демонстрація сили” був настільки успішним, що банда на кілька років злетіла на саму вершину металевої сцени. Їх важке, але не рафіновано чисте звучання було саме тим, що на якийсь час знову повернуло популярність стилям близьким до thrash metal (стиль команди називається groove metal). Уся їх музика – це про розкачування і вибух енергії та емоцій.

Через персональну несумісність група розпалася. Вокаліст наробив серйозних дурниць і зіпсував собі життя суттєво (алкоголь, наркотики, зв’язки з нацистами) – через кілька років він знімав відео в яких плакав і вибачався перед прихильниками за те що був таким ідіотом. А гітариста на одному з концертів застрелив фанат який не пробачив тому розпаду Pantera.

Чи ти не бачиш мене дратує твоя наполегливість,

Я в одному кроці щоб накинутися на тебе.

Лізеш мені в душу і називаєш себе моїм другом,

Але в мене вже були друзі як ти.

Чи вже нема більше порядності?

Що тобі треба? Я той хто я є,

А ти не можеш бути тим ким насправді не є.

Будь собою, будь самостійним, і тримайся подалі від мене.

Це правило життя

Відоме з прадавніх часів.

З повагою – йди собі…

Що ти сказав?

Ти це мені?

Пліткуєш про мене за моєю спиною – це ж не важко,

Плачешся своїм друзям-слабакам які тобі співчувають.

Може тобі ще на скрипці підіграти?

Твої друзі переказують мені все що ти кажеш.

Чи вже нема більше порядності?

Що тобі треба? Я той хто я є,

А ти не можеш бути тим ким насправді не є.

Будь собою, будь самостійним, і тримайся подалі від мене.

Це правило життя

Відоме з прадавніх часів.

З повагою – йди собі…

Що ти сказав?

Ти це мені?

Ти це мені, придурок?

Давай вали звідси.