Bike Box Alan

Після того як мені авіакомпанія поламала велосипед під час перевезення (це сталося коли ми летіли з IronMan 70.3 Boulder додому) крім заміни власне велосипеда постало питання вибору жорсткого чохла. Бо Sciconsports Aerocomfort звісно класний і ним багато хто користується, але якщо чохол не жорсткий то поламана рама питання не “якщо”, а “коли” – в цьому на жаль я переконався сам.

Вибирати серед жорстких вело-чохлів є з чого, хочу вибір тут набагато менший. А ціні значно більші. І у більшості чохлів мені не подобалося те, що треба було знімати не лише колеса та сідло, але часто і руль. Цього робити я не хочу – не певен, що зберу все як треба і що не пошкоджу щось коли буду збирати та розбирати.

Власне тому і зупинися на чохлі Bike Box британського виробництва. В нього можна покласти вел лише знявши колеса (я додатково знімаю задній дерейлер).

Трошки про ціну. Сам бокс коштує 570 євро, але як я вже сказав виготовляють їх в Британії, а отже є ще пересилка. Пересилка коштує ще 270 євро. Отже маємо $1100 на момент написання. Це дорого, але близько до цін інших жорстких кейсів які можна порівнювати. Скажімо Thule для якого треба знімати руль коштує $1000 та плюс ще за доставку пару сотень – Thule RoundTrip Transition | Thule | United States.

Вкладати велосипед дуже просто насправді. Спочатку кріпимо заднє колесо петлями з липучками, кладемо прошарок м’якого метеріалу (в комплекті), зверху раму яку теж фіксуємо петлями. На іншу сторону коробки фіксуємо переднє колесо, ще прошарок матеріалу, закриваємо.

Сам чохол має кілька замків з трьох сторін і петель на них на які я чепляв маленькі замочки та карабінчики. Але народ буває кабельними стяжками фіксує. Проте це таке собі рішення – догляд в аеропорті їх розріже і потім не буде чим з’єднати знову.

Суттєвим і єдиним мабуть мінусом є вага цього чохла. Якщо у напів-м’який я клав не лише велосипед, але і усе спортивне обладнання для старту (гідро-костюм, вело-туфлі та шолом, кросівки, пляшки, харчування, тощо), то зараз лише сам велосипед все додає стільки ваги, що навіть аж трошки перевищує. Тому на IronMan 70.3 Indian Wells куди я вперше літав з цим кейсом я віз спортивні речі в окремій валізі.

Кейс до того ж немає ручок на боках, а отже покласти його на смугу транспортера чи в багажник машини може стати певною задачею. Проте сам він рухається доволі легко, колеса та і сам корпус виглядають надійно.

Коли з’являться додаткові враження можливо щось ще додам сюди, а поки маю певний спокій, що велосипед не буде знову поламано вантажниками в аеропорту.

Сайт виробника – https://bikeboxalan.com/.

2023/12/01 – IronMan 70.3 Indian Wells

На цьому старті я вже якось виступав (2021-12-05 – IronMan 70.4 La Quinta Indian Wells) і з тогу часу у мене збереглися лише приємні спогади як від самих змагань так і від місця в якому вони проводилися. Тож цього року поїхав туди із задоволенням та певними очікуваннями які не дуже справдилися.

Омину розповіді про дорогу та саме місто, лише зазначу, що там доволі дорого поселитися і найдешевший і не надто хороший мотель (Super 8) нам коштував по $200 за ніч.

Отже страт. Цього року кількість учасників була доволі велика – 2400 людей. І через це під час плавання, вело і особливо бігу весь час перебуваєш щоб не сказати у натовпі.

Перед плаванням змочуємо костюми у якійсь спеціальній рідині і лишаємо на ніч. Потім вранці нас привозять на місце старту шкільні автобуси і ми по дорозі в транзитну зону забираємо свої костюми.

Перша і друга транзитка географічно рознесені. А отже в Т1 чекає велосипед та сумка з усім необхідним для вело-етапу (в моєму випадку це лише шолом, бо туфлі вже в педалях). А по дорозі до старту плавання ми віддаємо торби з речами з якими приїхали волонтерам – потім їх заберемо на фініші.

Плавання як і очікувалося було холодне, прямо сильно холодне. Але мій латаний-перелатаний Blueseventy Helix є доволі теплим. Ще я вдяг теплу шапку для плавання під ту що видали і у вуха затички – таким чином вдалося уникнути того щоб зовсім вже замерзнути.

Пливлося нормально, хоча і було багато людей навколо. В якийсь момент якийсь йолоп смикнув мене за ногу – видно щось не сподобалося як я пливу. Але я на все те не зважаю як правило і пливу як зручніше мені.

На моє розчарування результат плавання майже на хвилину гірше ніж 2 роки тому – 33:29.

Біжу в транзитку, беру сумку, починаю знімати костюм… і плутаюся в ньому. Це в принципі типово для цього костюму – я його ніколи не міг зняти швидко, але цього разу якось взагалі заплутався і в руках і в ногах. Але як би не було нарешті зтягнув його, одягнув шолом, костюм в пакет, бігу до вела і по дорозі віддаю пакет волонтерам.

Початок вело доволі нормальний, там старт в коротку круту гірку яка стала проблемою для багатьох, але я якось без будь-яких проблем поїхав. Єдине, що бігти по транзитці і потім з велом було доволі далеко і замерзлі ступні не дуже добре реагували на таку пробіжку босоніж.

Вело на цьому старті дуже пласке, проходить переважно між полями ферм. Покриття доріг не завжди дуже добре, але і машин на дорозі не було взагалі. І перші дві третини дистанції я проїхав доволі непогано, а потім вати почали падати і почала відчуватися втома.

Як і у 2021-му заїзд на гоночну трасу по якій ганяють машини став певною родзинкою. Широченна дорога, змійка поворотів, дуже класно.

Проте вело вдалося таки не надто добре, хоча я і покращив час 2021-го на більше ніж 5 хвилин. Але якби витримав згідно запланованого то було б на усі 10. У підсумку вело вийшло за 2:28:54, але останні кілометрів 15 вже ледь крутив.

На біг вийшов не дуже розуміючи що очікувати. Почав бігти – наче нормально, проте незвично сильно болять ноги. Але темп тримаю.

Також цього разу старався їсти гелі та пити усе як радив тренер – бо він мені постійно каже, що недобираю калорій на дистанції :)

Але через якийсь час вже ті гелі не лізуть ніяк, прямо нудить від них. І пити чи Gatorade, чи колу, а чи навіть Red Bull – те саме, через силу і ледь не блюю.

Біг проходив по доріжках гольф-клубу, що означало нескіченні коротенькі підйоми та спуски і постійні повороти через кожні кілька метрів. Живописно, але виснажує. Мені здається, що для мене більше підходить вело з постійними вгору-вниз, а для бігу навпаки – щоб пласке було.

І десь на початку другого кола (це кілометрів 9 до фінішу) я відчув як почала падати швидкість. Далі вже був не біг, а відчайдушні спроби втримати темп. Які проте не вдавалися.

І у підсумку біг вийшов за 1:43:29, що не лише не мій найкращий час, але і на хвилину гірше ніж у 2021-му.

І у підсумку мій час склав 4:52:55, що на 4 хвилини краще ніж минулого разу. Проте у 2021-му я був 10-й у своїй віковій категорії, а зараз лише 26-й. І звісно ніяких шансів отримати слот на Чемпіонат Світу наступного року. Але потрапити туди я ще зможу завдяки вже спланованим стартам наступного року.

Дані з годинника – Garmin Connect.

Plex

Я вже доволі давно (як мінімум 5 років, може і більше на момент написання) користуюся цим продуктом і можу лише порадити його не зважаючи на певні недопрацювання. Що ж воно таке?

Plex – це домашній мультимедіа сервер які може стрімити відео, музику та інший контекст на ваші пристрої (телевізори, ПК, приставки, смартфони, планшети, тощо). Тобто це такий собі Netflix чи YouTube для домашнього використання. Клієнти (та програма через яку ви споживаєте контент) безкоштовні та існують для безлічі платформ. Звісно це Windows/Mac/Android/iPhone, але це також XBox, Roku, або навіть мій телевізор Samsung який має Plex-додаток.

Сервер же є платним, але коштує не дорого, я би навіть сказав, що його ціна з урахуванням того як довго і часто я ним користуюся і скільки зручності він додає – ціна на нього навіть занизька.

Працює все доволі просто. У випадку ПК встановлюєте сервер, налаштовуєте його на те в яких папках у вас відео/фото/музика – і він самостійно визначить що то за відео, які назви та інша інформація. Вам не доведеться якось структурувати ті файли взагалі.

І так само усе працює у випадку мого домашнього файлового сервера Asustor Flashstore 6.

Також сервер можна налаштувати на те які розділи (відео, аудіо, телебачення, фото, тощо) показувати яким користувачам та інші обмеження. Додатково сервер вміє працювати з платними сервісами і можна їх також дивитися через Plex.

В програмі клієнті додаєте свій сервер і на цьому все – бачите весь каталося у дуже схожий спосіб як це зроблено на інших стрімінгових платформах.

Додатково я нещодавно купив пожиттєву підписку (один платіж в $120) на Plex Pass який дозволяє мені дивитися контент з мого домашнього сервера через інтернет та додавати інших (а не лише локальних) користувачів.

Factor 75

Я вже писав про сервіси які дають можливість просто, швидко та безвідходно готувати вдома: це і HelloFresh де дійсно треба готувати (і мені цей сервіс дуже подобається) і також Home Chef де готувати треба менше (і нам менше подобався результат). Що пропонує Factor – це вже повністю готові страви які лише треба розігріти у мікрохвильовій чи духовці.

Я підписався на 8 порцій на тиждень і це коштує нам $115. Як і з іншими сервісами коробку лишають під дверима. Всередині вона має матеріали які забезпечують певну термо-ізоляцію та заморожені пакети з гелем який довго тримає температуру.

Самі порції запаковано у однакові судочки в яких їжа розігрівається і з яких її можна і їсти. Все дійсно дуже просто: пробив кілька дірок у пластику яким вкрито судок, поставив у мікрохвильову на 2 хвилини, дістав і потрусив, поставив ще на 30 секунд, зняв пластик, їси.

Що стосується меню (сайт – Factor 75™ ) то воно доволі велике, але по суті це переважно курка (одним шматком чи різана), свинина чи яловичина з кашею чи макаронами, іноді сиром та плюс якісь овочі. Все дуже просто, нічого незвичного, але може здатися дещо одноманітним не зважаючи на різні назви страв.

Стосовно смаку – переважно добре і навіть смачно. Їм поки що з задоволенням (вже 3 місяці на момент написання). Це дійсно зручний, швидкий, чистий і у порівнянні з замовленням їжі не надто дорогий варіант. Розміри порція як на мене трошки замалі – їх би на 20-25%% більшими зробити і було б ідеально.

Можу порадити.

Pillar Performance Triple Magnesium

Продовжуючи пошуки продукту який би допоміг мені краще спати (читати тут – Про сон, або скоріше про те як я не надто і люблю спати…) я вже перепробував велику купу рішень які або не працюють, або мають дуже слабкий ефект (як HVMN Yawn). І поки що для мене найкраще працюють пігулки магнезію з цинком – я рідше прокидаються і вже не схоплююся о 6 ранку з широко відкритими очима. Проте такі пігулки мають побічний ефект – тепер під ранок мені важко прокинутися і прийти в бадьорий стан. І не те щоб я значно довше сплю (проте таки трохи довше), але лишаюся сонним деякий час після того як встаю з ліжка – і це для мене і не звично і не так щоб приємно.

І ось цей продукт є найкращим з усього, що я поки пробував, а тому не дивлячись на його доволі високу ціну ($50 на сайті виробника – TRIPLE MAGNESIUM POWDER – Natural Berry – PILLAR Performance USA). Це доволі дорого – майже по $1 за порцію, але цей порошок діє і діє добре.

Розмішавши одну ложку в пів-чашці води я вже за 10 хвилин почуваюся дуже сонним і швидко засинаю. Протягом ночі хоча і прокидаюся, але усього пару разів, а не кожну годину як зазвичай. І вранці в задоволення ще можу у напів-сні пролежати 30 хвилин після чого легко встаю і активуюся.

Можливо комусь також стане в нагоді якщо ви маєте схожі проблеми.

H2O Audio Tri-Multisport

Кондуктивні (тобто звук передається через кістки черепа, а не через динаміки у барабанну перетинку) навушники в яких можна не лише бігати, але і плавати.

Власне для плавання я доволі регулярно використовую AfterShokz Xtrainers, і ось ця модель може буде порівняна з тим самим списком характеристик. Не буду перелічувати усі характеристики, а просто напишу деякі аспекти які мені здалися цікавими та вартими уваги:

  • пропрієтарний кабель живлення через який передаються і дані. Я використовую MusicBee щоб автоматично синхнонізувати списки відтворення і все працює добре.
  • Управління трьома кнопками якими можна робити багато чого, але я лише запам’ятав як стартувати музику та міняти гучність – цього досить під час тренувань в басейні.
  • Якість звуку у воді на жаль мені здалася гіршою – якось невиразно взагалі. І треба враховувати, що подібні навушники не зможуть дати кришталевої чистоти, але для певних жанрів під час тренувань вони добре себе показують. Так от не у воді ці навушники знову ж таки суб’єктивно звучать трошки краще за AfterShokz Xtrainers.
  • Стосовно комфорту то вони більш-менше такі самі. Не у воді мало помітні, а під час плавання після певного часу починають створуювати неприємні відчуття за вухами, але нічого неочікуваного.
  • В комплекті крім навушників є лише кабель зарядки, і нема як у конкурента сумочки та затичок у вуха.

На сайті виробника (TRI Multi-Sport with BT & MP3 – H2O Audio) повна ціна вказана $150, але ця модель на момент написання там же продається за $95 – і я свої за стільки ж купив.

У підсумку подібне рішення я вважаю найкращим для басейну, але багатьом подобається і інші тренування в них робити чи навіть просто слухати музику – у них чути все що відбувається навколо. Чи ця модель краще, чи AfterShokz Xtrainers я визначити не можу і вважаю, що з будь-якою не будете розчаровані.

Lypertek PurePlay Z3 2.0

Бездротові навушники від виробника про якого я ніколи не чув і якби побачив в інтернеті десь рекламу то пропустив би і миттєво забув би. Але ж чому тоді я їх купив і пишу про них? Справа в тому, що якось я подивився відео від відомого оглядача аудіо-техніки (і особливо навушників) Crincle (сайт – In-Ear Fidelity (crinacle.com)). І він не просто оглядач, але і працював з кількома брендами щоб налаштувати звучання їх певних моделей. І деякі виробники навіть випускають спеціальні редакції їх продуктів з його налаштуваннями.

Так ось в одному відео де він називав найкращі бездротові навушники серед інших категорій була “найкращі бездротові для аудіофілів до $100”. Це звісно звучить як оксюморон, але тим не менше ось саме цю модель він згадав і розказав про її переваги.

Я після цього трошки пошукав інформацію в інтернетах і побачив, що модель дійсно доволі відома у вузькому колі поціновувачів. При чому раніше вона називалася Lypertek Tavi і саме під таким іменем про неї можна знайти найбільше інформації.

Після певного часу використання мені є що сказати про цю модель як хорошого так і не дуже. Отже:

  • Звук. Тут дійсно все дуже круто, але є специфіка. На відміну від тих же Bose QuietComfort Earbuds II які просто дарують відчуття енергійного звуку тут ніякого окрасу не додається. Але в цих навушниках я чую усі інструменти окремо і дуже добре який би щільний звук не був. Навіть можна сказати, що втрачається певна магія музики – бо чуєш усі абсолютно елементи. Я взявся їх спробувати і перший раз просидів у них годину слухаючи вже знайомі пісні.
  • Якщо спробувати розібратися в частотах то тут скоріш за все не вистачає басу (тобто його чути, але мало у порівнянні з іншими популярними бездротовими моделями для спорту), високі не дратують взагалі і середина звучить в першу чергу дуже розбірливо. Стосовно стилів та жанрів навушника дуже добре відтворюють важку музики чи насичену електрону, а для класичної чи м’якого року вони будуть звучати занадто прісно як на мене.
  • Якість виготовлення. Це Китай, стовідсотковий та не приховує. Але зроблено усе надзвичайно якісно і навіть красиво, хоча і не з преміум-матеріалів. Доволі компактний чохол покритий матерією, жорсткий пластик навушників, звичайні вставки для вух.
  • Бездротова та через USB-C зарядка. Усе стандартно.
  • Парування з пристроєм. Це жах. З перших спроб не вдавалося. То смартфон їх не бачить взагалі, то парується лише до лівого чи правого… Довелося перевантажувати навушники на заводські налаштування і починати спочатку. І кожного разу при паруванні гучність на них стрибає різко вгору, а потім за секунду-дві так само різко падає до раніше встановленого рівня.
  • Комфорт. Дуже такий собі. Вони не те щоб муляють, але постійно відчуваються у вухах наче клубки вати туди понапихав. Також вони у мене не випадали під час занять в залі (тобто коли вправи з вагою чи на станках роблю), але бігати я би в них не ризикнув – постійно здається, що сидять вони у вухах не надто надійно.
  • Управління. На навушниках справжні кнопки які треба з певним зусиллям натискати і кожне натискання зсовує навушники і їх доводиться поправляти. А з іншого боку ніяких випадкових спрацьовувань. Сама схема управління доволі проста: одне натискання – відтворення/пауза, подвійне – гучність, потрійне – наступний/попередній трек.
  • Додаток для смартфону простий і корисний. Дозволяє поміняти функції подвійного та потрійного натискання кнопок та налаштувати еквалайзер. Також можна увімкнути їх спеціальний режим LDX Audio (раджу це зробити – так музика звучить найенергійніше).
  • Ціна в $89 з одного боку доволі висока якщо у вас нема особливих вимог до якості звуку і ось всього цього хорошого названого вище. Але з іншого боку якщо вищеназване вас цікавить то знайти щось краще буде дійсно складно.

Модель на сайті виробника – PurePlay Z3 2.0 – True Wireless In Ear Isolating Earphones – Lypertek.

Мені ці навушники подобаються, але чесно кажучи придбати їх було забаганкою, а не необхідністю і якщо накласти обмеження “одна модель для усього” то через усі недоліки я би їх не вибрав як такі.

[english] Goldilocks

Goldilocks – це ім’я дівчинки з казки про трьох медведів. Ім’я перекладається як “золоті кучері”, або “золотоволоса”. Але у цього імені є ще й інше значення, а саме – оптимальне значення. Також в астрономії Goldilocks zone, або ж “зона Златовласки” означає зону (віддаленість від зірки) в якій має знаходитися планета щоб на ній могло існувати життя. Таке значення вираз отримав саме через казку в якій дівчинка пробувала кашу трьох медведів: одна була занадто гаряча, інша – занадто холодна, а та що між ними якраз правильної температури.

У словниках:

Asustor Flashstore 6

Спочатку що воно таке. Це так званий домашній файловий і медіа сервер. Тобто комп’ютер призначений для збереження фільмів, музики та інших типів файлів. І звісно за бажання на нього можна покласти інші функції (торент-сервер, проксі і так далі).

Для домашньої мультимедіа бібліотеки я використовую Plex і фільми та серіали з нього дивлюся або на планшетці, або на телевізорі через Roku (для старого телевізора в гаражі) чи просто з самого телевізора (мій Samsung має можливість встановлювати на нього програми як от Plex, YouTube, Netflix та інші).

Цей комп’ютер постачається без жорстких дисків і має слоти для 6 SSD дисків (я поки що зайняв 4). Диски можна організувати в різні конфігурації RAID (це коли кілька дисків виглядають для системи як один, але мають дублювання чи ділять фрагменти файлів між собою). На комп’ютері встановлено Linux, і хоча можна навіть підключити монітор та клавіатуру я до нього доступаюся через браузер зі свого Windows-комп’ютера.

Через слабенький процесор (Intel Celeron N5105) та відсутність графічної карти цей комп’ютер не має активного охолодження – тобто не має вентиляторів. І ось ця маленька безшумна коробочка стоїть непомітно під моїм робочим монітором. Дуже компактно і зручно у порівнянні з повно розмірним ПК який я використовував для тих же цілей раніше. А цей пристрій можна взагалі ніколи не вимикати.

Звісно є певні сумніви стосовно потужності процесора та обсягу пам’яті, але вони найбільше потрібні коли відео з дисків не просто передається по мережі, а тоді коли треба робити перекодування на льоту. Поки що у мене все доволі непогано працює і мої острахи лишилися не виправданими.

Також споживає ця машинка усього 65 ватт (версія на 12 дисків – 90), що в рази менше ніж повноцінний комп’ютер.

Звісно ціна в $450 може видатися завеликою для по суті дохлого комп’ютера. Але, повторюся, як домашній медіа-сервер, сховище файлів, раутер, система моніторингу з відео-камер і багато чого іншого – цілком собі заміна. До того ж тихенька, маленька, споживає мало і ніколи не треба вимикати. Я задоволений.

На сайті виробника – FLASHSTOR 6 (FS6706T) M.2 NVMe SSD NAS | Store more in a flash! | ASUSTOR NAS.