Різне – Ще один не такий як усі…

Як у нас з’явилися Гена і Бодя

Ми вже насправді кілька років мабуть думали про те, щоб завести кота, але спогади про Лєнку (Кішка Лєнка, частина перша, Кішка Лєнка, частина друга, Кішка Лєнка, частина третя, Кішка Лєнка, частина четверта та Її звали Лєнка) не давали нам прийняти це рішення. Це сприймалося майже як зрада – завести нового кота, полюбити про нього і почати забувати про Лєнку.

Але з часом ми таки вирішили, що хочемо кошеня і почали розглядати варіанти. У місцині де ми живемо існують центри адаптації де можна взяти котів різного віку і собак. Але попит на них дуже високий і розбирають їх дуже швидко. На відміну скажімо від другої половини нашого штату звідки цих котів переважно і привозять.

Працює це так. Кожного дня на сайті закладу публікують список тварин яких можна поїхати подивитися. Ми хотіли щось сіреньке, щоб було схоже на Лєнку. І ось коли знайшли поїхали в той заклад – а кошеня вже забрали.

Там же нам і пояснили, що краще брати двох. По-перше, вони вже здружилися і їх краще не розлучати. А, по-друге, їм буде не так самотньо і вони не будуть постійно вимагати уваги. Тож ми вирішили взяти парочку.

І ось знайшли пару (сіре і чорне), поїхали дивитися – а їх забрали. Але, кажуть, є трійко інших, хоча одне з них ось прямо зараз забирають. Ми зайшли глянути і зрозуміли – ці наші.

Бодя (червоний ошийник) і Гена (зелений) віком 4 та 5 місяців відповідно

Кошенята були з однієї ферми. І як усі кошенята в наших притулках вони вже привіті, стерелізовані, без паразитів та перевірені на хвороби – здорові і жваві. Їх імена були Geoduck (Гуїдак) та Barnacle (Барнакл), і вже по дорозі додому я запропонував називати їх Гена і Богдан. А Богдан дуже швидко скоротилося до Бодя.

Гена (зверху) та Бодя вже як пару місяців живуть у нас

Були такі маленькі, що поміщалися обоє за клавіатурою. Боді (зправа) 4 місяці, Гені – 5

Адаптувалися вони дуже швидко, виявилися грайливими, добре реагують на іграшки, навіть вимагають гратися з ними. Скоренько дослідили усю хату, вибрали собі місця де спати і склали розклад. Бігають і борюкаються вже менше на момент написання, а натомість почали гуляти на вулиці.

З Бонєю навіть була пригода коли я був у відрядження. Він вискочів на ніч у відкриті двері, а ми їх тоді ще не випускали регулярно, і зник на дві ночі. Олена його потім знайшла на верхівці дерева де він і просидів весь цей час. Лазила за ним знімати. Видно їх щось налякало – у нас тут рисі, койоти і навіть яструби полюють на кошенят, насправді радять не надто випускати. Проте втримати їх в хаті весь день неможливо.

Ще теж зовсім маленькі, але вже лазять по всьому і всюди борюкаються

А в день вони сплять з 12-ї до приблизно 8-ї вечора

Цю світлину ми використовували в оголошенні про розшук Боді (він на передньому плані)

А це вже вони такі на момент написання. Гені (зліва) 10 місяців, Боді – 9

Швидкозгасна жаринка життя

У безмежній вічності ночі, холодній і несвідомій, безкраїй та байдужій, там де навіть зірки спалахують та гаснуть як сірники ніколи ніким не помічені – там, серед безглуздої безмежної холодної порожнечі яка тягнеться вічно і нескінченно спалахує жаринка розуму та життя. Спалахує та згасає так швидко, час її життя такий короткий, що навіть нема чим таку дрібноту поміряти. Як і безліч таких же спалахів у незмірності простору нікому ця жаринка не подарує тепла і зникне як сльозина на дощі, як дрібка солі в океані, як фотон на Сонці.

Нема сенсу крім як того, що його формулюєш ти сам. Нема цілі крім як прагнути.

Дискусія:

Цей опис в основному базується на припущеннях, що все що існує – сталося само по собі, механістично, без якогось задуму. Але можна допустити і інший варіант – що є якийсь задум, воля, спрямованість. Що те, що зараз описується як великий вибух – зовсім не випадковість, а усвідомлена дія. Якщо існує життя і свідомість на нашому мікро-рівні, то чому не може існувати якась свідомість вищого порядку, на масштабі трильйонів галактик? Можливо, люди – як ті мікроби, що не можуть усвідомити що є щось більше і набагато складніше, як людський організм. Коли уявиш, що ти є необхідною частиною чогось більшого – значно веселіше жити Всі релігії про це пишуть, хоч і різними словами.
свідомість вищого порядку може існувати, але як агностик я переконаний, що так це чи ні ми ніколи не дізнаємося і існування чи не існування свідомості, волі і плану вищого порядку ніяк на нас не впл ває і ніяк нами в користане бути не може. Просто через те які ми є.
Це залежить від того, що саме вкладати в поняття вливу на нас і використання нами. Для мене думка про те, що я мала частина чогось набагато більшого пояснює те, що смисл мого життя знаходиться за рамками і хронологією мого тіла. От заморочив
о, так я частина екосистеми, частина соціуму, частина бізнесу, частина впорядкованості в океані ентропії… реальних більших речей вистачає, але і вони швидкоплинні та незначущі в масштабі.

Карл Еміль Петтерссон – король канібалів

Карл Еміль Петтерссон – коли життя більш неймовірне за пригодницький фільм.

Шведський моряк який вижив після кораблетрощі (1904 рік) і опинився на острові Табар в Папуа Новій Гвінеї. Там 29-річного чужинця знайшло плем’я канібалів (хоча зараз місцеві стверджують, що вони ніколи канібалами не були) і привели його до свого короля. Там його побачила дочка короля, закохалася, і вже через 3 роки вони одружилися. Карл став дуже успішним і шанованим фермером якого місцеві називали “Сильний Чарлі” за його фізичну силу. На той час про нього вже писали оповідання шведські газети і він став дуже популярною фігурою масової культури у себе на батьківщині.

Після смерті короля у тому ж році коли і одружився, Карл сам став королем і мав зі своєю принцесою 9 дітей. У 1921-му році принцеса Сінгдо померла від пологової гарячки і Петтерссон поїхав до Швеції шукати нову дружину яка би піклувалася його дітьми. І на диво знайшов таку!

У 1923-му він повернувся на свій острів де і одружився з привезеною англійкою. Але на той час його ферма занепала, а Карл з дружиною захворіли на малярію. Хворі та без ресурсів вони намагалися відновити ферму, але їх спіткала невдача.

І далі Карл знаходить родовище золота на одному з островів (зараз воно вважається одним з найбільших в світі), нікому про нього не розказує і доволі помірковано живе з дружиною за рахунок цього. Нарешті назбиравши достатню суму подружжя вирішило повернутися до Швеції, дружина вирушила перша, але померла у Стокгольмі від малярії та раку. А Карл через 2 роки помер у Сіднеї так і не діставшись Швеції в останнє.

Злочини Московії: Батуринська різня

2 липня 1708-го року війська московитів за допомогою високопосадового зрадника всередині укріпленої фортеці захопили місто Батурин. Було вбито всіх жителів – до 15 тисяч. Багатьох жорстоко закатували. Церкви обікрали та спалили. Власне спалили все місто, а що не горіло зрівняли з землею.

Петро Перший наказав вчинити так щоб шведська армія не змогла зупинитися в місті і отримати допомогу.

Рускій мір був таким завжди і єдиною ціллю свого існування має вбивати, катувати, грабувати українців та інших сусідів. Не можна вкотре робити помилку лишаючи цю виразку на тілі планети – московія має бути знищена, розпорошена і проклята.

YouTube Music як поганенька заміна Spotify

Почну з того, що на момент написання як і кілька років до того Spotify є набагато кращим, зручнішим і більш якісним сервісом ніж YouTube Music. Але на момент написання велика проблема для мене і багатьох користувачів з України полягає в тому, що якщо ви хоч іноді слухаєте українських виконавців – Spotify починає рекомендувати кацапів. І нема ніякої можливості це відключити.

Більше того – Spotify абсолютно ігнорує і навіть не відгукується на петицію додати можливість забанити усіх кацапів. Ось ця петиція – Request for Sensitivity in Content Recommendations… – The Spotify Community.

І нарешті я вирішив, що платити $25 за family plan (на ньому у мене було 5 людей) і мати кацапів в рекомендаціях – це якось занадто. І відмінив підписку. До того ж я і так сплачую щомісячно за YouTube Premium (і дуже цим сервісом не задоволений – YouTube – найгірший платний сервіс).

Одна з причин чому я не перейшов раніше полягала в тому, що не було додатка YouTube для мого Garmin Forerunner 955, а Spotify для нього існував і працював добре. А коли YouTube Music нарешті з’явився то з ним було купа проблем:

більше місяці я просто не міг встановити додаток на годинник – йде завантаження, доходить до 100% і починається з 0%. І так нескінчено.
Коли нарешті проблему виправили сам додаток виявився надзвичайно кривит. Наприклад він коли завантажує пісні може показувати, що викачав усі 100%, а потім в бібліотеці бачиш, що їх 2 чи 3 штуки усього.
Я переважно слухаю пісні випадково перемішані і ця функція у YouTube неймовірно погано реалізована – переважно з моїх більше ніж 300 композицій у бібліотеці “випадковий” вибір крутить одні й ті самі 10-15 пісень поки вручну не перейдеш на якусь іншу. До речі я давно мав цю проблему на смартфоні – музичний програвач від Google так само повторював кілька композицій з усієї бібліотеки на кілька десятків тисяч пісень. Тому я дуже давно використовую Pulsar Music Player і вам раджу.
Веб-інтерфей сервісу наче мініміалістичний і наче має при цьому усі необхідні функції, але чомусь усе надзвичайно неінтуітивно і треба кожного разу згадувати як зробити щось просте типу додавання композиції у список.
Система рекомендацій абсолютно ніяка і по суті відсутня якщо порівнювати зі Spotify.
Перемикання на YouTube (тобто відео) іноді трапляється незрозуміло чому і в цілому ускладнює навігацію та пошук.
І мені здається якість звуку трохи гірша, але тут вже требо дослідження читати (такі є), це лише суб’єктивні враження.

У підсумку YouTube Music є доволі поганим сервісом який я не можу радити, клієнти для нього мають купу проблем та поганий інтерфейс, але при цьому Google не дає вибору відмовитися від нього коли платиш за YouTube Premium. Так, Spotify зручніший і в цілому кращий, але я не збираюся і далі платити по $25 на місяць сервісу який ігнорує мене зокрема та українців в цілому.

Imperfect Foods

Подібно до того як є сервіси-бібліотеки кави (ми користуємося Atlas Coffee Club) та їжі яку можна приготувати швидко і просто з якісних продутків (ми підписані на HelloFresh) є і сервіси доставки якісних продуктів. І цього разу мова піде про https://www.imperfectfoods.com/ який доставляє нам їжу.

Звісно у них є різні плани (частота доставки, кількість продуктів, типи продуктів) – ми платимо в районі $60 включно з доставкою. І такої посилки нам вистачає на два тижні, ще й лишається.

Важливо зазначити, що в посилці не набір продуктів які можна з’їсти за два тижні, а продукти які в тому числі залишаться на довше. Наприклад вони можуть покласти в коробку кілька величезних головок часнику – зрозуміло, що їх вистачить на кілька місяців.

Типова посилка:

фарш яловичини (одна порція на двох),
куряче філе (два великі шматки),
філе риби (лосось, тюна, тощо),
овочі – картопля, солодкий та гострий перець, цибуля, помідори і таке інше,
яблука, груші, сливи, лімони,
сир (різні види),
йогурти, варення, муси і подібне,
якесь печиво, сухарі чи претцелі,
каша, боби, макарони,
…

Що стосується якості продуктів то у Imperfect Foods вони не свого виробництва (як це робить наприклад Trift), але усі органічні, більшість без ГМО. Овочі та фрукти – місцеві, не запаковані і їх треба їсти швидко бо вони починають псуватися через відсутність пакування та консервантів.

Коробку як завжди лишають під дверима, а чутливі до темпереатури продукти як м’ясо та молочні подкладені на спеціальний заморожений блок (тримає низьку температуру кілька годин) в термо-пакеті.

Ще на сайті можна вказати як конкретні продукти які треба завжди чи ніколи не треба включати в посилки. І можна те саме зробити для категорій продуктів.

Нам подобається, а тепер і ви про такий сервіс знаєте.

MUDWTR

Ідея корисних для здоров’я напоїв та напоїв які витісняють не корисні вже не нова і спроб було безліч. Ось ця мене зацікавила і я спробував.

Напій продається у красивій баночці у вигляді щільного бурого порошку якого має вистачити на кілька десятків напоїв. Також в стартовий пакет (ціна $40) входить електричний збивач який обов’язково знадобиться.

В складі напою входять:

гриб герицій їжачковий для покращення діяльності мозку та концентрації уваги,
гриб чага як заспокійливе,
гриб трутовик лакований для допомоги імунній системі,
гриб кордицепс для підвищення фізичного тонусу,
какао для смаку,
чай масала (суміш чорного чаю та спецій) для кофеїну,
тумерік для антизапального ефекту,
кориця для смаку та антизапального ефекту,
гімалайська сіль заради мікроелементів (мінералів).

Як видно зі складу це має бути щось корисне для здоров’я та майже цілюще…

Для того щоб приготувати напій треба додати порошок у гарячу воду і старанно розколотити мішалкою – порошок погано розчиняється і швидко сідає на дно. І як я не колотив і швидко не пив десь третина його все одно лишається осадом на дні чашки.

А головне – на смак цей напій невимовно противний. Він виправдовує свою назву. Таке враження, що п’єш розведену грязюку в яку досипали трухлявого дерева. І найгірше те, що пересилити себе це пити ще можна, а от післявкусся таке жахливе, що аж трохи погано стає. І лише цієї причини мені достатньо щоб відмінити підписку та ігнорувати усі задекларовані переваги напою.

Виробник пропонує такі речі як додавати молоко, каву, кокосовий порошок, тощо – це дійсно приховує смак трошки коли п’єш, але післявкусся все одно таке саме погане, а то і гірше. Тому ні.

Сайт виробника – https://mudwtr.com/.

MNML Case

Для смартфонів та подібних пристроїв хто тільки не виготовляє захисних чохлів і яких тільки цін не буває. Але я особисто дуже ці чохли не люблю – красиві самі по собі телефони як мій Samsung Galaxy S9 чи Samsung Galaxy S10+ у Олени коли заховані у чохлі виглядають як і інші безформні унилі цеглини.

І крім того, що чохли усі потворні самі по собі більшість з них ще й додає обсягів перетворюючи тоненький телефон знову ж таки у цеглину.

І коли я знайшов цей бренд то просто зрадів. Вони мають чохли до усіх сучасних популярних моделей (сайт – https://mnmlcase.com/), але головне це як чохли виглядають та відчуваються.

По-перше вони неймовірно тоненькі і практично нічого не додають до товщини телефону. Це найтонші чохли які я будь-коли бачив. І при цьому вони не надто гнучкі, тобто не просто поліетилен. У виробника є кілька різних кольорів, але на мою думку найкраще брати прозорі – чохол не помітно і сам телефон добре видно.

Також є певний захист, але звісно не такий як у спеціалізованих чохлів. Олена одного разу впустила свій телефон – чохол пошкодився, але телефону абсолютно нічого.

Повна ціна там як правило вказана в $25, але шукайте коди – з ними ціна буде $$10-15 та ще й безкоштовна доставка.

Коротше це наші улюблені чохли для смартфонів.

Kinetik Compression Gear

Просто хотів написати про бренд який мені подобається і пару речей якого у мене є. Сайт бренду – https://kinetiksportswear.com/.

Подобається ці речі мені через те що вони на мою думку дуже круто виглядають (принаймні я сам собі в дзеркалі подобаюся) і крім того мають компресійний ефект.

Компресійний ефект означає, що речі сидять не просто щільно, але і трошки здавлюють. Ефектом має бути кращий кровообіг, а відповідно швидше відновлення та відкладена втома під час тривалих навантажень.

Речі для бігу, вело і звісно триатлону – костюми, шорти, футболки, рукава та гетри. У мене і Олени є практично все це крім три-шортів.

Ціни можуть здатися доволі високими, але, по-перше, я купував усі свої речі на розпродажах (рукава – $15, шорти – $30), а, по-друге, вони зберігають зовнішній вигляд та ефект якийсь неймовірно довгий час. Мої речі після року використання виглядають як щойно куплені. Єдине – їх не можна прати та сушити в машинках, але це не велика проблема для мене.