Категорія: Рецензії на книги

Макс Кідрук. Де немає Бога (2018)

Як і інші книги цього автора до того (Не озирайся і мовчи, Нові Темні Віки. Колонія) ми з Оленою цю слухали на Абук (АБУК – аудіокниги українською). І щодо якості аудіо-книги мушу зазначити, що вона просто на найвищому можливому рівні – це більше радіовистава на кілька голосів та зі спецефектами. Те як книгу зроблено, як читають актори – все це занурює в атмосферу дуже добре.

Щодо сюжету, то вій обертається навколо аварії літака високо у горах, кількох людей які вижили в катастрофі та їх непов’язаних, а іноді і пов’язаних дивним чином історій. Автор вміє розповідати як технічно складні речі, так і звичайні побутові історії дуже цікаво, їх хочеться слухати.

А от щодо самих історій та дійових осіб – це для мене найбільший недолік книги. Персонажі мені не надто цікаві, ті з них хто мали б здається викликати співчуття чи порозуміння лишають або байдужими, або взагалі дратують.

Також те як історії викладено, як вони переривають одна одну весь час – це створює відчуття хаотичності та нервовості і мені здається цей хід не спрацював. Також здивував вибір історії якою завершилася книга – вона і недоречна, і при цьому не надихає, не викликає потрібних емоцій і стирчить як цвях у пальці.

Оцінки:

Stephen King. The Institute / Стівен Кінг. Інститут (2019)

З останніми книгами Кінга у мене складається так собі (Згодом, Біллі Саммерс, Кров притягує) – вони не те щоб не подобаються мені, скоріш вже не викликають такого захоплення та інтересу як колись давно.

Ось і в цій книзі є як хороші моменти, так і доволі посередні, або навіть відверто слабкі. І як не дивно, але мені особисто найбільш цікаво було читати доволі буденні речі ніж паранормальні події.

Проте книга пройшла доволі легко, лише першу половину я трохи буксував. Потім втягнувся в темп оповідання та саму реальність і далі все просто ковтнув.

Щоб не переказувати сюжет в загальному вигляді сюжет книги є варіацією однієї з теорій змов. Вірніше декількох з них: таємні урядові установи з телепатами, викрадення дітей, еліта яка править світом.

Книга є не стільки жахами, чого ми зазвичай очікуємо від автора, а скоріш вражає жорстокістю деяких сцен та персонажів.

В цілому читати можна, не те щоби я радив, але і відмовляти не буду. По завершенню не буде відчуття марно витраченого часу.

Оцінки:

Dean R. Koontz. Hell’s Gate / Дін Кунтз. Ворота пекла (1970)

Автор є дуже відомим і популярним, хоча мені його твори не надто добре йдуть, навіть найвідоміші з них. Але ця книга є дещо особливою – це одна з перших великих робіт автора де він ще не сформував свій стиль.

По суті це трошки гірша ніж середня фантастика яку писали коли жанр почав занепадати у 60-х та 70-х. Тобто вона більше пригодницька, а те що там є наукового слугує щоб вигадувати прилади та обставини і не надто перейматися впливом таких технологій на суспільство і його розвиток в цілому.

І отже у книзі герой андроїд стрибає через паралельні світи, б’ється з прибульцями які ці світи хочуть захопити, має технології з майбутнього, та навіть стикається з дикунами та бігає по печерам первісних людей. Таке собе сміття для розваги без особливого сенсу.

Проте навіть у цьому читві іноді проявляються елементи майбутнього великого калібру яким стане автор. Ідея та їх подача, вміння переплітати та ускладнювати обставини, опис сцен та образів короткими випадковими фразами – це прояви майбутньої майстерності.

В усьому іншому книга нічого хорошого в собі не має крім якщо вам звісно цікавий автор та те з чого він почав.

Оцінки:

Макс Кідрук. Не озирайся і мовчи (2017)

Ще одна книга яку ми з Оленою слухали разом в подорожах машиною (та поїздках в спортклуб), придбав її теж на АБУК.

Книга сподобалася і затягнула. Автор дуже добре змішує фантастику, містику та опис побуту і буденних справ які у його викладенні цікаво читати.

Щоб не переказувати весь сюжет йдеться у книзі про цікаву наукову теорію яка має прояв у нашому світі і створює такий собі мікро-світ в який час від часу подорожують пару підлітків. В той же час в житті цих головних героїв та їх родин відбуваються різні події включно з трагічними та непрємними.

З недоліків я би назвав те, що в цілому історія не завершена, хоча автор добре подає відкритий фінал як останній аккорд. Кілька другорядних сюжетів іноді цікавіші за головний і не всі з них доведено до хоча б якогось завершення, а пара так взагалі незрозуміло для чого були додані.

Після себе книга лишає не стільки думки та ідеї як настрій який дійсно хочеться трошки посмакувати.

Оцінки:

Greg Bear. Queen of Angels / Грег Бір. Королева янголів (1990-1997)

З книгами цього дуже популярного автора у мене якось не склалося. Усе, що я читав до цього (наприклад Місто наприкінці часу, Шлях, Кузня Бога, та Жорстке зіткнення) з одного боку вражають достовірно показаним світом та фантазією автора. Але в той же час те як і про що він розказує мені переважно не дуже цікаво. І з цією серією сталося те саме – деталі мені цікавіші ніж основні події чи дійові особи.

Уся серія на Good Reads – Queen of Angels Series by Greg Bear | Goodreads.

Queen of Angels / Королева янголів (1990)

Світ недалекого майбутнього в якому людей психологічно коригують, але це відбувається як правило за їх бажанням щоб досягти більшого в житті. В цьому світі сталося жорстоке вбивство. Головна героїня є детективом яка розшукує вбивцю, опиняється в іншій країні під час заворушення і намагається вибратися.

В той же час команда психологів дослідує розум вбивці в прямому сенсі подорожуючи в ньому як у відеогрі. Але стається непредбачуване.

І в той же час штучний розум досліджує іншу планету де існує життя, але не розумне. Під час цього дослідження цей штучний розум розвиває свідомість.

З опису видно, що це доволі різні і лише умовно пов’язані історії. Це перший недолі книги.

Друге, як я вже сказав, це те, що мені цікавий світ та деталі його функціонування, але не герої чи події. Власне продирався крізь книгу з зусиллям. Наступні книги серії читати скоріш за все не буду.

Оцінки:

Ted Kosmatka. The Flicker Men / Тед Косматка. Мерехтливі люди (2015)

Починається книга як дуже хороша наукова фантастика, а потім розвивається у погоні, перестрілки і переслідування. І при цьому лишається розумною і драматичною.

Головний герой підходить з новим поглядом до відомого експерименту природи світла і несподівано робить відкриття, яке і розкручує усі події. Певною мірою книга схожи на Вплив – в ній теж загадкова могутня організація викрадає чи просто перешкоджає вченим зі своїми не одразу зрозумілими цілями. Але при цьому обґрунтування дуже інакше і більш серйозне, а пригоди не такі карколомні, проте брутальніші і реалістичніші. І навіть знайшлося місце формулі і парочці графіків.

В книзі під сам кінець не обійшлося без кількох відомих шаблонів (як от головний злодій довго і розгорнуто розповідає про свої мотиви), але це не сильно псує враження, хоча один бал я таки зняв.

Додатково приємно те, що книга змішує багато тем: чи потрібен Всесвіту розумний спостерігач, чи усі люди насправді розумні, чи є наш Всесвіт симуляцією і так далі. Більше того – книга через різних дійових осіб дає кілька ітерпретацій подій які розгортаються і вони доволі різні. Відчуваєш себе дуже розумним як читаєш.

Читати книгу дуже легко і пролітає вона швидко, можу сміливо радити.

Оцінки:

Tim Powers. Fault Lines / Тім Поверс. Лінії розлому (1992-1997)

Для любителів фантастики перемішаної з містикою ця серія буде подарунком: автор малює наш реальний світ з додаванням прошарку не відомого і не видимого звичайним людям. А саме йдеться про світ духів та привидів. При цьому усе це має свої правила і переплетено з нашою реальністю.

Уся серія на Good Reads – Fault Lines Series by Tim Powers | Goodreads.

Expiration Date / Термін придатності (1995)

Це друга книга серії з якої я помилково почав читати. І враження у мене мінялися як я пробирався крізь текст.

На початку усе не дуже зрозуміло, уривчасто, з перестрибуванням між дійовими особами та локаціями. Мало що зрозуміло, але цікаво.

Далі коли стає очевидно, що усі герої та події зійдуться в одній точці починаєш трошки розуміти – це про духів та людей які вміють їх використовувати. Трошки розчаровуєшся, але все ще цікаво.

Далі, там де за відчуттями книга вже мала б перевалити за середину помічаєш, що попереду ще багато читати. Тобто книга дуже, аж занадто довга. Багато подій та деталей, але вони доволі дрібні. Це скоріше схоже на те, що дивишся серіал з десятка сезонів по 24 епізоди в кожному – тягнеться нескінченно, хоча в цілому і цікаво.

І вже нарешті остання чверть книги… долаю її лише через впертість. Як і очікувалося уся ця містика призводить до повної мішанини, нелогічності та в цілому перетворює те що могло би бути фантастикою на затягнуту казку для дорослих. І якщо я спочатку хотів прочитати і інші книги в серії, то вже дочитуючи її зрозумів – не хочу цього робити. Хоча може згодом…

Оцінки:

Margaret Atwood. The Handmaid’s Tale / Маргарет Етвуд. Оповідка служниці (1985-2019)

Серія апокаліптичної фантастики яка стала дуже популярною після виходу серіалу (The Handmaid’s Tale (TV Series 2017–2025) – IMDb). Свого часу серіал я пропустив і навіть зараз не певен чи буду його коли дивитися враховуючи темп книги і те як вона мені в цілому зайшла.

Уся серія на Good Reads – The Handmaid’s Tale Series by Margaret Atwood | Goodreads.

The Handmaid’s Tale / Оповідка служниці (1985)

Недалеке майбутнє в якому традиціоналісти здійснили переворот і захопили владу на якій частині території США. І відповідно впровадили там форму організації суспільства яку вважали найбільш правильною. Це в тому числі означає суттєве обмеження прав жінок та призначення їм певних ролей.

Оповідь йде від лиця “служниці” призначення якої в тому щоб народжувати дітей своєму хазяїну. І найбільше мені не сподобалася саме манера розповіді: дуже багато фокусу на дрібних деталях (хоча це і пов’язано з тим, що та від імені якої ведеться оповідання обмежена в усьому, що лише можна обмежити). Історія розвивається дуже повільно, дуже мало усього відбувається, фокус майже завжди на емоціях та переживання героїні.

Проте така манера треба визнати дуже добре не лише створює атмосферу, але і занурює читача у цю тоскну безнадійність з якої нема виходу.

Щодо якості анти-утопії – вона така собі. Це більше страхи прогресивної жінки про те як погано все може бути. І для людини з життєвим досвідом совка та пост-совка все це не виглядає ні страшно, ні реалістично. Зло та не гнучкість дійових осіб занадто чисті щоб бути реальними.

Проте не можна не визнати майстерності письменниці, це дійсно якісна книга. Вона лише не надто резонує зі мною.

Чи буду читати продовження ще не знаю.

Оцінки:

Hal Clement. Mesklin / Хол Клемент. Месклін (1954-1970)

Серія твердої наукової фантастики з класичних часів цього жанру. Серія дуже хороша, сильна саме як наукова фантастики і я дуже шкодую, що ці книги не трапилися мені хоча б 30 років тому.

Звісно зараз вони трошки застарілі, але не настільки щоб це заважало читати – я прямо насолоджувався.

Події книг розгортаються на планеті Месклін яка має форму диску і гравітацію від кілька сотень разів до кілька разів земною в залежності де на цьому диску знаходитися.

Уся серія на Good Reads – Mesklin Series by Hal Clement | Goodreads.

Mission of Gravity / Місія гравітації (1954)

Земні спостерігачі комунікують з місцевими жителями які мають форму середню між гусінню та креветкою і за їх допомогою досліджують планету. Капітан торгівельного корабля аборигенів добирається до раніше невідомих територій, отримує нові знання і вирішує різноманітні проблеми.

Книга поєднує як наукову основу стосовно як все функціонує у високій гравітації та світі де замість води океани повні метану, так і пригодницьку. Власне у другій половині книги більшість часу діють саме тубільці, а роль землян зведено до того щоб давати поради по радіо.

Якщо говорити про недоліки то їх теж трохи є. Скажімо місцеві дуже легко і просто вивчають англійську і навіть розмовляють нею в голос, хоча не мають легень. Або те як вони легко сприймають нові знання. Проте ці недоліки навіть на крихітний мінус не тягнуть.

Оцінки:

У підсумку завершивши усю серію маю сказати, що уваги варта лише перша книга, наступні слабкі і не цікаві, не витрачайте на них час.

Close to Critical / Майже критично (1958)

Події другої книги серії розвиваються також на планеті з високою гравітацією, але цього разу з розумними аборигенами має взаємодіяти земна дівчинка та дитинча чужинської раси які через аварію опинилися на поверхні планеті у батискафі.

В цілому книгу можна описати як суміш наукової фантастики та дитячих пригод. І великим недоліком є те, що усі проблеми яка мала перша книга тут підсилені багаторазово.

Скажімо аборигени (які навіть не знали вогню) дуже швидко вчаться, переймають знання, використовують винаходи багатьма способами. При цьому доволі складні операції з орбіти з пошуку загубленого батискафу, комунікація з різними племенами мовою яку ще треба вчити і так далі – все це просто стається.

Власне сюжет книги йде саме як треба автору, усі перешкоди очевидно буде подолано і всі учасники добре розуміють одне одного і не мають ніяких сторонніх мотивів. Все це виглядає дуже наївно та нереалістично, і це найбільше псує книгу.

Оцінки:

Start Light / Зоряне світло (1970)

Остання книга серії повертає іншопланетян з першої книги. Вони живить значно довше людей, а отже отримавши основи освіти та деякі технології одразу стрибають через кілька рівнів розвитку.

Сюжет книги обертається навколо команди месклінітів на планеті з великою силою тяжіння (знову) та команди людей на орбіті. Корабель на планеті застрягає у кризі і як команда намагається розв’язати цю проблему ми також дізнаємося, що месклініті мають якісь свої плани та розробляють технології які вони приховують від людей.

В книзі добре лише одне: автор у деталях розповідає як працюють суміші води та азоту при високому тиску, хімічні процеси і таке інше. І такої інформації в книзі дуже багато не лише від оповідувача, але і персонажі переважно спілкуються лише на ці теми.

Люди в книзі хоча і мають технології та освіту проте поводяться як наївні недалекоглядні діти з повною відсутністю самоконтролю, дисципліни та життєвого досвіду.

І виходить, що герої слабкі, діалоги не цікаві, сюжет теж не переймає – у підсумку дуже не цікаво читати, а книга аж занадто довга.

Оцінки: