Позначка: Книги – Жахи

Stephen King. Later / Стівен Кінг. Згодом (2021)

В цій книзі погано все, от прямо абсолютно все крім одного елементу. Тут дуже прямолінійний сюжет з абсолютно зайвими вигинами які все одно повертаються до аж примітивної прямолінійності. В логіці сюжету купа дірок які дуже сильно муляють. Персонажі описано якось так, що наче і є якісь деталі про них, але чомусь їх геть не сприймаєш як реальних людей.

І ще в книзі купа дуже дешевих кінематографічних штампів. Навіть не книжкових, а саме кінематографічних. Скажімо самотня сльозина яка зтікає по щоці, або лампи які вибухають коли стається щось паранорамальне. Таке враження, що чи то частину книги написали студенти які підробляли, чи то Кінгу треба було швидко завершити щось, що не дуже подобалося самому.

В цілому ця книга є історією в якій головний герой, хлопчик який дорослішає як йде оповідання, може бачити і навіть спілкуватися з мертвими. Це дозволяє зробити кілька дрібних добрих справ, пару великих, але і влізти в якусь демонологія яку проте дуже погано пояснено і правила того як це все працює позначено аби як. І тут ще одне дорікання книзі – правила за якими все це діє якісь дуже нечіткі і схоже додавалися по мірі того як це було необхідно.

Книга мала би здається бути містичними жахами, але жахи теж якось в’яло описані, хоча і з фізіологічними подробицями. Нічого і близько подібного до дійсно вражаючих сцен з кращих книг Кінга.

Єдине хороше в книзі – це мова, вірніше темп та кольоровість усього розказаного. От наче повний непотріб, проте читати дуже легко і текст просто вмить пролітає.

Оцінки:

David Wellington. The Last Astronaut / Девід Веллінгтон. Остання астронавт (2019)

Доволі цікавий погляд на тему контакту людства з істотою іншопланетного походження. Книга поєднує в собі як елементи жорсткої фантастики в тому що стосується космічних перельотів, скафандрів, роботи державних та комерційних структур. В той же час у книзі є елементи горору і велика дещиця пригод.

У недалекому майбутньому, коли США практично зупинили свою космічну програму, комета яка пролітала крізь сонячну систему раптово міняє напрямок руху і починає рухатися до Землі. НАСА та комерційна компанія відсилаю команди для контакту з як вони думають космічним кораблем прибульців.

А вже при досягнені цього нібито корабля починаються одні загадки: чому нема ніякої відповіді на будь-які спроби контакту, чому він порожній всередині при усіх своїх неймовірних розмірах, куди зникла команда комерційного екіпажу?

Головна героїня з командою починає пошуки зниклих астронавтів і все оповідання перетворюється на пригоди та страждання героїв у якомусь незрозумілому задзеркаллі. Доволі цікаві ідеї як природи прибульців, так і як пояснити чому воно все таке як вони його бачать. Ну і про приреченість Землі та людської цивілізації теж трохи є.

Книга має доволі темний та трагічний фінал, хоча автор спробував його трошки розрядити.

В цілому мені сподобалося – хоча і не ідеально, але дуже добре.

Оцінки:

Alma Katsu. The Hunger / Алма Катсу. Голод (2018)

Книга в якій переселенці на Дикий Захід (прямують у Каліфорнію) переживають жахливі події і стикаються в прямому сенсі з вампірами. Причому для вампіризму у книзі є таке собі обгрунтування, але все одно ця частина скоріш містична.

Мені особисто частина про побут та проблеми переселенців впродовж подорожі були набагато більше цікаві і чесно кажучи я б з радістю прочитав книгу лише на цю тему. Але авторка додала вампірів, містики, потойбічного жаху… і все це не дуже вдалося як на мене і дуже зіпсувало усю книгу. Тобто пафосу багато, але не зважаючи на всі описані звірства якось воно не лякає і не вражає. До того ж хочеться більше подробиць та логіки.

Повторюся, що побутова частина просто чудова. І в цілому книга для подорожі наприклад просто чудова. Проте в іншому – ні, не моє.

Оцінки:

Catriona Ward. Sundial / Катріона Уард. Сандайл (2022)

Книга починається як лячна історія з потойбічними елементами, але дуже швидко до неї додається цікава передісторія та різні психологічні проблеми. І хоча книга дуже сильно провисає в середині оповідання, проте останні 20% знову набирають темп і навіть радують цікавими непередбачуваними ходами в сюжеті.

Історія родини в якій матір росла на фермі де її не рідні батьки експериментували з мозком собак і де втратила розум і загинула її сестра-близнюк.

Власне якщо не кинути книгу на першій третині, де вона здається простеньких жахастиком з психами, якщо перетерпіти доволі нудну середину то фінал навіть радує. Радити не став би усім, але в цілому книга не погана.

Оцінки:

Peter Straub. Ghost Story / Пітер Страуб. Історія з привидами (1979)

Ця книга доволі відома і високо оцінена серед любителів містичної літератури. А я от не зміг її навіть до кінця дочитати. І в цілому це могла б бути одна з книг про які я кажу “муть, але написано дуже добре”. І тут дійсно маємо дуже добре написаний текст… Але його по-перше, занадто багато. Просто надзвичайно довга книга. І, по-друге, ледь не в кожній частинні вводяться нові герої, якісь другорядні герої стають головними і навіть після половини книги я не був певний про кого ж ця історія і яко з гілок власне є сюжетом.

А так це історія маленького містечка в якому кілька старих друзів розказують одне одному страшні історії. Ще в цьому місті щось вбиває і знекровлює тварин. І в цьому ж місті кримінальні молодики нариваються на якісь потойбічні сили. І тут же є якась страшна трагедія з минулого. І тут же таки самогубства у сьогоденні.

І все це ллється нескінчений потоком так, що нарешті мені просто набридло за цим слідкувати – просто не можу (та і не цікаво вже) стежити за всіма дійовими особами та вгадувати як усі події пов’язані.

Оцінки:

Adam Nevill. The Reddening / Адам Невілл. Почервоніння (2019)

Ця книга дуже хоче бути романом жахів, але час від часу зривається у містику чи історію виживання.

Оповідання постійно стрибає між кількома дійовими особами деякі з яких несподівано гинуть, а інші виходять на другий план з часом. Така нерівність з одного боку робить оповідання жвавішим, а з другого дозволяє автору приховати відсутність відповідей на деякі питання щодо невідповідностей та нереальності описаного.

Спрощено це історія про якихось майже містичних доісторичних істот поруч з якими люди жили багато десятків тисяч років. І ці істоти, якщо їм приносити жертви (наприклад людські) наділяють людей чи то силами, чи то видіннями.

Події книги відбуваються переважно в наш час де кілька туристів зникли на певній території. І кілька людей (журналістка та сестра одного зі зниклих) починають розслідування. І в процесі стикаються з культом, якимись дикими ритуалами та мають уникати смерті.

Книга, повторюся доволі жвава та постійно стрибає між локаціями та дійовими особами і завдяки цьому логічні дірки не дуже кидаються в очі. В цілому книга розважила, але читати вдруге я навряд чи її буду.

Оцінки:

Stephen King. If It Bleeds / Стівен Кінг. Кров притягує (2020)

Одразу поясню свій переклад назви. Вираз if it bleads, it leads дослівно перекладається як “якщо воно стікає кров’ю – воно приверне увагу”. А використовують цю фразу в сенсі якщо були жертви, вбивства чи щось інше то це обов’язково притягне пресу і репортерів.

Книга складається з чотирьох доволі непоганих повістей, але жодну з них не доведено до стану щоб назвати їх повність кінговськими творами:

  • Телефон містера Харрігана – про те як мрець виконує побажання висловлені йому через мобільний телефон. Історія обривається після першого ж поганого бажання коли герой вирішив “досить” і знищив канал зв’зку.
  • Дякуємо, Чак – про життя людини у свідомості якої був цілий світ (як і в кожного з нас) і про те як цей внутрішній Всесвіт гине разом зі смертю людини.
  • Кров притягує – істота яка живиться людським горем живе серед нас, імітує людину і працює репортером. Ця історія найдовша і найкраще пропрацьована і могла б вирости у непогану книгу. Також це логічне продовження іншої повісті автора (деякі герої ті самі).
  • Щур – письменник у глушині ізольовано пише свій шедевр, хворіє, бачить щура, щур йому обіцяє виконати бажання (написати книгу), але ціна за це страшна і непередбачувана. Доволі типова для Кінга тема – у нього таких книг та оповідань мабуть більше десятка.

В цілому збірка непогана і відносна слабкість історій приховується їх меншим обсягом. Цілком можна читати в потягу чи літаку.

Оцінки:

Nathan Ballingrud. North American Lake Monsters / Натан Баллінгруд. Північноамериканські озерні чудовиська (2013)

Що мені не сподобалося в цій збірці історій жахів так це в першу чергу їх незавершеність – кожна історія обривається якраз перед фіналом щоб лишити цей фінал відкритим. Пару разів це працює, а потім просто починає дратувати – я хочу дізнатися яке ж рішення чи вчинок нарешті було здійснено…

Друге, що мені не сподобалося – світ усіх історій це наче наший світ, але при цьому в ньому існують демони, Пекло, усіляка нежить, ельфи, тролі і взагалі будь-що. Як при цьому стиль та устрій життя людей лишається таким же як і у нас мені абсолютно не зрозуміло. Також це все переводить історії з жахів у казки.

Ну і самі сюжети після знову ж таки пари історій використовують більш-менш ті самі прийоми, що стає дуже видно.

Ця книга для вас якщо вам подобаються страшні казки (і я нічого про цей жанр не хочу сказати поганого), але для мене вони занадто казкові якісь і не викликають ні інтересу, ні особливих емоцій.

Оцінки:

Clive Barker. Coldheart Canyon / Клайв Баркер. Каньон Холодне Серце (2001)

Книга від майстра жахів яка (так само як і більшість його творів на мою думку) вийшла надзвичайно нерівною. Проте в цій книзі нерівність і нерівномірність пов’язана не з темпом розвитку подій, а виникає завдякі змішування різних історій та реалій.

Тут у нас є історія магічної кімнати в середньовічному замку Румунії, є сучасний Голівуд і його зірки, є демони, привіди та інші напівмагічні сутності, є Голівуд початку 20-го сторічччя і навіть дружина та дитина самого диявола.

І через таку мішану де вигадані герої діють в нашому світі і проміж відомих людей сучасності і виникає відчуття, що нас постійно перекидають у історії різних літературних стилів.

Саме оповідання, якщо дістатися до певного моменту стає доволі цікавим, але в ньому так і не з’являється героїв яким би сильно хотілося симпатизувати і більше чекаєш, що ще вигадає фантазія автора ніж того як герої виплутаються з чергової проблеми.

Отже магічна кімната, яка переносить людей у паралельний світ. А в тому світі проклятий дружиною диявола герцог вже кілька століть полює без відпочинку на сина диявола… Усі хто відвідують кімнату на якийсь час повертають свою молодість, але власниця кімнати – жорстока і контролює доступ до неї. А ще тут є привиди колишніх зірок, виродки від їх спарювання з демонами і таке інше.

Оцінки: