Продав Scott CR1…

…який був велосипедом Олени з 2012-го року. На той час вел коштував $2200 і був дуже привабливим – карбонова рама і виделка, легкий, геометрія для долання гірок та довгих годин у сідлі.

Олена їздила на ньому у вело-подорожі та виступала на змаганнях. У 2016-му цей вел разом з моїм Cervelo R3 оновили поставивши на нього Shimano Ultegra та колеса HED Belgium, що обійшлося приблизно в $2000.

І ось нарешті ми обоє придбали собі нові велосипеди, причому однакову модель – BMC SLR01 Disk Di2 (напишу трохи згодом), а тому виставили на продаж свої тепер вже старі вели.

І ось нарешті знайшовся покупець що за $1700 і забрав Оленин вел. Це з одного боку мало, але продати за більше навряд чи і вийде – за більші гроші можна купити новий, нехай і не з такими крутими компонентами велосипед. А це відлякує новачків хто краще вибере новий, ніж той що був у використанні – коли не розбираєшся і не знаєш на що звертати увагу краще брати нове, і це мабуть вірно. А для тих хто розуміється і хоче оновити свій вел – такі люди готові витрачати більше.

Єдиний варіант хтось хто розуміється, але має обмежений бюджет. Або початківець якому радить той хто розбирається. В нашому випадку продали Scott хлопцю який лише починає кататися на велосипеді, але у нього сестра серйозно катається і знайшла та порадила йому пару б\у-шних велів.

Ну от і все, звітував для пам’яті. Прощавай, Скоте, ти був хорошою конячкою!

Про рефінансування будинку

Колись давно я вже писав про те як ми вирішили придбати собі житло (читайте Пошук житла… та Про житло в США) потім таки його придбали (вже трохи більше двох років пройшло) і прийшов час замислитися про наступний етап – рефінансування. Далі я усе буду пояснювати дуже спрощено через те що 1) сам не надто добре знаю деталі, та 2) боюся в тих деталях заплутатися. Але сподіваюся що основне передам вірно.

Нехай у нас буде така початкова установа (усе дуже близько до того що є у нас). Будинок у 2,5 поверхи (2 спальні, 2 ванни, кабінет, гостьова кімната поєднана зі столовою, кухня, телевізійна кімната, кімната для прання, гараж) на 6 сотках. Будинок 80-х років. Район – 5-8 км до Microsoft, 10 км до центру міста. Поруч 2 школи (початкова і середня) що означає високу безпеку, близько парк з річкою, не дуже далеко торгівельні центри і міста відпочинку, але в цілому це спальний район.

Нехай ціна будинку буде 500 тисяч доларів з яких 20% (100 тисяч тобто) виплачено одразу, а на інші взято кредит під скажімо 4% на 30 років. Це доволі стандартні для наших країв числа. Таким чином виплата мала б складати 1156 доларів на місяць. Але оскільки установа яка видала кредит зацікавлена в тому щоб наш будинок у разі фінансових негараздів можна було швидко продати без великих втрат то в платіж включається ще і обов’язкове страхування. Також кожне місто обкладає власників будинків податками на свої програми (це те з чого фінансується поліція міста, будуються парки і таке інше). У нас це ще пристойна сума в районі 4-5 тисяч на рік (вираховується від прийнятого бюджету міста пропорційно вартості будинку), а десь в Нью Йорку люди платять більше 20 тисяч податку за подібне житло на рік. Ну коротше в сумі нехай виходить 1800 на місяць.

Можна виплачувати цю суму щомісяця, але більшість старається виплачувати трохи більше щоб на кілька років швидше погасити кредит і мати більше живих грошей для себе.

Ну а тепер поговоримо про рефінансування. От скажімо є вас той самий кредит на 4% і платите ви щомісячно якійсь організації. А тут друга подібна організація дивиться на ваші фінансові показники, бачить що ви платите регулярно і не є ризикованим вкладенням. І ось вони вам зненацька пропонують: а давайте тепер ви будете платити нам, тільки менший відсоток.

Який сенс у цьому? Нехай ви за 2 роки виплатили 46 тисяч з тих 416 що були винні (400 + 4%), ось ця нова установа що пропонує вам перекупити кредит платить усю суму (трохи більше 354 тисяч) тій установі що ви були винні (таким чином та установа заробляє на вас 2-3 тисячі за пару років) і дає вам свій кредит на ті 354 тисячі. Нехай це буде кредит під 3.5%, але оскільки відсоток менший то відбити вони його хочуть швидше і пропонують вам 20 років замість 30. І якщо ви погоджуєтеся то будете платити тепер щомісяця в районі 2200, а загальна ваша переплата складе 12500 за 20 років замість 16 тисяч як в першому варіанті.

Таким чином усі отримують вигоду: перша установа тому що змогла заробити і повернула усі свої гроші, друга тому що “продала” кредит і ви тому що виплатите кредит швидше і з меншою переплатою.

Які ж підводні граблі є в цьому процесі і про що ще варто замислитися? По-перше, цей процес не безкоштовний і платите за нього ви. Сума приблизно складе місячну виплату, але перший ваш платіж буде відстрочено тож ви фактично платите 20 років і 1 місяць. По-друге, рефінансування можна робити неодноразово понижуючи відсоток. Звісно кожного разу треба вираховувати чи варто воно того (бо процес платний, а терміни кредиту все коротші). Також звісно зі скороченням часу щомісячні виплати стають більшими і враховуючи те що гроші повільно дешевшають може мати більше сенсу платити довше навіть переплачуючи – тому що 100 доларів через 30 років будуть коштувати дешевше (але наскільки – невідомо) ніж 100 доларів сьогодні. Ну і також треба знати що для рефінансування треба мати добру кредитну історію, користуватися кредитними картками (Про кредитні картки) і взагалі бути задіяним у цій всій системі.

Ну коротше як ви вже мабуть здогадалися ми щось подібне зробили деякий час тому і я готовий відповісти на питання в силу свого розуміння ось цього усього :)

Про зарплатню та інші прибутки

Вступ

Часто при обговорені зарплат за кордоном на українських форумах звучить фраза що “зарплатня це ще не все”, але що вона означає не всі знають і розуміють. Далі я спробую як умію коротко описати які ще види прибутків існують окрім зарплатні.

Отже поїхали.

Базова зарплатня

Це сума до податків за рік. Сума залежить від географічного місцезнаходження: скажімо Senior Software Developer може розраховувати на зарплатню від 150 тисяч на рік у Каліфорнії, або від 130 у Сіетлі. Така різниця обумовлена вартістю життя: ціни на житло, зручність транспотру, тощо.

Звісно також впливає набір вмінь (у випадку програмістів це досвід, знання інструментів та технологій) та інші досягнення.

Але треба враховувати що це сума до податків. В США податки кожен платить сам за себе і сума залежить від складу і сумарного доходу родини, зроблених покупок та інвестицій, хвороб та госпіталізації і іншого. Ось тут трохи розписував – Про виплату податків в США.

Додаткове читання – Рівні і зарплатня в МС.

ESPP

Employee Stock Purchase Plan, або Програма Купівлі Акцій для Працівників. Суть цієї програм в тому що працівникам компанії дають можливість купувати акції компанції за ціною нижче за ринкову.

Працівник всказує відсоток своєї зарпланті яку хоче відкладати на цей план, гроші накопичують і раз у період (квартал чи пів-року, наприклад) компанія купує від імені працівника свої акції. В Microsoft наскільки я пам’ятаю можна було до 5% заплатні відкладати і акції купували на 10% дешевше за рикову ціну на день купівлі. Тобто можна було одразу їх автоматично продавати і отримувати плюс скількись відсотків до зарплатні (мінус податок за прибуток). В GoDaddy можна відкладати до 15% зарплатні і продають нам за нижчою з двох цін: на початок і кінець періоду накопичення.

Тут також треба зауважити що у торгівлі акціями (і не лише для цієї програми) є суттєві обмеження для людей які приймають рішення, або мають знання про продукти які готуються на ринок. Справа в тому що ці люди мають незагально доступні знання, а значить і перевагу завдяки цьому, а це протирічіть законодавству. В результаті якщо вам “пощастило” працювати у групі яка має доступ до такої інформації то для вас спеціально і для членів вашої родини буде виділено пару днів на рік коли ви зможете купити чи продати акції компанії. А у вищого керівництва у більшості випадків можливість продати свої акції з’являється лише після того як вони залишають роботу.

Опціони

Деякі компанії не виходять на ринок акцій по кілька років навіть якщо справи у них йдуть добре. Взагалі говоловна причина такого виходу це залучення нових коштів: акціонери купують акції (частки компанії), а компанія отримані гроші спрямовує на розвиток продуктів.

У нового працівника йому можуть запропонувати певну суму акціями компанії, навіть ще не випущеними. І може статися що попрацювавши кілька років працівник йде з компанії і не отримує свої акції. Так само тим хто працює кілька років у компанії в якості нагороди можуть додавати якихось опціонів (також можливо ще не існуючих акцій).

Але розглянемо випадок коли акції таки почали торгуватися. Працівнику дають певну суму (читай нижче про “золоті кайдани”), наприклад 5 тисяч акцій по ціні 15 доларів за акцію. Якщо на момент отримання усих акцій ціна їх складала 20 доларів то стається наступне. По-перше, доступні акції “забрати” у компанії (називається “завестити”). Це буде прибуток (5000 * 15) з якого треба буде заплатити податок. Потім акції можна продати за 20 кожну і це вже заробіток (5000 * 5) з якого теж треба буде заплатити вже інший податок. Відповідно ціна опціона для кожного індивідуальна і люди навіть з однаковою зарплатнею і однаковим обсягом опціонів можуть в результаті мати різні суми: комусь дали опціон по 5 доларів, а комусь по 15.

Іншими словами опціон це пакет акцій компанії по ціні значно нижчій ніж ринкова. У деяких випадках бонуси також дають опціонами.

Обмежені акції

Ця опція близька до опціонів, а відміна в тому що працівнику дають пакет акції (розподілено на кілька років), але дають їх безкоштовно. Таким чином коли пакет стає доступним для продажу то усю поточну ціну акції отримує працівник і платить відповідний податок з цього.

Пенсійний план

В США він має назву 401k. Треба також сказати що якщо ви хочете отримувати пенсію в США і не працюєте на уряд то вам доведеться самому собі на пенсію відкладати. Для цього існує спеціальний фонд куди відкладаються гроші до податків. А після 65 років можна почати їх отримувати назад у вигляді щомісячних виплат. Скільки саме будуть виплати залежить від того скіьки було накопичено.

Так ось компанії можуть робити так зване “парування”, наприклад: перший відсоток відрахувань з зарплатні компанія подвоює, а для наступних 4 додає половину. Таким чином ви відраховуєте у фонд 5% зарплатні (повторю що до податків), і компанія туди ж вам додає ще 3% (1% + 4 * 0.5%).

Але не усе так райдужно – є максимальне обмеження на виплати у пенсійний фонд на рік і не вийде кілька останніх років перед пенсією накидати туди грошей і потім жити з виплат. Щоб мати хорошу пенсію треба з молодого віку відраховувати гроші туди.

Бонус

Бонус (премія по нашому) дається як правило по результатам перформанс рев’ю (оцінки досягнень) раз на рік коли для кожного порівнюється план роботи і що було реально досягнено, а потім люди виставляються по рангу: комусь велику премію і наступну сходинку в ієрархії, більшості середню премію, а деяких взагалі з роботи виганяють.

Бонус дається комбінацією грошей і акцій (опціонів та обмежених акцій) і як правило виплата розтягується на кілька років.

“Золоті кайдани”

Таку назву отримала ситуація коли у працівника багато премій (акцій та грошей), але їх виплата відбудеться у наступні роки. Як правило усі премії не видають одразу а розтягують: грошову премію можуть виплатити по 50% за два роки, акції дають порціями 5 років по 5% на квартал. Відповідно після кількох років роботи, особливо якщо кілька з них були вдалими у майбутньому такого працівника може накопичуватися до кількох десятків тисяч.

От тому це і називається “кайданами” – коли йдеш з компанії то втрачаєш усі майбутні виплати за кілька років. І люди через це мучаються, але не наважуються змінити компанію навіть якщо робота вже що називається дістала.

Оплачувана відпустка

Взагалі в США гарантована оплачувана відпустка за законом – 0 днів. Але звісно компанії мають кожна свою власну політику стосовно цього питання.

Наприклад у Microsoft давали здається 15 робочих днів відпустки, пару днів лікарняних і ще пару “плаваючих свят”. Тобто виходило 4 тижні. Після 5 років роботи кількість днів зростала до 5 тижнів, але вже мало хто з тих хто залишився в компанії так довго вибирав усю відпустку: більше роботи і більше відповідальності робили свою справу. Після 10 років здається можна було брати 6 тижнів.

В GoDaddy кількість відпусткних днів не обмежена, але звісно треба зарані (за 2-3 тижні) узгодити дати зі своїм керівником. Такий підхід переймають все більше компаній – дослідження показують що люди відповідальніше ставляться до днів відпустки і насправді витрачають на неї менше днів.

Саббатікал

Інша форма відпустки яка практикується лише як правило для найвищих рівнів праціників – компанія надає тривалу відпустку (від пів-року і довше) зі збереженням робочого місця, а часто і зі збереженням зарплатні чи відстоку від неї. Така відпустка надається раз на життя і люди як правило беруть її щоб подоружувати, написати книгу, завершити наукову роботу і таке інше.

Страховка

Треба розуміти що медична, зубна та страховка на зір це не пов’язані між собою речі. В страховках важливо те яка сума покривається, після якої суми паціент взагалі не платить нічого та так звані ко-платежі: наприклад з моєю поточною страховкою я плачу за кожен візит до доктора фіксовану суму (скажімо 70 доларів), а усе інше скільки б там не було покривається страховкою.

Треба сказати що у Microsoft не лише найкраща в індустрії страховка, але і одна з найкращих в США взагалі і у плані покриття і тому що компанія дає страховку на усіх членів родини. В GoDaddy страховка є лише на працівника, а от за Олену ми платимо додатково (це може бути 300-500 доларів на місяць).

Про зубну страховку ще трохи тут – Американська стоматологія.

Різні дрібниці

Їжа на роботі

Якщо компанія годує обідами або безкоштовно (в GODaddy це 4 рази на тиждень безкоштовно – доставка з ресторанів), або частоково покриває вартість обіду (в столових Microsoft можна нормально пообідати за 5-8 доларів при повній ціні також обіду 15-20 доларів) така “благодійність” виливається у кілька тисяч додатково зекономлених за рік.

Також треба враховувати усі ті холодильники з безкоштовними напоями, чаї та кави. Дещо додатково можна почитати тут – Їжа в Microsoft та Microsoft: автомати з газіровкою.

Спортклуб та програми здоров’я

Тут все просто – компанії зацікавлені щоб працівники були здорові і іноді частково оплачують (називається “спонсорують”) членство у спортклубі. Якщо ви, а ще краще уся ваша родина регулярно ходите у клуб то така приємна підтримка дозволить зекономи від 60 доларів на місяць на члена родини. Дещо почитати можна тут – Про наший спортклуб.

Транспортування

Чим більша компанція і місто в якій вона розташована тим більшою стає проблема добиратися на роботу і додому – трафік займає час, з’являється залежність від машини, тощо. Деякі компанії надають сервіс “шатлів” (міні- або нормальні автобуси) що курсують певними маршрутами і розвозять працівників. У Microsoft так взагалі свій вокзал, автобуси у різні міста, маршрути мікроавтобусів між корпусами та безкоштовні індивідуальні таксі.

Іншим приємним бонусом може стати картка сплати місцевого транспорту яка поповнюється компанією.

На цьому все, з часом, якщо будуть питання щось допишу та/або виправлю.

Кредитні картки та інтернет-покупки: трохи про процес

Чисто освітній пост який (я сподіваюся) у загальних рисах відображує процес того що відбувається коли клієнт сплачує покупки в інтернеті кредитною карткою. Звісно в реальному світі дуже багато деталей і нюансів які на такій простій схемі відобразити не можна. Також важливо розуміти що схема справедлива лише для кредитних карток і особливості оплати з дебітних карток, банківських рахунків, чеками та іншими способами тут не показано.

Також якщо ви знаєте кращі терміни українською то напишіть у коменті, я виправлю пост.

CreditCardInternet

Спочатку розберемося з елементами на картинці:

Користувач який робить покупки і вказує дані своєї кредитної картки на сторінці інтернет-магазину. Кредитних карток існує велика безліч, це як і добре відомі Visa, MasterCard, American Express, Discovery так і менш поширені, або взагалі обмежені кількома країнами системи як Elo, Unipay,JBL та інші.
Інтернет-магазин які приймає дані картки клієнта. До речі деяку інформацію (таку як код картки) магазини не хранять в своїх базах, а в деяких країнах це навіть заборонено робити законом. Такий нюанс суттєво ускладнює платежі по підписці: через місяць треба зняти якусь суму не примушуючи користувача.
Процесор платіжних систем – це компанія яка вміє працювати з різними кредитними картами на різних ринках. Не існує однієї компанії яка б обслуговувала усі види кредитних карт в усих країнах усима валютами. До того ж скажімо з картами Visa в США треба працювати зовсім іншими способами (інший протокол системи) ніж в Британії, не кажучи вже про те що Visa в Британії дозволяє працювали виключно з фунтами. Крім того компанія процесор бере платню за кожну операцію і у різних процесорів платня може різнитися для одного й того ж ринку. PayPal якраз і є одним з таких процесорів, ще на ринку присутні CCAvenue, Chase Paymentech, Secure Pay та ще пару десятків інших.
Платіжна система – це та сама система до якої належить кредитка: Visa, MasterCard та інші. Платіжна система не є однією компанією і не мають централізованої точки обслуговування. Саме завдяки тому що існують десятки (а скоріше сотні) способів обслужити кредитну картку певної системи і існують компанії-процесори. Тобто магазин може напряму працювати з платіжною системою, але щоб задовольнити потреби різних користувачів йому доведеться підтримувати сотні (якщо не тисячі) способів оплати: комбінації типу кредитної картки, країни і валюти.
Банки користувача та інтренет-магазину. Банк користувача видав кредитну картку (і відповідно кредит) у конкретній платіжній системі. Звісно кожен банк може видавати картки у різних системах і може додавати різні нюанси до картки (річна плата, грошові бонуси, милі на авіаперельоти, скидки у певних мережах, тощо). Від банку інтернет-магазину вимагається лише бути доступним для міжнародних платежів.

Тепер поговоримо про сам процес (стрілочки на картинці):

Користувач визначився з карткою, ввів данні і натис “Заплатити”.
Магазин в залежності від типу картки, країни користувача та валюти вибирає процесора і відсилає тому запит на авторізацію. Запит включає в себе суму, але переведення грошей ще не відбулося.
Процесор відсилає запит (авторізацію) у платіжну систему.
Платіжна система перевіряє дані картки (код, номер, термін дії) і якщо все в порядку відсилає запит у банк який видав картку.
Банк користувача перевіряє дані користувача і баланс і якщо оплата може бути здійснена відсилає назад підтвердження операції, а вказана сума умовно заморожується.
Платіжна система підтверджує оплату процесору, а той підтверджує оплату магазину який в свою чергу інформує клієнта про те що покупку здійснено.
Набравши первну кількість операції для здійснення платіжна система (яка теж до речі утримує собі невеликий процент з кожної операції як і банки) виконує усі операції разом, частіше за все раз на добу. Тут операція авторізації повторюється як оплата. Зверніть увагу що код картки вже не потрібен – авторизація пройшла успішно і це просто підтвердження того що гроші треба переказати.
Коли банк користувача підтверджує операцію гроші переводяться на рахунок інтренет-магазину (мінус процесору, системі і банку клієнта).

Ускладнення виникають коли гроші треба повернути, або щось стається з карткою чи рахунками десь в процесі. Ну та я вже сказав що це дуже спрощена картика яка тим не менш показує основні етапи процесу.

Пошук житла…

Так, ви правильно зрозуміли – деякий час тому ми прийняли рішення що час шукати своє житло і почали цим займатися. Ну і відповідно трошки про цей процес та пов’язані з ним речі.

Відповідаючи на питання про громадянство та купівлю власності в США – не треба бути громадянином щоб купити щось в США. Навіть не обов’язково перебувати на території США щоб купити собі якусь хатинку. Так що ти, любий читачу, маєш можливість придбати собі якусь дачу скажімо у Флориді на чесно зороблені в Україні гроші.

Світлини тут виключно для того щоб вам не нудно було прокручувати текст

Почати мабуть варто з того що умовно житло можна поділити на 3 види:

квартира – підходить людям які хочуть жити у великих містах близько до усього і не хочуть займатися облаштуванням прелеглої території, екстер’ру та іншими речами. До недоліків можна віднести доволі високу ціну при меншій площі, високі місячні виплати у загальний котел – як у вас прорве труби чи потече дах то платити будете не ви самі, а платити будуть із спільного фонду. Виплати такі можуть легко сягати тисяч доларів на рік. З одного боку наче безпека яка-ніяка, а з іншого виплати доволі високі, уникнути їх не можна та і не завжди вони витрачаються так як ви хочете. До того ж правила проживання можуть бути жорсткими – не шуміти, у деяких не можна мати пральну машину в квартирах чи тварин. Не кажучи вже про те що чим краще будинок тим важче туди потрапити – потрібні можуть бути рекомендації з попередніх місць проживання, можливо навіть підписані документи від сусідів що вони не проти щоб саме ви поселилися. Ну а здавати квартиру таку буде ще важче.
таунхаус, або міський будинок – це такий будинок де бокові стіни фактично відсутні і він з’єднаний з іншими такими ж будинками. Такі будинки як правило доволі вузенькі і кількаповерхові. Ціна менша, але відсутність галявинки та часто гаража (хоча в Сіетлі багато де навіть окремі будинки не мають гаражів) дещо ускладнює ситуацію. Ну і знову ж ті самі побори у спільний фонд та правила – скажімо ви не можете за власним бажанням перефарбувати стіни так щоб вони кольором відрізнялися від усього комплексу. До того ж виплати йдуть на такі речі як утримання клумб, доріжок та ще чорті чого.
будинок – огорожений двір (хоча б і крихітний – у дорогих районах будинки займають усе місце від забору до забору і дивляться вікно у вікно). Є свій двір, часто гараж на пару машин, можна робити що заманеться. Проте і ціна вища і роботи по утриманню його незрівнянно більше.

Отже ми подумали і покрутили і вирішили що хочемо свій будинок з клаптиком землі, не в Сіетлі, але не надто далеко від роботи та цивілізації взагалі. Визначили бюджет і почали пошуки…

Ще треба зауважити що продаж-купівля будинків зарегульована в США нейомовірно і якщо не влазити у якісь ризиковані афери то попасти у неприємну ситуація доволі складно.

Які ж будинки є на ринку? Ну якось так:

нове житло від будівельної компанії – новеньке, з гарантією, але дороге (скажімо те що у власника можна купити за 400 тисяч у цьому варіанті буде коштувати 700). Компанії такі зацікавлені продавати якомога швидше, а тому будують поближче скажімо до Майкрософт і виходять великі будинки “від забору до забору”, але поруч з роботою.
клаптик землі – треба розуміти що найбільшу частку в ціні будинка складає саме ціна землі. Скажім будинок ціною в 500 тисяч можна побудувати за 50-60 тисяч, все інше йде за землю. Власне якщо купити ділянку і будувати самому то вийде у підсумку скоріше за все дешевше, але мороки стільки (та ще й нешвидко все це буде) що мало хто насправді таким заморочується.
будинок від власника – люди пожили кілька років, потім з якихось причин вирішили продати житло. За порадою агента з продажу приводять його у нормальний вид (що завгодно від перефарбовування стін до заміни криші) і виставляють на ринок за своєю ціною. Потенційні покупці з агентом з купівля відвідують і роздивляються будинок і оцінюють його для себе.
Швидкі продажі – коли з якихось причин будинок повертається банку (власники приаинили сплачувати кредит) то банку треба якнайшвидше продати таке житло щоб повернути собі гроші. У банка нема задачі заробляти на цьому, їм аби своє відбити. Скажімо ви купили будинок за 500 тисяч, 200 з них виплатили, а потім припинили. Банк виставить будинок за 300 тисяч щоб продати його якомога швидше, потім ще ціну знизить. Ризик у тому що в будинку можуть бути якісь проблеми які банк не буде братися виправляти, на будинку можуть бути комунальні борги (компанії не паряться з відстежуванням людей і просто усі рахунки виставляють тому хто зараз є власником, тобто борги на будинку) і ще що завгодно.

Наш вибір – покупка у власника. Це означає не надто новий будинок, але ми можемо домовлятися про ціну, необхідні доробки та бути певними що на будинку нема боргів.

За розмірами найменьше що можна знайти у районах які нас цікавлять це мабуть 3 спальні, 3 ванни, кімната для гостей, кімнати для родини, кухня, столова, гараж, … Щось менше тут просто не будують просто через те що важко продати потім буде. Навіть родина з 2 людей не буде ризикувати купувати менше житло з тих же міркувань – коли прийде час продавати його то зробити це буде важко. Враховуючи те що в американських родинах або 0, або 3-5 дітей будинки з п’ятьма спальнями мабуть найпошириніші.

Місцезнаходнення будинку теж важить: щоб близько до торгівельних центрів, але не впритул (кілометрів 5 – ідеально), щоб близько до хорошої школи, але теж не впритул. Школа важить бо діти ходять в школу за місцем проживання. А оскільки школи фінансуються з податків людей що живуть в прилеглому районі то житло біль хороших шкіл дорожче. І навпаки – чим дорожче житло тим краще школа. Нормальна річ для родини переїхати в інше житло коли дитині треба йти в початкову/середню/старшу школу так щоб опинитися саме у хорошій школі. Ну і інші речі як близкість до парків, швидкісних трас та інше теж важить.

Знаходимо агента з купівлі з яким почуваємо себе впевнено – агент має давати осмислені рекомендації, а також деталі колі потрібно і пояснювати як все працює. До речі агенту покупець не платить, вони заробляють з продажу, а отже можна працювати з кількома агентами одночасно та міняти їх за бажанням. Тобто той хто продає будинок потім сплачує податок штату та відсотки агентам з продажу та купівлі. Наскільки я розумію з продажу будинку за 500 тисяч в нашому штаті десь 30, а то і більше продавець віддасть. Можна звісно і без агентів, але тоді доведеться сплатити ще додатковий податок Smile

Проблема лише в тому коли знайти час щоб дивитися будинки. Це як правило робочий час і особливо не накатаєшся бо працювати не буде коли. Але 3-5 будинків за тиждень можна переглядати не напружуючись. Можна і більше, але з’являється така проблема що забуваєш що де було, що сподобалося, а що ні. Тому будинки які для себе позначив як перспективні доводиться переглядати по кілька разів.

І от нарешті покупець готовий. Подає свою пропозицію продавцю (вірніше його агенту). Найвдаліший випадок це коли ваша пропозиція єдина, але не завжди так виходить. З одного боку ви можете запропонувати нижчу ціну, а з іншого власник може не прийняти її, або надати перевагу іншій пропозиції. Ось покупець каже вам що ваша пропозиція прийняти. Тепер у вас є кілька днів на інспекцію – на цей час будинок зникає з ринку. Для інспекції краще за все найняти спеціаліста який складе детальний документ з усих знайдених проблем: там можуть бути і дрібниці як дірочки в сітці від комарів, так і серйозні проблеми з опаленням, дахом, або необхідністю щось зробити на випадок повеню та родоном у підвалі. Ціна інспекції приблизно 500 доларів. Далі за результатами інпекції домовляєтеся що власник виправить, а за що скине ціну. Хоча знову ж таки власник може вам відмовити. Ну або ви можете відмовитися від будинку.

Але ще до того як ви подали пропозицію вам потрібен документ з банку що вам готові надати кредит на суму покупки (це для того щоб продавець не ризикував приймаючи вашу пропозицію). Найбільш стандартна практика тут це виплатити 20% суми одразу, а на іншу брати кредит. Але можливі варіанти коли ви платите 10% суми, берете на 80% кредит і ще 10% кредит під вищій відсоток. Тут треба розуміти що продавцю вигідніше отримати готівку якомого раніше, тому іноді можна трохи знизити ціну давши більше 20% одразу.

Ціна на кредит залежить від економічної ситуації та вашого кредитного стану. Колись я писав про користування кредитками тут (Про кредитні картки), так от одна з причин користуватися кредитками регулярно полягає в тому щоб заробити собі хорошу кредитну історію і отримати дешевий кредит. Зараз при близькому до ідеального кредитному стані можна отримати кредит на 30 років під 4.5%, а ще скажімо рік тому такі самі кридити давали під 3.75%. Проте відсоток кредиту можна змінтит з часом, але про це якось іншим разом (UPD 2016/09/17 – Про рефінансування будинку). Банк що дає вам кридит вимагає різні документи типу стану рахунків з усих банків, звіти зі сплати податків, дзвонить на роботу щоб підтвердити що ви дійсно там працюєте та інше. Скажімо ви знайшли будинок за 500 тисяч. Тоді ви платите одразу 100 тисяч, а за 30 років ви виплатите банку 550 тисяч (сподіваюся всі пам’ятають що таке складний відсоток?). Це означає що в місяць платня банку буде складати 2200+. Звісно можна достроково виплачувати кредит зменшуючи тим самим термін, а відповідно і усю суму.

Крім платежів за воду, електрику, газ (у кого є) та сміття ще доведеться платити за страховку (банк не дасть кредит без цього) та податок місту. Коротке пояснення: коли мешканці міста голосують за те що хочемо новий парк, велодороіжки та фестиваль маріхуани місто бере під все це кредит у банка на наступний рік. А оскільки у міста своїх грошей нема то тепер всі мешканці міста сплачують податок місту який обчислюється як відсоток від вартості житла. В нашому Кіркладні за будинок в 250 кв. метрів (2 поверхи) на ділянці в четвертину футбольного поля за рік доведеться платити 3.5 тисячі.

Оскільки самому буде забагато мороки моніторити усі банки та надавати усім дані простіше включити в процес агенство позик. В результаті позику саме вони вам і надають і їм ви все і повертаєте, а з яким вже банком вони там працюють можна навіть і не цікавитися.

Ну ось на цьому наче і все, питання?

Прибутки Microsoft

Більшість людей (і я в їх числі) хоча і знають що МС заробляє шалені гроші з року в рік не зможе сказати скільки саме і чим саме. Ну тобто люди знають що от є Windows, Office, ну може ще спеціалісти знають про Visual Studio, SQL Server та SharePoint, але яку частку прибутку кожне з них приносить не завжди зрозуміло. До того ж ще є bing, Windows Phone, XBox які наче і роблять якість гроші, і в той же час інші люди пишуть про шалені витрати на ці продукти.

Спробуємо розібратися за допомогою ось цієї статті – http://www.tannerhelland.com/4993/microsoft-money-updated-2013/.

Але спочатку кілька зауважень:

“традиційні” продукти (Windows, Office) левову частку заробляють у секторі контрактів з великими організаціями (і це контракти на кілька років), а далеко не продажею коробок індівідуальним користувачам.
чутки про якийсь уход з ринків та падіння прибутків є перебільшеними, якби не сказати брехливими – компанія стало заробляє більше кожен наступний рік на протязі усієї історії свого існування
незрозумілий і невідовий звичайному користувачеві Server and Tools росте найшвидшими темпами кілька років. А займається той відділ тими інструментами що полегшують великим організаціям управління їхнім парком техніки.
числа на графіку вище то “брудний” прибуток, тобто з них ще треба віднімати те що було потрачено відділом.

Отже поїхали:

Windows – чистий прибуток 19.3 міліарда. Сюди ж входять Sufrace, миші, клавіатури і таке подібне.
Business – включає в себе Office, Exchange та SharePoint, чистий прибуток 16.2 міліарда.
Server and Tools – включає в себе Windows Server, SQL Server, Visual Studio, System Center. Чистий прибуток – 8.2 млрд.
Entertainment and Devices – це XBox, Windows Phone, Microsoft Live та Skype. Чистий прибуток 0.8 млрд. Ось тут цікаво порівняти прибуток від продуктів які продаються індивідуальним користувачам (а XBox+Kinect мегапопулярні і дуже добре продаються) з тими що продаються великим огранізаціям. Навіть якщо Windows втричі популярніша за XBox то можна прикинути що великі організації приносять МС вдесятеро більше грошей.
Online Sevices – MSN, Hotmail, bing. Ну тут ясно що бінг жере гроші (як довго свого часу було і з XBox), але все не так просто бо гроші не просто витрачаються на розробку та дата-центри, але і на покупку продуктів і компаній (згадайте Skype). І хоча цей відділ і заробив 3.2 млрд., проте у підсумку став збиткови на 1.3 млрд. До того ж по угоді з Yahoo! 80% прибутку від показу реклами буде йти з МС кілька років, і лише потім почнуть зменьшувати процент виплат. Це така платня за те що фактично пошука на Yahoo! є інтерфейсов для результатів bing.

Про виплату податків в США

Знову ж переопублікую свій старий пост із доповненнями.

Є така відома на весь світ національна американська розвага – складення звітів про прибутки/податки. Сенс полягає в тому що в США система є самодекларативною, тобто кожна людина самостійно подає інформацію про свої прибутки та сплачені податки і відповідно або доплачує або отримує назад певну суму грошей. Власне я і досі не дуже добре розумію систему, небагато про неї знаю, та і знати багато не обов’язково. Але прикол системи в тому що можна так порахувати свої гроші щоб мінімізувати податки.

Тобто є шкала прибутків за якої знімаються податки. Далі сума зменшується якщо це родина. Також зменшення йде якщо є діти (чим їх більше і чим вони менші тим краще). Якщо є кредит на житло теж отримуєш певний бонус. За витрати на лікування більш ніж певної суми з власної кишені теж. Зменшити податки допомагає купівля машини з гібридним двигуном, встановлення альтернативних джерел енергії у себе в будинку (сонячні батареї, вітряки), тощо.

Можна робити простим способом – вказати що ось по формам від роботодавців та банків (ті зобов’язані їх надати у кінці року) було зароблено стільки, а сплачено стільки. І відповідно різницю від того що має бути або тобі повертають, або ти доплачуєш. А можна вказувати ледь не кожну покупку в магазинах і тоді з податків вираховується вже сплачений у магазинах податок.

Далі можна робити спільний на родину звіт, або на кожного індивідуально. І суми відповідно будуть різнитися. Треба пробувати різні варіанти і вибирати найвигідніший.

Ще роблять такий фокус. Скажімо у родини сумарний прибуток 120-150 тис на рік. Щоб платити менше податків його зменшують до скажімо 90 тис, переводячі кошти в пенсійний фонд. Це добре ще й тому що при відкладенні коштів в пенсійний фонд з них податки не беруться (правда візьмуть потім коли будеш їх назад забирати, але там вже і сума більша буде). І залишається родина в тих межах прибутку де податок менший та ще й у пенсійному фонді щось має.

Але можна і добряче прорахуватися. Наприклад через виплачену премію ви перевищили очікуваний річний прибуток (після відрахувань у пенсійний фонд) на пару тисяч і тепер вимушені доплачувати більше 10000 державі. Як так вийшло? Податки ж обчислюються стосовно прибутку, тобто відомо скільки за рік буде зароблено грошей, отже з кожної виплати відраховується певна сума на податки. Якщо відбулося підвищення з/п, або виплата бонуса, чи видача акцій компанії то річний прибуток може перейти у інший діапазон, де податок вищий. Тобто сплачуючи суму податку відносно 70-90 тис на рік ясно що ти недоплачуєш відносно суми 91-110 тис на рік і маєш компенсувати державі.

Чому ж роботодавець не виплачує податики так як це роблять в Україні? Тому що він просто не знає вашого сімейного стану, витрат на освіту, медецину, додаткових прибутків, тощо. Більше того, можна вибрати такий варіант коли із з/п взагалі нічого не відраховується у податки, а вся сума сплачується в кінці року. Сенс в тому що на ці гроші можна купити акцій, вкласти на якийсь рахунок чи заробити іншим способом впродовж року.

Хитрі американці витрачають багато часу вираховуючи подача яких документів дозволяє мінімізувати їх податки і відібрати назад хоча б частину грошей. Але треба сказати що у них тут сплата (і обрахування податків) є шкільною дисципліною і розуміються вони у всій цій системі незрівнянно краще. Ну та у них і машину водити вчать у школахю

Коли мова заходить про податки і складність у розумінні системи всі в один голос радять купити програму TurboTax, яка продається майже в кожному магазині (стійки з коробками схожі на стійки з пластівцями). Головна фіча програми – ти можеш вводити різні свої витрати за рік (кредити, кіпівлі, лікування, навчання, тощо) і одразу бачити яку суму складають твої податки.

Я так і зробив. А потім дізнався що все те саме безкоштовно можна робити на їх сайті (так і роблю вже три роки). Навіть якщо твоя ситуація не покривається безкоштовною версією то вони вписують ціну програми у пункт “на підготовку податкового звіту” і ця сума повертається з податків. Є і інші подібні продути.

Коли у тебе нарешті все склалося відсилаєш всі необхідні документи в спеціальний департамент. Можна відсилати поштою, або просто відправити є-мейлом файли звітів ТурбоТакса (натиснути кнопку). Коли податки опрацьовано побачиш на вказаному рахунку зараховані або зняті кошти (займає до місяця опрацювати твій звіт). Реально у спокійному режимі за 2-3 вечори усе зробити.

Складнішою стає ситуація коли продаєш і купуєш акції. Там якісь різні види бувать – довготермінові та короткотермінові. І якось там по різному усе розраховується і дані з отриманих форм треба ще вручну якось модифікувати при переносі у звіт. Але я поки нічого не продавав, тому більше нічого і не знаю.

Про кредитні картки

Так, я знаю що в Україні вони теж є. Але якось вони дивно там є. По-перше, чомусь усі без винятку пластикові картки народ в Україні назвиє кредитними. А, по друге, картки “там” і картки “тут” це майже абсолютно різні речі. Я сам не надто копенгаген у всих цих ваших банках і картках, але розкажу як вмію Smile

Ось скажімо є мене банківський рахунок куди мені йде зарплатня. Відповідно в мене є дебетна картка з якої я можу знімати гроші не більше ніж зараз у мене на рахунку. При чому не обов’язково уся зарплатня йде на один рахунок і в один банк. Я можу, наприклад, сказати що хочу от таку певну суму класти на такий от накопичувальний рахунок в такий банк, а залишок на ось такий рахунок в інший банк. І необов’язково у мене для кожного рахунку може бути картка. На накопичувальному рахунку дають більший відсоток, але обмежена кількість операції на місяць. На розрахунковому рахунку у мене ніяких додаткових бонусів нема, але гроші знімати можна скільки завгодно разів.

Є і кредитні картки. Є від банка в якому у мене основний рахунок, але вона безпонтова і я нею не користуюся. А є від банка якого фізично не існує, у мене там навіть гроші не лежать. Але кредитка є. Сенс у тому що по цій кредитці мені виплачують гроші назад, називається це cashback – http://en.wikipedia.org/wiki/Credit_card_cashback.

Відсоток там різний. Наприклад на бензин 2%, на покупки у певних магазинах – 3%, на все інше (включно з покупками через інтернет) – 1%.

Насправді у мене більше однієї такої кредитки. Сенс мати кілька різних кредиток – різні платіжнісистеми (Visa, American Express, MasterCard, …) та різні відсотки виплат за різні витрати. Є кредитки в яких заробляєш милі польоту і потім можна безкоштовно взяти авіа-квиток. Або на бензин заробляєш. Ось тут можна подивитися приклади – http://www.creditcards.com/reward.php, http://www.creditcards.com/cash-back.php і так далі.

Гроші ці або повертаються у вигляді чека раз на рік, або у вигляді балів які можна обміняти на товар або просто готівку.

Виплати по кредитці здійснені упродовж певного часу (як правило 3-4 тижні) роблять кредит безвідсотковим, тобто нічого зверху не платиш. Звісно що можна все настроїти через сайти банків щоб виплачувалося само автоматично з певного банківського рахунку, щоб сповіщення приходили і таке інше.

Розмір кредиту як правило росте з часом. Скажімо була у нас кредитка на 3000, через рік прийшов лист що збільшили ліміт до 5000, а ще через рік до 8000.

Часто-густо кредитку можна навіть оформити у магазинах. Як правило це не дуже хороші кредитки, але для людей (читай студентів) які не мають кредитної історії це непоганий варіант. Нехай це кредитка лише на 300 доларів і виплачувати по ній треба через 1-2 тижні. Але вже маючи парочку таких можна через рік-півтора у нормальному банку оформити кращу кредитку. Додатковий бонус такої кредитки – усі покупки в цьому та споріднених магазинах будуть з певною знижкою.

Зовсім хороші кредитні картки, наприклад такі які при купівлі авіа-квитка дають другий на той же рейс безкоштовно, або такі що дають 5% повернення на усі операції насправді отримати не так легко. Вони вимагають хорошої кредитної історії, наявності кредиток не менше ніж на 15-20 тисяч, кілька десятків тисяч на рахунку в банку і таке інше.

Іноді магазини, наприклад Costco, теж періодично дають якесь повернення коштів – чек в кінці року, накопичені бали які можна обміняти на товари і так далі. Дрібничка у порівнянні з виграшом від самої кредитки, але приємно.

Окремо про кредитну історію. У кожної людини (і мабуть родини) є певний кредитний рейтинг. Він постійно змінюється від іноді зовсім неочикуванних речей. Наприклад відкриття чи закриття рахунку чи кредитки знижує рейтинг. Так само як і поцікавитися чому він дорівнює (цієї інформації нема у публічному доступі і навіть власник має робити запит до певних установ і банків) теж призводить до його зменшення. Хитрі совки думають що “от зараз я візьму кредит на машину і виплачу його увесь за раз” і думають що вони і кредитну історію покращують і відсотки не сплачують. Насправді якщо сплатити кредит набагато швидше ніж треба то це теж вплине негативно на рейтинг Smile

Насправді цей рейтинг показує фінансовим установам настільки надійним джерелом заробітку ти є. А це важливо для дорогих покупок типу житла чи люксусової машини де різниця у 0.5% відсотку складає доволі значну суму. Просто нагадаю що, наприклад, кредити на машину тут від 0% до 4+% (3-6 років) для всяких ненадійних іноземців типу нас. На житло приближно такі ж відсотки, але вже на 20-30-50 років.

Структура наших витрат

По-перше, як збиралася інформація. Є такий сервіс http://www.mint.com якому вказуєш всі банківські рахунки, кредитні та дебетні картки, позики, пенсійні та інші фонди, акції і так далі. Він все це відслідковує, інформує про те що час виплачувати щось там, або що, наприклад, в цьому місяці щось перевищів свій звичайний ліміт на бензин і таке інше. Звісно по транзакціям сервіс знає які витрати до чого відносяться (їжа, медецина, житло і так далі). Лише в небагатьох випадках треба вказувати вручну що це саме було, не частіше ніж раз на 300-400 транзакцій.

Чи не боюся я давати таку інформацію як номери рахунків і паролі цьому сервісу? Ні, не боюся. Насправді сервіс доволі відомий і дуже поширений. Ну і крім того в плані фінансів я доволі пофігістичний (тому і подобається що хтось їх відстежує за мене, сам би я такого в житті б не робив), та і ви можете лише вірити мені на слово що це мої дані, а не просто намальовані у паінті :) Реальні цифри не вказую з двох причин: 1) щоб уникнути заздрощів що класно нам тут живеться тупим і жирним бездуховним американцям, і 2) щоб уникнути пенісометрії і проповідей те які ми тут ніщеброди і як продалися в анальне рабство за миску рису в день.

Крім того показано ж співвідношення, а це як на мене і є найцікавішим.

І оскільки фізичними грошами як такими ми практично не користуємося (максимум 0.01% платимо налічкою), в мене навіть більшість часу їх нема з собою то ця статистика фраховує все.

Це статистика за майже два роки, тому доволі показова.

Тепер трохи по категоріям:

Home – чисто плата за аренду, враховуючи те що ми знімаємо доволі дешеву і не саму велику квартиру у більшості цей сегмент має бути більше на 20-30%%
Health & Fitness – сюди входить медецина, стоматологія, витрати на спорт (спортклуб, одяг і обладнання, стартові внески, тощо). Ми багато свого часу витратилися на медецину і зуби, крім того активно витрачаємося на спорт, так що у пересічної людини цей сегмент має бути меншим щонайменше втричі. З іншого боку без страховки і з тими процедурами які ми мали робити цей сегмент збільшиться рази в 4-5.
Food & Dining – продукти і ресторани-кафе-фастфуди. Ми не часто їмо не вдома, переважно лише коли подорожуємо. Але навіть якщо нічого самому не готувати то цей сектор буде більше максимум відсотків на 10.
Shopping – шмотки, взуття, брюлікі меблі і всякі дрібниці. Так, тут все дешеве. При бажанні і при відсутності любові до процесу шопінга можна легко урізати цей сектор вдвічі. З іншого боку в плані меблів ми любимо мінімалізм (наприклад надаємо перевагу подушкам замість диванів і столів, сидимо на підлозі і таке інше), так що не став би стверджувати однозначно.
Auto & Transport – кредит за машину, бензин, автобуси, таксі, …
Travel – авіа-перельоти, готелі, тощо.
Bills & Utilities – електрика, вода, сміття, газ (якщо проведено) та інші “комунальні” послуги. Чому не включено до плати за житло? Ну так у житла власник один, а контракт з постачальником інших ресурсів з ним не пов’язаний. Хоча нашим людям звично все об’єднувати в одну категорію мабуть. Але не забувайте що плата за ресурси тут далеко не фіксована і різниться від того які виплати і податки вигадають в тій місцині де ви живете і які провайдери з якими тарифами присутні. Сюди ж входить інтерне, телебачення (у нас нема), телефон і інше.
Entertainment – концерти, книги, диски, ігри, всякі девайси (телевізори, плеєри, приставки, комп’ютери). Коротше розвлєкуха всяка.

Отакоє от. А що ти маєш сказати з цього приводу, %username%?