Olaf Stapledon. Last and First Men / Олаф Стаплдон. Перші і останні люди (1930-1937)

Серія за трьох книг яку я читати повністю не буду точно – не зміг дочитати третю книгу (дивись далі).

Автор неймовірно розрекламований величинами золотої доби наукової фантастики – Азимовим, Сімаком та іншими. І є за що. Дійсно його польот фантазії, його вміння будувати цілі світи в уяві і описувати їх так, що вони виглядають доволі реально – цього у автора не забрати. І зрозуміло чому гранди надихалися його творами та його підходом до того як і куди спрямовувати свою уяву, як зробити так, щоб все це добре складалося до купи.

Проте на сьогодні книги автора вже є очевидно застарілими, хоча і не відверто поганими. Просто ми, читачі, разом з фантастами наступних поколінь вже зробили кілька кроків далі. А книги автора лишилися хоча і суттєвим внеском, проте вже раритетом.

Уся серія на Good Reads – Last and First Men Series by Olaf Stapledon | Goodreads.

Star Maker / Творець зірок (1937)

Книга починається дуже просто: головний герой сидячи на пагорбі випадково знаходить спосіб подорожувати лише уявою (можна читати і як “духом”) між зірок. І подорожує він не лише в просторі, але і у часі.

Після певного часу оповідач знаходить першу, а потім і безліч наступних розумних створінь і цивілізацій. Спочатку вони доволі сильно схожі на людей, лише з певними анатомічними відмінностями. Скажімо запахи у них грають значно більшу роль, а звуки – ні. І відповідно до цих особливостей їх суспільства і технології розвивають в інший спосіб.

Далі істоти стають все менш схожими на людей. І знову ж таки автор добре показує як відмінності у фізіології спричиняють суттєву різницю у тому як такі істоти утворюють суспільства та цивілізації. Істоти, що живуть у воді і їх проблеми з металургією, істоти схожі на павуків, істоти-симбіонти.

А далі йдуть групові свідомості як рої комах, птахів чи просто купи бактерій. Розум який формують істоти цілої планети і так далі і так далі.

В ході подорожей та досліджень автор знаходить спосіб “у думках” спілкуватися з представниками цих рас. А потім вони починають зливатися і подорожувати разом. Потім вони зустрічають інші подібні розумні сутності…

А далі я кинув читати. Не зважаючи на дійсно вражаючу фантазію автора та раціональні думки з приводу того, що і як може бути написано книгу доволі архаїчною мовою. Але найбільше заважають дві речі. Перша, це те, що всі істоти по суті є людьми з певними відмінностями. І автор сам на це вказую – розум усіх іншопланетних істот є по суті людським. І схоже це є його переконанням.

Друге – усі оповідки вже занадто довгі. Лише опис того як він летить у якійсь планетній системі, чи, скажімо, думає якусь думку – лише це може забрати кілька сторінок. Книга тягнеться просто неймовірно довго. І я, не зважаючи на визначну роль автора та впливовість його творів, просто не зміг долубати цю скелю до кінця.

Оцінки: