Про камуфляж

Цей текст було написано у Facebook у жовтні 2022-го – коли ми всі, на жаль, мали вже почати розбиратися у багатьох речах, про які раніше навіть не замислювалися.

Battle Dress Uniform – перший широковживаний камуфляжний малюнок

Мені здалося цікавим, можливо вам буде так само. Написане далі не для спеціалістів і скоріш за все у мене є помилки. А тому якщо ви в цьому розбираєтеся і вам є що сказати то напишіть у коменті.

Першим широковживаним військовим камуфляжем став малюнок Battle Dress Uniform (форма військового одягу) який з 1980-го поступово почали використовувати практично у всіх арміях світу (іноді з місцевими варіаціями). В США цей малюнок використовували до 2005 в Морській Піхоті, до 2008 в Армії, до 2011 в Повітряних Силах і до 2012-го на флоті. Цей камуфляж має безліч варіацій та розмірів “плям” призначений для маскування солдатів в різних природніх умовах.

Але піксельні камуфляжі працюють не так. Перший піксельний (тобто сформований невеликими квадратиками – пікселями, майже як на сучасних екранах) камуфляж Dual Tex (подвійна технологія) чудово маскував як на близькій так і на далекій відстані і зараз є типовим малюнком для військ НАТО. А експерименти з ним почали ще в кінці 70-х.

Dual-Tex – перший піксельний камуфляж

У 1990-му офіцер армії США Тімоті О’Ніл (зараз відомий розробник камуфляжів) на своєму комп’ютері у графічному редакторі намалював перший піксельний дизайн. І як швидко з’ясувалося для нашого мозку ці “пікселі” які по суті є “шумом” відфільтровуються нашим мозком і ми просто не помічаємо ці плями “шуму”. А шумом цей малюнок сприймається саме тому, що в ньому нема ніякого шаблону, тобто нічого що б здалося нам чимось природнім чи рукотворним – це і не природа, і не зроблене людиною. І піксельний камуфляж працює не тому, що солдати зливаються з оточенням, а тому, що вони виділяються як плями шуму і наш мозок їх “вирізає” з картинки світу. Цей дизайн було запатентовано Канадою як CADPAT, а тому коли Морська Піхота США захотіла собі щось подібне вони мусили розробляти свою версію.

CADPAD – канадський піксельний камуфляж, основа для сучасних піксельних

Отже дизайнери Морської Піхоти США поїхали у Home Depot (мережа магазинів будівельних матеріалів та інструментів) і серед зразків кольорів обрати створений Ральфом Лореном (так, тим самим знаменитим дизайнером одягу) колір Coyote Brown (коричневий койот) як основу свого піксельного малюнка. Далі цей малюнок зробили у двох кольорових версіях: для лісу (оливковий, світло-зелений та темно-зелений) та пустелі (зелений коричневий, сірий та світло-коричневий) MARPAT. І перед його впровадженням усі варіації було випробувано у багатьох різних природніх та погодних умовах.

MARPAT – піксельний камуфляж морської піхоти США для пустелі

Тим часом Армія США теж захотіла собі новий камуфляж, але Морська Піхота запатентувала свій дизайн і не дозволила Армії використовувати його.

Coyote Brown

Отже з 2002-го по 2004-й армія США витратила 5 мільярдів доларів на розробку малюнку камуфляжу під назвою Universal Camouflage Pattern (універсальний шаблон камуфляжу) який зараз усім відомий і асоціюється з армією США. Але цей камуфляж не люблять військові США бо він не працює на полі бою. Дизайнери (справжні дизайнери, а не військові) прийняли рішення позбавитися чорного та коричневого кольорів – бо таких за їх думкою нема в природі. І вийшов у них Desert Tan 500 (пустельний загар). І хоча цей камуфляж дуже круто виглядав, проте на відміну від того, що було у морпіхів він не лише маскував, але і робив солдатів на полі бою більш помітними. До того ж дизайнери не подумали про те як цей малюнок буде виглядати з різним освітленням і не проводили польове тестування.

Universal Design Pattern – офіційний камуфляж армії США, який не працює на полі бою

Desert Tan 500 робить людей більш помітними насправді

Новий малюнок під назвою Urban Track (міська стежка) було складено з відтінків зеленого. І знову вперше його випробували на полі бою де з’ясувалося, що групи “пікселів” занадто маленькі і спричиняють оптичний ефект коли солдати у тривимірному просторі на відстані виглядають як накладені зверху двовимірні фігури і цим дуже сильно виділяються серед будь-якої місцевості. Цей ефект має назву “ізоілюмінації” коли пікселі замість “розмазувати” фігуру і робити її непомітною роблять її чітко інородною натомість. Проблема була настільки серйозною що Армія мусила просили у Морської Піхоти надати їм форму. І вчергове почали розробку нового малюнку. У 2010-му цю розробку ще не було завершено і Конгрес працює над пропозицією створити єдиний камуфляж для будь-яких військ США з ціллю заощадити бюджет і збільшити сумісність.

Urban Tan – наче підсвітлює і окреслює фігури людей на відстані

Війна…

З моменту нападу Хуйлостану на Україну не можу уявити як писати чи перейматися такими буденними і дрібними речами як фільми, музика, подорожі і навіть тренування. Але в той же час якщо не перемикати себе насильно хоч на щось можна дуже сильно нашкодити своєму психічному стану і здоров’ю, і кому від цього буде користь?

Злість та розпач, неможливість якось суттєво допомогти, хаотичні пошуки де і як себе можна задіяти… Важливо лишатися тверезим, зосередженим, раціональним як би нереально вся ця ситуація не виглядала. Можу комусь допомогти просто зараз і роблю це, сподіваюся все скінчиться як скоріше і буду вже допомагати відновлювати і розбудовувати. Але це вже після перемоги.

Прощення не буде. Ніколи, ні за яких обставин. Росія має бути розорена, розділена, а бажано лишатися в ницості та бідності назавжди. І що зможу для цього зроблю. Але це теж потім.

А поки мій блоґ буде і далі заповнюватися легенькими нісенітницями про фільми (які я не можу зараз дивитися, буду писати про те що дивився до початку війни), про подорожі та інше таке. І я знаю, що пишу ще для себе – мене і так не дуже багато людей читало, а зараз їм взагалі не до того. Але для мене це вже за кілька років стало звичкою і буду писати щоб хоч так повернути фрагменти реальності в життя.

Слава Україні!