Позначка: Просвітницьке – English

Кінг Даймонд – неймовірно впливовий, але не дуже відомий широкому загалу представник важкої сцени. Достатньо сказати, що його та його групу Mercyful Faith називають з перших, що визначили їх музичний стиль такі команди як Metallica, Slayer, та ще десятки команд найвищого ешелону. Сам артист крім групи ще і має сольний проект і не зважаючи на свої 70 років досі створює нову музику (і дуже хорошу насправді) та концертує, хоча і не так часто.

Серед нововведень зроблених ним особисто можна назвати театральність, розфарбоване чорно-білим обличчя (так, це не Kiss вигадали), мікрофон закріплений на хресті з людських кісток, фокус на страшних темах, але без жесті – привиди, духи, страхи ночі, ось це все. Кінг Даймонд вважається одним з творців жанру black metal. Кінг Даймонд був одним з перших артистів хто заявив, що сповідує сатанізм. На той час (лише почалися 80-ті) найбільш екстремальні музиканти хоча і згадували Сатану та незгоду з релігіями проте все ж таки говорили, що це лише образи. І до появи Venom по суті Кінг Даймонд був єдиним помітним артистом який говорив про сатанізм і його звісно за це цькували та цензурували дуже сильно. Через що власне ні він сам, ні Mercyful Fate ніколи не набули такої популярності на яку заслуговували.

Але звісно найвидатнішою його рисою є голос – фальцет, що для важкої музики дуже не типово. Проте у поєднанні з потужними ріфами, сценою, аранжуванням все це створює потрібну атмосферу щоб поринути у цей страшнуватий, але дуже артистичний світ.

Ще треба враховувати, що більшість пісень в кожному альбомі у нього складаються в одну історію, а тому самі по собі можуть бути не дуже зрозумілі та виглядати як вирваний звідкись фрагмент.

Ночі без сну

Я не можу спати ночами –

Для цього є день.

І як годинник б’є північ

Я чую як вони танцюють на могилах

Співаючи в моїй голові

І вбивають біль… Ночі без сну… Ночі без сну.

Я не можу спати ночами –

Для цього є день.

І як годинник б’є північ

Лише вони дають нам змогу побачитися знову

Хоча вона і мертва давно.

Мені треба її побачити знову… Ночі без сну… Ночі без сну.

Я не можу спати ночам,

Я зроблю усе щоб побачити Міссі знову.

Хочемо зробити тобі вічну пропозицію –

Ти будеш доглядати наші могили

І віддаси нам дім, але пам’ятай –

Ми приходимо лише вночі.

Отже ми склали угоду під зірками

І дім тепер належить їм.

Я відчуваю наближення світанку,

І коли сонце розганяє темряву

Я вже не чую їхній танець,

Не чую голосів.

І біль зникає… біль… біль.

Post punk, як і в принципі будь-який жанр з префіксом post – це про відмову від класичного звучання стилю та додавання в нього елементів інших жанрів.
В даному випадку панки Viagra Boys грають свій панк, але звучать як суміш року 80-х та електронної музики. І ще цікаво, що вони практично усім відомі на заході, але так само з якоїсь причини майже абсолютно невідомі на пост-совку.

Бейсбол, баскетбол,
Сосиски, короткі шорти,
Цигарка, дошка для серфінгу,
Пінг-понг, м’яч для регбі,
Сосиска, лижі,
І на пляж.

Спорт.

Пляжний м’яч, волейбол,
Голі дівчата,
Голі хлопці,
Танці, пляж.
Марихуана, короткі шорти,
Цигарка, сосиски.
Під кайфом з самого ранку,
Покупки через інтернет.

Спорт.

Під кайфом з самого ранку,
Не відповідати на дзвінки,
Волейбол, пляжний м’яч,
Серфінг, бейсбол.

Спорт.

Бейсбол, волейбол,
Цигарки, сосиски.
На пляж, барбекю,
Під кайфом з друзями,
На баскетбольному полі,
Спати в окулярах –
Це спорт,
Дуже багато спорту.

Мій улюблений стиль важкої музики thrash metal виник практично одночасно в США та Німеччині. І якщо американська Велика Четвірка куди входять Metallica, Megadeth, Slayer та Anthrax відомі усім, то так звана Тевтонська Четвірка з Destrucrion, Sodom, Kreator і Tankard вже відома менше. Що дивно враховуючи впливовіть цих команд, але не так дивно через те що німецька версія стилю відрізняється більшою жорсткістю та агресивністю як звуку взагалі, так і вокалу зокрема.

На відміну від американців що співають про війни, наркотики, маніаків та комікси німці концентруються на більш брутальних аспектах.

Kreator сформовано у 1982-му році і з того часу вони ніколи не допускали компромісів у своїй музиці, чи навіть загравань з іншими стилями. Більшість їх пісень мають релігійний відтінок – на думку команди у нашого світу таки є Творець (саме так назва команди і перекладається), але це не бог, а Сатана. І тому, на їх думку, треба жити як того хоче диявол – бути сильним, самостійним, безжальним і не підкорюватися та не вірити нікому.

Ті кому доводилося бачити команду в живу можуть підтвердити що на сцені лідер гурту виглядає майже надприродньо – страшний згусток злості і ненависті. І це відчувається як наче і справді є якась “енергетика”.

Я бачу лише жахи,

Я бачу лише біль,

Я бачу як матері

Народжують дітей для могили.

Прокляття старе як самий час – нещастя Армагедону,

І я загіпнотизований спостерігаю

За руїнами світу.

Неймовірна жорстокість –

Це єдине що було, і єдине що буде.

Я бачу лише насильства,

Я бачу лише ненависть

Я бачу тиранів що тягнуть рабів у цепах.

Прокляття старе як самий час – нещастя Армагедону,

І я загіпнотизований спостерігаю

За руїнами світу.

Неймовірна жорстокість –

Це єдине що було, і єдине що буде.

Скільки в тебе ще влізе

Пропаганди, що керує тобою

З колиски до домовини

Отруйними плодами що вбивають душу.

Слабі йдуть за сліпими

І боягузливими.

Покоління рабів

Ніколи не скинуть своїх хазяїв.

Прокляття старе як самий час – нещастя Армагедону,

І я загіпнотизований спостерігаю

За руїнами світу.

Неймовірна жорстокість –

Це єдине що було, і єдине що буде.

Я дивлюсь як руйнується ваш світ,

Дивлюсь як він мовчки гине

І хочу щоб цей день прийшов –

Чекаю вічної ночі без страху.

Ангус та Джулія Стоун – Гризлі

Я побачив тебе –

Ти була така красива коли розчісувала волосся.

Я люблю коли ти посміхаєшся.

Залишся зі мною ще трохи?

Можна провести тебе до дому?

Або можемо піти куди ти забажаєш.

Хочеш заберу тебе на верх,

До самого Місяця в небі?

Так високо як ти лише хочеш.

Сидячи тут з тобою під зірками

Хочу щоб мої руки стали крилами.

Вона так вміє

Обіймати своїм маленьким серцем моє.

Маткор (mathcore) – один з під-стилів важкої музики який не легко сприймати навіть металістам. І справа в тому що ця музика зовсім не метал і вважається металом лише тому що звучить важко і агресивно.

Термін маткор є скороченням від mathematical core, тобто “на основі математики”. Музику цю відрізняють кілька ключових речей. Перше – використання нестандартних розмірів, які ще й до того ж постійно змінюються. Простими словами – коли ви пробуєте качати під цю музику головою чи стукати ногою ви завжди не попадате в такт. Друге – полімелодійність, тобто використання як мініму двох мелодій одночасно. Згадайте твори Баха для органа де мелодія наче наздоганяє і переплітається сама з собою. А коли ці мелодії різні мозок починає плавитися. І третє – музиканти використовують дисонуючі інтервали, тобто такі що звучать не приємно для нашого вуха.

Зрозуміло що таку музику дуже складно грати через усе вище назване, але команди що грають в цьому стили ще і зробили свою музику надзвичайно швидкою та складною для гри на інструментах так що навіть професійні музиканти мають спеціально готуватися щоб грати таку музику.

І у підсумку маємо музику яка має сенс лише в цілому на рівні цілої пісні. Повторюся що таку музику важко слухати будь-кому просто через те що її для цього і зроблено.

Як же її слухати? Треба не чеплятися за пошук структури і мелодії, а просто дати цьому хаотичному потоку нести себе куди б він не повернув… І через якийсь час ви відчуєте що є якийсь шарм у цьому, приблизно як можна знайти задоволення у тому щоб нестися на поганому автомобілі по страшенно розбитій дорозі.

Тексти у команд що грають подібну музику як правило про те “чи це зі мною щось не так, чи може я якраз єдина нормальна людина в цьому світі?”

Хвора матріарх,

Нас розділяють з тобою світи

І твоє невірне функціонування

Віриває корені з мого серця.

Я присягаюся що намагаюся,

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

Як наша пам’ять стирається

І болючі рани затягуються

Несправедливість зростає

І моя кров стигне.

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

– Мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

– Заспокойся, тихо, опусти голову…

– Але мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

Бо ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

Цю пісню було написано у 1972-му році як пародію на Боба Ділана (копіюється його манера виконання і прийоми які він використовує), а текст висміює вечірки на яких домовляються про контракти у музичній індустрії.

Пісня стала хітом одразу після виходу, але через пару років про неї повністю забули і заново її було відкрито у 1992-му році коли Тарантіно використав її у своєму фільмі “Скажені пси” – під цю композицію Віктор Вега катував ножем полісмена.

Не знаю чому я прийшов сюди сьогодні,

Мені здається щось тут не правильно.

Я боюся впасти зі свого місця

І не знаю як спуститися сходами.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застяг з тобою між ними.

Застряг між ними з тобою

І думаю, що ж мені робити.

Важко втримати посмішку на обличчі,

Втрачаю контроль і мене несе кудись.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застяг з тобою між ними.

Ти почав з самого низу

І пишаєшся тим, що усього досяг сам.

Усі твої друзі кланяються тобі,

Плескають по спині і благають про щось.

Намагаюся зрозуміти в чім сенс,

Але схоже його нема.

Ляжу спати прямо на підлозі

Бо більше не можу цього терпіти.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застряг з тобою між ними.