Колись ця модель (Boston) була у Adidas самою топовою моделлю для змагань і зокрема для марафонів. Але з того часу як з’явилися “суперкросівки” (тобто з карбоновою пластиною як Nike ZoomX Vaporfly NEXT%) модель ця дещо втратила актуальність і за кілька років виробник перевів її спочатку в “недорогі кросівки для змагань”, а потім і в “супер-кросівки для тренувань” (як Puma Deviate Nitro 2). На сайті виробника – adidas Adizero Boston 11 Running Shoes – White | Men’s Running | adidas US.
Спонукали мене придбати цю модель дві причини. Перша – хотілося мати тренувальну пару для супер-кросівок Adidas AdiZero Adios Pro 3. І друга – ціна. Взагалі сайт Adidas доволі дивно і непередбачувано міняє ціни. Цілком неочікувано і на дуже короткий термін вони можуть ледь не вдвічі знизити ціну на якусь модель і через пів-дня (іноді довше) поміняти її назад. В цьому випадку кросівки повна ціна яких складає $160 я купив за $88 коли сталася така аномалія. І за цю ціню кросівки є неймовірно вдалим придбанням на мою думку.
Тепер стосовно того, як ці кросівки поводять себе під час бігу та їх особливості. Перше, що треба сказати – це доволі “агресивні” кросівки. Від твердої підошви до жорсткого і тісного верху. Ці кросівки дуже вибагливі до техніки бігу і особливо до того як приземлюється стопа. Коли втомлений, коли ставиш ногу трошки нерівно чи не на ту частину ступаєш – все це відчувається відразу. Кросівки вимагають просто правильно ступати і розташовувати при цьому стопу ідеально за напрямком.
Ця модель не для повільного бігу – підошва дуже жорстка і в цілому вони відчуваються як сандалі з дерев’яною підошвою. Коли темп підвищується – стає краще. Вони не стають м’якішими, але через те, що дають можливість для дуже короткого контакту (особливо якщо приземлюватися на носок) то жорсткість підошви вже не відчувається, натомість кросівки стають жвавішими і бігти стає в них приємо. І особливо на швидких коротких інтервалах стає відчутно, що чим вище темп тим менше ці кросівки відчуваєш на нозі. При цьому я не відчув ефекту від пластикових (на відміну від дорожчих моделей не карбонових) стрижнів.
Верх кросівка як я вже згадав доволі жорсткий і не надто комфортних з перших відчуттів. При цьому від дуже тоненький і аж наче має гострі краї (насправді ні). Мені особисто лише з певним зусиллям вдається вбути їх і при цьому завжди є некомфортні почуття в районі кісточок. Також кросівок доволі вузький. Проте під час бігу ця жорсткість не відчувається.
Додатково хочу відзначити дивний і не зручний язичок. Він твердий, занадто довгий, має незрозумілу смужку по центру яка б наче мала вирішувати якусь проблему, але просто заважає. Але найголовніше – язичок постійно має складку ближче до носка. І це схоже зроблено спеціально, бо навіть на фотографіях на сайті цю складку видно. Але мені вона не надто приємно відчувається коли одягаєш кросівки і трошки навіть мабуть заважає під часу бігу.
Ще хотів сказати про пару супер-кросівки для тренувань плюс супер кросівки для змагань. На мою думку у Adidas моделі в цій парі досить сильно різняться: Boston тверді і мінімалістичні не зважаючи на товщину підошви, а Adios Pro 3 – пружні і дають помітне повернення енергії. Для порівняння у Saucony пара Endorphin Speed 2 та Endorphin Pro дійсно відчуваються як градації однієї моделі коли ті що для змагань просто трошки більш пружні, трошки легші, але в цілому точно такі ж.
