ASICS Gel-Noosa Tri 8

Ціна

Я свого часу купив їх за $80, сьогодні ціна на них складає $75.

Характеристики

Вага – 9.7 унцій (275 грамів)
Підйом – 10 мм: п’ята 20.5 мм, носок 10.5 мм
Верх – сітка
Підошва має пластикову вставку по центру стопи для полегшення перекатування на носок
В комплекті йдуть еластичні “швидкі” повороски.

Призначення

Це кросівки для тріатлону, тобто у них є такі модифікації як:

їх можна носити без шкарпеток – внутрішнє покриття має запобігати натиранню.
язичок закріплено однією стороною на верху кросівок і завдяки цьому в них можна швидше всунути ноги я не морочитися з вирівнюванням язичка.
в підошві та устілці є наскрізні отвори через які здійснюється вентиляція та злив води та поту.

Враження від використання та недоліки

Не дивлячись на захоплені відгуки стосовно цих кросівок на ресурсах де оглядають бігове взуття (і навіть на Амазоні) мені якось вони… не можу сказати що подобаються.

Мені не подобається надто тверда як на мене підошва у якій до того ж нема достатньої гнучкості. Можливо це пов’язано з тим що це кросівки для змагань (скажімо для 10 чи 5 км на тріатлоні), а я їх пробував використовувати як щоденні бігові.

До того ж я пробував бігти в них інтервали без шкарпеток і натер дуже сильно (шкіра місцями злізла) ноги, так що це не те що підходить особисто мені для коротких швидких тріатлонів.

Що мені подобається так це яскрава розфарбовка верху та підошви, а також верх з дуже доброю вентиляцією.

Якщо ви шукаєте кросівки на щоденний біг, для тренувань, для кілометражу то ця модель точно не має стати вашим вибором.

Зараз я би оцінив ці кросівки на 6/10, але ще треба спробувати в них побігати та позмагатися.

На сайті виробника

Новіша модель (Gel-Noosa Tri 10) – http://www.asicsamerica.com/Shop/Footwear/Running/Mens/GEL-Noosa-Tri-10/p/0010236953.4907

Як я варив пиво…

Подивився якось одного разу як френди у фейсбуці почали хвалитися як вони варять пиво і самому захотілося. А тут ще і на роботі є кілька любителів які дома варять різні сорти пива і постійно спілкуються на цю тему.

Почав я з того що купив набір для приготування пива разом з яким йшла і сировина для однієї порції. Також купив і книгу з рецептами приготування різних сортів пива, але скажу чесно що не відкривав її – вистачило інструкцій в коробці та відео на сайті виробника. Власне сировину (ячмінь, хміль, дріжджі, тощо) можна придбати вже в наборі для приготування конкретно сорту, а можна і окремо все купувати.

Пробував почати кілька разів, але все чогось не вистачало: то додаткової великої каструлі, то маленького ситечка, то пляшок куди б пиво можна було розлити (довелося купувати і випити пиво в пляшках з кришками на металевих скобах). Можна було б купити машинку для закривання пляшок кришечками, але вже не схотілося тягнути ще більше і нарешті почав процес…

Як неодноразово наголошувалося в інструкціях головне у приготуванні пива це стерильна чистота посуду, тож усе старанно вимивалося зі спеціальним засобом що йде у наборі і полоскалося спиртом.

Спочатку варимо ячмінь (пропорції води та сировини розраховуються по формулі), температура також має дотримуватися рівномірною (всі показники дано в інструкції), помішувати кожні 15 хвилин, варити одну годину.

Я під кінець попробував на язик ту юшку що виходить – страшенно солодка.

Наступний крок: зливаємо все що зварили – сусло, через сито в іншу каструлю. Згідно рецепту якому я слідував (світлий ель хотілося зробити) сусло треба було перелити через розварений ячмінь ще двічі. Для якось легшого пива додаткові переливання будуть не потрібні.

Потім додаємо певну кількість кип’яченої води охолодженої до певної температури і знову ставимо на вогонь.

На самому початку додаємо у сусло хміль одного виду (являє собою спресовані шматочки порошка з хмелю), варимо ще годину (температура за рецептом) і додаємо через вказані інтервали хмелю іншого виду. Власне смак пива, його гіркота і буде визначатися хмелем.

По закінченню процесу отримана суміш має слабкий приємний запах пива без ноток алкоголю.

Тепер ставимо вариво охолоджуватися в холодну воду з кригою. Охолоджуємо до вказаної температури (щоб дріжджі не зварилися і не замерзли), стерилізуємо ємність де все це буде дозрівати, переливаємо пиво, додаєм дріжджі і ставимо в темне прохолодне місце бродити.

Перші 3 дні все має булькати інтенсивно і з шлангочки що через кришку запущена у ємність з водою мають так і перти бульбашки. У мене перший день так і було, а потім раптово все заспокоїлося. Тут я і почав підозрювати що в мене не вийде те що я хочу…

Через 3 дні шлангочку можна вийняти і замінити її на міні-бульбулятор з меншою пропускною здатністю – ніякого інтенсивного булькання вже не має бути.

Через 2 тижні пиво (це вже має бути пиво) треба розлити по пляшках, щільно закрити і потримати ще 2 тижні.

Я коли розливав у пляшки вже остаточно зрозумів що пити я те що вийшло не буду. По-перше, чомусь утворилося дуже багато осаду: третину ємності я просто вилив. А те що розливав на смак таке гірке було що лише вмочивши язики ніяк не міг позбутися гіркоти в роті ще пару годин.

Після розливання у пляшки ми поїхали в Україну якраз на 2 тижні і по поверненню бачимо у пляшках осад. Тепер аж страшно куштувати :) Нехай стоїть поки як нагадування.

Взагалі я зробив висновок що треба купити газову плитку, балон з газом і варити наступного разу на дворі. А то з електричною плитою контролювати температуру дуже важко – думаю що саме порушення температурного режиму і сталося цього разу.

Отакоє от.

Skins S400 Thermal 3/4 Tights

Ціна

Повна ціна – $130, куплено мною за $55, модель вже не випускається.

Призначення

Бігові обтягуючі капрі (3/4) для холодної погоди: щільна синтетична поверхня і дуже м’який і комфортний прошарок зсередини.

Враження

Сидять вони дуже комфортно, хоча і в обтяжку і не всім може сподобатися. Мені вдавалося пробігти в них більше 20 км без особливих якихось проблем.

Що ж стосується температури на яку вони розраховані то я би сказав що невелчикий мінус (-3 скажімо) для них не проблема, але холодніша погода може вимагати кращих рішень. Той факт що це капрі, тобто коліна закрити, дозоволяє запогіти травм пов’язаних з переохолодженням колін.

Моя оцінка – 9/10.

Недоліки

Дві потенційні проблеми:

Еластичний пасок працює дуже добре і утримує капрі на місці без шнурків та застібок, але на довгих дистаціях (понад 30 км для мене) може почати натирати і навіть роздерти шкіру до крові. Рішення – нанести крем для запобігаття натертостей, наприклад MISSION ATHLETECARE ANTI-FRICTION CREAM чи BODYGLIDE ANTI-CHAFE.
Через щільність та товщину матеріалу в ньому накопичується пот (це якщо ви намагаєтеся дотримуватися певного темпу, а не просто добігти) і набравши його багато капрі починають сильно вихолоняти та подразнювати шкіру. Тому я би не став їх використовувати на змаганнях на довгих дистанціях.

На сайті виробника

Новіша модель (A400) – http://www.skins.net/usa/a400-mens-34-tights

Nike Cheyenne Vapor 2 Running Backpack

Ціна

Повна ціна – $110, але мені вдалося купити на eBay за $75.

Призначення

Біговий рюкзак великої місткості для дистанцій до 15 км. Не має спеціальних фіксаторів та корзинок для пляшок з водою.

Враження

В першу чергу треба сказати що це друга версія прекрасного рюкзака Nike Cheyenne Vapor Running Backpack з яким я вже дуже давно і успішно бігаю. На жаль перша версія вже не випускається і коли я шукав потенційну заміну їй то вибір природньо зупинився на оновленій версії яка теоретично мала б бути не гіршою.

У підсумку я вважаю що друга версія помітно гірша і нижче поясню чому.

Щодо того чи є шоб щось краще то скажу що рюкзак виглядає краще і дійсно має вид рюкзака, а не мішка з лямками. І ще у нього краще зроблено кишені всередині і нижня секція теж більш продумана.

Недоліки

Усі недоліки у порівнянні з першою версією:

незручно (надто близько до шиї) сидять лямки і можна навіть стерти ними шкіру.
пояс набагато гірший – широка частина дуже коротка і замок у мене сидить збоку
відсутній зовнішня кишеня на лямці куди зручно було класти гаманця та/чи ключі
ручка зверху рюкзака може постійно торкатися потилиці що страшенно дратує
ремені регулюються набагато важче і при цьому не тримаються довго на місці
взагалі сидить він на спині менш зручно.

Оцінка

Не можна сказати що він прямо такий вже поганий цей рюкзак і як заміна основного цілком підходить. Але все ж таки при його ціні я би надав перевагу Nike Cheyenne Vapor Running Backpack, Rossignol Sky 15 Backpack або навіть REI Stroke 9.

Оцінка на Amazon – 3/5 (http://www.amazon.com/Cheyenne-Vapor-Running-Backpack-Yellow/dp/B00LIQI98A), моя оцінка – 6/10.

Dominion: Intrigue

Розширення класичної гри Dominion. Розширення самостійне, тобто можна грати не маючи базової гри.

Це розширення додає динаміки: гравці набагато більше взаємодіють між собою за допомогою атакуючих та захищаючих карт. Набір карт тут відрізняється від базової гри, звісно гроші і виграшні очки тут ті самі.

Гра неймовірно збалансована і потужні карти коштують дорого, а ті карти які дають виграш (наприклад комбіновані з картами-діями) мають дуже слабкий ефект.

Я дуже рекомендую якщо ви не збираєте колекцію ігор і хоче обмежитися усього парочкою коробок вибрати саме цю гру, а не базовий варіант. Рекомендую через ту ж динаміку про яку згадав вище.

Оцінка на bgg – 7.86/10 (https://www.boardgamegeek.com/boardgame/40834/dominion-intrigue), моя оцінка – 8.5/10.

Headsweats Supervisor

Ціна

В залежності від кольору та нанесених логотипів (наприклад, Iron Man) від $15 до $25. Функціональної різниці між ними нема.

Призначення

Візор для бігу.

Загальні враження та недоліки

Буду порівнювати з Nike Featherweight Visor.

Тут замість липучки дві третини складає еластична смуга. Це добре тому що не треба регулювати охват під свою голову (що легко забути перед стартом тріатлону) і не треба захищати липучку при перевезенні та пранні (незастебнута липучка може пошкодити інші речі). З іншого боку це погано бо може сидіти або трошки тугіше, або навпаки злітати. Мені якийсь час було не надто зручно, але звик і зараз тільки ним і користуюся.

Єдине що після певного часу (більше 3 годин) вугли козирка що дотичні до лоба починають сильно заважати і доводиться ті точки масажувати все частіше і частіше.

Також мені цей візор здається надійнішим і витривалішим – за весь час використання він і близько так не зносився як той що від Nike.

В принципі обидві моделі заслуговують своїх високих оцінок.

Моя оцінка – 9/10.

На сайті виробника

http://www.headsweats.com/supervisor/

Пінг-понг…

…або гра в яку мають грати усі. Так, ти, хто читає зараз цей текст – ти маєш грати в пінг-понг якщо ще ні!

Я сам не те що б добре грав, скоріше погано. Ну на такому рівні який трохи краще за середнього випадкового чайника з вулиці. А головна причина чому я вважаю що усім треба грати в пінг-понг (тим хто проводить день за комп’ютером – обов’язково) в тому що кілька хвилин гри дають вашим очам шанс попрацювати у природньому режимі.

Людина еволюціонувала так що для виживання використовувся як “далекий” так і “близький” зір, а за швидку зміну фокусу відповідають спеціальні м’язи. Так от коли ви сидите за комп’ютером ваш фокус постійно знаходиться в одній точці, тобто ті м’язи година за годиною мають тримати фокус в одному положенні. Це для них (м’язів очей) неприродньо і вони перенапружуються і слабшають одночасно через те що нема зміни фокусу. Взагалі є така думка що за кілька сот років люди взагалі можуть втратити здібність бачити більше ніж на сотню метрів: для виживання хороший зір сьогодні не потрібен і люди зі слабким зором від народження не лише не помирають від голоду в ранньому віці, але і мають нащадків через яких закріплюють свою ваду.

Так ось пінг-понг хоча і не є повноцінною заміною сильної зміни фокусу проте все ж таки примушує очі працювати і м’язи не так швидко деградують. А якщо грати регулярно на протязі життя то є шанс мати хороший зір (звісно крім вікових проблем) до глибокої старості. Не кажучи вже про те що граючи ви рухаєтеся хоч якось.

Як і більшість людей в дитинстві я грав у настільний теніс у дворі на бетонному “столі” дерев’яною ракеткою. І це звісно була не гра, а “тикання”. Грав у спортивних та піонерських таборах коли була можливість, з часом з’явилася більш-менш нормальна (не совєцька) ракетка якою вже можна було “крутити” та більш точно відбивати кульку. Потім багато-багато років не грав взагалі чи грав дуже випадково.

А коли потрапив у Microsoft побачив в будівлях столи і людей що навіть зробили свій внутрішній чемпіонат і грали доволі серйозно. Почав грати зі співробітниками і швидко з’ясував що майже усі індуси та китайці грають дуже добре (тобто краще за мене). Мені кожне з них відповідали що під час навчання в університеті у них було багато вільного часу і вони його переважно і витрачали граючи у пінг-понг.

Я ніколи не займався з тренером і звісно моя техніка та рухи зовсім колгоспні, навіть не сумніваюся. Але граючи кілька років я навчився деяким новим речам і технікам і відкрив для себе що хоча я не можу “тушувати” (це так у нас називали в дитинстві сильний різкий удар) проте часто можу примати такі удари і повертати їх на стіл сильно уповільнюючи.

За рекомендаціями тих же співробітників я купив собі і Олені ракетки Butterfly 401 ($35) та Butterfly 302 ($25). І знову ж таки прекрасно розумію що деякі з вас скажуть що це китайське сміття, а не ракетки, і я навіть погоджуся. Але зауважу що їх невисока ціна дуже виправдовує їх можливо посередню якість. До того ж граючи обома з них я не можу помітити жодної різниці яка б коштувала $10. Тому думаю що і з більш дорогою ракеткою я б різниці не відчув.

Ще я дізнався що виявляється кульки бувають двох розмірів (різниця в 2 мм), а також розрізняються “швидкістю” яка позначається зірочками: кульки з однією зірочкою здаються важчими, повільнішими, а з трьома зірочками дуже швидкі і одночасно наче зависають у повітрі. Мені саме три зірочки найбільше подобається.

Олена як і я почала грати більш-менш регулярно вже тут, коли пішла на роботу. І треба сказати що данні для настільного тенісу в неї від природи краще ніж у мене: вона швидко вибилася на перші місця в турнірах своєї компанії і навіть іноді обігрує мене.

Коли я перейшов в GoDaddy з Microsoft то знову припинив грати бо на роботі не було стола. Але ось у новий офіс поставили таки стіл і я почав грати знову. І дуже цьому радий! А от стіл який поставили мабуть коштує шалені гроші (GoDaddy взагалі не економить на офісах) і зроблений дуже в стилі усього іншого щоб гармонійно поєднуватися з інтер’єром проте має одну ваду: на ньому не промальовано білим контури і край столу дещо зливається з сірим килимом підлоги. Не те що б це була велика проблема, але я б надав перевагу зеленому столу з нормальною розміткою. Також в офіс купили ракетки та кульки Adidas (на фото). Ракетки наче непогані, але як на мене занадто легкі. Тому я приніс свою і граю виключно нею.

Та і місця би побільше по боках не завадило. Хоча народ більше радий фусболу і грають переважно саме у нього.

Ще хочу сказати що цікавіше і захопливіше за звичайну гру в пінг-понг є парна гра. І в ній важливі не скільки індивідуальні уміння скільки координованість членів команди. Вкрай рекомендую!

А ви граєте в пінг-понг в офісі? А поза офісом? І взагалі чи маєте що сказати з приводу вище написаного?

Karhu Flow 3 Trainer Fulcrum Scream

Ціна

$120, на розпродажах можна знайти за $70.

Характеристики

Це легкі мінімалістичні тренувальні кросівки з мінімумом компенсанції:

Вага – 240 грамів
Носок – 10 мм, п’ята – 18 мм.
Резина – однослойна EVA зі вставкою Fulcrum всередині
Верх – носок зроблено з цільного шматка синтетичного матеріалу.

Враження

Кросівки трошки вузькуваті, особливо у порівнянні з м’якими і широкими Altra Instinct, але все одно добре сидять на нозі і в них хочеться бігати швидко. Підошва хоча і жорстка (реально відчувається як дерев’яшка) проте не така агресивна і вибаглива до техники як New Balance Minimus Barefoot 10. Скоріше схоже на стандартні щоденні кросівки з яких забрали трохи “м’якості”. Проте без хорошої техніки (приземлення хоча б на середину стопи) я би не ризикував у них бігати щодня.

Дуже цікаво зроблено п’яту всередині: замість м’якої подушечки по всьому периметру є лише дві невеличкі подушечки по боках. Це дуже незвично, але зручно треба сказати і ніяких проблем у мене через такий дизайн не виникало.

Кросівки добре носяться і хоча і почали помітно стиратися після пари років використання (10-20 км кожні пару тижнів) все одно я ними задоволений. До речі зношується переважно синтетичний верх, підошва у порядку.

Язичок тоненький і маленький, фактично непомітний. Повороски ідеальні: не тиснуть, тримають кросівок на місці, не розв’язуються.

Оновлення від 2016/05/03: В один прекрасний день коли я біг додому з роботи одна кросівка непродівано порвалася вздовж підошви із зовнішнього краю. Додому добігти вдалося, а там я вже роздивився що матерія прото витерлася наскрізь у місці з’єднання з підошвою. Причому і друга кросівка була близька до цього. Висновоко: матеріал нажаль не надто надійний. Тому знизив оцінку на 2 бали.

Моя оцінка – 7/10.

На сайті виробника

Новіша модель – http://www.karhu.com/men-s-flow-light-fulcrum-white-light-blue.html

2015-08-23 – Lake Meridian Triathlon – 2:20:48

Цей тріатлон ми вже робили кілька разів у минулому: 2012-08-26–Lake Meredian Triathlon, Kent, WA, 2013-08-26–Lake Meridian Triathlon, Kent, WA, Ще кілька фото з тріатлону Lake Meridian Triathlon

Цього разу ми обоє робили олімпійську дистанцію, але у Олени вона вийшла з пригодами: пробила колесо на велосипеді і витратила 10 хвилин намагаючись розібратися з картриджем CO2.

Приїхали ми сильно заразні, десь аж за 2 години до початку, але завдяки цьому змогли запаркуватися безпосередньо біля старту.

Хоча погода була не дуже сонячна вода у озері була на диво теплою і прозорою. Взагалі плавання вийшло непогано: мені вдалося майже дві третини пропливсти слідом за трохи сильнішим плавцем і загальний час на 1.5 км плавання вийшов 25:58.6 що для мене дуже швидко.

Плавання організовано так що через кожні 3 хвилини стартує наступна хвиля: чоловіки олімпійка, жінки олімпійка, чоловіки спринт, жінки спринт, чоловіки суперспринт, жінки суперспринт. Отже коли пливеш назад то чим ближче до виходу з води тим більший натовп – повільні плавці з коротших дистанцій вливаються в основний трафік.

Перша транзитка – 2:04.9, це дуже довго, просто неприпустимо. Час втрачено на ноги які я все намагався витерти і почистити від трави бо їхав і біг потім без шкарпеток, але потім здався.

Що стосується велоетапу то пройшов він доволі рівно хоча час мій такий собі – 1:08:27.4 (це 40 км) і 25-й результат на велоетапі з більше ніж 300 учасників. Треба тренувати вело, але ніяк то часу, то погоди, то настрою нема :(

Друга транзитка теж повільна – 1:19.7, тут я вперше пробував бігти у On Running Cloudracer та ще і без шкарпеток. Всередині було насипано щедро порошку проти натирання, ноги потім усі білі наче крейдою зафарбовані.

В цілому біговий етап пройшов нормально, час не так щоб надто хороший – 42:57.6, 16-й результат. Але навіть такий результат дав мені змогу фінішувати 16-м у загальному заліку і першим у своїй віковій групі з часом 2:20:48.2. Це не те що б дуже добре, але від цього вже можна будувати якийсь план тренувань для покращення результатів. По суті це мій же рівень двохрічної давнини до всіх аварій, травм та негараздів які почалися минулого року.

Протокол змагань – http://lakemeridiantri.com/results/LMTAug2015Overall.htm