Рік: 2015

Andrzej Sapkowski. Saga o Wiedźminie / Анджей Сапковський. Відьмак (1992 – …)

 

Всесвітньо відомий фентезійний серіал де мужній головний герой це суворий мужик з велетенським мечем, але чутливою душею, і вміє в магію… Коротше ідеальний коміксовий герой для дівчачих коміксів.

І ось цей герой мандрує самотньо, суворо і романтично світом і заробляє собі на життя тим що знищує усіляку нечисть що водиться у великій кількості в книгах.

Треба відзначити що герой майже карикатурний і фентазі таке класичне де позитивні герої завжди хитріші, розумніші і красивіші за негідників і їх ніколи не вбивають і не ранять, так ось навіть не дивлячись на все це читати книги цікаво просто тому що їх добре написано.

А у підсумку усі книги зливаються в якусь нерозбірливу мішанину коротеньких переплутаних пригод де Відьмак неодмінно перемагає, але я геть не пам’ятаю яку тварюку він переміг в якій книзі…

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40911-the-witcher

Далі книги йдуть в тому порядку як їх варто читати дотримуючись хронології подій, а не відносно часу коли їх було видано.

Season of Storms / Сезон гроз (2013)

Ця книга сподобалася мені навіть більше за “головну” книгу серії – тобто більше за “Останнє бажання”. Вона більш темна і реалістична, світ в ній більш реальний, загрози більш справжні і люди в цілому більше схожі на реальних людей.

Викрадені мечі, бюрократія, підлі підступні заколоти, жорстокі маги, дурні люди в цілому – цього тут повно. І історії більш цікаві.

Але книга все одно не ідеальна. По-перше, автор чомусь знову і знову історії не завершує нормально і або аби як ліпить фінал, або навіть і про це забуває. І друге – хронологія поламана. Не лише в цій книзі герої стрибають з історії в історію в обох напрямках часу і з купою фактичних помилок, але і відносно інших книг серії – скажімо згадка про Йеніфер та її зв’язок з відьмаком які відбудуться лише через кілька років у подіях хронологічно наступної книги.

Оцінки:

Ostatnie życzenie / Останнє бажання (1992)

 

Книга складається з кількох легковпізнаванних східно- та центрально-європейських казок поданих у дещо іншому вигляді та з іншого куту зору. Також наскрізь проходить історія головного героя який відновлюється у дружньому монастирі після поранення.

Через зміну сцен, героїв та самих історій все це дуже цікаво читати і відслідковувати з врахуванням того, що маленькі історії складаються у більшу. Дуже добре автор використав цей прийом.

Мені власне не так щоб щось не подобалося, але всемогутність та всепереможність героя дещо псує картину – за нього майже ніколи не страшно. А от про світ в якому він живе і діє я би почитав з більшою цікавістю у деталях.

Оцінки:

Miecz przeznaczenia / Меч призначення (1992)

 

В другій книзі все йде по накатаній і нічого не дивує вже, але все дуже добре написано і читається легко.

Оцінка на Good Reads – 4.22/5 (https://www.goodreads.com/book/show/1128437.Miecz_przeznaczenia), моя оцінка – 7/10.

Krew elfów / Кров ельфів (1994)

 

Власне вже на цій книзі мені набридло читати, а коли я побачив скільки там ще далі книг (на момент написання посту в серії аж 7 книг!) то остаточно зрозумів що це остання книга про Відьмака яку я читаю. Усі наступні частини свідомо ігнорую – в книгах одне й те саме лише в різному антуражі, хоча повторюся що написано дуже добре.

Оцінка на Good Reads – 4.22/5 (https://www.goodreads.com/book/show/68458.Krew_elf_w), моя оцінка – 4/10.

Паперові книги: ніколи більше?

Недавно я прочитав книгу “Зірка Пандори” (Peter F. Hamilton. Commonwealth Saga / Пітер Гамільтон. Сага Співдружності (2004-…) яка мене дуже захопила і відповідно захотів негайно почати читати продовження. Пішов значить я на Amazon  і побачив там дивну річ – паперова книга коштує дешевше за елекронну! Дивіться самі – http://www.amazon.com/gp/product/0345461673. Про всяк випадок (у вас може показувати інші ціни) – паперова книга (м’яка обкладинка, дрібний текст, поля по 2-3 мм) коштує $7.82, а версія для Kindle – $8.99.

 

Звісно мене одразу ж почала душити жаба з приводу одного долара і я замовим паперову книгу… :)

 Порівняємо з моїм кіндлом (Kindle Keyboard + обкладинка з ліхтариком):

  • трохи більше 1000 сторінок і в результаті в кишеню цей “кишеньковий” формат вже не влазить
  • в темряві не почитаєш
  • розмір шрифта не поміняєш
  • закладку треба лишати бо не знайдеш де закінчив читати
  • нема вбудованого словника
  • …

Коротше я жаліюся щоб просто пожалітися, але мабуть це моя остання паперова книга яку я купую. Звісно будуть винятки:

  • книги де картинки важливі: анатомічні атласи, книги зі спорту і таке інше
  • книги з програмування – як не дивно з ними легше працювати коли їх надруковано
  • … і все?

 

RoadRunner–мережа магазинів для бігунів

Почну з того кого називають і вважають бігунами в США. Якщо ви живите в Україні і при слові “бігун” уявляєте собі висушеного спортсмена який на неймовірній швидкості намотує кілометри у будь-яку погоду то ви не зовсім праві. Такі звісно є і в США, але як і в Україні вони складають крихітну частку 1% від усих тих людей що називають себе бігунами.

 

В США бігунами називають себе пузаті дядьки і неосяжних розмірів тьоті які 2-3 рази на тиждень пробігають 3-5 кілометрів.

Відповідно біг в США є самим масовим спортом, а пів-марафон (21 км), наприклад, стоїть на третьому місці за масовістью. Нагадаю що в США кожен 20-й (!!!) пробіг пів-марафон хоча б раз в житті.

Таким чином бігуанми себе вважалють близько 17 мільйонів людей в США. І відповідно бізнес не міг обійти таки велику групу користувачів і не зіграти на їх зацікавленість бігом. Одним з таких бізнесів і є мережа магазинів RoadRunner – http://www.roadrunnersports.com.

 

Магазини мережі є практично в кожному штаті, біля нас (10 хвилин машиную) є одни і ще один в Сіетлі.

 

Що ж продається в цих магазинах? Звісно це бігові кросівки поділені по типу стопи, також є окремі стенди для трейлових та гоночних (полегшених “для змагань”) кросівок. Якщо цікаві деталі щодо того які бувають бігові кросівки і для чого читайте тут – Про бігові кросівки. Усе взуття можна одягти і потестувати тут же на бігових доріжках, або навіть вийти побігати на вулицю. Тут же можна зняти на відео свою техніку бігу і отримати рекомандації від продавців щодо кросівок та стельок якщо потрібні враховуючи тип вашої стопи, техніку бігу та які дистанції і обсяги ви плануєте бігати.

 

Також звісно є біговий одяг: білизна чоловіча і жіноча, шкарпетки, труси, капрі, штани, футболки, джерсі, вітровки, візори та шапки, рукавиці та все інше. І все це не просто “спортивне”, а саме бігове: тобто це одяг який не буде натирати, набирати під та вологу, задиратися, злазити чи стрибати під час бігу. Також весь одяг є для різної погоди і температури.

 

Продається елекроніка: бігові та тріатлонські годинники, шагоміри, пульсоміри, налобні та інші ліхтарики, навушники і таке інше. Окуляри тут же. Є такі штуки як масажери різних розмірів, призначення і форм (наприклад для стоп чи для великих м’язів типу стегон), засоби від натирання (крема, присипки, захистні пластирі) та засоби запобігання чи підтримки після травм (наколінники, спеціальної форми пов’язки на стопу чи гомілку, стельки, тощо). В цьому магазині я, наприклад, вперше дізнався про існування таких неймовірно корисних речей як Pro-Tec Athletics Toe Cap чи NipGuards.

 

Присутні також окремі стійки з рішеннями для гідрації: рюкзаки та пояса з пляшками та ємностями для води, пляшки на руку, самі розчинні напої. Звісно тут же є бігове “харчування” типу різноманітних гелів, батончиків та пігулок.

 

Що стосується цін то вони в магазині десь як середні по інтернету. Тобто якщо витратити час на пошуки та очикування на акції то мабуть все з цих магазинів можна купити за трохи дешевше. Але в магазині можна купити одразу і до того ж спробувати і порівняти різні опції.

 

Є у них така штука як членська каратка (звісно називається вона VIP, куди ж без цього). За $27 на рік (перший рік – $2) отримуєте 10% знижки на товари і безкоштовну доставку якщо скуплятися на веб-сторінці. Простий підрахунок показує що вігідним це членство стає коли ви витрачаєте від $300 на рік, а це 3 парки кросовок, або пару джерсі чи штанів якихось, а якщо ще й годинник додати то взагалі.

 

За додаткові здається $7 на рік можна апгрейдити це членство щоб з кожної покупки повертався вам якийсь відсоток. Який саме не пам’ятаю, але це має сенс якщо ви доволі багато витрачаєте в цих магазинах за рік.

 

Усі світлини в пості було зроблино коли нас місцевий магазин святкував Різдво.

 

Gordon R. Dickson, Harry Harrison. The Lifeship / Гордон Діксон, Гіррі Гаррісон. Рятівний корабель (1975)

 

Сьогодні читати цю книгу цікаво і приємно більше через те з якою легкою наївністю її написано і як нетипово для сучасних науково-фантастичних творів повертає сюжет… До того ж ця книга входить в золотий фонд фантастики і є обов’язковою для ознайомлення усім хто любить НФ.

На космічному кораблі яким керує іншопланетна раса перевозять людей-робочих (фактично малоосвічених рабів) та людину-хазяїна. На кораблі стається вибух внаслідок саботажу і тепер перед ними усіма постає задача не лише вижити, але і з’ясувати хто і чому намагався їх вбити.

Оцінка на Good Reads – 3.22/5 (https://www.goodreads.com/book/show/1440179.The_Lifeship), моя оцінка – 8/10.

Jaybird JF3 Freedom Bluetooth Earbuds

Ціна

Повна ціна – $99, мені вдалося купити на святковому розпродажу за $33.

Призначення і характеристики

Безпровідні навушники-вкладиші для занять спортом. Характеристики:

  • з’єднання з плеєрами через Bluetooth 2.1.
  • в комплекті 3 пари різного розміру насадки, 3 пари різного розміру крилець кріплення і шнур зарядки.
  • роз’єм для зарядки – UC-E6, деякі фотоапарати мають такий. Тож необов’язково купувати за дорого додатковий шнур, можна купити найдешевший, наприклад – http://www.amazon.com/gp/product/B002POBS46.
  • заряду вистачає на 6 годин роботи, повний час зарядки – 2 години, тримає задяр до 250 годин.
  • Вага: 68 грамів
  • Кнопки управління: комбінована on/off/play/pause, комбінована volume up/jump back, комбінована volume down/jump forward.

Зверніть увагу що також існує версія Sprint (повна назва Jaybird Freedom Sprint Bluetooth Earbuds) яка коштує вдвічі дорожче, але має на третину менший розмір і вагу. Проте я би рекомендував купувати саме цю версію тому що вага і розміри і так не є проблемою, а крім виграшу в ціні ще й маємо 6 годин роботи замість 4.

Враження від використання

Я безсумнівно цими навушнкиками задоволений. Головна їх риса за яку я вдячний це те як надійно вони сидять у вухах – як би я не бігав і не стрибав вони не те що не випадають, навіть не зрушуються. А через невелику вагу можна взагалі було б забути що вони у вухах якби не провід який лежить на шиї. Тримаються вони спеціальними резовими крильцями за хрящик раковини вуха (крильця теж не відчуваються). Причому крильця можна зняти якщо навушники і без того добре сидять.

Я додатково поміняв насадки на Comply T-200 Isolation Earphone Tips і стало взагалі прекрасно – трошки додаткової шумоізоляції та нові насадки які сам чепляються за вухо взагалі наче приварюють навушники до вух.

Після півтора року майже щоденного використання і під час бігу і в залі можу сказати це мабуть один з найкращих виборів якщо вам потрібні безпроводні навушники для бігу.

Що ж стосується якості звуку то вона звісно програє навушникам типу Soul Transform, але як для вкладишів, та ще й спортивних якість дуже пристойна. Ви не отримаєте тут розбірливого басу, проте бумкати буде добре. Середні частоти передані прекрасно. Найкраще підходять ці навушники для різного техно, електронщини і помірковано важкої музики. А там де багато пауз і нюансів звуків буде помітно їх слабкість. Проте це найкращі спортивні вкладиші за якістю звуку що будь-коли у мене були.

Оцінка на Amazon – 3.5/5 (http://www.amazon.com/dp/B005B28DOM), моя оцінка – 9/10.

Недоліки

Зразу скажу що всі нижче названі недоліки набагато менш значні ніж переваги які ці навушники мають, але все ж таки.

Мабуть найбільше що дратує так це доволі слабкий прийом сигналу. Я переважно тримаю плеєр (використовую  Nokia Lumia 521) в біговому рюкзаку (Nike Cheyenne Vapor 2 Running Backpack або Nike Cheyenne Vapor Running Backpack) в зовнішній чи внутрішній кишені і все добре. Якщо ж помістити плеєр в район поясу (наприклад у FlipBelt) то сигнал пропадає. Також помітив що якщо носити плеєр на руці (у сумочці на трицепсі) то з лівої руки сигнал переривається, а з правої працює добре. Якщо ж просто тримати плеєр під час бігу то ловить нормально. Схоже тіло сильно блокує сигнал. Це підтверджується і тим що в залі я можу залишити телефон за кілька метрів і звук йде нормально.

Друга проблема це провід (він же антена) який іноді липне до шиї і заважає повертати голову. Ну тобто повернути то її можна, але враження таке що зараз висмикнеш навушник. Причому провід зроблено добре: він плаский і має замочок щоб його скорочувати, але ті хто пробував тренуватися з навушниками знають як провода іноді сильно липнуть до спітнілої шкіри.

З зовсім крихітних недоліків: нема сумочки чи коробочки для збереження навушників (а у дорожчих моделей є).

Також треба зазначити (хоче це і не є недоліком) що цю модель не надто зручно використовувати на велосипеді з двох причин. Перша це те що корпуса навушників що виступають з вух створюють багато шуму коли рухаєшся (при бігові такої проблеми нема бо швидкість не та). А друга причина – незручно користуватися кнопками на ходу.

Update 2017/09/30. Після кількох років використання і порівняння з іншими спортивними навушниками я і досі вважаю саме цю модель найкращою як мінімум для бігу. Варто зауважити що нестандартний роз’єм для зарядки з часом став найголовнішим недоліком – виключно для цих навушників потрібен спеціальний кабель (вдома, на роботі і для подорожей як мінімум – вже 3 штуки) коли інші пристрої (велокомп’ютери, ліхтарики, телефони, навушники) перейшли на звичайний micro USB.

Update 2018/07/01. І ось нарешті сьогодні після майже 4 років використання (по кілька разів щотижня) сьогодні навушники остаточно поламалися – зник звук у лівому навушнику. Поки утримаюся від покупки новішої моделі – в мене і так багато навушників вже накопичилося. Натомість перейду на JayBird BlueBuds X Sport для бігу і залу і буду вже чекати знижки на “справді безпровідні” спортивні навушники. Good bye sweet prince, я так вас любив!

Greg Bear. The Way / Грег Бір. Шлях (1984 – 1994)

 

 

Альтернативна реальність в якій СРСР продовжує існувати і так само продовжується холодна війна яка вже майже перейшла в гарячу стадію.

Людство в цілому показано як мурашник дурнуватих, заздрісних, зашорених і злобних істот, дуже неприємно.

Серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40415-the-way

Eon / Еон (1982)

На порозі неминучої ядерної війни до Землі долітає астероїд який після недовгого обслідування виявляється кораблем з дивно викривленим простором всередині (нескіченна труба в одній з камер, наприклад). Виявляється цей корабель відправлений у минуле людством майбутнього щоб врятувати самих себе.

І ось США, СРСР та Китай починають досліджувати цей корабель не припиняючи інтригувати та визвірятися одне на одного…

А на Землі тим часом усе вибухає – ядерна війна, і тепер дослідникам та солдатам що опинилися на астероїді нема куди діватися з нього.

Оцінка на Good Reads – 3.85/5 (https://www.goodreads.com/book/show/840278.Eon), моя оцінка – 3.5/5.

Eternity / Вічність (1987)

Ще не читав…

Оцінка на Good Reads – 3.86/5 (https://www.goodreads.com/book/show/116121.Eternity).

 

Legacy / Спадок (1994)

Ще не читав…

Оцінка на Good Reads – 3.75/5 (https://www.goodreads.com/book/show/172738.Legacy).

Peter F. Hamilton. Commonwealth Saga / Пітер Гамільтон. Сага Співдружності (2004-…)

 

 

Ну ось, нарешті фантастика від якої я не міг відірватися!

Це епічна наукова фантастика де в не дуже далекому майбутньому людство що розселелося на кількох десятках світів стикається з новими проблемами і викликами і має швидко приймати вірні рішення щоб вціліти як вид.

Без будь-яких сумнівів ставлю цю серію в один ряд з Dan Simmons. Hyperion Cantos / Ден Сіммонс. Пісні Гіперіона та Peter F. Hamilton. The Night’s Dawn Trilogy / Пітер Гамільтон. Трилогія Пришестя Ночі (1996-1999).

У книгах є і наукова частина з технічними деталями, є і містичні загадки і іншопланетні цивілізації, є і любовні лінії і навіть кримінальний детектив і теорія заговорів теж вплетена.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40740-commonwealth-saga

Pandora’s Star / Зірка Пандори (2004)

Книга знайомить нас з основними героями та нитками сюжету і трохи вводить в майбутнє людства: подорож крізь портали, десятки заселених людьми планет, продовження життя і впливові династії. Тут же ми знайомимося з детективною історією переслідування небезпечних фанатиків, з іншопланетними істотами що їх зустріли люди та деякими містичними загадками.

Обсяг книги дуже великий і діючих героїв дуже багато, і якщо вам не надто цікаво то важко буде слідкувати хто де і що робить. Я особисто не міг відірватися і мені все йшло легко.

За сюжетом людство випадково (що згодом ставиться під сумнів – а чи насправді так випадково?) помічає дві зірки які приховали за сферою Дайсона і відсилає на розвідку корабель. По прибуттю невідома сила сферу прибирає і людство раптом стикається з неймовірною небезпекою.

Останні кілька десятків сторінок це не надто вдалі спроби людства відбити несамовиту атаку і вціліти…

Оцінка на Good Reads – 4.2/5 (https://www.goodreads.com/book/show/45252.Pandora_s_Star), моя оцінка – 10/10.

Judas Unchained / Іуда звільнений (2005)

В цій книзі вже проглядає що при всій епічності і масштабності задумів автор не надто добре і не достатньо в деталях продумав завершення усієї історії.

Книга починається рівно з того місця де закінчується попередня: людство готується відбити атаку ворожих прибульців, багаті родини починають планувати втечу у разі поразки. Але додається і нове: угрупування начебто безумних фанатиків з першої книги що торочать про агентів Зорельота раптом виявляються праві. І агенти існують, і сам зореліт є нащадком праймів що атакують землян. Більше того: війну між людством і праймами розв’язав саме він через своїх агентів: відкривши простір у якому було ув’язнено прайміів.

У книзі дуже багато екшена, перестрілок та переслідувань. І сама книга має чималенький обсяг. Так, наприклад, остання сцена погоні (“наші” женуться через планети і портали за колоною Зорельота та його агентів) триває більше 60 сторінок. І все це доволі активно і дуже втомлює. Це як дивитися бойовик з нескінченними перестрілками та перегонами на машинах впродовж тижня по 2 години на день…

Але як би там не було книга так-сяк приходить до завершення, більшість сюжетних ліній просто обриваються без пояснень, ще значна частина дуже стисло і необгрунтовано завершується, а залишок не надто вдало зведено у такий собі хепі-енд. Проте прочитати було варто бо подібну історію не можна було лишати не закінченою, нехай навіть закінчено її було так собі.

Оцінка на Good Reads – 4.3/5 (https://www.goodreads.com/book/show/45244.Judas_Unchained), моя оцінка – 8/10.

 

Про сон, або скоріше про те як я не надто і люблю спати…

Прийшов час зізнатися в страшному – я не люблю спати…
Ну тобто як і усі люди я звісно хочу спати коли втомлююся і коли час, але я ніколи не розумів і досі не розумію усих тих картинок чи жартів де хтось не може довго-довго прокинутися, вимикає чи переводить будильник вперед, каже собі “ще п’ять хвилиночок” і таке інше. Усе життя, та і досі, я прикидався що мене ці жарти смішать, але я в найкращому випадку розумію про що в них йдеться… мабуть, але у самого такого мабуть ніколи і не було.
По-перше, якщо я не втомлений і спав хоча б 5-6 годин то прокидаюся доволі легко. Та і навіть коли прокидаюся втомленим то хоч приходити в тяму доводиться довше, але ніяк не 5 хвилин і близько – може пару хвилин у найтяжчому випадку. Єдиний випадок коли я вирішую продовжувати спати це якщо відчуваю себе страшенно розбитим після вчорашніх змагань чи тренування чи через те що пізно ліг і свої години ще не набрав.
По-друге, мені цікаво прокидатися. Попереду цілий день і чим раніше його почнеш тим більше цікавого і нового побачиш і тим більше встигнеш зробити. Особливо різво я прокидаюся якщо у мене на ранок запланована пробіжка – біг для мене поєднує фізичну активнисть з медитаціює і є одним з найприємніших способів проведення часу. Можна сказати що я з нетерпінням чекаю коли вже можна буде перестати спати і можна буде почати бігати.
Крім того сплю я не надто спокійно і впродовж усієї ночі крутюся навколо себе, перекручую ковдру і подушки і взагалі ніфіга не розкішно проводжу час.
А ще є такий глюк що коли я в стані “прокидаюся”, але продовжую лежати то починаються якісь прикольні глюки на зразок сну, але набагато більш емоційні – я бачу людей, місця і ситуації про яких вже забув, а емоції хитаються від безпомічного розпачу до відчуття жахливої втрати. Достатньо перележати пів-години щоб потім був поганий настрій на пів-дня.
Ну і до того ж у мене 100% відтворюється сценарій коли “переспавши” зайву годину отримую сильний головний біль.
Коротше я не є фанатом “поспати подовше”, хоча і вірю що деяким людям це подобається.
А у вас як?

Продукти на які варто звернути увагу:

Brooks Ghost GTX

 

Ціна

Та модель що у мене (перша в лінійці) вже давно не випускається, а на момент випуску коштувала $130, зараз можна знайти таку на розпродажах за $80, нова модель коштує $150.

Призначення та характеристики

Кросівки для непогоди (снігу, доща, холоду) з гортексовим покриттям і підсиленою підошвою.

Характеристики:

  • вага: 360 грамів
  • підошва: носок – 24 мм, п’ята – 36 мм, підйом – 12 мм.
  • покриття верху: гортекс

Враження

Власне ця модель є “підсиленою” для непогоди версією відповідних Brooks Ghost як, наприклад, Brooks Ghost 3. Покриття верху дійсно не пропускає воду, але і додає температури всередині кросівок (це може бути не зайвим на сильному холоді). Також гортекс дуже щільний матеріал і нозі не так вільно всередині.

Потовщена підошва також краде місце всередині і тому різниця з легшою версією дуже помітна.

Що ж стосується рельєфу підошви то насправді не такі вже ці кросівки і цупкі і в них теж доволі легко послизнутися на кризі. Хоча звісно тримаються за поверхню вони трохи краще за легшу версію.

Усе це додавання матеріалу зверху і знизу робить кросівки менш гнучкими. Особливо це помітно коли пробуєш бігти швидко – п’ятка трохи, але все ж таки відчутно відривається від підошви яка не може так швидко згинатися. Також на дистанціях від 20 км ноги вже помітно втомлюються від негнучкості – болять не лише гомілки, але і самі ступні. Не можу сказати що це велика платня за можливість бігати у проливний дощ чи мокрий сніг з сухими ногами, але на хорошу погоду ці кросівки нема ніякого сенсу одягати.

Кросівки у мене вже майже 3 роки і не показують слідів зношування взагалі.

Оцінка на Amazon -4.4/5 (http://www.amazon.com/gp/product/B006K6CYMU), моя оцінка – 8/10.

Недоліки

Крім вище згаданих ваги, тісноти, негнучкості підошви та підвищеної температури всередині (що логічно і очікувано) можу згадати такий недолік як шнурки що не бажають триматися у вузлі. Я досі використовую ті що були у кросівках і не знаю чи проблема чи в них чи в будові верху, але мені доводиться їх час від часу зав’язувати (кожні 10-15 км) бо який вузол я не в’яжу вони самі розв’язуються.

На сайті виробника

Новіша модель – http://www.brooksrunning.com/en_us/mens-ghost-8-gtx-waterproof-running-shoes/110200.html