Автор: Oleksandr Golovatyi

Василь Шкляр. Маруся (2014)

“… якщо сі доведе мати діло з москалем, ніколи-ніколи йому не вір. Особливо сі стережи його, коли в тебе свято, коли похорон, коли ти найменше очікуєш його нападу. Найдужче пильнуй – коли москаль пропонує замирення. Тоді не дрімай, тоді він нападе неодмінно…”

Читав (вірніше слухав куплену на АБУК) і просто іноді шокований був. Чим шокований? А тим як мало я знаю про ті часи та події про які йдеться в книзі. І додатково події які в ній відбуваються так нагадують, що коїться в Україні зараз.

Україна бореться за виживання і намагається протистояти ордам москалів як червоних так і білих. А москалі завжди однакові: брешуть, зраджують, крадуть, вбивають і катують, руйнують те що не можуть вкрасти.

І в той же самий час УНР тягне зі створенням української армії “щоб не розсердити Москву”, а коли на захист країни стає Петлюра та отамани кожного містечка та села – вже пізно і час вже втрачено.

Переважно книга оповідає історію легендарної Марусі (Олександри Соколовської) яка після загибелі трьох братів стала отаманшою і так ганяла що білих, що червоних, що СРСР розшукував її щоб помститися аж до моменту свого розвалу.

В книгу додано романтичну лінію яка наче і справді відбувалася і дійові особи книги є реальними історичними постатями.

Звісно не можна не відчувати гіркоту та розпач, але книга все одно дуже хороша і я її раджу.

Оцінки:

Mortal Hydration

Новий і маловідомий розчинний напій яких мільйони і який би нікому не був би цікавий якби не драма пов’язана з IronMan. Що за драма? А зараз розкажу.

Весь час, що я стартую IronMan на дистанції були доступні напої Gatorade, гелі Maurten та Pepsi і Red Bull. Ну і звісно вода та крига. Це все в США.

І ось нещодавно IronMan оголосили про нового партнера – замість Gatorade тепер буде ось цей раніше нікому не відомий Mortal Hydration.

Перша хвиля незадоволення була спричинена низькокалорійністю продукта та використанням цукрозамінника в ньому. Ось для порівняння:

Це дійсно виглядає не дуже добре тому що:

  1. Менше калорій. На дистанції потрібна вода, калорії та електроліти (сіль по суті). І Gatorade який по суті був розведеним цукром з барвниками, але задовольняв тим, що одночасно давав і воду і калорії. Новий же продукт має дуже мало калорій і тепер їх треба вживати додатково і окремо.
  2. Використання штучного підсолодження. Це просто феноменально безглуздо в цілому і навіть небезпечно під час тренувань на змагань. Смакові рецептори повідомляють мозку про надходження цукру, а насправді його там нема. І до того ж цей солодкий смак ускладнює прийом інших калорій до чи після напою.
  3. Вища концентрація солі. Вона не настільки велика, але у деяких людей чутливий шлунок і це може зіпсувати їм весь старт.
  4. Купити цей продукт не можна ніде крім як на сайті thefeed.com. І якщо хтось там регулярно не купує і хоче взяти лише цей продукт на пробу це виходить дуже дорого. Навіть на сайті виробника нічого крім яскравих (і чесно кажучи потворних) сторінок немає.

Коротше в обговореннях часто заключною думкою було уникати цей продукт і вигадувати якесь власне рішення. До того ж ті хто спробували продукт іноді згадували про неприємний металевий смак і надмірну солодкість.

Коротше я вирішив спробувати і купив “стартовий пакет” – 6 порцій з трьома смаками (гранат, лайм та манго) і для кожного з них звичайна та “солона” версія. І ось що маю сказати:

  • смак дійсно солодший ніж хотілося б, це взагалі найгірший елемент. Скажімо розчинний Precision Fuel & Hydration має суттєво більше калорій, але при цьому не є солодким на смак взагалі.
  • солоний варіант не такий вже і солоний, хоча знову ж таки PH 1500 для порівняння має більше солі, але не відчувається солоним.

Для себе поки що зробив такий висновок – уникати якщо можна, натомість брати гель і тут же пити воду. З сіллю гірше, але можна брати пігулки з собою.

Взагалі цей продукт мені найбільше нагадав Liquid IV Hydration Multiplier, але ось цей останній на мою думку краще і я б радше використовував його ніж Mortal.

Ну і купити можна ось тут – https://thefeed.com/products/mortal-hydration.

І коли я писав цей пост стало відомо, що в Європі IronMan буде використовувати продукти Precision Fuel & Hydration – заздрю.

LG Gram 16Z90Q (2022)

Дуже давно і довго в мене був улюблений лептоп Dell XPS 13 – він і виглядає чудово, і легкий, і потужний. Одне задоволення було ним користуватися як вдома так і в подорожах. Але як виявилося його найбільшим недоліком було те, що батарею він вимагав лише від Dell, а інакше відмовлявся працювати і вимикався. Заміна батареї коштувала якісь абсолютно безумні гроші, і тому останні пару років цей лептоп сидів у мене в гаражі, був постійно підключений в розетку і використовувався виключно для Zwift.

Я довго не купував собі заміну через те, що не дуже розумів який саме лептом мені потрібен, з якими характеристиками і чи потрібен взагалі. Для ігор купив собі Lenovo LOQ 15 і він у мене використувується замість десктопу – тобто завжди сидить на столі і підключений до розетки, також підключив до нього клавіатуру, мишу та великий монітор.

А для подорожей та читання інтернету у мене був Samsung Galaxy Tab S6 Lite який также доволі близький до ідеального: маленький, легенький, може видати на диво хороший звук і доволі продуктивний.

Але все ж таки хотілося більший екран, фізичну клавіатуру та справжню ОС. І до лінійки LG Gram я приглядався давно – мала вага та тривалий час роботи приваблювали найбільше.

Отже купив я собі цю модель 2022-го року ще рік тому (тобто у 2023-му), і після місяців використання можу щиро сказати, що задоволений своїм вибором. Хоча звісно і не без недоліків. Далі трохи подробиць:

  • Ціна. На момент написання повна ціна складає $900, я ж на якісь свята купив за $680. Причому через те, що це модель не нова її не можна знайти на сайті LG – я купив на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B09XH2W8WH).
  • Вага. Майже рівно 1 кг. Для такого розміру (16″) кожного разу дивуюся і радую коли беру його в руки.
  • Час роботи. Виробник каже про 20 годин, найоптимістичніша оцінка яку я бачив від самого лептопа – 13 годин. І це наче просто чудовий показник для великого екрану, процесору i7 та такої ваги. Але нюанс в тому, що довший час роботи досягається приглушенням яскравості екрану, і зменшенням енергоспоживання процесору. Проте це має сенс.
  • Екран… ну щоб відверто поганий то ні. І картинка детальна та насичена, але в цілому кольори якісь трошки штучні і наче затемнені. Я розумію, що це все можна налаштувати. Але я нічого такого робити не збираюся і на мою думку заводські налаштування могли б бути краще. Хоча на мій подив дуже багато схвальних відгуків саме стосовно екрану. Мабуть ці кольори з фабрики не дуже для мене особисто підходять.
  • Звук. Тут могло б бути набагато краще. Порівнювати з макбуками чи самсунгами (навіть таблетками) було б смішно, також помітно програє Dell та HP (з тих моделей що я ними користувався). Це в плані гучності – її не вистачає якщо ти не в тихому приміщені. Сама якісь звуку доволі хороша, скоріше холодна і безбарвна, але дозволяє як фільми дивитися так і час від часу музику слухати.
  • Пам’ять – 16 Gb DDR5, але її припаяно, тож додати не вдасться. Може бути великим мінусом для певних потреб.
  • Диск – 256 Gb, це мало як щось дійсно треба робити на лептопі, але і замінити буде доволі просто за необхідності.
  • Відео – вбудоване. Тобто для простих ігор, або на низьких налаштуваннях. Проте я грати на ньому не планую. І також у LG можна знайти подібну модель, але з сучасною відеокартою – це додасть до ціни $$800-1000.
  • Клавіатура – доволі зручна, сліпий набір переважно працює як треба. Пару кнопок не на своїх місцях, але значно приємніше набирати текст ніж з екрану.
  • Зовнішній вигляд. Непримітно, але стильно. Чорний тонкий паралелепіпед, майже як Lenovo ThinkPad які і знамениті таким дизайном, але тонший в кілька разів. Пластик не захапується, проте сліди від пальців все ж таки зблизька помітно.

AndaSeat Kaiser 3 Series

Кресло для комп’ютерних ігор (а в моєму випадку для роботи за комп’ютером) яке я купив через рекомендацію на одному з українських спеціалізованих YouTube-каналів. Тоді якраз був сезон свят і через це були певні знижки. Оглядач сказав, що кресло йому настільки сподобалося, що він купив ще одне для співробітника.

Повна ціна на момент написання (на сайті виробника – https://www.andaseat.com/products/andaseat-kaiser-3-series-premium-gaming-chair) складає $450, що звісно дуже багато за кресло. Зі знижкою воно вийшло мені в $390, це теж не мало.

До того у мене дуже довго (можливо навіть з 2014-го як переїхали в поточне житло) було крісло з IKEA, ось таке – MARKUS office chair, Vissle dark gray – IKEA. Воно хороше, але теж не дешеве. Проте якщо економія в майже $150 для вас важлива – беріть з IKEA, навіть не сумнівайтеся.

Крісло ж від AndaSeat знаходиться в іншому класі. По-перше, якість як на дотик так і на вид усіх матеріалів (обшивка, пластик, метал) – просто чудова. По-друге, крісло важкувате, але саме це і приємно коли сидиш в ньому – інерційність наче додає комфорту. Усі ручки, усе що регулюється і повертається зроблено якісно, усім цим приємно користуватися і нічого не розхитується та не розкручується.

Користуюся кріслом вже більше пів-року і досі воно відчувається як абсолютно нове. Я його власне під себе налаштував в перший же день і після того нічого здається і не міняв. А подушка під шию так взагалі така зручна, що я прямо радію кожного разу як відкидаюся на неї.

Можу порадити це крісло абсолютно щиро (якщо звісно у вас є можливість таке собі придбати). У виробника на вибір є кілька кольорів серед яких і білий, і рожевий. Я вибрав собі чорний і задоволений. Але якщо буду брати ще одне для Олени (у неї зараз якесь відносно не дороге ігрове, якась копія більш дорогого скоріш за все) то можливо візьму темно-помаранчове – на фото дуже круто виглядає, а в реалі не відрізняється від того, що на фото. Ну принаймні для чорного кольору не відрізняється.

Microsoft Xbox Series X

Свого часу у нас був і XBox 360, а потім і Xbox One. А через якийсь час (більше року використання) я кожне з них продав. І думав вже більше не буду купувати собі ігрових приставок взагалі. Але чув схвальні відгуки від власників консолей нового покоління, а разом зі святами прийшли і знижки. І власне за знижкою в $160 (тобто заплатив $340 плюс податки замість повної ціни в $500) таки купив собі модель з 1TB. Що дивно знижка ця була на сайті Lenovo, але коробка прийшла як від Microsoft.

Перерви у кілька років не вистачило щоб забути як усім цим користуватися. І треба сказати, що інтерфейс суттєво поліпшили – одразу зрозуміло де що, користуватися дуже просто і все виглядає логічно та інтуітивно.

Ми не так щоб завзяті гравці, але той же сезон знижок подарува багато вибору купити ігри за дуже низькі ціни (скажімо неймовірно класну Hellblade: Senua’s Sacrifice я купив за $2), тож підкупив кілька ігор. Олена звісно одразу встановила старезну Age of Booty :D

Що ще сказати? Покупкою неймовірно задоволений, хоча граю може раз на пару тижнів (Олена частіше). Поки на цьому все.

Adidas 4DFWD 2 Running Shoes

Перше і головне – не зважаючи на словосполучення Running Shoes (тобто “бігові кросівки”) в назві моделі ці кросівки не є найкращим вибором для бігу початківець ви чи бігун з досвідом.

Чому ж тоді я їх купив і пишу про них взагалі? Причина в технології 4DFWD від Adidas – це абсолютно унікальна технологія виготовлення підошви яка не має аналогів у жодного з конкурентів.

З першого погляду (і більшість оглядачів чомусь саме так і кажуть) це підошва яку надруковано зі спеціального матеріалі за допомогою спеціального 3D-прінтера. Круто, технологічно, але нічого нового, чули вже про 3D принтери для усього на світі включно з будинками та ракетами. Але це буде не вірно! Суть технології в тому, що за допомогою спеціального лазеру (не будемо вдаватися в деталі) підошва наче витягується з місткості з рідким матеріалом і цей “лазер” міняє консистенцію матеріалу на рівні поверхні. Тобто це не як 3D який нарощує матеріал шарами з низу до гори. І такий підхід дозволяє створювати абсолютно не можливі зараз форми та конфігурації та використовувати матеріали з якими не може працювати принтер.

І таким чином моя головна причина покупки була в тому, що я зацікавився цією технологією і хочу її підтримати. І друга причина – кортіло спробувати як же воно відчувається і чому не стало проривом саме для бігових кросівок.

Технологія дорога і кросівки відповідно дуже дорогі (повна ціна – $250), але я дочекався акції і придбав свою пару за $90.

Кросівки виглядають дуже добре ззовні, вони комфортні і підошва м’яка та пружна коли в них просто ходиш. Проте мені не дуже підходить така форма верху (тобто цільний шматок матеріалу) і я навіть витягнув шнурки і лише так можу їх носити щоб мені нічого на верху стопи не передавлювало. Але якщо у вас не дуже висока “дуга” стопи як у мене то буде зручно і зі шнурками.

А чому ж в них не бігати? Справа в тому, що уся пружність і м’якість зникає під час бігу миттєво і кросівки відчуваються як наче вони мають тонку, але доволі тверду підошву. Тобто “арматура” підошви хоча і приймає на себе певне навантаження, але швидко досягає межі. Можливо для бігуна з дуже малою вагою вони будуть працювати краще, але навіть такі не бігають в цій моделі.

І відповідно під час відштовхування підошва не повертає енергію і відчувається як наче біжиш у кедах. Тобто як це не дивно, саме недостатня кількість матеріалу підошви створює такий ефект.

Проте хочеться щоб і ця, і інші поки що не традиційні технології розвивалися б і далі, щоб ринок та інновації не крутили по колу одні й ті ж ідеї роками.

На сайті виробника – adidas 4DFWD 2 Running Shoes.

Bose Sleepbuds II

З назви видно, що це навушники-вкладиші призначені для сну. І якщо для вас ця концепція не дивна то мушу сказати, що сам продукт через його специфіку та різні деталі є дуже дивним.

І перше мушу загадати, що ці навушники в мене вже більше півтора року на момент написання, але я все ще не можу вирішити чи це потрібний продукт, чи якась маркетингова вигадка не потрібна насправді. І причина чому я вирішив написати про ці навушники – огляд китайської підробки від Anker (Soundcore Sleep A20 — нові навушники для сну від Anker).

Дуже хороший огляд навушників можна знайти ось тут – Bose Sleepbuds II review | TechRadar. Я практично з усім погоджуюся, а далі перелічу важливі та дивні деталі:

  • Повна ціна на момент виходу складала $250, це неймовірно багато. І собі я дочекався знижку і купив за $200, але все одно вважаю, що це дуже дорого.
  • Комфорт – немає навіть з чим порівнювати. У Bose взагалі з комфортом неперевершено (принаймні для мене), і тут прямо якась нова вершина. При цьому навушники дуже пласкі і легкі (1.4 грами один) щоб можна було спати на боку і не мати через це ніяких проблем.
  • Шумоподавлення теж традиційно для Bose просто неймовірно. Навушники дуже добре перекривають діапазон людського голосу і побутової електроніки. Тобто стає дуже тихо. Я їх ніколи не тестував і не збираюся випробувати в будь-яких інших умовах крім спальні (ну може ще десь в подорожі спробую і тоді додам оновлення).
  • Навушники не можуть відтворювати аудіо. Так, це навушники для сну і музику через них не послухаєш. Проте вони можуть відтворювати “шуми” з невеличного набору. Для цього конкретний шум треба буде вибрати у додатку на смартфону і бібліотека там доволі дивна – наче і шум, але не білий шум. Якась музики місцями, торохтіння. Проте приємно.
  • Навушників нема на сайті виробника і знайти сторінку продукта можна лише через сайт підтримки (ось вона – Bose Sleepbuds™ II | Bose Support). Схоже навушники зняли з виробництва, але коли і чому не зрозуміло. До того ж їх досі можна придбати на Amazon – Amazon.com: Bose Sleepbuds II.
  • Додаток на смартфон для Android також відсутній в магазині Google і його можна встановити лише викачавши на смартфон apk (посилання є на тій же сторінці згаданій вище).
  • Відтворення шуму можна налаштувати щоб воно вимикалося через якийсь час (з інкрементом в 30 хвилин). Гучність також можна регулювати.
  • Жорсткий чохол на диво великий, дивно відкривається і при своїх розмірах має лише 30 годин додаткового заряду. Та і то мені здається неправдою.
  • Самі навушники мали б тримати більше 10 на одній зарядці, але з мого досвід цей час ближче до 6 годин.

В комплекті йде абсолютно не потрібна та не зручна сумочка для жорсткого чохла, кабель зарядки (USB-A в USB-C), та три розміри гумових накладок.

Що стосується того чи варто воно і чи став сон краще. Коротка відповідь – ні, якщо у вас поганий сон (а у мене від дуже поганий, читайте тут – Про сон, або скоріше про те як я не надто і люблю спати…) то він так і лишиться поганим, але буде поганим в тиші. Проте з іншого боку засинати трошки легше і особливо добре вони діють коли в середині для є можливість чи необхідність поспати 10-15 хвилин (це дуже усі сучасні лікарі радять). І на мою думку ці навушники більше корисні будуть тим хто не може спати без якихось шумів.

Hellblade: Senua’s Sacrifice

Давно не писав нічого про ігри, та власне давно не грав у щось таке – нічого з нових ігор не подобається особливо, припинив за цим усім слідкувати і крім Civilization час від часу ні у які “великі” ігри не граю. Переважно граю на Board Game Arena у прості настільні ігри.

А тут кілька місяців тому купив новий ХBox X і час від часу купую ігри виключно на розпродажі. Ось так ця гра до мене і потрапила: купив її за $2 (повна ціна $30). І гра виявилася просто чудовою! До речі вона 2017-го року, але виглядає дуже добре навіть зараз (пишу це у лютому 2024-му і граю на 65″ телевізорі).

Це пригодницька гра (сайт гри – hellblade.com) з видом від третьої особи. Неймовірно красиві краєвиди та локації, нордична тематика, не надто складні задачі та час від часу бійки з ворогами. Вороги не так щоб дуже сильні, але виглядають справді круто і трошки лякають.

Але найкраще в цій грі – звукова складова. Постійне різноголосся на фоні в якому іноді чути підказки чи вказівки, попередження і таке інше.

Гра затягує атмосферою, іноді доводиться деякі місця проходити кілька разів, але, повторюся, воне не така щоб дуже сильно складна.

Гра в Steam – Hellblade: Senua’s Sacrifice у Steam.

Гра в XBox – Buy Hellblade: Senua’s Sacrifice | Xbox.

Оцінки:

Topo Specter

Бренд Topo не надто відомий широкому загалу, але має своїх щоб не сказати фанатичних прихильників майже як Altra. Особливість бігового взуття Topo знову ж таки близька до особливостей кросівок від Altra (наприклад Altra Duo чи Altra Instinct) – це широка (радше дуже вільна) частина верху в якій розміщуються пальці.

І ця модель про яку я читав дуже багато схвальних відгуків відчувається саме так на нозі: пальцям взагалі нічого не заважає і здається там навіть матеріалу ніякого нема. Проте ззовні матеріал щільно обтягує стопу.

Верх надзвичайно легкий і дуже добре дихає, навіть занадто добре якщо враховувати прохолодну погоду у нас тут на момент написання. Проте на літо це чудовий верх.

Язичок не дуже м’який, але ніяк не заважає і просто забуваєш про нього.

Що стосується шнурівки то навіть мені хто любить щоб кросівки сиділи доволі вільно (практично усі свої кросівки я знімаю/одягаю не розшнуровуючи і навіть без ложечки) довелося затягувати шнурки і фактично кросівок тримається на нозі лише верхньою частиною шнурівки. Але при цьому кросівок не рухається і не “плаває”, що дає доволі дивне поєднання свободи та фіксації.

Підошва ж доволі дивна і довелося звикати. Перші пару пробіжок мені не сподобалося, але потім я зрозумів і відчув, що кросівки найкраще себе показують якщо ступати на носок (або хоча б на середню частину стопи) навіть коли біжиш повільно. Якщо ж приземлятися на п’яту то уся підошва відчувається просто “цеглиною” гуми (я знаю, що то далеко не гума).

Отже якщо бігти правильно то підошва стає одночасно і м’якою, але й зберігає пружність. Доволі приємне відчуття.

Що стосується темпу бігу то як на мене ці кросівки для тих у кого середній розслаблений темп доволі високий. Якщо ж ваш повільний біг геть повільний то є кращі варіанти (скажімо Saucony Triumph, ASICS Novablast 3, Asics Gel-Nimbus Lite 2, або ще краще New Balance Fresh Foam More v3). Коли темп підвищується то кросівки хоча і не заважають, але не відчувається щоб і допомогали якось.

В цілому мене трошки дивує, що цю модель так усі хвалять – я просто не розумію її переваг чи зручностей крім хіба що простору для пальців ніг. Як на мене це доволі середні (не погані, але і не найкращі в класі) кросівки схожі скажімо на Brooks Ghost чи Saucony Ride. Хоча, повторюся, якщо у вас середній темп бігу вищий ніж у початківця, а швидкі інтервали ви не бігаєте то може і має сенс.

При цьому ця модель коштує $160 (на сайті виробника – Topo Athletic Specter – Performance Trainers for Men). Я свою пару купив по акції за $100 і якби заплатив повну ціну то був би сильно розчарований.