Бігові шкарпетки

Я дуже довго (в прямому сенсі кілька років) думав написати подібний пост. Не за один раз написати, а поступово доповнювати його і додавати різні моделі та мої враження від них.

Для не бігунів це може здатися дивним – шкарпетки вони і є шкарпетки, про що тут можна писати? Але насправді бігові шкарпетки (так, є шкарпетки створені спеціально для бігу) різняться не лише за ціною та матеріалами, але навіть їх конструкція, те як матеріали поєднано і деякі інші нюанси не лише роблять шкарпетки дуже різними, але і навіть створюють певну спеціалізацію стосовно погоди, дистанції, поверхні, тощо.

Писати тут буду лише про шкарпетки які я сам використовую і які вважаю вартими уваги.

Рейтинг шкарпеток для тренувань:

  1. Under Armour Run Cushion
  2. Balega Hidden Comfort
  3. Balega Support Quarter
  4. Feetures Elite Max Cushion
  5. CEP Athletic Performance
  6. Balega Blister Resist
  7. Injinji Midweight Minicrew
  8. Balega Silver
  9. Swiftwick Aspire

Рейтинг шкарпеток для триатлону (тобто якщо в них робити вело і біг):

  1. CEP Athletic Performance
  2. Balega Hidden Comfort
  3. Balega Support Quarter
  4. Balega Silver
  5. Feetures Elite Max Cushion
  6. Swiftwick Aspire
  7. Balega Blister Resist
  8. Under Armour Run Cushion
  9. Injinji Midweight Minicrew

Рейтинг шкарпеток для змагань:

  1. Balega Hidden Comfort
  2. Balega Support Quarter
  3. Feetures Elite Max Cushion
  4. CEP Athletic Performance
  5. Injinji Midweight Minicrew
  6. Balega Silver
  7. Swiftwick Aspire
  8. Balega Blister Resist
  9. Under Armour Run Cushion

Рейтинг шкарпеток для непогоди:

  1. Under Armour Run Cushion
  2. CEP Athletic Performance
  3. Balega Support Quarter
  4. Feetures Elite Max Cushion
  5. Injinji Midweight Minicrew
  6. Balega Blister Resist
  7. Balega Silver
  8. Balega Hidden Comfort
  9. Swiftwick Aspire

Рейтинг шкарпеток для трейлу:

  1. Balega Support Quarter
  2. Under Armour Run Cushion
  3. Feetures Elite Max Cushion
  4. Injinji Midweight Minicrew
  5. Balega Blister Resist
  6. Balega Silver
  7. Balega Hidden Comfort
  8. CEP Athletic Performance
  9. Swiftwick Aspire

Рейтинг шкарпеток для холодної погоди:

  1. Under Armour Run Cushion
  2. Balega Blister Resist
  3. Balega Support Quarter
  4. Feetures Elite Max Cushion
  5. CEP Athletic Performance
  6. Injinji Midweight Minicrew
  7. Balega Silver
  8. Balega Hidden Comfort
  9. Swiftwick Aspire

Balega Hidden Comfort

Саме з цих шкарпеток можна сказати і почалася спеціалізація – свого часу (у 2012-му році) багато спортивних журналів (триатлон, біг) писали про цю модель. Це було дивно, але шкарпетки дійсно вийшли дуже вдалими і я в ті роки бачив, що дуже багато людей почали в них бігати.

Що ж такого спеціального в них? Вони невагомі, дуже тоненькі у верхній частині, але помітно товщі та м’якіші на підошві. Шкарпетки не відчуваються на нозі взагалі, не зсувуються, не беруться складками, не натирають, дуже добре себе показують навіть коли наскрізь мокрі.

Недоліком я назвав би те, що шкарпетки не обтягують ступню щільно і тим самим не створюють враження готовності викладатися щосили. Тобто вони за сьогоднішніми мірками є “розслабленими”.

Варто також відзначити неймовірну живучисть – у мене здається досі є і досі у хорошому стані пара куплена ще у 2012-му.

Зараз вони коштують $16 за пару, що для спортивних шкарпеток дуже не дорого. На сайті виробника – Hidden Comfort No Show Tab (balega.com).

Balega Support Quarter

Мені на момент написання дуже сильно подобається ця модель і вона є однією з найбільш улюблених для мене.

Шкарпетки просто приємно одягати – вони одночасно і щильно сидять, але при цьому ніде не спричиняють дискомфорту. Тобто створюють те саме враження готовності щоб викладатися.

Ця модель є доволі тоненькою, але при цьому достатньо щільною. Можливо не найкращий вибір для дуже спекотної погоди, але в усьому іншому ці шкарпетки дуже добре підходять для будь-якого бігу. Вони (власне як і усі шкарпетки Balega) ніде не натирають, не утворюють брижі, не перетягують нічого.

Головним і мабуть єдиним недоліком можу назвати те, що у порівнянні з деякими іншими моделями ці шкарпетки швидше протираються (і все одно ми говоримо про місяці використання). У мене нігті великих пальців протирають дірки, але шкарпетки ці мені настільки подобаються, що я їх зашивав і далі використовував як нові.

Повна ціна на момент написання складає$22 і я вважаю її виправданою. На сайті виробника – Support Quarter (balega.com).

Balega Silver

Виробник позиціонує ці шкарпетки як компресійні, що для мене доволі дивно. Чесно кажучи я вважаю цю модель просто новішою і не такою розслабленою версією класичних Balega Hidden Comfort.

Ця модель дійсно щильніше сидить на нозі, але при цьому якщо порівнювати з компресійними моделями інших виробників то тут компресія відсутня як на мене. В усьому ж іншому це звичайні шкарпетки Balega (тобто можу їх радити щиро) – м’які навіть там де тоненькі, товща підошва, непомітні на нозі.

Повна ціна в $20 (на сайті виробника – Silver No Show Tab (balega.com)) доволі виправдана, але я не бачу особливих переваг у порівнянні зі згаданими вище Balega Hidden Comfort.

Balega Blister Resist

Ось ця модель призначена для запобіганню натирань дійсно варта уваги якщо у вас є такі проблеми. Як і усі моделі від Balega ці шкарпетки тоненькі, добре обтягують ступню, але при цьому дуже м’які і мають потовщену підошву. Але у порівнянні з іншими моделями матеріал тут значно щильніший і має якісь додавання щоб запобігати натиранням.

Для мене, окільки натирання не є типовою проблемою як правило, ці шкарпетки є просто більш щільною та трошки теплішою версією Balega Hidden Comfort чи Balega Silver. Але безумовно можу радити їх навіть якщо натирання не є проблемою для вас.

Ціна в $20 (на сайті виробника – Blister Resist No Show Tab (balega.com)) безумовно виправдана, особливо якщо враховувати, що ці шкарпетки можуть запобігти серйозних пролем. І стосовно живучості – ця модель буде у вас у використанні кілька років.

CEP Athletic Performance

За $19 маємо відносно тонкі, але щільні шкарпетки з пом’якшеним прошарком на підошві, навколо п’яти та пальців. Головний фокус цих шкарпеток (та і інших моделей у виробника) зроблено на їх компресійній якості – вони трошки стискають стопу, що теоретично покращує кровообіг і має допомагати на довгих дистанціях та запобігати болей після.

Я переважно використоував ці шкарпетки для змагань через те, що вони доволі яскраво виглядають, але нічого не заважає і тренуватися в них хоч щодня. Тримаються вони доволі довго, тому хоч ціна і може здатися високою, але унікальна фіча компресійності та більша “витривалість” довготерміново виправдовує її. І головне, що компресійна їх якість може і не допомагає насправді, але і не заважає ніяк і те, що шкарпетки не соваються і не перекручуються є важливим.

Через те, що шкарпетки сидять щільніше може стати певною проблемою одягти їх скажімо в транзитній зоні триатлону, але якщо призвичаїтися то це можна робити доволі швидко.

На сайті виробника – The Run Mid Cut Compression Socks 4.0 for Men | CEP Sportswear – CEP Compression.

Feetures Elite Max Cushion

Серед бігунів (принаймі в США) цей бренд бігових шкарпеток є чи найльш відомим і різні моделі цього виробника можна знайти в різноманітних списках (найкраще з…, ідеї на подарунки для … і так далі) та рекомендаціях.

У мене є кілька моделей цього бренду і в першу чергу треба зазначити якість в плані сенсорних відчуттів – їх шкарпетки не лише приємно носити, але і просто брати в руки приємно. Ця конкретно модель ледь трохи має компресію, але при цьому є досить тоненькою. Під п’ятою та пальцями матеріал трохи м’якіший, але зовсім трохи.

Мені ці шкарпетки дуже подобаються, але для змагань я би застерігся їх радити – вони трошки більш щільні ніж хотілося б і у теплу погоду можуть бути занадто жаркими.

Недоліком також треба вказати, що це не ті шкарпетки які у вас будуть “жити” роками – на мені вони протираються (знову ж таки в першу чергу нігтями великих пальців), а через те, що вони доволі тоненькі зашивати їх багато разів не вийде.

Ціна у $18 для такої якості як на мене виправдана. На сайті виробника – Elite Max Cushion Low Cut | Feetures.

Injinji Midweight Minicrew

Ці шкарпетки мене (і не лише мене) вразили як своїм незвичним виглядом так і функцією яку вони обіцяли, а саме – запобігання натирань специфічно в районі пальців. І вони дійсно працюють! Я коли лише починав бігати довгі дистанції і ще не підібрав собі моделі кросівок які мені найкраще підходять часто крім звичних місць на стопі натирав кінчики пальців, або навіть різав сусідні пальці нігтями. І так – нігті були обрізані, просто дистанція “накопичує” мікроушкодження яке і виливається в поріз.

В цих шкарпетках усі проблеми зникли і я навіть кілька марафонів пробіг у них – боявся щоб не натерти нічого.

Серед недоліків в першу чергу треба вказати, що ці шкарпетки дуже швидко (у порівнянні з деякими іншими моделями згаданими в цьому дописі) протираються. І другий недолік – ніякої спеціальних ущільнень чи пом’якшень в районі пальців чи п’яти.

Але ціна в $15 (на сайті виробника – Run Midweight Mini-Crew (injinji.com)) робить цю модель ще більш привабливою, дуже раджу.

Swiftwick Aspire

Конкретно цю модель як шкарпетки для змагань радять доволі часто (спортривні журнали та спеціалізовані блогери), тому я не міг пройти мимо і не спробувати і собі.

Головна характеристика для мене це майже повна відсутність пом’якшень – шкарпетки дуже тоненькі, підошва не щільніша і не товща. Вони як на мене потрібні коли треба просто щось мати між шкірою ступні та кросівком. І якщо для вас запобігання натирань чи якась додаткова м’якість не є обов’язковими вимогами то можете спробувати цю модель.

Також мушу сказати, що Swiftwick є доволі популярними серед велосипедистів (але звісно ті що закривають гомілки). І у мене є кілька пар. Вони хоча так само нічого не додають (хоча і є трохи щільнішими), проте на велосипеді мають більше сенсу.

Ціна в $17 як на мене трошки зависока. На сайті виробника – ASPIRE Zero Tab – Firm Compression, No Show Running Socks | Swiftwick.

Under Armour Run Cushion

Що дивно з цими шкарпетками так це те, що їх неможливо знайти на сайті виробника, але вони є, наприклад, на Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B07KPW5WL4. Мені здається, що цю модель вже не випускають, а те що продається то старі запаси.

Отже за $20 маємо надзвичайно комфортні шкарпетки – вони і обтягують ногу (особливо у верхній частині), але при цьому дуже м’якенькі (особливно на підошві). Їх одягати і бігати в них одне задоволення. До того ж вони добре виглядають на нозі і мають сподобатися тим, хто любить високі шкарпетки. Але варто зазначити, що товша підошва дійсно додає обсягу і скажімо якщо у вас дуже “тугі” кросівки для змагань то ці шкарпетки ускладнять процес одягання, а може і спричинять дискомфорт якщо буде занадто тісно у них.

Недоліком я мушу назвати те, що шкарпетки ці не надто витривалі. Майже миттево нігті великих пальців протерли дірки. Я їх кілька разів зашивав і не відчув втрати функціональності, але нарешті вони порвалися так, що я вирішив їх викинути.

Як на мене для спокійного бігу чи прохолодної погоди це чи не найкращі шкарпетки.

Profile Design Race+ Armrest Kit

На моєму велосипеді для триатлону (BMC Timemachine 01) передвстановлені “ріжки” (тобто аеро-динамічний лежак) від Profile Design, але підставки під руки різняться від цих про які зараз пишу.

Ось такі підставки йдуть на велосипедах BMC Timemachine у стандартній поставці

На світлині вище видно, що підставки доволі широкі. Також подушки на них доволі м’які (схожі на піну з пам’яттю). І такі підставки насправді дуже добре підходять для того щоб почати з них.

Але з часом мені стало не подобатися, що подушки на підставках просякають вологою, а ще те, що руки не фіксуються на підставках ніяк. Тому і вирішив спробувати вужчі підставки від того ж виробника.

При повній ціні в $72 (я знайшов купон на знижку і купив за $61) маємо пластикові (оригінальні металеві) значно вужчі підставки та подушки з якоїсь м’якої гуми. Але матеріал не такий, що в ньому може назбируватися рідина взагалі.

Встановити їх було надзвичайно легко. І перший раз коли я їх використовував (на станку у приміщені) то подумав, що мабуть маю їх розвернути під кутом. Але вже під час другого тренування зрозумів, що мені зручно коли підставки ці встановлені рівно в ту саму позицію, що й оригінальні.

І в цілому ці підставки не лише надійніше тримають руки в позиції, але і виявилися більш комфортними. Тому це простий апгрейд велосипеда який я можу порадити.

На сайті виробника – https://profile-design.com/products/race-armrest-kit-1.

Surpas Pursue Speedsuit LD

Скажу одразу – при ціні в 450 євро на момент написання (близько $600) цей костюм не те що я можу чи навіть хочу радити навіть якщо він дійсно неймовірно чудовий. У мене ж він опинився завдяки тому, що я його банально виграв в інтернет-розіграшу. І сам би я стільки не платив за три-костюм. І в цілому як на мене усе що пов’язане з цінами в триатлоні (як обладнання так і вартість стартів) давно вже перетнуло межу розумності.

Що ж таки являє собою цей костюм від бренду який рекламує сам Крістіан Блюмефельд? В першу чергу виробник (раніше відомий під іменем Trimtex) – це бренд з Норвегії якій розробляє і матеріали і в цілому костюм використовуючи науковий підхід (тобто збирають і аналізують дані). В результати як вони кажуть маємо неймовірно комфортний костюм з матеріалу який не затримує воду, дає шкірі дихати і навіть охолодує в спеку.

Перед своїм великим стартом на якому я був у цьому костюмі (IronMan 70.3 Washington) я у ньому поплавав одне тренування і зробив одне тренування на велотренажері. І моє перше враження – розчарування.

Але ще навіть до того треба сказати, що костюм доволі незвично відчувається і виглядає на тілі. Його бокові панелі на стегнах та сідницях розтягуються і стають майже прозорими (так і має бути), шия доволі висока і туга, а плечі (тобто шви) зроблені на диво близько до шиї. Я навіть спочатку подумав, що це не мій розмір. Але потім подивився фотографії на їх сайті і побачив, що на моделях у них костюм десь так і виглядає.

Що стосується плавання, то костюм на диво тугий в плечах, мені на старті довелося підтягувати рукава повище щоб зробити “запас” матеріалу під руками. До того ж шви під руками, а особливо той, що зі сторони спини за годину плавання дуже неприємно мені надавили під рукою так що я ще майже день це відчував. І критично важливо для плавання правильно розташувати комір шиї та замочок щоб ніде нічого не тиснуло і не перетискало. Мені особисто треба підтягувати перед костюма повище.

Що стосується вело – відчувався на тренажері як звичайний костюм.

А ось на старті я зрозумів, що це такий собі “костюм Франкенштейна” – верхня частина зручна на вело і в аеро-посадці в ньому дійсно зручно і комфортно і не хочеться з аеро позиції виходити. І при цьому костюм дратував трохи в паху, було таке відчуття що натираю собі в складках навколо паху. Але потім виявилося, що нічого не натер.

Під час бігу я оцінив низ – його просто не відчуваєш, ніде нічого не заважає, не муляє. Я не відчув щоб костюм був якийсь надзвичайно прохолодний, але під час старту не було особливо спекотно. І в цілому він дійсно показує себе як високоякісний костюм.

У підсумку – дійсно топовий костюм який я не раджу купувати. І хоча я не так щоб багато костюмів мав проте на мою думку за співвідношення ціни та якості важко побити Castelli Free Sanremo 2 (який якраз я можу радити). Та навіть Zoot LTD TRI Aero FZ, а особливо якщо купувати його за ціну для “членів команди” на мою думку є кращим вибором.

Проте якщо ви готові платит за додатково виграні секунди (а можливо і хвилини) будь-які гроші то цей костюм може бути виправданим для вас вибором.

На сайті виробника – Pursue Speedsuit LD Men | Surpas (surpasofficial.com).

Wahoo TICKR X Heart Rate Monitor

Доволі тривалий час я користувався датчиком серцебиття від Garmin (Garmin HRM-Tri) щоб лишатися в екосистемі одного виробника. Та і до того ж їх точність та набір характеристик роблять саме модель від Garmin такою, що її рекомендують найчастіше. Але була одна проблема – із заміною батарейки (для чого було треба розкручувати корпус на чотирьох гвинтах) поступово втрачалася ізольованість від води і в якийсь момент датчик просто припиняв працювати. У мене так власне зламалися 2 датчики від Garmin після буквально двох замін батарей у кожному.

І як я з’ясував це доволі типова проблема яка була не лише у мене. Тому і вирішив спробувати аналогічний продукт від Wahoo. За ціну в $80 (на сайті виробника – TICKR X Chest Heart Rate Monitor and Workout Tracker | Wahoo Fitness) маємо датчик з яким можна так само плавати і який має динаміку бігу як і найдорожча модель від Garmin.

До того я вже доволі довго користувався (в основному на велотренажері) датчиком Wahoo TICKR Heart Rate Monitor і з подивом побачив, що ця модель має не сумісний ремінь. Ну та зрозуміло – виробник хоче щоб компоненти купували окремо. Ну таке.

Що стосується комфорту – мені навіть трошки більше подобається ніж Garmin, якось менш помітний і про нього легше забути. До того ж батарейку заміняти дійсно значно легше і порушити водонепроникність не так легко. А враховуючи помітно нижчу ціну можу порадити саме цю альтернативо для триатлону чи плавання.

Zone3 Vanquish

Після того як мій гідрокостюм Blueseventy Helix почав показувати все більше ознак старіння (а саме почала з’являтися все більша кількість дрібних поривів які я старанно заклеюю) виникло бажання купити новий. І чому б не спробувати якусь іншу модель подібного класу? А тут якраз і знижка була: на момент покупки повна ціна костюма складала $895 (на момент написання $627 – Vanquish Wetsuit – Zone3 USA), я ж купив за $447.

Купив цю модель не лише через ціну звісно. Читав огляди та порівняння і доволі часто саме цю модель згадували як дуже комфортну. Що виявилося правдою – костюм дійсно найкомфортніше, я би навіть сказав “найм’якіше” сидить на мені у порівнянні з іншими моделями які у мене були.

Але перед тим як писати про те що мені подобається згадаю один велетенський недолік, а саме – мені костюм дуже сильно натирає шию, аж прямо до крові пару разів. Тому зараз я наклеюю на шию терапевтичну смугу – просто лубриканта недостатньо. Чи в тому причина, що я не правильно піднімаю голову, чи це дійсно вада костюма сказати не можу.

Ну а тепер про те що подобається чи відмінно:

  • Матеріал неймовірно тонкий та еластичний, особливо це помітно на руках – в товщину паперу іноді здається.
  • Руки і плечі зроблено з одного шматка матеріалу, а отже менше швів і краще облягає.
  • Костюм дуже легко і швидко знімати у порівнянні з тим усім що було у мене до того.
  • Різниця в товщині панелей на ногах, животі та руках дійсно відчувається.
  • У цьому костюмі я вперше відчув що повертаюся коли гребу з боку в бік – як правило костюми хоча і тримають вище у воді, але трошки перетворюють на негнучку дровиняку.

З такого собі:

  • Костюм помітно тонший і холодніший за той же Helix. І я не особливо мерзну, але все ж таки відчуваю, що Helix товщий і тепліший.
  • Vanquish не так сильно піднімає у воді як попередній костюм.
  • Самому дуже складно застебнути блискавку ззаду, хоча мало б бути значно простіше ніж на Helix де вона взагалі догори ногами.

В цілому я костюмом дуже задоволений і наступного разу можливо теж від цього виробника виберу собі модель. І мені так здається, що найкраще цей костюм підійде тим у кого плавання вже хоча б трошки краще за середнє і кому при цьому хочеться комфорту.

Garmin Edge 530

Дуже довго, просто надзвичайно довго я використовував велокомп’ютер Garmin Edge 520 і був ним дуже задоволений. Але нарешті у наступної моделі в лінійці назбиралося достатньо відмінностей які і змусили мене перейти на нову версію (тобто я пропустив 520 Plus яка по набіру характеристик десь посередині). Отже коротко про ці відмінності:

  • Ціна -$300, я купив по акції за $250. На мою думку враховуючи набір характеристик це найкраще співвідношення ціни та фіч у велокомп’ютерів для любителів. При цьому ціна за новий Edge 520 усього на $80 менше.
  • Час роботи – 20 годин проти 15 у 520-ї моделі.
  • Розміри – додано 1 мм висоти та ширини, 9 мм товщини.
  • Екран – 2.6 дюйми по діагоналі замість 2.3.
  • Маршрути – до 200 можна завантажити на пристрій. У 520-ї такої можливості не було.
  • Підтримка bluetooth сенсорів – це нове і додає можливість підключати практично будь-які датчики.
  • Нова статистика по вело – набір висоти, режис для гірського байку, погода, тощо.

Але головні дві фічі заради яких я і зробив покупку це кольоровий дісплей та режим розширення дисплею.

Що стосується кольорового дісплею то він не прости виглядає красивіше, але і дає контрастніше зображення. До того ж тут сильно покращено карти і читати їх незрівнянно легше. Лише заради цього варто було б оновитися.

Що стосується розширеного дисплею то це спеціальний режим для тріатлону. Працює це так. Перед стартом тріатлону вмикаємо комп’ютер, переводимо у режим Extended Display, паруємо годинник і йдемо на старт плавання. Після плавання у транзитній зоні годинни знаходить велокомп’ютер і той починає показувати екрани вело-режиму беручи дані з годинника без необхідності вмикати/вимикати і таке інше. Таким чином можна дивитися на зручніше розташований більший екран під час велоетапу.

Звісно це означає, що датчики (каденс, швидкість) треба підключити до годинника, а не до комп’ютера.

Подробиці про те як налаштувати і використовувати цей режим ось тут – https://www.dcrainmaker.com/2019/06/garmins-triathlon-mode-extended-display.html.

З недоліків можу назвати лише те, що роз’єм зарядкі і досі micro-USB.

На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/621224.

Specialized Sitero Expert Gel Saddle

Після того як почав значно більше часу проводити на своєму трі-байку Felt B16 мені стало зрозуміло, що сідло яке там стояло з самого початку (від Cobb) не є ідеальним для мене. Після консультації з тренером мені порадили спробувати ось це сідло яке підходить дуже багатьом.

Ну ось власне я його придбав, встановив і почав використовувати… Усього через 3-4 години я вже звик до сідла і використовую його майже рік по тому.

Незвичним спочатку було мабуть лише те, що як і усі сучасні сідла для трі-байків воно коротше і ширше. Таким чином прибирається навантаження з тих частин де воно спричиняє з часом дискомфорт. І при цьому зберігається можливість соватися час від часу трошки назад чи вперед.

Але в цілому постійно таке відчуття, що сидиш на краєчку звичайного сідла. І в той же час таке відчуття ніяк не заважає і не відтягує на себе увагу.

Тому я можу сказати, що як шукаєте сідло для ТТ, але нема можливості протестувати їх велику кількість то ось це сідло варто враховувати через те, що воно дійсно підходить більшость людей.

Ціна – $160, це може здатися дорого, але коли сідло незручне то готовий будь-які гроші платити щоб вирішити проблему. Та і у порівнянні з іншими сідлами цього класу і призначення ціна є скоріше ближче до низької.

На сайті виробника – https://www.specialized.com/us/en/sitero-expert-gel/p/156073.

Датчики серцебиття Garmin

За роки занять триатлоном я перепробував купу різних датчиків серцебиття і в тому числі кілька моделей від Garmin.

Garmin HRM-Tri

Як мабуть зрозуміло з назви це датчик пульсу Garmin для тріатлону – тобто в ньому можна плавати, бігати та робити інші спортивні активності.

Повна ціна складає $100, але іноді можна по акції купити його за $75. На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/136403/pn/010-10997-09.

На відміну від датчика Wahoo ця модель має сам датчик прямо на еластичній смузі. А фіксується він пластиковим крючком на одному з кінців смуги.

Що стосується точності то тут нарікань ніяких – це один з самих точних датчиків в принципі.

Відносно комфорту – він значно краще ніж попередні моделі Garmin і мабуть так само не заважає як вище згаданий Wahoo.

Те що з датчиком можна плавати означає, що в ньому є вбудована пам’ять щоб зберігати пульс і потім його синхронізувати з годинником. Одне обмеження – цю модель не призначення для плавання в басейні через руйнівну силу хлорки та інших хімікатів. Для басейну у виробника є спеціальна модель.

Під час бігу датчик сидить доволі добре, але у мене траплялося і сповзав і розстібувався. Не так часто щоб я його зненавидів, але достатньо разів щоб одягати уважно. На велосипеді взагалі ніяких проблем. При вазі в 49 грамів про нього легко взагалі забути якщо правильно одягнути.

Батарейки вистачило мені більше ніж на рік майже щоденних тренувань. А замінити її можна знявши синій захисний ковпачок та відкрутивши 4 гвинти.

Датчик можна прати, але рекомендується робити це вручну з милом.

Оновлення від 2022/06/14: після двох таких датчиків вирішив більше ними не користуватися. Проблема з ними при їх високій ціні в тому, що вони ламаються через рік використання. Мій першей датчик перестав працювати прямо перед стартом мого першого IronMan 70.3 (2021-06-20 – IronMan 70.3 Des Moines) і мені довелося стартувати без нього. Купив новий, і на старті цьогорічного триатлону (2022/06/05 – Lake Wilderness Triathlon) він так само перестав працювати. Звісно я міняв батарею, перевіряв чи не затекла десь вода – ні, все виглядає нормально.
Та і до того ж цей датчик мені іноді натирає аж до крові, навіть утворився невеликий шрам на грудях. Отже буду пробувати Wahoo тепер.

Garmin HRM-Pro Plus

Як я зауважив в огляді HRM-Tri однією з проблем цього датчика (і головною причиною чому я перейшов на Wahoo TICKR X є те, що при заміні батарейки порушується водонепроникність і датчик просто виходить з ладу. У мене було 2 таких і обидва вийшли з ладу після усього другої чи третьої заміни батарейки. Це неприпустимо для такого дорогого датчика і просто не зручно.

Така проблема була не лише у мене і Garmin відреагував помінявши механізм на такий, що не вимагає викручувати та закручувати винтики. Натомість у моделі Pro Plus тепер повертається на 45 градусів верхня кришка датчику після чого її можна просто зняти. Це і зручніше, і зламати тепер щось недо- чи перекрутивши не так легко.

Проте мушу зауважити, що при ціні в $130 (на сайті виробника – Garmin HRM-Pro™ Plus | Heart Rate Monitor) його важко рекомендувати у порівнянні з тим же Wahoo TICKR X. І навіть $100 за які я купив свій по акції не дуже рятують ситуацію. Хоча особливо мені Garmin подобається трохи більше ніж Wahoo.

Garmin HRM-Swim

Спеціальний датчик пульсу для плавання. Треба пояснити, що хоча у Garmin (як і у інших виробників) є датчик в якому можна і плавати в тому числі (Garmin HRM-Tri) проте його не призначено для басейнів. Хімікалії у воді басейну руйнують і саму смугу і можуть навіть протекти з часом всередину датчика.

І ось спеціально для басейну і існує ця модель.

Одразу скажу – вона не зручна і з мене потрошку зповзає на кожному розвороті. Я роблю фліп (тобто обертаюся під водою), але якщо ви зупиняєтеся біля стінки то такої проблеми у вас не буде.

Смугу датчика зроблено ширшою і з більш щільного матеріалу. І ще одни мінус – через більшу жорсткість вона постійно муляє і я навіть пару разів порізав себе до крові. Бігати чи взагалі щось робити крім плавання з цим датчиком я вкрай не рекомендую. Та і по великому рахунку я раджу для плавання купити щось типу Scosche Rhythm 24 – з ним теж можна плавати, але усіх недоліків HRM-Swim нема.

Ціна в $100 обумовлена… а не знаю навіть чим вона обумовлення. Звісно тут є пам’ять щоб можна було зберігати дані без з’єднання з годинником, але це є і в тріатлонському датчику. Можливо матеріал з якого зроблено цю смугу так впливає на ціну.

На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/512311.

Garmin Forerunner 945xt

Минулого року я писав про Forerunner 735xt і навіть назвав його найкращою своєю покупкою минулого року. Проте з того часу у мене виникли певні проблеми з годинником – кнопка Start/Stop зламалася і то не працювала взагалі, а то генерували десятки натискань на протязі кількох секунд коли я її навіть не торкався.

На честь Garmin вони без питань замінили мені годинник коли я з ними зв’язався, але це було не швидко (зайняло довше місяця). І як заміну я використовував світ старий Forerunner 910xt який і через 5 років нормально працює і тримає батарею. І ще не знаючи, що Garmin зробить мені заміну я вирішив купити ось цю модель яка є топовою в лінійці годинників для тріатлону у Garmin.

При повній ціні в $600 цей годинник безумвно є не тією річчю яку можна бездумно рекомендувати усім, а тому хочу далі навести порівняння з набагато більш доступним за ціною 735xt (на момент написання Garmin вже випустили 745xt на який теж варто звернути увагу).

Отже переваги які роблять 945xt для мене виправданим вибором:

  • Ціна – з виходом Forerunner 745xt можна зекономити більше $250 вибравши Forerunner 735xt замість 945xt.
  • Час роботи – з увімкненим GPS 945xt може протриматися 36 годин, замість 14 у молодшої моделі. Також є підтримка супутників Galileo.
  • Помітно яскравіша підсвітка яка ще й вмикається автоматично на пару секунд коли повертаєш руку в положення щоб глянути на годинник – неймовірно зручно.
  • Музика. Ось тут у мене були завжди сумініви коли я читав про цю функцію – наскільки це потрібно і як воно працює мені не було очевидно. Виявилося, що це просто те, про що я не знав що воно мені потрібне доки не спробував. Трохи деталей нижче.
  • NFC, або безконтактні платежі – ще одна функція про яку я навіть не думав, що з нею так покращиться життя. Додав картки, вибираю якою платити і все – навіть зручніше ніж з телефоном.
  • Бігова динаміка – з датчиками як Garmin Running Dynamics Pod, або новими версіями датчику пульсу від Garmin, Wahoo чи інших виробників годинник визначає такі параметри бігу як час контакту, високу підйому ніг, каденс та інше.
  • Додаткові види спорту – така екзотика (для мене) як парашутні стрибки, полювання, рибальство, геокешинг та інше є в цьому годиннику.
  • У походах та подорожах будуть дуже зручними такі можливості як підказки навігації (повороти попереду і відстань до них), карти високої роздільної здатності та контрольні точки на карті (наприклад станції відпочинку) які можна вибрати прямо на годиннику і на ньому ж побудувати маршрут до них.
  • Можливість генерувати маршрути з поверненням в точку старту.
  • Барометричний (тобто точний) альтиметр – у порівнянні з 735xt який вираховує висоту по GPS і може помилятися на десятки, а то і сотні метрів.
  • Магнітний компас – тобто на відміну від 735xt який вгадує (і переважно невірно) напрямок за GPS в цьому годиннику справжній компас.
  • Оксіметр (можливо це якось по іншому називається українською) – вимірювання насиченості крові киснем. Про це далі.
  • Bluetooth датчики – на додачу до рідного ANT+ протоколу 945xt також вміє працювати з Bluetooth датчиками.

Ще хочу сказати, що у порівняння з лінійкою Garmin Fenix цей годинник є просто невагомим, хоча і менш захищеним – пластиковий корпус замість більшого і масивнішого сталевого чи титанового.

Тепер трохи про музику. Підтримка музики була найбільш розрекламованою відмінністю цієї моделі від попередньої 935xt. Виробник говорить про 10 годин музики, але тут є багато факторів які варто враховувати. І замість писати про розміри сховища я скажу, що годинник має не найкращий звук – зрозуміло, що потужності не вистачить для кодування і передачі високоякісного звуку.

Шляхом експериментів я визначів, що різниці у якості бітрейта вище 192 я не можу помітити. Можливо навіть можна і нижчу якість ставити.

Синхронізувати музику з годинником можна за допомогою Garmin Express, але тоді доведеться самостійно копіювати, видаляти і переписувати файли та ще й не забувати про перекодування. Набагато простійший спосіб яким я користуюся – робити все це автоматично за допомогою MusicBee. У мене налаштовано програму записувати на годинник усі пісні з оцінкою 3.5 та вище і перекодовувати їх у 192 Кб/с.

Також суттєвим є те, що годинник видає “плаский” звук – тобто ніяких налаштувань еквалайзера у нього нема і ніякий діапазон частот не перебиває інші. І тому хороші навушники, які можливо не розкриють свого повного потенціалу все одно будуть звучати добре.

Я підключив свої Jabra Elite 65t і з ними практично усі стилі музики (крім можливо класики та максимально екстремальної важкої музики) звучать розбірливо і чітко, хоча може і не достатньо яскраво.

І якщо бути до кінця чесним то з’єднання по Bluetooth іноді переривається на долю секунди – таке стається раз на 2-3 кілометри. І я також помітив, що на деяких піснях частіше. Чи пов’язано це з кодеком чи ще з чимось поки що не знаю.

Але зручність бігати з музикою і не брати з собою телефон – така свобода варта усіх жертв! :)

Додатково годинник вміє відтворювати плейлісти з Spotify, Dizzer, Amazon Music. І для цього навіть не треба підключати його кабелем до комп’ютера – все відбувається по wifi.

Тепер про оксіметр. На додачу до зеленого “лазеру” для вимірювання пульсу годинник має і червоний. Червоні промені дістають глибше крізь шкіру і завдяки цьому можуть вимірювати рівень кисню в крові. Це особливо корисно в горах та під час тривалих і складних тренувать – можна розпізнати проблему до того як з’явилися серйозні наслідки. Ці замінювання можна проводити за власиним вибором, або увімкнути постійне вимірювання і годинник буде самостійно це робити час від часу.

Ще хочу згадати про body battery. Це алгорим Garmin який показує “рівень енергії” впродовж дня. В нормальних умовах 100% буде десь одразу після підйому, і протягом дня заряд падає. Суттєво “батарейку” садять тренування, але також показано і відновлення. Годинник для розрахунку цього показника враховує багато факторів таких як якість та тривалість сну, тривалість навантажень, пульс, насичення крові киснем, загальна активність, висота і таке інше.

Я особливо цією можливістю не користуюся, але коли у мене тренування йшли важко то перевіряв – і дійсно “батарейка” була вже на низькому рівні до початку тренування. Тобто якось доволі непогано воно показує як воно є.

У підсумку – задоволений покупкую.

На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/621922.