Рік: 2022

Hyperice Hypersphere

Серед безлічі засобів для само-масажу можна знайти будь-які форми та варіації. І якщо звичайні кулі різного діаметру та з різних матеріалів (як Pro-Tec Athletics Orb чи м’ячі для лакросу) відомі та поширені вже доволі давно то зі зростанням популярності масажних пістолетів як Theragun G3 гібрід між ними був неминучий.

Це власне доволі жорстка куля з трошки виступаючими ребрами і мотором за допомогою якого вона вібрує – теоретично це дає можливість доставати глибше у м’язи.

Усе управління здійснюється однією кнопкою – увімкнути/вимкнути та перемикатися між трьома режимами інтенсивності. Найвища інтенсивність доволі відчутна і навіть якщо це не працює як рекламується то принаймні за самовідчуттями наче і дійсно “масажує” глибше.

Для зарядки в комплекті йде блок з доволі архаїчного виду роз’ємом. Повна зарядка відбувається щось менше ніж за 30 хвилин (можу помилятися), але вистачає її добре якщо хвилин на 15.

Зізнаюся – я дуже лінивий щоб регулярно користуватися цією кулею, а от Олена досить часто її використовує.

Ціна на сайті виробника (Hypersphere | Hyperice) вказана $150, я собі по акції купив за $130 і вважаю, що це досить дорого. Проте на момент написання цього тексту на Amazon ця куля продається за $70 (https://www.amazon.com/HYPERSPHERE-Hyperice-Localized-Vibration-Therapy/dp/B017WR3HBC). І за таку ціну я її можу порадити.

YouTube – найгірший платний сервіс

Почати мабуть треба з того, що з усіма продуктами Google якось не склалося:

  • Хоча я і користуюся Android, але не можу не визнати його недолугості, а від перехіду на iPhone втримує лише не бажання опинитися у ще більш залочений системі. Дякувати, що є Samsung (досі користуюся Samsung Galaxy S9).
  • Android Auto – Біль І Страждання – тут все сказав.
  • Пошуком я користуюся bing.
  • Пошта – outlook.com (gmail досі не вміє теки робити).
  • Нормальний Office з яким можу або десктопними Word та Excel користуватися, або те саме в Office365.
  • Те ж саме з Google Drive – Amazon Photo (безлімітне сховище для фото, входить в Amazon Prime) та OneDrive (входить в пакет Office365) для мене значно зручніші.
  • Для відеодзвінків та повідомлень або Skype (входить в пакет Office365), або Messenger (особливо зручно на Facebook Portal+).
  • Вдома встановлено Google Nest, але виключно через те, що його ставили безкоштовно з новим котлом. Малопотрібна хрєнь на мою думку.
  • Браузером у мене Edge – Chrome несамовито жере ресурси, а усі закладки, колекції та інше хочеться тримати синхронізованими між різними пристроями.
  • Для музики – Spotify та Amazon Music (входить в Amazon Prime).
  • Фільми ми дивимося переважно на Netflix та Amazon Prime Video (частина контенту безкоштовна, інше можна купити).
  • Для блоґу як бачите використовую wordpress.
  • В якості “розумної” телеприставки у мене Roku 3.
  • …
Image result for youtube premium

Ну а тепер власне про підписку на YouTube. Якось у мене виходить, що дивлюся я його доволі багато (наприклад коли крутю вело-тренажер). І з часом Google настільки засрав усе рекламою у відео, що у мене було враження таке наче дивлюся саму рекламу з вставками потрібного відео. Власне через це і довелося купити підписку – інша альтернатива взагалі не користуватися сервісом.

На мою думку і сама ціна, і те що нема особливого вибору плану, і те, що сервісом просто неможливо користуватися безкоштовно (принаймні в США) однозначно показує – це шантаж і використання монопольного положення. Тому конкуренція це добре. І як лише у YouTube з’явиться реальний конкурент я припиню платити в той же момент.

Що ж я маю за Premium підписку яка обходиться в $23 на родину (до 5 різних облікових записів):

  • Відео без реклами – заради цього я власне і маю платну підписку.
  • Можливість викачувати відео – таке собі, але іноді в дорогу можна щось викачати подивитися.
  • Відтворення в фоновому режимі – це коли ви на телефоні граєтеся чи гортаєте Facebook і одночасно дивитися відео з YouTube у маленькому віконечку. Олена постійно цим користується.
  • YouTube Music – неймовірно поганий сервіс стрімінгу музики який би мав конкурувати з Spotify, Amazon Music, iTunes та іншими. Але це просто лайно, а не сервіс – інтерфейс настільки мінімальний, що зробити в ньому мало що можна. Розумні плейлісти неймовірно погані. До того ж в каталозі відсутні дуже багато виконавців навість з відомих – той же Slayer ви там не знайдете.
  • Безкоштовні фільми – YouTube викладає близько 100 фільмів щомісяця безкоштовно. І хоча серед них можна знайти непогані, але в основному це або фільм 90-х, або не надто хороші фільми 2000-х.
  • Платні фільми – вони ще мають нахабство продавати фільми за ту ж ціну, що і Amazon Prime Video :D
  • YouTube Originals – якісь фільми та серіали зняти спеціально для YouTube про існування яких я дізнався лише сьогодні та і то через те, що оголосили про їх закриття.
Image result for youtube premium

Також треба сказати, що на тому ж Roku додаток YouTube є найгіршим з усіх – він часто глючить, іноді не показує відео, ламається навігація, бувають гальма. І це єдиний додаток який приводить час від часу до зависання чи перевантаження Roku.

А чи користуєтеся YouTube Premium ви і які у вас думки з цього приводу?

[english] fly on the wall

Словосполучення fly on the wall дослівно перекладається як “муха на стіні” і означає спостерігача непоміченого іншими – такого, що тихенько усе чує і бачить.

Про цей вираз відомо точно коли і як він виник – вигадав його журналіст газети The Oakland Tribune в якій у лютому 1921-го року написав “хотів би я бути присутнім на цій зустрічі мухою на стіні”.

Зараз цей вираз використовують для документальних чи псевдо-документальних фільмів в яких дійові особи начеб то настільки призвичаїлися до знімальної групи та камер, що поводяться так наче їх нема.

Вираз у словниках:

François Baranger. Dominium Mundi / Франсуа Баранже. Світове панування (2013-…)

Книги цієї серії ще навіть не перекладено на англійську, а оскільки французькою я не володію то читав в російському перекладі.

Події серії відбуваються у 2200-тих роках – на Землі панує Нова Християнська Імперія яка на чолі з Папою контролює більшість придатних для проживання територій. Соціальний устрій повернувся до феодального, але технології далеко попереду наших сучасних.

Уся серія на Good Reads – Dominium Mundi Series by François Baranger | Goodreads.

Dominium Mundi – Livre I / Світове панування – книга перша (2013)

Книга знайомить нас з головними дійовими особами (солдатами, примусово призваними, аристократами, священиками) як вони починають новий Хрестовий Похід. На планеті в системі Альфа Центавра поселенцями начеб то знайдено церкву де поховано Ісуса. Невдовзі поселенців винищують аборигени, у відповідь на що Папа і оголошує новий Хрестовий Похід.

Космічний корабель який вміщує майже мільйон людей (переважно солдатів) і може рухатися швидше світла прямує на планету щоб відвоювати її і насадити християнство.

Політичні інтриги, взаємодія людей у високотехнологічному феодальному суспільстві та всеосяжний контроль релігії – все це дуже цікаво читати як мислений експеримент.

Але по ходу сюжету стає помітно, що герої надзвичайно спрощені (тупуватий і добрий солдат, чесний та ідейний бідний аристократ, фанатичний священик і так далі) і діють вони як герої книг Дюма. От тільки автор не Дюма і описувати дещо наївні роздуми та вчинки героїв у нього не виходить так добре.

Що примушує читати далі – це те, що аж ніяк не очевидно як будуть розвиватися події. До того ж автор практично не дає інформації ні про призначення подорожі, ні про аборигенів, але багато натякає на незвичність та неймовірність таємниць які відкриються.

І хоча дочитав я з інтересом і продовжу далі, але вдруге читати скоріш за все не буду вже ніколи – це одноразовий твір і хоча з фантазією у автора все добре, літературна частина вийшла слабенько. Хоча може це переклад невдалий.

Оцінки:

Dominium Mundi – Livre II / Світове панування – книга друга (2014)

Події книги розгортаються після прибуття хрестоносців на Акію – військовий табір зведено і починаються перші бої.

Книга різко просідає в науковій частині: тут і орди місцевих дикунів які списами та стрілами пробивають броню бойових скафандрів землян, і простолюдини-втікачі з купою вкраденої техніка, і безтолкові бої де головний герой вибирає меч бо той ефективніший за рушницю…

В цілому усе підводиться до того, щоб розкрити загадку – хто ж похований у старій гробниці (де як вважають земляни лежать рештки Христа), звідки всі ці хрести з зображеннями людей навколо, і всі інші дрібні деталі.

Не минулося без мудрих старців, славетної забутої могутності іншопланетної раси та епічної битви усіх проти всіх.

І абсолютно усе псує надзвичайно наївний фінал: достатньо лише людям сказати як воно було насправді, показати компрометуюче відео – і війна зупиниться, нечесного Папу Римського поміняють на чесного і замість феодалізму людство перейде до демократії.

Плюс книги – усі лінії закрито, усі герої прийшли до свого фіналу, є сподівання на щасливе майбутнє. Ну і щоб цю міні-серію не лишати не завершеною звісно.

Оцінки:

Jelly Babies – дешева альтернатива спортивному харчуванню?

Спортивне харчування – те, що рекомендовано (або рекламується) для любителів і професіоналів до, під час та після тренувань. Тобто порошки, гелі, напої, батончики, цукерки, солі, креми і таке інше. Я про деякі бренди і продукти писав (наприклад Picky Bars, PWURE, Maurten, Vega, Science in Sport, Skratch, Nuun, Clif), а про інші напишу згодом.

І все це працює і дуже добре, треба лише підібрати, що найкраще підходить для кожного конкретного випадку.

Проте одна проблема неминуче спливе в зв’язку з використанням цих продуктів – а саме ціна. Продукти ці якісні, зі старанно підібраним складом, працюють як треба для кожного конкретного спорту та дистанції… але це не завжди треба.

Якщо ви просто робите обсяг (наприклад на велостанку накатуєте кілометраж) чи щось подібне то високоякісні спортивні продукти будуть дещо зайві – їх ефект нічого не додасть.

І ось дивлячись відео деяких британських атлетів я помітив, що на велостанку вони часто їдять щось під назвою jelly baby. Після нетривалих пошуків зрозумів, що це такі спрецифічні цукерки яких насправді багато різних. Купив собі перші ліпші і спробував.

І виявилося, що так – для простих випадків вони непогано працюють.

По-перше, як і притаманно англійській кухні навіть цукерки у них не мають особливого смаку. Вони солодкі (враховуючи що їх зроблено майже виключно з цукру), але не так щоб це було противно. Вони схожі на підсохлий мармелад за консистенцією, але після пари укусів розчиняються повністю не лишаючи післясмаку. Вони не липнуть до рук і не тануть і їх можна їсти по 3-4 штуки хоч кожні 5 хвилин.

Ефект відчутний миттєво – цукор одразу працює. Проте триває ефект не довго оскільки тут нема складних формул як в справжніх спортивних продуктах де калорії будуть постачатися значно довший час.

Коротше можна спробувати як дешеву альтернативу. Я купив собі ось ці – https://www.amazon.com/gp/product/B00B51DF1Y, але думаю вони не сильно мають різнитися.