Stephen King. If It Bleeds / Стівен Кінг. Кров притягує (2020)

Одразу поясню свій переклад назви. Вираз if it bleads, it leads дослівно перекладається як “якщо воно стікає кров’ю – воно приверне увагу”. А використовують цю фразу в сенсі якщо були жертви, вбивства чи щось інше то це обов’язково притягне пресу і репортерів.

Книга складається з чотирьох доволі непоганих повістей, але жодну з них не доведено до стану щоб назвати їх повність кінговськими творами:

  • Телефон містера Харрігана – про те як мрець виконує побажання висловлені йому через мобільний телефон. Історія обривається після першого ж поганого бажання коли герой вирішив “досить” і знищив канал зв’зку.
  • Дякуємо, Чак – про життя людини у свідомості якої був цілий світ (як і в кожного з нас) і про те як цей внутрішній Всесвіт гине разом зі смертю людини.
  • Кров притягує – істота яка живиться людським горем живе серед нас, імітує людину і працює репортером. Ця історія найдовша і найкраще пропрацьована і могла б вирости у непогану книгу. Також це логічне продовження іншої повісті автора (деякі герої ті самі).
  • Щур – письменник у глушині ізольовано пише свій шедевр, хворіє, бачить щура, щур йому обіцяє виконати бажання (написати книгу), але ціна за це страшна і непередбачувана. Доволі типова для Кінга тема – у нього таких книг та оповідань мабуть більше десятка.

В цілому збірка непогана і відносна слабкість історій приховується їх меншим обсягом. Цілком можна читати в потягу чи літаку.

Оцінки:

The Bank Job (2008)

Фільм про пограбування банку з Джейсоном Стетхемом, але тут він незвично для свого амплуа не є суперменом який розбиває голови направо і наліво. Він тут, як і інші злочинці – один з грабіжників з суто конкретними вміннями.

У фільмі доволі цікавий сюжет, винахідливі злочинці та тупі поліцейські – усе що треба щоб не нудно провести час. Але ще й зверху додали політику дещо непередбачувані повороти.

І здається фільм можна було б назвати навіть хорошим, але через незначний час я вже майже нічого не пам’ятаю крім сюжету в цілому та кількох сцен. Тобто доволі прохідний фільм вийшов.

Оцінки:

Nike ZoomX Invincible

Повна назва цієї моделі – Nike ZoomX Invincible Run Flyknit.

Купив я її через те, що не міг знайти нормальну заміну для Hoka One One Clifton 4 – усі новіші моделі завузькі для мене, щось типу NewBalance More 3 не знайдеш у продажу, а куплені Brooks Glycerin 19 виявилися занадто повільними за відчуттями. Тож подивившись огляди і порівняння вирішив спробувати цю модель.

І враження у мене одночасно і хороші і погані. З хорошого – кросівки неймовірно комфортні щоб у них ходити. Вони м’які, пружні, добре сидять на нозі і аж просяться в них побігти.

М’якість досягається за рахунок ZoomX – матеріалу підошви. Тут його надзвичайно багато без будь-яких стабілізуючих прошарків. Проте така м’якість має і негативний ефект – підошва кросівок трошки “плаває” під час приземлення та відштовхування. І щоб усунути цей ефект підошву зробили значно ширшою ніж у звичайних кросівок. Також щоб не плавала п’ята підошву зафіксовано до верху двома пластиковими дужками.

А під час бігу проявляються для мене особисто ще й інші не дуже хороші моменти:

  • Дивний і наче не надто товстий язичок починає доволі швидко передавлювати стопу і постійно відчувається.
  • Рокер, тобто крутий вигин від середини стопи до носка хоча і дозволяє швидко і правильно відштовхуватися як би нога не приземлилася, але і через те, що під пальцями практично нема матеріалу вони починають трошки затікати. Не так щоб це було боляче, але все одно. Я цей ефект починаю відчувати вже через 30 хвилин.
  • Якщо приземлюватися на середину стопи (до чого прагну я) то іноді відчуваєш всю ту купу матеріалу на п’ятці яка наче аж заважає. А якщо приземлюватися на носок (наприклад під час прискорень) то майже вся підошва не використовується взагалі.

В цілому ці кросівки непогані, але пробігши в них більше 60 км я не можу сказати, що мені хочеться в них бігати найбільше.

За відчуттями ці кросівки для середнього і повільного темпу і мають сподобатися тим хто приземлюється виключно на п’яту.

В кросівках відносно легко можна прискоритися (хоча і не миттєво), але в них відчуваєш наче біжиш швидше ніж насправді на відміну від Nike ZoomX Vaporfly NEXT% де біжиш значно швидше ніж здається. Проте я би в них не лише на змагання не виходив, але навіть і швидкісні інтервали б не бігав.

Характеристики:

  • Ціна – $180. Це доволі нова модель і мені не доводилося бачити знижки на неї.
  • Вага – 280 гр. Не найлегші кросівки, але відчуваються легкими і достатньо пружніми.
  • Підйом – 9 мм. Трошки занадто, але для розслабленого бігу нормально.
  • На сайті виробника – Nike ZoomX Invincible Run Flyknit Men’s Running Shoe. Nike.com.

Long Shot (2017)

Реальна історія (це документальний фільм) про те як чоловіка звинуватили у вбивстві і лише завдяки роботі журналістів вдалося довести його непричетність. І власне як це було доведено – його знайшли на відео яке під час матчу знімали на стадіоні де звинувачений і був під час вбивства.

Власне це і вся історія, але дещо таки в ній може вразити. Хоча і нічого нового, але помилки яких припускається слідство та звинувачення, винайдення мотивів та зв’язків – виглядає так, що можна за бажання пояснити причетність будь-якої людини до будь-якого злочину. А от доводити потім безневинність – це значно важче.

До плюсів фільму можна також віднести його відносно короткий хронометраж – він встигає стати нудним.

Мені було цікаво подивитися, але нічого видатного тут нема і навіть сама історія не найгостріша.

Оцінки:

Team Foxcatcher (2016)

Документальний фільм про події на основі яких зняли художній фільм Foxcatcher (раджу подивитися!).

Історія дивакуватого самотнього багатія який влаштував тренувальну базу для борців, учасники його команди досягли значних успіхів, але з часом дивацтво, а потім і очевидне божевілля прогресувало… Через заможність та зв’язки у поліції і владі дуже довго йому усі небезпечні дивацтва сходили з рук. Але в певний момент події пішли не дуже добре.

Це історія одночасно і трагічна, але і цікава та навіть повчальна. Фільм рекомендую будь-кому для розширення світогляду як мінімум.

Оцінки:

Deep Purple – 2020 – Whoosh!

Приємний вийшов альбом – мелодійний, неспішний, але при тому енергійний. Усі без винятку пісні звучать потужно, музика наче пульсує. Партії кожного інструмента цікаві і не просто аби було, голос лягає на музику ідеально.

Ця музика не жорстка хоч скільки-небудь, і навіть хард роком її важко буде назвати. Проте відчувається енергія, а головне – чути як вклалися музиканти.

Коротше я можу сказати, що мені сподобалося. І хоча на альбомі нема жодного потужного бойовика, проте мати цей диск в колекції варто.

Оцінки:

Весь альбом на YouTube:

Nathan Ballingrud. North American Lake Monsters / Натан Баллінгруд. Північноамериканські озерні чудовиська (2013)

Що мені не сподобалося в цій збірці історій жахів так це в першу чергу їх незавершеність – кожна історія обривається якраз перед фіналом щоб лишити цей фінал відкритим. Пару разів це працює, а потім просто починає дратувати – я хочу дізнатися яке ж рішення чи вчинок нарешті було здійснено…

Друге, що мені не сподобалося – світ усіх історій це наче наший світ, але при цьому в ньому існують демони, Пекло, усіляка нежить, ельфи, тролі і взагалі будь-що. Як при цьому стиль та устрій життя людей лишається таким же як і у нас мені абсолютно не зрозуміло. Також це все переводить історії з жахів у казки.

Ну і самі сюжети після знову ж таки пари історій використовують більш-менш ті самі прийоми, що стає дуже видно.

Ця книга для вас якщо вам подобаються страшні казки (і я нічого про цей жанр не хочу сказати поганого), але для мене вони занадто казкові якісь і не викликають ні інтересу, ні особливих емоцій.

Оцінки:

Hardcore Henry (2015)

З одного боку це дуже талановито зроблений фільм з незвичною подачею подій – усе показано від першої особи. І фільм цей є фантастичним бойовиком в якому головний герой прокидається не пам’ятаючи і не знаючи нічого, з’ясовує, що по суті є кіборгом, а далі починається півторагодинний екшн з бійок та перестрілок.

І треба сказати, що усі ті бійки та перестрілки, паркур, карколомні трюки зі стрибками, польотами, вибухами – все це дуже талановито зроблено. Виглядає просто неймовірно.

А проблема з цим фільмом не скільки в історії (вона тут зрозуміло чому занадто проста – фільм про дії, а не про балачки), а про те, що ось цей нескінчений потік сцен з високим адреналіном просто втомлює через якийсь час. І коли це стається дивишся далі доволі байдуже.

У фільмі нема героїв (включно з головним) з ким можна було б себе асоціювати і за кого можна було б перейматися. В цьому сенсі він чіпляє не більше ніж комп’ютерна стрілялка від першої особи – хвилюєшся лише поки граєш, а по тому миттєво все забуваєш.

Проте я вважаю, що фільм варто, навіть обов’язково подивитися – свого часу він приніс щось нове у підхід до виробництва фільмів подібного жанру.

Оцінки:

Brooks Glycerin 19

Свого часу я зносив дві пари кросівок Hoka One One Clifton 4 – це була перша модель Hoka в яку я зміг комфортно всунути стопу. І наступні моделі у них знову стали вужчими, тож я не можу більше ними користуватися.

А головна причина мати такі “максималістичні” кросівки у шафі – в них добре бігати коли треба відносно повільно набігувати кілометри (ніяких інтервалів чи темпового бігу). І хоча у Clifton можна за необхідності прискорюватися у мене для інтервалів є чудові Saucony Kinvara 10 та інші моделі.

Отже я шукав м’які кросівки для розслабленого бігу. І через те, що під час COVID-19 далеко не все є в магазинах я був обмежений лише кількома моделями. З того, що мені було доступно підходили лише Glycerin.

Після кількох пробіжок (трохи більше 30 км в сумі) я можу дати відгук.

На мою думку ці кросівки призначені для людей які планують бігати лише інколи (раз чи два на тиждень) і не планують ні бігати швидше, ні бігати більше. Для таких людей ці кросівки можуть запропонувати багато захисту від жорсткої поверхні доріг – підошва тут середньої м’якості, але її достатньо для того щоб пом’якшувати удари ногою.

І коли я пробую (спеціально) бити ногою об землю сильніше то відчуваю як підошва пом’якшує удар. Але коли ступаю хоча б на середину стопи то кросівки не відчуваються м’якими.

При цьому кросівки абсолютно не заохочують бігти швидше – для них розслаблений повільний біг саме те, для чого їх призначено.

Товстий язичок та щільний верх роблять ці кросівки доволі жаркими і влітку з ними буде потрібен найтонкіший носок.

Через те, що я купив широку модель моїм пальцям дуже вільно, а кросівок по суті тримається на середній частині стопи – довелося зашнурувати на “похідні” дірки також.

Підошва гнучка і добре тримається за асфальт. І всередині кросівки відчуваються як наче вже добряче в них вже побігав. Тобто з комфортом у цієї моделі все гаразд.

Характеристики:

  • Ціна – $150. Модель популярна і на розпродажах я її не бачив.
  • Вага – 290 грамів. Проте чомусь на нозі вони відчуваються важчими.
  • Підошва – підйом 10 мм. Для початківців нормально, але з часом треба перейти хоча б на 8, а краще на 6 мм.

У підсумку якщо ви бігаєте багато та/або хочете прогресувати – вам потрібні легші, швидші і жорсткіші кросівки як та ж Kinvara чи хоча б Brooks Launch 5 (звісно новіша модель). Якщо ви бігун початківець хто думає про кросівки які б далі захист стопі, але в яких можна і щось інше крім рівномірного повільного бігу робити – для вас є Brooks Ghost 3 (знову ж таки – дивіться сучасну модель). І лише якщо ви будете бігати надзвичайно не часто і не будете при цьому перейматися ні швидкістю ні дистанцією – ця модель для вас. Це якщо лишатися в межах моделей від Brooks, а інакше у інших виробників теж є подібні моделі.

На сайті виробника – Glycerin 19: Men’s Cushion Road Running Shoes | Brooks Running.