Це спортивні окуляри (біг, велосипед, бігові лижі, тощо) зі змінним склом – при покупці можна вибрати різні кольори та ступінь затемнення. В моєму наборі прозоре, світло-помаранчове та темно-коричньове скло.
Характеристики:
Ціна: свого часу ця модель коштувала $100 і знайти її за $80 на розпродажах було вдачею. Сьогодні їх можна знайти за $60.
Змінне скло – в комплекті йдуть дужки і переносиця які легко знімають та встановлюються на одну з трьох пластин-окулярів. Також в комплекті йде футляр в який все це компактно складається. Рамка відсутня.
В цілому ці окуляри і за ціною і за функціоналом і навіть за виглядом є майже точною копією Smith Pivlock, хоча Smith мені подобаються трошки більше. У цих окулярів трохи інша форма скла – воно сильніше виступає в боки і теоретично має краще захищати від бокового вітру.
Скло доволі високе і окуляри можна використовувати на тріатлоні – тобто при посадці на “лежаку” коли на дорогу дивишся з під лоба повітня не буде задувати у очі і через те що рамки нема нічого не буде перекривати вид.
Що стосується якості картинки то вона дуже добра, але звісно трохи гірша ніж те що можуть запропонувати 300-долларові моделі від Rudy чи Oakley. Проте мене влаштовує.
Вони добре сидять, навіть коли сильно пітнієш не зсовуються, не стрибають при бігові. Коротше якихось суттєвих недоліків у них нема. Якщо порівнювати з тими ж Pivlock то хіба що можна відзначити що Tifosi якісь твердіші, чи що, мабуть через іншу резину що її виробник використовує для дужок та перенісся.
Іншими словами це чудовий вибір з точки зору функціональності та зручності з врахуванням ціни.
Перше що треба сказати це те що ця модель кросівок більше не випускається виробником, а шкода.
Взагалі кросівки Newton завдяки своїй високій ціні, незвичному вигляду та тому що багато зірок тріатлону бігає саме у них завжди приваблювали до себе увагу. Але що відлякувало багатьох любителів це абсолютно вірні відгуки про те що кросівки вимагають зміни техніки – завдяки спеціальним “подушкам”, або виступам на передній частини підошви бігати у них можна лише приземлюючись на носок стопи. Якщо ж забувати про це і приземлятися на п’яту то стопа не буде перекачаватися на носок як в інших кросівках, а буде просто зупинятися.
Так ось ця модель була перехідною між класичними кросівками і тими ж Newton Motion – подушечки в цій моделі виступають набагато менше і в них можна бігати навіть з не дуже хорошою технікою. І при цьому краща техніка виногороджується – почуття від бігу приємніші.
Отже характеристики:
Ціна: повна ціна складала $110, зараз іноді ще можна знайти на розпродажах залишки за $60. І я рекомендую їх за таку ціну купити.
Вага: 200 грамів.
Підошва: п’ята – 34.5 мм, носок 27.7 мм, підйом – 7 мм.
Синтетичний доволі щільний верх, але з тонким язичком.
Пласкі шнурки які не соваються і роблять кросівки ще менш помінтими на нозі.
Мені ці кросівки подобаються, у них є своя ніша і шкода що модель не стала популярною.
Підошва за відчуттями трохи жорстка, але нічого критичного і дискомфорту це не спричиняє. При цьому в кросівках добре відчуваєш дорогу, а підйом у 7 мм достатній щоб бігати довгі дистанції.
Ці кросівки не можна назвати швидкими, проте для щоденного бігу і змагань на пів-марафон і довше вони підійдуть добре.
Також мені дуже подобається що кросівки щільно сидять на стропі і при цьому пальцям відносно вільно, та і взагалі не відчутно щоб вони були вузькі.
До того ж ці кросівки це найкращий варіант спробувати і вирішити для себе чи хочете ви бігати у більш радикальних моделях Newton.
З недоліків я би назвав високу ціну, але як я вже сказав вище цю модель треба купувати на розпродажах.
І одразу уточнення – пост про бігові кросівки, не про кросівки взагалі. Бо в залежності від виду активності потрібна різна функціональність взуття що впливає на матеріали, форму та спосіб використання. Крім того сам біг теж можна поділити на групи (звісно групи кросівок) в залежності від дистанції, швидкості, покриття, погоди і так далі.
Отже мова буде переважно йти про бігові кросівки для довгих дистанцій для асфальтових доріг чи іншого твердого покриття. Це ті кросівки яких можна бігати щодня, в яких можна бігати довго і далеко і в яких при необхідності навіть іноді можна бігати швидше.
Також тут буде згадано далеко не всі моделі та технології, а лише ті які були найвпливовішими та продавалися найкраще.
New Balance Trackster, 1960. Взагалі до 60-х років спортом займалися у легких шкіряних туфлях – не було матеріалів які були б одночасно і легкі і достатньо міцні щоб витримувати навантаження. При цьому називалося усе взуття “спортивні туфлі” і за видами спорту майже не розрізнювалося. А це була перша модель яку було розроблено виключно для бігу. Це були шкіряні туфлі з гумовою підошвою які майже 10 років не знали конкуренції і вважалися ідеальним бігових взуттям краще якого вже ніхто нічого не придумає.
Onitsuka Tiger Marathon, 1967. Компанія Onitsuka володіє брендом Asics Tiger який згодом переназвали як Asics і під яким і продається спортивне взуття зараз. А на той час усіх вразили неймовірно легкі і синтетичні кросівки з Японії на які швидко перейшли бігуни що вигравали найбільші марафони. Вже в 1971-му року 60% бігунів згідно статистики бігали у цих кросівках.
Також в цих кросівках вперше з’явилися прошарки з різних матеріалів – м’яка гума ближче до стопи і жорстка на контактній поверхні.
До речі в США ці кросівки возила компанія Blue Ribbon Sports засновники якої у 1972-му році створили компанію Nike.
Nike Cortez, 1972. Перші кросівки які використовували гуму EVA (етил-вініл-ацетат, чи якось так) – пористий матеріал який поглинав частину ударів об землю. Власне матеріал було винайдено однією невеликою компанією яка зв’язала з відомою на той момент спортсменкою яка вже зв’язалася з засновниками Nike. Перші моделі було зроблено зі шкіри, а з 1976-го року відбувся перехід на синтетичний верх що зробило кросівки більш дихаючими та легшими.
Brooks Villanova, 1975. Перші кросівки де цілий прошарок було зроблено з EVA. В результаті їх було визнано найкомфортнішими біговими кросівками того року і усі інші виробники почали переходити на EVA.
New Balance 320, 1976. Взяли найкраще з Brooks Vaillanova і зробили ще трохи краще :)
Brooks Vantage, 1977. Перші кросівки з підтримкою підйому стопи.
New Balance W320, 1978. Перші кросівки розроблені спеціально для жінок – легші, вужчі, з тоншою підошвою.
New Balance 990, 1982. Вершина технічного досягнення на той момент, кросівки з безумною ціною (знову ж на той момент) в $100. Знамениті тим що досі успішно продаються і є найбільш популярними біговими кросівками за усі часи якщо міряти за кількістю проданих пар.
Brooks Chariot, 1982. Перші популярні бігові кросівки для людей з плоскостопістю. В підошві кросівок було зроблено спеціальну вставку з внутрішньої сторони стопи щоб не давати ступні “провалюватися”. Після цієї моделі кросівки почали ділити на 3 групи за типом стопи.
Nike Pegasus, 1983. Перші кросівки де для амортизації було використано прошарок повітря у підошві. Випускаються і сьогодні, але не та сама модель, а вже більше 30 разів оновлена.
Adidas Marathon Trainer, 1983. Перші кросівки які було розроблено для бігу не по асфальту (гравій, земля, каміння, коріння, пісок, сніг, тощо). Завдяки твердій підошві були дуже надійними. Але стали популярними ще й через те що в них можна було як тренуватися (вони добре переносили великий кілометраж) так і змагатися – кросівки легкі і добре захищали ноги від ударів об дорогу.
Onitsuka Tiger X-Caliber GT, 1984. Перші кросівки в підошві яких була пластина з жорсткого пластику щоб утримувати стопу в правильному положенні при контакті з дорогою.
Nike Sock Racer, 1985. Перші легкі безструктурні кросівки – підошва без прошарків, просто м’яка гума, верх – в один шар, без подушечок та жорстких елементів. Навіть шнурків не було. І до того ж їх треба було носити без шкарпеток.
Asics GT-II, 1986. Перші кросівки де у підошві було використано гелеві подушки (на фото вище це прошарок між білою гумою та п’ятою). З одного боку це дало можливість уникати травм людям не з ідеальною технікою, а з іншого спровокувало збільшення прошарків підошви та їх товщини до безумного рівня і провокувало людей бігати аби як. Хоча знову ж таки – масовість бігу почала зростати в тому числі завдяки подібним впровадженням.
Asics Gel Lite, 1987. Кросівки в які за мірками тих часів було напхано просто неймовірну кількість технологій: гелева подушка, підошва з шматків різної гуми, верх з великої кількості частин. І все це дуже легке і модне на вигляд.
Nike Air Max, 1989. Кросівки які не були видатними саме для бігу, але так усіх вразили зовнішнім виглядом що наступні 10 років виробники бігових кросівок мали вигадувати і додавати до моделей те що називається “свистульки та перділки” – абсолютно не функціональні прикраси.
Asics Gel Kayano Trainer, 1993. Верх безумства у додаванні прошарків, подушок, вставок та структурних елементів верху на кросівки. Після цієї популярної моделі навіть далекі від бігу люди побачили що “це вже занадто” і виробники кросівок почали потихеньку спрощувати свої моделі.
Brooks Adrenaline GTS, 1999. Кросівки для людей з плоскостопістю які і сьогодні є найпопулярнішими в своїй категорії. Але звісно вони вже пройшли безліч вдосконалень та модифікацій.
Vibram FiveFingers, 2004. Іронія в тому що початково це взуття було розроблено для водних видів спорту – щільно сидить на нозі, має мінімум матеріалу, гума підошви достатня лише для того щоб створювати хоч якесь зачеплення з мокрими поверхнями, швидко сохне… Але народ просто подурів, багато хто почав бігати, а ще більше людей (включно зі мною) і ходити в таких. Така неочікувана популярність примусила виробників розпочати новий тренд – мінімалістичні кросівки.
Всю цю істерію лише сильніше накрутили опубліковані того ж року книги і статті типу Born to Run де автори доводили що правильно бігати виключно босоніж бо так природно. При цьому вони майстерно ігнорували неприродність асфальту та бігу на довгі дистанції у високому темпі.
Nike Free, 2004. Кросівки які спочатку позиціонувалися як такі що тренують силу стопи, але на хвилі мінімалізації виробник швидко переорієнтував їх мінімалістичкі кросівки з компенсацією ударів для тренувань та змагань. Також варто зауважити що гума яка використовується на підошві цієї серії (Lunar) дуже близька (якщо не та сама) до тієї що використовується на колесах та гусеницях роботів що досліджували Місяць.
Nike+, 2006. Технологія за якою кросівки мають вбудований датчик (як правило в підошві) що в комбінації зі спортивним годинником чи смартфоном збирає дані про швидкість, дистанцію та каденс. Згодом і інші виробники впровадили подібні технології – Adidas Micoach та інші.
Newton Sir Isaac, 2007. Новостворена компанія вибрала цікаву стратегію – вони продавали свої кросівки на великих змаганнях з тріатлону і швидко набули собі популярності серед тріатлетів. А далі вже пересічні любителі почали цікавитися в чому це такому раніше не баченому бігає еліта і почали розкуповувати кросівки виробника.
Нововведенням були виступи (подушки) на підошві у передній частині стопи які примушували бігуна ступати на носок.
До речі Newton Motion на мою думку є найкращими кросівками для марафону.
Hoka One One Mafate, 2009. Нова компанія заснована колишніми працівниками Salomon одразу привернула увагу до своїх “максималістичних” кросівок – товстий/високий прошарок гуми підошви при надзвичайній вазі. Кросівки одразу стали популярними, особливо серед трейлових бігунів, а великі компанії впродовж пари років намагалися ігнорувати нового гравця бо вони щойно почали нові лінійки мінімалістичних кросівок. Тим не менше тренд переламати не вдалося і за якісь 2-3 роки кожен великий виробник бігових кросівок мав максималістичні моделі в своїй колекції.
До речі назва компанії читається як “хока оней оней” і з мови майорі перекладається як “політ над Землею”.
Saucony Kinvara, 2010. На хвилі популярності мінімалістичних кросівок Saucony створили модель в якій доволі товста підошва (у порівнянні з мінімалістичними звісно) комбінувалася з невеликою різницею висоти між носком і п’ятою. Модель одразу стала класикою і почала наступний тренд в бігових кросівках – підошви стали робити пласкішими і звичайні 10, а іноді і 14 мм різниці між носком і п’ятою почали зменшувати до 4-6 мм.
Сама модель стала піком мінімалізму – в цих кросівках відчуваєш усе. І хоча вони виглядають як більш-менш стандартні кросівки підошва в них лише захищає від бруду, а в іншому безжальна.
Altra Instinct, 2011. У мене є саме ця модель досі – https://blog.golovatyi.info/2014/11/16/altra-instinct/. Altra почала моду на так звані zero drop кросівки, тобто такі у яких різниця між носком та підошвою складала рівно 0 мм. Взагалі zero drop певний час було щось подібне до того що коїлося кілька років тому з бігом босоніж – статті та книги про те що це єдиний правильний і природній спосіб бігати… Проте у цієї моделі як і у інших моделей Altra є ще одна відмінність – у них дуже багато простору для пальців і вони ніколи не зтягуються до купи. Комусь це подобається (відчуття як наче носка на кросівках нема взагалі), комусь не дуже.
2012, Vibram програли в суді – ні, мінімалістичні кросівки не знижують імовірність бігових травм і не підсилюють стопи. Їх реклама була визнана неправдивою. Мінімалістичні кросівки це розвод і підходять лише тим хто має ідеальну техніку бігу, та і то не для марафонів.
Nike Flyknit Racer, 2012. Перші кросівки верх яких було зв’язано. Це дозволило прибрати зайві шари матеріалу на верху кросівка і зробити взуття легшим. І хоча технологію інші виробники не перейняли самі Nike мають кілька лінійок в’язаних кросівок. Також подобаються вони далеко не всім бігунам (мені, наприклад, вони не підійдуть через високий підйом стопи – я просто не зможу втиснути ногу в них), проте ті кому кросівки підходять в захваті від них.
Adidas Boost, 2013. Нарешті на зміну EVA прийшов новий матеріал для підошви – легший і більш пружній. У бігових магазинах можна було побачити стенди з гумою Boost та EVA і кинути на них металеві кульки щоб наочно переконатися наскільки сильніший відскок на новому матеріалі. Це дуже вразило публіку, кросівки стали хітом і багато людей почали бігати саме купивши цю модель.
New Balance Zante, 2016. Перші кросівки які до початку масового виробництва друкували на 3D прінтері (і перші моделі коштували по $400). Тепер виробники працюють над технологіями які дозволять робити підошви не просто з прошарків склеєної гуми, а матимуть різні рівні щільності та форми в залежності від функціональності. У мене є вже масова модель – https://blog.golovatyi.info/2015/12/03/new-balance-m1980-fresh-foam-zante/ і вони мені подобаються – м’яка, пружня гума підошви наче обережно обгортає ступню.
В залежності від кольору (деякі більш популярні ніж інші) ціна складає від $10.
Призначення та характеристики
Це компактний, або як я його називаю “спортивний” гаманець.
Розміри: 103 мм х 71 мм х 18 мм. Тобто трошки більше пластикової картки. І в сам гаманець поміщується 12 карток за даними виробника, а я в своєму тримає пропуск на робоку, водійське посвідчення, кілька купюр складених втроє (через обмеження в розмірі) та 8 карток (банківські та страхові).
Цей гаманець одразу замінив мій до того улюблений Chums Surf Short Wallet. Він приблизно такий самий, але трохи акуратніший.
Закривається гаманець спеціальним крючком який зроблено з того ж пластику і який є частиною корпусу. При тому що відкрити його легко навіть одним пальцем правильно доклавши зусилля сам по собі він не відкривається.
Пропуск на роботу який має RFID чип спрацьовує крізь пластик (треба лише його тримати з краю стопки карток) і відкриває двері в офіс та на парковку.
Використовую цей гаманець на сьогодні вже майже рік не тільки коли бігаю чи на велі катаюся, але як свій єдиний гаманець. І поки що слідів зношування не видно. Надзвичайно задоволений!
Не суттєві для мене, але може комусь будуть критичними. По-перше, цей гаманець не має прозорого вікна як той же Chums Surf Short Wallet і щоб показати водійське посвідчення (наприклад у барі чи при купівлі алкоголю) доведеться діставати його з гаманця.
По-друге, нема ніякого зручного способу зберігати ключі і доводиться носити їх окремо.
Повна ціна – $99, мені вдалося купити на святковому розпродажу за $33.
Призначення і характеристики
Безпровідні навушники-вкладиші для занять спортом. Характеристики:
з’єднання з плеєрами через Bluetooth 2.1.
в комплекті 3 пари різного розміру насадки, 3 пари різного розміру крилець кріплення і шнур зарядки.
роз’єм для зарядки – UC-E6, деякі фотоапарати мають такий. Тож необов’язково купувати за дорого додатковий шнур, можна купити найдешевший, наприклад – http://www.amazon.com/gp/product/B002POBS46.
заряду вистачає на 6 годин роботи, повний час зарядки – 2 години, тримає задяр до 250 годин.
Зверніть увагу що також існує версія Sprint (повна назва Jaybird Freedom Sprint Bluetooth Earbuds) яка коштує вдвічі дорожче, але має на третину менший розмір і вагу. Проте я би рекомендував купувати саме цю версію тому що вага і розміри і так не є проблемою, а крім виграшу в ціні ще й маємо 6 годин роботи замість 4.
Враження від використання
Я безсумнівно цими навушнкиками задоволений. Головна їх риса за яку я вдячний це те як надійно вони сидять у вухах – як би я не бігав і не стрибав вони не те що не випадають, навіть не зрушуються. А через невелику вагу можна взагалі було б забути що вони у вухах якби не провід який лежить на шиї. Тримаються вони спеціальними резовими крильцями за хрящик раковини вуха (крильця теж не відчуваються). Причому крильця можна зняти якщо навушники і без того добре сидять.
Я додатково поміняв насадки на Comply T-200 Isolation Earphone Tips і стало взагалі прекрасно – трошки додаткової шумоізоляції та нові насадки які сам чепляються за вухо взагалі наче приварюють навушники до вух.
Після півтора року майже щоденного використання і під час бігу і в залі можу сказати це мабуть один з найкращих виборів якщо вам потрібні безпроводні навушники для бігу.
Що ж стосується якості звуку то вона звісно програє навушникам типу Soul Transform, але як для вкладишів, та ще й спортивних якість дуже пристойна. Ви не отримаєте тут розбірливого басу, проте бумкати буде добре. Середні частоти передані прекрасно. Найкраще підходять ці навушники для різного техно, електронщини і помірковано важкої музики. А там де багато пауз і нюансів звуків буде помітно їх слабкість. Проте це найкращі спортивні вкладиші за якістю звуку що будь-коли у мене були.
Зразу скажу що всі нижче названі недоліки набагато менш значні ніж переваги які ці навушники мають, але все ж таки.
Мабуть найбільше що дратує так це доволі слабкий прийом сигналу. Я переважно тримаю плеєр (використовую Nokia Lumia 521) в біговому рюкзаку (Nike Cheyenne Vapor 2 Running Backpack або Nike Cheyenne Vapor Running Backpack) в зовнішній чи внутрішній кишені і все добре. Якщо ж помістити плеєр в район поясу (наприклад у FlipBelt) то сигнал пропадає. Також помітив що якщо носити плеєр на руці (у сумочці на трицепсі) то з лівої руки сигнал переривається, а з правої працює добре. Якщо ж просто тримати плеєр під час бігу то ловить нормально. Схоже тіло сильно блокує сигнал. Це підтверджується і тим що в залі я можу залишити телефон за кілька метрів і звук йде нормально.
Друга проблема це провід (він же антена) який іноді липне до шиї і заважає повертати голову. Ну тобто повернути то її можна, але враження таке що зараз висмикнеш навушник. Причому провід зроблено добре: він плаский і має замочок щоб його скорочувати, але ті хто пробував тренуватися з навушниками знають як провода іноді сильно липнуть до спітнілої шкіри.
З зовсім крихітних недоліків: нема сумочки чи коробочки для збереження навушників (а у дорожчих моделей є).
Також треба зазначити (хоче це і не є недоліком) що цю модель не надто зручно використовувати на велосипеді з двох причин. Перша це те що корпуса навушників що виступають з вух створюють багато шуму коли рухаєшся (при бігові такої проблеми нема бо швидкість не та). А друга причина – незручно користуватися кнопками на ходу.
Update 2017/09/30. Після кількох років використання і порівняння з іншими спортивними навушниками я і досі вважаю саме цю модель найкращою як мінімум для бігу. Варто зауважити що нестандартний роз’єм для зарядки з часом став найголовнішим недоліком – виключно для цих навушників потрібен спеціальний кабель (вдома, на роботі і для подорожей як мінімум – вже 3 штуки) коли інші пристрої (велокомп’ютери, ліхтарики, телефони, навушники) перейшли на звичайний micro USB.
Update 2018/07/01. І ось нарешті сьогодні після майже 4 років використання (по кілька разів щотижня) сьогодні навушники остаточно поламалися – зник звук у лівому навушнику. Поки утримаюся від покупки новішої моделі – в мене і так багато навушників вже накопичилося. Натомість перейду на JayBird BlueBuds X Sport для бігу і залу і буду вже чекати знижки на “справді безпровідні” спортивні навушники. Good bye sweet prince, я так вас любив!
Та модель що у мене (перша в лінійці) вже давно не випускається, а на момент випуску коштувала $130, зараз можна знайти таку на розпродажах за $80, нова модель коштує $150.
Призначення та характеристики
Кросівки для непогоди (снігу, доща, холоду) з гортексовим покриттям і підсиленою підошвою.
Характеристики:
вага: 360 грамів
підошва: носок – 24 мм, п’ята – 36 мм, підйом – 12 мм.
покриття верху: гортекс
Враження
Власне ця модель є “підсиленою” для непогоди версією відповідних Brooks Ghost як, наприклад, Brooks Ghost 3. Покриття верху дійсно не пропускає воду, але і додає температури всередині кросівок (це може бути не зайвим на сильному холоді). Також гортекс дуже щільний матеріал і нозі не так вільно всередині.
Потовщена підошва також краде місце всередині і тому різниця з легшою версією дуже помітна.
Що ж стосується рельєфу підошви то насправді не такі вже ці кросівки і цупкі і в них теж доволі легко послизнутися на кризі. Хоча звісно тримаються за поверхню вони трохи краще за легшу версію.
Усе це додавання матеріалу зверху і знизу робить кросівки менш гнучкими. Особливо це помітно коли пробуєш бігти швидко – п’ятка трохи, але все ж таки відчутно відривається від підошви яка не може так швидко згинатися. Також на дистанціях від 20 км ноги вже помітно втомлюються від негнучкості – болять не лише гомілки, але і самі ступні. Не можу сказати що це велика платня за можливість бігати у проливний дощ чи мокрий сніг з сухими ногами, але на хорошу погоду ці кросівки нема ніякого сенсу одягати.
Кросівки у мене вже майже 3 роки і не показують слідів зношування взагалі.
Крім вище згаданих ваги, тісноти, негнучкості підошви та підвищеної температури всередині (що логічно і очікувано) можу згадати такий недолік як шнурки що не бажають триматися у вузлі. Я досі використовую ті що були у кросівках і не знаю чи проблема чи в них чи в будові верху, але мені доводиться їх час від часу зав’язувати (кожні 10-15 км) бо який вузол я не в’яжу вони самі розв’язуються.
Повна ціна на момент написання цього посту – $90 (на момент випуску була $100), на розпродажах можна знайти за $75.
Призначення та характеристики
Кросівки для щоденного бігу з пом’якшеною підошвою.
Характеристики:
Вага 213 грамів
Товщина підошви: п’ятка – 27 мм, носок – 21 мм, підйом – 6 мм.
Підошва з цільного м’якого матеріалу захищеного від стирання тонким шаром стійкої резини.
М’яки товстий язичок та п’ятка, щільний м’який верх
Враження
Це кросівки для розслабленого нешвидкого бігу. В них можна долати довгі дистанції, але вони не відчуваються швидкими і не дадуть бігти занадто швидко. Унікальна комбінація м’якості підошви та верху з легкою вагою роблять ці кросівки дуже хорошим вибором для тих хто хоче попрацювати на правильною технікою постановки стопи (під’йом тут теж не надто великий), але при цьому не працює над швидкістю.
Повторюся ще раз що кросівки дуже м’які і комфортні і ідеально підходять для бігу після змагань коли треба відновлюватися, або медитативного бігу на довгі дистанції де темп не важить. В чомусь вони схожі на NIKE LUNAR TRAINER+, але ще комфортніші.
Якщо ці кросівки не використовувати для змагань чи інтервалів то пожалітися можна мабуть лише на те що вони дуже легко пропускають воду всередину через матеріал верху (а в нашій дощовій погоді це важливо) та те що вони занадто м’які і важко в них зосередитися на утримані темпу.
На момент покупки я заплатив за них $87, сьогодні ціна складає $100.
Призначення та характеристики
Накладні навушники для занять спортом.
Характеристики:
вага: 160 грамів
“спортивні” матеріали: резина, пластик та синтетика що не скрипить і легко миється
подушечки легко знімаються з навушників і їх можна класти у пральну машинку та сушарку
плаский провід з прищепкою і управлінням гучністю (не працює на Windows Phone).
якість звука: не буду робити вигляд що я розбираюся у характеристиках аудіоапаратури взагалі та навушників зокрема, але можу просто відзначити дуже хорошу як для спортивних навушників якість звуку, особливо баси.
Найвищої оцінки також заслуговує підтримка виробника: коли у мене через рік використання десь всередині порвався провід я написав виробнику і вони вислали мені штрих-код який я наклеїв на коробку і відправив (безкоштовно) навушники їм, а вони мені в цей час просто вислали нові.
Враження від використання
Навушниками я дуже задоволений і раджу їх щиро, але є кілька особливостей які треба враховувати.
На голові вони сидять дуже щільно і не те що не стрибають, навіть не зсовуються на міліметр коли я бігаю. Сидять просто як приклеєні. Мінусом буде те що під них можна вдіти лише тоненьку пов’язку, або бігову літню кепку, а вже щось типу Headsweats Supervisor не кажучи про теплу шапку вже одягти неможливо. Також далеко не кожні окуляри підійдуть: Tifosy Vogel або Smith Optics Pivlock V90 Sunglass влазять ледь-ледь. Якщо ви носите окуляри постійно то варто спробувати ці навушники спершу.
Навушники щільно сидять і на вухах добре (але далеко не на 100%) ізолюючи зовнішні шуми. Подушечки при цьому хоча і відчуваються весь час проте неприємних почуттів не викликають. Мінусом буде те що у жарку погоду вухам від такого щільного прилягання подушечок може бути жаркувато. А з іншого боку в прохолодну погоду навіть без шапки вони приємно захищають вуха від холоду і вітру.
Як я вже вище вказував подушечки легко знімаються і їх можна кидати і у пральну і у сушильну машину. Так само легко вони одягаються назад, треба тільки зрозуміти яку на яке вухо. Мінусом може буте те що часте прання (а прати їх треба буде після кожного серйозного тренування бо подушечки збирають піт що теж є плюсом) вони втрачають свій свіжий вигляд дуже швидко. Хоча на функціональності це не відзначається ніяк.
Провід плаский, можна навіть пропускати під кофту чи футболку і як обіцяє виробник він не буде прилипати навіть до спітнілого тіла. Довжина десь 1 м, якраз вистачає щоб тримати плеєр на поясі. На проводі є кнопки управління гучністю, але працюють вони лише з iPhone.
Ну і головне: якість звуку. Вище я згадав потужний (у порівнянні з середніми та високими частотами) бас якого для деяких стилів музики може бути і забагато. Але повірте мені – коли ви бігаєте то увесь бас що там є йде в адреналін :) В цілому звук чистий і дуже розбірливий, а звукоізоляція покращує ситуацію. Власне якість звуку цих навушників краща за те що дають навушники-вкладиші (спортивні знову ж таки) навіть з втричі більшою ціною.
Моя оцінка – 10/10. І коли прийде час я куплю ці навушники, або новішу модель якщо така буде без вагань.
Недоліки
Є і недоліки, частину я вже назвав вище, але жоден з них не є критичним для мене. Тим не менше починаючи з більш вагомих:
можуть бути занадто жаркими
управління гучністю не працює
не можна одіти під них більшість шапок та окулярів
Зараз ця модель не випускається, на той момент коли вона була в магазинах ціна складала $155, зараз на розпродажах можна знайти ці кросівки від $50.
Призначення та характеристики
Кросівки призначені для змагань: у них підошва з одного шару резини яка доволі помітно стирається від бігу на асфальту, на щоденний біг їх явно не вистачить.
Характеристики:
вага – 173 грами
підошва: підйом – 2 мм
Враження
По суті ці кросівки є полегшеною і спрощеною версією Newton Motion 2012: нема шару захисного покриття на підошві, нема додаткової подушки під п’ятою, менше матеріалу на верху та язичку. Кросівки відчуваються дуже легкими і подушечки під передньою частиною стопи примушують бігти на носочка, а відповідно тримати високу швидкість.
Кросівки мають усі переваги Newton Motion 2012 як додаткове місце для пальців, більш натуральна постановка стопи при приземлені і усе інше.
Проте для дистанцій від пів-марафону ці кросівки можуть стати причиною набитої стопи. На мою думку це кросівки для дистанцій в 5 та 10 км, ну може і пів-марафону якщо у бігуна дуже хороша техніка.
В цілому кросівками я задоволений, але на змаганнях практично в них не бігаю. Натомість іноді бігаю інтервали в залі на доріжці.
Моя оцінка – 8/10.
Недоліки
Два основних недоліки це ціна і те що підошва стирається об асфальт дуже помітно – вже після пари стартів на 5 км буде видно матеріал на п’ятці почав стиратися.
Зверніть увагу що також існує версія Sprint (повна назва Jaybird Freedom Sprint Bluetooth Earbuds) яка коштує вдвічі дорожче, але має на третину менший розмір і вагу. Проте я би рекомендував купувати саме цю версію тому що вага і розміри і так не є проблемою, а крім виграшу в ціні ще й маємо 6 годин роботи замість 4.
Зразу скажу що всі нижче названі недоліки набагато менш значні ніж переваги які ці навушники мають, але все ж таки.
Кросівки для щоденного бігу з пом’якшеною підошвою.
Накладні навушники для занять спортом.
Навушниками я дуже задоволений і раджу їх щиро, але є кілька особливостей які треба враховувати.
Як я вже вище вказував подушечки легко знімаються і їх можна кидати і у пральну і у сушильну машину. Так само легко вони одягаються назад, треба тільки зрозуміти яку на яке вухо. Мінусом може буте те що часте прання (а прати їх треба буде після кожного серйозного тренування бо подушечки збирають піт що теж є плюсом) вони втрачають свій свіжий вигляд дуже швидко. Хоча на функціональності це не відзначається ніяк.
