Кондуктивні (тобто звук передається через кістки черепа, а не через динаміки у барабанну перетинку) навушники в яких можна не лише бігати, але і плавати.
Власне для плавання я доволі регулярно використовую AfterShokz Xtrainers, і ось ця модель може буде порівняна з тим самим списком характеристик. Не буду перелічувати усі характеристики, а просто напишу деякі аспекти які мені здалися цікавими та вартими уваги:
пропрієтарний кабель живлення через який передаються і дані. Я використовую MusicBee щоб автоматично синхнонізувати списки відтворення і все працює добре.
Управління трьома кнопками якими можна робити багато чого, але я лише запам’ятав як стартувати музику та міняти гучність – цього досить під час тренувань в басейні.
Якість звуку у воді на жаль мені здалася гіршою – якось невиразно взагалі. І треба враховувати, що подібні навушники не зможуть дати кришталевої чистоти, але для певних жанрів під час тренувань вони добре себе показують. Так от не у воді ці навушники знову ж таки суб’єктивно звучать трошки краще за AfterShokz Xtrainers.
Стосовно комфорту то вони більш-менше такі самі. Не у воді мало помітні, а під час плавання після певного часу починають створуювати неприємні відчуття за вухами, але нічого неочікуваного.
В комплекті крім навушників є лише кабель зарядки, і нема як у конкурента сумочки та затичок у вуха.
На сайті виробника (TRI Multi-Sport with BT & MP3 – H2O Audio) повна ціна вказана $150, але ця модель на момент написання там же продається за $95 – і я свої за стільки ж купив.
У підсумку подібне рішення я вважаю найкращим для басейну, але багатьом подобається і інші тренування в них робити чи навіть просто слухати музику – у них чути все що відбувається навколо. Чи ця модель краще, чиAfterShokz Xtrainers я визначити не можу і вважаю, що з будь-якою не будете розчаровані.
Бездротові навушники від виробника про якого я ніколи не чув і якби побачив в інтернеті десь рекламу то пропустив би і миттєво забув би. Але ж чому тоді я їх купив і пишу про них? Справа в тому, що якось я подивився відео від відомого оглядача аудіо-техніки (і особливо навушників) Crincle (сайт – In-Ear Fidelity (crinacle.com)). І він не просто оглядач, але і працював з кількома брендами щоб налаштувати звучання їх певних моделей. І деякі виробники навіть випускають спеціальні редакції їх продуктів з його налаштуваннями.
Так ось в одному відео де він називав найкращі бездротові навушники серед інших категорій була “найкращі бездротові для аудіофілів до $100”. Це звісно звучить як оксюморон, але тим не менше ось саме цю модель він згадав і розказав про її переваги.
Я після цього трошки пошукав інформацію в інтернетах і побачив, що модель дійсно доволі відома у вузькому колі поціновувачів. При чому раніше вона називалася Lypertek Tavi і саме під таким іменем про неї можна знайти найбільше інформації.
Після певного часу використання мені є що сказати про цю модель як хорошого так і не дуже. Отже:
Звук. Тут дійсно все дуже круто, але є специфіка. На відміну від тих же Bose QuietComfort Earbuds II які просто дарують відчуття енергійного звуку тут ніякого окрасу не додається. Але в цих навушниках я чую усі інструменти окремо і дуже добре який би щільний звук не був. Навіть можна сказати, що втрачається певна магія музики – бо чуєш усі абсолютно елементи. Я взявся їх спробувати і перший раз просидів у них годину слухаючи вже знайомі пісні.
Якщо спробувати розібратися в частотах то тут скоріш за все не вистачає басу (тобто його чути, але мало у порівнянні з іншими популярними бездротовими моделями для спорту), високі не дратують взагалі і середина звучить в першу чергу дуже розбірливо. Стосовно стилів та жанрів навушника дуже добре відтворюють важку музики чи насичену електрону, а для класичної чи м’якого року вони будуть звучати занадто прісно як на мене.
Якість виготовлення. Це Китай, стовідсотковий та не приховує. Але зроблено усе надзвичайно якісно і навіть красиво, хоча і не з преміум-матеріалів. Доволі компактний чохол покритий матерією, жорсткий пластик навушників, звичайні вставки для вух.
Бездротова та через USB-C зарядка. Усе стандартно.
Парування з пристроєм. Це жах. З перших спроб не вдавалося. То смартфон їх не бачить взагалі, то парується лише до лівого чи правого… Довелося перевантажувати навушники на заводські налаштування і починати спочатку. І кожного разу при паруванні гучність на них стрибає різко вгору, а потім за секунду-дві так само різко падає до раніше встановленого рівня.
Комфорт. Дуже такий собі. Вони не те щоб муляють, але постійно відчуваються у вухах наче клубки вати туди понапихав. Також вони у мене не випадали під час занять в залі (тобто коли вправи з вагою чи на станках роблю), але бігати я би в них не ризикнув – постійно здається, що сидять вони у вухах не надто надійно.
Управління. На навушниках справжні кнопки які треба з певним зусиллям натискати і кожне натискання зсовує навушники і їх доводиться поправляти. А з іншого боку ніяких випадкових спрацьовувань. Сама схема управління доволі проста: одне натискання – відтворення/пауза, подвійне – гучність, потрійне – наступний/попередній трек.
Додаток для смартфону простий і корисний. Дозволяє поміняти функції подвійного та потрійного натискання кнопок та налаштувати еквалайзер. Також можна увімкнути їх спеціальний режим LDX Audio (раджу це зробити – так музика звучить найенергійніше).
Ціна в $89 з одного боку доволі висока якщо у вас нема особливих вимог до якості звуку і ось всього цього хорошого названого вище. Але з іншого боку якщо вищеназване вас цікавить то знайти щось краще буде дійсно складно.
Мені ці навушники подобаються, але чесно кажучи придбати їх було забаганкою, а не необхідністю і якщо накласти обмеження “одна модель для усього” то через усі недоліки я би їх не вибрав як такі.
Спочатку що воно таке. Це так званий домашній файловий і медіа сервер. Тобто комп’ютер призначений для збереження фільмів, музики та інших типів файлів. І звісно за бажання на нього можна покласти інші функції (торент-сервер, проксі і так далі).
Для домашньої мультимедіа бібліотеки я використовую Plex і фільми та серіали з нього дивлюся або на планшетці, або на телевізорі через Roku (для старого телевізора в гаражі) чи просто з самого телевізора (мій Samsung має можливість встановлювати на нього програми як от Plex, YouTube, Netflix та інші).
Цей комп’ютер постачається без жорстких дисків і має слоти для 6 SSD дисків (я поки що зайняв 4). Диски можна організувати в різні конфігурації RAID (це коли кілька дисків виглядають для системи як один, але мають дублювання чи ділять фрагменти файлів між собою). На комп’ютері встановлено Linux, і хоча можна навіть підключити монітор та клавіатуру я до нього доступаюся через браузер зі свого Windows-комп’ютера.
Через слабенький процесор (Intel Celeron N5105) та відсутність графічної карти цей комп’ютер не має активного охолодження – тобто не має вентиляторів. І ось ця маленька безшумна коробочка стоїть непомітно під моїм робочим монітором. Дуже компактно і зручно у порівнянні з повно розмірним ПК який я використовував для тих же цілей раніше. А цей пристрій можна взагалі ніколи не вимикати.
Звісно є певні сумніви стосовно потужності процесора та обсягу пам’яті, але вони найбільше потрібні коли відео з дисків не просто передається по мережі, а тоді коли треба робити перекодування на льоту. Поки що у мене все доволі непогано працює і мої острахи лишилися не виправданими.
Також споживає ця машинка усього 65 ватт (версія на 12 дисків – 90), що в рази менше ніж повноцінний комп’ютер.
Звісно ціна в $450 може видатися завеликою для по суті дохлого комп’ютера. Але, повторюся, як домашній медіа-сервер, сховище файлів, раутер, система моніторингу з відео-камер і багато чого іншого – цілком собі заміна. До того ж тихенька, маленька, споживає мало і ніколи не треба вимикати. Я задоволений.
На цю модель я звернув увагу як вони лише були анонсовані – по-перше, LG робила і робить дуже якісні аудіо-продукти в мобільному секторі, можливо навіть найкращі. А, по-друге, набіг особливостей в цій моделі був доволі унікальний як для спортивних навушників.
Купив я їх з дуже хорошою знижкою за $120 (повна ціна – $200, але час від часу бувають акції коли їх можна купити за $140). І вважаю ціну яку я заплатив дуже хорошою.
Кілька особливостей про які варто згадати:
Якість звуку – одна з найкращих для спортивних навушників. Для мене Bose QuietComfort Earbuds II звучать краще, а Jabra Elite 7 Active в чомусь мають переваги, але не так щоб однозначно кращі. Найбільв помітно, що у LG TONE не накручено бас навіть в режимі підсилення басу. Через це музика може звучати не так енергійно. Але в цілому є якийсь теплий ефект якщо такий опис має хоч якесь значення.
Комфорт – LG змогли вирішити проблему гупання в каналі вуха (коли б’єш ногами по землі під час бігу), але також позбулися і проблеми ударів по раковині вуха під час бігу з гори (є така у Bose QuietComfort Earbuds II). Тобто вони не спричиняють ніякого шуму самі по собі взагалі. Сидять вони дуже надійно, ні за яких умов не випадуть і таке враження, що в них можна легко провести весь день.
Шумоізоляція доволі посередня. Самі по собі навушники перекриває лише частину шуму, а активна шумоізоляція (ANC) доволі слабка і десь на рівні значно дешевших моделей. Нічого хоча б близького до Bose, Jabra, Sony чи Beats.
Управління – доволі зручне, промахи та неспрацьовування десь у 20% випадків суб’єктивно. Один тап по будь-якому навушнику – відтворення/пауза, подвійний тап – гучність (лівий – зменшити, правий – додати). Ще є довгі натискання та потрійний тап, але я ними не користуюся.
Захист рівня IP67 – це один з найкращих і не лише захищає від води (навіть падіння у воду), але і пилу дуже добре.
В кейс вбудовано спеціальні лампи які синім світлом мають вбивати бактерії. Не знаю наскільки це працює, але тішить мати таку можливість.
Кейс можна підключити аудіо-кабелем (AUX) до будь-якого джерела звуку і слухати музику через навушники. Це дуже зручно в літаку скажімо щоб дивитися фільми з вбудованого телевізора, чи з чимось іншим пристроєм.
В цілому я навушниками дуже задоволений і можу їх радити.
Після того як купили собі машинку для приготування еспресо (Breville Bambino Plus) та кавомолку для неї (Breville Smart Grinder Pro) почав дивитися навколо які аксесуари є для всього цього щоб або покращити якість приготованого, або зробити процес ще більш приємним. Хочу одразу сказати, що все перелічене далі не є обов’язковим, а саме для часто мало помітних покращень і потрібне.
Порта-фільтри (це корзинки в які насипають мелену каву) мають засипатися кавою під самий верх, а це створює багато сміття навколо поки мелеш каву, розподіляєш її рівномірно, трамбуєш у “шайбу”. Ось саме цю проблему і вирішують подібні насадки – вони одягаються на порта-фільтр і додають йому “висоти. Таким чином кава не розсипається, її можна трамбувати звичайним способом і потім він просто знімається.
Я купив ось цей на Amazon – https://www.amazon.com/gp/product/B08JPXXT9R і дуже ним задоволений. Ціна в $14 є доволі стандартною, а сама насадка добре працює з кавомолкою яка у мене – усі виступи на потрібних місцях і можна так само вмикати машинку просто вставивши порта-фільтр в пази.
Knock Box
Абсолютно необхідна як на мене річ щоб вибивати шайбу кави з порта-фільтру. Інакше це не зручно (скажімо виколупувати), та і сам процес виглядає більш ефектно. До того ж використана кава корисна для різних рослин та труїть шкідників і Олена її десь якось там розподіляє.
Я купив собі міні-версію від Breville за $20 (https://www.amazon.com/gp/product/B00ISQ6ZKC), але якщо ви п’єте еспресо щодня і вас більше ніж двоє то такої корзинки буде замало і варто купувати більшого розміру.
Coffee Tamper Mat
В залежності від того де саме і як ви “трамбуєте” каву в порта-фільтрі подібний мат може стати дуже в нагоді. Призначений від для того щоб можна було на кут столу поставити порта-фільтр і пресувати шайбу. Сам мат захищає поверхню столу (бо він пошкодиться від подібного) та не ковзає.
Той що я купив на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B077C41TJS) коштує стандартні $10, працює як і очікуєш, не совається і не надто впадає в очі. Також на ньому є спеціальне місце щоб тримати “печатку”для пресування кави.
Bottomless Portafilter
Це точно не те, що можна назвати абсолютно необхідним, але додає дуже багато до естетики приготування еспресо – портафільтр без дна. Крім того, що виглядає сам процес доволі красиво (і щоб його спостерігати навіть спеціальні дзеркала продають) ще одна користь для початківців в тому, що можна бачити як саме тече кава, чи рівномірно розподілена та утрамбована.
В усьому іншому це просто портафільтр без дна і це повінстю його описує. Треба враховувати, що бризок в процесі буде дуже багато і машинку та навколо неї доведеться чистити після кожного приготування. А тому після певного часу використання я вернувся до звичайного портафільтру з дном та жолобами для рідини.
Собі я купив ось цю модель – https://www.amazon.com/gp/product/B09KGYJYMM, але ціна в $53 як на мене доволі висока за річ яка взагалі не є необхідною. І це ще доволі дешевий варіант.
Puck Screen
В процесі приготування еспресо дуже багато усього засмічується та забризкується і усе треба чистити після кожної порції. Одна з речей про яку часто забувають (чи лінуються) початківці – це поверхня на машинці через яку в портафільтр подається пара під тиском. Вона вкривається каваю гарантовано, а якщо одразу не почистити то воно там засихає, а потім ще впливає на смак та якість наступних порцій.
Так ось цей “екран” є просто металевою сіткою яка накладається зверху на “шайбу” пресованої кави і перешкоджає забрудненню машини.
Я собі купив https://www.amazon.com/gp/product/B0B46VXBVC за $30 (за 2 екрани) і це стандартна ціна. Річ яку треба мати на мою думку – не лише це збереже машину, спростить прибирання, але і позитивно відобразиться на смаку кави.
Spring Loaded Tamper
Тампер – це “прес” яким роблять “шайбу” кави в портафільтрі. І хоча разом з моєю машиною Breville Bambino Plus йшов звичайний темпер “печатка” його використання для початківців може бути одним з факторів невдалої кави.
Дорожчі, а особливо підпружинені темпери тактильно дають кращі відчуття, не дають пресувати каву сильніше ніж треба, мають краї щоб не провалюватися у портафільтр.
Той варіант, що я його собі купив (https://www.amazon.com/gp/product/B0BCJSV78X) коштує $50 і як я вже вище сказав в принципі можна обійтися без нього, але можна зробити помилки якщо нема досвіду.
Needle Stirrer
Один з найпростіших способів покращити якість еспресо – забезпечити рівномірне розподілення кави у портафільтрі перед пресуванням шайби. Для цього існують різні засоби, а ось цей конкретно – це пучок голок якими перемішується кава (ось тут дуже в нагоді стане dosing funnel, щоб не розсипати каву з портафільтру).
Той перемішувач, що я його купив собі за $20 вже не продається, але подібних можна знайти дуже багато. На мою думку це річ близька до необхідної.
Разом з еспресо-машиною я також придбав (але вже не по акції) автоматичну кавомолку. Повна ціна її $200 (на сайті виробника – the Smart Grinder™ Pro | Breville (US)). Хоча я певний час полював на знижку, але на момент написання цього посту так її не бачив досі за більше ніж рік.
Одразу виникає питання – а чому б не придбати машинку з вбудованою кавомолкою як Barista Express? І це справді має певний сенс – займає менше місця, усе в одному приладі. Але почитавши форуми і відгуки я зробив висновок, що окрема кавомолка є кращим варіантом: її використовують частіше, а отже і обслуговувати чи міняти її зручніше окремо. До того ж можливість з часом замінити або еспресо-машину, або кавомолку – це може бути значно дешевше і простіше.
Кавомолка має кілька налаштувань серед яких найважливішими є дрібнота помолу (я ставлю 6 для еспресо та 38 для кемексу). І другий – час помолу. Для мене досі дивно чому саме час, а не вага помеленої кави. Проте ось так. Тому я зважую каву окремо і потім засипаю її в машинку замість тримати усі зерна з пачки в контейнері призначеному для цього.
Також є можливість налаштувати внутрішню дрібному (чи що воно там таке) навколо механізму – там я поставив 8 згідно рекомендаціям з інтернетів.
Разом з машинкою йдуть насадки для порта-фільтрів двох найбільш популярних розмірів. І також є кнопка яку натискає порта-фільтер. Тобто можна налаштувати машинку як треба, вставити в насадку фільтр і машинка почне молотити автоматично.
У підсумку – дорого, але ми дуже задоволені і користуємося щодня, часто неодноразово.
Вже доволі давно я хотів купити собі еспресо-машину додому, підписався на кілька YouTube-каналів від спеціалістів щоб визначитися, що саме я хочу. І ця машинка часто згадується в рекомендаціях чи списках найкращих для своєї цінової категорії.
Повна ціна складає $500 (на сайті виробника – the Bambino® Plus | Breville (US)), але я дочекався таки акції і купив її за $400. Також хочу звернути увагу на слово Plus в назві моделі – є суттєва різниця між Bambino та Bambino Plus.
Також щоб молоти каву для еспресо купив собі за тією ж акцією Breville Smart Grinder Pro.
Оскільки я не надто великий спеціаліст в есперсо, то наведу лише деякі характеристики:
Машинка дуже швидко готова до роботи – буквально за кілька секунд.
Портафільтер (“корзинка” для кави) – 54 мм, одна з найбільш поширених. Докупив собі потім від стороннього виробника.
В комплекті йде портафільтер з чотирма вставками на 1 чи порції, ємність для молока та щітки для чистки.
Що стосується стімера (той що робить піну з молока) то тут виявилося все просто – можна навіть поставити молоко, увімкнути і просто чекати. Все і автоматично виходить дуже добре.
Кава ж вимагає ще певного навчання від мене. Які семе зерна, дрібнота помолу, обсяг у грамах і тому подібне – поки що підбираю. Ускладнюється все те, що кава яку ми вживаємо зазвичай (підписки від Atlas Coffee Club та Trade) призначена для кемекса чи аеропресу або французького пресу і не надто добре для еспресо. Оскільки я особисто люблю доволі легку, але кислувати каву, можна навіть з фруктовим присмаком то те що виходить з неї як еспресо таке кисле, що аж занадто.
Але в цілому це покупка якою я задоволений, хоча вона звісно і дорога. Сама машинка якою ми користуємося не кожного дня створює певну атмосферу та ритуали які наче аж збагачують насолоду від порції кави. А можливість робити молочну піну іноді цінна сама по собі.
Проте треба пам’ятати – машинки такі потребують регулярної чистки, ремоту та обслуговування взагалі. І тут вони в простоті використання значно програють не лише кемексу, але і дешевим автоматами як Nespreso. Ми, до речі, своєї Nespreso позбулися, бо її виробник Nestle досі працює в Московії, а отже фінансує вбивства українців.
Виробник таких чудових массажерів як Theragun G3 та Theragun Mini, а також різних варіацій куль та роликів для само-масажу (як Therabody Wave Duo) доволі регулярно анонсує нові продукти.
Ось ця маска для очей яка має допомогти засинати і навіть позбавляти головного болю мене зацікавила і я її придбав. Повна ціна в $200 (на сайті виробника – Smart Goggles Eye Mask and Smart Eye Massager | Therabody) доволі висока, але якщо маска працює – воно цього варте. Отже – чи працює вона?
Я би сказав і так, і ні. Не працює в тому сенсі, що коли я не можу ніяк заснути, то маска насправді не зробить дива і не приспить мене. Але якщо я занадто рано прокинувся (постійно таке зі мною буває), чи вже в напів-сні, але ніяк не провалюся – ось тут вона і допоможе.
Маска доволі щильно прилягає до обличчя і навіть трошки тисне на очі. Можна увімкнути легкий обігрів очей, що допомагає деяким людям застнути. А далі вмикається один з режимів в якому маска періодично масужує скроні та точку між бровами. Уся процедура триває здається 15 хвилин і спочатку наче нічого не відбувається, але з часом розслабляєшся і починаєш відпливати в країну снів.
Зроблено її дуже якісно і виглядає вона як дорогий якісний продукт.
Управління можливе як кнопками на масці так і за допомогою додатку на телефоні.
Заряд тримає на кілька сеансів (точно не пам’ятаю скільки), заряджається від USB-C.
В цілому покупкою задоволений, але не візьмуся рекомендувати через те, що це доволі дорога скоріше забаганка, а не засіб який діє гарантовано.
В історії моїх спортивних навушників яких я за роки перепробував доволі багато було поки що три майже революційні моделі:
JayBird BlueBuds X Sport – перші Bluetooth навушники які не лише надійно і комфортно сиділи у вухах, але і мали хороший звук. Для свого часу і наступні кілька років після того для бігунів не було кращої моделі і близько.
Jabra Elite 65t – перші безпровідні навушники які змогли поєднати одні з найкращих в класі звук, комфорт, управління та ціну. Я і досі надаю їм перевагу у порівнянні з багатьма більш сучасними моделями, і навіть раджу їх сильніше ніж новіші Jabra Elite Active 75t чи Jabra Elite 7 Active.
І ось тепер ця модель. Це дійсно для мене наступний крок.
Отже що ж такого хорошого в цій моделі? Найбільш важливе для мене:
Комфорт. З цим у Bose завжди було все в порядку і ці навушники не підвели. Провести в них 2-3 години можна легко і без проблем. Також вони абсолютно не соваються і не рухаються що б я не робив.
Якість звуку. Тут просто навіть не знаю як описати крім того, що звучать вони на клас вище ніж усі інші вкладиші. Враження таке, що слухаєш великі повноцінні навушники. Звук настільки краще, що коли перемикаєшся на інші моделі в цьому класі аж смішно стає.
Шумоподавлення – це теж фантастика. Я навіть у літаку їх використовував і вони працюють просто неймовірно добре. Тепер нема необхідності літати з великими Bose QuietComfort.
Дизайн – чудово. Корпус можна було б зробити красивіше, але самі навушники для мене особисто виглядають дуже круто і їх дуже приємно одягати.
Управління – змішані враження. Тут є як коротке натискання (відтворення/пауза) яке іноді помилково спрацьовує коли зачіпаєш навушник, так і подвійне (попередня/наступна композиція). Гучність регулюється проведення пальцем вниз/вгору і спрацьовує у більшості випадків.
З вищесказаного я хочу особливий акцент зробити на комфорті, шумоподавленні та якості звуку.
Тепер інше різне:
Ціна: повна ціна – $300, але я купив за $250 і ця знижка трапляється доволі часто. Мушу сказати, що своїх грошей навушники для мене варті, але все одно це доволі багато грошей без сумніву.
Нема бездротової зарядки – лише від USB-C. Мені це не дуже важливо, але комусь буде незручно. За таку ціну могли б і додати цю можливість.
Час роботи – 6 годин плюс 18 годин від чохла. Мені на переліт вистачило. 20-хвилинна зарядка для перших 3 годин.
В комплекті 3 розміри насадок та 3 розміри крилець, плюс USB-A-USB-C кабель.
Додаток на смартфоні дозволяє налаштувати еквалайзер, але я в результати лишив його пласким. Проте якщо додаєте басів чи верхів це чуєш дуже добре.
Навушники вміють паруватися з кількома пристроями. З яким саме можна вибрати з того ж додатку.
Тут ще таку річ згадати треба про яку знають бігуни. Справа в тому, що під час бігу більшість навушників вкладишів “гупають” – звучить так наче десь притишено хтось б’є у великий барабан на кожному кроці. Так от в цих навушника такого нема. Натомість є момент коли пластиковий корпус б’є в раковину вуха і це звучить як наче хтось поруч дручком стукає по дерево. Проте це звісно залежить від техніки бігу. У мене наприклад такий ефект лише коли я біжу з доволі крутої гірки.
І останнє: навушники настільки мені сподобалися, що наступного для я купив такі самі Олені. І вона погоджується, що у порівнянні з її до того улюбленими Beats Fit Pro це дійсно інший клас.
Оновлення від 2023/12/10: з приходом зими сталося те що я і очікував. А саме шапка та/або рукавички суттєво ускладнюють управління навушниками. На їх честь небажаних спрацьовувань нема, але натомість лише мала частка спроб управління спрацьовує. І тому на зимові місяці для бігу на вулиці я перемикаюся на Jabra Elite 7 Active справжні кнопки яких не спричиняють жодних проблем шапка там чи рукавички.
