Місяць: Травень 2024

Ember Smart Mug 2

Так, це розумна чашка. І так, таке дійсно існує. Чому і для чого воно існує? У когось була непогана ідея тримати напій у заданій температурі. І хоча такі рішення вже існували і до того, але були вони у формі підставки яка підігрівала кружку. Та і до того ж не були портативними.

У цій же кружці є акумулятор та елемент який підігріває напій. А підставка підзаряджає кружку. Таким чином її можна носити з собою і не тримати на гріючій поверхні весь час.

Чи варте воно того? Скоріше так ніж ні, але враховуючи ціну може і ні :)

Деякі люди мені казали, що не уявляють собі як тепер можна пити чай чи каву зі звичайної кружки де напій холоне. Я би не був таким категоричним, але дійсно це нові відчуття коли весь час, що сьорбаєш напій він тієї температури яку ти вибрав.

Оскільки це розумна кружка то звісно для неї є додаток на смартфон в якому можна ту саму температуру вказати. Мені подобається 57.5 – все ще гаряче, але не обпікає. Можна здається аж до 60 виставити. Але більшість людей наскільки я знаю ставлять собі 55 чи близько того.

Ще варто зазначити, що у виробника є більші кружки, але саме ось ця на 10 унцій (300 мілілітрів) є найкращим варіантом. Вона може і маленька і немає кришки як деякі інші їх кружки, проте найдовше тримає температуру і ціна не така безумна. Бо скажімо варіант на 14 унцій обійдеться вже в $180. А ще більша кружка з кришкою і протікає (з під кришки) і дуже недовго тримає температуру.

Повна ціна такої кружки становить $130, що як на мене надзвичайно дорого. І знижки на них я бачив лише один час коли і купив собі за $100. Надто сильно хотілося спробувати. І хоча мені подобається, проте радити не візьмуся.

Василь Шкляр. Маруся (2014)

“… якщо сі доведе мати діло з москалем, ніколи-ніколи йому не вір. Особливо сі стережи його, коли в тебе свято, коли похорон, коли ти найменше очікуєш його нападу. Найдужче пильнуй – коли москаль пропонує замирення. Тоді не дрімай, тоді він нападе неодмінно…”

Читав (вірніше слухав куплену на АБУК) і просто іноді шокований був. Чим шокований? А тим як мало я знаю про ті часи та події про які йдеться в книзі. І додатково події які в ній відбуваються так нагадують, що коїться в Україні зараз.

Україна бореться за виживання і намагається протистояти ордам москалів як червоних так і білих. А москалі завжди однакові: брешуть, зраджують, крадуть, вбивають і катують, руйнують те що не можуть вкрасти.

І в той же самий час УНР тягне зі створенням української армії “щоб не розсердити Москву”, а коли на захист країни стає Петлюра та отамани кожного містечка та села – вже пізно і час вже втрачено.

Переважно книга оповідає історію легендарної Марусі (Олександри Соколовської) яка після загибелі трьох братів стала отаманшою і так ганяла що білих, що червоних, що СРСР розшукував її щоб помститися аж до моменту свого розвалу.

В книгу додано романтичну лінію яка наче і справді відбувалася і дійові особи книги є реальними історичними постатями.

Звісно не можна не відчувати гіркоту та розпач, але книга все одно дуже хороша і я її раджу.

Оцінки:

Mortal Hydration

Новий і маловідомий розчинний напій яких мільйони і який би нікому не був би цікавий якби не драма пов’язана з IronMan. Що за драма? А зараз розкажу.

Весь час, що я стартую IronMan на дистанції були доступні напої Gatorade, гелі Maurten та Pepsi і Red Bull. Ну і звісно вода та крига. Це все в США.

І ось нещодавно IronMan оголосили про нового партнера – замість Gatorade тепер буде ось цей раніше нікому не відомий Mortal Hydration.

Перша хвиля незадоволення була спричинена низькокалорійністю продукта та використанням цукрозамінника в ньому. Ось для порівняння:

Це дійсно виглядає не дуже добре тому що:

  1. Менше калорій. На дистанції потрібна вода, калорії та електроліти (сіль по суті). І Gatorade який по суті був розведеним цукром з барвниками, але задовольняв тим, що одночасно давав і воду і калорії. Новий же продукт має дуже мало калорій і тепер їх треба вживати додатково і окремо.
  2. Використання штучного підсолодження. Це просто феноменально безглуздо в цілому і навіть небезпечно під час тренувань на змагань. Смакові рецептори повідомляють мозку про надходження цукру, а насправді його там нема. І до того ж цей солодкий смак ускладнює прийом інших калорій до чи після напою.
  3. Вища концентрація солі. Вона не настільки велика, але у деяких людей чутливий шлунок і це може зіпсувати їм весь старт.
  4. Купити цей продукт не можна ніде крім як на сайті thefeed.com. І якщо хтось там регулярно не купує і хоче взяти лише цей продукт на пробу це виходить дуже дорого. Навіть на сайті виробника нічого крім яскравих (і чесно кажучи потворних) сторінок немає.

Коротше в обговореннях часто заключною думкою було уникати цей продукт і вигадувати якесь власне рішення. До того ж ті хто спробували продукт іноді згадували про неприємний металевий смак і надмірну солодкість.

Коротше я вирішив спробувати і купив “стартовий пакет” – 6 порцій з трьома смаками (гранат, лайм та манго) і для кожного з них звичайна та “солона” версія. І ось що маю сказати:

  • смак дійсно солодший ніж хотілося б, це взагалі найгірший елемент. Скажімо розчинний Precision Fuel & Hydration має суттєво більше калорій, але при цьому не є солодким на смак взагалі.
  • солоний варіант не такий вже і солоний, хоча знову ж таки PH 1500 для порівняння має більше солі, але не відчувається солоним.

Для себе поки що зробив такий висновок – уникати якщо можна, натомість брати гель і тут же пити воду. З сіллю гірше, але можна брати пігулки з собою.

Взагалі цей продукт мені найбільше нагадав Liquid IV Hydration Multiplier, але ось цей останній на мою думку краще і я б радше використовував його ніж Mortal.

Ну і купити можна ось тут – https://thefeed.com/products/mortal-hydration.

І коли я писав цей пост стало відомо, що в Європі IronMan буде використовувати продукти Precision Fuel & Hydration – заздрю.

LG Gram 16Z90Q (2022)

Дуже давно і довго в мене був улюблений лептоп Dell XPS 13 – він і виглядає чудово, і легкий, і потужний. Одне задоволення було ним користуватися як вдома так і в подорожах. Але як виявилося його найбільшим недоліком було те, що батарею він вимагав лише від Dell, а інакше відмовлявся працювати і вимикався. Заміна батареї коштувала якісь абсолютно безумні гроші, і тому останні пару років цей лептоп сидів у мене в гаражі, був постійно підключений в розетку і використовувався виключно для Zwift.

Я довго не купував собі заміну через те, що не дуже розумів який саме лептом мені потрібен, з якими характеристиками і чи потрібен взагалі. Для ігор купив собі Lenovo LOQ 15 і він у мене використувується замість десктопу – тобто завжди сидить на столі і підключений до розетки, також підключив до нього клавіатуру, мишу та великий монітор.

А для подорожей та читання інтернету у мене був Samsung Galaxy Tab S6 Lite який также доволі близький до ідеального: маленький, легенький, може видати на диво хороший звук і доволі продуктивний.

Але все ж таки хотілося більший екран, фізичну клавіатуру та справжню ОС. І до лінійки LG Gram я приглядався давно – мала вага та тривалий час роботи приваблювали найбільше.

Отже купив я собі цю модель 2022-го року ще рік тому (тобто у 2023-му), і після місяців використання можу щиро сказати, що задоволений своїм вибором. Хоча звісно і не без недоліків. Далі трохи подробиць:

  • Ціна. На момент написання повна ціна складає $900, я ж на якісь свята купив за $680. Причому через те, що це модель не нова її не можна знайти на сайті LG – я купив на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B09XH2W8WH).
  • Вага. Майже рівно 1 кг. Для такого розміру (16″) кожного разу дивуюся і радую коли беру його в руки.
  • Час роботи. Виробник каже про 20 годин, найоптимістичніша оцінка яку я бачив від самого лептопа – 13 годин. І це наче просто чудовий показник для великого екрану, процесору i7 та такої ваги. Але нюанс в тому, що довший час роботи досягається приглушенням яскравості екрану, і зменшенням енергоспоживання процесору. Проте це має сенс.
  • Екран… ну щоб відверто поганий то ні. І картинка детальна та насичена, але в цілому кольори якісь трошки штучні і наче затемнені. Я розумію, що це все можна налаштувати. Але я нічого такого робити не збираюся і на мою думку заводські налаштування могли б бути краще. Хоча на мій подив дуже багато схвальних відгуків саме стосовно екрану. Мабуть ці кольори з фабрики не дуже для мене особисто підходять.
  • Звук. Тут могло б бути набагато краще. Порівнювати з макбуками чи самсунгами (навіть таблетками) було б смішно, також помітно програє Dell та HP (з тих моделей що я ними користувався). Це в плані гучності – її не вистачає якщо ти не в тихому приміщені. Сама якісь звуку доволі хороша, скоріше холодна і безбарвна, але дозволяє як фільми дивитися так і час від часу музику слухати.
  • Пам’ять – 16 Gb DDR5, але її припаяно, тож додати не вдасться. Може бути великим мінусом для певних потреб.
  • Диск – 256 Gb, це мало як щось дійсно треба робити на лептопі, але і замінити буде доволі просто за необхідності.
  • Відео – вбудоване. Тобто для простих ігор, або на низьких налаштуваннях. Проте я грати на ньому не планую. І також у LG можна знайти подібну модель, але з сучасною відеокартою – це додасть до ціни $$800-1000.
  • Клавіатура – доволі зручна, сліпий набір переважно працює як треба. Пару кнопок не на своїх місцях, але значно приємніше набирати текст ніж з екрану.
  • Зовнішній вигляд. Непримітно, але стильно. Чорний тонкий паралелепіпед, майже як Lenovo ThinkPad які і знамениті таким дизайном, але тонший в кілька разів. Пластик не захапується, проте сліди від пальців все ж таки зблизька помітно.