Як правило метал-команди якщо не співають про демонів, зомбі, Сатану та маньяків співають про те як планеті скоро капєць, про поганих політиків та про тупе бидло. Але ось така команда (назва – скорочення від “Штурмовики Смерті”) в своїх текстах виступає від імені саме того тупого пересічного бидла яке мало чим цікавиться, має купу упереджень і мінімум знань, не любить, боїться і ненавидить усе що не схоже на нього та незрозуміле.
Ти їдеш в мою країну Але не йдеш на нормальну роботу. І вас до чорта, до чорта і до чорта, Вали додому довбаний телепень.
Торгуєш хот-догами з кіоску Та газетами на вулиці, Торгуєтш наркотою, крадеш, вештаєшся та смердиш – Мабуть там звідки ти приїхав взагалі повний відстій.
Ти нас постійно примушуєш чекати, Такі як ти – це ті кого ми ненавидимо, З тобою навіть спілкуватися не можна. Розмовляй англійською, або здохни!
Ти не розумієш що я хочу, Не розумієш що мені треба, Чому мені треба усе повторювати, Ти хоч читати вмієш?
Гарненький довбаний акцент, Ти що, не можеш говорити нормально? І що це в тебе за точка намальована на лобі, Ти дивишся через неї, чи що?
Ти нас постійно примушуєш чекати, Такі як ти – це ті кого ми ненавидимо, З тобою навіть спілкуватися не можна. Розмовляй англійською, або здохни!
Чудова наукова фантастика про те як я не надто далекому майбутньому розвивається людське суспільство, як виникають нові супер-сили, та як вкотре розпочинається війна між цими силами.
Серія дуже сильно нагадала не менш варту уваги “Експансію“, лише тут нема іншопланетян та порталів у віддалені світи, а, натомість дуже багато екзотичної біології та ботаніки.
Світ майбутнього поділено між трьома земними супер-державами серед який найвойовничішою є Велика Бразилія. Власне сюжет побудовано навколо того як генерали та дипломати Бразилії намагаються отримати контроль над мешканцями астероїдів та поселень на інших планетах. І в результаті розпочинають гібридну війну.
В той же час поселення позапланетників виживають за рахунок розвинених біо-технологій які навіть дають змогу створювати організмі що виживають у вакуумі. І себе вони звісно теж коригують втрачаючи схожість на людей.
У книзі намішано і політичні ігри, і бойові дії, і технології різних гатунків. І ще тут є пригодницька складова.
Добре опрацьовані герої, хороший сюжет, гострі моменти… Книга з тих про які кажуть “важко відірватися”. Дуже мені сподобалася і я одразу по закінченню перейшов до наступної у серії.
Книга настільки органічно продовжує попередню що видно як автор їх просто писав як одну велику історію.
В цій книзі підкорені міста позапланетників намагають боротися, втікачі у ще дальші глибини космосу намагаються вижити, поселення на Місяці перетворено на тюрму для позапланетників… Але і на Землі не все гаразд – у Бразилії бунти та заколоти, повстання, а інші дві земні держави вичикують щоб урвати свою частку.
Книга, як я вже сказав, просто продовжує історію і показує нам що сталося з героями і як складалася їх доля.
По закінченню зберігається напруження і хочеться продовжувати читати далі.
Спочатку я був в захваті і почав налаштовувати усі свої пристрої. Ідея така що можна за допомогою додатку створити набір налаштувань – окремо для TV, музики, ігрової консолі і так далі. І між наборами перемикатися кнопкою на пульті після чого усе управління відбувається для усього набору зразу.
Я спробував зв’язати в одному наборі 45″ телевізор Philips, Roku 3 та колонку Sharper Image, а в іншому 65″ розумний телевізор Samsung, саунд-бар Samsung та ту ж Roku 3. І кожного разу були якість проблеми.
Причому проблеми різні і неочикувані. Зі старішим набором колонка постійно відмовлялася працювати – то не вмикалася, то не вимикалася.
Новіший набір спочатку вів себе добре, але потім усі пристрої просто перестали відповідати на будь-які дії на пульті. Більше того – пульт від телевізора який раніше можна було використовувати і для Roku перестав для приставки працювати.
Коротше я помучався якийсь час налаштовуючи та переналаштовуючи усе, але з часом дійшов висновку що воно того не варте :( І вам не раджу.
Зв’язок зі смартфоном чи ПК через Bluetooth що додає – нотифікації на вхідні повідомлення та події у календарі, можливість приймати/скидати дзвінки, керування програвачем музики, прогноз погоди, пошук телефона, тощо.
За допомогою додатків Garmin Connect та Garmin IQ можна налаштовувати годинник, встановлювати додатки (наприклад для інших видів спорту), викачувати активніть на Garmin Connect і таке інше.
Я був дуже задоволений свого часу годинником Garmin vívoactive HR з яким і тренувався і просто ходив щодня. Але крім того що він виявився ненадійним (у нас з Оленою на двох три таких годинника померли приблизно за рік кожен) до того ж у нього не було деяких функцій як плавання на відкритій воді та тріатлону. Та і спати в ньому було не надто зручно.
Коли мій vivoactive HR вкотре поламався я вирішив що час купити щось надійніше. Купувати щось дороге типу Fenix 5 чомусь не хотів і тому зупинився на ось цьому.
І можу сказати що дуже сильно задоволений своїм вибором і досі. Годинник дуже легкий і я майже ніколи не пам’ятаю що він у мене на руці. До того ж він тонкіший і зручно сидить. Я навіть з ним сплю що дозволяє міряти показники сну (так, розумні годинники і таке зараз вміють робити).
Також мені зараз зрозуміло що хоча сенсорний екран це зручно для розумного годинника проте для спорту потрібні все ж таки кнопки – спітнілими мокрими пальцями що ще й тремтять і стрибають спробуй щось на екрані зробити.
Свого часу я написав що навушники Jabra Elite 65t були моєю найкращою покупкою за 2018-й рік, але зараз скажу що цей годинник мабуть таки є найкращою покупкою за той рік.
Власне мені все в ньому подобається крім кількох не надто суттєвих речей перелічених далі:
Нема NFC. Проблема вирішується покупкою іншої моделі.
Свій новий формат зарядного кабелю. Цілком очикувано від Garmin. В мене дома вже чимала коробка кабелів та зарядок до усіх моделей пристроїв Garmin що вони у нас були.
Відсутній альтиметр – тобто висота вимірюється за GPS. Важливо для тих хто ходить у гори.
Ціна – годинник цей сидить між базовим для мульти-спорту 235 та найповнішою за фічами моделлю для тріатлону 935, звідти і ціна. Але було б приємно бачити цей годинник за ціну в діапазоні $$250-300.
Словосполучення flotsam and jetsam є скорочення від flotsam, jetsam, lagan, derelict що в свою чергу відноситься до морського права і описує права власності на залишки розбитого у катастрофі корабля.
Flotsam означає груз, або будь-що запаковане з розбитого корабля що плаває на поверхні. Належить першому хто заявив на нього права.
Jetsam означає груз який викинули перед катастрофою (наприклад щоб полегшити корабель) і належить первісному власнику. Той хто знайде такий груз зобов’язаний повернути його власнику.
Lagan це груз або фрагмент корабля що занадто важкий щоб плавати на поверхні, але прив’язаний до чогось плавучого – наприклад до буя. Належить первісному власнику і має бути йому повернений у разі знаходження.
Derelict це те що затонуло і належить тому хто його знайшов під водою – права не мають бути заявлені заздалегідь.
Таким чином словосполучення flotsam and jetsam можна перекласти як “залишки корабельної аварії”.
Фантастика про подорожі у часі буває або з велетенськими логічними дірками, або настільки заплутаною та складною що крізь текст і розуміння сюжету пробиваєшся як крізь камінь.
З цією книгою у нас другий випадок – історія дуже швидко стає надзвичайно заплутаною і події у разних періодах часу в ній впливають на весь сюжет. Також дуже оригінально вирішено парадокси що на них закривають очі простіші книги.
До того ж в цій книзі є ще й детектив в якому розслідується серія жорстоких вбивств і детектив є працівником втаємниченої держструктури що і має можливість подорожувати в часі. Тобто на додачу ще маємо теорію заговору.
Через те що книга є частково детективом читати її і складно і цікаво одночасно.
За сюжетом розслідування вбивства поступово обертається на історію в якій людство намагається врятувати Всесвіт від передчасної смерті від хаосу.
Переказувати сюжет нема особливого сенсу – по-перше, дуже багато розказувати. А, по-друге, дуже складно і я не певен що зможу це зробити.
Можу лише сказати що це одна з найкращих, якщо взагалі не найкраща книга про подорожі у часі. З чогось подібного можна згадати хіба що “Палімпсест” Чарльза Строса.
Не буду писати про якийсь конкретний бренд чи модель, а просто розкажу що це, для чого і в чому плюси та мінуси.
Шапочки для плавання призначені одночасно для захисту волосся та шкіри голови від хімії у воді басейна, а також що утримувати волосся і не засмічувати басейн. Ну і плюс певна “аеродинамічність” у воді.
Гумові шапочки, тобто найбільш поширені, доволі дешеві (в райні $$1-2), часто бувають з малюнками чи візерунками, але дуже сильно зтягують голову. Я саме через те що такі шапочки неприємно муляють навіть якщо я плаваю усього 30 хвилин і не користуюся подібними.
Силіконові шапочки набагато комфортніші, не тиснуть, їх легко знімати і одягати. Але вони дорогі (в районі $20) і при цьому теж служать не більше кількох місяців. І ще в них трошки жаркіше ніж у простих гумових через те що силікону потрібен товщий прошарок.
І нарешті шапочки за інших матеріалів – спеціально обробленої матерії, лайкри, спандекса, тощо. Такі шапочки абсолютно не відчуваються на голові, добре сидять, але при цьому не захищають волосся та шкіру від хімії.
Мені найбільше подобаються шапочки зі спандексу. Але є причина чому я все одно плаваю без них. Справа в тому що це матеріал дуже швидко деградує і вже за кілька тижнів шапочка починає розтягуватися, втрачає форму, а потім взагалі не тримається на голові. При ціні в $10 можна дуже швидко заморитися купувати собі нові.
На цьому власне і закінчимо. Тепер ви можливо дізналися що існує ще й така річ як шапочки для плавання зі спандексу :)
Цікавого в ньому те що поїздка відбувається по різній місцевості та покриттю: тут і жилі райони невеличких міст, і ліс, і берез озера. Також сама траса проходить як по асфальту, так і по гравію, а також по дуже складному гравію з великими каменюками та по корінню. Також було кілька затяжних і надзвичайно крутих гірок та спусків що додавало вимог.
На старті було щось близько 100 людей і як тільки но дорога ускладнилася група поділилася на менші компанії які продовжили розпадатися і далі.
По дорозі було облаштовано 3 зупинки з їжею та напоями, але 2 з них були “збоку” від маршруту – туди треба було завертати, крутити в гору кілька кілометрів, а потім їхати назад. Тож Олена 2 такі зупинки пропустила.
Після перших кілометрів я поїхав вперед і намагався триматися з групою лідерів, Олена їхала трохи повільніше позаду. Після першої зупинки коли я вже їхав вниз зустрів Олену яка дерлася вгору і вона вирішила теж повернути зі мною. Потім я знову відірвався і вже зустрів її згодом.
Фактично вся подія разом з зупинками зайняла близько 7 годин.
На фініші я трохи почекав Олену, потім поїхав їй назустріч… Потім ми їли піцу та тако у місцевому маленькому ресторанчику забитому велосипедистами.
А народ все ще їхав – більша частина учасників долає цей маршрут за 9 годин і довше.
Чи поїдемо наступного року? Можливо – красиві види, маршрут і приємний і складний перемішано… Але ж так далеко їхати до цього старту – це єдине що відлякує.
А поки що ось вам коротеньке відео:
Оновлення. Як мені слушно зауважили в коментах на звичайному шосейному байку по такому не поїдеш, а на гірському буде занадто важко на такій довгій дистанції (хоча деякі їхали на гірських). Ми ж їхали на своїх циклокросових BMC Crossmachine CXA01 які дуже добре себе показали. Звісно в ідеалі на подібний маршрут потрібен гравієвий байк – на циклокросовому така геометрія що розслабитися складно і до того ж він на різкі перепади спусків\підйомів розрахований, а тут були затяжні підйоми і спуски. Але я задоволений тим як вел себе показав і жодного разу на нього навіть не лаявся :)
Чохол-зарядка для невеличких пристроїв (переважно бездротових навушників) з micro USB. Звісно що можна розміщувати в чохлі і інші пристрої, особливо якщо є перехідники для різних типів роз’ємів.
Ключові характеристики:
Ціна – повна ціна складає до $30, іноді можна по акції купити за $16. У мене власне таких два і обидва куплені зі знижкою.
Місткість батареї – 800 mAh. Цього вистачить на кілька повних зарядок більшості безпровідних спортивних навушників. Швидкої зарядки звісно нема.
Повний час зарядки – 2-3 години. Зарядка відбувається через micro USB роз’єм ззовні. Там же поруч є індикатор рівня заряду де червоний означає низький заряд, а синій – більше половини.
Розміри: зовнішні – 15.3 х 11.4 х 2.2 см, внутрішні – 11.4 х 11.4 х 2.2 см. Тобто майже 4 см висоти займає внутрішня батарея.
Вага – 102 грами.
Кабель зарядки закріплено в батареї і його ледь вистачає по довжині щоб він виглядав з чохла. Тобто розраховано на те що пристрої що їх заряджають завжди будуть в чохлі.
На сайті виробника – не знайшов. Як не дивно купити у виробника цей чохол на пряму не можна, лише через інтернет-магазини.
Враження від використання
Я в такому чохлі тримаю JayBird BlueBuds X Sport і вони добре вкладаються в нього. Олена ж використовує свій чохол для Sony Waterproof Walkman і вони вже трохи завеликі – видуваються бугри і доводиться знімати насадки для вух щоб не загубити їх коли витягаєш чи дістаєш навушники.
Головне покращення яке б мені хотілося б бачити це зміни розміру. Не зрозуміло для чого чохол такий плаский і широкий. Як на мене його б треба було б зробити вужчим, коротшим, але ширшим. Тобі було б ідеально взагалі.
Ще можна було б помріяти про те щоб чохол був водозахисним, але призначено його для того щоб носити в сумці в спортзал з собою.
Також варто відзначити що чохол не є жорстким, а скоріше напів-жорстким. Тобто від падінь, подряпин чи бризок він захистить краще ніж сумочка з м’якої матерії, але сідати на нього не можна.
Я задоволений і вже пару років користуюся без будь-яких нарікань.
