Як дешево відправляти посилки з США в Україну

 

Питання про те як найдешевше відсилати посилки з США в Україну мені задають доволі регулярно (раз на місяць як мінімум) і тому  я нарешті вирішив “задокументувати” той спосіб яким користуємося ми. Одразу скажу що не буду стверджувати що це саме найдешевший спосіб, але кращого ми поки що не знайшли і якщо ви знаєте такий то будь-ласка дайте знати.

Також треба одразу сказати що мова йде про коробки розмірами мінімум 50 см на кожну сторону, а у нас як правило посилки в 3-4 рази більші. Якщо ж говорити про звичайні коробочки з книжкою/футболкою/мишкою то рекомендую відсилати звичайною поштою (USPS) і не морочитися з різними FedEx та UPS. Вийде відносно не дорого. Час доставки в Україну звичайною поштою – 3-4 тижні, швидше ніколи не було, навіть коли ми додатково оплачували швидшу доставку.

Тепер щодо великих коробок. Скажімо ви набрали усякого в магазинах на більше ніж 10 кг, прийшли на пошту і тут вже з’ясували що доведеться заплатити $150, а може і більше. Ось тут саме час подумати про те ” як дешево відправляти…” і далі те що в заголовку.

Ми користуємося послугами компанії MEEST (Міст) – http://meest.us/, українська версія – http://meest.us/ukr/index.html.

Працює це так. Ви знаходити контакти тих людей хто займається прийомом посилок поблизу вас на сторінці http://www.meest.net/. Ніякої різниці в цінах не буде, ціни стандартні, а різняться “агенти” лише тим де розташовані та коли можуть прийняти вашу посилку. Бо ті “агенти” то звичайні люди які підробляють таким чином приймаючи і накопичуючи у себе коробки.

Отже ви знаходите телефон, дзвоните і домовляєтеся коли можна буде привезти ваші коробки. Далі везете їх, зважуєте і тут же на місці платите чеком або налічкою. Вам дають квитанцію з номером за яким можна відстежувати пересування посилки. Але оскільки ми говоримо про найдешевший спосіб доставки то треба бути готовим що усе буде дуже довго.

З якоюсь періодичність, скажімо раз на місяць, до агентів приїздить вантажівка яка забирає усі коробки. Далі їх через кілька станцій везуть у якийсь порт (скоріше всього на східному березі США) і вантажать у великі контейнери які потім стають на баржу. І далі все це пливе через океан, розвантажується десь у Європі і розвозиться по адресам.

В Україні людина номер телефону якої ви вказали коли оформлювали відправлення отримає повідомлення і дзвінки на телефон про те коли буде доставлено посилку. Як правило на останньому етапі це чи звичайні машини чи невеличкі вантажівки де водій сам заносить коробки у квартиру.

Ціна тих же 10+ кілограм буде від $40, тривалість доставлення – 3-4 місяці. Ось і все власне.

Ще треба сказати що у “Міста” (чи “Моста”, не суттєво) є доставка повітрям, але там є обмеження на мінімальну вагу. Тобто зовсім маленькі посилки переслати не вийде. До того ж ні ціни ні час доставки суттєво від пошти США не різняться в цьому випадку.

Інший цікавий сервіс “Міст” це доставка товарів з американських аукціонів та інтернет-магазинів в Україну. Це про ebay, amazon і таке подібне.

А також у них є послуга коли можна для когось в Україні купувати продуктові набори. Скажімо ви хочете комусь допомогти матеріально через скрутне становище, але не хочете відсилати гроші та і не надто довіряєте отримувачу який може витратити їх на щось ніше. Тоді ви платите за продуктовий набір в США, а в Україні вашому адресату привозять продукти (гречка, консерви, олія, тощо – набори можна вибрати в каталозі) або побутову хімію.

Ну от у мене власне і все.

Capsul Wallet

 

Ціна

В залежності від кольору (деякі більш популярні ніж інші) ціна складає від $10.

 

Призначення та характеристики

Це компактний, або як я його називаю “спортивний” гаманець.

  • Розміри: 103 мм х 71 мм х 18 мм. Тобто трошки більше пластикової картки. І в сам гаманець поміщується 12 карток за даними виробника, а я в своєму тримає пропуск на робоку, водійське посвідчення, кілька купюр складених втроє (через обмеження в розмірі) та 8 карток (банківські та страхові).
  • Вага: 25 грамів. Тобто взагалі не відчувається.
  • Матеріал: пластик. Ніякого запаху.
  • На сайті виробника – http://capsulcase.com/capsul-products1.html.

 

Враження від використання

Цей гаманець одразу замінив мій до того улюблений Chums Surf Short Wallet. Він приблизно такий самий, але трохи акуратніший.

Закривається гаманець спеціальним крючком який зроблено з того ж пластику і який є частиною корпусу. При тому що відкрити його легко навіть одним пальцем правильно доклавши зусилля сам по собі він не відкривається.

Пропуск на роботу який має RFID чип спрацьовує крізь пластик (треба лише його тримати з краю стопки карток) і відкриває двері в офіс та на парковку.

Використовую цей гаманець на сьогодні вже майже рік не тільки коли бігаю чи на велі катаюся, але як свій єдиний гаманець. І поки що слідів зношування не видно. Надзвичайно задоволений!

Оцінка на Amazon – 4.3/5 (https://www.amazon.com/Capsul-Plastic-Business-Wallet-Electric/dp/B0038OIGNS), моя оцінка – 10/10.

 

Недоліки

Не суттєві для мене, але може комусь будуть критичними. По-перше, цей гаманець не має прозорого вікна як той же Chums Surf Short Wallet і щоб показати водійське посвідчення (наприклад у барі чи при купівлі алкоголю) доведеться діставати його з гаманця.

По-друге, нема ніякого зручного способу зберігати ключі і доводиться носити їх окремо.

Roku 3

Ціна

Повна ціна даної моделі складає $99, зараз це вже друге покоління, а те про що я пишу нижче – це пристрій першого покоління з трохи гіршими характеристиками. Також варто зазначити що іноді можна знайти моделі з ремонту (з повною гарантією і комплектацією) за $69.

Призначення і характеристики

Це мультимедійний програвач які підключається до телевізора і на якому можна встановлювати різноманітні програми (“канали” у термінології виробника) для стрімінгу якого завгодно контену. Так, наприклад, у мене встановлені канали для Netflix, Amazon, YouTube, Vudu, Sling TV, Plex та плеєр для програвання файлів з флешки. Усі канали, переважна більшість з яких безкоштовні, можна знайти тут – https://channelstore.roku.com/browse.

Характеристики:

  • мережа – WiFi 802.11 (a/b/g/n) та 10/100 Base-T Ethernet
  • якість відео – 1080p
  • якість звуку –  Dolby Digital Plus Surround, DTS Digital Surround
  • роз’єми – HDMI
  • слоти розширення – microSD, USB3
  • пульт – маленький і легенький з мінімумом кнопок і можливістю підключення навушників. У другого покоління є голосовий пошук.
  • формати файлів що напряму можна відтворювати з USB: mp4, mkv, aac, mp3, jpg, png
  • на сайті виробника – https://www.roku.com/products/roku-3

Також варто зазначити що у програвача взагалі нема механічних частин і тому шуму від нього ніякого і зношуватися там нема чому.

І інше зауваження – програвач не вимикається ніколи. Просто в режимі очикування він споживає енергії не більше ніж слабенька лампочка і лише споживає як справжній пристрій коли відтворює відео.

Враження від використання

Я неймовірно задоволений цим пристроєм і раджу його що є сили. До того як обрати саме його я довго використовував XBox One для Netflix та YouTube і перегляду відео з домашнього комп’ютера на великому екрані. І якби наший новий телевізор не мав вбудованих програм для цих каналів (здається сьогодні купити “просто телевізор” без програм взагалі не можливо) то продовжував би використовувати.

Мені подобається що пристрій не чути взагалі, подобається що він стабільно працює. Проста і зрозуміла навігація, наявність необхідних налаштувань, нема пробле з підключенням до мережі. Наявність каналів практично для усього також не може не радувати. Власне ми і продовжуємо користуватися ним, але тепер лише на старому телевізорі який ще було куплено коли ніхто про програми і не думав.

Щодо інших моделей то я пробував Roku 2 і вимушений був його повернути в магазин. Двійка має обмежену пропускну здатність і може нормально показувати лише відео невисокої якості. До того ж в ній не було кешування і будь-які затримки у передачі даних заморожували відео-потік. І Roku 1 боюся буде ще гірше.

Стосовно Roku 4 я навіть не певен який телевізор треба мати і до яких сервісів треба бути підключеним щоб побачити якесь покращення з 4K відео.

Оцінка на Amazon  – 4.3/5 (https://www.amazon.com/Roku-Streaming-Player-4230R-Search/dp/B00UJ3IULO), моя оцінка – 10/10.

Недоліки

Є кілька речей які треба враховувати перед вибором саме цього пристрою, але жодна з них не є визначною для мене.

По-перше, пристрій не програє ніякі CD чи DVD – як я вже сказав у ньому ніякої механіки, а отже і диски нема куди вставляти.

По-друге, на пристрої нема веб-браузеру, а тобто і можливості зайти на будь-який сайт і подивитися відео чи картинки з нього.

По-третє, хоча формально на пристрої встановлено версію Android ніякі програми крім тих що доступні на сайті виробника як “канали” ви встановити не зможете.

James S.A. Corey. The Expanse / Джеймс Корі. Експансія (2011-…)

На свій сором про цю серію я дізнався лише після того як почав дивитися чудовий серіал The Expanse який ще раз порекомендую. І так само порекомендую ці книги.

Перед нами прекрасний зразок наукової і пригодницької фантастики. При чому наукова складова тут дуже сильна і реалістична як на пересічного обивателя як я.

Події у книгах відбуваються у недалекому майбутньому де людство вже колонізувало Марс і намагається його зробити придатним до життя, і де велика кількість людей також обжили астероїди і супутники інших планет і переважно займаються там добутком корисних копалин. І вже чітко видно що людство поділилося на три групи (земляни, марсіани та астери) і конфлікти неминучі.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/56399-the-expanse. Там, до речи, видно (на момент написання посту) що заплановано аж 9 книг!

Leviathan Wakes / Пробудження Левіафану (2011)

Нас знайомлять з головними дійовими особами і політичною картиною Сонячної системи. До речи перший сезон серіалу показує лише половину цієї книги з фрагментами інших книг.

Детектив Міллер на астероїді займається пошуком зниклої доньки земного міліардера і ці пошуки приводять його на Церцею. І в той же час Джим Холден, у майбутньому капітан дорого військово-гоночного корабля “Росінант” іншим шляхом прибуває з командою туди ж.

І на Церцеї відбувається масове зараження населення іншопланетним вірусом який розкладає людей на якийсь слиз. Ну і потім усе це підсилене людським мозком падає на Венеру.

Але у книзі набагато більше усього. Тут є і реалістичний світ, і реалістичний космос, і технології які і пояснені наче правильно і використовуються так як би їх використовували люди насправді. Зрозумілі вчинки героїв, як і у нашому повсякденні конфлікт інтересів груп, релігій, корпорацій, державних установ і людей одне між іншим.

Оцінка на Good Reads – 4.17/5 (https://www.goodreads.com/book/show/8855321-leviathan-wakes), моя оцінка  – 10/10.

Caliban’s War / Війна Калібана (2012)

Новий сплеск насильства на Ганімеді де якісь незрозумілі і дуже живучі мутанти вбивають і знищують усе без розбору. Знову назріває небезпека війни між Землею і Марсом.

У цій книзі додано високопосадового земного політика яка намагається запобігти війні і грає у різні політичні ігри щоб знешкодити своїх опонентів та супротивників.

І в той же час бравий капітан Холден прибуває на Ганімед з рятувальною місією, але не може стояти осторонь і знову втручається в події щоб в черговий раз врятувати все людство. На цій книзі стає зрозуміло що хоча вся серія і має дуже добру науково-фантастичну основу це все ж таки пригодницька фантастика і герої які нам так полюбилися автор буде тягати по усій Сонячній системі щоб жодна цікава пригода не сталася без них.

Загиблий у першій книзі детектив Міллер тут з’являється як привід (ефект пояснено у четвертій книзі серії) і допомагає Холдену.

В результаті заговір поганих людей розкрито, винних покарано, але виникає нова проблема – невідоме щось утворене з тисяч колишніх людей на Венері раптово вилітає в космос і утворює якийсь портал що відкриває хід невідомо куди.

Оцінка на Good Reads – 4.25/5 (https://www.goodreads.com/book/show/12591698-caliban-s-war), моя оцінка – 10/10.

Abaddon’s Gate / Ворота Абандону (2013)

У відкритому проході людство знаходить загадкову Станцію і сотні ходів що ведуть в інші частини Всесвіту. Звісно одразу у перехідний простір набиваються кораблі Землі, Марсу і астерів, а там і до конфліктів не далеко. І ось саме через ці конфлікти Станція сприймає кораблі як загрозу собі і зупиняє їх міняючи закони фізики навколо себе. А це в свою чергу пригодить до численних аварій, ушкоджень і смертей.

І знову тут діє капітан Холден який зі своєю командою намагається примирити, або підкорити неслухняних і розгадати загадку Станції.

Велику частини книги займають події на найбільшому з людських кораблів і бойових діях на ньому. Але як би то не було “наші” перемагають.

І в той же час один з невеликих кораблів пролітає мимо конфліктуючих сторін і пірнає в одні з відритих воріт щоб знайти там і заселити планету земного типу…

Оцінка на Good Reads – 4.16/5 (https://www.goodreads.com/book/show/16131032-abaddon-s-gate), моя оцінка  – 9/10.

Cibola Burn / Пожежа Сіболи (2014)

Після того як конфлікт що почався у попередній книзі вгамовано починаються суперечки за те хто і яким чином має права і дозволи на дослідження і розселення по відкритих світах. Особливо враховуючи що ворота ведуть до зірок з планетами земного типу і навіть атмосферою.

ООН сама собі привласнює право на розвідку, заселення і добуток у нових світах і відправляє корабель щоб “навести лад” на планеті захопленій незалежними поселенцями під час подій попередньої книги. До того ж планета виявляється неприродньо багатою на рідкі корисні копалини… І знову починається конфлікт, цього разу між ООН та рештою світі та між поселенцями та прибульцями. І звісно у все це влазить капітан Холден з командою.

Намагаючись вгамувати пристрасті прибульці пробуджують до життя артефакти цивілізації що володіла усіма цими світами, а сама планета виявляється військовим механізмом…

Взагалі книга перенасичена подіями і пригодами: і на планеті, і на кораблях навколо неї. Дуже багато активності.

Але в кінці коли неймовірно везучий капітан в черговий раз усіх рятує ми бачимо що земні політики переграли його примусивши його зробити саме те що їм було треба. І бачимо що Холден не такий вже і розумний та хитрий – є і хитріші.

В цілому це найслабша книга серії, але все одно вона вища за середній рівень.

Оцінка на Good Reads – 4.1/5 (https://www.goodreads.com/book/show/18656030-cibola-burn), моя оцінка – 8/10.

Nemesis Games / Ігри Немезіди (2015)

Після відкриття тисяч світів доступних для заселення людьми радикальна група астерів боячись втатити будь-яку значущість для Землі та Марсу провокують війну між двома націями. А скинувши на Землю астероїди вони ще й спричиняють катастрофічні руйнування і фактично відсилають людство на багато років назад у розвитку.

Команда “Росінанта” цього разу розлітається в різних напрямках з різних причин і цей хід дає автору можливість знову зробити так щоб Холден та команда були учасниками усіх важливих подій що відбуваються в книзі.

Власне практично усю книгу і присвячено гостросюжетним або катастрофічним подіям: Амос на Землі рятується з тюрми, а потім і тікає з планети на Місяці прихопивши з собою дочку Мао, Наомі стає заручницею терористів у (і ми ще й дізнаємося про її зв’язки у минулому), Алекс на Марсі теж потрапляє у пригоду разом з десантницею Бобі. Ну а Холден рятує станцію, Джонсона і свій корабель…

Ця книга більше гостросюжтна і пригодницька ніж фантастична. Автор перемикнувся у режим бойовика і тим самим відклав вирішення проблем які вже накопичилися в усьому серіалі :)

Оцінки:

Babylon’s Ashes / Попіл Вавілону (2016)

Ця книга є повним продовженням історії яка почалася попередньою книгою – по суті їх дві можна було б скласти в одну.

В книзі продовжуються події пов’язані з терористами Вільно Флоту під керівництвом Марка Інароса. Після бомбардування Землі де загинули мільйони людей і продовжують гинути щодня Вільний Флот встановлює свою владу на станціях та астероідах.

Під тиском кризи Земля, Марс та невелека частина Зовнішніх Планет (астери) створюють Єдиний Флот і намагаються атакувати террористів. Але Інарос відступає по ходу грабуючи і обдираючи до останнього болта станції. І відповідно Єдиний Флот має їх ремонтувати і годувати. І це в той час коли люди на Землі гинуть від голоду та відсутності медичних послуг, а Марс втратив велику частину населення.

В команді “Росінанта” поповнення – Боббі Дрейпер (десантниця з Марсу) та Кларіса Мао (модифікована донька міліардера). І з цією командою капітан Джеймс Холден придумує і здійснює звільнення станції Медіна (станція контролює Внутрішній Простір і доступ до міжзоряних воріт).

Намагаючись вбити їх одним ударом Марк Інарос бросає на Медіну весь Вільний Флот… і програє через те що винахідлива команда знайшла спосіб як завжди.

Книга з початку і десь до 2/3 доволі повільна і переважно розповідає про різні бюрократичні питання, відносини між фракціями, переговори і таке інше. Активні дії починаються в останній третині і тоді вже не відірватися.

Оцінки:

Persepolis Rising / Повстання Персеполісу (2017)

Події книги відбуваються через 30 років від попередньої. Команда “Росі” постаріла, сам корабель вже теж доволі старий та потертий і Холден з Наомі вирішують йти на пенсію передавши капітанський пост Боббі Дрейпер…

Але тут з Лаконії атакують колишні марсіанські втікачі. Виявляється Лаконія весь цей час досліджувала протомолекулу та будувала технології на її основі. Такими стали в тому числі нові космічні кораблі та нова зброя яка поставила окупантів далеко попереду за Землю та Марс.

Команда “Росінанта” на станції Медіна вливається в рух супротиву і знаходить таки спосіб втекти і сильно попсувати життя лаконійцям.

І в той же час в Сонячній системі один єндиний лаконійськи корабель розбиває Єдиний Флот і встановлює свою владу нас усім – над Землею, Марсом, астероїдами, станціями та воротами. І не зрозуміло як можна боротися коли є таке технологічне відставання.

А самого Холдена захоплюють у полон і привозять на Лаконію.

Книга відрізнається від інших тим, що більшість подій тут це підпільна боротьба у вузьких замкнених приміщеннях. Ну і ще постійні нагадування про значний вік постарілих героїв.

Як і попередня ця книга стає цікавою лише коли прочитаєш вже значний обсяг – в цьому випадку десь половину.

Оцінки:

Tiamat’s Wrath / Гнів Тіамат (2019)

Книга практично повіністю перетворюється на пригодницьку фантастику і втрачає те зо що її можна називати науковою фантастикою. Через те, що історію та персонажів автор хоче рухати з такою ж швидкістю як і раніше, а обставини цього не дозволяють доводиться обходити багато тем і питань. І таким чином в історії все більше і більше білих плям – щось є і воно ось таке, але як, чому і подібні інші питання лишаються без відповіді. Тобто щоб нормально пробиратися крізь книгу треба одразу погодитися з тим, що явища та події більше пояснювати не будьть і доведеться усе приймати на віру.

Ну а по сюжету Наомі координує роботу підпілля, Боббі знаходить спосіб знищити корабель Лаконії який контролює Сонячну систему, Холден в полоні, Амос готує щось для його визволення… І в той же час вчені і дослідники Лаконії намагаються атакувати те невідоме, що призводить до зникнення кораблів які проходять крізь ворота.

В результаті однієї такої дії консул Дуарте втрачає розум, станцію Медіну та все у міжпросторі просто знищено, а двоє воріт закриваються.

Повстанці знаходять спосіб атакувати Лаконію, що в кінці призводить до руйнування виробницих платформ де робили антиматерію та космічні кораблі.

Ще у книзі багато інших дрібних подій – протомолекула, артифакти чужинців, мерті та оживлені люди і так далі.

Книгу доволі цікаво читати, але від реалістичності та продуманості нічого не лишилося і утримує від того щоб кинути лише наявність героїв з якими звикся та бажання дізнатися яку ж розв’язку всій цій історії придумав автор.

Оцінки:

Про уроки музики в школі

У мене в середній школі (а вчився я в одній і тій самій школі з 1982-го по 1992-й роки) було багато усього цікавого, але одне з незабутніх вражень живе зі мною і по сьогодні. І це спогади про уроки музики і про вчителя музики.

Не знаю у кого як, а для мене досі лишається загадкою нащо взагалі та музика була в шкільній програмі і що ми мали б винести з тих уроків. Але усе по порядку.

На уроках музики було незвично і не таке як в усій іншій школі геть усе. Сама кімната була крихітним амфітеатром де задні ряди задиралися аж під стелю. І замість парт у нас були якісь саморобні столи з фанери (з тієї ж що і сходинки “амфітеатру” було зроблено). Був незвичний вчитель – здоровенний чоловік (принаймні на наший дитячий погляд) з великою купою кучерів на голові. Звали його Леонід Якосьтам, але усі між собою звали його або Льоня. І я так далі буду його називати, але не з неповаги, а через теплі спогади мабуть.

Самі столи було побудовано так що за ними були не стільці а лавки на яких ми і сиділи через одне місце від одного. Більше того – самого першого уроку вчитель дав нам розсістися хто де хоче, подивився хто з ким сів і хто з ким балакає і намалював схему хто де має сидіти. На початку кожного уроку схема перевірялася ним і якщо хто порушував план то мали пересісти. З часом Льоня схему підлаштовував і в результаті кожен сидів сам по собі в оточені саме тих однокласників з яким навіть і не хотілося перешіптуватися. Та ще й далеко одне від одного. І від нудьги доводилося дивитися на вчителя та слухати його.

Друга прикольна штука було вітання. Льоня сам написав пісню і постійно її дописував. Починався кожен урок (після пересаджування на призначені місця) саме з цієї пісні. Вчитель грав на піаніно, співав, а ми співали орали у відповідь. Щось типу такого:

Вчитель: Здраствуйтє рєбята!

Ми: Здра-ству-йтє!!!

Вчитель: На какой урок ви прішлі, на какой урок ви прішлі?

Ми: Ми прішлі НА УРОК МУ-ЗИ-КІІІІ!!!

Вчитель: А как нада сідєть на урокє, а как нада сідєть на урокє?

Ми (складаючи руки як наче сидимо за партою): На урокє нада сідєть ВОТ ТАК!!!

Вчитель: Тіхо, бєз шума садітєсь…

І ще щось там, я не пам’ятаю. Ми сідали і ще щось співали. Коротше цілий ритуал. І час від часу Льоня нам казав “я ось тут вітання дописав, тепер будете співати ось так”. І там або щось мінялося, або додавалися якісь фрази. Ну таке ото.

Сам вчитель сидів внизу “амфітеатру” за піаніно, але нам було видно лише його голову і шию, і тому не дивно що інше прізвисько у нього було Голова Професора Доуеля.

Уроки музики, наскільки я пам’ятаю, були у нас з 4-го чи то по 5-й чи може аж по 6-й клас. І що ж ми там вчили? Зараз я і сам майже нічого не пам’ятаю. Пам’ятаю що кілька уроків поспіль Льоня намагався нам пояснювати про до-ре-мі-фа-соль-… Але всі як не врубалися так нічого і не помінялося. Ну він схоже і махнув рукою. Далі він іноді включав нам фрагменти якихось творів. Ну там партію гобою з піонер-опери “Пєтя і волк”, чи інших переважно російських композиторів. Також він пробував примушувати нас на оцінку вгадувати випадкові фрагменти, але теж здається нічого у нього не вийшло.

Також було багато “творів” на тему “Што такоє любовь?” та іншого подібного – треба ж було оцінки хоч за щось ставити. Власне самі оцінки наскільки я пам’ятаю за музику ставили аби було. Ну тобто тим хто добре вчився з інших дисциплін або 5, або 4 за погану поведінку, іншим – по троячці.

Ну власне і що я можу сказати про уроки музики в школі? Краще ніж по під’їздам шаритися, але і сенсу особливого якось не бачу.

А у вас як воно було?

 

 

Castles of Mad King Ludwig

 

Доволі свіжа гра (від 2014-го року) яка практично миттєво після випуску злетіла в популярності і пробилася в топ найкращих ігор усіх часів. І дивного тут нічого нема: крім добре продуманої механіки в грі ще і цікава тема – кожен гравець будує свій палац змагаючись з іншими за кімнати з яких той палац буде складено.

 

Характеристики

  • Кількість гравців: від 2 до 4. Найцікавіше грати вчотирьох.
  • Час гри: від 45 хвилин до 1.5 години.
  • Складність правил: правила відносно прості і в деталях їх можна пояснити за 10-15 хвилин.
  • Час навчання: все відбувається дуже швидко і як тільки ви зрозуміли правила і почали гра то і все – ви вже навчилися.
  • Жанр і категорія: стратегічна гра (37-ме місце серед стратегій) на середньовічну тематику, розбудовування палацу та конкуренція з іншими гравцями.
  • Ігрові механізми: витягування карт, набір колекцій, розміщення тайлів.
  • Ціна: в районі $40. Гра популярна і має дуже хороші відгуки, до того ж відносно нова і тому думаю найближчі пару років чекати розпродажів не варто.
  • Розширення: на даний момент існує два розширення: одне з них включає в себе стіни палацу (і відповідно обмежує площу на якій можна будувати), а інше включає в себе “польські кімнати” для замків. Моя думка така що без розширень можна обійтися дуже довго, або і взагалі про них не думати.
  • Повторна іграбельність: дуже висока. Не дивлячись на прості правила у грі велика кількість варіацій і жодна наступна гра не буде і близько схожою на одну з попередніх. При цьому гравці не страждають від того якщо не знайомі з усіма картами (кімнатами замків зарані) як в деяких інших іграх.
  • Оформлення: можна сказати що ідеальне. Графіка доволі проста, але все витримано в одній темі і має цікаві дрібні деталі не помітні з першого разу.

 

Правила

На початку кожного ходу міняється ведучий гравець (більдмайстер) який випадково витягує наступні кімнати і розміщує їх на “ринку” вказуючи їх ціну. Інші гравці по черзі купують кімнати у майстра платячи йому вказану ціну, а сам майстер “купує” кімнату у банка – тобто просто повертає гроші в гру. Таким чином задача майстра вибрати такі ціни щоб гравці все ще могли і хотіли купити певні кімнати, а ту кімнату яка потрібна самому розмістити так щоб її ніхто не перекупи (майстер купує останнім). Тобто треба уважно слідкувати хто що будує.

Гравці можуть купувати лише ті кімнати які можна без порушення правил приєднати до палацу. Існує усього кілька обмежень таких як: завжди має бути хоча б один вихід на вулицю, підземелля приєднуються до інших кімнати лише сходами (які теж можна купувати), коридори не приєднуються одне до одного і ще пара інших.

Гравці отримують очки за розміщення кімнати, а також додаткові очки якщо було виконано певні умови (для кожної кімнати різни) як, наприклад, спальня має бути з’єднана з садом. Коли усі входи в кімнату приєднано до інших кімнат гравець отримує додатковий приз в залежності від типу кімнати (гроші, право побудувати ще одну кімнату поза чергою, тощо). Також деякі кімнати для активної діяльності (столові, дитячі кімнати) приносять негативні бали коли опиняються по сусідству зі “спокійними” кімнатами.

У грі є 5 загальних цілей вибраних випадково з великого набору, наприклад: найбільша кількість круглих кімнат, найбільша площа столових і так далі. А також у гравців у кожного є своє потаємні цілі про які не знають інші гравці.

Гра закінчується коли закінчується колода карт з якої тягнуть наступний набір кімнат для продажу. Далі гравцям додають бали за загальні цілі, і кожне відкриває свої приховані цілі і отримує бали за них.

 

Враження

Як я вже сказав вище гру дуже добре оформлено і продумано. І цікаво не лише працювати над своїм палацем, але і спостерігати за іншими гравцями. Більшість часу гри йде на обдумування майстром які ціни вказати кожній кімнаті, а для цього треба дивитися на палаци інших гравців і вгадувати до яких цілей вони прагнуть.

З усіма з ким ми грали в цю гру чули лише захоплені відгуки. Не те що не задоволених, навіть таких хто б сказав “так собі” не знайшлося. Тому я сміливо раджу цю гру всім і не сумніваюся що вона вже стала класичною настільною грою з якою обов’язково ознайомитися якщо у вас є хоч якийсь інтерес до настільних ігор.

Оцінка на Board Games Geek – 7.8/10 (http://www.boardgamegeek.com/boardgame/155426/castles-mad-king-ludwig), 48-ме місце серед усіх ігор. Моя оцінка – 10/10.

 

Mowich Lake

 

В двох годинах машиною від нас є така собі гора Рейньєр. Її добре видно здалеку (наприклад звідти де ми живемо), а в хорошу погоду так взагалі вона сніговою вершиною закриває помітну частку обрію.

 

 

Навколо самої гори розташовано національний парк, проходить дорога і є кілька пішохідних маршрутів.

 

 

Кілька разів ми були у парку машиною, кілька разів я їздив навколо неї велосипедом (наприклад – 2015-07-30 – RAMROD 2015). А цього разу вирішили пройтись пішки по одному з маршрутів.

 

 

Сам маршрут я знайшов в журналі Backpacker який виписую – в кожному випуску у них запропоновано цікаві маршрути в різних штатах і парках, і в цей раз був маршрут яким ми і вирішили піти. Єдине що маршрут було розраховано на три дні, а ми пройшли його за день :)

 

 

Здавалося що якісь 16 миль не можуть бути значною проблемою. Але виявилося що ми недооцінили складність рельєфу, підйому, а також те що місцями дорогу було зруйновано потоками води і доводилося обходити. В результаті ми додали пару зайвих миль і йшли 10 з половиною годин. Тобто почали ще за темно, і закінчили коли вже темніло.

 

 

На тій висоті де ми були був туман, було трошки темно. А останні пару годин ще й йшов доволі сильний дощ.

 

 

Я власне не збираюся писати багато тексту, світлини краще все розкажуть.

 

 

Крім снігу, струмків що зливаються у річку і водоспадів на висоті ще є невеликі галявинки (але їх багато) з яскравими різнокольоровими квітами і приємним запахом. А ще там є олені, бурундуки, білки, пташки різні та інше всяке таке. Ну і туристи звісно.

 

Маршрут на Garmin Connect (данні з GPS годинника) – https://connect.garmin.com/modern/activity/1294425557.

 

Усі світлини тут – https://1drv.ms/f/s!An2jFEIZkBKykKJ4PMzi4nEl36h1RQ.

Michael Flynn. Spiral Arm / Майкл Флінн. Спіральний рукав (2008-2013)

 

Можливо це найкраща космо-опера, ну як мінімум найкраща з тих що я читав. Тут є і необхідна епічність і розміри, є (за законами жанру) талановиті і обдаровані персонажі, є і бої, і переслідування, і розслідування з таємницями. Але що робити цю серію такою хорошою це певна реалістичність персонажів, зрозумілість їх мотивації і розумність їх вчинків. Науково-фантастична складова теж не є просто антуражем, а доволі добре пояснена і розписана. Також приділено роль соціології, релігії, моралі і такому іншому. До того ж автор добре пише і читати його приємно.

А з іншого боку треба уважно слідкувати за розвитком подій та героями і робити це в умовах коли мало що відомо і зрозуміло – бо автор не обтяжує себе передісторією і поясненнями і знання про світ серії доводиться збирати самому.

Безсумнівно продовжу читати серію.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/49531-spiral-arm.

 

The January Dancer / Танцюрист Січня (2008)

 

До речі “Січень” у назві це прізвище капітана корабля який знаходить іншопланетний артефакт – Танцюриста. Танцюрист наділяє власника здатністю переконувати співрозмовників і його сила та перспективи які відкриваються його першим власникам залишаються невідомими.

Тим часом автор нас знайомить з людським суспільством що розселилося на безлічі зірок, але залишилося подрібненим, часто ворожим одне до одного. Рівні розвитку різних людських поселень суттєво різняться: від дикунських племен до імперій що охоплюють кілька систем. При цьому люди втратили історію і лише деякі знання збережено у вигляді міфів та релігій.

І в усьому цьому хаосі починається боротьба і вбивства щоб заволодіти Танцюристом.

Оцінка на Good Reads – 3.46/5 (https://www.goodreads.com/book/show/3437316-the-january-dancer), моя оцінка – 8/10.

 

Up Jim River / Вгору рікою Джима (2010)

 

Продовження попередньої книги де на пошуки зниклої матері вирушає її дочка у супроводі старого знайомого матері. Сама матір є Гончою – представником потужної і небезпечної організації під назвою Псарня.

Мандруючи слідами зниклої Гончої двоє героїв відвідують ті самі світи і стикаються з наслідками діяльності попередніх візитів.

Уся подорож доходить кульмінації на відсталій планеті де мандрівники знаходять залишки старих земних технологій – цілий корабель який було заповнено замороженими колоністами. Зараз, в наслідок пошкоджень та програмних помилок колоністи мертві, а сам корабель ув’язнив Гончу.

Книга закінчується на тому що Гончу звільняють і герої рятуються з корабля який починає руйнуватися.

У порівнянні з першою в другій книзі набагато більша пригодницька складова, але все одна не настільки велика щоб назвати її пригодницькою фантастикою.

Оцінка на Good Reads – 3.8/5 (https://www.goodreads.com/book/show/7063585-up-jim-river), моя оцінка – 8/10.

 

In the Lion’s Mouth / В горах Ліона (2012)

 

Ще не читав.

Книга на Good Reads – https://www.goodreads.com/book/show/12160824-in-the-lion-s-mouth.

 

On the Razor’s Edge / На лезі ножа (2013)

 

Ще не читав.

Книга на Good Reads – https://www.goodreads.com/book/show/16059450-on-the-razor-s-edge.