…так само як усі інші
… або як за пару хвилин перетворитися з бородатого суворого і серйозного мужика в рожевощокого юнака.
Ну є ось така відома картинка яка мене дуже веселить:
А тут так вийшло що я 4 дні не голився. Не те щоб за 4 дні виростала б якась брутальна борода, але дратувати починає страшенно. Ну і ось я згадав про цю картинку і спробував її відтворити:
Ну як, вийшло?
:)
Наший, місцевий марафон який ми вже робимо кілька років поспіль. Вірніше я біжу марафон, а Оленка половинку.
Кожного разу сіетльська погода дарує якийсь сюрприз: то шалений холод з вітром, то дощ, а бувало і тепло і сонячно. Цього разу був густий туман. Причому вранці такий туман що навіть з увімкненими фарами машини було видно усього за 3-4 метра попереду.
Потім трохи розвиднилося, але все одно було далеко не прозоре повітря.
Навчені помилками ми встали в 5:30 і майже уникнувши пробок (лише на останніх кілометрах в Сіетлі трошки постояли) запаркувалися поруч зі стартом. Потім просиділи 30 хвилин в теплі експо-центру де після фінішу роздавали їжу та сувеніри. Провести там час точно краще ніж у пробці і хвилюватися що не встигнеш на старт. Олена стартонула о 7:30, а я повернувся у тепло – мій старт був на 8:15.
На вулиці все ще було доволі холодно і тому ми обоє стартували в пакетах для сміття поверз футболки у мене і поверх кофти у Олени. Насправді доволі зручно: і тепло і не продувається і коли завгодно на дистанції можна зняти і просто викинути. Як варіант люди одягають на верх на перші пару кілометрів старі футболки чи кофти і викидають їх, але у нас таке не залежується.
Єдине що я зробив помилку і пробіг у пакеті занадто довго, а коли його зняв то був наскрізь мокрий. Це могло б стати проблемою на сильному вітрові, але на щастя минулося.
Я розраховував пробігти в районі 3:20 і почав разом з групою яка бігла на 3:15 щоб з часом уповільнитися. Але поступово “розбігся” і відірвався від них вперед. В принципі не так щоб занадто легко було, але на половині дистанції я зрозумів що не так втомився як боявся того і продовжим у тому ж темпі. Подолавши ще кілька миль якось зміг налаштувати себе психологічно що “залишилося усього 15/12/10/8/… кілометрів і їх треба пробігти не в такому вже і високому темпі”. Тим не менше пейсери з табличкою 3:15 обійшли мене кілометрі на 30-му, але я відчував себе нормально і не сильно з того переживав.
Насправді скільки я робив марафонів це у мене перший раз вийшло не думати про те що “коли там вже наступна позначка відстані”, а про те що “зараз треба бігти ось в такому темпі”. Не знаю як пояснити, просто хотілося бігти швидше, або хоча б не знижувати темпу.
Ось вже і страшна гірка, після неї затяжна гірка, там ще одна затяжна… Помічаю що мене давно ніхто не обганяє, а навпаки я обганяю усих.
До речі частина фото які ви бачите я позичив з сайту який намагається мені ці світлини продати за якісь шалені гроші (позначки з копірайтами на них), а інші фото зробив знайомий який цього разу не біг і помітив мене стоячи по ходу дистанції з фотоапаратом (він когось іншого чекав фотографувати).
Ну от, біжу я, біжу, гірка закінчилася, почалися мости і все таке інше, одним словом усього 5 км до фінішу. І я помічаю далеко попереду пейсерів з табличкою 3:15. Намагаюся наблизитися до них, але йде вже важко. Останні 3 км вже важко контролювати дихання і воно стає дуже хаотичним та неритмічним. Також дуже болять і починають відмовляти сідничні м’язи.
Лишається щось трошки більше кілометру, а пейсери все ще далеко. І я бачу що вони розгубили усю свою групу, а значить поспішають щоб вкластися в час. Намагаюся прискоритися ще і вже на стадіоні де була фінішна пряма відстаю від них усього кілька метрів. При цьому обходю усих хто намагається триматися за пейсерами. От і фініш, але я так на метрів 5 пейсерів і не догнав. Ну теж непогано – результат навіть кращий ніж я планував :)
Данні з мого годинника – https://connect.garmin.com/modern/activity/973681320
Зі своїм результатом я 95-й у загальному заліку, 86-й серед чоловіків, 8-й у своїй віковій категорії.
Олена теж пробігла непогано, хоча вона набагато повільніша і не переймається результатами. Її час 2:11:41 поки що її найкращий на пів-марафоні, хоча для тих хто бігає це результат з розряду “пішки йти” :) Але головне що їй подобається і вона задоволена.
Ну і просто ще кілька фото.
Повна ціна на момент написання цього посту – $90 (на момент випуску була $100), на розпродажах можна знайти за $75.
Кросівки для щоденного бігу з пом’якшеною підошвою.
Характеристики:
Це кросівки для розслабленого нешвидкого бігу. В них можна долати довгі дистанції, але вони не відчуваються швидкими і не дадуть бігти занадто швидко. Унікальна комбінація м’якості підошви та верху з легкою вагою роблять ці кросівки дуже хорошим вибором для тих хто хоче попрацювати на правильною технікою постановки стопи (під’йом тут теж не надто великий), але при цьому не працює над швидкістю.
Повторюся ще раз що кросівки дуже м’які і комфортні і ідеально підходять для бігу після змагань коли треба відновлюватися, або медитативного бігу на довгі дистанції де темп не важить. В чомусь вони схожі на NIKE LUNAR TRAINER+, але ще комфортніші.
Оціна на Amazon – 4.5/5 (http://www.amazon.com/New-Balance-M1980V1-Fresh-Foam/dp/B00KQ7MAX2), моя оцінка – 9/10.
Якщо ці кросівки не використовувати для змагань чи інтервалів то пожалітися можна мабуть лише на те що вони дуже легко пропускають воду всередину через матеріал верху (а в нашій дощовій погоді це важливо) та те що вони занадто м’які і важко в них зосередитися на утримані темпу.
Свого часу купив за $40, актуальна ціна – $50, але на розпродажах іноді можна знайти навіть за $27.
Цей пристрій є трекболом, тобто “стаціонарною” мишкою – замість рухати мишкою по столу чи килимку ви великим пальцем (в інших моделях можуть бути задіяні інші пальці) рухаєте кульку.
Що ж стосується характеристик то дивіться їх на сайті виробника. З ключових моментів варто зауважити що пристрій безпровідний і дуже надійний.
Я неймовірно задоволений цим трекболом і маю його не лише вдома, але і купив його собі на роботу та Олені.
Звісно перший час дуже не звично, але вже за пів дня з пристроєм працюєш як з рідним.
Переваги трекболу в тому що не перегинається зап’ясток у неприродній позиції і відповідно не передавлюється і не перетирається нерв (так званий тунельний синдром це хвороба в тому числі викликана довгим та інтенсивним використанням мишки).
Друга перевага в тому що пристрій не потребує багато місця і ним можна користуватися навіть в дорозі. При цьому це не мінімізований пристрій типу компактної миші, а повноцінний великий пристрій на якому зручно лежить рука.
Якість виготовлення дуже висока, моєму першому пристрою вже 2 роки і досі ніяких проблем.
Великі кнопки, зручне колесо прокрутки між ними, дві додаткові маленькі кнопки для браузінгу (на сторінку назад і вперед).
Кулька легко виймається для чистки.
Живлення від однієї батарейки АА. “Свисток” підключення можна заховати в спеціальний паз у корпусі. Також знизу на корпусі є кнопка вимикання пристрою щоб не розряджати батарейку коли подорожуєте чи йдете у відпустку.
Розпізнається як стандартна миша, необхідності у спеціальному програмному забезпеченню нема.
Усім раджу. Оцінка на Amazom – 4.5/5 (http://www.amazon.com/dp/B0043T7FXE), моя оцінка – 10/10.
Не виявлено.
http://www.logitech.com/en-us/product/wireless-trackball-m570?crid=7
Хоча обидва ці слова є в словнику проте їх частіше використовують більше за їхнім неформальним значенням ніж тим що прописано у книгах.
Отже bum яке перекладається як “ледар” чи “бомж” також може означати “дупа”, “зад”. Причому це слово не лайливе і можна ним користуватися у будь-якій аудиторії. У нас наприклад інструктор з йоги говорить підтягнути ноги ближче перед тим як стати в колесо як “bring you feet closer to your bum”.
Що ж стосується bummer яке в словниках перекладається як “ледащо” та “нероба” то воно також часто означає “облом”, “невезуха”, “западло”. Так, наприклад, фраза “От облом!” може звучати як “It’s a bummer”.
Ну а якщо говорити про “ледащо” то американці скоріше скажуть lazy ass (ледача дупа) ніж bummer.
На момент покупки я заплатив за них $87, сьогодні ціна складає $100.
Накладні навушники для занять спортом.
Характеристики:
Навушниками я дуже задоволений і раджу їх щиро, але є кілька особливостей які треба враховувати.
На голові вони сидять дуже щільно і не те що не стрибають, навіть не зсовуються на міліметр коли я бігаю. Сидять просто як приклеєні. Мінусом буде те що під них можна вдіти лише тоненьку пов’язку, або бігову літню кепку, а вже щось типу Headsweats Supervisor не кажучи про теплу шапку вже одягти неможливо. Також далеко не кожні окуляри підійдуть: Tifosy Vogel або Smith Optics Pivlock V90 Sunglass влазять ледь-ледь. Якщо ви носите окуляри постійно то варто спробувати ці навушники спершу.
Навушники щільно сидять і на вухах добре (але далеко не на 100%) ізолюючи зовнішні шуми. Подушечки при цьому хоча і відчуваються весь час проте неприємних почуттів не викликають. Мінусом буде те що у жарку погоду вухам від такого щільного прилягання подушечок може бути жаркувато. А з іншого боку в прохолодну погоду навіть без шапки вони приємно захищають вуха від холоду і вітру.
Як я вже вище вказував подушечки легко знімаються і їх можна кидати і у пральну і у сушильну машину. Так само легко вони одягаються назад, треба тільки зрозуміти яку на яке вухо. Мінусом може буте те що часте прання (а прати їх треба буде після кожного серйозного тренування бо подушечки збирають піт що теж є плюсом) вони втрачають свій свіжий вигляд дуже швидко. Хоча на функціональності це не відзначається ніяк.
Провід плаский, можна навіть пропускати під кофту чи футболку і як обіцяє виробник він не буде прилипати навіть до спітнілого тіла. Довжина десь 1 м, якраз вистачає щоб тримати плеєр на поясі. На проводі є кнопки управління гучністю, але працюють вони лише з iPhone.
Ну і головне: якість звуку. Вище я згадав потужний (у порівнянні з середніми та високими частотами) бас якого для деяких стилів музики може бути і забагато. Але повірте мені – коли ви бігаєте то увесь бас що там є йде в адреналін :) В цілому звук чистий і дуже розбірливий, а звукоізоляція покращує ситуацію. Власне якість звуку цих навушників краща за те що дають навушники-вкладиші (спортивні знову ж таки) навіть з втричі більшою ціною.
Моя оцінка – 10/10. І коли прийде час я куплю ці навушники, або новішу модель якщо така буде без вагань.
Є і недоліки, частину я вже назвав вище, але жоден з них не є критичним для мене. Тим не менше починаючи з більш вагомих:
…коли я ще був студентом.
Сприймати як оповідання в стилі фентезі що не має нічого спільного з реальністю.
Зразу чесно зізнаюся що вся та бухгалтерія пролетіла повз мене як наче і не було і я досі не маю уявлення чим конкретно займаються бухгалтери крім яка рахують прибутки і витрати на калькуляторах, розкладають пас’янси на комп’ютері та заповнюють якісь нудні нескінченні форми. Ну та то таке.
Була у нас якось одна бабася, Роза Смеменовна здається. А може Фаїна Абрамівна. Не пам’ятаю я коротше. Ну така типова бухгалтер – у зимовій боярській шапці круглий рік , закутана у сірий теплий платок, з таким портфельчиком–текою. Ну ви мабуть зрозуміли про кого я.
Так от вона там собі щось тихо і спокійно розказувала, народ щось писав у конспекти. І взагалі така бабця була ненапряжна. На парах можна було спокійно книжку почитати чи ноти там попереписувати чи у го-моку пограти, чим я переважно і займався.
Ну і ось прийшов час сесії. А треба сказати що коли тільки я почав вчитися (перший чи другий курс це був) то робив все дуже старанно, в смислі шо напрягався несамовито щоб трійок не було, і це реально було важко. І лише потім, курсі на третьом, коли я раптово зрозумів що вчити треба тільки те що треба у мене якось само собою без напрягів пішли одні п’ятірки і я навіть якусь там підвищену стипендію отримувати почав… Ну та про це колись згодом… Якщо не забуду.
Так от коротше прийшла сесія, а з нею і іспит. І тут я зрозумів що нічого про бухгалтерський облік не знаю, а коли попробував щось вивчити швиденько то до того ж ще зрозумів що і знати не хочу. А п’ятірку хотілося. І придумався тоді наступний трюк. Був у мене друг-одногрупник Влад. Він шарив абсолютно в усьому, а як чогось не знав то міг вивчити чи просто запам’ятати буквально за вечір. Ну коротше пішли ми з ним “здавати” разом, хоча в кабінет до викладача пускали по одному. І я наплів що нам просто неймовірно раптово, невідкладно і терміново треба здати разом і просто зараз бо у нас якісь там справи з бізнесу і всьо такоє. Ну і коротше беремо ми свої квитки і поки я щось дуюся зі своїм Влад починає без запинки відповідати. Ну і через пару хвилин Сара Карловна каже йому шо всьо, хвате, давай залікову книжку. Ну коротше дає він їй книжку куди і отримує п’ятірку. І тут ВНІЗАПНО з’ясовується що чисто случайно і випадково якось взагалі незрозуміло він віддав їй мою залікову книжку… Досі навіть і не знаю прямо як так вийшло.
Ну що ж робити? П’ятірку то Влад свою заслужив, отже тепер він сує свою правильну залікову куди і отримує оцінку. А далі треба ж виправляти мою. І тут починаються розповіді про те що я чув як одному мальчіку так само неправильно поставили оцінку, а потім виправляли так і ректор, і проректо і завідуючи усих кафедр так лаялися, так страшно витріщали очі що краще не треба. Тим більше шо я ж знаю. Ну нехай не на п’ять а на чотирі. Ну і шо там за різниця в один бал якщо по чєсному, правда ж? Ну а те що я несу незрозуміло що у відповідь на питання з квитка так це ж я розхвилювався через неправильно поставлено оцінку. Вірніше поставлено правильно та не туди. Вірніше навіть туди, тільки я ще не відповів поки що на ту оцінку. Ні, ну я ж і відповідаю… Ну ви поняли механізм, да?
Ото так воно якось і сталося.
Зараз ця модель не випускається, на той момент коли вона була в магазинах ціна складала $155, зараз на розпродажах можна знайти ці кросівки від $50.
Кросівки призначені для змагань: у них підошва з одного шару резини яка доволі помітно стирається від бігу на асфальту, на щоденний біг їх явно не вистачить.
Характеристики:
По суті ці кросівки є полегшеною і спрощеною версією Newton Motion 2012: нема шару захисного покриття на підошві, нема додаткової подушки під п’ятою, менше матеріалу на верху та язичку. Кросівки відчуваються дуже легкими і подушечки під передньою частиною стопи примушують бігти на носочка, а відповідно тримати високу швидкість.
Кросівки мають усі переваги Newton Motion 2012 як додаткове місце для пальців, більш натуральна постановка стопи при приземлені і усе інше.
Проте для дистанцій від пів-марафону ці кросівки можуть стати причиною набитої стопи. На мою думку це кросівки для дистанцій в 5 та 10 км, ну може і пів-марафону якщо у бігуна дуже хороша техніка.
В цілому кросівками я задоволений, але на змаганнях практично в них не бігаю. Натомість іноді бігаю інтервали в залі на доріжці.
Моя оцінка – 8/10.
Два основних недоліки це ціна і те що підошва стирається об асфальт дуже помітно – вже після пари стартів на 5 км буде видно матеріал на п’ятці почав стиратися.
В залежності від бренда ціна може складати від $13 до $50, але усі ці лампи ідентичні і зовні, і за характеристиками і за якістю збірки. Я свою купив за $23. Виробники можуть називатися RioRand, Coolshiney і таке інше, але усі вони як близнюки і схоже зроблено їх на одній і тій же китайській фабриці.
Лампа яку можна кріпити на голову та/чи велосипед.
Характеристики:
З цією лампою я не бігав, але в комплекті йде кріплення на голову, як спробую колись то оновлю пост.
Що ж стосується велосипеда то камера маленька і легка і надійно кріпиться на рули резинкою (в комплекті), хоча точно настроїти її світити у певну точку не дуже легко. Так само кріпиться сумочка з батарейкою (я кріплю до рами).
Як варіант батарейку можна класти у задню кишеню вело-кофти.
Під легким дощем камера працювала без проблем.
Перемикання режимів здійснюється легко кнопкою на камері, у мене не було проблем робити це однією рукою.
Взагалі враховуючи ціну можна сказати що це майже ідеальний варіант. І навіть якщо будуть якісь проблеми то можна просто нову купити. Звісно по якості та зручності їй до NiteRider чи іншого відомого бренда дуже далеко, але знову ж таки – ціна.
Моя оцінка – 9/10.
За таку ціну? Не виявлено :)
