Колись я писав про розумний замок August і в тому числі згадував, що серед числених переваг головним недоліком є те, що замок не спрацьовує автоматично та вимагає доставати смартфон щоб його відкрити у самий незручний момент.
І ось ця панелька з кнопками є рішенням такої проблеми. Я власне припинив користуватися додатком на смартфоні взагалі.
Працює це дуже просто. В тій же програмі де налаштовується замок можна додати коди на відкривання замка – наприклад по коду на людину. Також можна створювати тимчасові коди, чи коди які діють лише у певний час – це зручно щоб давати такі коди прибиральницям чи доставці коли нікого з нас нема дома.
Встановити панель дуже просто. Можна посадити на гвинти, але моєму випадку вистачило клейкої смуги на яку я закріпив панель поруч з дверима.
Сніг, дощ, холод і спека – все переносить нормально і після року на вулиці виглядає як нова.
Коротше не залежно від виробника розумного замка мати подібну штуку варто.
Для тих хто мав доступ до персональних комп’ютерів у 90-ті назва Sound Blaster та бренд Creative Labs неодмінно стануть зануренням у ностальгію. Тоді комп’ютери не мали пристойного звуку вже на материнській платі, а мали лише крихітний динамік пищалку. А для тих хто хотів чути стерео звук, і може навіть (це було щось неймовірне) слухати музику – ті мали за чималі гроші купувати спеціальну плату розширення для відтворення звуку. І саме Sound Blaster були тими картами які усі хотіли і які абсолютно домінували на ринку.
Потім якість аудіо-можливості почали з’являтися як рішення вже присутнє на материнській платі. Але буквально за пару років їх якість не лише догнала, але і стала достатньою для більшості сценаріїв користувачів… і про Sound Blaster та компанію яка його створила забули остаточно.
Проте компанія не зникла. Вони і досі розробляють та продають аудіопродукцію. Мені раніше вдалося спробувати чесно кажучи надзвичайно посередні спортивні навушники Outlier Sports, а тому великих сподівань і на цей вироб не було.
Те про що я далі пишу – це зовнішня компактна аудіо-карта розміром трохи більше за USB-драйв. І вона виявилася… дуже класною!
Почну з розміру – картка маленька і невагома і її не треба ніде фіксувати.
Встановлення просте і надійне – просто включити її в USB-A роз’єм і в системі одразу з’являється аудіопристрій. З іншого боку картки 3.5 мм джек для навушників та мікрофону.
Якісь звуку надзвичайно висока. Не лише вона помітно краще (я перевіряв багато разів) за аудіо материнської плати, але і краще за такі не надто портативні пристрої як Libra SE2 ES9023. З хорошими навушниками у музиці будь-якого стилю чути всі інструменти, усі частоти чіткі і не перебивають одна іншу. Не потрібні навіть аудіофільські навушники щоб почути різницю – достатньо моїх стареньких Bose QC 25 чи навіть Beats Studio щоб будь-хто відчув підвищення якості.
Навушники які передають звук через кістки черепа і до того ж працюють у воді.
Для чого може знадобитися такий спосіб передачі звуку? Головна причина – залишити вуха відкритими щоб чути, що відбувається навколо. Це особливо важливо для тих хто їздить на велосипеді чи бігає там де треба бути уважним до звуків навколо. Друга по порядку причина – навушники для плавання не завжди працюють як мали б (пропускають воду), не зручні та дають поганий звук (я писав про H2O Audio Stream 8Gb, Sony Waterproof Walkman та Aerb 4G Waterproof MP3 Music Player).
У порівнянні з свого часу розрекламованими подібного типу навушниками для плавання FINIS Duo у цієї моделі значно менше недоліків і є суттєві переваги.
Найголовнішою перевагою для мене є спосіб зарядки – це “коробочка” в яку поміщуються навушники і яка підключається до USB. В той час як контакти на кредлі FINIS Duo у мене ламалися вдвічі і замість в чергове просити заміни його я просто припинив їх використовувати.
Також ці навушники значно простіше і швидше одягти, а через те що вони мають набагато меншу площу вони ще й практично непомітні.
Управління помірковано зручне – коли користуєшся кожного тижня то наче все пам’ятаєш, але після перерви треба заново розбиратися. Тобто не інтуітивно. Радує те, що усі кнопки легко знаходити навпомацки.
Що стосується якості звуку то вона мене приємно здивувала. Ні, вона не така щоб прямо назвати її хорошою, але це найкращий звук який я чув у навушників для плавання. Чути усі частоти, дещо звісно зливається у кашу, але у більшості все чути більш-менш розбірливо і навіть є бас непоганий. На мою думку найкраще відтворюється музика не насичена і без значної динаміки по гучності – електрона музики звучить найкраще, трохи гірше рок/метал/поп, зовсім погано класика.
Також навушники мають спеціальний режим для плавання в якому музика звучить яскравіше. І навушники можна використовуати і не у воді. Хоча якщо це основний сценарій використання то я пораджу краще взяти модель не для плавання.
При ціні в $150, яка цілком виправдана як на мене, ці навушники має сенс купувати лише якщо ви плаваєте регулярно і якщо вам важливо плавати з музикою. Навушники не для плавання що працюють за таким же принципом обійдуться вдвічі дешевше.
Хоча це і очевидно, але варто сказати, що музика записується безпосередньо на самі навушники через той же USB-кабель. Підтримуються формати MP3, WAV, WMA, AAC та FLAC. Музику можна завантажити просто скопіювавши файли на драйв яким прикидаються навушники коли підключені до комп’ютера. Ну або можна як я автоматично синхронізувати за допомогою MusicBee.
Нема підтримки Bluetooth.
Батареї має вистачати на 8 годин, але через те що батарає втрачає заряд навіть без використання вистачає їх на 4-5 годин насправді.
Стосовно комфорту можна сказати, що сидять вони добре як під шапочкою так і без неї. Проте без шапочки в залежності від того як ви робите розвороти навушники може зносити з голови, чи як мінімум зрушувати. Тому найкраще їх одягати під шапочку.
Як це часто буває з виробами невеличких компаній вони продаються в інтернет-магазинах під різними назвами. В даному випадку це Yogasleep, Marpac, Rohm та інше.
Цей невеличнкий пристрій є генератором білого шуму який має допомогти засинати.
З таким компактним розміром (3.5 дюйми в діаметрі та 1.75 дюйма по висоті), вазі в 120 грамів та зарядці від mini-USB ціна в $20 не виглядає занадто високою.
Головне питання – чи дійсно білий шум від цього пристрою допомагає заснути? Мені особисто ні, але допомагає розслабитися. Варто зауважити, що шум є не білим, а насправді просто імітацією вентилятора, літаків чи хвиль.
Компактність проте не є перешкодою для гучного звуку – мені вистачає менше ніж на половині. Управління просте і здійснюється трьома кнопками (увімкнути/вимкнути/поміняти шум, гучніше, тихше).
Повна зарядка триває менше години і заряду має вистачати на 4-6 годин.
Коротше якщо є бажання спробувати то сильно розчаровані не будете.
Колись я писав про нашу кава-машинку в пості Кава з молочною пінкою в домашніх умовах, а також про альтернативи доволі дорогим капсулам – Альтернативи капсулам Nespresso. Проте навіть найкращі альтернативи можуть, по-перше, бути для багатьох доволі дорогими. А, по-друге, вибір смаків (помолу, обсмаження, тощо) все одно лишається надзвичайно обмеженим. Та і до того ж хоча використані капсули і можна здати на переробку (ось тут писав про це – Капсули з під кави: переробка) все одно вони є сміттям якого бажано було б уникнути.
Ось ці сталеві капсули і стануть рішенням усіх вищеназваних проблем. Користуватися ними дуже просто: мелемо каву, трамбуємо в капсулу, використовуємо в машинці, миємо, повторити.
Капсули при ціні в $35 за дві штуки на перший погляд є доволі дорогими. Але насправді якщо пити каву хоча б раз на день то вийдуть в плюс вже за перший місяць.
Заклеюються капсули “кришечками” з фольги (100 штук входять в комплект) які можна докупити за $9 за 100 штук.
З мінусів можна назвати те, що щільно напхати і правильно помолоти каву вийде не з першого разу. І чесно кажучи з усієї кави, навіть з тієї з якої виходить смачна у французькому пресі чи кемексі – виходить так собі. Тобто каву треба ще підбирати. Але на мою думку для користувачів машинок Nespresso це те що треба мати.
Встановлення замка було надзвичайно простим навіть для мене. Викрутив старий замок з дверей, поміняв частину як вказано в документацій і закрутив все назад. В коробці йдуть кілька прокладок з якими можна встановити розумну частину в механічні замки різної системи.
Тепер власне про розумну частину. Можливості які виникають:
Замок автоматично замикається. Час після якого це відбувається можна налаштувати.
Замок повідомляє на смартфон коли він не може закритися (наприклад коли двері не причинено до кінця).
На смартфон можна отримувати сповіщення про те коли замок відкривається і закривається.
Замок можна відкрити і закрити зі смартфона.
В комплекті йде пристрій (окремо вставляється в розетку) який дає можливість керувати замком через інтернет – тобто не треба бути в одній і тій же мережі.
Замок можна налаштувати щоб він відкривався автоматично коли смартфон опиняється поруч. Ось ця можливість працює не ідеально і мені іноді доводилося діставати телефон щоб відкрити двері.
Варто зазначити, що з цим замком як і раніше можна використовувати ключі.
В самому замку використовуються 4 батарейки AAA які просто встановлюються. Мої вже працюють більше року і поки нормально все.
В цілому такий замок додає комфорту, але ще зручніше стало коли я докупив панель з кнопками для введення коду. Але про неї напишу окремо.
Почну з того, що повна ціна за цю безпровідну колонку складає аж $200, що як на мене занадто. Мені вдалося свою купити по акції за $80 і саме таку ціну я вважаю правильною і реальною.
Якісь звуку – надзвичайно висока для такого невеличкого пристрою. Дуже добре чути як високі так і середні, і навіть баси дуже розбірливі. До того ж колонка може видавати гучний звук якого буде достатньо для невеличкого спортзалу чи вечірки. Єдине що на гучності у 80% і вище баланс частот починає мінятися і чути, що розраховано колонку переважно на легкий рок та поп-музику.
Звук йде на 360 градусів, тобто в усі сторони від колонки.
Захищеність від води – IPX7, тобто колонку можна просто кинути у воду і не перейматися з цього приводу.
Управління: дві великі кнопки + та – для управління гучність, зверху кнопка вмикання.
Роз’єми: знизу під захисними клапанами AUX (аудіо) та micro-USB (зарядка). Звісно хотілося б Type C.
Також знизу є гвинт для монтування на тріподі (як для фотокамер).
Час роботи від батареї – розробник обіцяє якісь нереальні 15 годин, а у мене виходить ледь 2 години на гучності в районі 80-90%%. Можливо щось не так з моєю колонкою, але в 15 годин я не вірю.
Час повної зарядки – більше години. І хоча виробник пише про 2.5 години у мене після однієї години колонка показує повний заряд. Знову ж таки – можливо якийсь дефект.
Підключення до програвача через Bluetooth не складає ніяких труднощів і діапазон дії сигналу – 30 метрів як каже виробник. В моєму випадку 10 метрів без проблем, далі можливі переривання у звукові.
Що дуже круто – за допомогою додатку можна кілька таких колонок (до 100 штук) підключити до смартфону і відтворювати на них звук одночасно.
Розміри: діаметр – 6.5 см, висота – 18 см.
Вага – 545 грамів. Майже непомітно якщо закинути в рюкзак чи спортивну сумку.
Моє єдине побажання – час роботи від батареї. Але втретє – можливо моя колонка дефектна (через що і ціна нижча).
Десь півтори роки тому (коли я і купив цей пристрій) в США раптово стали популярними ці пристрої для приготування їжі під високим тиском. Не знаю як її правильно назвати – чи то пароварка, чи то тисковарка якась… Власне покупка була і спричинена тим, що про них усі навколо писали і оглядали їх – як воно зручно готувати, і яка здорова і смачна їжа виходить. І через деякий час коли все більше і більше виробників почали випускати свої моделі вже було з чого вибирати в різних цінових діапазонах. І як тільки я побачив знижку на продукт у якого були хороші огляди так одразу і купив.
Мені ця річ обійшлася в $50 при повній ціні в $130 (проте зараз цю модель можна купити за $80). Для порівняння відомі бренди на той час продавали щось подібне за $$200-300. І я покупкою страшенно задоволений і виправдала вона себе повністю. І навіть за повну ціну це була б класна покупка.
Ми користуємося нею переважно щодня. Рис, овочі, голубці та фарширований перець, суп, варена кукурудза і ще багато чого – все це можна в ній приготувати.
Фокус в тому, що пристрій нагнітає водяного пару і тому їжа не розварюється, а скоріше париться. І нічого не пригорає (бо температура на надто висока), ніяких практично запахів, нічого не шкварчить і не тече. Автоматично вимикається і лише залишається перекласти їжу кудись і сполоснути внутрішню кастрюлю.
На пристрої є “панель управління” де можна вибрати різні режими готовки (названі різною їжею), або ввести програму самому. Єдине в чому треба розібратися це те як правильно закривати кришку і випускати тиск потім. І все – наклав продуктів, налив води, увімкнув і йди собі. Хоч ввечері потім її відкривай.
За внутрішнім обсягом (6 кварт) вона трошки завелика щоб готувати по одній порції на двох людей. Але якщо готувати на 2-3 рази, або на більшу кількість людей – саме те. У виробника також є модель на 8 кварт.
Пару років тому був такий собі пік популярності електричних самокатів – про них усі писали і всі навколо мене їх або купували, або обговорювали. Звісно і мені закортіло спробувати. Дочекався знижки на модель на яку на той момент (але не зараз) були непогані відгуки і купив собі.
Сама модель не надто вдала: дальність ходу ледь сягає 10 км, швидкість трошки вища за неспішний біг, а заряджається до 100% більше 5 годин. Проте ціна (на момент покупки – $270) була помітно нижча за інші популярні на той час моделі.
З моменту покупки (більше року тому) електричні самокати значно вдосконалилися – вони тепер долають довші дистанції, розвивають вищу швидкість і часто їх можна зарядити швидше.
Але найбільша проблема – я так і не зміг придумати коли і як його використовувати. На роботу чи з роботи – або по гравієвій доріжці (капець колесам), або по крутих гірках (дуже швидко здохне батарея, якщо взагалі дотягне). Та і мало задоволення насправді неспішно чургикати на ньому.
Я навіть кілька разів пробував брати його в атобус. Коли працював в Сіетлі виходив на зупинку біля дому, сідав з самокатом в автобус (самокат можна скласти), потім виходив і десь 3 км їхав на ньому до офісу. Не зручно те що він хоч і складається, але все ж таки дуже великий (приблизно як довгий скейт). І якщо на роботу я можу сісти у ще порожній автобус, то вже назад стою в забитому і самокат заважає і мені і оточуючим.
Друга проблема – він важкий. Тобто під рукою його тримати не вийде ніяк, а в рюкзаку він занадто великий і знову ж таки важкий.
У самоката є доволі непоганий ліхтарик для темного часу, а також додаток на смартфон – рівень заряду можна подивитися.
У мене в підсумку після приблизно десяти використань він так і стоїть без діла в гаражі.
