Років з 4 тому я якось спробував вперше голитися електробритвою. Купив не саму погану роторну бритву і почав…
Проблеми виникли миттєво – страшенне подразнення шкіри, та і до того ж як я ті три плаваючі леза не тулив так і не голила вона чисто. Помучався пару тижнів і відніс назад у магазин.
Потім ще розпитував в старому блозі хто що думає з приводу електробритв і хто чим користується. Відповіді були такі що в основному народ якщо і користується то трімерами, а для гоління просто хорошими одноразовими станками чи взагалі небезпечними бритвами. На тому я і заспокоївся.
Але час іде і хочеться нових цяцьок 
Крім того станками голитися часто бажання нема, та і порізатися можна. Та і не покидала думка що треба спробувати ще раз. Цього разу вибрав хорошу (за оцінками) сіткову електробритву, а саме Panasonic ES-LV61-A аж з п’ятьма лезами. Купив як новорічний подарунок.
Перші рази щось теж не надто добре все виходило, але хороші переважно відгуки примусили не здаватися і продовжити. Я навіть кілька разів примудрився порізатися бритвою, подразнення та пропущені волосини теж були регулярно. Купив навіть рекомендований крем для гоління – не надто допомогло.
І ось нарешті після трьох місяців я здається знайшов патерн який працює для мене. По-перше, це обов’язково голитися в душі під струменями води – не буде подразнення. По-друге, не давити з усієї дурі бритвою, а навпаки ледь торкатися – як не дивно але голить вона так ідеально, відрізнити від станка неможливо, сам не вірив що таке може бути. По-третє, після такого гоління обов’язково мазатися кремом/бальзамом кілька разів бо шкіра сохне як скажена, навіть не уявляю чому.
Є і певні недоліки. Наприклад якимось дивом кілька волосин бритва ця завжди пропустить. При тому що все обличчя чисте, але таки кілька штук стирчить випадковим чином. Тому після гоління уважно розглядаю себе у дзеркалі і звичайним дешевим станком просто прибираю їх. До того ж оте додаткове змащення. Я найбільше люблю крем після гоління Gillette, ним і мажуся. Але він наче всмоктується шкірою за піру хвилин. Тому я в спортклубі (а голюся я переважно в спортклубі вранці) беру маленький рушник, старанно його змащую з банки з кремом (стоять там біля кожного дзеркала) і час від часу зволожую обличчя. На той час як Олена теж виходить з роздягальні рушник вже геть сухий і головне що обличчя теж не масне і не блищить.
Як ви вже зрозуміли бритва ця захищена від води і нею можна голитися в душі. Також я з собою ношу зарядний шнур і поки сушу голову феном заряджаю її. Поки ще рівень заряду нижче 70% не впав. З того що я бачу повного заряду при щоденному голінні має вистачити мінімум на тиждень. Повний заряд з 0 десь за 1 годину можна мати. Ну і поки заряджається вона не працює.
Що ще з особливостей:
- резина на ручці дуже цупка – можна ледь тримати бритву у душі і не вислизне
- плаваючу голівку можна заблокувати
- є міні-бритва для скронь та потилиці
- функція самоочищення – достатньо нанести рідке мило і увімкнути (20 сек)
- 5 лез – насправді мені здається що вистачило б і три (а є і така модель), але хотілося перестрахуватися
- кнопка увімкнення яку можна заблокувати
- в комплекті йде на диво дешевенький на вид вініловий чохол який здається має розлізтися миттєв (поки що тримається). Такий би підійшов до бритва за $20, але ніяк не до такої дорогої
В цілому покупкою я задоволений, але не сказав би що є якась економія часу. Проте менша імовірність порізатися і можна голитися без дзеркала.
А що ви скажете?
Книги унікальні своєю реалістичністю – людство реально потерпає від страшних проблем спричинених ззовні, але все так же як і раніше присутні бюрократія, міжнародна політика і взагалі невиправдано переускладнені стосунки між людьми. Крім того в книгах просто неймовірна кількість брутальщини і жорстокості.
На диво ця книга навіть краща за першу. Тут вже починають виникати думки що людство не обов’язково виграє цю війну. Причому здається воєю лиша одна сторона (наша), та і та програє. Території потихеньку втрачаються, ресурси вичерпуються…
Війна все ще ведеться, навіть з’явилися якісь нові технології. Але ніхто вже не розуміє з чим саме йде боротьба і чому в результаті перемог території все одно втрачаються. З’являються перші думки на тему "яка природа цього явища"? Половина книги це філософські діалоги і роздуми, інша – доволі брутальний екшн.
Після того як автор зрозумів що в трилогію він ніяк усе на впихне (третя книга і так має такі обсяги що у руках важко втримати) він зрозумів що попав із серіалом надовго.