З моменту нападу Хуйлостану на Україну не можу уявити як писати чи перейматися такими буденними і дрібними речами як фільми, музика, подорожі і навіть тренування. Але в той же час якщо не перемикати себе насильно хоч на щось можна дуже сильно нашкодити своєму психічному стану і здоров’ю, і кому від цього буде користь?
Злість та розпач, неможливість якось суттєво допомогти, хаотичні пошуки де і як себе можна задіяти… Важливо лишатися тверезим, зосередженим, раціональним як би нереально вся ця ситуація не виглядала. Можу комусь допомогти просто зараз і роблю це, сподіваюся все скінчиться як скоріше і буду вже допомагати відновлювати і розбудовувати. Але це вже після перемоги.
Прощення не буде. Ніколи, ні за яких обставин. Росія має бути розорена, розділена, а бажано лишатися в ницості та бідності назавжди. І що зможу для цього зроблю. Але це теж потім.
А поки мій блоґ буде і далі заповнюватися легенькими нісенітницями про фільми (які я не можу зараз дивитися, буду писати про те що дивився до початку війни), про подорожі та інше таке. І я знаю, що пишу ще для себе – мене і так не дуже багато людей читало, а зараз їм взагалі не до того. Але для мене це вже за кілька років стало звичкою і буду писати щоб хоч так повернути фрагменти реальності в життя.
Чудова наукова-фантастика яку ми з Оленою у форматі аудіокниги “читали” майже рік (коли разом колись їхали машиною далеко, що буває не часто).
Подій книги відбуваються у не надто далекому майбутньому, але вже є поселення на Марсі, проте все ще існує рашка і наслідки сьогодняшної війни.
Автор малює масштабну картину в якій є невідома хвороба яка спричиняє дивні ефекти, є загадкові космологічні явища наче б то пов’язані з хворобою. Є поселення на Марсі та проблеми у них. Є московити які постачають марсіанським підліткам зброю. Є забруднене довкілля і загроза масового вимирання. І ще політика, популіст на чолі США який вірить росіянському президенту.
Але усі ці події показано через досвід щоденного життя дійових осіб книги. Різні характери, різні середовища та реальності. І ці дрібні мазки поступово вимальовують велике полотно.
Книга цікава як своїм сюжетом, вірніше сюжетами, так і героями в них. Але і наукова складова дуже сильна і реалістична наскільки це можна вимагати від фантастики.
Коротше класна книга навіть без будь-яких доданих балів за те що сучасна українська.
На час написання цього допису системі якраз виповнився рік і конкуренти (переважно європейські компанії) вже мають подібні продукти. Проте на свій час це була дуже не звична, і мабуть дійсно революційна система.
Що ж воно таке? Це система для змащування (вірніше покриття) велосипедної цепки парафіном. Справа в тому, що мастило (або як іноді кажуть “олія”) хоча і простіша в сенсі роботи з нею, проте не так добре тримається, легше забруднюється, швидше зношується і трошечки навіть програє у терті. А парафін, за умови його правильного нанесення дає більшій виграш (тобто крутити трошки легше) і продовжує життя цепу.
Але проблема в тому, що парафін плавиться при одній температурі, а застигає на цепу при іншій. І зробити це правильно у каструльці дуже складно навіть якщо постійно слідкувати за термометром.
Ця ж система має спеціально для цього підібраний нагрівальний елемент – нюанси і в чому різниця від традиційних електро-горщиків для парафіну можна подивитися на YouTube-каналі виробника (Cycling Passion, Precision, & Marginal Gains at SILCA Velo!). І на приладі можна регулювати температуру. Спочатку виставляємо вищу (85 чи більше) щоб парафін розплавився, потім ставимо 75 і тримаємо 10 хвилин щоб парафін проник усюди. Далі цеп дістаємо і підвішуємо стікати. І на цьому все – дуже легко і просто, ніякого бруду і горілого парафіну чи забитої парафіном цепки.
Повна ціна складає $99 (Chain Waxing System – SILCA), але я чекав майже рік доки не побачив знижку і придбав її за $75. Просто боявся, що можливо буде або складно, або не так зручно як виробник рекламує. А після використання скажу – система дійсно дуже проста і її добре продумано, ціна виправдана.
Новий цеп (про що я дізнався не одразу) треба чистити від мастила яким його покриває виробник. Роблять це у різні спрособи, але те мастило як правило погано змивається і його залишки не дають звичайному мастилу чи парафіну “липнути” всюди де було б треба. Ось ці “плитки” просто додають у парафін, лише температуру треба виставити на 125 градусів щоб вона розтопилася і її вміст змиває, а вірніше від’єднує покриття цепу від металу. Потім ця речовина захоплює заводське мастило і не дає йомо ні до чого пристати. Теж дуже просто і зручно.
Шість плиток коштують $24 (Chain Stripping Wax Chip – SILCA) і на нову цепку потрібна одна така. Алетернативно у виробника є продукт яким треба промивати новий цеп, але з цією плиткою простіше.
Super Secret Chain Lube
У випадку коли вам не хочеться купувати систему для розігрівання парафіну та “вимочування” в ньому цепу, або коли ви у подорожі і не маєти системи у наявності якраз і допомагає це мастило. Це по суті той самий парафін, але у рідкішій формі. Його треба просто старанно нанести на усі ланцюги цепу.
Проте варто зазначити, що після нанесення виробник рекомендує залишити цеп мінімум на 24 години щоб парафін проник усюди де треба і “закріпився”. На відміну від традиційного мастила для цепу який можна просто нанести і одразу їхати.
Також важливо, що це мастило не можна наносити поверх традиційного (не парафінового), або навпаки – різні види мастила не змішуються і нанесене поверх просто доволі швидко зтече під час поїздки. Тому якщо вже почали використовувати парафін то далі лише його і продовжуємо наносити.
Пляшка на 2 рідкі унції (60 мілілітрів) коштує $16 (SILCA Super Secret Chain Lube – Drip Wax) і її має вистачити на дуже довго. Якщо не купуєте усю систему, але цікаво спробувати парафін на цепу – почність з ось цього варіанту.
Спочатку скажу, що в цій книзі хорошого. Це непогано написана темна фантастика з доволі цікавим світом. У ній головний герой є невразливим і непереможним, має надзвичайно могутній меч, але усі дійові особи цілком собі страждають від поранень, бідності, хвороб та нещасть.
У цьому світі люди постійно знаходяться у небезпеці вторгнення якихось чи то позапланетних, чи може може навіть з інших вимірів сутностей. Також є доволі неприємна фауна і деякі розумні та напів-розумні створіння які спричиняють проблеми.
Головний герой повертається з добровільного вигнання у Імперію щоб розшукати одну зі своїх родичок проданих у рабство.
У книзі крім фентазійної складової є ще трошки детективу, політики, бійок і сексу. При чому секс тут переважно між чоловіками. Навіть між чоловіками інших рас – як от головного героя та якоїсь магічної істоти (проте все одно чоловічої статі).
І якщо на початку книги постійні згадування про те що головний герой є геєм додають лише певної незвичності то поступово у сцені з’являються мимохідні сцени сексу. А потім їх стає більш, вони все більш детально описані і десь на 60% тексту вже читаєш нескінченні ці сцени на кожній третій сторінці. І не те щоб воно щось насправді до сюжету. Тому і кинув читати – очевидно це не для мене книга.
Ці кросівки Adidas ніколи особливо і не рекомендувала, але вони здобули певної популярності через пару характеристик. А саме: ціна та матеріал підошви.
За $130 маємо так звані “кросівки для усього” – в них можна бігати повільно, у середньому темпі, робити прискорення і долати доволі довгі дистанції.
По суті ці кросівки є конкурентами таких хітів як Asics Novablast 4 та Saucony Endorphin Speed 3, але мають значно привабливішу ціну. Проте звісно треба було поступитися у чомусь іншому, і для цієї моделі це матеріал та в цілому конструкція верху та простота підошви.
Що стосується матеріалу підошви то уся конструкція є дуже простою – це один шар матеріалу товщину якого так добре підібрано, що кросівки є не важкими на нозі, трошки пружними і хоча і відносно жорсткими, але не так щоб це було дискомфортно. У середньому та повільному темпі вони відчуваються як сучасні універсальні кросівки, ніяких помітних недоліків.
Що стосується верху, то матеріал тут доволі жорсткий, проте тонкий. Для мене нормально, але може бути проблемою для тих у кого є якісь “гарячі” зони. І на відміну від інших дорожчих моделей від Adidas верх не облягає стопу щільно, навіть лишає певний простір, що мені подобається. Проте якщо у вас вузька стопа то SL2 можуть бути занадто просторими.
Якщо говорити про враження від бігу, то, повторюся, тут все доволі просто і очікувано – кросівки не заважають, добре показують себе в середньому темпі і дозволяють прискоритися, хоча і не є швидкими за відчуттями. В них можна бігати швидкі інтервали, але не з таким задоволенням як у супер-трейнерах.
І у підсумку – кому варто їх купувати? Якщо у вас вже одна з вищеназваних моделей, чи, скажімо Puma Deviate Nitro 2 – моя думка ні, не варто, вони нічого не додадуть і будуть трошки програвати. Якщо ж ви шукаєте універсальні кросівки і звертаєте увагу на ціну – так, варто. Хоча ця модель і поступається дорожчим конкурентам, проте не так значно.
Це була перша пісня та кліп Rammstein які я почув. І хоча група напевне і в текст і в кліп викладала інший сенс (вони декларували тоді себе ледь не комуністами) проте українці зараз бачать цілком конкретні паралелі зі своєю ситуацією.
Серце можна розбити, Серце може говорити, Серце може боліти, Серце можуть вкрасти. Вони хочуть щоб моє серце належало їм, Але моє серце б’ється в ритмі “лівою! лівою!”
Серце може співати, Серце може палати, Серце може бути чистим, Серце може бути з каменю. Вони хочуть щоб моє серце належало їм, Але моє серце б’ється в ритмі Лівою! Лівою! Лівою! Лівою! Два, три, чотири!
Серце може просити, Під серцем можна носити, Серце можна віддати, Серцем можна лежати. Вони хочуть щоб моє серце належало їм, Але моє серце б’ється в ритмі Лівою! Лівою! Лівою! Лівою! Два, три, чотири!
Італійський виробник спортивних гелів та інших подібних продуктів який є ледь не найстарішим у галузі і дуже поширеним в Європі, але практично невідомий в США. Я придбав деяку їх продукцію на thefeed.com коли мені запропонували додати кілька гелів зі знижкою до замовлення. І мені дуже сподобалося те що куштував, тому і пишу про цей бренд.
Carbo Jelly C2:1PRO
Гель дуже щільний у порівнянні з багатьма сучасними рідкими гелями – він по суті є одним шматком, але доволі м’яким. За консистенцією нагадує чи то дуже м’який мармелад, чи трохи підсохлий джем.
На смак гель приємно фруктовий, але не надмірно. Також він не надто солодкий. Не липне до зубів, дуже легко ковтати, варто лише розкусити на кілька шматочків. Післясмак лишається на довго, але він не є неприємним.
На велосипеді цілком можна їсти ці гелі одне за одним. А от на бігу буде складно – треба буду поступово відкусювати під час руху маленькими шматочками. У мене вийшло, але це не найзручніший спосіб і більш рідкі гелі краще для бігу.
Суміш глюкози та фруктози теоретично дає як швидкий так і відкладений сплеск енергії, але чесно кажучи для мене значно важливіше щоб я їх міг з’їсти кілька впродовж тренування чи змагань і щоб мене не нудило. З цим гелем усе гаразд в цьому сенсі.
Коштує він майже $3 за порцію, що доволі дорого, але у магазині згаданому на початку посту я їх купив здається 4 штуки за $2 – ця ціна просто неймовірна, перейшов би повністю на цей гель якби завжди міг купувати за нею.
Цей гель має таке саме співвідношення глюкози та фруктози, але є рідким, по суті як сік. На пакеті є кришечка, що дозволяє розтягнути порцію на кілька разів, але як на мене це не має сенсу. Просто порція достатньо невелика щоб її легко ковтнути за один раз.
Не лише за консистенцією, але і за смаком цей гель найбільше схожий саме на сік і теж не надмірно солодкий.
Ціна $3.50 за порцію це дуже, просто надзвичайно дорого. Я взяв два “пробники” за $3, це більш осмислено.
Але як і випадку вищезгаданого гелю ціна є по суті єдиним недоліком.
Час від часу я читаю, хоча і не надто поважаю цей жанр, романи-жахи. І іноді вони бувають доволі пристойні: створюють лячну атмосферу, безвихідну ситуацію, приводять героїв у відчай і взагалі демонструють деякі цікаві елементи. На жаль ось ця книга хоча і намагається зробити все раніше перелічене, для мене особисто не спромоглася досягти нічого з цього.
Головний герой книги розшукує свого брата-близнюка зниклого в глушині Аляски, стикається з незрозумілими та містичними подіями і якось через пригоди все це добирається до фіналу. В книзі є кілька побічних ліній які мають підсилювати сюжет, але якось усе погано зведено до купи і не лякає та навіть не вражає. І головне зло у фіналі виявилося таким собі…
А з іншого боку книгу було легко читати і скажімо в дорозі, якщо це кількагодинна подорож – вона буде те що треба. І текст сприймається легко, але і не вимагає якось особливої роботи мозку. І коли треба її, книгу тобто, можна просто закрити і переключитися на щось інше.
Для любителів жанру в цій книзі нема нічого вартого уваги, для тих же хто не читає таке можу порадити краще книги з близькими сюжетами, але трошки більш лячно розказані. Як от Голод.
В цілому в США з мобільним зв’язком так собі: дуже дорого, багато де нема покриття, але якщо не вибиратися за межі міст та не подорожувати особливо то наче і не так погано. Колись дуже давно я писав про те як воно тут з цінами (застаріла інформація – Про мобільний зв’язок в США), а також про яке рішення ми знайшли щоб не платити так багато – Про дешевий мобільний зв’язок в США.
Проте лишався один суттєвий недолік – відсутність мобільного зв’язку та інтернету за кордоном. І проблему цю більшістю людей вирішує купуючи так звану “SIM для подорожей” – це або дійсно SIM-карта, або програма яку треба встановити на смартфон, або навіть комбінація. І працює це так, що перед подорожжю клієнт вибирає країну, сервіс активується і з’являється як мобільний інтернет так і роумінг дзвінків.
Працює все це непогано і подібних сервісів дуже багато. Але мені от не подобалося, що треба морочитися з картками, вмикати та вимикати не забуваючи про це і в цілому не надто якось автоматизовано.
А тому коли хтось в одній з дискусій про роумінг згадав про сервіс Google Fi я витратив певний час щоб зрозуміти як воно працює і мені здалося цікавим. Спочатку замовив переведення номеру, але воно не спрацювало, а тому замовив SIM-карту (це безкоштовно) і через пару тижнів коли вона прийшла вже був на цьому сервісі.
Стосовно якості зв’язку та інтернету там де я живу ніякої різниці не помітив. Проте реклама каже про $35 на двох на місяць (для порівняння з нашими дешевими планами я платив до $20 і Олена фіксовані $35), але в реальності це далеко не так. У мене виходило від $50 (найменше) до майже $100 на місяць. Мобільний інтернет додає до ціни – після 3Гб виходить доволі дорого, але якщо перетнути 10Гб то далі вже безкоштовно (скоріш за все швидкість знизять). Плюс податки та ще якісь збори.
Але головне – як воно працює в роумінгу? Ми користувалися в Канаді та Новій Зеландії і працює іноді дуже добре. Власне при перетині кордону зв’язок та інтернет стає доступним у проміжку від кількох хвилин до години. Час від часу виникають проблеми коли не можна подзвонити чи прийняти дзвінок, але вони спорадичні і “самовиліковуються”.
В цілому сервіс можна радити – він не дорогий у порівнянні з іншими подібними і не вимагає ніяких додаткових дій.
Серія книг в яких ілюстрацій набагато більше ніж тексту і як стимулюють уяву читача. Світ книг це альтернативне сьогодення чи геть не далеке майбутнє в якому вже існуючи технології, а скоріш їх руїни є фоном для дещо апокаліптичної буденності. Наслідки великих воєн, дрони та мегалітичні механізми, віртуальна реальність, роботи та фантастичні технологі у напівзруйнованому стані оточують людей які мусять виживати.
За книгами знято доволі хороший серіал з такою ж назвою – від дещо повільний, але візуально вражає і має доволі цікавий сюжет.
Історія дівчинки яка у супроводі робота подорожує на захід країни в більш цивілізовану місцевість. Весь текст є більше супроводом для ілюстрацій і оповідь йде як від самої герої так і від відстороненого коментатора.
В книзі не стільки викладається історія (хоча і вона сама по собі є доволі хорошим науково-фантастичним оповіданням) як показано звіт з коротеньких уривків спогадів та картин сьогодення з вікна машини. І ось це – передати світ, книзі вдається чудово, атмосфера наче поступово оточує читача.
На жаль книга надзвичайно коротка, це, як я вже зазначив скоріш оповідання. І мабуть на розглядання ілюстрацій читач витратить значно більше часу.
