Позначка: Книги – Містика

Adam Nevill. The Reddening / Адам Невілл. Почервоніння (2019)

Ця книга дуже хоче бути романом жахів, але час від часу зривається у містику чи історію виживання.

Оповідання постійно стрибає між кількома дійовими особами деякі з яких несподівано гинуть, а інші виходять на другий план з часом. Така нерівність з одного боку робить оповідання жвавішим, а з другого дозволяє автору приховати відсутність відповідей на деякі питання щодо невідповідностей та нереальності описаного.

Спрощено це історія про якихось майже містичних доісторичних істот поруч з якими люди жили багато десятків тисяч років. І ці істоти, якщо їм приносити жертви (наприклад людські) наділяють людей чи то силами, чи то видіннями.

Події книги відбуваються переважно в наш час де кілька туристів зникли на певній території. І кілька людей (журналістка та сестра одного зі зниклих) починають розслідування. І в процесі стикаються з культом, якимись дикими ритуалами та мають уникати смерті.

Книга, повторюся доволі жвава та постійно стрибає між локаціями та дійовими особами і завдяки цьому логічні дірки не дуже кидаються в очі. В цілому книга розважила, але читати вдруге я навряд чи її буду.

Оцінки:

Stephen King. Holly Gibney / Стівен Кінг. Голлі Ґібні

Спочатку я прочитав другу книгу серії (та що є збіркою з чотирьох новел) і навіть не підозрював, що це ціла серія. Проте після завершення першої книги можу сказати, що читати їх цілком можна окремо і нічого не буде пропущено чи втрачено.

Уся серія на Good Reads – Holly Gibney Series by Stephen King | Goodreads.

The Outsider / Чужинець (2018)

Починається книга як кримінальна історія з жорстоким вбивством, але швидко накопичуються незрозумілі (вірніше доволі зрозумілі насправді) невідповідності. І як читач я уже розумів яким буде фінал та відповіді на усі питання, лишалися лише деталі – яка саме міфічна нечисть відповідальна за це, які страшні сцени автор нам приготував.

Після першою третини книга починає помітно буксувати, автор додає дійових осіб та подій, але все це дуже очікувано і виглядає як наче воно для обсягу і було потрібно. І лише під сам фінал події знову набирають динаміку і таки доходять до завершення.

В цілому – так собі. Як читати в дорозі – хороша книга. Як жахи, чи у порівнянні з іншими більш вдалими творами автора – дуже посередньо як на мене.

Також героїня чим іменем названо усю серію з’являється лише у другій половині книги і діє як клей щоб зліпи елементи які не надто пасували. Вона впевнення у своїх розмірковуваннях, а інші лише поглянувши на неї теж переконуються і діють як це потрібно сюжету.

Оцінки:

If It Bleeds / Кров притягує (2020)

Одразу поясню свій переклад назви. Вираз if it bleads, it leads дослівно перекладається як “якщо воно стікає кров’ю – воно приверне увагу”. А використовують цю фразу в сенсі якщо були жертви, вбивства чи щось інше то це обов’язково притягне пресу і репортерів.

Книга складається з чотирьох доволі непоганих повістей, але жодну з них не доведено до стану щоб назвати їх повність кінговськими творами:

  • Телефон містера Харрігана – про те як мрець виконує побажання висловлені йому через мобільний телефон. Історія обривається після першого ж поганого бажання коли герой вирішив “досить” і знищив канал зв’зку.
  • Дякуємо, Чак – про життя людини у свідомості якої був цілий світ (як і в кожного з нас) і про те як цей внутрішній Всесвіт гине разом зі смертю людини.
  • Кров притягує – істота яка живиться людським горем живе серед нас, імітує людину і працює репортером. Ця історія найдовша і найкраще пропрацьована і могла б вирости у непогану книгу. Також це логічне продовження іншої повісті автора (деякі герої ті самі).
  • Щур – письменник у глушині ізольовано пише свій шедевр, хворіє, бачить щура, щур йому обіцяє виконати бажання (написати книгу), але ціна за це страшна і непередбачувана. Доволі типова для Кінга тема – у нього таких книг та оповідань мабуть більше десятка.

В цілому збірка непогана і відносна слабкість історій приховується їх меншим обсягом. Цілком можна читати в потягу чи літаку.

Оцінки:

Nathan Ballingrud. North American Lake Monsters / Натан Баллінгруд. Північноамериканські озерні чудовиська (2013)

Що мені не сподобалося в цій збірці історій жахів так це в першу чергу їх незавершеність – кожна історія обривається якраз перед фіналом щоб лишити цей фінал відкритим. Пару разів це працює, а потім просто починає дратувати – я хочу дізнатися яке ж рішення чи вчинок нарешті було здійснено…

Друге, що мені не сподобалося – світ усіх історій це наче наший світ, але при цьому в ньому існують демони, Пекло, усіляка нежить, ельфи, тролі і взагалі будь-що. Як при цьому стиль та устрій життя людей лишається таким же як і у нас мені абсолютно не зрозуміло. Також це все переводить історії з жахів у казки.

Ну і самі сюжети після знову ж таки пари історій використовують більш-менш ті самі прийоми, що стає дуже видно.

Ця книга для вас якщо вам подобаються страшні казки (і я нічого про цей жанр не хочу сказати поганого), але для мене вони занадто казкові якісь і не викликають ні інтересу, ні особливих емоцій.

Оцінки:

Clive Barker. Coldheart Canyon / Клайв Баркер. Каньон Холодне Серце (2001)

Книга від майстра жахів яка (так само як і більшість його творів на мою думку) вийшла надзвичайно нерівною. Проте в цій книзі нерівність і нерівномірність пов’язана не з темпом розвитку подій, а виникає завдякі змішування різних історій та реалій.

Тут у нас є історія магічної кімнати в середньовічному замку Румунії, є сучасний Голівуд і його зірки, є демони, привіди та інші напівмагічні сутності, є Голівуд початку 20-го сторічччя і навіть дружина та дитина самого диявола.

І через таку мішану де вигадані герої діють в нашому світі і проміж відомих людей сучасності і виникає відчуття, що нас постійно перекидають у історії різних літературних стилів.

Саме оповідання, якщо дістатися до певного моменту стає доволі цікавим, але в ньому так і не з’являється героїв яким би сильно хотілося симпатизувати і більше чекаєш, що ще вигадає фантазія автора ніж того як герої виплутаються з чергової проблеми.

Отже магічна кімната, яка переносить людей у паралельний світ. А в тому світі проклятий дружиною диявола герцог вже кілька століть полює без відпочинку на сина диявола… Усі хто відвідують кімнату на якийсь час повертають свою молодість, але власниця кімнати – жорстока і контролює доступ до неї. А ще тут є привиди колишніх зірок, виродки від їх спарювання з демонами і таке інше.

Оцінки:

Ira Levin, Peter Straub. The Stepford Wives / Айра Левін, Пітер Страуб. Жінки Степфорда (1972)

На момент виходу книга була надзвичайно вражаючою і містила в собі не просто напружену і таємничу та тревожну історію, але і питання на яке американське суспільство лише почало шукати відповідь. А саме – коли жінки отримують таку саму освіту і світогляд, що і чоловіки, але не мають з різних причин можливості самореалізуватися та робити те що їм більше до вподоби – який вибір у них є?

В книзі йдеться про життя маленького містечка в якому новоприбула героїня відчуває себе серед інших жінок як наче серед роботів з реклами. Всі жінки виглядають ідеально і весь час проводять прибираючи свої будинки та готуючи їжу.

Головна героїня яка не погоджується з таким станом речей підозрює якісь страшні таємниці і починає досліджувати історію містечка де відкриває дивні речі.

Книга не пояснює що і як сталося з жінками міста, але перетворення головної героїні на одну з них є гарним фіналом.

Проте після виходу книги вже багато разів щось подібне було написано і знято. І оскільки зроблено це було з різними вигадливими та шокуючими подробицями то цією книгою здивувати читача не можна. Цікава вона більше як визначна книга свого часу. Плюс добре написана і легко та швидко читається. Крім того на сьогодні цю книгу вже не можна називати фантастикою.

Оцінки:

M.W. Craven. Washington Poe / М.В. Крейвен. Вашингтон По (2018-…)

Детективна серія (Вашингтон По – ім’я детектива) яка надзвичайно мені нагадала серіла про агента Пендергаста. От тільки в тому серіалі містичні та фантастичні події агент намагався привести до раціонального, а в цьому детектив постійно стикається з містикою щоб прийти до раціонального.

І оскільки книги буквально щойно написані їх і читати виходить по іншому – вони жорсткіші і біль реалістичні.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/233758-washington-poe.

The Puppet Show / Шоу ляльок (2018)

Жорстокі ритульні вбивства до розслідування яких долучають Вашингтона По. Спочатку не зрозуміло як і чим жертви можуть бути пов’язані. І на відміну від класичних детективів читач отримує все нову інформацію аж до самого кінця. Відчуття таке наче ти є частиною слідчої команди.

Звісно тут історія має корні у далекому та темному минулому і звісно хтось з дійових осіб книги є в ній замішаним.

Написано дуже добре – текст просто проковтуєш. Але тут є і дещо пізнавальне як про роботу англійської поліції, так і про дещо з історії.

Мені книга дуже сподобалася і буду читати продовження однозначно.

Оцінки:

Grady Hendrix. My Best Friend’s Exorcism / Грейді Хендрікс. Екзорцизм моєї найкращої подруги (2016)

Ця книга хоча і отримала якісь нагороди в жанрі жахів чесно кажучи є доволі легким і не вартим часом читвом. Чому я її читав? Кілька причин.

Перше – така назва, яка до речі повністю переказує сюжет книги, не могла не зацікавити. За нею могло ховатися як глузування з жанру жахів, так і щось зовсім неочікуване. Але ні – тут саме про те і написано, про екзорцизм.

Друге – книгу було дуже легко читати. Її так написано, що текст просто і без зусиль сприймається і можна подужати усе за вечір.

А усе інше в книзі – то суцільні недоліки. Дійові особи – підлітки, так звані “не такі як всі”, зі своїм багатим (начебто) внутрішнім світом. Оповідання неймовірно прямолінійне, без поворотів та несподіванок, без передісторії та особливого заглиблення в будь-що. Надвзичайно пласкі персонажі до купи.

Але головний недолік – нічого з того, що насправді цікаво у книзі не пояснено ніяк. Ні те як відбулося захоплення демоном, ні те як все це працює і чому так. Повно натяжок і очевидних невідповідностей. Мабуть розраховано на те, що для підлітків помітити подібне буде не під силу.

Оцінки:

Nick Harkaway. Gnomon / Нік Гаркавей. Гномон (2017)

Книга починається прямо дуже цікаво і її кидає по різних часових відрізках: античний світ, сучасна греція під час погромів, недалеке майбутнє в Лондоні…

Поступово вимальовується картина в цілому – в Лондоні майбутнього де технології впливають на повсякденне життя кожного слідча веде справу смерті під час допиту. І це виявляється випадок чисельних персоналій в одному мозку. Більше того – це персоналії з якоїсь реальності, що не зовсім відповідає історичній правді. Далі починають з’являтися ознаки штучності спогадів та їх взаємозв’язок. І слідча намагається докопатися до першопричини.

І все це наче і цікаво, і винахідливо і дуже оригінально. Але з часом містика то метафілософські розмірковування все сильніше витісняють дії та вчинки. І ось десь вже ближче до середини тексту ти читаєш кілька сторінок де іншопланетна надмогутня сутність саморефлексує і взагалі спробуй зрозумій про що все це.

Я в прямому сенсі втомився продиратися крізь текст. Те що починалося як доволі незвична і динамічна історія перетворилося у якісь нескінченні нудні самокопання. І я кинув це читати. І вдруге братися не буду.

Оцінки:

John Crowley. Ka: Dar Oakley in the Ruin of Ymr / Джон Краулі. Ка: Дар Оклі в руїнах Імру (2017)

Ця книга хоча і розказує фантастичні речі не є фантастикою. Це скоріше сучасна міфологія.

Практично усю книгу розказано від імені ворона Дар Оклі (або якщо перекладати відповідно сенсу поясненого в книзі то Дара З Вітки Дубу). І з цієї точки зору погляд на людство в цілому і ставлення людей до своїх мертвих та історії виглядає настільки незвично, що аж трошки зсовує сприйняття усього звичного і буденного.

У книзі послідовно показано як уся людська історія, культура, здійснення, віра та переконання – все це обертається навколо культу мертвих. Ми, люди, постійно знаходимося під впливом тих кого вже з нами нема, постійно думаємо про них, враховуємо їх думки і звертаємося до них у всьому.

І саме через все це я книгу і дочитав, хоча як правило подібний жанр не можу споживати довго. Але це виняток і просто неймовірно класний твір на мою думку.

Повторюся – ніякого відношення до фантастики ця книга не має. І щоб отримувати від неї задоволення любити і читати фантастику не обов’язково.

Оцінки: