Для тренувань на вело-тренажері конче необхідно мати не просто хорошу, а навіть форсовану вентиляцію. Те що у приміщенні повітря не обдуває так як під час поїздок на велосипеді призводить не лише до калюж поту, але і до перегрівання.
Звісно як і більшість людей можна використовувати вентилятори яких є велика кількість у будь-якому ціновому діапазоні. Але ж є і спеціальні вело-вентилятори – ось на такий і поглянемо.
При дійсно високій ціні в $250 (для порівняння подібної потужності звичайний вентилятор з пультом можна знайти за $$80-100) цей вентилятор має набір деяких ключових відмінностей. Поглянемо на них щоб зрозуміти (кожен для себе) чи вартий він такої ціни:
Компактний дизайн – зазвичай венстилятори які видають потік повітря такої сили і ширші, і вищі. Тут же у нас доволі компактна прямокутна конструкція високої якості збірки.
Сила – потік повітря може емулювати до 30 миль на годину (45 км на годину), що під силу далеко не кожному звичайному вентилятору.
Напрямок – на відміну від звичайних вентиляторі цей дме у цілком обмежену зону і за її межама потік повітря ледь відчувається.
Режими роботи:
Прив’язка до пульсу – якщо використовуати датчик пульсу Wahoo TICKR то можна вибрати режим в якому вентилятор підвищує силу зі зростанням пульсу. Дуже зручно.
Управління з додатку – при необхідності додаток від wahoo можна використовуватти як пульт для регуляції сили повітря.
Ручний режим – можна також вручну вибрати (кнопки на передній панелі) один з 4 налаштувань сили повітря.
Гучність – на низькій швидкості (пульс до 140) його взагалі не чути. Зі зростанням сили розсте і гучність. Проте навіть у самому гучному режимі цей вентилятор тихший за більшість звичайних.
Інтеграція зі столом Wahoo – у мене дешевша копія стола для вело RAD Cycling Training Desk і ця можливість не доступна. Але якщо мати стіл від Wahoo то ніжки вентиляторя якраз стають поверх нижньої дужки жорсткості стола – має бути дуже зручно.
У підсумку для мене можливість прив’язати силу повітря до пульсу та спрямувати повітря у конретну зону виправдовує ціну. Раніше я постійно страждав від того, що вентилятори дуло чи то недостатньо, чи то занадто. Та і дули в усі боки.
Якщо ж вам вистачає того вентилятора, що він вже є то скоріш за все особливих переваг ви не відчуєте.
На відміну від датчика Wahoo ця модель має сам датчик прямо на еластичній смузі. А фіксується він пластиковим крючком на одному з кінців смуги.
Що стосується точності то тут нарікань ніяких – це один з самих точних датчиків в принципі.
Відносно комфорту – він значно краще ніж попередні моделі Garmin і мабуть так само не заважає як вище згаданий Wahoo.
Те що з датчиком можна плавати означає, що в ньому є вбудована пам’ять щоб зберігати пульс і потім його синхронізувати з годинником. Одне обмеження – цю модель не призначення для плавання в басейні через руйнівну силу хлорки та інших хімікатів. Для басейну у виробника є спеціальна модель.
Під час бігу датчик сидить доволі добре, але у мене траплялося і сповзав і розстібувався. Не так часто щоб я його зненавидів, але достатньо разів щоб одягати уважно. На велосипеді взагалі ніяких проблем. При вазі в 49 грамів про нього легко взагалі забути якщо правильно одягнути.
Батарейки вистачило мені більше ніж на рік майже щоденних тренувань. А замінити її можна знявши синій захисний ковпачок та відкрутивши 4 гвинти.
Датчик можна прати, але рекомендується робити це вручну з милом.
Оновлення від 2022/06/14: після двох таких датчиків вирішив більше ними не користуватися. Проблема з ними при їх високій ціні в тому, що вони ламаються через рік використання. Мій першей датчик перестав працювати прямо перед стартом мого першого IronMan 70.3 (2021-06-20 – IronMan 70.3 Des Moines) і мені довелося стартувати без нього. Купив новий, і на старті цьогорічного триатлону (2022/06/05 – Lake Wilderness Triathlon) він так само перестав працювати. Звісно я міняв батарею, перевіряв чи не затекла десь вода – ні, все виглядає нормально. Та і до того ж цей датчик мені іноді натирає аж до крові, навіть утворився невеликий шрам на грудях. Отже буду пробувати Wahoo тепер.
Як я зауважив в огляді HRM-Tri однією з проблем цього датчика (і головною причиною чому я перейшов на Wahoo TICKR X є те, що при заміні батарейки порушується водонепроникність і датчик просто виходить з ладу. У мене було 2 таких і обидва вийшли з ладу після усього другої чи третьої заміни батарейки. Це неприпустимо для такого дорогого датчика і просто не зручно.
Така проблема була не лише у мене і Garmin відреагував помінявши механізм на такий, що не вимагає викручувати та закручувати винтики. Натомість у моделі Pro Plus тепер повертається на 45 градусів верхня кришка датчику після чого її можна просто зняти. Це і зручніше, і зламати тепер щось недо- чи перекрутивши не так легко.
Проте мушу зауважити, що при ціні в $130 (на сайті виробника – Garmin HRM-Pro™ Plus | Heart Rate Monitor) його важко рекомендувати у порівнянні з тим же Wahoo TICKR X. І навіть $100 за які я купив свій по акції не дуже рятують ситуацію. Хоча особливо мені Garmin подобається трохи більше ніж Wahoo.
Спеціальний датчик пульсу для плавання. Треба пояснити, що хоча у Garmin (як і у інших виробників) є датчик в якому можна і плавати в тому числі (Garmin HRM-Tri) проте його не призначено для басейнів. Хімікалії у воді басейну руйнують і саму смугу і можуть навіть протекти з часом всередину датчика.
І ось спеціально для басейну і існує ця модель.
Одразу скажу – вона не зручна і з мене потрошку зповзає на кожному розвороті. Я роблю фліп (тобто обертаюся під водою), але якщо ви зупиняєтеся біля стінки то такої проблеми у вас не буде.
Смугу датчика зроблено ширшою і з більш щільного матеріалу. І ще одни мінус – через більшу жорсткість вона постійно муляє і я навіть пару разів порізав себе до крові. Бігати чи взагалі щось робити крім плавання з цим датчиком я вкрай не рекомендую. Та і по великому рахунку я раджу для плавання купити щось типу Scosche Rhythm 24 – з ним теж можна плавати, але усіх недоліків HRM-Swim нема.
Ціна в $100 обумовлена… а не знаю навіть чим вона обумовлення. Звісно тут є пам’ять щоб можна було зберігати дані без з’єднання з годинником, але це є і в тріатлонському датчику. Можливо матеріал з якого зроблено цю смугу так впливає на ціну.
Ось проста, дешева, зрозуміла і практична річ про яку можна розказати дуже коротко і яка буде корисною практично будь-кому.
Це такий надзвичайно легкий щиток для велосипеду який встановлюється без будь-яких інструментів і кріплень і працює чудово.
Так, це просто шматок пластика з прорізаними канавками щоб він тримав форму. Встановити цей щиток займає пару секунд – просто помістити крильця під рейки сідла і готово. Тримається він надійно, навіть якщо смикнути за нього то скоріше за все не вдасться зрушити. Не кажучи вже про віте чи тряску – щиток буде на місці. І так само швидко він знімається. Тобто один щиток можна використовувати практично на будь-якому велосипеді.
Як добре він захищає? Назва не бреше – бруд та вода з колеса на штани та спину не потрапляють. Тобто хоча він і не захищає елементи велосипеда так само добре як більший і ближче до колеса примонтований щиток тим не менше результати дуже хороші.
Використовував його і в дощ і по бруду – задоволений і можу порадити. При ціні в $12 це одне з найдешевших та найбільш практичних доповнень до велосипеда.
На сайті виробника можна знайти безліч кольорів та візерунків разом з різними моделями – https://ass-savers.com/.
Минулого року я писав про Forerunner 735xt і навіть назвав його найкращою своєю покупкою минулого року. Проте з того часу у мене виникли певні проблеми з годинником – кнопка Start/Stop зламалася і то не працювала взагалі, а то генерували десятки натискань на протязі кількох секунд коли я її навіть не торкався.
На честь Garmin вони без питань замінили мені годинник коли я з ними зв’язався, але це було не швидко (зайняло довше місяця). І як заміну я використовував світ старий Forerunner 910xt який і через 5 років нормально працює і тримає батарею. І ще не знаючи, що Garmin зробить мені заміну я вирішив купити ось цю модель яка є топовою в лінійці годинників для тріатлону у Garmin.
При повній ціні в $600 цей годинник безумвно є не тією річчю яку можна бездумно рекомендувати усім, а тому хочу далі навести порівняння з набагато більш доступним за ціною 735xt (на момент написання Garmin вже випустили 745xt на який теж варто звернути увагу).
Отже переваги які роблять 945xt для мене виправданим вибором:
Ціна – з виходом Forerunner 745xt можна зекономити більше $250 вибравши Forerunner 735xt замість 945xt.
Час роботи – з увімкненим GPS 945xt може протриматися 36 годин, замість 14 у молодшої моделі. Також є підтримка супутників Galileo.
Помітно яскравіша підсвітка яка ще й вмикається автоматично на пару секунд коли повертаєш руку в положення щоб глянути на годинник – неймовірно зручно.
Музика. Ось тут у мене були завжди сумініви коли я читав про цю функцію – наскільки це потрібно і як воно працює мені не було очевидно. Виявилося, що це просто те, про що я не знав що воно мені потрібне доки не спробував. Трохи деталей нижче.
NFC, або безконтактні платежі – ще одна функція про яку я навіть не думав, що з нею так покращиться життя. Додав картки, вибираю якою платити і все – навіть зручніше ніж з телефоном.
Бігова динаміка – з датчиками як Garmin Running Dynamics Pod, або новими версіями датчику пульсу від Garmin, Wahoo чи інших виробників годинник визначає такі параметри бігу як час контакту, високу підйому ніг, каденс та інше.
Додаткові види спорту – така екзотика (для мене) як парашутні стрибки, полювання, рибальство, геокешинг та інше є в цьому годиннику.
У походах та подорожах будуть дуже зручними такі можливості як підказки навігації (повороти попереду і відстань до них), карти високої роздільної здатності та контрольні точки на карті (наприклад станції відпочинку) які можна вибрати прямо на годиннику і на ньому ж побудувати маршрут до них.
Можливість генерувати маршрути з поверненням в точку старту.
Барометричний (тобто точний) альтиметр – у порівнянні з 735xt який вираховує висоту по GPS і може помилятися на десятки, а то і сотні метрів.
Магнітний компас – тобто на відміну від 735xt який вгадує (і переважно невірно) напрямок за GPS в цьому годиннику справжній компас.
Оксіметр (можливо це якось по іншому називається українською) – вимірювання насиченості крові киснем. Про це далі.
Bluetooth датчики – на додачу до рідного ANT+ протоколу 945xt також вміє працювати з Bluetooth датчиками.
Ще хочу сказати, що у порівняння з лінійкою Garmin Fenix цей годинник є просто невагомим, хоча і менш захищеним – пластиковий корпус замість більшого і масивнішого сталевого чи титанового.
Тепер трохи про музику. Підтримка музики була найбільш розрекламованою відмінністю цієї моделі від попередньої 935xt. Виробник говорить про 10 годин музики, але тут є багато факторів які варто враховувати. І замість писати про розміри сховища я скажу, що годинник має не найкращий звук – зрозуміло, що потужності не вистачить для кодування і передачі високоякісного звуку.
Шляхом експериментів я визначів, що різниці у якості бітрейта вище 192 я не можу помітити. Можливо навіть можна і нижчу якість ставити.
Синхронізувати музику з годинником можна за допомогою Garmin Express, але тоді доведеться самостійно копіювати, видаляти і переписувати файли та ще й не забувати про перекодування. Набагато простійший спосіб яким я користуюся – робити все це автоматично за допомогою MusicBee. У мене налаштовано програму записувати на годинник усі пісні з оцінкою 3.5 та вище і перекодовувати їх у 192 Кб/с.
Також суттєвим є те, що годинник видає “плаский” звук – тобто ніяких налаштувань еквалайзера у нього нема і ніякий діапазон частот не перебиває інші. І тому хороші навушники, які можливо не розкриють свого повного потенціалу все одно будуть звучати добре.
Я підключив свої Jabra Elite 65t і з ними практично усі стилі музики (крім можливо класики та максимально екстремальної важкої музики) звучать розбірливо і чітко, хоча може і не достатньо яскраво.
І якщо бути до кінця чесним то з’єднання по Bluetooth іноді переривається на долю секунди – таке стається раз на 2-3 кілометри. І я також помітив, що на деяких піснях частіше. Чи пов’язано це з кодеком чи ще з чимось поки що не знаю.
Але зручність бігати з музикою і не брати з собою телефон – така свобода варта усіх жертв! :)
Додатково годинник вміє відтворювати плейлісти з Spotify, Dizzer, Amazon Music. І для цього навіть не треба підключати його кабелем до комп’ютера – все відбувається по wifi.
Тепер про оксіметр. На додачу до зеленого “лазеру” для вимірювання пульсу годинник має і червоний. Червоні промені дістають глибше крізь шкіру і завдяки цьому можуть вимірювати рівень кисню в крові. Це особливо корисно в горах та під час тривалих і складних тренувать – можна розпізнати проблему до того як з’явилися серйозні наслідки. Ці замінювання можна проводити за власиним вибором, або увімкнути постійне вимірювання і годинник буде самостійно це робити час від часу.
Ще хочу згадати про body battery. Це алгорим Garmin який показує “рівень енергії” впродовж дня. В нормальних умовах 100% буде десь одразу після підйому, і протягом дня заряд падає. Суттєво “батарейку” садять тренування, але також показано і відновлення. Годинник для розрахунку цього показника враховує багато факторів таких як якість та тривалість сну, тривалість навантажень, пульс, насичення крові киснем, загальна активність, висота і таке інше.
Я особливо цією можливістю не користуюся, але коли у мене тренування йшли важко то перевіряв – і дійсно “батарейка” була вже на низькому рівні до початку тренування. Тобто якось доволі непогано воно показує як воно є.
Дуже довго я користувався для тріатлону дешевими і комфортними SH-TR31, навіть заносив їх до такого стану, що вони майже втратили форму (хоча повністю зберегли функціональність і ніде не порвалися за багато років). Головна проблема тим не менш – пластикова підошва яка не розподіляє навантаження на стопу рівномірно і по всій площі, а отже спричиняє так звані “гарячі точки”. Проявляються вони оніміння в зонах контакту з педалями, а потім і по всій стопі. І чим довша дистанція – ти довше біжиш зі ступнями яких не відчуваєш доки не почнуть відходити.
І ось SH-TR9 які мають карбонову підошву вирішують цю проблему. Карбон хоч і легкий, проте доволі жорсктий і виходить що давиш на педалі усією стопою. Звідти і ціна в $200 (мені вдалося купити за $100).
Проте не все так ідеально як хотілося. Ці туфлі, які я бачу на великій кількості любителів і професіоналів звичайно легші, але чомусь якісь вужчі і взагалі тиснуть на ступню і зверху, і з боків. І я не зміг їх хоч трохи розносити більше ніж за пів-року.
Таким чином оніміння усієї стопи з цим апгрейдом я замінив на оніміння певних частин стопи…
А в усьому іншому нарікань нема – легкі, жорсткі, зручно одягати та знімати на ходу, петля на п’ятці.
При ціні в $50 цей датчик пульсу підтримує як ANT+ так і Bluetooth протоколи і може бути під’єднаний до більше ніж одного присторю (наприклад годинника, велокомп’ютера та смартфону).
При вазі в 48 грамів та товщині в 12 мм про цей датчик можна забути. І сидить він доволі непогано, мені доводиться ремінь регулювати хіба що раз в місяць.
До ремня датчик кріпиться двома “кнопками” – просто, зручно і швидко. Більше того – я купив дуже дешевий ремінь від невідомого виробника і він теж працює як і рідний.
На собі датчик має діоди для кожного з протоколів якими радісно блимкає під час активації та підключення. Коли датчик не підключений і нема ніякої активності певний час то він сам вимикається.
Батарейку в ньому можна міняти, але я своїм вже більше року користуюся і поки що не довелося жодного разу.
Що стосується точності і надійності – тут нарікань особливих нема. Але треба враховувати, що іноді доведеться пострибати чи походити щоб датчик увімкнувся і ваш годинник зміг його побачити. У мене раз на пару місяців буває таке, що датчик або сам по собі вимикається постійно, або його не може знайти годинник. Але повторюся – це трапляється настільки не часто, що я до наступного разу повністю забуваю.
Як альтернативу датчику Garmin можна розглядати лише для бігу та вело – захисту від води TICKR не має.
Компанії які випускають цей продукт називаються RAD Sports, RAD Cycle Sports, Lifetime Cycling і так далі. При цьому вироби відризняються лише наклейкою з назвою виробника і мають абсолютно ідентичну ціну. До того ж ці виробники не мають власних сайтів і продають виключно через Amazon, Walmart та інші великі інтернет-магазини. А це говорить про те, що перед нам неліцензована копія яку хочуть продавати великі мережі, але при тому хочуть і себе унебезпечити.
Дуже коротко – це стіл який ставлять перед велосипедом під час тренування в приміщені. На столі можна розміщувати лептоп чи планшет, напої та їжу, рушники і так далі.
Цей стіл є копією Wahoo Kickr Indoor Cycling Desk, але коштує не $250, а $130. Крім власне ціни є ще кілька переваг та трошки недоліків.
Першим недоліком я назву те, що дизайн продукту явно крадений. І воно як би наче і нічого, головне що дешево. Але Wahoo в даному випадку вклалися в розробку і не мають з вдалого дизайну того прибутку який би могли мати. В цілому це робить розробки та випробування подібних продуктів не привабливим довготерміново, що погано і для покупців.
Якісь матеріалів та збірки дуже хороша – за рік використання я не маю ніяких нарікань.
Також столик має два заглиблення для пляшок з водою чого нема у оригінального продукту. Лише за те, що пляшки вже просто так не перевернеш я би все ж таки радив цю версію, а не більш дорогий оригінал.
Крім того колісчатка, хоча вони і менші і очевидно гіршої якості можуть повертатися у бік (чого не вміє оригінал) та їх можна блокувати (чого у оригінала теж нема).
Якщо ви користуєтеся вентилятором Wahoo Kickr Headwind то з оригінальним продуктом він вдало поєднується – передні ніжки якраз достатньої висоти щоб їх поставити попереду дужки з колесами. А ось у цієї копії виходить так, що цей вентилятор можна ставити лише в менш зручні позиції.
Вже майже рік як я користуюся цими педалями і мабуть вже час про них написати.
Ці педалі вимірюють потужність докладених зусиль і є наступним кроком у тренуванні – що я можу, які ставити цілі і як відстежувати прогрес.
При повній ціні в $650 (я свої купив зі знижкою за $610) вони виглядають більш привабливими за Garmin Vector, що коштують $900. Також варто зауважити, що це ціна за 2 педалі (звідки і DUO в назві), але можна взяти і одну ліву (друга буде апроксимована) за $350.
У порівнянні з вимірювачами які ставлять на нижній брекет або на шатун педалі цей варіант є більше привабливим через те, що педалі дуже легко переставляти з велосипеда на велосипед.
Механізм замків у педалей Look Keo, а отже їх можна використовувати практично з усіма велотуфлями.
Я свої педалі за порадою тренера в комбінації з тренажером Wahoo Fitness KICKR SNAP використовую так: навантаження Zwift знімає з педалей, а встановлює потрібне на тренажері. Сенс в тому, що педелі дають більш достовірний результат.
Що стосується зручності то мушу сказати вони не ідеальні – коли зупиняєшся педалі стають під таким кутом, що далеко не завжди мені вдається влучити в них з першого разу. В цьому плані вони програють одностороннім Shimano Dura-Ace 9100, Look Cycle Keo Blade 2 CR так само як і двостороннім Speedplay Zero та Shimano PD-520.
Педалі заряджаються за допомогою двох кабелів які за допомогою магнитів сідають у гнізда на самих педалях. Одного заряду вистачає здається на 50 годин, а самих повних циклів заряду має бути як мінімум 50 щоб помітити деградацію батарей. Іншими словами більшості людей їх вистачить ледь не на 10 років.
Перед кожною поїздкою педалі рекомендується калібрувати. Для цього їх виставляють у нейтральне положення і за допомогою додатку на смартфоні під’єднуються та виконують операцію. Все це триває як правило не довше 30 секунд.
В цілому покупкую я дуже задоволений і думаю що зробив правильний вибір.
Пару років я був зацікавився циклокросом, приймав участь в змаганнях і серед іншого почав краще розуміти, що саме з обладнання мені хочеться. Звісно в першу чергу було б варто оновити якось свій BMC Crossmachine CXA01 – велосипед надзвичайно надійний, але важкий як танк. Проте оновлення велосипеду то дорого і я і досі не певен, що буду серйозно займатися циклокросом і далі.
А ось туфлі які були б легші, в яких би було ефективніше педалювати і бігати – ось це я з задоволенням придбав як лише побачив їх на розпродажі. Після невдалих Shimano SH-M162 я продовжував користуватися старими Specialized Sport Mountain Shoes аж доки не придбав цю модель.
Повна ціна цієї моделі складає $200, але я зміг свою пару купити за $80, що просто неймовірно.
Така ціна обумовлена карбоновою підошвою – з нею туфлі з легші, але при цьому тиск рівномірно розподіляється по всій поверхні стопи. Перевагу карборонової підошви буде відчутно одразу будь-кому хто достатньо катається на байку. Перше – це ефективність як я вже сказав, друге – відсутність, або скоріше зменшення так званих гарячих плям. Тобто нема такого особливого роздратування лише певних місць на стопі (як правило зони безпосередньо на педалі). І третє – такі туфлі легші. Що для важких гірстьки вело-туфель буде дуже значним покращенням.
Чому я не взяв саму топову модель (тобто SH-XC9)? Саме з тієї ж причини що і вище – карбон там жорсткіший. Тобто він з одного боку працює ефективніше. Але бігати у таких туфлях не можна було б – той карбон практично не гнеться. А оскільки в циклокросі треба іноді бігати з велосипедом на собі то якраз ось ця модель і є найкращим компромісом.
Щодо зручності скажу, що туфлі назвичайно комфортні і звикати до них не довелося. Також система замків працює ефективно – на нозі туфлі почуваються навіть занадто вільно, але при цьому не зсовуються навіть при бігові.
