[english] wet blanket

 

Дословно словосполучення перекладається як “мокра ковдра”, а означає людину яка усім псує настрій, вбиває ентузіазм і взагалі ламає свято. Тобто перекладається за значенням як “кайфолом”.

 

У словниках:

 

[english] balls to the wall

 

Дослівно словосполучення перекладаєтся як “кулі до стіни”, а означає воно “повний привід”, “максимально”, “що сили” і так далі. Сам вираз походить з авіації і його використовували пілоти кажучи що треба прискоритися по максимуму. “Куля”, вона ж ball це набалдашники на ручках дроселя, а пересовування їх “до стіни”, тобто до упору і означає “оберти на максисум”.

Цей же вираз у словниках:

А ще це відома пісня групи Accept.

Bodies: виставка людських тіл

 

Ще коли я вперше почув про цю виставку я захотів на неї піти, але у нас поблизу ніде її не було, а якщо ми бували там де вона є то дуже швидко і проїздом. І ось нарешті коли ми були останнього разу у Вегасі (почитати можна тут – 2016-04 – ЛАС ВЕГАС) і побачили що у готелі Люксор можна її відвідати я таки затягнув Олену туди. Ось сайт тієї виставки що конкретно в Люксорі – https://www.luxor.com/en/entertainment/bodies-the-exhibition.html.

 

Кілька слів про саму виставку. Експонатами на ній є справжні людські тіла спеціальним чином оброблені та розрізані, а також частини тіла. Про всяк випадок повторюся що тіла та органи справжні, а не пластикові муляжі. А на питання звідки вони беруться дам коротку відповідь – люди самі заповідають їх. А більш розгорнуту відповідь читайте на вікіпедії (https://en.wikipedia.org/wiki/Bodies:_The_Exhibition) та сайті самої виставки (http://www.premierexhibitions.com/exhibitions/4/4/bodies-exhibition).

 

Людські фігури як правило представлені у активних позах: на велосипеді, з м’ячем, тощо. З усих них знято шкіру, а також м’язи на різних рівнях.

Тіла зберігають спеціальним чином їх оброблюючи і потім покривають чимось типу воску. В реальності усі кольори доволі тьмяні і не такі яскраві як на фото – усе якесь блякле і жовтувате і відрізнити кістки від м’язів чи сухожиль це треба приглядатися.

 

Виставку поділено на кімнати: голова (мозок, вуха, обличчя і так далі), дихальні органи, серце, руки-ноги, статеві органи, шлунок і так далі. Крім власне повнорозмірних фігур як я вже сказав ще є багато оргранів, причому поруч зі здоровими (нормальними) часто розміщено кілька прикладів хворих органів (рак, отруєння, механічні пошкодження і так далі). Дивлячись на те як все це розташовано та пов’язано у справжніх тілах розумієш усю складність та неідеальність нашої природи, а також як еволюція знаходила шляхи буквально затрабувати усе це в нас.

 

Також представлено у більш наочному вигляді різні комплексни кровопостачальних судин у вигляді кольорової тривимірної сітки.

Особливо мене вразило як у тісну купу зібрано серце, легені, печінку, шлунок, а там же ще і судини треба додати, і кишки, і нирки і ще усього-усього напхано. А зверху і по боках все це прикрито решіткою ребер, знизу розділяється та підтримується діафрагмою і м’язами пресу…

 

Якщо ж спитаєте чи не страшно і чи не противно то скажу що абсолютно ні. Нам було цікаво, там якось усе так предаставлено що єдине почуття яке виникає це інтерес і нічого противного чи такого що зіпсує апетит нема. Більше того – ми з Оленою активно усе обговорювали і одразу по виходу пішли обідати :)

Нажаль виставка доволі невелика і навіть якщо зупинятися біля кожно експонату то все одно її можна легко за 30-40 хвилин усю пройти. І хотілося б щоб експонати яскравіше “розфарбовано” було. А так дуже раджу.

 

Фотографувати на виставці не можна, тому усі фото з інтернету, вибачайте.

[english] red herring

Дословно словосполучення red herring перекладається як “червоний оселедець”, а означає воно щось що відволікає увагу, додано для заплутування. Наприклад герой книги чи фільму на якому акцентують увагу, а в результаті ключовим персонажем виявляється не він. Можна перекласти як “хибний слід”, “обманка”.

Звідки походить це словосполучення невідомо, але є повір’я що за допомогою підгнившої рибини тренували мисливських собак, або збивали чи направляли їх на слід. Скоріше за все так ніхто насправді не робив і таке “тренування” придумав британський письменник Вільям Коббет після чого вираз і розійшовся в народ.

 

У словниках:

[english] bum, bummer

 

Хоча обидва ці слова є в словнику проте їх частіше використовують більше за їхнім неформальним значенням ніж тим що прописано у книгах.

Отже bum яке перекладається як “ледар” чи “бомж” також може означати “дупа”, “зад”. Причому це слово не лайливе і можна ним користуватися у будь-якій аудиторії. У нас наприклад інструктор з йоги говорить підтягнути ноги ближче перед тим як стати в колесо як “bring you feet closer to your bum”.

Що ж стосується bummer яке в словниках перекладається як “ледащо” та “нероба” то воно також часто означає “облом”, “невезуха”, “западло”. Так, наприклад, фраза “От облом!” може звучати як “It’s a bummer”.

Ну а якщо говорити про “ледащо” то американці скоріше скажуть lazy ass (ледача дупа) ніж bummer.

[english] fat finger / fat-finger / fat-fingering

Дословно “товстий палець”. Це словосполучення означає типографічну помилку (а зараз актуальна і для матеріалів в інтернеті) зроблену натисканням невірної клавіші чи випадковим натисканням більше ніж однієї клавіші. Таким чином перекласти можна як “опечатка”, або “не на ту клавішу натис коли набирав”.

У словниках:

[english] woot / w00t

Слово woot яке переважно використовується в інтернеті (форуми, ігри, чати) і часто пишеться як w00t означає вигук захоплення. Щось типу “круто!” чи “классно!”. Вимовляється як “вут”. Слово не має ніякого негативного чи будь-якого іншого забарвлення, єдине що люди далекі від інтернету та комп’ютерних ігор можуть його просто не знати тому що воно в розмовах не використовується (принаймні я його ніколи не чув), лише на письмі.

Походження слова тим не менше покрито таємницею. Найбільш імовірна версія говорить що це скорочення від фрази “Wow, loot!” (Вау, ніштячки!) яку показувала одна старовинна гра коли персонаж гравця знаходив чи здобував собі якість артефакти чи корисні штучки. Згодом фразу почали активно використовувати гравці в інших іграх типу World of Warcraft.
Друга популярна версія говорить що це скорочення від We Owned the Other Team (ми поімєлі іншу команду) – фраза яку теж використовують у командних комп’ютерних іграх коли вітають одне одного з перемогою над командою суперника.

А нолі замість літер “о” з’явилися як частина 1337 5p33k (leet speek – інтернет сленг – http://en.wikipedia.org/wiki/Leet).

Слово у словниках:

Кредитні картки та інтернет-покупки: трохи про процес

Чисто освітній пост який (я сподіваюся) у загальних рисах відображує процес того що відбувається коли клієнт сплачує покупки в інтернеті кредитною карткою. Звісно в реальному світі дуже багато деталей і нюансів які на такій простій схемі відобразити не можна. Також важливо розуміти що схема справедлива лише для кредитних карток і особливості оплати з дебітних карток, банківських рахунків, чеками та іншими способами тут не показано.

Також якщо ви знаєте кращі терміни українською то напишіть у коменті, я виправлю пост.

CreditCardInternet

Спочатку розберемося з елементами на картинці:

  1. Користувач який робить покупки і вказує дані своєї кредитної картки на сторінці інтернет-магазину. Кредитних карток існує велика безліч, це як і добре відомі Visa, MasterCard, American Express, Discovery так і менш поширені, або взагалі обмежені кількома країнами системи як Elo, Unipay,JBL та інші.
  2. Інтернет-магазин які приймає дані картки клієнта. До речі деяку інформацію (таку як код картки) магазини не хранять в своїх базах, а в деяких країнах це навіть заборонено робити законом. Такий нюанс суттєво ускладнює платежі по підписці: через місяць треба зняти якусь суму не примушуючи користувача.
  3. Процесор платіжних систем – це компанія яка вміє працювати з різними кредитними картами на різних ринках. Не існує однієї компанії яка б обслуговувала усі види кредитних карт в усих країнах усима валютами. До того ж скажімо з картами Visa в США треба працювати зовсім іншими способами (інший протокол системи) ніж в Британії, не кажучи вже про те що Visa в Британії дозволяє працювали виключно з фунтами. Крім того компанія процесор бере платню за кожну операцію і у різних процесорів платня може різнитися для одного й того ж ринку. PayPal якраз і є одним з таких процесорів, ще на ринку присутні CCAvenue, Chase Paymentech, Secure Pay та ще пару десятків інших.
  4. Платіжна система – це та сама система до якої належить кредитка: Visa, MasterCard та інші. Платіжна система не є однією компанією і не мають централізованої точки обслуговування. Саме завдяки тому що існують десятки (а скоріше сотні) способів обслужити кредитну картку певної системи і існують компанії-процесори. Тобто магазин може напряму працювати з платіжною системою, але щоб задовольнити потреби різних користувачів йому доведеться підтримувати сотні (якщо не тисячі) способів оплати: комбінації типу кредитної картки, країни і валюти.
  5. Банки користувача та інтренет-магазину. Банк користувача видав кредитну картку (і відповідно кредит) у конкретній платіжній системі. Звісно кожен банк може видавати картки у різних системах і може додавати різні нюанси до картки (річна плата, грошові бонуси, милі на авіаперельоти, скидки у певних мережах, тощо). Від банку інтернет-магазину вимагається лише бути доступним для міжнародних платежів.

Тепер поговоримо про сам процес (стрілочки на картинці):

  1. Користувач визначився з карткою, ввів данні і натис “Заплатити”.
  2. Магазин в залежності від типу картки, країни користувача та валюти вибирає процесора і відсилає тому запит на авторізацію. Запит включає в себе суму, але переведення грошей ще не відбулося.
  3. Процесор відсилає запит (авторізацію) у платіжну систему.
  4. Платіжна система перевіряє дані картки (код, номер, термін дії) і якщо все в порядку відсилає запит у банк який видав картку.
  5. Банк користувача перевіряє дані користувача і баланс і якщо оплата може бути здійснена відсилає назад підтвердження операції, а вказана сума умовно заморожується.
  6. Платіжна система підтверджує оплату процесору, а той підтверджує оплату магазину який в свою чергу інформує клієнта про те що покупку здійснено.
  7. Набравши первну кількість операції для здійснення платіжна система (яка теж до речі утримує собі невеликий процент з кожної операції як і банки) виконує усі операції разом, частіше за все раз на добу. Тут операція авторізації повторюється як оплата. Зверніть увагу що код картки вже не потрібен – авторизація пройшла успішно і це просто підтвердження того що гроші треба  переказати.
  8. Коли банк користувача підтверджує операцію гроші переводяться на рахунок інтренет-магазину (мінус процесору, системі і банку клієнта).

Ускладнення виникають коли гроші треба повернути, або щось стається з карткою чи рахунками десь в процесі. Ну та я вже сказав що це дуже спрощена картика яка тим не менш показує основні етапи процесу.

Історія рядка User-Agent від Великого Вибуху до наших днів

Вільний переклад http://webaim.org/blog/user-agent-string-history/.

Пояснення для неспеціалістів: мова далі йде про веб-браузери, а конкретно про рядок User-Agent який браузери відсилають веб-сайтам щоб ті знали з яким саме браузером мають справу. У рядку User-Agent дві частини: назва та версія ядра браузера яка розуміє HTML (мова яка описує веб-сторінку) та додаткова інформація як, наприклад, версія операційної системи, браузера та різних доповнень. Веб-дизайнери мають змогу розроблювати сайти так щоб різним браузерам видавалися по різному зроблені веб-сторінки – таким чином вони мають змогу використовувати якісь унікальні можливості конкретних браузерів.

Спочатку був Mosaic і він усім казав що він NCSA_Mosaic/2.0 (Windows 3.1), і він вмів показувати картинки і текст.

 

Потім з’явилася Mozilla як дитя Mosaic та Godzilla і усим вона казала що вона Mozilla/1.0 (Win3.1), і вміла вона фрейми. А веб-дизайнери знали що Mosaic’у треба давати звичайний текст, а Mozilla’і фрейми. А назва Mozilla розробникам не сподобалася і вони переназвали свою дитину як Netscape.

 

І розробники Netscape "зловили зірочку" і почали глузувати з Microsoft і Windows публічно і нахабно і терпець Microsoft урвався і зробили вони Internet Explorer. А чекати поки веб-дизайнери додадуть третю версію сайту спеціально для Internet Explorer у Microsoft не було і вони стали усим казати що вони Mozilla/1.22 (compatible; MSIE 2.0; Windows 95), тобто вміють фрейми як Netscape і ще трохи зверху того. І Microsoft включили Internet Explorer у Windows безкоштовно для користувачів і веб-дизайнери побачили що Internet Explorer вміє більше за Netscape і стали робити сайти лише під нього. І Netscape помер і довго був лише Internet Explorer.

 

Але Mozilla відродилася як Gecko, але не хотіла чекати доки веб-дизайнери почнуть робити сайти під неї і стала усім казати що вона Mozilla/5.0 (Windows; U; Windows NT 5.0; en-US; rv:1.1) Gecko/20020826.

 

А потім Gecko стала називати себе Firefox, а усім казала що вона Mozilla/5.0 (Windows; U; Windows NT 5.1; sv-SE; rv:1.7.5) Gecko/20041108 Firefox/1.0. І народилося від Firefox діти і називали вони самі себе Camino та Sea Monkey, а іншим казали що вони Mozilla/5.0 (Macintosh; U; PPC Mac OS X Mach-O; en-US; rv:1.7.2) Gecko/20040825 Camino/0.8.1 та Mozilla/5.0 (Windows; U; Windows NT 5.1; de; rv:1.8.1.8) Gecko/20071008 SeaMonkey/1.0 бо  вони вміли все що вміла Firefox і трошки більше, тож веб-дизайнерам не треба було переробляти сайти спеціально під них.

 

А потім народився Linux. І прийшли його червоноокі прищаві адепти і побачили вони що Firefox це добре і захотіли собі таке саме. І зробили вони собі KHTML і навколо нього Konquerer який був точно як Gecko і усім казав що він Mozilla/5.0 (compatible; Konqueror/3.2; FreeBSD) (KHTML, like Gecko) щоб йому давали такі самі сторінки як і Gecko.

 

А потім прийшла Opera і сказали що хоче дати своїм користувачам вибір ким прикидатися для веб-сайтів. І на вибір користувача вона казала усім що вона або Mozilla/4.0 (compatible; MSIE 6.0; Windows NT 5.1; en) Opera 9.51, або Mozilla/5.0 (Windows NT 6.0; U; en; rv:1.8.1) Gecko/20061208 Firefox/2.0.0 Opera 9.51, або Opera/9.51 (Windows NT 5.1; U; en). Але усім було все одно і ніхто ніколи нічого під Opera’у спеціально не робив тож вона до смерті прикидалася то Gecko то Internet Explorer.

 

А потім прийшла Apple і їй сподобався червоноокий Konquerer і взяла Apple собі KHTML і зробила його по своєму, назвала його WebKit і навколо нього зробли Safari. Але навіть зроблений "по своєму" WebKit всередині був точно як KHTML і Safari усім казав що він Mozilla/5.0 (Macintosh; U; PPC Mac OS X; de-de) AppleWebKit/85.7 (KHTML, like Gecko) Safari/85.5 щоб йому давали точно такі веб-сторінки як Konquerer.

 

І побачив Microsoft що Firefox це добре і навчили вони свій Internet Explorer показувати веб-сторінки точно як Firefox і стали усім казати що Internet Explorer це тепер Mozilla/4.0 (compatible; MSIE 8.0; Windows NT 6.0).

 

А потім прийшов Google і побачив що Safari це добре і взяв собі WebKit і зробив навколо нього Chrome. А Chrome усім казав що він Mozilla/5.0 (Windows; U; Windows NT 5.1; en-US) AppleWebKit/525.13 (KHTML, like Gecko) Chrome/0.2.149.27 Safari/525.13 щоб йому давали сторінки як Safari який хотів щоб йому давали сторінки як Konquerer який хотів щоб йому давали сторінки як Firefox який хотів щоб йому давали сторінки як Internet Explorer’у який хотів щоб йому давали сторінки як Mozilla яка померла дуже давно.

 

І всі вони і досі кажуть що усі вони Mozilla і досі щоб їм раптом не дали сторінки як Mosaic’у, першому в історії інтернет-браузеру.

 

Висновок: всі брешуть.