Frederik Pohl. A Plague of Pythons / Фредерік Пол. Чума пітонів (1965)

 

Невеличка групка людей отримує доступ до технології що дає контроль над чужим мозком. Ця групка швиденько виводить руками своїх кукол (одержимих) більшість транспортних систем і виробництв.

В той час як весь світ намагається відновитися після катастроф також намагаються знайти причину божевілля яке може охопити будь-кого. А обрані в цей час живуть в своєму раю на Гаваях звідки і контролюють всю планету.

І ось головний герой потрапляє у гніздо повелителів світу, а далі книга із загадкової перетворюється на пригодницьку.

В цілому непогано, читати цікаво, затягує і тримає у напрузі.

http://www.goodreads.com/book/show/1330593.A_Plague_of_Pythons

Poul William Anderson. The Boat of a Million Years / Пол Андерсон. Човен мільйонів років (1989)

Грандіозна за охватом часу книга що відкриває перед нами історію від часів фінікійських моряків далекого минулого до зустрічі з іншопланетною цивілізацією у майбуньому.

Герої оповіді – мутанти що живуть і не вмирають весь цей час, усього кілька осіб на всю планету. Греція, Рим, Персія, Китай, Русь, Америка… І ось людство досягло майже безмежної технологічної могутності. Але в космос виходити не бажає і надає перевагу існуванню у віртуальному просторі. І знову прадавні моряки та шукачі пригод несуть дзерно людської цивілізації до небезпечного берегу.

Книга переважно є художньо-історичною, з елементами пригод. Лише під кінець стає схожою на фантастику.

Оцінки:

George R. R. Martin. Dying of the Light / Джорж Мартін. Смерть світла (1977)

На вмираючій планеті що летить від своїх сонць відбувається полювання на людей та зіткнення культур.

По суті це пригодницький роман в НФ антуражі. Але крім втеч, погонь, перестрілок і сутичок ще є хороша порція “культорологічного” матеріалу. А саме – як можуть люди мати протилежні точки зору і при цьому обоє бути праві (в контексті своєї культури та моралі звісно).

Світ описано випадково і не детально, але усю картину бачиш добре і віриш в неї.

http://www.goodreads.com/book/show/67956.Dying_of_the_Light

Christopher Priest. The Inverted World / Крістофер Пріст. Інвертований світ (1974)

Дуже цікава і затягуюча книга. Затягує через дивну реальність яку в ній описано і яку так хочеться “розгадати” самому.

Дивний світ що падає вниз і в якому щоб залишитися на місці треба як тій Алісі у Задзекаллі весь час бігти.

У книзі події розвиваються у місті що має (чому саме має пояснено в кінці) постійно рухатися вперед прокладаючи перед собою залізничні рейки та будуючі мости. До того ж місто треба захищати від зловісних племен що живуть за межами міста. Та і взагалі якщо вийти з міста то починаються якісь неймовірні фізичні ефекти…

Кінцівка трохи розчаровує. Ні, все логічно, але якось занадто швидко і трохи просто (читай притягнуто) все розв’язалося. Та ще і закінчується так що продовження не очикуєш і перспектив у них не бачиш. Проте книгу я все ж таки похвалю і порекомендую.

Оцінки:

Fred Saberhagen, Roger Zelazny. Coils / Ф. Саберхаген, Р. Желязни. Витки (1988)

 

Дуже розумний хакер що легко ламає усе від банкоматів до центрів управління польотами починає битву з могутньою енергетичною мафією. І от в процесі відкривається що усі оті процесори усих отих незлічених пристроїв таки породили перший штучний розум…

Як на мене річ не варта тієї уваги і тих епітетів що їй перепадають. Якби не повага до авторів то можливо і не дочитав би книгу.

http://www.goodreads.com/book/show/536803.Coils

Joe Abercrombie. The First Law / Джо Аберкромбі. Перший закон (2006-2008)

Класні книги у жанрі “темного фентезі”. Це такий стиль де нема ельфів та принцес, а натомість є не надто чесні та розумні люди що лаються, б’ються, зраджують і крадуть. Тут рани після битв не загоюються, а гниють і смердять, тут замість мужніх шрамів на плечі чоловіки мають покалічені кінцівки, вибиті зуби та деформовані обличчя. Тут жінок ґвалтують бо вони слабші, а знедолених обкрадають бо вони не можуть дати відсіч. Коротше реалістичніше навіть за реальне життя.

Автор дуже добре пише, а крім того не починає розмальовувати карту свого світу і розписувати хто де живе. Географію та геополітику читач засвоює по ходу оповіді, та навіть під кінець книги залишаються великі білі плями.

Також характерно що у книзі нема позитивних героїв. А навіть ті що здаються такими з часом, коли відкривається їх мотивація та моральні устої, виявляються ще гіршими за гречних очевидних негідників.

В одному (тобто найвищому для мене) ряду з “Чорним загоном”. Але ця річ жорстокіша набагато.

The Blade Itself / Саме лезо (2006)

З півночі, населеної дикими суворими воїнами йде загроза одному з уламків колись великої імперії. З півдня завойовницькі плани виношує інша держава що невпинно росте останні рокі.

Взагалі весь світ сильно нагадує час після падіння Римської імперії. Я так і уявляв собі що події відбуваються в Італії десь (центр), Англії чи Німеччині (північ), та на півдні є Алжир чи Єгипет.

Ну от ми дізнаємося про бюрократично-феодальний устрій, магію яка майже покинула світ (і про те що вона не дістається безкоштовно і не діє як заманеться), трошки про часи розквіту Імперії та власне створення світу.

Але все ж таки основна частина це пригоди – бої, погоні, змагання, катування, …

Головний результат – збирається компашка для тривалої небезпечної подорожі (звісно це могутній артефакт який треба знайти). Як це заведено у класичному фентезі в компанії максимально несумісні люди – маг, воїн, воїтельниця, учень мага та аристократ.

http://www.goodreads.com/book/show/944073.The_Blade_Itself

Before They Are Hanged / До того як їх повісили (2007)

Довга подорож дає можливість членам команди вести тривалі дискусії в яких вони обмінюються знаннями про світ і звідки ми дізнаємося про створення світу, історію держав та походження і ціну магії.

Усе це розріджено боями, каліцтвами та переривається бойовими діями на півдні та півночі держави за яку читачі мали б вболівати.

В кінці саме існування держави під загрозою, артефакт не знайдено (що не характерно для фентезі), кілька героїв вбито чи покалічено і взагалі все якось доволі напружено. Не почати читати наступну книгу одразу після цієї просто не можливо.

Тут з’являється відчуття що автор говорить нам не вся і раптом якісь дрібні деталі з попередньої книги (які незрозуміло для чого було введено взагалі) починають важити дуже багато і дозволяють зрозуміти те що прямо не було сказано.

Це ще одна класна річ у цій серії – деякий час навіть після закінчення трилогії настають просвітлення “о, так ось чому він так зробив”, або “а, так от через що таке сталося”.

http://www.goodreads.com/book/show/902715.Before_They_Are_Hanged

Last Argument of Kings / Останній аргумент королів (2008)

Ось тут все і розв’язується. Книгу перенасичено бойовими діями і біганиною. Тут з’ясовується що деякі позитивні і могутні персонажі є дріб’язковими маніпуляторами, а деякі героїчні особи – безпросвітними дурнями.

Магія, яка знищує ворога калічить більше союзників ніж ворогів, але магу на людей все одно, у нього свої плани на сотні років. Могутній мудрий правитель є безвольною маріонеткою, а непереможний воїн – просто диким колгоспником що не вміє користуватися унітазом.

І взагалі всі ці епічні події є чимось не надто більшим за розбірки магів і поділ сфер впливу. Єдине що основна їхня зброя політика, а не магія.

Ну і нічим хорошим не закінчується – бродяги залишаються бродягами, сильні не втрачають сили і влади. Лише людей купу поклали.

http://www.goodreads.com/book/show/944076.Last_Argument_of_Kings

Best Served Cold / Краще смакує охолодженим (2009)

Головними героями на цей раз виступають другорядні та прохідні герої основної серії, а дії відбуваються на землях про які було лише згадано у перших книгах.

Історія жорстокої помсти за підступність і зраду. І знову фірмовий стиль автора: біль, муки, поранення та каліцтва описує так що ні на секунду не забуваєш що герої живуть у жорстокому, мало комфортному світі. І до того ж автор не забуває згадати про голод, холод, бруд, несмачну їжу, некрасивих людей та інші непривабливі речі.

Проте цього разу здається є певний перебір. Коли вже на перших сторінках починається детальний опис катування та мук то якось трошки перегорають запобіжники, а далі жорстокість і бруд йде по наростаючій.

З іншого боку це хоч і фентезі, проте тут відсутня магія. В основній серії один з останніх магів світу був у головних героя, тут же лише холодна зброя і натяки на магію. Це більше наближує книгу до популярної зараз “Гри престолів” ніж до класичного фентезі.

Сюжет цікавий, динамічний і драматичний, але книга трошки завелика за обсягом і вимагає зусиль щоб дочитати.

Проте любителям темного, реалістичного фентезі має сподобатися.

Оцінки:

Frederik Pohl. The Coming of the Quantum Cats / Фредерік Пол. Нашестя квантових котів (1986)

 

 

В назві книги, як і в тексті, дотепно обігрується кіт Шредінгера. Як відомо кіт цей одночасно і живий і мертвий. Єдине що знаходяться вони в різних Всесвітах (і це не маячня якась альтернативна, а сама що не є сучасна фізика).

За сюжетом книга нагадує знамените “Кільце навколо Сонця” Саймака, але дуже віддалено. Тут на Землю нападають земляни але з іншої реальності. Ну і воюють самі з собою. А потім вже і не розумієш  де хто.

Небагато насправді НФ, лише головна ідея. І літературності малувато. В основному опис воєнних та навколовоєнних дій.

http://www.goodreads.com/book/show/1402910.The_Coming_of_the_Quantum_Cats

Kit Pedler, Gerry Davis. Mutant 59: The Plastic-Eaters / Кіт Педлер, Гері Девіс. Мутант 59: пожирачі пластику (1972)

 

Це чиста НФ яку не здивуюся якщо перекладали в СРСР.

Внаслідок експерементів виник вид бактерій що живиться пластиком (і розкладає його). Як результат – локальний апокаліпсис у Лондоні.

Проблему вдається побороти, але страшнувата – комунікації, водопостачання та і просто ключові для виживання сучасної людини технології, інструменти та потужності повністю залежні від пластиків…

От тільки в літературному плані книга слабувата.

http://www.goodreads.com/book/show/2368220.Mutant_59

Tim Powers. Dinner at Deviant’s Palace / Тім Поверс. Вечеря в палаці відхилень (1985)

 

 

Постапокаліптична (післяядерна) Америка владу в якій поступово прибирає до рук позаземний психовампір. Не дивлячись на такий трешевий сюжет в цілому книга хороша – якісний постапокаліпсис, пригоди і навіть трошки вивертання мізків.

Книга отримала аж дві найпрестижніші у фантастиці нагороди – Небулу та премію Ф. Діка.

До речі за мотивами книги відома pop-black група Cradle of Filth написала одноіменну пісню (альбом Bitter Suites to Succubi).

http://www.goodreads.com/book/show/209700.Dinner_at_Deviant_s_Palace