Вже в який раз пробую читати Пратчета… і нічого. А причина через яку я намагаюся його читати полягає в тому що всі любителі фантастики у своїх відгуках на будь якому сайті одностайно мліють “ой який гумор, ой який письменник, ой яка література прямо”.
Ну згоден, гумор там є, але доволі специфічний. Ну в стилі Пласка Земля стоїть на трьох слонах, які стоять на черепасі, яка пливе безкраїм Океаном… Ну або якийсь чаклун бачить фотоапарат і починає думати в стилі “є ж такі світлочутливі матерали, отже можна якось примусити їх реагувати і змінювати свій стан…”, а в результаті виявляється що у фотоапараті живе маленький демон який швидко-швидко все малює з натури.
І такого “гумору” там просто сотні на кожній сторінці. По переше, мені це не здається смішним, по друге, це просто втомлює, а, по третє, сь так і не знайшов в його книгах нічого особливо цікавого.
Все це мені більше нагадує якби Футураму видавали у книжках – була б така маячня що її мало б хто читав. Так от Пратчета імхо треба робити мультфільмами, а не читати.
http://www.goodreads.com/series/40650-discworld
The Color of Magic / Колір чародійства (1983)
Перша книга серії (а там ще є підсерії пов’язані між собою так що книги треба читати не послідовно а паралельно) в якій можна оцінити весь той гумор що очикує читача на протязі наступних більше ніж 40 (!) книг.
Сюжет приблизно такий: турист з країни на краю Диска із скринею грошей на ніжках прибуває у середньовічне місто повне героїв та героїчних обставин і починає шукати на пригоди. Власне навіть цю книгу мені було дуже важко дочитувати.
UPD від 2023.07.28: цю книгу я починав читати кілька разів і не дуже далеко заходив перед тим як закинути її. Але після того як прослухав “Варта! Варта!” вирішив спробувати її в аудіо-форматі. І так нарешті її подужав.
У книзі хоча є доволі цікаві моменти та повороти сюжету, проте вся історія стрибає, гумор мене на надто веселить і в цілому це доволі важко якось сприймається. І лише завдяки фактично радіо-виставі від “Абук” я все це зміг дослухати.
Оцінки:
Mort / Морт (1987)
Ця книга є от наче взірцем того, що мені не подобається у автора. Вона наче гумористична, але мені ніколи не було смішно. Словосполучення та різні речі автор також комбінує вдало і не звично, але мені і від цього лише трошечки цікавіше.
Що стосується історії, то вона хоча іноді і стає цікавою, але як я вже помітив в інших книгах автор має звичку або різко і не цікаво обривати сюжетні лінії, а також іноді стрибає через доволі значні проміжки часу не пояснюючи що там взагалі відбулося. Таке враження іноді, що це просто купа оповідань поєднаних персонажами які зібрали в один текст.
Також в книзі надзвичайно банальний і не цікавий фінал який дуже розчаровує.
А так це історія учня смерті який порушив хід історії (зашкодив вбивству принцеси) і різними способами намагався це виправити.
Для мене єдиною причиною чому я цю книгу “добив” до кінця вкотре стала чудова озвучка від “Абук” – це не просто виразне читання, але і на кілька голосів, та ще й зі звуковими ефектами.
Оцінки:
Wyrd Sisters / Віщі сестри (1998)
В книзі йдеться про трьох відьом які не хочуть, але мусять втрутитися в державні справи і практично власноруч призначити короля.
Книга мені не сподобалася, але вкотре не втомлюся відзначити чудово начитаний текст (так, і цю книгу я слухав, а не читав) від “Aбук“.
Історія доволі слабенька – вбито короля, відьми врятували дитину, віддали в мандрівний театр. А новий правитель поганий не тому, що коїть щось зле, а через те, що “якось він не підходить до нашого королівства”. Мотивація героїв така ж слабко обгрунтована. І повно роялів в кущах які автор не соромиться витягувати навіть за кілька сторінок до фіналу книги, що нівелює усе прочитане.
Постійні спроби створити драму і постійні внутрішні протиріччя як от “відьом усі бояться” одночасно з “відьом усі зневажають”. Коротше це мабуть моя остання спроба читати цю серію.
Оцінки:
Guards! Guards! / Варта! Варта! (1989)
Через багато років після того як я пробував читати цю серію (яку на той час усі хвалили дуже сильно) і кинув – мені було не цікаво взагалі… отже спробував ще раз. При цьому вибрав першу-ліпшу книгу якою виявилася аж восьма і почав слухати.
І з’ясувалося, що аудіо-книга, а вірніше навіть ціла аудіо-вистава на кілька голосів та зі звуковими ефектами – це набагато краще. Я з задоволенням прослухав усю книгу по дорозі в басейн та на роботу. Дуже задоволений тим, що придбав цю книгу на Абук.
Така собі суміш фентазі та гумористичної фантастики в якому людська дурість, магія та такі-собі інтриги переплітаються у трохи розважальне дійство.
Моя головна претензія до того як книгу написано в тому, що особисто для мене крім окремих посмішок завдяки хорошому володінню мовою автором – ось більше крім цього нічого цікавого нема. Сюжет так собі, герої теж.
Але як аудіо-книга – просто шикарно! Тому продовжу (вірніше почну заново) слухати усю серію.
Оцінки:
Small Gods / Боженята (1992)
Книга яка мені сподобалася не менше, а іноді навіть і більше ніж “Варта! Варта!” та “Колір магії”. В цій книзі і тема цікава, і герої теж, і головне – гумор такий, що резонує мені.
В книзі йдеться про монотеїстичну релігію Омнії яка, тобто релігія, і керує усім життям країни та кожного жителя. І її за агресивністю та зашореністю очевидно змальовано з ісламу. Ще в книзі є інквізиція та один конкретно страшний і жорстокий інквізитор. Є тупуватий, але добрий та правильний пророк який чує голос бога. Та є той самий бог Ом який з могутнього і страшного перетворився на крихітного і слабенького коли в нього перестали вірити.
І ще багато елементів як філософія, вільнодумство, еволюція суспільства завдяки ідеям та технічному прогресу.
Що найбільше не сподобалося так це те, що у книзі неодноразово оповідь стрибала дуже різко і несподівано з однієї сюжетної лінії та героїв до інших. Причому це було так різко, що кожного разу мені спершу здавалося помилкою редагування.
Ще треба відзначити чудову озвучку від “Абук” – найвища якість, дуже задоволений.
Оцінки:
The Truth / Правда (2000)
Ця книга для мене на момент написання цього огляду є найкращою в серії з кількох причин, краща за “Варта! Варта!” та “Колір магії”. А причини наступні. Перше, фентазі, нехай навіть гумористичне, переважно відбувається в антуражі умовного європейсього середньовіччя. А в цій книзі – початок індустріальної революції.
У типовому фентазі ні суспільний устрій, ні політика, ні державні чи комерційні інституції не змінюються, хоч які би там масштабні події не відбувалися. А в цій книзі зміни відбуваються. В цьому вона дещо схожа на “Боженят”, але механізмом і причиною еволюції суспільства є не релігія та понадприродні сили, а винаходи та нові ідеї.
Друге, кількість гумору тут менша, і це мені до вподоби – бо гумор автора не дуже добре резонує зі мною. І здається жарти та ситуації розумніші.
І третє, автор дуже добре домішав у все це детективну та кримінальні історії.
Отже це книга в якій в Ант-Морпорку з’являється перша газета і зміни які вона спричиняє. А одночасно стається заколот з викраденням правителя міста, і газета допомогає виправити ситуацію.
З недоліків звісно те, що усе відбувається дуже швидко, прогрес замість кількох десятків чи сотень років займає дні та місяці. Але все ж таки це гумористична фентазі і нарікати на нереалістичність саме цього аспекту якось не розумно.
Оцінки:
The Wee Free Men / Вільні малолюдці (2003)
Тридцяти (так – ТРИДЦЯТА!) книга в серії яка поки що для мене найгірша з усіх перелічених тут. І по хорошому ця книга не має бути в серії – бо вона не пов’язана ніяка особливо з іншими книгами серії.
Йдеться тут про магію, казкових істот, сяку-таку мораль. І в цілому це надмірно позитивна історія яка вже не фентазі, а в прямому сенсі казка.
Головною героїнею є маленька дівчинка-пастушка з дедуктивними здібностями Шерлока Голмса та словниковим запасом як у професора англійської літератури. Тобто надзвичайно розумна, кмітлива і винахідлива. І ще з задатками до магії.
Ну і коротше її молодшого брата викрадає якась “королева”, а головна героїня за допомогою піксі (вони ж макнакфіглі) подорожує у паралельний світ і перемагає ту злу істоту. І по ходу подій багато чого вгадує, виграє, переконує і так далі.
Мені відверто нудно було все це слухати, а гумор яким переповнена книга мене відверто дратував. І навіть чудова аудіо-вистава мало рятувала ось це все.
Чесно – не розумію тих кому ось таке подобається.
Оцінки:
A Game of Thrones / Гра престолів (1996)
A Clash of Kings / Битва королів (1998)
A Storm of Swords / Буря мечів (2000)
Sweet Silver Blues / Солодка музика срібла (1987)
У відразливому мегаполісі мешкають, крадуть, чинять злочини і інші погані речі різноманітні покидьки не лише людської породи. Тут і мутанти, і механічні істоти, і інші розумні види і їх різноманітні і потворні комбінації. Тут магія вивчається, класифікується і використовується так само як фізика, хімія і біологія. Тут є і інтриги політиканів, і угоди між владою і королями злочинних кланів. Тут і міжвидовий секс і ксенофобія, а ще детектив в перемішку з пригодами.
Heroes Die / Герої помирають (1997)