Як часто у мене буває про те що це ціла серія дізнався лише коли почав писати ось цей огляд на першу книгу. Уся серія на Good Reads – Orbitsville Series by Bob Shaw | Goodreads.
Orbitsville / Орбітсвіль (1975)
Дуже схематично показаний світ недалекого майбутнього де людство живе на двох перенаселених планетах, де є якась зловісна корпорація, що займається космічними перевезеннями і де її президент є злою і поганою.
І ось головний герой, він же капітан космічного корабля через необачність коїть вчинок через який має вкрасти корабель і з родиною тікати на ньому. І в процесі втечі він з командою знаходить гігантську сферу всередині якої могла б поміститися ціла зоряна система. Всередині цієї сфери світить сонце, а внутрішня поверхня вкрита шаром землі. Є моря та гори, хоча і не надто високі чи глибокі. Також в цьому світі чомусь не діє радіозв’язок.
А далі герой з компанією проходять через низку пригод які насправді доволі безглузді, хоча і цікаві. І в цілому крім сильних останніх пару абзаців книга доволі посередня і скоріше розважальна. Не певен, що буду читати продовження.
Загальні враження: Найпопулярніша модель окулярів серед триатлетів. Основна причина мабуть криється в тому що, по-перше, окуляри доволі великі і дають широкий кут огляду. Як розумієте це триатлоно-специфічна вимога бо там доводиться крутити головою і дивитися куди пливеш.
А друге те що сидять вони близько до очей і менше шансів що їх зтягнути з тебе махнувши рукою по писку.
Недоліки: Власне для мене оте друг з попереднього абзацу і є основним недоліком. Через те що повітря в окулярах менше запітнівають вони набагато швидше.
І одягати їх треба дуже уважно, інакше будуть пропускати.
Тим не менш поставлю їм найвищий бал бо плаваю в них на всіх змаганнях у відкритій воді. Надаю перевагу трошки затемненому склу що сонце, якщо таки світить, не сліпило очі.
Призначення: Маска для плавання. Це маска, а не окуляри – скло більше, широка резинова прокладка на пів-обличчя. З іншого боку це зовсім не маска для пірнання і в ній можна плавати так само як і в звичайних окулярах для плавання.
Загальні враження: В цій масці я плаваю на всіх триатлонах. На відміну від окулярів Aqua Sphere Kayenne в яких я плавав раніше маска має ряд переваг. По-перше, в ній набагато більше повітря всередині ніж в будь-яких окулярах, а отже і запітніє вона не так сильно і швидко. По-друге, тут простір один на обидва ока, тож якщо вода і затікає то не в одне око (що реально бісить коли не можеш зупинитися і поправити), та і місця знову ж таки більше щоб навіть з якоюсь кількістю води всередині пливти з комфортом. Ну а по-третє, широка резинка дозволяє (теоретично) одягти маску з першого разу так щоб вона не протікала (а для мене це традиційна проблема). Та і сліди після плавання лишаться не під очима, а на щоках та лобі.
Недоліки: Оцінка не максимальна тому що все ж таки не завжди її вдається з першого разу одягти так щоб не текла, доводиться переодягати. Ну та мені з усіми без винятку окулярами так таланить, щось чи я не так роблю, чи з обличчям щось не те. Ну і резина дуже швидко жовкне і маска починає виглядати сильно поношеною дуже швидко (це взагалі характерно для усіх окулярів цього виробника).
Популярна модель дуже відомого виробника різного обладнання та одягу для плавання і водних видів спорту взагалі. Цю модель я часто бачу на професійних плавцях та триатлетах, а отже вирішив спробувати і собі.
Перші окуляри які я купив виявилися занадто темними для басейну, а тому через деякий час я купив таку саму модель з прозорим (блакитним склом).
Окуляри сидять дуже комфортно, м’яко, можна навіть сказати ніжко. Вид не викривляють взагалі. Ширина огляду не обмежена, а от зверху і знизу видно краї окулярів.
І я би рекомендував їх можливо як найкращі, але це з тих окулярів які треба правильно одягти, що мені, на жаль, не завжди вдається з першого разу. Кілька разів доводиться їх одягати та знімати доки вони не сядуть так, що не протікають. І саме з цієї причини я не можу їх радити для відкритої води – це не ті окуляри які можна легко поправити на ходу. З ними доведеться зупинятися та одягати їх по новій.
Що стосується басейну – так, їх можна радити як зручні. Проте налаштовувати довжину зав’язок не надто зручно і для цього доведеться трошки поморочитися.
На даний момент повна ціна складає $18, але я свого часу купив кілька пар за $15 штука. Чому кілька? Читайте далі.
Це окуляри для плавання які за описом не мають запотівати і які мають сидіти дуже зручно не давлячі на очі та не створюючи характерних кіл навколо очей. Ніякої інформації про виробника я не знайшов, а характеристики на Amazon’і дуже загальні.
Можу сказати що схоже що в окулярах скло, а вірніше пластик, має більшу товщину ніж у звичайних окулярів для плавання. А це дає свої плюси і мінуси.
Також разом з класною коробкою в наборі йдуть простенькі затички у вуха і “прищепка” на ніс. Начебто і не багато додали, а за таку ціну хороший набір виходить.
Перші такі окуляри я купив просто спробувати і вибрав пару із затемненим і дзеркальним склом думаючи про плавання на відкритій воді. Але лише спробувавши їх в басейні (вірніше Олена пробувала спершу, потім я) ми зрозуміли що треба купити такі прозорі. І довгий час обоє плавали виключно в них.
Перша помітна річ – окуляри сідають з першого разу і не пропускають воду взагалі. Тобто їх не треба підсовувати якось, підстроювати. Це перші в моєму житті такі окуляри для плавання які просто одяг і поплив. Перші пару разів були неприємні відчуття в переніссі після довгого плавання, але швидко минулося. І кіл навколо очей нема як і обіцяли!
До того ж вони і справді майже не запотівають. Ну тобто краще все ж таки похекати чи поплювати в них перед тим як одягти, але ніякого спеціального продукту типу Barracuda Defogger використовувати не треба.
Звісно ж можна знайти і недоліки якщо постаратися. Мої нарікання пов’язані з видимістю в окулярах. Хоча вони не запотівають проте видно в них не так добре як в усіх інших що були у мене. І якщо у вас не надто добрий зір то легка замутненість і викривленість може бути проблемою. І наприклад цифри на своєму Garmin Forerunner 910xt я можу прочитати лише якщо підносити руку дуже близько до очей.
Друга проблема (не суттєва для мене) може бути пов’язана з тим що окуляри мають широку і товсту резинку яку може буте проблематично натягнути на чи під шапочку, а з більшістю плеєрів взагалі не можна буде використовувати.
Тривалий час я був дуже задоволений окулярами для плавання i-Sports Pro i-Swim Pro і досі вважаю їх одними з найкращих що можна знайти взагалі. Але якось десь прочитав рекомендацію до ось цієї моделі Speed де було зауважено що окуляри дуже комфортні і вирішив спробувати і їх.
Отже за $20 маємо дуже м’які окуляри з великим кутом огляду. М’які вони завдяки тому що гумовий прошарок між склом та шкірою обличчя має багато додаткового матеріалу і тиск завдяки цьому розподіляється по більшій площі. І також ці окуляри лишають по собі значно менш помітні кола під очима після плавання.
Ніякої проблеми проплавати у них годину і більше в плані комфорту не виникає.
Також мені подобається широкий кут огляду. Звісно є певні викривлення, але звикнути до них вдалося дуже швидко.
Окуляри легко регулювати як одягнені так і зняті. Проте ширина перенісся фіксована.
Чесно скажу що у мене не рідко буває що окуляри потроху течуть і доводиться їх знімати/одягати по кілька разів за тренування. Хоча буває і так що одягнув і все тренування без жодного протікання проходить. Через це я мабуть би не ризикував плавати у них на відкритій воді. Але навіть ці протікання я прощаю їм за їх комфорт.
Коли ми були в Ісландії то ходили там в аква-парк. А в тому парку був чудовий 50-метровий відкритий басейн. І звісно у нас з собою не було окулярів для плавання. А плавати хотілося. Там на місці продавалися окуляри, але в наявності була усього одна модель – та на яку я зараз пишу рецензію.
Про цю модель я ніколи раніше не чув і до того мав лише досвід з окулярами Baja (вже не випускають) та MDR 2.4 від цього виробника. У Олени свого часу були подібні до цієї моделі Speedo Vanquisher, але на мені вони страшенно текли і я плавати в них не зміг. Оскільки ця модель була дуже схожа на Vanquisher – тоненькі, до повної відсутності гумові прокладки між лінзами та шкірою я боявся що вони теж одразу почнуть текти і плавати не зможу.
Як же приємно я був вражений коли окуляри не лише не текли, але і сиділи комфортно буквально з першої ж спроби! Я привіз їх з собою додому і ще кілька разів плавав в басейні і кожного разу все з ними було просто чудово.
І ось тут час сказати про недоліки. Перший – ця модель не продається в США. Ні в звичайних магазинах, ні навіть в інтернеті. Її можна замовити з Європи, але це якось марудно і довго.
І другий недолік – ця модель існує лише з затемненими і дзеркальними лінзами. Це чудово для плавання на відкритій воді, але в басейні в них реально темно. Я пробував дуже схожі моделі від Speedo, але жодна з них не є такою комфортною і усі вони течуть (наприклад – Speedo Vanquisher 2.0).
Колись я писав про окуляри для плавання Speedo Vengeance які вимушено купив в Ісландії і про які думав, що вони будуть незручні і будуть текти, але які виявилися зручними і класними взагалі. Головний недолік тієї моделі в тому, що у неї нема варіанту з прозорим склом, а усі затемнені варіанти аж занадто темні для басейну.
Так ось ця модель зовні неймовірно схожа на Vengeance, але існує в прозорому варіанті. І звісно вона на мені протікає :(
Щоб бути більш точним – ця модель тече не мені 4 з 5 разів. Тобто на тренуванні проплив відрізок, зняв, одягнув заново, повторив. Жодного разу не було такого, щоб я їх одягнув і вони не текли. Не можу зрозуміти в чім проблема – пробував вже все що можна придумати, ні, доводиться одягати їх заново знову і знову. При цьому у Олени вони не течуть і взагалі їй ця модель подобається.
А коли вони у мене не течуть то розумію, що насправді окуляри класні – гарний огляд, нема ніяких викривлень навіть на периферії зору, можна проплавати доволі тривалий час в них без болісних почуттів…
Коли я спробував гідрокостюм від цього виробника (Zone3 Vanquish) він мені сподобався в тому числі своєю якістю (як матеріалів так і виготовлення). І враховуючи, що у Zone3 є повна лінійка продуктів для плавання та триатлону захотілося спробувати і іншу їх продукцію.
Доволі висока ціна ($45 за цю модель) якийсь час мене відлякувала, але потім я таки знайшов знижку і купив ці окуляри за $36.
Зовні вони виглядають трошки масивно і дещо нагадують Aqua Sphere Vista, але звісно більш сучасні і значно менші. Проте коли їх одягаєш ні великий відносно розмір, ні профіль що далеко вперед мав би виступати не відчуваються.
Перше що помічаєш – окуляри комфортні. Дуже м’які, ніде не давлять, м’яко сидять навколо очей.
Друге – моя затемнена модель дійсно добре затемнює, але при цьому чіткість і видимість зберігається.
Окуляри не надто сильно пітніють зсередини навіть у холодну погоду.
Їх легко одягати і знімати, великий кут огляду і так само легко регулювати наскільки затягнений пасок.
На жаль на одному зі стартів з незрозумілих причин одне око в мене протікало. Проте усі інші рази як в басейні так і на змаганнях усе було добре.
Хоча продукція цієї компанії доволі дорога (ця модель коштує $50, на сайті виробника – Venator-X Swim Goggles – Zone3 USA), але я на момент написання дуже до неї схиляюся через те, що гідрокостюм Zone3 Vanquish мені дуже подобається. А отже накупив собі у них плавок (теж дуже подобаються), шкарпетки та шапку для холодної води (дуже непогані) та іншого (сумки, лопатки, …).
Ця модель окулярів по-перше дуже комфортна. І це з тих моделей які не треба туго затягувати. Натомість якщо м’які чашечки окулярів розмістити правильно, то їх можна доволі легко накладати. Отже комфорт – це плюс.
Окуляри добре сидять і при необхідності їх можна поправити на ходу. Також зручно регулювати силу натягнення гумової стрічки – на боках окулярів є такі собі замочки з кнопкою для полегшення натягнення. А інакше просто затягуєш і все.
У мене є як прозора модель для басейну так і сильно затемнення для плавання на відкритій воді. І в принципі з усіх їх варіації кольорів, що я їх пробував усі дуже приємні.
Книга починається як лячна історія з потойбічними елементами, але дуже швидко до неї додається цікава передісторія та різні психологічні проблеми. І хоча книга дуже сильно провисає в середині оповідання, проте останні 20% знову набирають темп і навіть радують цікавими непередбачуваними ходами в сюжеті.
Історія родини в якій матір росла на фермі де її не рідні батьки експериментували з мозком собак і де втратила розум і загинула її сестра-близнюк.
Власне якщо не кинути книгу на першій третині, де вона здається простеньких жахастиком з психами, якщо перетерпіти доволі нудну середину то фінал навіть радує. Радити не став би усім, але в цілому книга не погана.
Вираз “the whole nine yards” дослівно перекладається як “усі дев’ять ярдів”, або ще більше дослівно як “усі три метри”.
У американській англійській цей вираз означає, що зусиль для досягнення мети було докладено максимально можливо.
Походження фрази достеменно не відоме. Перша основна версія говорить про те, що під час Другої Світової амуніції (боєприпасів) на літаки-винищувачі якраз на ті 9 ярдів і заряджали. Тобто “усі 9 ярдів” може означати “до останнього патрону”.
Друга версія стверджує, про 3 метри тканини потрібні щоб пошити чоловічій костюм.
Оригінал цього посту я зробив 2022/04/19 в Facebook, а тепер переніс його сюди.
Давайте щось не про війну, не про політику, про щось геть неочікуване. Забудьте на хвилинку про все те страшне та неприємне.
Загадка яку не можуть розколоти вже 300 років. Отже про Римський додекаедр.
Вперше їх було знайдено майже 300 років тому, але, що дивно згадки про них нема ні у письменних джерелах, ні в малюнках, ні навіть в історіях які передають устно.
Зараз знайдено більше сотні додекаедрів розміром від 4 до 11 сантиметрів. Що нам про них відомо:
– У них по 12 сторін як видно з назви. Значно пізніше на території Німеччини було знайдено ікосаедр (11-сторонню фігуру) без дірок.
– Вони мають отвори різного діаметру крім вже вище згаданого ікосаедру.
– На кожній стороні є однакові ніжки-шишечки.
– Зроблено їх з металу або каменю. Також знайдено один оздоблений цінним камінням.
– Один з додекаедрів має символи друїдів на сторонах, але їх значення досі не зрозуміле.
– Переважно їх знайшли на полях боїв у Франції та Німеччині, але деякі також знайдено значно південніше. Отже вони мали якесь військове застосування.
– Кілька з них знайдено у жіночих похованнях та серед цінних речей – отже вони були доволі дорогі та мали якесь відношення до жінок.
Цей загадковий предмет не міг не спричинити виникнення багатьох гіпотез про своє призначення, але жодна з них не задовольняє усім фактам. Може ви нарешті з’ясуєте, що воно таке?
Отже теорії такі (лише деякі):
– Це пристрій для вимірювання дистанції де різного діаметру отвори дійсно дозволяють оцінювати відстань. Тому їх знаходять на полях боїв і тому вони металеві щоб довше працювали. Проте не зрозуміло чому їх знаходять в жіночих похованням і для чого ті ніжки. А римляни просто так нічого не робили і ми би мали знайти хоч кілька без ніжок якщо це була їх функція.
– Це пристрій для в’язання. Так, було показано, що за допомогою шишечок можна робити деякі цікаві візерунки. Але не зрозуміло нащо така форма, для чого отвори різного діаметру, чому це не просто дошка з пакільчиками. І повну річ ніхто не зміг ще зробити таким способом.
– Це календар. Знахідка з символами друїдів частково це пояснює. Але чому вони тоді на полях битв і для чого знову ті ніжки?
– Це головоломка в якій заплутану мотузку треба було виймати через різні отвори у правильному порядку… але знову ніжки та поля битв.
– Це щоб міряти розмір пальців під кільце. Але чому воно не дерев’яне, чому знову на полях боїв, і знову ті ніжки. Плюс ікосаедр без дірок.
– Це вироб який робили ковалі як фінальний іспит. Мені ця теорія дуже подобається. Вони такі тому що просто традиція така. Складна фігура з ніжками, отворами, оздобленням. Але знову ж таки – до чого тут жіночі поховання та битви?
– Релігійне призначення. Це все б пояснило, але чому про них нема згадок, чому ми не бачимо їх на малюнках з релігійними ритуалами?
– Прикраса армійського штандарту. Тобто доволі дорога штука (тому і в коштовностях знаходять), можливо навіть оздоблена цінним камінням. Отвори різного діаметру щоб на різне древко можна було одягти. Але чому жіночі поховання і що робити з ікосаедром?
Коротше загадка. Мені здається це щось доволі поширене, усім відоме хоча і не дешеве. І щось настільки тривіальне, що за сотні років про нього ніхто ніде не згадав. Уявляю як через 10-15 тисяч років наші нащадки знайдуть в розкопках форму для пельменів і так само будуть вигадувати теорії про її релігійне чи військове призначення.
Деякі коментарі:
Вставлю п’ятачок: ікосаедр – 20-гранне тіло, поверхню якого утворюють ДВАДЦЯТЬ однакових рівносторонніх трикутників, по 5 при кожній вершині. Одне з п’яти платонових тіл
У мене ще одна версія: це жереб, просунута версія грального кубіка, що використовувалася для прийняття рішень в умовах нестачі інформації, і таку штуку кидав Цезар коли вагався перед Рубіконом, тому “жереб кинуто!”. Тому знаходять на полях битв.
Для старой игры, которую все забыли, эта игры была распространена у воинов ну и некоторые женщины тоже были хорошими игроками.
Подставка под письменные инструменты и свечи; возможно элемент игры настольной/напольной; возможно измеритель толщины стрел – толщина влияет на дальнобойность (я не эксперт, не Леголас какой-нибудь, если что )
Книга складається з трьох частин які оповідають про пригоди блондинки (це у книзі важливо) торговельника яка дуже любить стару наукову фантастику.
Перші дві частини є скоріш оповіданнями в яких головна героїня використовуючи свої знання фантастика вирішує проблеми інопланетних рас. А от вже третя частина по обсягу тягне на книгу.
І хоча в книзі є непогані моменти в цілому вона читається як третього сорту прохідна фантастика. Раса чужинців-хижаків схожих на медведів які колись панували великою ділянкою Галактики зараз відроджуються після самогубних воєн які майже знищили їх цивілізацію.
І ось ці агресивні непримиренні чужинці викрадають героїню яка на той час вже викладає фантастику в університеті щоб вона допомогла їм розкрити таємницю артефакту їх славетних предків.
У книзі багато не надто наукової, а скоріше пригодницької дичини. І в цілому для підлітків ця книга мабуть би була цікава. А я її дочитав лише через динаміку подій та деякі дійсно цікаві елементи яких проте не достатньо щоб книгу радити.
Ергономічний трекбол який я полюбив одразу і зараз у мене такі дома на обох робочих комп’ютерах (моєму та Олени). Можна сказати, що у порівнянні з чудовим Logitech M570 який я теж можу порадити без будь яких сумнівів, так от в порівнянні з ним MX Ergo є просто пристроєм вищого класу.
Ціна доволі висока ($100, але з акціями та знижками можна часто знайти за $80), але виправдана як на мене.
Дуже комфортно сидить в руці, куля розташована саме там де треба (тобто великому пальцю зручно), кнопки і колісчатко на місці. Також зручно розташовані кнопки вперед/назад (може призначити їм іншу функцію якщо встановити програмне забезпечення). Також є кнопка “уповільнення” – коли її натиснеш курсор рухається дуже повільно.
Додатково цей трекбол може перемикатися між двома пристроями. Для цього теж є кнопка і світлодіод навпроти цифр 1 та 2. Я цією функцією користуюся дуже часто щоб перемикатися між робочим та домашнім комп’ютерами і продовжувати використовувати один трекбол.
І ще одна додаткова функція – це магнітна металева пластина на “дні” (тобто в основі) трекболу. З нею можна тримати його як під кутом (мені так дуже зручно) так і в більш звичній “пласкій” орієнтація (так Олена свій використовує).
Через деякий час після написання цього посту згадав про головний і доволі помітний недолік. А полягає він в тому, що трекбол заряджається через micro-USB. Це дещо шокує в 2023-му році чесно кажучи. Проте заряду вистачає на кілька тижнів, а ще можна кабель зарядки залишити завжди підключеним – через те, що сам трекбол не переміщується це проблемою не буде.
Перше і найголовніше що треба сказати – це хороші кросівки з класу “можуть робити все” і ви не прогадаєте вибравши цю модель. Але далі буде багато критики і важливо розуміти, що ця критика має сенс коли у вас кілька пар бігових кросівок для різних дистанцій, покриття, погодних умов, тощо.
Через те, що у мене в ротації кілька пар кросівок ця модель є зайвою. Для порівняння:
Asics Gel-Nimbus Lite 2 які багато хто називав найкращими кросівками 2022-го року. В них дійсно можна робити все (повільні довгі дистанції, прискорення, темповий біг). Для мене підошва є трошки зам’якою, через що я і придбав Ride 15/
Brooks Ghost (наприклад Brooks Ghost 14 GTX, Brooks Ghost GTX чи Brooks Ghost 3) – можливо кращий вибір для абсолютних початківців через те, що кросівки хоча і трошки ніякі, проте прощають усі недоліки техніки бігу.
Отже якщо у вас є щось з вище згаданого, чи подібне до нього то ось саме ця модель буде зайвою.
Тепер про відчуття та враження. Підошва як і рекламується жорсткіша ніж у згаданих вище Asics Gel-Nimbus Lite 2, але мені цього і хотілося. Проте перші враження – занадто вже жорстка. Після кількох десятків кілометрів я до підошви звик і вона мені вже навіть трохи подобається.
Кросівки люблять приземлення на передню частину стопи, навіть не на середину. І це дивно для кросівок які б мали добре себе показувати для повільних довгих пробіжок. І з ними у мене проблема подібна до тієї яку я мав з Nike ZoomX Invincible – через якийсь час починають німіти пальці ніг. Особливо великі пальці. Проблема не така велика як з Nike в яких я взагалі відмовився бігати через це, але я її відчуваю десь після 5-го кілометру кожного разу і це не надто приємно.
І в цілому підошва сильно мені нагадує HOKA One One Bondi 5 яка теж на диво є доволі жорсткою, але дуже багато людей називають її відносно м’якою. Не розумію.
Верх теж не ідеальний. В найширшій частині стопи дуже в обтяжку, а п’ята таке враження наче випадає. Проте ні те, ні інше насправді проблем не спричиняє, просто відчуття таке. Язичок якийсь теж не надто вдалий – враження наче від зібрався комком як його не тягни. Проте теж під час бігу не заважає.
Повна ціна цієї моделі на момент написання складає $105 (на сайті виробника – Saucony Ride 15 | Saucony) і це власне та ціна за яку я і купив. І ось ця ціна робить кросівки дуже привабливим варіантом. Бо для порівняння усе інше подібного класу та призначення буде коштувати $$140-160.
Ця модель навушників має як значні плюси так і кілька суттєвих недоліків. Ось їх і розглянемо і коротко чому вони можуть вам сподобатися чи ні.
Також треба сказати, що ці навушники “видають” на роботі, я би собі такі не купував. Далі чому власне.
З плюсів:
Відносно низька ціна ($60 на момент написання)
Відносно якісне активне шумоподавлення. Воно не найкраще звісно, але за таку ціну не думаю, що можна щось краще чи навіть близьке знайти.
Хороший звук (знову ж таки враховуючи ціну). Для відео-дзвінків просто ідеальний. Для музики теж нормально – усе розбірливо і доволі енергійно. Проте класика не надто в них звучить – якось без енергії. Але нагадаю про ціну – для неї якість звука на висоті.
Довго тримає заряд (40 годин).
Недоліки:
Найголовніше – навушники не надто комфортні. Тобто нічого наче не тисне і не муляє, але хвилин через 30-40 хочеться їх зняти. І навіть нагріваються вуха.
Зарядка через micro-USB – це дивно і дико в 2023-му році. Чому не USB-C?
Шумоподавлення хороше для офісу, але вже в транспорті чи літаку його буде не вистачати.
Для музики підійдуть не для кожного жанру.
Не складаються компактно (в комплекті йде сумочка).
Ну і “таке собі”:
Схема управління трошки дивна. Як на мене кнопок забагато і вони якісь не надто інтуїтивні.
Моя особиста думка така, що краще витртатити трошки більше і взяти значно комфотнішу модель Q30 від цього ж виробника. Або взагалі викласти стандартні $$250-300 і купити щось типу Bose QuietComfort 25 (краще новішу модель) чи Beats Studio.
)
