Ніколи не чув про цей бренд доки не купив серед інших пробників пару їх гелів. І мені сподобалося, тому купив більшу коробку.
Original 50G Energy Gel
Навіть сам лише дизайн гелів робить акцент на простоті – це лише калорії, нічого зайвого.
На смак гелі солодкі, але не надмірно і трошки кислі. В цілому смак приємний, і легко можу 2-3 таких поспіль ковтнути, а от далі не знаю як піде. І це питання через те, що одна порція містить аж 200 калорій, що доволі багато для гелів. Скажімо SiS Beta Fuel який теж містить значну порцію калорій має значно солодший смак, і є трошки густішим за консистенцією. Цей же гель на диво рідкий і його легко вживати. Проте все одно треба його перевіряти на тренуваннях – така значна кількість цукро не дається легко найсильнішому шлунку, а коли перегрітий та захеканий то може бути і значно гірше.
При ціні в $2 за порцію гель є дуже хорошим варіантом, особливо якщо враховувати калорії за долар :)
Дуже проста і недорога річ – набір магнітів для бігового номера. При ціні від $5 до $15 і зовнішнього вигляду від пласких пластин до якихось символі ці маленькі магніти додають багато зручностей.
Маю ось точно такі, лише помаранчевого кольору
Їх призначення – фіксувати номер на футболці замість звичних усім булавок. Чим не такі булавки? В залежності від матеріалу вони можуть пошкоджувати доволі дорогі спортивні речі. Плюс їх іноді не надто зручно одягати, а як треба хоч трохи посунути то взагалі все з початку. І так, це не така велика проблема, але і рішення для неї не дороге.
Відповідаю на питання – ні, вони не натирають, бо їх зроблено з жорсткого та добре відполірованого пластику.
Для тих хто не знає – Kickstarter є платформою де компанії та підприємці розміщують свої проекти, а зацікавлені покупці можуть їх підтримати фінансово у різні способи. Таким чином компанія може зібрати потрібні гроші для початку виробництва. У випадку цього продукту я сплатив $209 (двічі, бо взяв так і Олені) і через кілька місяців отримав продукт який коштує $299.
Продукт сам по собі – це розумне кільце. Що в ньому розумного? Воно вимірює пульс, насичення крові киснем, збирає дані про фізичну активність, стрес та сон. Тобто робить багато того, що і розумний годинник (як мій Garmin Forerunner 955), але менш інтрузивно і не так гнучко.
Десь на початку вересня нам прийшли кільця-пробники щоб підібрати свій розмір. Кільця в наборі були пластикові і я пробував різні на різних пальцях. До речі виробник рекомендує вказівний, середній чи безіменний пальці лівої руки. Після того як визначилися з розмірами ми заповнили форму на сайті де вказали додатково до розміру ще й матеріал. На вибір були блискуча сталь, матово чорний, рожеве золото.
Коли я ходив з “пробниками” у мене з’явилися певні побоювання. Кільце трошки муляло постійно, трошки заважало, його хотілося зняти. Я вже думав, що коли прийде саме кільце то я можливо його навіть не буду носити.
Але фінальний продукт на диво був краще: легше за пластикові пробники та трошки тонкіше. І трошки не так щільно сидять на пальці. Мені це дуже сподобалося.
До кільця я звик дуже швидко і тепер помічаю його менше ніж годинник на руці.
Дані яки збирає кільце потрапляють у додаток на смартфоні, а звідти вже в хмару в інтернеті. Сам додаток дуже простий у навігаці і подивитися та знайти усі дані дуже легко.
Перед тим як зупинитися саме на RingConn я зважував інші продукти (Oura чи кільце від Samsung), але саме RingConn 2 вигравав для мене особисто з наступних причин:
компанія вже довела, що може робити якісний продукт першою версією якою покупці були дуже задоволені
нема підписки та щомісячної платні. Для порівняння у інших виробників це легко може буди аж до $20 за місяць.
серед усіх кільце є чи не найлегшим і точно найтонкішим.
Разом з кільцем в ціну включено кейс який має батарею всередині і дозволяє заряджати кільце у тривалих подорожах. У інших виробників це може вимагати додаткової оплати.
Заряду вистачає на 11-12 днів, а з кейсом і на кілька місяців. Теж краще ніж більшість інших розумних кілець.
Коротше я надзвичайно задоволений і можу радити саме це кільце щосили.
Доповнення від 2025/05/14: після кількох місяців використання скажу, що добре, що придбав саме цю модель через її розмір та відсутність підписки, але навряд чи буду купувати ще одне розумне кільце. Головна причина – мій годинник (на момент написання це Garmin Forerunner 955) вміє все те саме, лише краще. Кільце треба знімати під час плавання, в тренувальному залі (на турнику чи з гантелями), воно все одно муляє мені трохи і час від часу я одягаю його на середній палець.
Проте отримав кілька компліментів за те як воно виглядає і як ця блискуча сталь мені пасує :)
Купив я ці кросівки ще кілька місяців тому, але нагода побігати в них була усього кілька разів. І вже на момент написання у продажу є наступна, 4-та модель. Тож мабуть час написати про враження які вже склалися.
Перша модель (Saucony Endorphin Pro) мені дуже подобалася – вони були схожі на звичайні кросівка за усіма відчуттями, але були легкі і жваві, дозволяли легко прискорюватися і тримати темп.
Другу модель я пропустив, за відгуками вона стала трошки жорсткішою і зустріли її менш прихильно – вона втратила певну пружність.
І ось третя модель повернула (за відгуками) пружність і зберегла м’якість. А тому при нагоді я придбав її за $170 (повна ціна тоді була $250). А зараз ця модель, хоча вже її і не випускають, багато де продається за ті самі $170.
Ці кросівки, на мою думку, є найкращим варіантом для тих, хто купує свою першу пару з карбоновою пластиною. І хоча прийнято починати з сучасних моделей Nike Vaporfly – на мою думку це не ідеальний вибір. Бо Nike не надто зручно сидять на усіх ногах (скажімо у мене на кожному кроці “випадала” п’ята) і взагалі не зручні для повільного бігу.
І для порівняння інша пара супер-кросівок які я дуже люблю Adidas AdiZero Adios Pro 3 є набагато більш агресивними і роблять біг навіть у середньому темпі не надто комфортним. В той час як Endorphin Pro дуже комфортні в середньому темпі і навіть дозволять бігти повільно не відчуваючи незручностей.
Я не певен, що ось ця модель мені подобається більше ніж перша, але кросівки безумовно дуже комфортні, добре сидять на нозі, м’які і пружні одночасно.
Також це перші кросівки на які я поставив еластичні шнурки і де вони мені не заважають. А враховуючи, що язичок тут пришитий зсередини одягати ці кросовки в транзитній зоні дуже легко і просто (особливо у порівнянні з AP3 де треба старанно вирівнювати язичок і які не можна одягти без ложечки).
В цілому, враховуючи ціну за яку цю модель можна зараз знайти це, на мою думку, найкращий вибір серед усіх супер-кросівок на даний час. І так – вони можливо не відчуваються такими швидкими і не примушують бігти швидко як деякі інші моделі, але комфорт та легкість бігу на рівні з усіма конкурентами.
Буду чесним – головна причина для мене купити цей годинник була в просто фантастичній знижці. За $350 (повна ціна на момент написання – $500) доларів я його придбав, а попередню модель (Garmin Forerunner 945xt) для порівняння я взяв коли вона мені терміново знадобилася за $600. І продав її за $200. Тобто фактично зробив собі апгрейд за $150.
екран тепер сенсорний – це насправді додає трошки зручності коли годинник не в спортивному режімі. Для тренувань же можна заборонити екрану реагувати на дотик і підтримувати лише кнопки (як я і зробив).
час роботи від повного заряду теж покращився і мені це помітно
новіший і трошки більш точний датчик пульсу
покращений інтерфейс – він не так щоб суттєво змінився, але треба трошки звикнути. В цілому мабуть більш логічно стало.
Ну а найголовніше виділю окремо – в режимі триатлону (вірніше мультиспорту) годинник може сам визначати зміну активності і переходити в інший вид. Для триатлону це означає, що я натискаю кнопку старту на початку плавання, далі коли виходю з води годинник розуміє, що я в транзитці, потім так само визначає коли я на велосипеді, друга транзитка і біг. І лише стоп треба натиснути в кінці. Дуже зручно, нічого не забуваєш. Воно не надто точне, але достатнє для мене щоб на 90 км вело чи 21 км біг не зважати на кілька (хай навіть кілька десятків) секунд коли годинник не відреагував вчасно.
Ще цікавою особливістю є те, що годинник якось вгадує які саме я вправи роблю коли займаюся на тренажері чи з вагою (не те щоб я це часто робив). І потім показує доволі точно які саме м’язи було задіяно.
Коротше я задоволений покупкою і можу радити цю модель. Але чесно кажучи за повну ціну його купувати щоб обновитися з попередньої – не певен, що воно дійсно варто тієї ціни якщо ви не зможете продати вигідно попередню модель.
Вело-туфлі для триатлону Shimano SH-TR9 я використовую настільки довго, що здається вони у мене вже років 15, хоча насправді ближче до 10. І так, для мене вони були не ідеальні, трошки затісні у верхній передній частині стопи. Але ці туфлі комфортні, мають жорстку карбонову підошву, і головне – їх використовує мабуть більшість любителів (на тих стартах де я приймаю участь) і можливо навіть більшість професіоналів.
Проте час йде і мої блакитні туфлі перетворилися майже на капці – вони розплющені, і на жаль їх п’ята почала провалюватися всередину так, що їх дуже складно взувати коли вони на педалях.
Нова модель насправді має дві версії. Перша, та про яку я пишу, є оновленням. Інша, дорожча SH-TR903 є значно дорожчою ($350 на момент написання) і має замість фронтальної липучки систему BOA яка теоретично дозволяє точніше “налаштувати”
На жаль вона існує лише у чорному (скоріш перламутровому з переливами) кольорі, але я швидко до нього звик.
І мушу сказати, що ця модель є покращенням у порівнянні з класичною TR9. Туфлі стали трошки ширші, ще більш комфортні, липучки дають більше простору, більша петля на п’ятці (хотілося б ще більшу). До них я звик миттєво і дуже ними задоволений.
В коробці додатково йдуть більші вставки під устілку (під місце підйому стопи), але я їх не пробував ще.
Коротше наступні 10 років це будуть мої основні вело-туфлі для триатлону :)
Цими навушниками Олена користувалася більше року поки нарешті не зрозуміла, що у порівнянні з Bose QuietComfort Earbuds II вони їй не подобаються взагалі і вона не хоче ними користуватися. Причина і якість звуку, і комфорт, і управління.
Я взяв ці навушники на пару тренувань і думав написати розгромну рецензію… але після більше ніж двох тренувань вони мені насправді сподобалися, хоча і не є найкращим варіантом. Отже про кілька моментів які варто згадати:
Ціна. Купив їх свого часу за $180, а зараз вони коштують $200. Як на мене ціна б мала бути хоча б на $50 меншою, але покупці готові переплачувати за бренд.
Комфорт. Для мене особисто дуже добре. Протягом 2 годин ніякого дискомфорту, хоча навушники постійно відчуваються у вухах. При цьому сидять вони як приклеєні – це найбільш надійні з усіх навушників які я будь-коли тестував.
Управління. Фізичні кнопки (є також підтримка подвійного натискання та тривалого натискання) які проте дуже легко зачепити, або натиснути без будь-якого ефекту. Таке трапляється не часто щоб дуже дратувати, проте і достатньо щоб про це згадати.
Шумоподавлення (ANC). Воно тут ніяке, дуже слабеньке.
Додаток на смартфоні. Головна користь від нього – можливість перепризначити дії за натисканнями кнопок. Я на довгі натискання поставив зміну гучності.
Під’єднання до смартфону. Мабуть найкраще і найпростіше з усього, що я бачив. Лише переводиш навушники в режим парування і спливає вікно підключення навіть на Android. Далі, коли дістаєш навушники вони під’єднуються миттєво. Ніяких переривань не помітив.
Час роботи. Усе чудово. Не знаю точні числа, але у мене виходить, що заряджати їх частіше ніж раз на тиждень не треба.
Якість звуку. Ну от і до головного дійшли. Звук у навушників “плаский” і якийсь безбарвний. При цьому всі деталі добре чути, але хочеться постійно додати гучності навіть коли вже і так доволі гучно. Добре видно, що навушники розраховані на жанри де забагато басу, а інакше вони якось абсолютно без енергії звучать. І ось це мені спочатку і не сподобалося. Але доволі швидко я звик і тепер мене це не так переймає.
У підсумку маємо безумовно хороші, хоча і трошки задорогі спортивні навушники які надійно і комфортно сидять у вухах, мають дуже хороший час роботи і видають доволі непоганий звук.
Rouvy є ще однією програмою віртуальної вело-реальності до якої можна підключити розумний тренажер та інші датчики і кататися у віртуальному світі самому, чи з іншими людьми (про Zwift тут – Zwift – віртуальні вело-поїздки). Проте відмінностей достатньо щоб принаймні перелічити найбільш важливі з них.
Але спочатку – для чого варто переходити на Rouvy взагалі? Для мене вирішувальним фактором стала ціна. Ми вдвох з Оленою мали би платити більше ніж $25 за кожного за місяць після чергового підвищення цін. І якщо для себе я міг би якось виправдати таку ціну зі своїми 2-3 тренуваннями на тиждень, але для Олени яка катається добре якщо раз на місяць це вже занадто.
А Rouvy пропонує план для двох людей за $200 за рік, що виходить на $400 дешевше на рік якщо порівнювати з Zwift. Ну і плюс постійне бажання спробувати якісь альтернативи.
Не буду перелічувати усі відмінності, тим більше, що деякими можливостями я не планую користуватися (наприклад груповими поїздками чи змаганнями), а отже лише те, що особливо помітно для мене:
Головна відмінність яку усі помітять – якість відео. Якщо Zwift це як комп’ютерна гра з нормальною для 2000-них графікою, то Rouvy використовує відео з реальних камер на реальних трасах. Відео доведеться викачувати окремо, при цьому можна вибрати якість. Я знайшов чиюсь поїздку навколо Києва і там покатався теж.
Інтерфейс Rouvy виглядає складнішим, має більше елементів та в цілому менш логічний.
Екран поїздки Rouvy містить значно менше елементів. Я катаюся у структурованих тренуваннях і в Zwift їх показано більше компактно, але і більш інформативно.
Підтримка пристроїв. Теоретично Rouvy має працювати з усім тим з чим працює і Zwift, але на практиці мої педалі Assioma Favero DUO спричиняли постійні проблеми, час від часу втрачали з’єднання і я ніяк не міг досягти 100% ефективності. Більше того – з часом ставало все гірше і гірше. Довелося перемикнутися на станок (у мене Tacx Neo 2T як джерело вимірювання зусиль).
Інтеграція з Garmin Connect, Training Peaks та Strava – все працює як і в Zwift.
Поки що на цьому все, буду оновлювати пост як з’являться нові деталі варті щоб їх згадати.
У підсумку моя думка така, що Rouvy має певні переваги, але в цілому менш “вилизана” платформа у порівнянні з Zwift. Враховуючи ціну перехід цілком виправданий і сподіваюся, що платформа буде і далі покращуватися.
Бренд Tailwind з’явився на моєму обрії доволі давно і я про нього чув схвальні відгуки та кілька спортивних каналів радили продукти цього бренду. Сам спробувати його вирішив лише нещодавно після того як зрозумів, що продукти Maurten не дуже добре сприймаються моїм шлунком.
Endurance Fuel
Порошок який добре розводиться і не осідає на дні пляшки, має слабкий смак (трошки солодкий і трошки солоний), має достатню кількість калорій (200 ккал в одній порції), не липне до рук і не лишає слідів.
Я використовую його як під час тривалих тренувань, так і під час змагань замість Maurten Drink Mix. І хоча по калоріям виходить трохи менше, проте суб’єктивно моєму шлунку цей продукт заходить не так важко і я можу довше продовжувати пити його і ковтати гелі.
А ціна в $40 за 50 порцій робить цей продукт ще і фінансово більш привабливим ніж більшість усього іншого, що є на ринку.
Зі складу видно, що крім цукру порошок містить сіль та доволі помітну кількість інших елементів які не часто можна знати в подібних продуктах (йдеться про кальцій та магній):
