Категорія: Рецензії на обладнання

Rouvy – достойна альтернатива Zwift

Rouvy є ще однією програмою віртуальної вело-реальності до якої можна підключити розумний тренажер та інші датчики і кататися у віртуальному світі самому, чи з іншими людьми (про Zwift тут – Zwift – віртуальні вело-поїздки). Проте відмінностей достатньо щоб принаймні перелічити найбільш важливі з них.

Але спочатку – для чого варто переходити на Rouvy взагалі? Для мене вирішувальним фактором стала ціна. Ми вдвох з Оленою мали би платити більше ніж $25 за кожного за місяць після чергового підвищення цін. І якщо для себе я міг би якось виправдати таку ціну зі своїми 2-3 тренуваннями на тиждень, але для Олени яка катається добре якщо раз на місяць це вже занадто.

А Rouvy пропонує план для двох людей за $200 за рік, що виходить на $400 дешевше на рік якщо порівнювати з Zwift. Ну і плюс постійне бажання спробувати якісь альтернативи.

Не буду перелічувати усі відмінності, тим більше, що деякими можливостями я не планую користуватися (наприклад груповими поїздками чи змаганнями), а отже лише те, що особливо помітно для мене:

  • Головна відмінність яку усі помітять – якість відео. Якщо Zwift це як комп’ютерна гра з нормальною для 2000-них графікою, то Rouvy використовує відео з реальних камер на реальних трасах. Відео доведеться викачувати окремо, при цьому можна вибрати якість. Я знайшов чиюсь поїздку навколо Києва і там покатався теж.
  • Інтерфейс Rouvy виглядає складнішим, має більше елементів та в цілому менш логічний.
  • Екран поїздки Rouvy містить значно менше елементів. Я катаюся у структурованих тренуваннях і в Zwift їх показано більше компактно, але і більш інформативно.
  • Підтримка пристроїв. Теоретично Rouvy має працювати з усім тим з чим працює і Zwift, але на практиці мої педалі Assioma Favero DUO спричиняли постійні проблеми, час від часу втрачали з’єднання і я ніяк не міг досягти 100% ефективності. Більше того – з часом ставало все гірше і гірше. Довелося перемикнутися на станок (у мене Tacx Neo 2T як джерело вимірювання зусиль).
  • Інтеграція з Garmin Connect, Training Peaks та Strava – все працює як і в Zwift.

Поки що на цьому все, буду оновлювати пост як з’являться нові деталі варті щоб їх згадати.

У підсумку моя думка така, що Rouvy має певні переваги, але в цілому менш “вилизана” платформа у порівнянні з Zwift. Враховуючи ціну перехід цілком виправданий і сподіваюся, що платформа буде і далі покращуватися.

Aventon Level.2

Одна з двох варіацій Level.2 – з верхньою трубкою рами

Свого часу мені цікавою стала ідея електро-велосипеду, причому такого щоб не просто допомагав, а щоб робив більшість роботи. Я провів коротке дослідження, подивився експертів (хоча рівень їх експертності звісно оцінити не можу) на YouTube, почитав відгуки. Це дозволило мені звузити набір вимог до велосипеду, а потім вже визначати бюджет.

І у багатьох оглядав згадували велосипеди саме цього бренду в тому сенсі, що вони на рівні з іншими хорошими моделями, але мають значно кращу ціну. Нижча ціна пояснюється тим, що бренд не витрачається на рекламу, що і дозволяє ціну тримати майже вдвічі нижчою. Ну та це не новина – порівняймо хоча б Speed Hound ProPerformance Recovery Boots які мало кому відомі, але функціонально не відрізняються від більше ніж вдвічі дорожчих розрекламованих Normatech.

У мене ось саме така модель, лише золотаво-рожевого кольору

Купив я цей велосипед більше року тому за $1600, і за характеристиками він не відрізняється від Gazelle (чи що там у вашій країні продається подібного форм-фактору) за $4000. На сайті виробника – https://www.aventon.com/products/aventon-level-step-through-commuter-ebike.

Велосипед прийшов у великій картонній коробці і я його зібрав хвилин за 20. Якщо ви абсолютно ніколи велосипедів не торкалися то це може зайняти 30 хвилин, але навряд чи більше. Власне крім як поставити колеса та руль там більше нічого збирати і не треба.

Одразу ж купив собі ще одну зарядку щоб тримати на роботі. Купив дешеві водонепроникні вело-баули (https://www.amazon.com/gp/product/B07SB5GG2Z – дійсно непогані), а замки в мене вже були (Kryptonite Evolution Mini-7).

Останній рік я працюю виключно з дому, але до того навіть пару разів в Сіетл і назад їздив на ньому на роботу – це більше 40 км в одну сторону. Байка по нашим гіркам має вистачати десь на 60 км.

Батарея знімається якщо потрібно – я знімав і брав заряджати в офіс. Але при необхідності її можна заряджати і не знімаючи (робив і так).

У велосипеда є кілька передач, але найголовніше – п’ять рівнів “підтримки”. Причому на п’ятому рівні він дуже суттєво додає. Також є кнопка тимчасового підсиленого режиму – велосипед на кілька секунд додає зусиль.

Саме на гірка батарея розряджається найбільше, а на пласких ділянках навіть мінімальна підтримка дуже полегшує педалювання і можна доїхати до місця призначення не пітніючи.

Додатково пряма посадка та м’яке сідло як на прогулянковому велосипеді дозволяють їхати доволі швидко практично без зусиль.

Сам по собі велосипед не їде – починає “допомагати” лише якщо сам велосипедист хоч трохи тисне на педалі. До цього трошки доведеться звикнути коли на зупинках ставиш ногу на педаль, а вел стрибає з місця вперед.

Гальма дуже хороші, надійні, передбачувані.

І в цілому я дуже задоволений і можу порадити (але обов’язково подивіться ще огляди) – на мою думку це дуже хороша ціна за такий набір характеристик.

Ember Smart Mug 2

Так, це розумна чашка. І так, таке дійсно існує. Чому і для чого воно існує? У когось була непогана ідея тримати напій у заданій температурі. І хоча такі рішення вже існували і до того, але були вони у формі підставки яка підігрівала кружку. Та і до того ж не були портативними.

У цій же кружці є акумулятор та елемент який підігріває напій. А підставка підзаряджає кружку. Таким чином її можна носити з собою і не тримати на гріючій поверхні весь час.

Чи варте воно того? Скоріше так ніж ні, але враховуючи ціну може і ні :)

Деякі люди мені казали, що не уявляють собі як тепер можна пити чай чи каву зі звичайної кружки де напій холоне. Я би не був таким категоричним, але дійсно це нові відчуття коли весь час, що сьорбаєш напій він тієї температури яку ти вибрав.

Оскільки це розумна кружка то звісно для неї є додаток на смартфон в якому можна ту саму температуру вказати. Мені подобається 57.5 – все ще гаряче, але не обпікає. Можна здається аж до 60 виставити. Але більшість людей наскільки я знаю ставлять собі 55 чи близько того.

Ще варто зазначити, що у виробника є більші кружки, але саме ось ця на 10 унцій (300 мілілітрів) є найкращим варіантом. Вона може і маленька і немає кришки як деякі інші їх кружки, проте найдовше тримає температуру і ціна не така безумна. Бо скажімо варіант на 14 унцій обійдеться вже в $180. А ще більша кружка з кришкою і протікає (з під кришки) і дуже недовго тримає температуру.

Повна ціна такої кружки становить $130, що як на мене надзвичайно дорого. І знижки на них я бачив лише один час коли і купив собі за $100. Надто сильно хотілося спробувати. І хоча мені подобається, проте радити не візьмуся.

LG Gram 16Z90Q (2022)

Дуже давно і довго в мене був улюблений лептоп Dell XPS 13 – він і виглядає чудово, і легкий, і потужний. Одне задоволення було ним користуватися як вдома так і в подорожах. Але як виявилося його найбільшим недоліком було те, що батарею він вимагав лише від Dell, а інакше відмовлявся працювати і вимикався. Заміна батареї коштувала якісь абсолютно безумні гроші, і тому останні пару років цей лептоп сидів у мене в гаражі, був постійно підключений в розетку і використовувався виключно для Zwift.

Я довго не купував собі заміну через те, що не дуже розумів який саме лептом мені потрібен, з якими характеристиками і чи потрібен взагалі. Для ігор купив собі Lenovo LOQ 15 і він у мене використувується замість десктопу – тобто завжди сидить на столі і підключений до розетки, також підключив до нього клавіатуру, мишу та великий монітор.

А для подорожей та читання інтернету у мене був Samsung Galaxy Tab S6 Lite який также доволі близький до ідеального: маленький, легенький, може видати на диво хороший звук і доволі продуктивний.

Але все ж таки хотілося більший екран, фізичну клавіатуру та справжню ОС. І до лінійки LG Gram я приглядався давно – мала вага та тривалий час роботи приваблювали найбільше.

Отже купив я собі цю модель 2022-го року ще рік тому (тобто у 2023-му), і після місяців використання можу щиро сказати, що задоволений своїм вибором. Хоча звісно і не без недоліків. Далі трохи подробиць:

  • Ціна. На момент написання повна ціна складає $900, я ж на якісь свята купив за $680. Причому через те, що це модель не нова її не можна знайти на сайті LG – я купив на Amazon (https://www.amazon.com/gp/product/B09XH2W8WH).
  • Вага. Майже рівно 1 кг. Для такого розміру (16″) кожного разу дивуюся і радую коли беру його в руки.
  • Час роботи. Виробник каже про 20 годин, найоптимістичніша оцінка яку я бачив від самого лептопа – 13 годин. І це наче просто чудовий показник для великого екрану, процесору i7 та такої ваги. Але нюанс в тому, що довший час роботи досягається приглушенням яскравості екрану, і зменшенням енергоспоживання процесору. Проте це має сенс.
  • Екран… ну щоб відверто поганий то ні. І картинка детальна та насичена, але в цілому кольори якісь трошки штучні і наче затемнені. Я розумію, що це все можна налаштувати. Але я нічого такого робити не збираюся і на мою думку заводські налаштування могли б бути краще. Хоча на мій подив дуже багато схвальних відгуків саме стосовно екрану. Мабуть ці кольори з фабрики не дуже для мене особисто підходять.
  • Звук. Тут могло б бути набагато краще. Порівнювати з макбуками чи самсунгами (навіть таблетками) було б смішно, також помітно програє Dell та HP (з тих моделей що я ними користувався). Це в плані гучності – її не вистачає якщо ти не в тихому приміщені. Сама якісь звуку доволі хороша, скоріше холодна і безбарвна, але дозволяє як фільми дивитися так і час від часу музику слухати.
  • Пам’ять – 16 Gb DDR5, але її припаяно, тож додати не вдасться. Може бути великим мінусом для певних потреб.
  • Диск – 256 Gb, це мало як щось дійсно треба робити на лептопі, але і замінити буде доволі просто за необхідності.
  • Відео – вбудоване. Тобто для простих ігор, або на низьких налаштуваннях. Проте я грати на ньому не планую. І також у LG можна знайти подібну модель, але з сучасною відеокартою – це додасть до ціни $$800-1000.
  • Клавіатура – доволі зручна, сліпий набір переважно працює як треба. Пару кнопок не на своїх місцях, але значно приємніше набирати текст ніж з екрану.
  • Зовнішній вигляд. Непримітно, але стильно. Чорний тонкий паралелепіпед, майже як Lenovo ThinkPad які і знамениті таким дизайном, але тонший в кілька разів. Пластик не захапується, проте сліди від пальців все ж таки зблизька помітно.

AndaSeat Kaiser 3 Series

Кресло для комп’ютерних ігор (а в моєму випадку для роботи за комп’ютером) яке я купив через рекомендацію на одному з українських спеціалізованих YouTube-каналів. Тоді якраз був сезон свят і через це були певні знижки. Оглядач сказав, що кресло йому настільки сподобалося, що він купив ще одне для співробітника.

Повна ціна на момент написання (на сайті виробника – https://www.andaseat.com/products/andaseat-kaiser-3-series-premium-gaming-chair) складає $450, що звісно дуже багато за кресло. Зі знижкою воно вийшло мені в $390, це теж не мало.

До того у мене дуже довго (можливо навіть з 2014-го як переїхали в поточне житло) було крісло з IKEA, ось таке – MARKUS office chair, Vissle dark gray – IKEA. Воно хороше, але теж не дешеве. Проте якщо економія в майже $150 для вас важлива – беріть з IKEA, навіть не сумнівайтеся.

Крісло ж від AndaSeat знаходиться в іншому класі. По-перше, якість як на дотик так і на вид усіх матеріалів (обшивка, пластик, метал) – просто чудова. По-друге, крісло важкувате, але саме це і приємно коли сидиш в ньому – інерційність наче додає комфорту. Усі ручки, усе що регулюється і повертається зроблено якісно, усім цим приємно користуватися і нічого не розхитується та не розкручується.

Користуюся кріслом вже більше пів-року і досі воно відчувається як абсолютно нове. Я його власне під себе налаштував в перший же день і після того нічого здається і не міняв. А подушка під шию так взагалі така зручна, що я прямо радію кожного разу як відкидаюся на неї.

Можу порадити це крісло абсолютно щиро (якщо звісно у вас є можливість таке собі придбати). У виробника на вибір є кілька кольорів серед яких і білий, і рожевий. Я вибрав собі чорний і задоволений. Але якщо буду брати ще одне для Олени (у неї зараз якесь відносно не дороге ігрове, якась копія більш дорогого скоріш за все) то можливо візьму темно-помаранчове – на фото дуже круто виглядає, а в реалі не відрізняється від того, що на фото. Ну принаймні для чорного кольору не відрізняється.

Microsoft Xbox Series X

Свого часу у нас був і XBox 360, а потім і Xbox One. А через якийсь час (більше року використання) я кожне з них продав. І думав вже більше не буду купувати собі ігрових приставок взагалі. Але чув схвальні відгуки від власників консолей нового покоління, а разом зі святами прийшли і знижки. І власне за знижкою в $160 (тобто заплатив $340 плюс податки замість повної ціни в $500) таки купив собі модель з 1TB. Що дивно знижка ця була на сайті Lenovo, але коробка прийшла як від Microsoft.

Перерви у кілька років не вистачило щоб забути як усім цим користуватися. І треба сказати, що інтерфейс суттєво поліпшили – одразу зрозуміло де що, користуватися дуже просто і все виглядає логічно та інтуітивно.

Ми не так щоб завзяті гравці, але той же сезон знижок подарува багато вибору купити ігри за дуже низькі ціни (скажімо неймовірно класну Hellblade: Senua’s Sacrifice я купив за $2), тож підкупив кілька ігор. Олена звісно одразу встановила старезну Age of Booty :D

Що ще сказати? Покупкою неймовірно задоволений, хоча граю може раз на пару тижнів (Олена частіше). Поки на цьому все.

Bose Sleepbuds II

З назви видно, що це навушники-вкладиші призначені для сну. І якщо для вас ця концепція не дивна то мушу сказати, що сам продукт через його специфіку та різні деталі є дуже дивним.

І перше мушу загадати, що ці навушники в мене вже більше півтора року на момент написання, але я все ще не можу вирішити чи це потрібний продукт, чи якась маркетингова вигадка не потрібна насправді. І причина чому я вирішив написати про ці навушники – огляд китайської підробки від Anker (Soundcore Sleep A20 — нові навушники для сну від Anker).

Дуже хороший огляд навушників можна знайти ось тут – Bose Sleepbuds II review | TechRadar. Я практично з усім погоджуюся, а далі перелічу важливі та дивні деталі:

  • Повна ціна на момент виходу складала $250, це неймовірно багато. І собі я дочекався знижку і купив за $200, але все одно вважаю, що це дуже дорого.
  • Комфорт – немає навіть з чим порівнювати. У Bose взагалі з комфортом неперевершено (принаймні для мене), і тут прямо якась нова вершина. При цьому навушники дуже пласкі і легкі (1.4 грами один) щоб можна було спати на боку і не мати через це ніяких проблем.
  • Шумоподавлення теж традиційно для Bose просто неймовірно. Навушники дуже добре перекривають діапазон людського голосу і побутової електроніки. Тобто стає дуже тихо. Я їх ніколи не тестував і не збираюся випробувати в будь-яких інших умовах крім спальні (ну може ще десь в подорожі спробую і тоді додам оновлення).
  • Навушники не можуть відтворювати аудіо. Так, це навушники для сну і музику через них не послухаєш. Проте вони можуть відтворювати “шуми” з невеличного набору. Для цього конкретний шум треба буде вибрати у додатку на смартфону і бібліотека там доволі дивна – наче і шум, але не білий шум. Якась музики місцями, торохтіння. Проте приємно.
  • Навушників нема на сайті виробника і знайти сторінку продукта можна лише через сайт підтримки (ось вона – Bose Sleepbuds™ II | Bose Support). Схоже навушники зняли з виробництва, але коли і чому не зрозуміло. До того ж їх досі можна придбати на Amazon – Amazon.com: Bose Sleepbuds II.
  • Додаток на смартфон для Android також відсутній в магазині Google і його можна встановити лише викачавши на смартфон apk (посилання є на тій же сторінці згаданій вище).
  • Відтворення шуму можна налаштувати щоб воно вимикалося через якийсь час (з інкрементом в 30 хвилин). Гучність також можна регулювати.
  • Жорсткий чохол на диво великий, дивно відкривається і при своїх розмірах має лише 30 годин додаткового заряду. Та і то мені здається неправдою.
  • Самі навушники мали б тримати більше 10 на одній зарядці, але з мого досвід цей час ближче до 6 годин.

В комплекті йде абсолютно не потрібна та не зручна сумочка для жорсткого чохла, кабель зарядки (USB-A в USB-C), та три розміри гумових накладок.

Що стосується того чи варто воно і чи став сон краще. Коротка відповідь – ні, якщо у вас поганий сон (а у мене від дуже поганий, читайте тут – Про сон, або скоріше про те як я не надто і люблю спати…) то він так і лишиться поганим, але буде поганим в тиші. Проте з іншого боку засинати трошки легше і особливо добре вони діють коли в середині для є можливість чи необхідність поспати 10-15 хвилин (це дуже усі сучасні лікарі радять). І на мою думку ці навушники більше корисні будуть тим хто не може спати без якихось шумів.

Lenovo LOQ 15

Нарешті за багато років (а точніше вперше з ледь не 2014-го) обновив свій ПК. І цього разу не захотів брати бандуру десктоп, а вирішив купити саме лептоп. Впродовж багатьох років (з того ж таки 2014) у мене на роботі були виключно лептопи як і у всіх навколо. До того ж я не такий затятий гравець щоб мені не вистачало сучасного лептопу.

Дочекався Чорної П’ятниці (тобто знижок) і купив собі ігровий лептоп Lenovo за дуже хорошу ціну. Далі трохи характеристик:

  • Повна ціна – $1400, я взяв за $840.
  • У Lenovo десятки моделей та варіацій, але ось це здається вона – LOQ (16″ AMD) with RTX 4060 | Lenovo US. Чому не знаю точно – бо купив через іншого продавця який давав знижку, а вони точну модель не вказають так само як на сайті.
  • Процесор – AMD Ryzen™ 7 7840HS. Цього більше ніж достатньо на наступні кілька років.
  • Відеокарта NVIDIA GeForce RTX™ 4060 8GB GDDR6 (спеціальна редакція для лептопів). Я насправді не граю в ігри які вимагають такої відеокарти. Пробував останній Doom та ще щось таке – все літає. А Civilization V та Civilization VI працюють значно швидше завдяки процесору та пам’яті. При цьому навіть охолодження не вмикається у турбо-режим.
  • Пам’ять 16 GB DDR5-5600MHz, з часом поставлю більше.
  • Диск 1 TB SSD M.2 2242 PCIe Gen4 TLC. Теж думаю вистачить на дуже довго.
  • Екран 15.6″, 350 nit, 144 Hz. Хороший, але використовую як додатковий дисплей – головним у мене старенький 34″ монітор від HP.
  • Батарея 4 Cell Li-Polymer 60 Wh, але пофіг бо буду використовувати його виключно підключеним до розетки.
  • Клавіатура повнорозмірна з підсвіткою. Як на мене оті цифрові кнопки на лептопах зайві, але враховуючи, що я користуюся нормальною механічною клавіатурою то якось пофіг.

Покупкою я надзвичайно задоволений. Не дуже так і хотів собі ігровий комп’ютер, але за таку ціну просто чудова машинка якої вистачить і на ігри, і звісно на будь-які інші задачі ще на багато-багато років.

Plex

Я вже доволі давно (як мінімум 5 років, може і більше на момент написання) користуюся цим продуктом і можу лише порадити його не зважаючи на певні недопрацювання. Що ж воно таке?

Plex – це домашній мультимедіа сервер які може стрімити відео, музику та інший контекст на ваші пристрої (телевізори, ПК, приставки, смартфони, планшети, тощо). Тобто це такий собі Netflix чи YouTube для домашнього використання. Клієнти (та програма через яку ви споживаєте контент) безкоштовні та існують для безлічі платформ. Звісно це Windows/Mac/Android/iPhone, але це також XBox, Roku, або навіть мій телевізор Samsung який має Plex-додаток.

Сервер же є платним, але коштує не дорого, я би навіть сказав, що його ціна з урахуванням того як довго і часто я ним користуюся і скільки зручності він додає – ціна на нього навіть занизька.

Працює все доволі просто. У випадку ПК встановлюєте сервер, налаштовуєте його на те в яких папках у вас відео/фото/музика – і він самостійно визначить що то за відео, які назви та інша інформація. Вам не доведеться якось структурувати ті файли взагалі.

І так само усе працює у випадку мого домашнього файлового сервера Asustor Flashstore 6.

Також сервер можна налаштувати на те які розділи (відео, аудіо, телебачення, фото, тощо) показувати яким користувачам та інші обмеження. Додатково сервер вміє працювати з платними сервісами і можна їх також дивитися через Plex.

В програмі клієнті додаєте свій сервер і на цьому все – бачите весь каталося у дуже схожий спосіб як це зроблено на інших стрімінгових платформах.

Додатково я нещодавно купив пожиттєву підписку (один платіж в $120) на Plex Pass який дозволяє мені дивитися контент з мого домашнього сервера через інтернет та додавати інших (а не лише локальних) користувачів.