Категорія: Рецензії на книги

 Paul Kirchner. Hieronymus & Bosch /Пол Кіршнер. Єронім та Босх (2018)

Знову як і у випадку з Маус. Сповідь уцілілого оцінюю не лише саму книгу, але і її українське видання (2020-й рік, видавництво “Видавництво”, переклад Ілля Стронґовський).

Сама книга є скоріше не коміксом, а серією міні-пригод грішника Єроніма та його іграшкової качки у пеклі. Одна сторінка – одна коротка історія. Переважно це від 4 до 6 кадрів. Історії між собою не пов’язані. Можна порівняти з книгами з малюками Бідструпа, хоча і стиль малюнку і тематика навіть не близькі.

Гумор місцями трошки близький до непристойного, але ніколи таким не стає. І власне всі історії про те як страждає, але не втрачає духу грішник.

Деякі історії доволі дотепні, інші так собі. Але книгою задоволений як через зміст так і через якість – шикарно все зроблено. Надруковано, якість матеріалів та “пошиву” – все на висоті.

Оцінки:

Art Spiegelman. The Complete Maus / Арт Шпіґельман. Маус. Сповідь уцілілого (1980)

Цю книгу я читав в українському перекладі від “Видавництва” – Арт Шпіґельман, «Маус. Сповідь уцілілого» (vydavnytstvo.com), а тому оцінюю не лише книгу, але і переклад та якісь видання. І мушу визнати – все це мене задовольнило!

По-перше, сама історія батька письменника який пережив Голокост є такою, що жахає, але одночасно і показує людську стійкість та вміння виживати. А те, що історію розказано як комікс в якому різні національності зображено як різних тварин лише надає більшої чіткості оповіданню. Миші – євреї, свині – поляки, коти – німці і так далі.

Комікс однокольоровий, а те що чорні малюнки надруковано на сіруватому і трошки зернистому папері створює почуття відповідності – усе так одне одному пасує.

Книгу складено з кількох коміксів які автор намалював протягом кількох років, але читаються вони як одна історія. Письменник зустрічається з батьком за різних обставин і трошки перестрибуючи з теми на тему вони говорять про те як все починалося для євреїв у Польщі, до чого прийшло, що довелося пережити і як вижили. А також що було потому.

В самій історії були дивні для мене моменти де дуже добре відчуваєщ – і той світ, і ті люди були геть іншими. І деякі їх принципи та аспекти поведінки, їх мотивація іноді здаються дивними. Але тим більше це додає реалістичності.

Оцінки:

Philipp Dettmer. Immune / Філіпп Деттмер. Імунна система (2021)

Повна назва книги “Immune: a Journey into the Mysterious System that Keeps You Alive” – “Імунна система: подорож містичною системою завдяки якій ви живі”.

Книга від автора чудового науково популярного YouTube-каналу Kurzgesagt – In a Nutshell про імунну систему людини. Книга науково-популярна, тобто не вимагає спеціальних знань і призначення для не надто підготовлених читачів.

Стосовно змісту – у книзі послідовно розглядаються захисні системи організму як шкіра, зовнішні та внутрішні слизові оболонки. Потім книга переходить до більш прихованих механізмів. І чим більше читаєш тим більше розумієш наскільки наша імунна система складна (все ж таки їй 1.5 мільярди років) і можливо навіть складніша за наш мозок.

Найважливіша і найскладніша частина книги це саме її середина – про усю систему та її компоненти в цілому, про їх взаємодію, активацію, баланс і так далі. Читаєш і розумієш наскільки все це на лезі ножа балансує постійно. При цьому автор хоча і нагадує, що в реальності все складніше, але показує картину роботи системи і її компонентів у спрощеному і зрозумілому вигляді.

Книгу завершують глави про вакцинацію, епідемії (грипу наприклад) та сучасні хвороби як СНІД та Коронавірус.

Мені дуже сподобалося і я раджу цю книгу усім без випадку.

Додатково зроблено книгу дуже якісно – ілюстрації інформативні, шрифт красивий і читабельний, папір яскраво-білий і товстий, обкладинка не витирається. Коротше класна книга як в свою бібліотеку так і на подарунок.

Оцінки:

Matt Ruff. Bad Monkeys / Мет Рафф. Погані мавпи (2007)

Перша половина книги надзвичайно цікава і затягує, але потім стає трошки передбачуваною та різко просідає. Дочитувати вже не так цікаво.

І хоча автор додав твіст в кінці щоб не давати фінал який читач передбачає вже за якийсь час – це не надто рятує книгу і після завершення враження лишається “ну, так собі”.

Найкраща частина книги як я вже загадав вище – початок історії. Головна героїня з якою працює лікар розказує історію свого дитинства та як її було завербовано у таємну організацію яка бореться зі злом. Організація це не пов’язана з будь-яким урядом чи організацією і її існування підтвердити не можливо.

Ближче до середини книги виникають певні підозри, що уся організація – результат роботи хворої уяви героїні і вона абсолютно випадковими подіями пояснює та підкріплює свою віру у наче б то дані їй не на пряму накази і таке інше.

У книзі є цікаві моменти – як працюють різні частини цієї таємно організації, як карають та визначають зло, які у них є технології та можливості.

Але в цілому книга виявилася доволі слабкою і якби була не такою короткою то я скоріш за все кинув би її не дочитавши.

Оцінки:

Francis Carsac. Teraï Laprade / Франсіс Карсак. Тераї Лапрад (1966 – 1981)

Серія в якій автор змішує наукову та пригодницьку фантастику. Зараз книги серії цікаві хіба що тим, що можна порівняти наскільки складнішою, реалістичнішою та менш казковою стала сучасна фантастика саме в аспекті людей та відносин між ними. Іноді ця серія публікується під заголовком “Леви Ельдорадо”.

Головний герой серії Тераї Лапрад обдарований безліччю талантів – він і Олімпійський Чемпіон з десятибір’я, він володіє карате, використовує усі види зброї. А ще у нього в друзях та компаньйонах єдиний у всесвіті розумний лев. Ну коротше практично супермен.

Зверніть увагу на роки написання книг – далі вони йдуть у хронологічному порядку подій в них, але написано їх було не по порядку. Раджу читати саме в тій послідовності яку даю нижче.

І якби ці книги трапилися мені в дитинстві вони б гарантовано були б моїми найулюбленішими, а не “Сталевий щур” Харрісона.

Також хочу зауважити – читав книги в російському перекладі. Їх ніколи не перекладали англійською (на англомовному ринку вистачало і своїх подібних творів завжди).

Les monts de destin / Гори долі (1962)

Тераї і його лев Лео з якими нас тут знайомлять на одній з планет обжитих людьми розкриває страшну таємницю і одночасно дізнається про усе своє майбутнє. Я повторюся – для дітей і підлітків це і досі дуже хороша книга як і наступні в серії.

Оцінки:

Les mains propres / Чисті руки (1981)

В цій книзі Тераї в супроводі різних дійових осіб заводить друзів з різними місцевими племенами, розвідує територію планети Ельдорадо, успішно протистоїть релігійному заколоту в місцевій імперії, і навіть протистоїть всесильній земній корпорації.

В цій книзі також гине лев, тут вистачає драми, перестрілок, заколотів і змов. Хоча в цілому весь світ все ще показано доволі ідеалізовано, але це вже помітно не наївна фантастика 60-х. Читається добре і сьогодні.

Зараз цю книгу видають переважно як одну разом з наступною – історія в них йде безперервно і тому не помітно, що це дві книги.

Оцінки:

  • Good Reads – книга відсутня в базі.
  • Моя оцінка – 7/10.

La vermine du lion / Паразити в гриві лева (1962)

Це продовження попередньої книги в сенсі неперерваної історії. В цій книзі Тераї очолює війну місцевого населення та невеличкої групи людей проти тієї самої всесильної земної корпорації. Для цього він знаходить спосіб привезти зброю, навчити тубільців нею користуватися, по суті підготувати армію і провести успішну атаку.

В цілому переможний фінал, але з великими втратами. І книга ця у більшості є саме пригодницькою фантастикою.

Оцінки:

  • Good Reads – книга відсутня в базі.
  • Моя оцінка – 6/10.

Francis Carsac. Terre en fuite / Франсі Карсак. Втеча Землі (1972)

Це мабуть найбільш наукова з усіх науково-фантастичних книг автора. Також одна з останніх.

Йдеться в ній переважно про далеке майбутнє Землі в якому вже навіть континенти виглядають не так як зараз і де людство кілька разів проходило через падіння та виникнення цивілізацій, і навіть пережило нашестя іншопланетян.

Проблема з якою стикаються герої цієї книги – вибух Сонця. І щоб врятуватися людству треба перемістити Землю і вже тераформовану Венеру за межі Сонячної системи.

Тобто в прямому сенсі з двох планет роблять великі космічні човни встановивши двигуни на полюсах. А далі починається подорож через космос до найближчої підходящої зірки, проблеми з терористами-фаталістами, зіткнення з нащадками розвідувальних земних місій. Під сам кінець навіть рятують іншу планету з під рабства ментальних вампірів.

І наче цього мало у книзі ще є подорожі у часі (конкретно в часи автора), і не лише це – кастове суспільство на чолі якого стоять науковці. Ще тут виправдовується диктатура. Також є практично надлюдина головний герой який і розумово і фізично просто уособлює ідеального диктатора.

Тим не менше не зважаючи на деяку архаїчність (а її помітно дуже добре) цю книгу все ще цікаво читати, хоча іноді трошки смішно від наївності автора. А читаю я її не вперше.

Оцінки:

Francis Carsac. Les Robinsons du Cosmos / Франсіс Карсак. Робінзони космосу (1955)

Зараз ця книга, і її сюжет, і герої, і те як автор створює належні умови для сюжету – все це виглядає дещо наївно. Але треба зважити на рік видання. Свого часу ця книга була інновацією у науковій фантастиці і слідуючи їй розвинувся цілий під-жанр.

Ключова подія сюжету – частина території Землі через погано пояснений та не зрозумілий космічний катаклізм опиняється на іншій планеті десь у невідомій нам частині космосу. Зручно те, що з велики шматком землі переноситься ціле село, завод з розвиненими технологіями, якісь запаси руди і навіть зброя. І герої в абсолютно ідеалізованому суспільстві починають розвивати все це і розбудовувати.

Звісно у них є перешкоди у вигляді бандитів яких приборкують доволі швидко (навіть будуть при цьому реактивні ракети щоб їх винищити), з місцевою фауною, а потім і з місцевим розумним видом.

Герої знаходять вихід з будь-яких проблем, їм таланить коли треба, вони знаходять ресурси коли це треба і у них є усі спеціалісти включно з астрономами.

Але навіть не зважаючи на це все читати і зараз доволі цікаво. Це можна назвати науковою фантастикою для дітей старшого віку, але звісно читати її будуть лише значно старші люди та і то лише щоб потішити ностальгією за старими ламповими часами свою душу.

Оцінки:

 Roger Levy. The Rig / Роджер Леві. Добувна платформа (2018)

Доволі темна і гнітюча книга в якій показано фрагменти безрадісного майбутнього людства.

Саму книгу написано в таком стилі коли розрізнені історії які наче б то не мають відношення одне до одної поступово сходять до фіналу і пояснюють та доповнюють одна одну. І хоча це далеко не найскладніша для сприйняття книга, проте її читання вимагає певних зусиль.

В не надто далекому майбутньому людство заселило систему з кількох планет і використовує щось на зразок міжпланетного інтернету. Ще в цьому майбутньому є потужні кримінальні організації які багато чого контролюють. І є тут корпорація “Після Життя” яка певною мірою гарантує оживлення в майбутньому людей які перебувають у гібернації.

Події книги поділено між планетою Хлад де на одній з добувних платформ сходить з розуму її наглядач та історією становлення одного з очільників найбільшої кримінальної організації.

Переказати сюжет буде надзвичайно складно і до того ж багато що зрозуміло лише з натяків та зауважень дійових осіб.

В цілому книга більше схожа на головоломку, але тим не менш читати її доволі цікаво. Але чи буду її читати вдруге – не певен.

Оцінки:

François Baranger. Dominium Mundi / Франсуа Баранже. Світове панування (2013-…)

Книги цієї серії ще навіть не перекладено на англійську, а оскільки французькою я не володію то читав в російському перекладі.

Події серії відбуваються у 2200-тих роках – на Землі панує Нова Християнська Імперія яка на чолі з Папою контролює більшість придатних для проживання територій. Соціальний устрій повернувся до феодального, але технології далеко попереду наших сучасних.

Уся серія на Good Reads – Dominium Mundi Series by François Baranger | Goodreads.

Dominium Mundi – Livre I / Світове панування – книга перша (2013)

Книга знайомить нас з головними дійовими особами (солдатами, примусово призваними, аристократами, священиками) як вони починають новий Хрестовий Похід. На планеті в системі Альфа Центавра поселенцями начеб то знайдено церкву де поховано Ісуса. Невдовзі поселенців винищують аборигени, у відповідь на що Папа і оголошує новий Хрестовий Похід.

Космічний корабель який вміщує майже мільйон людей (переважно солдатів) і може рухатися швидше світла прямує на планету щоб відвоювати її і насадити християнство.

Політичні інтриги, взаємодія людей у високотехнологічному феодальному суспільстві та всеосяжний контроль релігії – все це дуже цікаво читати як мислений експеримент.

Але по ходу сюжету стає помітно, що герої надзвичайно спрощені (тупуватий і добрий солдат, чесний та ідейний бідний аристократ, фанатичний священик і так далі) і діють вони як герої книг Дюма. От тільки автор не Дюма і описувати дещо наївні роздуми та вчинки героїв у нього не виходить так добре.

Що примушує читати далі – це те, що аж ніяк не очевидно як будуть розвиватися події. До того ж автор практично не дає інформації ні про призначення подорожі, ні про аборигенів, але багато натякає на незвичність та неймовірність таємниць які відкриються.

І хоча дочитав я з інтересом і продовжу далі, але вдруге читати скоріш за все не буду вже ніколи – це одноразовий твір і хоча з фантазією у автора все добре, літературна частина вийшла слабенько. Хоча може це переклад невдалий.

Оцінки:

Dominium Mundi – Livre II / Світове панування – книга друга (2014)

Події книги розгортаються після прибуття хрестоносців на Акію – військовий табір зведено і починаються перші бої.

Книга різко просідає в науковій частині: тут і орди місцевих дикунів які списами та стрілами пробивають броню бойових скафандрів землян, і простолюдини-втікачі з купою вкраденої техніка, і безтолкові бої де головний герой вибирає меч бо той ефективніший за рушницю…

В цілому усе підводиться до того, щоб розкрити загадку – хто ж похований у старій гробниці (де як вважають земляни лежать рештки Христа), звідки всі ці хрести з зображеннями людей навколо, і всі інші дрібні деталі.

Не минулося без мудрих старців, славетної забутої могутності іншопланетної раси та епічної битви усіх проти всіх.

І абсолютно усе псує надзвичайно наївний фінал: достатньо лише людям сказати як воно було насправді, показати компрометуюче відео – і війна зупиниться, нечесного Папу Римського поміняють на чесного і замість феодалізму людство перейде до демократії.

Плюс книги – усі лінії закрито, усі герої прийшли до свого фіналу, є сподівання на щасливе майбутнє. Ну і щоб цю міні-серію не лишати не завершеною звісно.

Оцінки: