Bose Ultra Open Earbuds

Bose є одним з моїх улюблених брендів, маю чи колись мав різні моделі їх навушників (Quiet Comfort Ultra Earbuds Gen 2, QuietComfort 45, QuietComfort Earbuds II, SoundSport, QuietComfort 25 та навіть Bose Sleepbuds II). І усі вони для мене мають чудовий звук, комфорт та виглядають дуже привабливо з точки зору естетики. У подорожах, на тренуваннях та в офісі – рівних їм за набором характеристик важливих для мене я поки не знайшов. А отже мав колись спробувати і цей вид навушників.

В цілому до такого класу навушників я ставився дуже скептично – ну що там за звук може бути? Але мав досвід на диво хорошого звуку від Meta саме з відкритими динаміками (Oculus Quest 2 та Meta Rayban), а тому також мав розуміння, що звук не буде таким вже й поганим.

Повна ціна цієї моделі на момент написання складає $300 (на сайті виробника – Shop Ultra Open Earbuds | Bluetooth Open Earbuds | Bose), і це дуже дорого. Дорого тому, що насправді необхідності саме у таких навушниках у мене не було, а для примхи це занадто. Але коли побачив модель refurbished (тобто з ремонту, але на такій же гарантії як і нові) за $200 від самих Bose як продавця – не втримався і купив.

Кілька місяців їх використовувала Олена, і вона була в захваті від них з першої миті. З її слів звук чудовий, сидять добре, але при цьому ще й чути все навколо – не треба музику вимикати та виймати навушники з вуха.

Певний час потому я купив подібні від Shokz, віддав їх Олені, а собі забрав цю модель.

І після кількох тижнів використання маю сказати наступне:

  • Звук дійсно дуже хороший, неочикувано хороший. Музика звучить краще ніж у багатьох вкладишах, але звісно бас не такий масивний. Проте як не дивно людські голоси (коли приймаю участь у дзвінках) дуже глибокі.
  • Парування з пристроями не лише просте і швидке, але найкраще, що я бачив будь-коли.
  • Коли дивишся фільми (скажімо на велотренажері) можна помітити певні відставання звуку від відео. Не надмірні, але все ж таки.
  • Навушники одягати дуже просто, але у мене зайняло певний час почати робити це автоматично – чомусь для мене просто дістати і одягти одним рухом непросто.
  • Коли навушники у вухах то я їх не відчуваю, але коли знімаю то в тому місці вуха неприємно болять. Олена ж навпаки – після 2-3 годин відчувала біль у місці кріплення, але він одразу зникав як знімала їх.
  • Управління – це найгірше. На кожному навушнику є одна кнопка (пауза/відтворення), а інші комбінації дуже дивні. Скажімо для збільшення гучності треба зробити коротке і одразу довге натискання, а для зменшення – два короткі і одне довге. Це звісно працює так собі і я частіше перемикаю пісні чи режим ніж регулюю гучність.
  • Сидять навушники надійно як не мотиляй головою, але достатньо торкнутися їх в неправильному місці (наприклад коли пробуєш натискати кнопки) як вони просто вилітають з вух.
  • Великий плюс – навушники не заважають окулярам і кепкам, їх не буде заливати потом.

У підсумку маю сказати, що це дійсно хороші, хоча і дорогі навушники з якістю звука краще ніж можна очикувати.

Стосовно використання їх має сенс брати коли:

  • вам треба чути, що відбувається навколо – офіс, біг/вело на вулиці де не надто безпечно
  • носити вдома слухаючи музику/книги/новини
  • носити з кепкою чи навушниками.

І їх не варто брати для:

  • гамірного оточення – спротзал, літак
  • під шапку
  • коли треба регулювати щось кнопками і ви при цьому рухаєтесь.

[переклад] Kraftwerk – Vitamin

Kraftwerk одна з мої найулюбленіших команд взагалі за всі часи. Вони стояли у витоків електроної музики, але почали разом з іншими kraut rock командами як Cam, Tangerin Dream, Phallus Dei, Neu!, Faust,… Команди ці намагалися створити нову музику не використовуючи нічого з рок-н-ролу чи народної музики і по суті заново винайшли рок. А Крафтверк доволі рано від них відкололися щоб робити інші експерименти. Ідея полягала в тому щоб створювати багаті музичні композиції мінімумом засобів – відсутність аранжування, майже ніяких обертонів. Те ж саме стосувалося і текстів – як передати суть, настрій та емоції усього кількома словами?

У групи безліч всесвітньо відомих хітів, але моя найулюбленіша композиція ось мабуть ця. Вона входить в альбом “Тур де Франс” і описує роботу тренованого людського тіла як наче це машина що рівномірно споживає ресурси доки розум знаходиться у медитативному стані.

Не зважаючи на свій похилий вік музиканти досі регулярно виступають і збирають велики натовпи на концертах. Але музика на любителя – коли ми з Оленою ходили на них в Сіетлі я просто не міг очей відірвати від сцени, а вона щосили боролася зі сном 🙂

Калій, кальцій,

Залізо, магній,

Вуглеводи, протеїн,

А-, Б-, Це-, Де-вітамін.

Адреналін, ендорфін,

Електроліт, коензім,

Вуглеводи, протеїн,

А-, Б-, Це-, Де-вітамін.

Мінерал, біотин,

Цинк, селен, Л-карнитин

Вуглеводи, протеїн,

А-, Б-, Це-, Де-вітамін.

LG – 55″ Class NanoCell 75UQA

Написати про цей телевізор я маю кілька причин: щоб додати новий запис у блоґ (як же без цього), і щоб розказати про дійсно непогану покупку.

Коли мій старий 45-дюймовий Philips який вже деякий час стояв в гаражі перед вело-тренажером нарешті почав відмовляти (звук та пульт працювали через раз) я його з радістю віддав чоловіку, який в той час у нас робив деякі ремонтні роботи. Ну а собі захотів взяти новіший. Почитав огляди на телевізори середнього класу, подивився на які з них є знижка і купив ось цей.

Повна ціна складає $700 на момент написання (на сайті виробника – 55 inch Class LG NANO75 4k Smart TV 55NANO75UQA | LG USA), але я собі придбав за $330. Тобто ціна була просто чудова.

Почав користуватися, і ось що маю сказати%

  • Якість картинки, кольори, контраст – це просто вражає за таку ціну. Усе виглядає значно краще ніж у мого дорожчого і більшого 65-дюймовго Samsung (наш “основний” телевізор). LG взагалі є лідером і по суті єдиним виробником високоякісних панелей які використовують у найдорожчих своїх моделях Sony та Samsung. А тут у середнього класу телевізорі така якість.
  • Звук. Доволі гучний, розбірливий. Але взагалі не насичений. Скоріш просто крикливий. Я нещодавно (відносно написання цього тексту) почав тренуватися у навушниках які зпарував з телевізором (Bose Ultra Open Earbuds) – набагато краще. Коротше треба яке інше рішення для звуку.
  • Bluetooth, хочу зауважити, працює так собі. Не від’єднується, але іноді є паузи, збої у звуку, і дуже помітно хоч і невелике, але все ж таки запізнення. Рятує те, що я не постійно дивлюся на екран, а інакше б сильно дратувало.
  • Пульт помірковано зручний, і трошки завеликий. Я його завернув у харчову плівку як колись у совку робили. Але зробив це, щоб не пошкодити пульт потом.
  • webOS. О, це і добре і погано. У порівнянні з додатками на телевізорах Samsung все виглядає і працює краще. Але страшенно бісить режим “мишки” який вмикається сам по собі. Це коли водиш пультом, а на екрані переміщується курсор. Це чудове рішення коли треба працювати з веб-програмами.
  • Реклама. Телевізор не показує рекламні роліки, але велику частину місця на екрані займають плитки фільмів чи програм які просуває LG. Звісно я пододавав свої (YouTube, Netflix, Amazon Prime, Tubi, Pluto TV, Plex, і так далі). Але це усього лише нижній ряд невеличких іконок.

У підсумку незважаючі на деякі перелічені недоліки за ціну яку я заплатив – це чудовий, а для гаража навіть фантастичний телевізор.

Ultimate Direction Hydrolight Belt

На фото нова, краща за ту, що у мене зараз версія – її я би взяв

Виробник бігового обладнання як рюкзаки, різні варіації гідрації (камизельки, пояси, рюкзаки) та усього подібного. Виробник дуже відомий переважно серед трейлових та ультра-бігунів. У мене наприклад коли я починав бігати в США кілька років була у постійному використанні Ultimate Direction 10-Ounce Fastdraw Hand-Held Bottle. Але з часом я перемістив фокус на триатлон, і усі ці ультра-бігові речі для надмірно довгих дистанцій відійшли на другий план.

На сайті виробника (Hydrolight Belt | Ultimate Direction) повна ціна вказана як $55, але на момент написання також діє знижка – $42.

Як я вказав у підписі для фото вище моя версія старіша, має пластикові “гнізда” для пляшок і коротенькі резинки-кільця які можна накидати на соску. Така конструкція має переваги і недоліки, трохи про них:

  • Сидить цей пояс доволі добре, не стрибає і не зсовується. Ремінь не еластичний взагалі і треба бути підібрати його довжину. Проте нічого складного.
  • Пляшки як на мене замали – по 9 унцій (255 грамів) – хотілося хоча б на третину більше.
  • Соски на пляшках дуже дрібні, легко самі закриваються коли п’єш. До того ж на одній пляшці кришка трохи протікає.
  • В цілому виймати/садити пляшки у гнізда доволі зручно, але не найзручніше – вони доволі дрібні, а резинки які накидаються зверху на кришки дуже коротенькі.
  • Кишеня розміром якраз впритик щоб покласти в неї мій поточний Samsung XCover 6 Pro, але вже ключі від машини в неї не покладеш. Вірніше покласти можна разом з телефоном, але тоді кишеня стає не пласкою і починає стрибати на поясі. Плюсом проте є ще одна маленька кишеня зверху на маленькій липучці – якраз щоб покласти гель.

В цілому пояс не поганий, але UltrAspire Essential Bottle Pack 2.0 та навіть The Feed Water Bottle Waist Belt на мою думку значно кращі і більш функціональні. На жаль радити не можу, хоча якщо вибору нема то бігав би сам з таким без проблем – питання лише у наявності кращих альтернатив.

Швидкозгасна жаринка життя

У безмежній вічності ночі, холодній і несвідомій, безкраїй та байдужій, там де навіть зірки спалахують та гаснуть як сірники ніколи ніким не помічені – там, серед безглуздої безмежної холодної порожнечі яка тягнеться вічно і нескінченно спалахує жаринка розуму та життя. Спалахує та згасає так швидко, час її життя такий короткий, що навіть нема чим таку дрібноту поміряти. Як і безліч таких же спалахів у незмірності простору нікому ця жаринка не подарує тепла і зникне як сльозина на дощі, як дрібка солі в океані, як фотон на Сонці.

Нема сенсу крім як того, що його формулюєш ти сам. Нема цілі крім як прагнути.

Дискусія:

  • Цей опис в основному базується на припущеннях, що все що існує – сталося само по собі, механістично, без якогось задуму. Але можна допустити і інший варіант – що є якийсь задум, воля, спрямованість. Що те, що зараз описується як великий вибух – зовсім не випадковість, а усвідомлена дія. Якщо існує життя і свідомість на нашому мікро-рівні, то чому не може існувати якась свідомість вищого порядку, на масштабі трильйонів галактик? Можливо, люди – як ті мікроби, що не можуть усвідомити що є щось більше і набагато складніше, як людський організм. Коли уявиш, що ти є необхідною частиною чогось більшого – значно веселіше жити 🙂 Всі релігії про це пишуть, хоч і різними словами.
  • свідомість вищого порядку може існувати, але як агностик я переконаний, що так це чи ні ми ніколи не дізнаємося і існування чи не існування свідомості, волі і плану вищого порядку ніяк на нас не впл ває і ніяк нами в користане бути не може. Просто через те які ми є.
  • Це залежить від того, що саме вкладати в поняття вливу на нас і використання нами. Для мене думка про те, що я мала частина чогось набагато більшого пояснює те, що смисл мого життя знаходиться за рамками і хронологією мого тіла. От заморочив 🙂
  • о, так я частина екосистеми, частина соціуму, частина бізнесу, частина впорядкованості в океані ентропії… реальних більших речей вистачає, але і вони швидкоплинні та незначущі в масштабі.