Ultimate Ears Boom 2

Колись я вже писав про іншу колонку від Ultimate Ears – https://blog.golovatyi.info/2020/02/09/ultimate-ears-roll/, а ця модель що я її тут розглядаю є більшою, гучнішою і в чомусь кращою (а в чомусь – ні).

Почну з того, що повна ціна за цю безпровідну колонку складає аж $200, що як на мене занадто. Мені вдалося свою купити по акції за $80 і саме таку ціну я вважаю правильною і реальною.

Усі технічні характеристики можна подивитися на сайті виробника (https://www.ultimateears.com/en-us/wireless-speakers/boom-2.html), варто лише звернути увагу на те, що ця модель вже не випускається, а натомість продається Boom 3.

Отже що важливо для мене:

  • Якісь звуку – надзвичайно висока для такого невеличкого пристрою. Дуже добре чути як високі так і середні, і навіть баси дуже розбірливі. До того ж колонка може видавати гучний звук якого буде достатньо для невеличкого спортзалу чи вечірки. Єдине що на гучності у 80% і вище баланс частот починає мінятися і чути, що розраховано колонку переважно на легкий рок та поп-музику.
  • Звук йде на 360 градусів, тобто в усі сторони від колонки.
  • Захищеність від води – IPX7, тобто колонку можна просто кинути у воду і не перейматися з цього приводу.
  • Управління: дві великі кнопки + та – для управління гучність, зверху кнопка вмикання.
  • Роз’єми: знизу під захисними клапанами AUX (аудіо) та micro-USB (зарядка). Звісно хотілося б Type C.
  • Також знизу є гвинт для монтування на тріподі (як для фотокамер).
  • Час роботи від батареї – розробник обіцяє якісь нереальні 15 годин, а у мене виходить ледь 2 години на гучності в районі 80-90%%. Можливо щось не так з моєю колонкою, але в 15 годин я не вірю.
  • Час повної зарядки – більше години. І хоча виробник пише про 2.5 години у мене після однієї години колонка показує повний заряд. Знову ж таки – можливо якийсь дефект.
  • Підключення до програвача через Bluetooth не складає ніяких труднощів і діапазон дії сигналу – 30 метрів як каже виробник. В моєму випадку 10 метрів без проблем, далі можливі переривання у звукові.
  • Що дуже круто – за допомогою додатку можна кілька таких колонок (до 100 штук) підключити до смартфону і відтворювати на них звук одночасно.
  • Розміри: діаметр – 6.5 см, висота – 18 см.
  • Вага – 545 грамів. Майже непомітно якщо закинути в рюкзак чи спортивну сумку.

Моє єдине побажання – час роботи від батареї. Але втретє – можливо моя колонка дефектна (через що і ціна нижча).

Моя оцінка – 8/10.

Jarosław Grzędowicz. Hel³ / Ярослав Гржедовіч. Гелій-3 (2017)

Цю книгу наче складено з двох абсолютно різних книг, які з незрозумілої причини треба було зліпити до купи. І при цьому обидві ці різні частини доволі цікаві і добре написані…

Перша частина книги розказує про антиутопійний світ недалекого майбутнього в якому жорсткий контроль громадян, обмеження ресурсі, висока вартість життя межує з тероризмом, мультимедіа-технологіями та іншим кібер-панком. Головний герой є вільним журналістом хто знімає сюжети різних подій в надії продати їх каналам і рекламодавцям. І ось знявши терористичну подію в арабській країні він втрачає запис і має тікати додому в Польщу. Але і там знаходить цікавий сюжет і спосіб його зняти в обхід всіх обмежень і засобів безпеки.

А далі книга раптом перетворюється на щось геть інше. В цьому світі виявляється є такий собі польський Ілон Маск який має свою таємну армію, дослідницькі центи, підводну станцію і навіть базу на Місяці та регулярні рейси на нього. А добуває він на Місяці той самий гелій-3. І в нього вже є технологія і діючий термоядерний реактор. І цей мілліардер (в команду якого і потрапляє наш журналіст) починає продавати дешеву електроенергію всьому світу.

Такий хід подій звісно не подобається великим державам (до речі тут є Совєцька Імперія з Путіном Другим на чолі) і на Місяці починаються бойові дії. Але звісно польська база на Місяці найпотужніша та найрозвиненіша. Проте навіть після всього цього у книзі є неочікуваний злам сюжету.

Повторюся – читати дуже цікаво, наче дивишся фільм з купою комп’ютерної графіки. Єдине що не клеїться усе до купи. Це абсолютно і стопроцентно розважальне читво, але добре зроблене і важко відірватися.

Оцінки:

Efferdent Denture Cleanser Tablets

Коли ви часто користуєтеся спортивними пляшками (на велосипеді, під час бігу чи просто в залі) то у вас в них як правило не просто вода, а якийсь спортивний розчин. В розчині цьому електроліти, солі і головне – цукор (глюкоза, фруктоза, сахароза та інші). І хоча пластик спортивних пляшок спеціально обробляють проте неминуче на мікропорах стінок, а особливо на “сосці” накопичуються залишки поживних речовин, а значить і бактерії, грибки та водорості.

І навіть якщо пляшки такі старанно і регулярно чистити щітками то все одно через якийсь час можна помітити чорні сліди на них в самих неочікуваних, або тих що їх не дуже видно місцях.

Ось для вирішення цієї проблеми і призначені подібні таблетки. Працюють вони дуже просто: наливаємо теплої води в тазік чи умивальник, топимо в ній пляшки і кидаємо таблеку. Через 15 хвилин виймаємо і старанно прополоскуємо. Все – усі бактерії та інші тварі вбиті.

Звісно можна і хімією для тарілок чи поверхней це робити, але та хімія більш агресивна і гірше відмивається, а тому частина її неминуче потрапить з напоями в шлунок.

Як на мене дуже хороше рішення за $6 (126 таблеток).

Звісно за їх допомогою можна мити не лише пластикові пляшки. І в першу чергу це рішення для промивання вставних зубів. Але як хак дуже і дуже облегшує життя.

Grady Hendrix. My Best Friend’s Exorcism / Грейді Хендрікс. Екзорцизм моєї найкращої подруги (2016)

Ця книга хоча і отримала якісь нагороди в жанрі жахів чесно кажучи є доволі легким і не вартим часом читвом. Чому я її читав? Кілька причин.

Перше – така назва, яка до речі повністю переказує сюжет книги, не могла не зацікавити. За нею могло ховатися як глузування з жанру жахів, так і щось зовсім неочікуване. Але ні – тут саме про те і написано, про екзорцизм.

Друге – книгу було дуже легко читати. Її так написано, що текст просто і без зусиль сприймається і можна подужати усе за вечір.

А усе інше в книзі – то суцільні недоліки. Дійові особи – підлітки, так звані “не такі як всі”, зі своїм багатим (начебто) внутрішнім світом. Оповідання неймовірно прямолінійне, без поворотів та несподіванок, без передісторії та особливого заглиблення в будь-що. Надвзичайно пласкі персонажі до купи.

Але головний недолік – нічого з того, що насправді цікаво у книзі не пояснено ніяк. Ні те як відбулося захоплення демоном, ні те як все це працює і чому так. Повно натяжок і очевидних невідповідностей. Мабуть розраховано на те, що для підлітків помітити подібне буде не під силу.

Оцінки:

Kryptonite Evolution Mini-7

Коли у мене з’явився новий і безумно дорогий велосипед BMC SLR01 Teammachine DISC то я одразу ж подумав про те як би його безпечніше лишати на роботі (коли катався на роботу і з роботи на ньому). І хоча у нас там спеціальна парковка для велосипедів доступ до якої лише за карткою – все одна додатковий захист не завадить.

Інша причина придбати більший/дорожчий/надійніший замок – транспортування. Ми свої велосипеди возимо за допомогою река Thule T2 XT Pro. І хоча в ньому є вбудований кабель і простенький замок він, проте, не дає достатнього захисту як на мене – кабель можна перекусити, або, що реальніше, відкрити замок. До того ж нічого не вбереже якщо крадій захоче зняти колесо яке не замкнуте.

Ну і от вибираючи по співвідношенню ціни та надійності я і обрав саме цю модель. Сама дужка у формі літери U вимагає використання дискової пили щоб її зламати. До того ж в комплекті йде підсилений кабель яким можна захистити і раму і інше колесо.

Найслабше місце – це мабуть ключ. Він виглядає просто, але огляди стверджують, що його не так легко відкрити.

Взагалі якщо виходити з того, що замок має ускладнити крадіжку та примусити злодія перемкнути увагу на інші велосипеди – то цей замок просто один з найкращих виборів. Якщо ж ви свій дорогий велосипед збираєтеся надовго лишати у небезпечному місці то обирайте замок з повноцінним цепом. Ось на цьому відео показано як за допомогою спеціальних інструментів досвічена людина може відкрити подібний замок (проте сам він каже, що замок досить хороший):

При вазі в майже 1.3 кг це не той замок який ви захочете возити з собою на швидкому/легкому велосипеді. Натомість лишайте його на роботі і лише возіть ключі.

В комплекті йде 4 ключі (один з них з крихітним ліхтариком) та кріплення на раму, або на стіну в яке можна фіксувати замок.

На сайті виробника – https://www.kryptonitelock.com/content/kryt-us-2/en/products/product-information/current-key/002079.html. Цифри в назві моделі (Mini-5, Mini-9, тощо) показують розміри U-дужки в дюймах.

Ціна в $73 це звісно не дешево, але не варто, на мою думку, економити на замку для дорогого вашому серцю і гаманцю велосипеда.

Trudy Cooper, Doug Bayne. Oglaf / Труді Купер, Даг Бейн. Оглаф

Комікс який я читаю вже кілька років. Абсолютно безкоштовно можна щотижня подивитися нову міні історію на https://www.oglaf.com/. Формат коміксу – від кількох (частіше) до кількох десятків кадрів на сторінці формату A3.

До того як відкриєте посилання маю попередити – це комікс для дорослих і в ньому багато порнографії, а також місцями доволі жорсткого гумору (антирелігійного наприклад).

Комікс отримав багато престижних винагород і є одним з найвизначніших явищ серед коміксів для дорослих.

Oglaf Book One (2011)

Ніякого особливого введення в світ коміксу нема – просто йдуть короткі історії-жарти. Але з часом деякі міні-історії продовжують попередні міні-історії, або передують їм у часі. І щоб такі історії розуміти треба читати все з самого початку. І що добре – історії все одно дуже якісні незалежно від того чи знайомі ви з перед-історією чи персонажами.

Сам гумор надзвичайно винахідливий. І це мене радує найбільше – авторка малює такі ситуації і жарти які і кумедні, але і надзвичайно нетрадиційні та неочікувані. Тобто я без перебільшень читаю і здобуваю нове знання.

Що стосується самої книги, яку, нагадаю, купувати не обов’язково – все доступне безкоштовно на сайті, то зроблено її (книгу) якісно. Кольори і сам друк просто неймовірні, ніяких дефектів. Також якість паперу і всі потрібні відчуття на місці.

Оцінки:

Oglaf Book Two (2014)

Абсолютно той же стиль малюнків і гумору, але тепер у історіях діють вже знайомі персонажі. А це означає, що другу книгу, навіть не зважаючи на те, що її складено з коротеньких історій, так от цю другу книгу не вийде читати саму по собі – треба знати передісторію персонажів.

Більше того – приблизно третину книги займає одна довга історія хоча і технічно поділено на коротенькі відрізки, але в цілому вона має сенс саме як довга історія.

І на цьому власне і писати більше нема чого – все на тому ж рівні.

Оцінки:

Jean-Philippe Jaworski. Rois du Monde / Жан-Філіпп Яворскі. Королі світу (2013-…)

Серія події якої відбуваються у ранньому Середньовіччі де Європу поділено не незлічену кількість крихітних королівств та племен, що укладають союзи та воюють одне з одним.

Зізнаюся, що першу книгу я прочитав в російському перекладі – англійською її не перекладали.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/120443-rois-du-monde. Зверніть увагу на надзвичайно високі оцінки!

Même pas mort / Той що не помер (2013)

Головна причина чому я скоріше за все не буду продовжувати читати цю серію – тут надзвичайно багато містики, а я це не надто люблю. А все інше в книзі на вищому рівні.

Тут є цікавий герой – принц без королівства, батька якого вбив його родич. Тут герої не просто змінюються, а ростуть і розвиваються на наших очах. Дитинство у дрібному бідному поселені, юнацтво у служінні воїну, війни та кампанії, містичні пригоди і старість.

І як я сказав тут багато містики і навіть є містичні тварини та особи, але вони хоча і впливають на сюжет та дійових осіб, але не переплітаються з реальністю.

Книгу надзвичайно добре написано – просто задоволення читати цей текст було.

І найцінніше у книзі на мою думку – погляд на світ, на те як і для чого треба жити та до чого прагнути з точки зору воїна і майбутнього короля. І цей погляд настільки незвичний, логіка і вчинки так різняться від того, що можна було б очікувати від сучасних людей, що це навіть примушує по іншому поглянути на те як ми сприймаємо світ та речі і явища в ньому.

Оцінки:

Altra Duo

Про бренд Altra і усі моделі бігових кросівок від нього треба знати дві речі: zero drop – тобто підошва пласка і нема підйому від носка до п’яти (0 мм), та друге – широкий носок. Носок у Altra настільки широкий, що іноді буде здаватися наче біжиш у сандалях і пальці взагалі не торкаються стінок верху. Подібний досвід у мене був з Altra Instinct які, до речі, все ще живі і в дуже хорошому стані. А отже з надійністю у Altra все в порядку.

Найбільше ці кросівки схожі на Hoka One One Clifton 4 – м’яка комфортна підошва саме те що треба для повільного розслабленого бігу. Але в той же час є кілька проблем. Перша – це те що оті 0 мм підйому суттєво впливають на техніку бігу і примушують ікри працювати більше, що може спричинити неприємні почуття дуже швидко якщо ви над технікою бігу не працюєте. Також мені не сподобалася шнуровка – або занадто туго (якщо і останню дірочку для поворосок використовувати), або таке враження що можуть злетіти.

Друга проблема в тім, що не надто насправді зрозуміло призначення кросівок. У них м’яка підошва, але надзвичайно легкий і майже не структурований верх як у кросівок для змагань. Тоненький язичок який ніколи ідеально рівно не лежить – для мене це не є проблемою, але для когось може бути. І в цих кросівках можна бігати швидше ніж потюпцем, але виникає питання чому саме цю модель обирати. Я відповісти на це питання не можу, і так само не можу цю модель радить хоч для чогось.

А з іншого боку Олені, яка завжди бігає у середньому темпі, або повільніше ці кросівки подобаються і вона саме їх часто обирає на пробіжку. Тому можна сказати що як і для інших не традиційних брендів (таких як Hoka, Newton) треба тестувати до того як робити покупку.

Повна ціна моделі складає на момент написання $100, але вже також є версії 1.5 та 2 з невеличкими змінами і вдосконаленнями. Я свого часу купив собі та Олені по $50 за пару.

На сайті виробника – https://www.altrarunning.com/shop/duo-alm1838f.

Charles Soule. The Oracle Year \ Чарльз Сол. Рік оракула (2018)

Книга отримала кілька престижних нагород і вона не погана, але це не зовсім фантастика на мою думку.

Сюжет побудовано навколо того, що головний герой (звичайний сесійний музикант) одного ранку прокидається зі знанням 108 майбутніх подій які стануться в майбутньому. І він за допомогою свого друга намагається монетизувати свої знання, що виходить доволі непогано. Потім у гру включаються уряд США, бандити, релігійні діячі і все якось йде не так.

З доволі простим і прямолінійним сюжетом книга починає розказувати історії та фрагменти з життя другорядних та навіть менш значущих персонажів. Також книга ставить серйозні питання про долю, призначення, як чинити правильно в певних ситуаціях. Але відповісти на ці питання вона не може.

І в цілому це не фантастика ніяким боком. Але і для серйозної літератури слабенько якось. Головна хороша якість книги – її легко читати. Історія динамічна, місцями карколомна. Як наче пригодницький фільм дивишся.

Але після прочитання – нічого. Тому і така оцінка: