Продав Scott CR1…

…який був велосипедом Олени з 2012-го року. На той час вел коштував $2200 і був дуже привабливим – карбонова рама і виделка, легкий, геометрія для долання гірок та довгих годин у сідлі.

Олена їздила на ньому у вело-подорожі та виступала на змаганнях. У 2016-му цей вел разом з моїм Cervelo R3 оновили поставивши на нього Shimano Ultegra та колеса HED Belgium, що обійшлося приблизно в $2000.

І ось нарешті ми обоє придбали собі нові велосипеди, причому однакову модель – BMC SLR01 Disk Di2 (напишу трохи згодом), а тому виставили на продаж свої тепер вже старі вели.

І ось нарешті знайшовся покупець що за $1700 і забрав Оленин вел. Це з одного боку мало, але продати за більше навряд чи і вийде – за більші гроші можна купити новий, нехай і не з такими крутими компонентами велосипед. А це відлякує новачків хто краще вибере новий, ніж той що був у використанні – коли не розбираєшся і не знаєш на що звертати увагу краще брати нове, і це мабуть вірно. А для тих хто розуміється і хоче оновити свій вел – такі люди готові витрачати більше.

Єдиний варіант хтось хто розуміється, але має обмежений бюджет. Або початківець якому радить той хто розбирається. В нашому випадку продали Scott хлопцю який лише починає кататися на велосипеді, але у нього сестра серйозно катається і знайшла та порадила йому пару б\у-шних велів.

Ну от і все, звітував для пам’яті. Прощавай, Скоте, ти був хорошою конячкою!

2019/06/09 – Maple Valley Bear Run 5k

Цього року щось я ніяк не можу привести себе в нормальну форму щоб хотілося виступити на змаганнях. Наче і тренуюся нормально – але постійно втомлений і нема навіть бажання змагатися :( Тому і не записувався ні на які старти.

В цьому ж випадку наший хіропракт запропонував нам прийняти участь в цьому змаганні. Власне сам старт благодійний і зібрані кошти йдуть на потреби чи то однієї, чи то кількох шкіл маленького віддаленого містечка Maple Valley.

Просто щоб дати якийсь контекст – цей маленький пробіг в якому приймають участь мешканці містечка зібрав понад 800 учасників (і збирає таку кількість щороку), а в радіусі 20 миль навколо в цей же час відбувалося 2-3 таких самих старти. І так кожні вихідні – щоб прийняти участь у пробігу, велозаїзді, запливі на відкритій воді, тощо – треба поїхати не далі ніж 30 хвилин машиною. І учасників там завжди буде кілька сотень. Це я пишу для того щоб порівняти з реаліями України де пробіги проводяться дуже нечасто і при цьому збирають по кілька десятків людей усього. Ось, пригадую минулорічний в Жовтих Водах – 2018-06-02 – Жовтоводський пробіг (13,3 км) – 53:05.

Що ж стосується зібраних сум то я цим не цікавився, але стартовий внесок складає $28 (що не дорого для організованого пробігу). Але деякі індивідуальні спонсори жертвували по кілька сотень. І було кілька компаній спонсорів.

На фініші не було медалей. Проте всім діткам видавали іграшкових м’яких ведмедиків, і усім учасникам воду, банани та кекси.

Дуже багато було зовсім крихітних дітей, таких що здавалися навіть молодшими за три роки. Також багато мам з колясками, і навіть вагітних жінок. Звісно не всі вони бігли, а якщо і бігли то не весь час, але тим не менш.

Щодо самого старту то у мене були певні сподівання, але не справдилися вони абсолютно.

Першу милю я почав дуже непогано – за 6:03. Продовжуючи у такому темпі я би подолав усю дистанцію за 18:40 десь, що мене б задовільнило.

Але перша миля закінчилася парою невеличких гірок які так мене прибили що я знизив швидкість ледь не на треть і взагалі боровся з собою щоб не зійти з дистанції.

Після другої милі трошки оговтався і знову набрав темп. І навіть зрадів що нарешті розбігся… аж як метрів за 500 до фінішу мене знову так прибило, що переставляти ноги просто стало важко.

У підсумку 19:35, друге місце у своїй віковій групі (призів не було – це ж благодійний пробіг) і 15 місце в загальному заліку. Дуже розчарувався спочатку, потім попустило :(

Усе це показує, що не дарма я не виходив на старти. Треба щось міняти чи то в розкладі тренувань… Чи може просто відпочити трошки варто.

Олена з бігла неспішно і ні з ким не змагалася. Навіть просто йшла частину дистанції :) А враховуючи те що пробіг проходив навколо озера (частково по дорогах, частково по гравію доріжки парку) їй сподобалися і види. Мені ж не було коли на них дивитися.

Результати – https://results.rmraces.live/Tortoise-Hare-Seattle/events/2019/bear-run-5k/results. Дані з мого годинника: Garmin Connect – https://connect.garmin.com/modern/activity/3731930199, Strava –https://www.strava.com/activities/2437330530.

Aukey KM-G9

Пишу цей пост вдруге бо через якийсь незрозумілий глюк перша версія зникла безслдно :(

Отже механічна клавіатура яка має повну ціну $28, але мені вдалося купити її по акції за$20.

Ця клавіатура має менші розміри через відсутність додаткового цифрового блоку. Я тими клавішами все одно ніколи не користуюся, але знаю що деякі люди без них не можуть нормально працювати. Тож зважте на цей фактор.

Механічні клавіатури це те чим я і надалі буду користуватися що я зрозумів після того як спробував Das Keyboard 4C Ultimate (до речі теж урізану). Єдине що на відміну від дорогих перемикачів Cherry Brown на цій стоять підробки Outemu Blue, проте підробки дуже якісні. Тиск на усі клавіші за моїми відчуттями має бути однаковим. І за рік інтенсивного щоденного використання клавіші не поплили і вони усі досі на дотик відчуваються однаково.

Як і справжні blue на клавіші цієї клавіатури треба натискати з трохи більшим зусиллям і звук який вони видають наче “стріляє”. Звук при цьому доволі приємний як для такої не дорогої клавіатури, але дуже гучний. Тому також враховуйте що для нічного часу, чи тихих приміщень ця клавіатура – не найкращий варіант.

І третя річ яку треба знати – ця клавіатура провідна (USB), що добре для ігрових клавіатур, але може бути мінусом для тих хто надає перевагу безпровідним рішенням.

Кому така клавіатура підійде? По-перше, тим хто хоче спробуват механічну клавіатуру, але не готовий викласти більше сотні (а іноді і кілька сотень) доларів поки що. І, друге, для тих хто хоче робити модифікації і не хоче ризикувати дорогою клавіатурою.

Я і сам поставив дешевий набір кольорових ковпачків ($8) з aliexpress що одразу неймовірно покращило її вид і чим я дуже задоволений.

Враховуючи все вище сказане я цю клавіатуру рекомендую.

На сайті виробника – https://www.aukey.com/products/87-key-mechanical-keyboard-km-g9.

Оцінки:

Ergotech Freedom Arm Heavy Duty

Призначення та характеристики

Стійка-рука для монітору. Стійка кріпиться на стіл і до виносної руки кріпиться монітор положення якого можна міняти.

Характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $100+, я собі дві штуки таких купив за $75 коли була акція.
  • В комплекті: 8-дюймова стійка що кріпиться до краю столу гвинтом, складна алюмінієва рука.
  • Рука максимально розкладається на 60 см (23.4 дюйми).
  • Максимальна вага монітору: 14 кг (31 фунт).
  • Кути повороту: 360 навколо стійки, вбік на 90, верхній край вниз на 45 і нижній край вгору на 90.
  • На сайті виробника – https://ergotechgroup.com/freedom-arms.html.

Враження від використання

Головне що мені дають ці стійки це можливість підняти монітори вище, а також розвернути їх під зручним кутом що не завжди можна зробити коли у монітора фіксованої висоти ніжка.

Виглядають стійки дуже надійно і в цьому плані нарікань у мене нема ніяких.

Є певні труднощі щоб виставити позицію з точністю до міліметра, якщо це суттєво то знайте що доведеться помучатися.

Також на алюмінієвих руках є спеціальні кріплення для заведення туди кабелів щоб вони не висіли самі по собі.

Також одни з моїх двох 34-дюймових моніторів доволі старий і важкий, саме тому я і взяв модифікацію Heavy Duty (стандартна коштує дешевше). І стійки нормально себе ведуть навіть з такими розмірами і вагою.

Ціна звісно трошки зависока, але стійки таки додають комфорту, тому я ними і задоволений.

Оцінки: