До того як почати писати про нашу подорож у Танзанію хочу для пам’яті написати тут про циклокрос в якому я прийняв участь перед самою відпусткою.

 

Від усіх попередніх від був відмінний тим що проходив доволі далеко (більше години машиною), проходив у холодну погоду та вперше проводився на цій трасі. А трасу було прокладено через поля і доріжки гольф клубу.

Добре було те що багато кого відлякнула відстань до старту та холодна погода і тому людей було зовсім мало. А мені це дало можливість спробувати позмагатися маючи більше простору.

 

Ну і в цілому на трасі зі складного була лише послідовність з крутих і коротких підйомів-спуків з поворотами майже на 180 градусів. Та ще була дуже довга гірка майже на четвертину кола. Також можна пригадати траву вкриту кригою та яму з грязюкою яку роз’їздили так що я ледь її проскакував.

Одного разу злетів з вела на рівчаку перед гіркою, але не впав, лише втратив швидкість і час.

 

Ну і у підсумку я 4-й з 13 учасників – https://www.webscorer.com/racedetails?raceid=122712&did=133001&cid=688329.

 

 

 

Дуже посередній альбом. Наче все що очікуєш від команди в ньому є – він і швидкий, і важкий, і агресивний як треба… А пісні все одно якісь не виразні. І ця невиразність разом зі звичним для групи злиттям усіх композицій в одноманітну кашу і робить диск ніяким. Щоб пісні почали виділятися з сірої мішанини в окремі композиції знадобиться кілька прослуховувань.

Оцінки:

 

Зроблений за дуже дешево (і це видно) фільм жахів. Усі страхи тут обертаються навколо гри частиною якої є VHS касета що дає завдання гравцям і чекає на їх виконання. Така собі Джуманджі з кровіщою та страхіттями. Якщо не забувати про відсутність бюджету то фільм не такий вже і поганий. Але якщо дивитися просто з точки зору як на фільм жахів то дуже так собі. І історія могла б бути кращою, і актори більш відповідні та достовірні могли б бути.

Варто дивитися лише якщо вам подобається вишукувати діаманти у завалах трешу.

Оцінки:

 

Пам’ятаєте фільм Requiem for a dream? Там де мати головного героя приймала пігулки для похудання, а пігулки були з метамфетаміном, вона звісно вагу втратила, але потім і дахом поїхала. Так от в 50-60-ті в Британії домогосподаркам щоб вони не нудьгували самі вдома роблячи щоденно домашні справи і справді призначали подібні “ліки” які називали “мамин маленький помічник” – день пролітав набагато цікавіше, енергії не було краю, усе милося, пралося і готувалося. А потім через кілька років і суттєве збільшення дози треба було серйозно лікувати нерви і голову…

Яка тягомотина, так нудно від усього…

“Діти зараз не такі як раніше” –
Кажуть матері.
Мамі треба щось щоб заспокоїтися
Хоча вона і не хвора.
Ось маленька жовта пігулка –
Мамин порятунок в якому вона переховується.
І маленький помічник допомагає їй пережити день.

“Усе зараз не те що раніше” –
Кажуть матері.
Готувати їжу чоловіку це так нудно –
І вони купують готовий пиріг і розігрівають заморожене м’ясо.
І тікає у свою схованку де чекають маленькі помічники,
І усього з двома вона може пережити день.

Лікарю, будь-ласка, мені потрбіні ще такі.
І лише за двері як вона ковтає ще чотири,
Бо день такий нудний.

“Чоловіки зараз не такі як раніше” –
Кажуть матері.
Їм усе одно як ми втомлюємося,
Їм так важко догодити, єдине що можна заспокоїти голову.
І вона тікає у свою схованку де чекають маленькі помічники,
І усього чотири їх треба щоб спокійно заснути і забути про справи.

Лікарю, будь-ласка, мені потрбіні ще такі.
І лише за двері як вона ковтає ще чотири,
Бо день такий нудний.

“Життя сьогодні таке складне” –
Кажуть матері.
Пошук щастя вже не цікавий,
А якщо перебрати то буде передож
І ти вже не втечеш у свою схованку з маленькими помічниками –
Вони добре допомогли тобі пережити цей нудний день і померти.