Про всяк випадок ось блоґ моєї дружини – http://puzzlemind.wordpress.com/. І в ньом вона нещодавно написала як пробігла свій перший півмарафо- Poulsbo, WA – мій перший полумарафон.
Взагалі писати вона не любить хоча і є про що (спитайте, наприклад, про її нову роботу 
). Тому додам трошки від себе.
Полсбо це таке малесеньке містечко на пів-острові Олімпія. Хоча там прохолодно і вітряно це певною мірою курортна зона. Звісно загоряти чи купатися там не вийде – холодно і пляжів нема, а от побродити лісом чи покататися на гірському велосипеді буде класно.
Туди ми добиралися через Сіетл – паром з центра міста ($20 в одно сторону, $13 назад). Пливе він дуже швидко, навіть і пів години не проходить. Потім зовсім недовго проїхати через острів Бейнбрідж і не надто швидкісіній дорозі до міста призначення.
Саме Полсбо невеличке так що можна його пролетіт машиною за пару хвилин як не знижувати швидкість.
У мене була думка зареєструватися на пів-марафон, але я ще відходив від марафону який пробіг усього тиждень тому і вирішив просто приєднатися до Олени після старту і пробігтися з нею скільки вийде. Вийшло усю дистанцію.
Знімав на бігу камерою Fujifilm FinePix XP10, тому більшість світлин розмазані. Проте з такою камерою класно бігати – вона повністю поміщується в руку.
Усі фотографії ось тут – https://skydrive.live.com/#cid=B21290194214A37D&id=B21290194214A37D%214529.
Данні з мого годинника (Олена свої теж записувала, не знаю чому посилання не дала) – http://connect.garmin.com/activity/233928244
Це був зовсім крихітний пробіг – усьго десь 500 учасників з яких пів-марафон бігли близько 400.
Погода весь час була переддощова і сонце навіть не виглядало. Я біг з рюкзаком, а Олена поступово знімала з себе вітровочну безрукавку, шапку, рукавички…
Так, в деякі гірки йшли. Але ціль була (для неї) просто добігти і не боятися таких дистанцій. З чим вона прекрасно впоралася.
