Ще один засіб для запобігання запотівання окулярів (в першу чергу для плавання, але також можна і зі звичайними використовувати).
Характеристики:
Ціна – приблизно $7 за пляшечку.
Інгредієнти – пишуть що усе природнє і без хімії.
Вистачає на більше ніж 200 використань.
Працює на склі, пластику, мокрих та сухих поверхнях.
Враження від використання
Почнемо з того що я рекомендую використовувати Barracuda Defogger замість цього засобу. А тепер чому саме.
Засіб “випльовується” на поверхню і розмазується пальцям в результаті чого утворюється трошки пінки. Далі цю пінку треба змити невеликою кількістю води, але так щоб не змити усю.
Проблема в тому що як змити не достатньо добре то ці так звані природні компоненти починають доволі сильно пекти в очах. Хоча проблема вирішується промиванням проте неприємно. А як десь у відкритій воді то ще і не так просто це буде зробити.
Якщо ж змити забагато то весь ефект втрачається.
В принципі з часом можна знайти правильну комбінацію засобу і води, але Barracuda Defogger набагато простіше у використанні і ніколи не пече.
Спальний компактний і легкий мішок для холодної погоди:
Ціна: зараз ця модель вже не випускається, але її все ще можна знайти в магазинах приблизно за $300. Для спальника з подібним набором характеристик ціна як правило знаходиться в діапазоні від $350 до $600.
Форма: мумія, замок зліва з собачками з обох боків. Блискавка доволі надійна. Капюшон можна затягнути трохи тугіше за допомогою шнурка.
Усе в цьому спальнику подобається. Він відносно легкий, відносно компактно пакується – хоча звісно за кілька сотень зверху можна знайти і легший/тепліший. Я з цим спальником пройшов кількаденний похід в Перу (https://blog.golovatyi.info/category/memoirs/memoirs-on-traveling/peru/) і ходив у зимовий похід.
Треба сказати що навіть у теплу погоду спальник показав себе добре – завдяки тому що його можна розстебнути майже до самого низу уникаєш перегрівання. І при цьому він м’якенький. А у комбінації з килимком THERM-A-REST Z LITE SOL MATTRESS так і взагалі дуже добре виходить. Також можна додати шовковий кокон і тоді додається майже градус тепла.
Також спробував я його і в зимовому поході – провів ніч у палатці на снігу у відносному холоді. Спав звісно в штанях і навіть у кофті, всередину вклав пляшку з теплою водою, а сам мішок показав себе дуже добре.
Єдине нарікання в тому що з ранку на холоді в палатці усе включно з мішком ззовні було трошки вологе і вкрите росою. Якщо ходити у багатоденні походи зимою десь де вологість буде проблемою то такий спальник треба буде щодня провітрювати старанно.
Як я вже зауважив ці кросівки є заміною чудовим Newton Motion і заміна ця відбулася практично непомітно. Кросівки зберегли і зовнішню схожість і що головне – функціональну. Вони так само доволі легкі як для кросівок для щоденного бігу, дуже надійні, а вставки під носком так само стимулюють і винагороджують за кращу техніку бігу.
На мою думку це одні з найкращих кросівок для марафону для не професійних бігунів.
В цілому можна сказати що це просто оновлена версія. І серед недоліків щось крім зависокої ціни знайти навряд чи вдасться.
Похідна компактна міні-плитка за допомогою якої на вогні можна скип’ятити воду, або навіть щось простеньке приготувати:
Ціна: приблизно $80 на момент написання. Цей пристрій дуже популярний у людей що ходять в походи і дуже добре продається, тому зараз шукати на якісь суттєві знижки сенсу нема.
Вага: 345 грамів (12 унцій).
Розміри: 16.5 см висота, 10.5 см діаметр.
В комплекті: ємність для води на 0.8 літки, горілка, ніжки для стабілізації, кришка на верх, кришка на низ.
Час приготування: на 0.5 літри (рекомендований обсяг) води щоб вона закипіла на звичайній висоті при нормальній погоді треба трохи більше 2 хвилин. Банки на 100 грамів газу має вистачити на 12 літрів води.
Як я вже зазначив вище цей пристрій дуже популярний і його хвалять в усіх оглядах та рецензіях. З усіма схвальними відгуками згоден і я.
Легка вага, невеликі розміри, горілка та ніжки пакуються всередину “кастрюльки” і ще там залишиться місця для 200-грамової банки газу.
Для підпалювання в горілці вбудовано п’єзоелемент що генерує іскру натисканням кнопки.
Збирати дуже просто: закрутити горілку на банку з газом, поставити кастрюльку в пази і чекати. Сама кастрюлька має “рукав” з товстого шару гуми з матерією – це оберігає руки від опіків і одночасно довше дозволяє зберігати тепло. Верхня кришка має невеликий отвір з якого можна тоненькою цівочкою наливати у пляшку (рекомендую Nalgene для походів) чи пакет з їжою (про похідну їжу колись згодом напишу).
Ми вже неодноразово брали її з собою в походи – які це розкоші поїсти гарячого супу чи попити кави/чаю після кількох годин походу! І головне що все дуже швидко і просто.
Знаю що є нарікання на цю плитку коли її використовують в горах – на висоті її потужності не вистачає щоб достатньо швидко щось скип’ятити і там краще працюють широкі горілки. Але якщо ви не лізете високо в гори в страшенний холод і вітер то цієї плитки вам буде більше ніж досить.
Похідні пляшки різної ємкості найбільш популярними та зручними з яких є одно- та пів-літрові. Пляшки мають широке горло що і видбито у назві :) Проявили себе як дуже цінне і незамінне для походів обладнання.
Характеристики:
Ціна: від 6 до 15 доларів, середня ціна – $10.
Матеріал: дуже щільний і міцний пластик.
Широке горло з якого чи в яке зручно наливати навіть коли руки у товстих рукавицях.
Розміри: 17 см висота (6.5 дюймів) та 7.5 см діаметр (2.99 дюйми).
Як я вже згадав вище це абсолютно необхідна річ для походів.
Крім своєї основної функції транспортування води у цих пляшок є характеристики що виділяють їх проміж інших. І мова не лише про легку вагу та широке зручне горло.
По-перше, ці пляшки дуже надійні і добре переживають падіння, подряпини та удари, а отже зменшують ризик втрати води чи того що ваші речі у поході будуть мокрі.
По-друге, пляшка дуже добре переносить температуру. В неї не лише можна залити киплячу воду щоб, наприклад, взяти з собою на ніч у спальний мішок, але і при обережному поводженні в ній навіть можна скип’ятити воду. Звісно пляшку не можна тримати близько до вогню, а от на певній відстані вона вже не буде плавитися.
Крім того твердий і гладенький пластик не має у собі пор, а отже мити таку пляшку набагато легше.
Повторюся що це абсолютно незамінна річ у походах.
Як я вже згадав вище ми використовуємо ці шкарпетки майже в кожному поході. Воні легкі, щильно сидять на нозі, але нічого не перетягують, приємні на дотик з середини, не дають нозі перегріватися. Єдине що не можу сказати як ведуть себе на холоді – коли дійсно холодно ми одягаємо дещо товщі шкарпетки.
Ми обоє дуже задоволені цими шкарпетками і кожен маємо по 2 пари :) Вони чудово працюють навіть з такими похідними ботинками як Vasque St. Elias GTX Backpacking Boot. Ф те що шкарпетки високі теж допомогає – їх зручно зібрати “гармошкою” щоб не так високі борти взуття муляли нозі.
Недоліків нема ніяких – шкарпетки навіть дощ та грязюку як і прання переживають прекрасно.
Цього року ще наприкінці літа я почав думати про осінньо-зимово-весняний сезон і як би так продовжити накатувати хоч якісь кілометри впродовж нього. Насправді у нас хороші дороги і не зважаючи на постійні дощі можна було б майже завжди кататися на Cervelo R3, але проблема в тому що у нас багато рослинності і разом з закінченням літа усі велодоріжки та узбіччя доріг завалені листям та гілками за якими не дуже видно ямки і тріщинки і які забруднюють компоненти.
З вище сказаного витікає що можна було б взяти гірський вел, тим більше що у мене такого в гаражі ще нема. Але ми на гірських катаємося лише у відпустках і я не певен що у нас буде знаходитися час їздити кудись вдома щоб поїздити на них. Тому інша альтернатива про яку я думав давно – це циклокросовий вел.
Циклокросс – це такий різновид велоспорту коли гонка проходить не на асфальтовій дорогі, а по парковим доріжкам, гравію, піску, грязюці, снігу і так далі. Сам спорт ледь не старіший за велоспорт. Справа у тому що нормальні дороги в Європі з’явилися не одразу та і були не кругом, а велосипеди та велозмагання вже існували, тож і їздили по усьому що нагадувало хоч якусь доріжку. На відміну від шосейного велосипеду циклокросовий відрізняється зміцненою конструкцією (товщі трубки рами, наприклад), міцнішими і ширшими колесами і відповідно більшою стійкістю до нерівностей і більшою вагою. Від гірських же відрізняється відсутністю пружин амортизаторів, посадкою більше схожою на шосейну та меншою вагою.
Власне такі велосипеди розраховано на часті і короткі зміни рельєфу (вгору-вниз) і не дуже добре працюють на затяжних підйомах чи пласких ділянках. Ось подивіться як виглядають змагання з циклокросу. До речі цей спорт планують внести у зимові Олімпійські Ігри.
Так от маючи циклокросовий вел я не лише міг би кататися усі дощові 9 місяців більш спокійно, але ще і теоретично міг би почати займатися ще й циклокросом :)
Тому ми з Оленою подумали, пообговорювали і купили собі кожне по ось такому велу.
Велосипед у порівнянні з шосейником, особливо призначеним для клаймбінга важкуватий. Проте вагу розподілено дуже добре і її практично не помічаєш. Те що він слабше відгукується на докладання зусиль – ось це вже помітно більше. Тобто зробити різкий ривок на ньому важче.
Що стосується горок яких у нас добряче то треба призвичаїтися до того що щось довше за кілька метрів доведеться долати у набагато повільнішому темпі ніж на шосейнику – велосипед абсолютно не підтримує докладання значних зусиль вгору і гасить всі спроби прискоритися. Тому спокій і рівномірність – залог успішного клаймбінгу :)
Керувати велом трошки не так комфортно – через те що усе трошки дубовіше керування теж страждає. Але нічого занадто проблематичного, просто на крутих поворотах треба уважніше ставитися до вирулювання. Також зверність увагу що на рулі на перемикачах виступи за які тримаються руками мають набагато більші ріжки ніж на шосейних велосипедах – це запобігає злітанню рук з керма коли влітаєш кудись і коли сильно трусить.
SRAM Rival який почали встановлювати на цю модель є аналогом Shimano 105 яку встановлювали раніше. Спочатку я з певною недовірою просто через те що у мене до цього були системи виключно від Shimano, та і до того ж вони більш розповсюджені. Але після дуже короткого часу я не можу сказати нічого поганого про цю систему і вона цілком спокійно замінює 105-у, а можливо є і трошки кращою (плавніше і точніше перемикається). Єдине що перемикання на більші зірочки здійснюється тут не двома ручками, а глибшим настисненням того ж перемикача що скидає цепку в іншший бік. А якщо при цьому відпустити ручку не одразу то навіть можна перескочити через одну зірочку. Мінус – на найбільшій зірочці якщо помилково спробувати перевести це
Спереду встановлено одну зірочку на 40 зубців, касета ж має 11 зірочок від 10 до 42 зубців. Зроблено це для того щоб полегшити вагу та спростити конструкцію. А ще для того щоб не примушувати велосипедиста працювати двома перемикачами на різких і коротких підйомах та спусках – можна просто не встигнути. Набір зірочок покриває широку варіацію підйомів і спусків, але не дає плавно перемикатися на довгих монотонних ділянках повільно збільшуючи швидкість – короткі підйоми можна долати не втрачаючи інерції та каденсу, а от на довгих і не крутих буде повільно втрачатися швидкість. Хоча при цьому більше сил збережеш :)
Гідравлічні гальма мають звісно більшу вагу ніж звичайні “крабіки” шосейних велосипедів, але вони, по-перше, незрівнянно надійніші і працюють і в дощ, і в грязюці, і не перегріваються. А, по-друге, вони гальмують рівномірно – в той час коли на шосейнику треба для сильнішого гальмування докладати непропорційно більше зусиль дискові гальма працюють більш очикувано і гальмують пропорційно докладених зусиль. З незвички можна їх натискати занадто сильно коли треба різко зупинитися і злетіти з вела через руль :) Також треба сказати що дискові гальма стають усе популярнішими навіть на шосейниках і цілком можливо що через кілька років усі нові моделі будуть виходити саме з ними.
Колеса важкі і широкі… Вони легко витримують нерівності неасфальтованих доріг і теоретично мають навіть спокійно переживати спуск сходинками (ще не перевіряв), а платити за це доводиться вагою. На колеса що йдуть в наборі можна поставити шини від 25 до 38 мм шириною, в комплекті йдуть 35 мм. Спочатку я думав що занадто вони вже широкі і думав їх замінити на 25 мм, але потім звик. Також на відміну від своїх шосейних 23 мм як я накачую на 110-120 psi шини на циклокросовому велі накачують на 60-90 psi – звісно втрачаєш у швидкості, але усі дрібні нерівності дороги навіть не помітні, а на великих не дуже накачані шини ведуть себе краще.
Сьогодні спробував проїхатися по ожеледиці (у нас вперше за рік температура впала до 0 градусів по Цельсію) і зрозумів що шини на ній ведуть себе не дуже добре, навіть впав один раз на різкому повороті. Треба спеціальну резину шукати для криги, але з іншого боку таке у нас трапляється дорбе якщо хоча б двічі на рік тому переставляти шини я не буду – легше пересидіти день чи два.
В цілому велосипедом дуже задоволений, Олена схоже теж. На ньому принаймні не страшно їздити в дощ, в темряві і по засмічений чи порепаній дорозі (звісно ми користуємося ліхтарями типу NiteRider Lumina). І вже я звик до спокійного темпу підйому в гору і дуже ціную надійність гальмів на спусках. Аби лише була можливість їздити скільки хочеться… Щодо циклокросу як виду спорту то приємно мати можливість зайнятися колись ним у майбутньому, ось вже і велосипед для нього є :) Але конкретних планів поки що нема.
Виробник відомий своїм обладнанням для супер-довгих бігових дистанцій і ця бігова камизелька не є виключенням – вона призначена для того щоб нести на собі більшу кількість рідини ніж дозволить скажімо AMPHIPOD RUNLITE AIRSTRETCH і при цьому нести їх на собі можна буде набагато триваліший час.
Характеристики:
Ціна. На даний момент не випускається. Я свій купив 2 роки тому на розпродажі за $70, типова ціна на той момент була $$120-130 – так само коштують на сьогодні новіші версії подібної камизельки від виробника. І за ті ж $120 вона прадається на Amazon на момент написання цього огляду.
Кострукція: лямки з кишенями спереду, гнізда для пляшок на спині, кишеня та еластична повороска щоб втримувати кофту/куртку. Застібка на поясі та грудях, можна гегулювати висоту спини.
Одразу скажу що за 2 роки я усього кілька разів бігав з цією камизелькою (чи краще називати це “рюкзаком”?). Тим не менше маю що сказати і хорошого і не дуже.
По-перше, треба відзначити комфортність – можливо доведеться витратити якийсь час щоб підігнати усі ремінці під себе, але коли це зроблено уся конструкція сидить дуже добре і її не помічаєш. І через те що переважно усе зроблено з сіточки не відчуваєш і якогось підвищення температури.
По-друге, у передні кишені зручно покласти ключі та пакетики гелю, хоча нічого особливо великого в них не влізе. В задній кишені можна помістити телефон. А під еластичну повороску ззаді можна скласти і закріпити бігову кофту чи куртку. Наприклад дуже добре і надійно туди поміщеється складеною моя улюблена бігова куртка BROOKS ESSENTIAL RUN VEST.
По-третє, пляшки – одразу здається що діставати їх буде легше ніж вставляти назад, але насправді виходить навпаки. Щоб дістати пляшку треба загнутою назад рукою намацати і зачепити вушко на пляшці і за нього вже пляшку і витягти. А от ставити їх назад напрочуд легко – гнізда мають жорсткі стінки і варто лише спрямувати пляшку приблизно як вони сама стрибає куди треба. Сидять пляшки дуже надійно і не стрибають і не вивалються.
Недоліком же є те що застібка на поясі у мене постійно розсовується і з часом її треба підтягувати знову і знову бо уся камизелька починає мотилятися вліво-вправо кожного кроку. Причому я почитав огляди інших людей і схоже така проблема є лише у мене. Проблему можна подолати одягнувши якийсь стопер (канцелярську резинку чи кільце липучки) одразу за застібкою.
В цілому дуже пристойний і вартий уваги вироб, мабуть навіть незамінний якщо ви думаєте про ультра-довгі дистанції (50 км і більше). Не дарма цей виробник є найбільш популярним для подібних речей серед ультра-бігунів. Ну і звісно ж ніщо не заважає використовувати камизельку в походах де крім рідини мало що з собою треба брати.
Як видно з назви це “утеплювачі колін”, тобто такі собі шматочки штанин що закривають коліно і призначені для використання на велосипеді у прохолодну погоду.
Характеристики:
Ціна: повна ціна складає , на розпродажах можна знайти за $13.
Матеріал: HeatMaxx, але чесно кажучи не знаю що воно таке.
Це одна з тих речей яку обов’язково мати в своїй шафці спортивного одягу. Взагалі мені все в них подобається: і матеріал, і те як вони сидять на нозі і не заважають, і те як виглядають. І взагалі я довіряю виробнику і у мене ще не було негативного досвіду з продуктами Louis Garneau.
Наколінники добре працюють як з дорожними (обтягуючими) велошортами так і з гірськими шортами. Всередині на дотик дуже м’якенькі і навіть пухнасті, ззовні гладенькі, майже поліровані. Дві силіконові смужки зсередини з обох країв тримають наколінники на місці і не дають їм соватися, при цьому ніяких ні резинок ні шнурків нема. І не дивлячись на те що це чиста синтетика наколінники доволі товсті що з одного боку добре захищає від вітру, а з іншого не дає ногам перегріватися.
Єдине що на дуже холодну погоду їх буде недостатньо і треба переходити на обігрівачі що закривають усю ногу, або просто на зимові велоштани.
