Автор: Oleksandr Golovatyi

Захистні плівки IQ Shield

Багато хто зі своїми смартфонами, розумними годинниками та іншими пристроями використовує різноманітні захисні рішення для екрану. Це як правило тонкий пластик якій щільно лягає на екран і не затемнює кольори і передає торкання. І у мене теж на протязі багатьох років було багато подібних рішень. Але ось про ці продукти від IQ Shield хочу згадати окремо.

Їх захисні екрани є на відміну від більшості м’якими. І до того ж їх встановлення займає більше часу: чистимо екран, збризкуємо рідиною в наборі, накладаємо плівку, залишаємо на ніч. І в результаті плівка настільки щільно лягає на екран і повторює його, що як не знати що вона там то ніколи і не вгадаєш.

Плівка, через те що м’якша за жорсткі екрани також приємніша на дотик і уникає дрібних подряпин. Її дійсно можна мати на пристрої кілька років і вона не буде відклеюватися, не буде мати подряпин, не збирає відбитки пальців та пил. Також її легко протирати і чистити. Коротше це найкраще рішення з усіх що я бачив. Тому раджу.

І при ціні до $10 важко вибрати щось інше насправді.

Сайт виробника – http://www.iqshield.com/.

Tiger Balm Patch

Цю штуку свого часу інтенсивно рекламували у всіх спортивних журналах (принаймні в США) – не можна було відкрити будь-який номер чи то бігового, чи вело, чи тенісного, чи ще будь-якого журналу щоб не побачити тигра. Зараз інтенсивність реклами знизилася, але досі зустрічається.

Під таким натиском я не міг не спробувати… І мені сподобалося.

По суті це сучасні гірчічники, тільки більш високотехнологічні. В одній коробці 6 клаптиків розміром 7×10 см. Їх просякнуто чимось схожим на відомий з совєцьких часів бальзам “Зірочка”. Просто ліпиш його на проблемне місце і можна так тримати до кількох годин.

Запах хоча і сильний, але його чути лише впритул до носа. Тобто можна спокійно ходити між люди – ні оточуючи, ні сам не будеш задихатися.

Сама мазь не подразнює і не обпікає шкіру, нічого не свербить, не червоніє і не облазить – перевірено не одноразово.

А допомагає воно так – область під наліпкою наче розігрівається і це дозволяє усунути певні види болю (легкі травми, застуди і таке інше). Звісно це не лікувальний засіб, а лише такий, що дозволяє полегшити симптоми. Шия, коліна, втомлений поперек і таке подібне – цей бальзам допоможе.

Ціна складає $22 за 6 штук. Це дорого, але працює, я задоволений.

Оцінки:

John Crowley. Ka: Dar Oakley in the Ruin of Ymr / Джон Краулі. Ка: Дар Оклі в руїнах Імру (2017)

Ця книга хоча і розказує фантастичні речі не є фантастикою. Це скоріше сучасна міфологія.

Практично усю книгу розказано від імені ворона Дар Оклі (або якщо перекладати відповідно сенсу поясненого в книзі то Дара З Вітки Дубу). І з цієї точки зору погляд на людство в цілому і ставлення людей до своїх мертвих та історії виглядає настільки незвично, що аж трошки зсовує сприйняття усього звичного і буденного.

У книзі послідовно показано як уся людська історія, культура, здійснення, віра та переконання – все це обертається навколо культу мертвих. Ми, люди, постійно знаходимося під впливом тих кого вже з нами нема, постійно думаємо про них, враховуємо їх думки і звертаємося до них у всьому.

І саме через все це я книгу і дочитав, хоча як правило подібний жанр не можу споживати довго. Але це виняток і просто неймовірно класний твір на мою думку.

Повторюся – ніякого відношення до фантастики ця книга не має. І щоб отримувати від неї задоволення любити і читати фантастику не обов’язково.

Оцінки:

Fitly Running Pack

З цим міні-рюкзаком я пробігав всю зиму і весну і страшенно ним задоволений, чим і хочу поділитися.

Треба сказати, що в інтернет магазинах назва цієї конкретної моделі завжди чомусь різна і навіть відрізняється від того, що написано на сайті виробника.

Отже це міні-рюкзак. Це означає, що він є альтернативою таким простим рішенням як пояси для бігу (як FlipBelt) чи чохли для телефону на руку. Але звісно у формі рюкзака.

Розмірами він дуже маленький і по суті призначено його для телефону та ключів від квартири/машини. Також він надзвичайно плаский і не пристосований щоб траспортувати навіть спортивну кофту чи куртку.

В самому рюкзаку позаду 2 великі кишені (повторюся – пласкі) в одній з яких є спеціальний відділ для смартфону зі зручною застібкою щоб тримати його на місці. Ще дві маленькі кишені по обсягу достатні щоб покласти в них ключ від машини та чохол від Jabra Elite 65t. Попереду на нагрудній застібці дві витягнуті кишені куди можна покласти гелі чи щось подібне.

Сидить він просто як влитий, не стрибає і не совається взагалі, ніяк не заважає. Звісно на спині створюється “тепла” зона, але вона не надто велика і не спричиняє помітного дискомфорту.

Дуже зручна застібка – на магнітах. Я таку ще ніколи не бачив. Вона надійна, але при необхідності її дуже легко розстебнути чи застібнути однією рукою.

Водовідштовхуючий матеріал захистить від дощу та бруду. Кілька разів бігав під не надто сильним дощем – ніяких проблем взагалі.

У мене в ньому як правило зіп-лок з туалетним папером, дезінфікуючі серветки, телефон, ключ від машини чи хати, навушники, гелі.

Ціна в $59 може здаватися зависокою. Але після кількох місяців використання можу стверджувати, що зручності додається просто неймовірно. Нема ніякого бажання використовувати пояси, а тим більше арм-бенди.

Єдине що треба буде оновити цей запис після того як відбігаю літо з ним – чи не занадто спекотно спині буде.

На сайті виробника – https://fitlyrun.com/products/fitly-sub-45-classy-black.

Однозначно 10 з 10 балів.

2020-02 – Еквадор, Кіто, Телеферіко

Попередні записи:

Схоже я ніколи не завершу свою розповідь про Галапагоси, а тому спробую логічно завершити про Еквадор в цілому.

В одному з попередніх постів я писав що Кіто (столиця Еквадору) є надзвичайно не цікавим містом в якому мало що є робити туристам. Але таки одну варту уваги річ ми знайшли – це гора Телеферіко.

Сам Кіто, нагадаю, знаходиться на висоті 3 км, а Телеферіко піднімається вище 4 км. Ось там вже реально важко дихати без підготовки і можна лише повільно ходити. Добратися до неї з міста доволі просто – за $5 таксі довезе до канатної дороги за 30 хвилин з центру.

Як би ми знали про цю гору заздалегідь то вибралися б туди на цілий день. Ми бачили людей які у похідному обладнанні виходили в гору – це займає 3-4 години. Далі з гори починається трейл довжиною у кілька кілометрів, що теж займе 4-5 годин.

Інший варіант фізичної активності – взяти напрокат гірський велосипед тут же на місці де садять на канатну дорогу і на ньому злетіти вниз. Там є дуже звивиста, але відносно рівна (як ми могли бачити з кабінки) гравієво-грунтова дорога. Має бути цікаво.

Ціна квитка на канатку здається $8 (в обидва боки), ціну велосипедів не питав. На випадок коли черги дуже довгі можна доплатити пару доларів і стати в швидку чергу з якої садять в кабінки одразу.

На станції на вершині гори починається кілька стежок. Деякі ведуть до ферми з конями – на них звісно вас можуть покатати. Також є площадки з видами на місто і гори навколо. В той день що ми там були був надзвичайно густий туман який лише іноді розганяло вітром.

Також на станції на горі є кафешка з несподівано смачним какао і магазин сувенирної продукції з несподівано низькими цінами на вироби з шерсті місцевих тварин – ми купили светри з альпаки усього за $30 кожен собі. А на випадок як кому стане погано – є кімната з кисневими балонами.

У підсумку – як будете в Кіто знайдіть похідне обладнання і вирушайте в похід на весь день на Телеферіко. А як втомитеся то вниз можна буде спуститися канатною дорогою.

Robert Jackson Bennett. The Divine Cities / Роберт Джексон Беннет. Божествені міста (2014-2017)

Свіженька трилогія в якій автору вдалося запропонувати новий погляд на магію: як вона працює, які її першоджерела і які наслідки. Такі спроби бувають не часто – як правило у фентазі магія просто є. Але це до того ж ще й вдала спроба. І книги та герої в них самі по собі цікаві.

Прекрасна серія як для любителів фентезі, так і для тих хто надає перевагу темному фентазі, або навіть науковій фантастиці.

Вся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/159695-the-divine-cities.

City of Stairs / Місто сходів (2014)

В першій книзі нас знайомлять зі світом та основними дійовими особами. І це не просто світ з магією, але ще тут багато історії і політики і взагалі все переплутане і схоже на реальне життя.

На момент оповідання світ трилогії знаходиться на початку індустріальної ери. Що теж доволі незвично для фентазі де події в основному відбуваються у середньовіччі.

Події відбуваються в окупованому місті де окупанти вже дуже давно викоріняють місцеві вірування. І двійко головних дійових осіб є саме цими окупантами.

Розповідь йде одночасно про сучасність (пробудження одного з наче зниклих богів) та у минулому – так читач дізнається яким світ був до окупації, як було знищено богів і що сталося внаслідок.

Переказувати сюжет особливого сенсу нема – всю цінність складають саме деталі. Читав і не міг відірватися.

Оцінки:

City of Blades / Місто мечів (2016)

В другій книзі події відбуваються в іншому місті і головною дійовою особою є другорядний персонаж першої книги.

Усю книгу побудовано навколо наче б то пробудження іншого бога, але все настільки заплутано що до самого кінця важко розібратися в тому що відбувається. Чи то якісь інші божествені творіння, чи то видіння і безумства, чи що воно таке?

Книга для мене була трошки гіршою через більшу кількість містики в ній. Але на користь треба сказати, що в книзі не лише герої змінили свої характери під впливом досвіду, але і суспільства еволюціонували.

Читалося вже не так в один ковток і з цією книгою я провів більше часу. І це не обов’язково погано.

Оцінки:

City of Miracles / Місто див (2017)

Ще більше років минуло з подій першої книги, але знову починається якась чортівня.

Цього разу головним героєм є один з персонажів першої книги, а події відбуваються у кількох містах.

Залишки магічного, уособлені в кількох створіннях знаходять можливість розвивати свої вміння та збільшувати силу. І здається ера старих богів може повернутися. З цим і борються герої останньої книги трилогії.

Ця книга вийшла надзвичайно пригодницькою. Багато гострих моментів (бійок та переслідувань). Але при цьому вона є і найглибшою і піднімає дуже серйозні питання на які нема правильної відповіді. І також у книзі показано як правильні вчинки можуть бути злими, і як погані дії спричинені бажання чинити справедливо.

Дуже хороше завершення неймовірної серії.

Оцінки:

Комікси Futurama

Як великий прихильник Футурами я все ще вірю, що ми можемо одного дня побачити нові епізоди. Але також збираю іграшки (як ось ці – https://blog.golovatyi.info/2012/09/09/%d0%b4%d0%b8%d1%82%d1%8f%d1%87%d1%96-%d1%84%d1%96%d0%b3%d1%83%d0%b3%d1%80%d0%ba%d0%b8-%d1%84%d1%83%d1%82%d1%83%d1%80%d0%b0%d0%bc%d0%b8-%d1%84%d1%80%d0%b0%d0%b9-%d0%bb%d1%96%d0%bb%d0%b0/), дивлюся інші твори Мета Гроенга (https://blog.golovatyi.info/2020/01/23/disenchantment-2018/), читаю іноді різні сайти та новини на тему.

Але ще є одна річ яка дозволяє в черговий раз поринути у світ улюблених героїв – комікси.

Комікси як значна частина американської поп-культури є окремим повноцінним жанром. Велитенські томи, довжелезні серії, десятки років історії і цілі всесвіти. В невеличкій мірі все це існує і для Футурами. І кілька з них мені вдалося придбати.

Futurama-O-Rama (#1-#4) (2002)

Оскільки комікси я читав не по порядку (першими я прочитав випуски 10-13) то це була друга книга. І вона мені сподобалася більше.

Історії тут дійсно як міні-серії: вагітний Запп Брейніган якого рятує команда (пародія на “Апокаліпсис сьогодні”), мутованих акваріумних тваринок, космічних піратів та колекційних пухнастиків як зброї вампірів.

Не варто казати про те що гумору в кожному малюнку і діалогу є, нехай і не всі жарти надзвичайно смішать.

Мальовка ніяких нарікань не викликає – усе дуже схоже на серіал.

Оцінки:

Futurama Adventures (#5-#9) (2004)

В цьому випуски історії доволі довгі і візуально вони навіть трошки відрізняються – найбільше різницю видно у кольоровій гамі і те як обведено персонажів.

Такі історії як:

  • Фрая рятують від смертельної небезпеки на “Хто хоче бути міліонером”,
  • Нью Нью Йорк рятують від змови між Сантою, Рободияволом та Ніксоном,
  • майбутнє рятують від руйнівних дій минулого,
  • Землю рятують від злої Мамочки (пародія на Росомаху), та
  • Фрая в тілі професора рятують від лоботомії.

І всі ці історії не зважаючи на комічність ситуацій є доволі таки серйозними і навіть можуть примусити замислитися. Це вже практично література.

Оцінки:

Futurama Conquers The Universe (#10-#13) (2007)

Історії з 10-ї по 13-ту в яких команда приймає участь в Олімпійських Іграх, зараджує Землю старовинною простудою, потрапляє в цирк як потвори в колекції. А ще тут є історія про те як Бендер замінив Рободиявола у Пеклі для роботів і що з того вийшло.

Юмор цілком характерний для Футурами, мені сподобалося – наче подивився міні-серії.

Мальовка місцями дуже класна, але в кількох місцях я помітив трошки незвично намальованих персонажів. Але також треба відзначити велетенську кількість деталей на великих малюнках.

Також у випуску приведено інструкції як малювати Фрая та Бендера.

Оцінки:

Futurama: The Time Bender Trilogy (#16-#19) (2006)

Перше цікаве в цій трилогії – це те що вона скаладється з чотирьох частин :D

Друге – це по суті одна велика історія поділена на чотири глави.

Ну і третє – хоча вона по порядку номерів йде за попереднім випуском, проте надруковано її було на рік раніше.

В цій книзі команда Planet Express спричиняє порушення в часі і Лілу, Фрая та Бендера розкидує в різні часи. Ліла потрапляє у античну Грецію і має розбиратися з богами. Фрай потрапляє у приблизно наш час в якому Земля воює проти іншопланетних загарбників. А Бендер потрапляє до якихсь мормонів які намагаються спалити його на кострі.

В решті решт герої зустрічаються, рятують світ, Землю, час і взагалі повертають усе до майже того як воно було раніше.

Історія дуже сподобалася.

Оцінки:

Fred Saberhagen. Empire of the East / Фред Саберхаген. Східна Імперія (1968-1973)

Фентезійна серія події якої відбуваються у пост-апокаліптичному світі, що повернувся у стан середньовічного розвитку і поступово відновлюється.

Книги задумано і написано одразу і це видно в процесі читання – події наступної книги починаються там де закінчилася попередня і сюжет розкручується далі.

З самого початку може здатися, що це доволі примітивна історія про магію і мечі, але чим далі тим складнішими стають події. Герої так, як це характерно для фентазі 70-х лишаються картонними, але і тут не все так погано. Коротше несподівано для себе прочитав усю серію доволі швидко і з інтересом.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/43638-empire-of-the-east.

The Broken Lands / Розорені землі (1968)

В цій книзі ми знайомимось з головним героєм – молодим селянським хлопцем родину якого вбивають злі-презлі служки місцевого правителя. А отже герой приєднується до повстанців.

Далі відбувається кілька гостросюжетних подій в процесі якого ми отримуємо уяву про можливості магії в описаному світі, технологіями минулого (головний герой знаходить атомний танк старих часів) і під сам кінець розуміємо, що правитель розорених земель – усього лише служка Імператору Сходу.

Також присутні бої за палац і місто, шпигунські проникнення та магічні і політичні інтриги.

Оцінки:

The Black Mountains / Чорні гори (1971)

Армія повстанців рухається на схід щоб дістатися серця імперії, але на дорозі постають гори і недолана фортеця. І хоча ми вже знаємо, що світ в якому відбуваються події має і науку і магію (тобто це вже суміш наукової фантастики та фентезі) усе ще раз ускладнюється введенням незалежних дійових осіб що мають владу над фортецею та околицями. І при цьому вони навіть не союзники.

Також автор більше заглиблюється у доволі складну соціальну структуру суспільства, що неочікувано і додає глибини не лише цій, але і попередній книзі.

А за сюжетом повстанці різними хитрощами технологій та магії захоплюють фортецю, але не можуть скористатися перемогою і мусять тікати.

Оцінки?

Ardneh’s World / Світ Арднеха (1973)

Книга мінімум на половину складається з того, що головний герой з дівчиною тікають від військ ворога, а повстанці намагаються тому ворогу завадити у погоні. Також нам розказують історію Імператора і вводять в дію його могутніх магів.

Несподівано (так, знову несподівано) з’ясовується, що причиною повстань і боротьби стали знову таки старі технології. А по суті супер-комп’ютер однієї з країн нашого часу який спричинив не лише апокаліпсис, але і зробив можливою магією. І тепер, через сотні років він має більший інтелект і хоче виправити свої помилки руками людей.

Ну і звісно битви, магія, все ось це. Насправді дуже добре. І це найкраща і найсильніша книга з серії.

Оцінки:

Trudy Cooper, Danny Murphy. Platinum Grit Volume 1 / Труді Купер, Денні Мьорфі. Платинова пацанка, том перший (2009)

Мій перший комікс розмірів, що їх можна співставити з книгою… і враження дуже погане.

Чому я взявся саме за цей комікс? Справа в тому, що Труді Купер є авторкою класних коміксів Оглаф які я читаю щодня (з веб-сторінки). І такого ж рівня чорного і дорослого гумору я очікував і тут. Але натомість отримав якусь маячню в якій не бачу особливого сенсу.

Двійко героїв – молоді хлопець і дівчина, прибувають щоб отримати у спадок шотландський замок. Там хлопця викликає на двобій мечами якийсь родич. Родича вбивають скинувши на нього фортепіано. Потім не пойми звідки якийсь детектив щось розслідує стосовно цього вбивста і раптом зникає, а головний герой летить на небо до знаків зодіака. Потім іншопланетяни, ще інші іншопланетяни, роботи, контоль свідомості, танцівниці і взагалі все що завгодно.

З опису вище може скластися враження, що сюжет надзвичайно насичений. Але ні – він просто стрибає з локації в локації і від персонажів до персонажів без будь-яких переходів та обгрунтувань.

Єдине що не викликає негативу це мальовка. Виразні чорно-білі малюнки в яких добре дотримано баланс між реалістичністю та карикатурою. А в цілому – дарма витрачений час.

Оцінки: