Коротко про під-жанри фантазі

Щодо фантазі, жанру який можливо навіть більше за фантастику, а в деякі періоди часу навіть був одним з найбільш популярних жанрів у літературі – як і варто очікувати у ньому є течії, піджанри, напрямки, школи та традиції. Усього цього стільки, що можна писати книги лише про класифікацію (і такі книги теж є). Тут же поглянемо з точки зору історії розвитку і сучасного стану, спрощено, узагальнено і придатного для вживання навіть не прихильникам жанру.

“Меч Шаннари” – та сама “копія” “Володаря перстнів” яка закріпила формулу високого фантазі на десятиріччя

“Володар перстнів” Толкіна є недосяжною вершиною фентезі, але при цьому не є дуже вже такою хорошою літературою. І при цьому краще в цьому жанрі вже ніколи нічого не буде написано. Так, заява дещо категорична і це звісно певне перебільшення, але давайте розбиратися.

Толкін не був першим автором фентезі, не був він і найбільш видатним літератором. Але він мав друзів та знайомих які працювали в цьому жанрі, мав ідеї, час та вміння щоб все це об’єднати у свій епічний твір.

В США трилогія “Володаря перстнів” стала величезним успіхом і у студентських кампусах найбільших університетів була популярнішою за Бітлз. В той же самий час антивоєнні протести, початок боротьби проти расизму, сексуальна революція злилися в один коктейль де і твір Толкіна знайшов своє місце серед самої еліти усіх цих рухів. Ельфи, орки, чаклуни та епічна міфологія одразу у великій кількості з’явилися в кожному закутку масової культури.

“Хроніки Амбера” Зелязни, як майже всі його книги можна відокремити у свій власний жанр. А перша книга серії “Дев’ять принців Амбера” для мене стала першою фантазі-книгою яка мене буквально захопила і не відпускала.

Видавництво книг в ті ж часу теж мінялося. Видавництва які раніше належали родинам і передавалися через покоління почали купувати корпорації. І якщо книговидання на той час не розглядалися як дуже прибутковий бізнес і видавці сильно переймалися щоб видавати лише варту того літературу, то корпорації хотіли зробити з книговидання такий же бізнес як продукти харчування чи побутова техніка. Цю можливість і необхідність розгледіли пара редакторів Лестер дель Рей та його дружина Джуді-Лінн. Вони мали таке бачення, що фантастика та фентезі не є літературою, а розвагою, що вони мають створюватися за жорсткою формулою, мають відображувати актуальні запроси і кожна книга має бути прочитана один раз. Як брусок мила – купив, прочитав, забув, купив наступну таку саму.

“Колір магії” – мабуть найбільш відома книга з серії гумористичної фентазі “Світ-диск“.

Пробуючи видавати інші фантазійні твори свого видавництва яке було під дахом RCA (щось типу Apple чи Sony того часу) Лестер не мав успіху певний час, але тут його дружині яка очолювала напрямок фантастики потрапив рукопис “Меча Шаннари”. Події книги відбувалися у пост-аполікптичному майбутньому Землі, але Лестер примусив автора переписати книгу зробивши з неї клон “Володаря перстнів”. Тут і закріпилася та сама формула: головний герой – молодий і високоморальний чоловік який сам того не знаючи успадковує титул, уміння, або якийсь могутній артефакт. Обставини роблять його єдиним хто може протистояти злу яке захоплює світ. У нього має бути мудрий і старовинний порадник, пов’язаний з магією. Магія обов’язкова. У героя в його подорожі яка відбувається впродовж усього оповідання має бути компанія помічників. І обов’язково – ніяких навіть натяків на фантастику чи науку. І книга (а потім трилогія) стала шаленим успіхом.

“Саме лезо” – книга з серії “Перший закон” є чудовим представником темної фентазі, але може шокувати непідготовленого читача

Звісно наступні книги були написані за тією самою жорсткою формулою, а книги видавництва продавалися дуже добре і були буквально в кожному книжковому магазині. Варто ще згадати, що дружина Лестера створила дуже подібну формулу для фантастики і сильно вплинула на “Зоряні війни” які і було створено за формулою. Але фантастика в цілому хоча теж постраждала, але завжди була більш різноманітним жанром, і вибралася з ями значно раніше. Дивлячись на успіх видавництва інші компанії теж впровадили свої дуже подібні формули.

Формула дель Рея працювала усі 70-ті та частину 80-х, а вже в 90-х вона зробила з фентезі просто посміховисько. Усі книги були однакові, мінялися лише імена та раси персонажів, і те що колись було забавкою інтелектуальної молоді викликало сміх, зневагу, відразу та вважалося анти-літературою. І авторам така ситуація теж не подобалася.

Чорний загін” – з цієї серії для мене почалося знайомство з темною фантазі. Перечитував кілька разів. І це не така брутальна

Очолив “супротив” успішний автор і ще більш успішний видавець Майкл Муркок який відкрито виступав проти творчості Толкіна. Муркок та його сучасний послідовник Мартін (той що “Гру престолів” досі пише) чомусь саме Толкіна вважають винуватцем такого стану фентезі, а не формули корпорацій. І те що вони створили очікувано саме стало формулою миттєво: у Муркока головний герой має бути алкоголіком чи наркоманом, або мати якісь подібні проблеми, в кінці або перемагає зло, або якщо перемагає головний герой то він стає злим. Мартін до цього додав сцени сексу та несподівані вбивства персонажів.

Нова формула протрималася з десяток років і вже в двохтисячних автори почали боротися і з Толкіним і з Муркоком/Мартіном і створили нову формулу. У сучасному фентезі акцент роблять на тому, що роблячи правильний вибір не завжди можна досягти мети і перемогти зло, або можна принести усім добро ставши злим, або потворні і злі з першого погляду персонажі як гобліни насправді найбільш моральні серед усіх, або ельфи мають якісь свої хитрі корисні мотиви і усіх використовують, і так далі.

“Колесо часу” – сучасне популярне високе фантазі за який є доволі теж популярний серіал від Amazon

В той же час розвивалися під-жанри фентезі які чесно кажучи практично усі зараз більш привабливі та винахідливі ніж сучасне класичне (або високе) фентезі (“Колесо часу” з сучасних): низьке фентезі з мінімумом магії (“Воронячий цикл”), темне фентезі де герої страждають, хворіють, ледь пересуваються по карті (“Перший закон“, “Чорний загін“), гумористичне фентезі (“Світ-диск“), урбаністичне фентезі в сучасному світі (“Ніколиде”), цинічне фентезі з мінімум надії (“Гра престолів“), героїчні меч та магія (“Конан варвар”), казкове фентезі (“Зоряний пил”), історичне фентезі де магія присутня у реальних історичних подіях (“Його величність дракон”), містичне фентезі з використанням античної міфології (“Американські боги“), портал у фентезі (“Аліса в країні див”, “Нарнія”), гасове фентезі у вікторіанську епоху з елементами стімпанку, наукове фентезі (“Зоряні війни”, “Дюна“). І звісно суміші різних стилів які іноді стають ледь не окремими піджанрами як “Відьмак” – суміш низкого та темного фантазі, або “Хроники Амбера” в якому автор зміг перемішати високе фантазі, меч та магію і наукове фантазі.

“Відьмак” осучаснив і повернув інтерес до фантазі, а серіал від Netflix додав до цієї популярності. Магічні істоти, бої на мечах та трохи політики добре перемішані з фолкльором.

І власне чому ми більше не побачимо ніколи високого фентезі як “Володар перстнів” – та сама формула яка дуже довго приносила гроші, яка ледь не знищила жанр і яка привчила читача до того яким саме має бути фентезі є причиною. До успіху трилогії Толкіна в США фентезі мала різноманітні сюжети, унікальні історії, героїв, світи, історичні періоди, науку та економіку, релігії та політичні системи в книгах. Але зараз таке ми вже навіть не будемо сприймати як фентезі. Просто за визначення “Володар перстнів” є високим фентезі, є шаблоном, є тим як в цьому жанрі треба писати. А якщо сильно щось поміняти – для нас це вже буде щось інше.

Robert Jackson Bennett. The Divine Cities / Роберт Джексон Беннет. Божествені міста (2014-2017)

Свіженька трилогія в якій автору вдалося запропонувати новий погляд на магію: як вона працює, які її першоджерела і які наслідки. Такі спроби бувають не часто – як правило у фентазі магія просто є. Але це до того ж ще й вдала спроба. І книги та герої в них самі по собі цікаві.

Прекрасна серія як для любителів фентезі, так і для тих хто надає перевагу темному фентазі, або навіть науковій фантастиці.

Вся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/159695-the-divine-cities.

City of Stairs / Місто сходів (2014)

В першій книзі нас знайомлять зі світом та основними дійовими особами. І це не просто світ з магією, але ще тут багато історії і політики і взагалі все переплутане і схоже на реальне життя.

На момент оповідання світ трилогії знаходиться на початку індустріальної ери. Що теж доволі незвично для фентазі де події в основному відбуваються у середньовіччі.

Події відбуваються в окупованому місті де окупанти вже дуже давно викоріняють місцеві вірування. І двійко головних дійових осіб є саме цими окупантами.

Розповідь йде одночасно про сучасність (пробудження одного з наче зниклих богів) та у минулому – так читач дізнається яким світ був до окупації, як було знищено богів і що сталося внаслідок.

Переказувати сюжет особливого сенсу нема – всю цінність складають саме деталі. Читав і не міг відірватися.

Оцінки:

City of Blades / Місто мечів (2016)

В другій книзі події відбуваються в іншому місті і головною дійовою особою є другорядний персонаж першої книги.

Усю книгу побудовано навколо наче б то пробудження іншого бога, але все настільки заплутано що до самого кінця важко розібратися в тому що відбувається. Чи то якісь інші божествені творіння, чи то видіння і безумства, чи що воно таке?

Книга для мене була трошки гіршою через більшу кількість містики в ній. Але на користь треба сказати, що в книзі не лише герої змінили свої характери під впливом досвіду, але і суспільства еволюціонували.

Читалося вже не так в один ковток і з цією книгою я провів більше часу. І це не обов’язково погано.

Оцінки:

City of Miracles / Місто див (2017)

Ще більше років минуло з подій першої книги, але знову починається якась чортівня.

Цього разу головним героєм є один з персонажів першої книги, а події відбуваються у кількох містах.

Залишки магічного, уособлені в кількох створіннях знаходять можливість розвивати свої вміння та збільшувати силу. І здається ера старих богів може повернутися. З цим і борються герої останньої книги трилогії.

Ця книга вийшла надзвичайно пригодницькою. Багато гострих моментів (бійок та переслідувань). Але при цьому вона є і найглибшою і піднімає дуже серйозні питання на які нема правильної відповіді. І також у книзі показано як правильні вчинки можуть бути злими, і як погані дії спричинені бажання чинити справедливо.

Дуже хороше завершення неймовірної серії.

Оцінки:

Fred Saberhagen. Empire of the East / Фред Саберхаген. Східна Імперія (1968-1973)

Фентезійна серія події якої відбуваються у пост-апокаліптичному світі, що повернувся у стан середньовічного розвитку і поступово відновлюється.

Книги задумано і написано одразу і це видно в процесі читання – події наступної книги починаються там де закінчилася попередня і сюжет розкручується далі.

З самого початку може здатися, що це доволі примітивна історія про магію і мечі, але чим далі тим складнішими стають події. Герої так, як це характерно для фентазі 70-х лишаються картонними, але і тут не все так погано. Коротше несподівано для себе прочитав усю серію доволі швидко і з інтересом.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/43638-empire-of-the-east.

The Broken Lands / Розорені землі (1968)

В цій книзі ми знайомимось з головним героєм – молодим селянським хлопцем родину якого вбивають злі-презлі служки місцевого правителя. А отже герой приєднується до повстанців.

Далі відбувається кілька гостросюжетних подій в процесі якого ми отримуємо уяву про можливості магії в описаному світі, технологіями минулого (головний герой знаходить атомний танк старих часів) і під сам кінець розуміємо, що правитель розорених земель – усього лише служка Імператору Сходу.

Також присутні бої за палац і місто, шпигунські проникнення та магічні і політичні інтриги.

Оцінки:

The Black Mountains / Чорні гори (1971)

Армія повстанців рухається на схід щоб дістатися серця імперії, але на дорозі постають гори і недолана фортеця. І хоча ми вже знаємо, що світ в якому відбуваються події має і науку і магію (тобто це вже суміш наукової фантастики та фентезі) усе ще раз ускладнюється введенням незалежних дійових осіб що мають владу над фортецею та околицями. І при цьому вони навіть не союзники.

Також автор більше заглиблюється у доволі складну соціальну структуру суспільства, що неочікувано і додає глибини не лише цій, але і попередній книзі.

А за сюжетом повстанці різними хитрощами технологій та магії захоплюють фортецю, але не можуть скористатися перемогою і мусять тікати.

Оцінки?

Ardneh’s World / Світ Арднеха (1973)

Книга мінімум на половину складається з того, що головний герой з дівчиною тікають від військ ворога, а повстанці намагаються тому ворогу завадити у погоні. Також нам розказують історію Імператора і вводять в дію його могутніх магів.

Несподівано (так, знову несподівано) з’ясовується, що причиною повстань і боротьби стали знову таки старі технології. А по суті супер-комп’ютер однієї з країн нашого часу який спричинив не лише апокаліпсис, але і зробив можливою магією. І тепер, через сотні років він має більший інтелект і хоче виправити свої помилки руками людей.

Ну і звісно битви, магія, все ось це. Насправді дуже добре. І це найкраща і найсильніша книга з серії.

Оцінки:

Neal Stephenson, Nicole Galland. The Rise and Fall of D.O.D.O. / Ніл Стівенсон, Ніколь Галланд. Зліт та падіння Д.О.Д.О. (2017)

Те що вийшло у співавторстві двох хороших письменників (з яких особисто для мене Ніл Стівенстон є набагато більшою величиною) вийшла книга яка має те чим сильні автори.

Від Ніла Стівенсона ми маємо постійні екскурси в історичні деталі та не надто відомі факти і хороший гумор на протязі усієї серії. Від Ніколь – жіночий погляд на події що відбуваються у книзі та містику.

Якщо говорити про сюжет то це історія про те як урядова організація намагається відродити у світі магію (для чого задіює останні досягнення у фізиці), а потім магією і користується для подорожей у часі.

Вербуючи все більше відьом у різні періоди часу герої неминуче опиняються у складних ситуація з яких виплутуються з великими складнощами.

Як не дивно в книзі найцікавішим є навіть не застосування магії, а те як розбудовується сучасна бюрократична організація для її використання.

Книгу легко читати, вона затягує і розважає. Але в той же час її обсяг дуже великий і за один вечір подужати її не вдасться.

І хоча усю цю магію та відьом я не надто люблю ця книга є без сумнівів найкращому в цьому жанрі з того що я будь-коли читав.

Оцінки:

Piers Anthony. Xanth / Пірс Антоні. Кзант (1977-…)

 

Я не дуже люблю фентазі, і ще менше люблю гумористичну фантастику. А коли їх поєднано разом та довго вагаюся чи варто книги торкатися взагалі. І ось наважився прочитати першу книгу…

Тепер, коли пишу цей відгук глянув на інфу про неї і побачив що вона входить в серію в якій на сьогодні аж 40 (сорок!) книг! І остання вийшла 2016-го року. І оцінки у них у всіх дуже непогані. А я навіть і не чув про цю серію ніколи.

Серія оповідає про мешканців півострову Кзант у якому єдиному на всьому світі діє магія та нечисленні представники людства співіснують з іншими магічними істотами.

Уся серія на Good Reads – https://www.goodreads.com/series/40498-xanth.

 

A Spell for Chameleon / Заклинання для хамелеону (1977)

 

Не зважаючи на помітну гумористичну складову книга ставить доволі серйозні питання яких уникають інші книги в жанрі фентезі. А саме: як працює магія, які існують магічні механізми, як речі що не мають свідомості (наприклад магічний струмок) тим не менше можуть використовувати свою магію цілеспрямовано, як працює взаємовиключна магія, і навіть як магія впливає на еволюцію магічних істот.

Книга оповідає історію Блінка який схоже є єдиною людиною в усьому Кзанті у кого нема магічних вмінь. І ось він вирушає у подорож щоб отримати відповідь на своє питання і по дорозі потрапляє у безліч пригод і таки з’ясовує в чому полягає його дар.

Книга дуже захоплює як пригодами так і живими героями вчинки і мотиви яких розумієш, гумор дуже тонкий і розумний, а несподівані повороти сюжету лише додають цікавості.

Оцінка на Good Reads – 3.92/5 (https://www.goodreads.com/book/show/76664.A_Spell_for_Chameleon), моя оцінка – 8/10.