Nokia Lumia 920

Ціна

На момент початку продажу (вересень 2012) ціна пристрою складала $800. Я купив цей телефон Олені у 2013-му за $450 (розлочений, ebay), на сьогодні ціна за розлочений новий телефон починається з $250. Також треба сказати що квітня 2014 ця модель вже не випускається і замінена оновленими Lumia 925 та Lumia 930.

Харастеристики

Перелічувати усі технічні специфікації не буду, краще перенаправлю вас на вікіпедію де можна знайти всю цю інформацію – http://en.wikipedia.org/wiki/Nokia_Lumia_920. Відзначу лише деякі характеристики які вважаю важливими:

Екран 4.5 дюйми, роздільна здатність 1280х768 пікселів, 332 точки на дюйм, 16.7 мільйонів кольорів. Іншими словами дуже чітка і з правильними кольорами картинка, особливо на момент випуску. Від екрану я досі в захвати і навіть не знаю чого більшого можна бажати. Ну і звісно захищене скло яке за всі ці роки носіння в кишені практично не має пошкоджень.
Зовні дуже красивий телефон, на мою особисту думку виглядає він незрівнянно красивіше за будь-яку модель iPhone чи іншого телефону. Мабуть самий красивий телефон який я бачив взагалі, навіть враховуючі новіші моделі. Зручний корпус зі закругленими краями, традиційно висока для Nokia якість збірки. Корпус закритий і нема ніяких кришок які б можна було зняти. Тобто доступу до нутрощів та батареї нема взагалі.
Вага 185 грамів не є найменшою з можливих для таких розмірів, але дуже близька до того щоб назвати телефон майже невагомим.
Топовий на момент випуску процесор досі дуже добре справляється з різними “важкими” задачами і я навіть не пам’ятаю коли б у мене виникали нарікання на якісь пригальмовування ци щось таке.
Безпровідна зарядка. Варто лише почати нею користуватися щоб зрозуміти наскільки це зручно.
Дуже пристойна задня камера (8.7 мега-пікселів, 1080р відео) та краща за середню фронтальна камера (1.3 мега-пікселі, 720р відео).
Роз’єм micro-USB використовується як для зарядки так і для підключення до ПК.
GPS та GPS-A разом з безкоштовними для усих пристріїв Nokia програм HERE таких як навігатор HERE Drive+ роблять цей телефон прекрасною заміною GPS-навігаторам. Карти від Nokia (Navteq) векторні (тобто мають крихітні розміри) на відміну від карти Google, а тому їх можна просто завантажити на телефон і не потрбіне постійне інтернет-підключення. Так само завантажуються різні голоси для навігатора.
Безкоштовне Mix Radio (раніше Nokia Radio) для пристроїв Lumia – інтернет-радіо де можна вибрати стилі музики та/чи виконавців які вам подобаються і навіть завантажувати деякі плейлісти на пристрій. Для роботи потрібне підключення до інтернет.
Час роботи від батареї декларується 10 годин, в реальності це означає що заряджати телефон треба мінімум раз на день.
ОС Windows Phone 8 без проблем свого часу оновилася до 8.1, єдине що значно піздніше ніж для телефонів операторів (нагадаю що мій телефон розлочений). Разом з цим оновленням до речі телефон навчився показувати поточний час на вимкненому екрані практично не використовуючи енергії для цього. Очикую що оновлення до Windows 10 пройде так саме добре.

Враження від використання

Як ви вже мабуть зрозуміли цей смартфон мені дуже подобається: красифий, функціональний, зручний, ідеальні розміри: достатньо великий екран і при цьому його все ще можна носити в кишені. Я збираюся користуватися ним доки він не розсипеться, а що візьму собі після того ще не вирішив. З задоволенням взяв би точно такий ще раз, але боюся їх вже знайти не можна буде.

Моя оцінка – 9/10.

Недоліки

Звісно найцікавіше у кожному огляді це мінуси які автор огляду знайшов суттєвими і такими що роблять використання менш комфортним ніж воно могло б бути.

Першим і головним недоліком я назву те що пристрій не підтримує картки пам’яті. От саме неможливість додати SD-картку зі своєю бібліотекою музики я і ношу додатково Nokia Lumia 520/521 у своєму біговому рюкзаку.

Більше суттєвих чи скільки-небуть помітних недоліків назвати не можу.

Sidi Five Vernice Road Shoes

Ціна

На момент покупки (2012 рік) ціна складала $250, з 2014-го ця модель вже не випускається. В інтернеті досі можна знайти ці туфлі від $150.

Призначення і характеристики

Дорожні шкіряні велотуфлі:

Карбонова підошва що дає маєже невідчутну вагу самих туфель
Три застібки: дві “липучки” і одна з застібкою
Каблук з м’якої резини що дозволяє пересуватися більш-менш нормально коли треба пройти кілька метрів.
Кріплення на три винти що дозволяє встановити замки практично для будь-яких педалей. Я свої Speedplay встановив через переходник.

Що стосується розміру то треба брати на 1-1.5 розміру більше ніж ваше бігове взуття. Дуже варто поміряти, а ще краще проїхати в них кілька кілометрів перед покупкою.

Враження від використання

На момент написання цього посту я використовую ці велотуфлі вже три роки. Треба сказати що бренд SIDI не дарма високо цінується: висока якість пошиву і матеріалів і жодних слідів зносу досу. Тобто туфлі насправді виглядають наче їх щойно витягли з коробки. Ну крім того що підошва трохи поцарапана від асфальту. Взагалі для туфель цього бренду нормально зберігати зовнішній вигляд 10-15 років і лише потім почати розлазитися.

Щодо комфорту то туфлі м’які, але у мене все ж таки є певні нарікання. По-перше, це те що все ж таки вони трохи вузькуваті для моєї стопи. Проявляється це у вкрай неприємному відчутті на зовнішньому краю стопи: наче хтось важкий наступив на ногу і стоїть на ній. Причому дискомфорт помітний і відчутний постійно. Але що дивно після години-півтори поїздки біль кудись дівається, може просто німіє та частина.

Другий недолік мабуть пов’язаний з недостатньою жорсткістю карбонової підошви: після 80-100 км поїздки починає боліти і терпнути вся нижня частина стопи. І після завершення поїздики відчувається як ноги “відходять”. Як не дивно, але безформені у порівнянні з цими туфлями Shimano Triathlon Cycling Shoe SH-TR31 набагато краще справляються з дистанціями понад 80 км.

Тим не менш якщо у вас не супер широка стопа я все ж таки порекомендую ці туфлі.

На сайті виробника

Новіша модель – http://www.sidisport.com/eng/scheda.php?macro=1&id=58&lng_riv=

Sidewalk Surfers, або туфлі-тапочки

Приємним відкриттям для мене стали свого часу ці сайдвок-сьорфери. Якщо ви не знаєте що це таке то зараз я вам розкажу :)

Це такі з виду туфлі як правило пошити з м’якого матеріалу і м’якою, надзвичайно м’якою прорезиненою підошвою. Пошив настільки вільний що на нозі вони відчуваються як домашні тапочки, єдине що не спадають. А виглядають як туфлі, майже як туфлі, скажімо як розношені туфлі за якими добре дивляться.

І що ми маємо в результаті? Наскільки вільне і комфортне взуття наскільки це собі можна уявити: м’якеньке, ніче нічого не тисне і не тре (бо це просто безфомена тряпочка), усі шви назовні, товста резова стелька (так, потрібні шкарпетки щоб не завоняти, ну або можа в стірку іноді кидати). Ніякого каблука, нічого не треба розношувати.

Зараз у мене крім бігових кросівок та однієї пари ботинок для походів є лише ось ці сьорфери (і дома дві пари, і на роботі запасні). Ніяких туфлів, ніяких страждань :)

Звісно існує безліч виробників такого взуття так само як і різні моделі: і растаманські візерунку, і повороски, і повна імітація туфель і все що завгодно. Навіть можна знайти моделі з підсиленою, а то і справжньою підошвою.

Мабуть найбільш відомим виробником такого взуття є Sanuk – http://www.sanuk.com/mens-sidewalk-surfers, але і ціни в них капєц які. Ну та у них там все органічне та вегетаріанське, зроблене з коноплі, думаю знаєте про цю маркетингову ботву. Навіть саму назву Sidewalk Surfers придумали в Sanuk. В принципі хорошу, якісну пару подібного взуття (але називтися воно буде по іншому, наприклад Slip-ons) можна купити за $$15-20, наприклад – http://cruzerz.net/prod-1.html. Я власне бренд Cruzerz вам і рекомендую: у самого такі і порівнюючи їх з Sanuk я можу сказати що різниця в ціні абсолютно не відображує різницю у якості, цей дешевший бренд нічим не гірше за розкручений “екологічний”.

Ось я на роботі в точно таких пересуваюся:

А тепер про те для чого таке взуття не підійде. Просто ходити по місту у вас не вийде: м’яка прорезинена підошва на асфальті стирається дуже сильно. Це взуття призначене для килимів, ковроліну, паркету, плитки в найгіршому випадку. Тобто це те що і називається “переобувка” – тапочки в які можна заскочити щоб не мучати ноги і які не виглядають як тапочки.

Я в таких як вже сказав сидю на роботі (ковролін і плитка), водю машину і іноді виходю на вулицю пройтися купити кави чи сендвіч. І за півтора роки підошва стерлася доволі суттєво, хоча і не наскрізь. Але в українських реаліях (враховую не лише не ідеально рівний асфальт чи доріжки для пішоходів, але і суцільну грязюку) боюся таке взуття може перетворитися на брудиний клубок протерторї резини дуже швидко.

Ну ось на цьому і все, буду сподіватися що хоч чимось корисним вам це пост буде :)

Adidas Kanadia TR II

Ціна

На момент покупки коштували $35 на розпродажу, модель вже не випускається.

Призначення і враження

Кросівки для трейлового бігу. Це полегшена модель з доволі серйозною підошвою яка наче вгризається в землю.

З одного боку кросівки легкі і відчуваються швидкими на нозі, а з іншого боку товста і негнучка підошва хоча і добре захищає ногу є все ж таки доволі твердою і не надто підходить для дуже коротких (і швидких), або дуже довгих (де важливо захищати ступні від ударів) дистанцій.

На мою думку ці кросівки найкраще підійдуть для бігу на 10-20 км по лісовим доріжкам всипаним листям і гілками, або по парковим доріжкам вкритим гравієм. Велике каміння та сильно покрученне коріння буде сильно відчуватися через негнучкість підошви. Також ненадто глибока грязюка (верш кросівок це просто сіточка) також не є для них непідсильною задачею.

Язичок добре фіксується і не заважає під час бігу. Також ніяких проблем з натертостями не було.

Недоліки

Головне і мабуть єдине моє нарікання пов’язане з тим у кросівок доволі вузький носок і вони видаються малими (у мене постійно через це після бігу у них були “чорні” нігті). Тому рекомендую купувати на пів-розміру більшу модель.

На сайті виробника

Новіша (вже сьома) модель – http://www.adidas.com/us/kanadia-7-tr-shoes/B40100.html

Kindle

Ціна

Сам пристрій – $69, чохол-обкладинка з ліхтариком – $59.

Параметри

Розмір екрану (диагональ) – 6 дюймів
Роздільна здатність – 167 точок на дюйм, 16 відтінків сірого
Вага – 170 гр
Розміри – 166 мм х 115 мм х 9 мм
Місткість – більше 1000 книг (залежить від розміру книги і формату файла)
Формати файлів: AZW3, AZW, TXT, PDF, MOBI, PRC, HTML, DOC, DOCX, JPEG, GIF, PNG, BMP.
Батарея: повний заряд за три години, середній час роботи – 4 місяці
Роз’єми: micro-USB для зарядки чи синхронізації з комп’ютером (потрібна буде стороння програма типу Calibre).
Інтернет-можливості – WiFi для пошти і браузинга простих сторінок, можна купувати книги безпосередньо на Amazon. Книги куплені на сайті автоматично заливаються на пристрій.
Додаткові можливості: безкоштовне сховище на серверах Amazon для усього контенту придбаного у виробника

Враження від використання

В першу чергу цей пристрій треба порівнювати з Kindle Keyboard. І на порівняння зі своїм попередником ця новіша (і найдешевша з усієї лінійки) версія через відсутність клавіатури має менші розміри і трохи меншу вагу.

Олені книга дуже подобається і відсутності клавіатури вона не відзначає як скільки-небудь помітний недолік. І від себе я би сказав якщо вам потрібна дешева, надійна і проста у використанні читалка то варто звернути увагу саме на цю модель.

Недоліки

Олена після півтора років використання не змогла назвати жодного, але я все ж таки від себе скажу що відсутність клавіатури може стати таким якщо вам треба робити замітки чи відповідати на листи. І другий недолік полягає в тому що пристрію потрібне зовнішнє освітлення що вирішується обкладинкою з ліхтариком в подорожах.

На сайті виробника

http://www.amazon.com/dp/B007HCCNJU/ref=pe_385040_30332190_pe_175190_21431760_M3T1_ST1_dp_1

Garmin Edge 500

Ціна

Лише комп’ютер – $200, в комплекті з датчиком швидкості/каденсу (Garmin GSC 10 Speed/Cadence Bike Sensor) та монітором серцебиття – $280.

Призначення

Велокомп’ютер з підтримкою GPS.

Враження від використання

Дуже простий у використанні і надійний комп’ютер. В комплекті йде гніздо для монтування і резинки якими його (гніздо) можна закріпити на рулі чи будь-де ще.

Спокійно переносить сильний дощ і бруд, дуже надійний пристрій. Хоча б просто у воду я б його не став кидати.

Кріпиться поворотом у гнізді і тримається надійно при найсильніших струсах. У випадках коли нема можливості закріпити гніздо на рулі доведеться докупляти виносні гнізда від інших виробників.

Заряду батареї вистачає більше ніж на 10 годин.

Зарядка і зчитування даних з пристрою здійснюється через mini-USB роз’єм на задній стінці.

На екрані можна одночасно відображувати до шести показників (швидкість, дистанція, час, каденс, набір висоти, тощо). Причому підтримується 4 сторінки з показниками.

В цілому я дуже задоволений цим комп’ютером і в мене не виникало бажання замінити його на інший бренд чи дешевшу модель (без GPS) чи дорожчу (кольоровий екран, можливість завантажувати карти).

Недоліки

Мабуть єдиним і не надтро суттєвим недоліком можна назвати певну незвичність чи навіть нелогічність кнопок за допомогою яких відбувається керування. Це особливо помітно коли ви вже звикли до іншого пристрою від Garmin зі схожим, але не точно таким же управлінням (наприклад Garmin Forerunner 910xt). У запарці це може бути певною проблемою: ви намагаєтеся натиснути “Старт”, а пристрій лише бібікає і нічого не робить, і лише деякий час ви помічаєте що натискаєте кнопу гортання сторінок.

З другою проблемою зіткнуться ті хто намагатиметься використовувати цей комп’ютер для тріатлону. Справа в тому що після тривалої бездіяльності (поки ви пливите) він вимикається для збереження енергії. І якщо транзитну зону ви проходите швидко то неприємною несподіванкою стане те що комп’ютеру знадобиться секунд 20 щоб завантажитися і потім хвилини півтори (при хорошій погоді і чистому небі) щоб зловити супутники. Тож або запасіться терпінням, або використовуйте спеціалізований для тріатлону пристрій/годинник.

Garmin Forerunner 910xt

Ціна: $260

Призначення: Спортивний годинник для “мультиспорту”: біг, велосипед, плавання, походи та інше. Певною мірою це покращена (компактніша і краща на вигляд) версія Garmin Forerunner 305, але з підтримкою режиму плавання.

Враження від використання: Годинник дуже подобається і не можу перестати радіти йому. З корисних новинок вказав би таке:

Режим плавання підтримує як відкриту воду (з GPS) так і басейн (без використання GPS). Довжину басейну можна вибрати з запропонованих варіантів, або ввести вручну для нестандартних басейнів. Також в режимі плавання підраховується частока і кількість гребків для вільного стилю. І хоча у воді годинник може іноді втрачати сигналі (наприклад коли стоїш на старті тріатлону з руками у воді) це ніколи не було великою проблемою – відновлюються координати миттєво.
Режим тріатлону: плавання, транзитна зона 1, вело, транзитна зона 2, біг. Для кожного виду можна настроїти свій екран (кількість та тип показників як швидкість, дистанція, час, каденс, тощо).
Зовні годинник набагато красивіший за Garmin Forerunner 305: пласкіший, зі зручним надійним браслетом.
Підтримка протоколу ANT+ дозволяє використовувати всю ту техніку що у вас вже є, наприклад велосипедний датчик Garmin GSC 10 Speed/Cadence Bike Sensor.
Батарея тримає до 20 годин і я навіть ходив з цим годинником у 4-денний похід на Мачу-Пікчу підзарядивши його лише раз (так, доведеться брати акамулятор та кабель для тривалих подорожей).

Недоліки: Нічого такого що б робило використання годинника некомфортним, в принципі усим влаштовує. Найбільше нарікань викликає мабуть те у Garmin ледь не кожен пристрій має свою зарядку і цей годинник не виключення. Отже для того щоб завжди мати можливість зарядити його доведеться прикупити задярку у машину чи на роботу.

Також передача данних на комп’ютер здійснюється не по кабелю (він лише заряджає) а за допомогою спеціально ANT+ USB-стіка (йде в комплекті). З одного боку це зручно: достатньо бути в зоні досяжності увімкненого комп’ютера і ваші дані буде скачано і опубліковано автоматично. А з іншого боку для того щоб мати можливість синхронізувати години ще десь доведеться докуповувати стік.

На сайті виробника: https://buy.garmin.com/en-US/US/into-sports/running/forerunner-910xt/prod90671.html

[Настільні ігри] Вступ

Наряду з коміксами чи зомбі-фільмами настольні стратегічні ігри є великою частиною американської культури яка практично невідома в наших краях.

Звісно усі мають уявлення про ігри з фішками, кубіками та картками, деякі навіть грали в ігри типу “Монополії”. Але в США всі ці ігри мають абсолютно іншу вагу: самих лише стратегічних настольних ігр існує кілька сотень, а також існують різноманітні доповнення до них, виправлення помилок, книжки-інструкції. Ну і звісно є люди які грають в ці ігри з подібними собі, є спеціалізовані магазини, є навіть зльоти чи веб-сайти де можна обговорити чи дізнатися якісь деталі про велику кількість ігор.

Та що там казати коли такі знамениті книжкові серіали як “Война престолів” (за ним знімають мабуть ще більш відомий телесеріал) та “Дика ката” Джорджа Мартіна виникли як результат створення ігор: Джордж із друзями любить вигадувати настольні ігри. Зробити збалансовану і цікаву гру не так вже і легко: в ігрі не має бути очевидної стратегії виграшу, а крім того заповзяті гравці постійно знаходять баги (помилки) в логіці ігор які дозволяють їм отримувати величезну перевагу у певних ситуаціях. Також настольні ігри надихали і надихають розробників комп’ютерних ігор: всі ці “Герої”, “Герої меча та магії”, “Варкрафт” та інші основані на настільних іграх в які грали розробники.

Існують ігри які з виправленнями та перевиданнями успішно продаються вже 50 років.

Саме стратегічні настольні ігри можна поділити умовно за розміром групи, складністю правил (або мінімальним віком гравців) та середнім часом який необхідно витратити на гру. Деякі ігри передбачають лише двох гравців, інші дозволяють приймати участь більше ніж десяти одночасно. Також існують ігри для яких мінімальна кількість учасників становить 3, а то і 4 людини.

За складністю ігри поділяються на такі що іх можна пояснити на словах за 10 хвилин і показавши пару ходів так і такі що їх треба пояснювати пару днів. А для деяких ігор навіть досвічені гравці мають тримати при собі книжечку з правилами і різні допоміжні схеми та таблиці.

Складність не завжди пов’язана з середньою тривалістю гри, але залежність таки є. Деякі ігри можна завершити за менше ніж пів-години, для інших же найшвидша партія триватисе мінімум 2 години.

У мене в команді є пара людей які серйозно (якщо звісно у настольних іграх може бути хоч щось серйозне) займаються цим і колекціонують ігри. Ну тобто в прямому сенсі у них є вдома мінімум одна шафа заставлена коробками з іграми та доповненнями для них.

Просто фотографії щоб урізноманітнити текст:

От і я спробував пограти в парочку з них і мушу сказати мені сподобалося. Купив собі кілька ігора, в планах докупити ще кілька і навчитися в них грати.

Далі я планую написати хоча б коротенькі пости про кожну з них, але коли це буде не відомо ;)

Фотографії ігор планую викладати ось тут – https://onedrive.live.com/?cid=B21290194214A37D&id=B21290194214A37D%2176846

Нова адреса блоґу – https://blog.golovatyi.info/

Можливо ви вже помітили, а якщо не помітили то кажу вам про це зараз що мій блоґ перебрався на нову адресу – https://blog.golovatyi.info. Проте стара адреса і старі посилання якщо ви десь їх зберігали у вигляді закладок також будут працювати і переспрямовувати усе на нову адресу, тож з читанням ніяких проблем не має бути.

Так само на нову адресу переїхав мій блоґ з оглядами і рецензіями – http://review.golovatyi.info/. Також я переніс усі пости з усими картинками в них і усі коментарі також збережено.

Переїзд пов’язаний з тим що… а з тим що а чому б і ні?

Тепер коли у мене є свій власний WordPress замість безкоштовного можу налаштовувати блоги більш гнучко і ставити різні плагіни які раніше були недоступні.

Головна незручність для вас, вірніше для тих з вас хто залишав коментарі буде в тому що доведеться заново зареєструватися. Але це має бути просто зробити через соціальну мережу в якій ви зареєстровані.

Вже знаю що деякі відео не відображуються, це буду з часом виправляти. Буду вдячний якщо будете коментувати про інші знайдені проблеми.