Автор: Oleksandr Golovatyi

Pierce Brown. Red Rising Saga / Пірс Браун. Сага червоного повстання (2014-…)

Серія підліткової фантастики – тобто жанру який я дуже не люблю за його тупість (згадати усі ці Дівергенти, Голодні Ігри та інші Лабіринти), але ось ця серія схоже є найкращим з усіх і книги дійсно можна читати з певним задоволенням. Я не певен, що прочитаю усю серію, але повторюся – книги не жахливі і на безвихідь є дуже хорошим варіантом.

Уся серія на Good Reads – Red Rising Saga by Pierce Brown | Goodreads.

Red Rising / Червоне Повстання (2014)

Отже не надто далеке майбутнє, людство розселилося по Сонячній системі, але тепер ділиться на касти, де пануючою кастою є “золоті”, їм служать “чорні” і так далі аж до найнижчого класу “червоних”.

Головний герой є представником тієї самої касти червоних, працює на Марсі під землею де усі шахтарі змагаються між собою з додаткову пайку. І після того як його дружину було страчено він потрапляє у руки повстанців де і дізнається, що Марс вже давно тераформовано.

А далі героя перетворюють дуже швидко на золотого, відправляють здавати іспити і далі 90% оповідає про останній іспит – війну команд золотих за панування.

При цьому кожна група має власний замок і має завоювати та підкорити інші замки. Ну і без сумніву наш герой усіх і усе перемагає.

Але все хоча і очікувано, проте не надто наївно чи примітивно. Більше того – по ходу книги ми трошки більше дізнаємося про цей світ майбутнього і хоча його зображено дуже приблизно він навіть певною мірою є логічним, що не надто характерно для цього жанру.

По суті уся книга – це середньовічні війни на мечах з деяким додаванням технологій майбутнього і стражданнями з приводу несправедливості соціального устрою.

Оцінки:

UltrAspire Essential Bottle Pack 2.0

Цим поясом я користуюся вже дуже багато років (можливо більше десяти) і якийсь час він пролежав у мене без діла. Але останні 3 роки я його сильно полюбив і більшість пробіжок роблю саме з ним. І нарешті купив собі заміну.

Пояс має кілька дрібних недоліків, але усі його переваги суттєво переважають і на мою думку для такого формату та обсягу кращого бігового пояса я не бачив. Отже кілька важливих пунктів:

  • Ціна – $35. Навіть без будь-яких знижок це в 2-3 рази нижче ніж щось подібне від інших виробників. На мою думку він абсолютно вартий цих грошей.
  • Пляшка на 0.5 літра точно така сама які використовує Ultraspire Alpha 3.0 Hydration Pack. М’які стінки, хороша кришка та “соска”, легко виймати та вставляти назад.
  • Кишеня у яку якраз поміщується мій поточний Samsung Galaxy S10+, гель та ключі від машини.
  • Сидить пояс дуже добре, його іноді, але надзвичайно нечасто (можливо жодного разу за пробіжку) треба підтягувати. Регулювати пояс дуже легко навіть однією рукою і не дивлячись на нього. Він не стрибає, не передавлює, а те що пляшку розміщено під кутом тримає центр тяжіння саме по центру.
  • Матеріали теж дуже добре підібрано – сіточка кишені, м’який прошарок який прилягає до попереку. Нічого не перегрівається і не заливає потом.
  • Доступ до кишені тим не менш трошки ускладнено і не завжди можна її відкрити чи закрити не дивлячись. Не кажучи вже про те, щоб там в сліпу щось знайти. Проте як треба кишеню можна легко одним рухом пересунути на перед.
  • Еластична мотузочка по верху кишені не надто вдала – якусь кофту чи бігову куртку вона тримає, але та буде стрибати, мотилятися і розмотуватися. Тому як треба я згортаю куртку у довгу мотузку, заправляю краї по боках поясу і тримаю зверху (горло пляшки підтримує на місці).

На фото вище показано щільний матеріал – можна вибрати і такий, але я надаю перевагу напівпрозорій сіточці. Ніяких практичних причин, просто більше подобається.

В цілому дуже раджу саме цю модель якщо ви у пошуках і вам не треба дуже багато на собі носити під час бігу.

На сайті виробника – Essential Bottle Pack 2.0 – UltrAspire.

[переклад] Pantera – Walk

Pantera почала з глем-металу (крашене кручене волосся, обтягуючі леопардові штани) і були не надто помітними на металевій сцені. Але в п’ятому альбомі “Ковбої з пекла” вони поміняли вокаліста і кардинально змінили свій стиль. Про групу загаворили, а шостий альбом “Вульгарна демонстрація сили” був настільки успішним, що банда на кілька років злетіла на саму вершину металевої сцени. Їх важке, але не рафіновано чисте звучання було саме тим, що на якийсь час знову повернуло популярність стилям близьким до thrash metal (стиль команди називається groove metal). Уся їх музика – це про розкачування і вибух енергії та емоцій.

Через персональну несумісність група розпалася. Вокаліст наробив серйозних дурниць і зіпсував собі життя суттєво (алкоголь, наркотики, зв’язки з нацистами) – через кілька років він знімав відео в яких плакав і вибачався перед прихильниками за те що був таким ідіотом. А гітариста на одному з концертів застрелив фанат який не пробачив тому розпаду Pantera.

Чи ти не бачиш мене дратує твоя наполегливість,

Я в одному кроці щоб накинутися на тебе.

Лізеш мені в душу і називаєш себе моїм другом,

Але в мене вже були друзі як ти.

Чи вже нема більше порядності?

Що тобі треба? Я той хто я є,

А ти не можеш бути тим ким насправді не є.

Будь собою, будь самостійним, і тримайся подалі від мене.

Це правило життя

Відоме з прадавніх часів.

З повагою – йди собі…

Що ти сказав?

Ти це мені?

Пліткуєш про мене за моєю спиною – це ж не важко,

Плачешся своїм друзям-слабакам які тобі співчувають.

Може тобі ще на скрипці підіграти?

Твої друзі переказують мені все що ти кажеш.

Чи вже нема більше порядності?

Що тобі треба? Я той хто я є,

А ти не можеш бути тим ким насправді не є.

Будь собою, будь самостійним, і тримайся подалі від мене.

Це правило життя

Відоме з прадавніх часів.

З повагою – йди собі…

Що ти сказав?

Ти це мені?

Ти це мені, придурок?

Давай вали звідси.

Born Primitive Savage 1

Останні кілька місяців моя програма тренувань включає в себе більше вправ з вагою, але не те щоб я прямо почав багато усього піднімати і тягнути – це більше підтримуючих вправ. Доволі не часто і раніше у мене були “силові” тренування, але тепер вони є кожного тижня. Тому і захотів собі придбати спеціальне взуття “для качалки”.

Раніше для всього цього використовував кросівки ASICS Gel-Noosa Tri 8 в яких бігати неможливо (і я геть не розумію як деякі люди в них навіть IronMan роблять) через їх тверду як дерево підошву. Але то все ж таки бігові кросівки, та і за 10 років вони почали трохи розпадатися.

Отже подивився я різні огляди і зрозумів, що зараз для подібного популярними є різні моделі з пласкою і тонкою підошвою, з широким носком та трошки жорстким верхом.

Далі з усіх найбільш рекомендованих вибрав ті на які була найбільша знижка на той момент – це і виявилася ця модель від бренду про який я раніше не знав навіть.

Повна ціна на момент написання складає $130 (на сайті виробника – Men’s Black Cross Training Shoes | All Black Training Shoes – Born Primitive), зі знижкою я купив цю модель за $104.

Перші враження:

  • Пласка і тонка підошва, геть не схоже на бігові кросівки. Але звик дуже швидко і насправді це дуже зручно. Радію кожного разу як їх одягаю.
  • Широкий носок – надзвичайно комфортно.
  • Відносно жорсткий верх – теж не є проблемою і стопа не совається всередині взагалі при тому що її добре зафіксовано на місці.
  • Шнурівку лишаю доволі вільно і це не спричиняє будь-яких негараздів.

Коротше в них класно в качалці і я їх одягаю з задоволенням.

Звісно ці кросівки не підійдуть для бігу взагалі. Та і ходити в них просто може бути не найкращою ідеєю. По-перше, їх підошву зроблено спеціально для зали (паркет, гума та інші матеріали якими покривають підлогу) щоб вони не були слизькими. А, по-друге, зовні вони виглядають так собі і оцінять їх лише деякі люди в залі.

А згодом я докупив ще кілька речей (спортивний одяг) від цього бренду – речі класні, але абсолютно не бігові через свою щільність та важкість у порівнянні з біговими речами. Але в залі в ний класно.

Leaf Triple-Blade Razor

Я мав кілька причин купити цей станок для гоління (і ще купу інших дрібниць разом з ним – про це далі). Але головною стало те, що свого часу я подивився відео про те як одноразові пластикові станки засмічують довкілля, по суті не переробляються і у підсумку дуже дорого коштують користувачам (маю на увазі усі роки використання). Другою і теж важливою причиною була естетика – металевий станок, змінні леза, ось це все.

Продукти цього бренду доволі дорогі, хоча знову ж якщо враховувати, що це може бути єдиний станок на все життя насправді можна навіть зекономити. Але я таки дочекався знижки і купив набір в який входив сам станок, 50 лез, мило, підставки, олії до і після гоління і інші дрібниці. Все це коштувало $140.

Одразу скажу чого не варто очікувати – це чистішого ніж хорошими пластиковими станками гоління. Мені, до речі, одноразові станки Bic подобаються значно більше ніж Gilette, і вони голять не гірше ніж ось цей. І до того ж плаваюча голівка цього станка доволі велика, що викликає певні проблеми зрізати волосся прямо біля ніздрів.

Вибрав собі саме такий колі – дуже подобається.

До станка треба призвичаїтися. Як і радить виробник водити ним треба легко, без особливого натискання. Але через те що голівка плаває дуже вільно і відхиляється далеко механіка у цього станка не така як у одноразових. Мені знадобилося мабуть більше місяця щоб призвичаїтися.

Щодо лез то за 3 місяці (голюся раз на 2-3 дні) досі нема потреби їх міняти. Тож оті 50 лез має вистачити на роки. До речі в купленому наборі ще була маленька жерстяна коробочка куди можна складати використані леза щоб потім їх відправити на переробку.

Звісно ж виникає питання – чи варто купувати і чи можу я порадити цей продукт? Для себе особисто я задоволений і не розчарований, але радити не можу саме через ціну – бо функціонально він не краще, чи принаймні не настільки краще за хороші одноразові станки.

На сайті виробника – The Leaf Razor | Our Three-Blade Pivoting-Head Razor | Leaf Shave.

[переклад] Converge – I Can Tell You About Pain

Маткор (mathcore) – один з під-стилів важкої музики який не легко сприймати навіть металістам. І справа в тому що ця музика зовсім не метал і вважається металом лише тому що звучить важко і агресивно.

Термін маткор є скороченням від mathematical core, тобто “на основі математики”. Музику цю відрізняють кілька ключових речей. Перше – використання нестандартних розмірів, які ще й до того ж постійно змінюються. Простими словами – коли ви пробуєте качати під цю музику головою чи стукати ногою ви завжди не попадате в такт. Друге – полімелодійність, тобто використання як мініму двох мелодій одночасно. Згадайте твори Баха для органа де мелодія наче наздоганяє і переплітається сама з собою. А коли ці мелодії різні мозок починає плавитися. І третє – музиканти використовують дисонуючі інтервали, тобто такі що звучать не приємно для нашого вуха.

Зрозуміло що таку музику дуже складно грати через усе вище назване, але команди що грають в цьому стили ще і зробили свою музику надзвичайно швидкою та складною для гри на інструментах так що навіть професійні музиканти мають спеціально готуватися щоб грати таку музику.

І у підсумку маємо музику яка має сенс лише в цілому на рівні цілої пісні. Повторюся що таку музику важко слухати будь-кому просто через те що її для цього і зроблено.

Як же її слухати? Треба не чеплятися за пошук структури і мелодії, а просто дати цьому хаотичному потоку нести себе куди б він не повернув… І через якийсь час ви відчуєте що є якийсь шарм у цьому, приблизно як можна знайти задоволення у тому щоб нестися на поганому автомобілі по страшенно розбитій дорозі.

Тексти у команд що грають подібну музику як правило про те “чи це зі мною щось не так, чи може я якраз єдина нормальна людина в цьому світі?”

Хвора матріарх,

Нас розділяють з тобою світи

І твоє невірне функціонування

Віриває корені з мого серця.

Я присягаюся що намагаюся,

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

Як наша пам’ять стирається

І болючі рани затягуються

Несправедливість зростає

І моя кров стигне.

Присягаюся що намагаюся,

Але ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

– Мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

– Заспокойся, тихо, опусти голову…

– Але мені треба йти, треба знайти вихід,

Мені треба бігти, треба пробити собі шлях.

Бо ти навіть не уявляєш який біль я відчуваю.

[переклад] Stealers Wheel – Stuck in the Middle with You

Цю пісню було написано у 1972-му році як пародію на Боба Ділана (копіюється його манера виконання і прийоми які він використовує), а текст висміює вечірки на яких домовляються про контракти у музичній індустрії.

Пісня стала хітом одразу після виходу, але через пару років про неї повністю забули і заново її було відкрито у 1992-му році коли Тарантіно використав її у своєму фільмі “Скажені пси” – під цю композицію Віктор Вега катував ножем полісмена.

Не знаю чому я прийшов сюди сьогодні,

Мені здається щось тут не правильно.

Я боюся впасти зі свого місця

І не знаю як спуститися сходами.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застяг з тобою між ними.

Застряг між ними з тобою

І думаю, що ж мені робити.

Важко втримати посмішку на обличчі,

Втрачаю контроль і мене несе кудись.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застяг з тобою між ними.

Ти почав з самого низу

І пишаєшся тим, що усього досяг сам.

Усі твої друзі кланяються тобі,

Плескають по спині і благають про щось.

Намагаюся зрозуміти в чім сенс,

Але схоже його нема.

Ляжу спати прямо на підлозі

Бо більше не можу цього терпіти.

Зліва клоуни,

Зправа – жартівники,

А тут – застряг з тобою між ними.

Kindle Paperwhite 6

В мене було вже доволі багато цих електроних читалок попередніх версій (Amazon Kindle Paperwhite, Kindle та Kindle Keyboard) – купував їх собі та родичам в Україну. Дуже мені подобаються, користуюся постійно.

І коли вийшла нова модель і її продавали по акції зі знижкою так співпало, що у наших з Оленою наявних читалках почали помирати батареї (тобто замість 2-3 тижнів вони тримають заряд тиждень).

І звісно з такою знижкою (повна ціна складає $179, а я купив дві штуки по $70) я не міг їх не придбати.

Дуже задоволений і радий з цієї покупки. Кілька зауважень:

  • Обсяг пам’яті збільшився вдвічі до 16 Гб. Мені і попереднього обсягу вистачало, але я не проти мати більше.
  • Нарешті порт зарядки замінили на USB-C. Дуже спрощує життя.
  • Розміри трошки змінилися – тепере читалка трошки більш квадратна. Екран на пару міліметрів ширший, але недолік в тому, що обкладинки тепер не підходять. А шкіряні, ті які круто виглядають і які вічні коштують по $60.
  • Не дивлячись навіть на характеристики екран став краще – точки дрібніші і їх більше, а отже шрифти виглядають краще.
  • Певні зміни в інтерфейсі, не певен, що вони мені подобаються. Зрозуміло, що все націлено на онлайн бібліотеки та користувачів які купують книги на Amazon. Але я переважно заливаю FB2-файли на читалку і мені їх спосіб відображення бібліотеки не здається надто зручним.

На сайті виробника – https://www.amazon.com/gp/product/B0CFPJYX7P.

Bose QuietComfort

Дивно, що Bose відмовилися від номеру в назві моделі. Раніше у мене були чудові Bose QuietComfort 25 з неймовірним звуком, неперевершеним шумоподавленням та комфортом. Головна причина чому я відіслав ті навушники в Україні – вони не підтримували бездротове з’єднання.

А коли почав багато подорожувати по роботі подумав, що треба мати щось більших розмірів додатково до дійсно чудових Bose QuietComfort Earbuds II (і якщо у вас такі є можна обійтися лише ними). Захотілося повнорозмірних навушників. І по старій пам’яті вибрав цю модель.

Повна ціна складає $350 на момент написання (на сайті виробника – QuietComfort Wireless Noise Cancelling Headphones | Bose), але я купив їх по акції за $200. І це неймовірна ціна за такі якісні навушники.

Вибрав собі темно-зелений колір який мені дуже подобається, а навушники якимось чином робить непомітними.

Що змінилося і що лишилося як було? Чисто суб’єктивно це ті самі чудові навушники які мені свого часу так подобалися. І форма, і на дотик, і за звуком. Напевне зміни якісь були з часом, бо вже стільки років минуло, але мені вони в око не кидаються крім того, що тепер можна підключатися до пристроїв по Bluetooth, та кнопок управління відтворенням та гучністю.

Про самі кнопки. Їх 4 на правому вусі: вмикнути/вимкнути по центру чашки ззовні, а також три кнопки гучності(+/-) та відтворення/пауза. Кнопки легко знайти на дотик і вони вимагають якраз достатнього зусилля для натискання.

На правому вусі є кнопка яку можна прив’язати до асистентів чи зміни режиму шумоподавлення. Я нею не користуюся. На тому ж вусі є AUX-роз’єм.

Стосовно звуку – він ледь трошки “теплий” але в цілому доволі нейтральний. Є додаток на смартфон який дозволяє налаштувати еквалайзер для навушників. Я використовую плаский профіль.

Треба сказати, що за роки використання безпровідних вкладишів відвик від того, що великі навушники можуть трохи “гріти” вуха. Це не спричиняє дискомфорту і помічаю це лише коли знімаю навушники.

В комплекті йде жорсткий кейс та кабель для зарядки (USB-C цього разу).