Колись я писав про розумний замок August і в тому числі згадував, що серед числених переваг головним недоліком є те, що замок не спрацьовує автоматично та вимагає доставати смартфон щоб його відкрити у самий незручний момент.
І ось ця панелька з кнопками є рішенням такої проблеми. Я власне припинив користуватися додатком на смартфоні взагалі.
Працює це дуже просто. В тій же програмі де налаштовується замок можна додати коди на відкривання замка – наприклад по коду на людину. Також можна створювати тимчасові коди, чи коди які діють лише у певний час – це зручно щоб давати такі коди прибиральницям чи доставці коли нікого з нас нема дома.
Встановити панель дуже просто. Можна посадити на гвинти, але моєму випадку вистачило клейкої смуги на яку я закріпив панель поруч з дверима.
Сніг, дощ, холод і спека – все переносить нормально і після року на вулиці виглядає як нова.
Коротше не залежно від виробника розумного замка мати подібну штуку варто.
Легкі і швидкі бігові кросівки для змагань та швидкісних тренувань. Для виробника який робить наголос на м’якості підошви та відчутті комфорту ця модель незвична саме тим, що тут підошви найменше з проміж усіх інших у модельній лінійці.
Також зазначу, що хоча ця модель ще продається за $90 у виробника вже є друга версія (ціною в $115) яка сподобалися оглядачам навіть більше за першу.
На нозі кросівки відчуваються доволі агресивними – вони просто примушують бігти швидше. Форма підошви допомагає швидше перекочуватися з середини стопи на носок.
І сама підошва яка спочатку може здатися жорсткою насправді дає такий самий рівень комфорту як швидкі щоденні кросівки інших виробників. При чому у кросівках можна бігати і повільно – і ось тоді підошва стає відчутно м’якішою. А коли починаєш прискорюватися вона наче стає тонкішою та більш жорсткою. Хоча завжди лишається гнучкою.
Найбільший недолік цих кросівок для мене і причина через яку я би не ризикнув бігти в них щось довше за 10 км полягає у вузькості в зоні пальців. Призводить це до того, що буквально через 10-15 хвилин бігу мизинці ніг надавлюються краєм підошви. І це не те щоби боляче, але так сильно відволікає і так дискомфортно, що я уникаю цх кросівок. Така сама проблема у мене до речі з Bondi від Hoka.
Також вузький верх (не настільки щоб бути дискомфортним, але достатньо вузький щоб я це постійно відчував) мені особисто не дає можливості нормально шнурувати. І через це я використовую еластичні шнурки з цією моделлю. В результаті кросіки сидять щільно і незворушно. Ніяких проблем з передавлюванням чи циркуляцією крові я не помітив.
Але для тих у кого вужча стопа ці кросівки можуть стати якщо не улюбленими, то принаймні хорошим варіантом для змагань.
Для тих хто мав доступ до персональних комп’ютерів у 90-ті назва Sound Blaster та бренд Creative Labs неодмінно стануть зануренням у ностальгію. Тоді комп’ютери не мали пристойного звуку вже на материнській платі, а мали лише крихітний динамік пищалку. А для тих хто хотів чути стерео звук, і може навіть (це було щось неймовірне) слухати музику – ті мали за чималі гроші купувати спеціальну плату розширення для відтворення звуку. І саме Sound Blaster були тими картами які усі хотіли і які абсолютно домінували на ринку.
Потім якість аудіо-можливості почали з’являтися як рішення вже присутнє на материнській платі. Але буквально за пару років їх якість не лише догнала, але і стала достатньою для більшості сценаріїв користувачів… і про Sound Blaster та компанію яка його створила забули остаточно.
Проте компанія не зникла. Вони і досі розробляють та продають аудіопродукцію. Мені раніше вдалося спробувати чесно кажучи надзвичайно посередні спортивні навушники Outlier Sports, а тому великих сподівань і на цей вироб не було.
Те про що я далі пишу – це зовнішня компактна аудіо-карта розміром трохи більше за USB-драйв. І вона виявилася… дуже класною!
Почну з розміру – картка маленька і невагома і її не треба ніде фіксувати.
Встановлення просте і надійне – просто включити її в USB-A роз’єм і в системі одразу з’являється аудіопристрій. З іншого боку картки 3.5 мм джек для навушників та мікрофону.
Якісь звуку надзвичайно висока. Не лише вона помітно краще (я перевіряв багато разів) за аудіо материнської плати, але і краще за такі не надто портативні пристрої як Libra SE2 ES9023. З хорошими навушниками у музиці будь-якого стилю чути всі інструменти, усі частоти чіткі і не перебивають одна іншу. Не потрібні навіть аудіофільські навушники щоб почути різницю – достатньо моїх стареньких Bose QC 25 чи навіть Beats Studio щоб будь-хто відчув підвищення якості.
Компанія Science in Sport, або просто SiS найбільш відома своїми гелями які популярні (з мого досвіду) у трейлових бігунів та ультра-марафонців. Але у них є інші популярні та варти уваги продукти і далі трошки по кожному з них які я сам використовую. Усі продукти можна знайти на https://www.scienceinsport.com/.
Найбільш відомий і популярний продукт. Помітної витягнутої форми пакетики по 60 мг гелю в них. Зручні щоб тримати в долоні чи кишені. Зручно і завжди гарантовано відривається верх.
По консистенції схоже на рідкий кисель – дуже легко ковтати. На смак доволі водянисті, але якимось дивом смак лишається на довго. І вже третю порцію ковтаєш без особливого задоволення.
Різні смаки (ваніла для мене найсмачніший) гелі також відрізняються тим, що можуть мати у складі кофеїн – доволі невелика порція, але ефект відчутний буквально через кілька хвилин і триває до 10 хвилин. Також є варіанти з ізотоніком (для швидшого засвоєння) та електролітами (для більш ефективної доставки речовин за призначенням).
Кожна порція міє 90 калорій. Без глютену, горіхів, молочних продуктів і веганські.
SiS Beta Fuel Gel
Як видно з назви цей гель є по суті іншою формою Beta Fuel – це вже гель і його не треба розчиняти водою. А враховуючи, що порошок з мого досвіду розчиняється не повністю, не рівномірно і це призводить іноді до забивання труби в моїй системі гідрації (Profile Design Aerodrink) – гель є доволі розумним рішенням якщо вам саме цей продукт подобається найбільше.
Також зауважу, що мені цей гель сприймається як новий продукт, а не просто іншої консистенції порошок. Це не недто рідка, але і не густа речовина – рідкіша за GU Liquid Energy Gel, але густіша за Pacific Health Accel Gel.
На смак нагадує варення і має дуже солодкий присмак. Проте присмак цей не затримується надовго, що теоретично означає – таких гелів можна спожити більше одного під час змагань.
Гель добре “заходить” і не викликає якогось дискомфорту у шлунку (проте я вживав його максимум у парі з іншим якимось продуктом впродовж 2+ годин тренувань).
Менша кількість калорій (9 калорій у таблетці), але значно сильніший (і приємніший смак) у порівнянні з гелями. Ці таблетки мабуть є моїми найбільш улюбленими з усії напоїв з електролітами. До того ж вони в разі дешевші ціною у порівнянні з гелями.
Головне призначення – помірковано інтенсивні, але тривалі зусилля як вело-поїздки. Тобто це прямий конкурет мабуть найбільш популярним подібним таблеткам в США від Nuun.
SiS Recovery
Після силових тренувань (не лише качалки, але і плавання і деякого бігу та вело) для швидшого відновлення м’язів та поповнення енергетичного рівню і використовують подібні порошки. Їх існує надзвичайно велика кількість від майже кожного виробника спортвного харчування.
Конкретно у SiS порошок має надзвичайно приємний смак, рівномірну консистенцію до якої його легко розколотити і достатню кількість калорій.
Go Energy Bakes
Ось це дивний продукт. Мені особисто скоріше подобається смак та косистенція, але припускаю, що багатьом не сподобається. На смак вони як щільно спресовані сушені ягоди перемішані з якоюсь тирсою без смаку. Батончики легко розкусювати та пережовувати не зважаючи навіть на те, що вони дуже сухі.
Призначено їх для “заправки” перед тренуванням та під час скажімо тривалих вело-поїздок чи походів (не надто інтенсивних). Батончики ці перетравлюются тривалий час, але не відчуваються важкістю у шлунку. Тобто в прямому сенсі це повільне пальне для організму.
Високоенергетичний порошок. Такий використовують наприклад на тріатлоні щоб під час вело-етапу запастися калоріями на біговий етап.
Крім неймовірної кількості калорій (320 у одній порції) завдяки цукру та вуглеводам в порошку ще є протеїн, кальцій та магній.
На смак розведений порошок неймовірно солодкий і до того ж робить воду якоюсь тягучою. Але найбільша моя проблема з ним – його дуже, дуже складно розвести. Скільки його не колоти все одно лишається велика кількість осаду (переважно цукор). А пляшку потім складно відмити – весь цукор та все інше утворюють доволі товсту ти липку плівку на стінках.
SiS Sleep Plus Juice Apple & Blackcurrant
Як стверджує виробник цей гель допомагає швидше засипати і спати міцніше. Його треба розводити в 100-150 мл теплої води і пити безпосередньо перед сном.
На смак він доволі терпкий, але приємний і не лишає післясмаку.
Стосовно ефекту я не певен чи він справді є, чи то спрацювало самонавіювання. Але приймаючи усі 20 пакетів одне за одним щовечора я помітив хіба що легке покращення. Можливо з часом спробую ще, але не буду казати, що засіб працює.
До того ж при ціні в майже $2 за порцію виходить доволі дорого.
Як стверджує виробник ці пігулки мають допомогти зі сном: і засинати маєш наче легше, і прокидатися менше і спати як мінімум на 30 хвилин довше. Що ж, для мене це не працює ніяк. Хіба що може тривалість сну несуттєво виросла, але я не можу цього впевнено стверджувати.
Коротше за $35 ви матимете 120 капсул (треба пити по 4 в день) які не мають особливого ефекту на жаль.
Смачні, але трошки занадто солодкі протеїнові батончики. Тобто їх призначено споживати або за якийсь час до тренування, або одразу після силових тренувань.
Найбільше вони нагадують вафлі в шоколаді, але як я вже зазначив здаються вони дуже солодкими. Проте одним батончиком можна дійсно наїстися так, щоб не хотілося їсти одразу по тому.
Ціна складає близько $2.50 за штуку, що насправді не дешево, але в тому ж діапазоні, що і інші протеїнові батончики.
Одна з найбільш недооцінених технологій сматфонів є саме Samsung DeX на мою думку. І дивно, що при усіх перевагах та можливостях (про них далі) ця технологія для більшості звичайних користувачів лишається і досі невідомою. А між тим ця технологія може надовго прив’язати до смартфонів та аксесуарів Samsung.
Про сучасний стан технології варто читати на сайті виробника – https://www.samsung.com/us/explore/dex/. А далі я спробую дуже просто розказати що воно таке і які є плюси та мінуси.
Починаючі з Galaxy S8 усі старші моделі смартфонів Samsung (це моделі S та Note для смартфонів та Tab для таблетів) дозволяють підключити до телефону екран і мати майже повноцінний робочий стіл.
В найпростішому випадку смартфон можна напряму підключити до монітору – в цьому випадку додатки можна буде відкривати як на великому екрані, так і на телефоні.
Також варто сказати, що певна кількість додатків (але далеко не всі) розпізнають режим великого екрану і показують багатший інтерфейс. Для не адаптованих додатків їх буде відображено у фіксованому вікні пропорцій екрану смартфону.
Наступни за зручністю є режим коли через USB-хаб телефон підключено не лиш до смартфону, але і до мишки та клавіатури. Це по суті і є режим в якому постійно працюють планшети Galaxy Tab.
Також налаштування робочого столу як шпалери, іконки, закріплені додатки, тощо не впливають на інтерфейс телефону і застосовуються до великого екрану.
Ще є можливість перетворити екран телефону у тачпад – дуже зручно коли нема мишки. І так само при відсутності клавіатури можна користуватися клавіатурою з екрану смартфону.
І у підсумку маємо переносний комп’ютер який можна підключити практично до будь-якого великого екрану і використовувати у більш зручному режимі програми як браузер, Word, Excel та практично будь-які інші. Кілька відкритих програм, перемикання між вікнами – функції які так звичні на десктопі.
Ну і найзручніший спосіб використання – док станція (щоб телефон одночасно і заряджався), сенсорний екран, повнорозмірні Bluetooth мишка та клавіатура.
DeX – одна з головних причин чому мій наступний смартфон теж буде Samsung. Так, є певні відставання від повноцінного робочого столу, програми мають краще підтримувати режим великого екрану. Але в цілому досвід дуже позитивний і як звикнеш то вже якось відчуваєш себе обмеженим без можливості мати великий екран для програм смартфону.
Чим більше я тестую різні моделі кросівок від New Balance (наприклад New Balance FuelCell 890v8 чи New Balance M1980 Fresh Foam Zante) тим більше переконуюся – можна повністю лишатися на цьому бренді. У них є моделі для різних дистанцій, різної погоди, різної техніки бігу. Є трейлові, зимові, мінімалістичні та максималістичні моделі, і навіть нещодавно додана модель з карбоновою вставкою.
Ця конкретна модель отримала свого часу багато схильних відгуків з більшостю з яких я погоджуся. Кросівки надзвичайно легкі на нозі, і при тому що мають мало підошви (тобто підошва не висока) вони м’які. Відчутно м’який носок, м’яка середина стопи. Трошки дивне відчуття п’ятки – наче туди вставлено невеличкий каблук чи клин. Власне ці кросівки має сенс розглядати як призначені для швидких інтервалів, темпового бігу 5-10 км, і можливо навіть для змагань чи довших дистанцій.
Тим у кого техніка бігу не ідеальна (тобто з приземленням на п’ятку) треба бути обережним щоб не “настукати” собі ступні – кросівки ніяк не захищають від неправльного приземлення.
Також кросівки мають багато простору всередині завдяки тому, що верх зроблено з двох шматків матеріалу. І як туго їх не зашнуровуй пальцям все одно буде вільно. І можливо варто спробувати модель на пів-розміру більше ніж зазвичай – для тих у кого вужча стопа кросівки можуть бути завеликими.
Вага – 220 грамів, підйом – 6 мм.
Матеріаль верху – щільна сітка передня частина (не прозора і не жарка в той же час) та щільний гофрований матеріал у задній половині.
У підсумку – це хороший легкий і швидкий варіант для швидких пробіжок та тренувань в першу чергу.
Ще одна книга з тих які допомогають підготуватися до інтерв’ю на посаду програміста.
У книзі невелика частина присвячена резюме, тому як проводити перемовини, як домовлятися за зарплатню та інше подібне. Але ці частини занадто загалінь і на мою думку будуть у нагоді лише тим хто робить це вперше.
Більша ж частина книги присв’ячена задачам та їх рішенню. І на відміну від найбільш відомої та популярної книги цього типу Cracking the Coding Interview є кілька суттєвих відмінностей:
Кількість задач в цій книзі добре якщо складає три десятки, в той час як у згаданій вище задач сотні.
Самі задачі доволі прості з моєї точки зору і мене як правило просять розв’язувати складніші.
У книзі дуже велику частину приділено поясненю задачі та різним способам її розв’язання. Знову ж таки у порівнянні з більш відомою книгою де задача та поясення рішення викладено у кілької реченнях.
На мою думку це хороша книга (повторюся) для тих хто лише на початку своєї кар’єри – ознаймитися з типами задач, з тим як підходити до пошуку рішення, як думати про перевріку та тестування, які додаткові питання задавати. Комусь рівня Senior чи вище цієї книги буде явно не достатньо.
Час від часу у спортивних виданнях та каналах які я читаю і дивлюся з’являються масовані реклами продуктів які мають магічно додати ефективності тренувань, прискорити відновлення, покращити сон, або все разом взагалі. Деякі з цих трендів з часом зникають, деякі виявляються до певної міри правдивими (як от сок з буряка). Ось цей продукт зважаючи на заяви у рекламі мав би вже давно зникнути з екранів та думок. Але пройшов майже рік і його досі можна побачити у оглядах та в руках у професійних атлетів.
Ну давайте подивимося. Отже перед нами крем який має прискорити відновлення після важких тренувань, а отже дати можливість тренуватися важче.
Неодміно виникає питання – як крем, який втирають у шкіру може діяти на м’язи взагалі? І яка саме дія має бути?
Тут все доволі логічно. Під час тренувань одним з побічних ефектів є виникненя молочної кислоти, а отже порушення балансу у м’язах. І організму потрібен час на відновлення щоб вивести усі “погані” речовини, залити “хороші” і відбувати пошкодження. Масаж, або пристрої як Speed Hound ProPerformance Recovery Boots допомогають у цьому.
Але також нам відомо, що звичайна харчова сода у кількості пари грамів (це десь ложна на чверть стакану води) на голодний шлунок дозволяє накопичувати “кислотність” яка прискорює нейтралізацію молочної кислоти. Накопичення відбувається у жирових клітинах та самих м’язах якщо я правильно розумію процеси. Мова йде про доволі невеликі запаси, але навіть вони показують результати – відновлення дійсно відбувається швидше.
Головна проблема з тим щоб зранку випивати воду з содою (а деякі так і роблять) – у абсолютної більшості людей ця процедура викликає різноманітні проблеми зі шлунком. І зрозуміло, що тоді вже не до тренувань.
Ось цей крем і вирішує проблему. З пояснень виробника завдяки ензимам молекули потрібної речовини проникають крізь шкіру і накопичуються в жировому прошарку.
За 30-40 хвилин до початку тренування треба нанести і розтерти крем і на цьому все. Сам крем доволі жирний, але швидко впитується і одяг не вимазує. Також у нього слабий хімічний запах (чимось схоже на Зірочку), але його чути лише зовсім впритул. Перші кілька хвилин після нанесення відчувається прохолода в шкірі, а потім і це відчуття зникає.
Реклами та огляди переконують, що з кремом навіть звичайні тренування проходять краще і цю різницю навіть можна поміряти – наче б то м’язи не так швидко “забиваються”, а отже можна видати більше зусилля на довший час.
Я не можу підтвердити чи спростувати. Для мене скоріше це просто психологічний ефект. Я далеко не перед кожним важким тренуванням ним користуюся. Але з іншого боку на важкі тренування якось більше концентруєся і тому враженням тут важко довіряти.
Якщо і продовжу ним користуватися то знову ж таки більше для психологічного ефекту. А якщо ще є і реальна користь – тим краще. Але зізнаюся – ні рекламі, ні таким поясненням я не вірю. У мене є багато питань і мені здається, що десь нас дурять.
Банки ціною в $35 вистачить на пару десятків тренувань якщо використовувати рекомендовану кількість крему.
Вже 3.5 роки як я працюю в Tableau. І вже майже 2 роки як Tableau купила компанія Salesforce. І весь цей час я працював в тій самій команді і займвся приблизно одним і тим же. Про що і хочу розказати… мабуть для історії :)
Для тих хто не знає у Tableau є лінійка продуктів яких більшає, але традиційно перший і основний продукт так само називається Tableau.
Продукт призначений для аналізу і візуалізації даних. Якщо сильно просто то за допомогою продукту ви можете підключитися до будь-якого джерела даних (традиційні бази даних, файли, тощо) і потім будувати візуалізації у вигляді красивих графіків просто перетягуючи поля і налаштовуючи як усе має виглядати.
Це може звучати як проста генерація звітів. Але є кілька суттєвих відмінносте. Перша – через різні патентовані технології зміни у візуалізації відображуються миттєво і не треба чекати кілька хвилин, а то і годин. І друге, як результат першого – візуалізацію можуть і роблять ті хто нею користується.
Друге важливе тому, що традиційно в організаціях генерацією звітів займаються одні люди, а використовують їх інші. І якщо треба внести якісь зміни то треба робити відповідний запит, через кілька днів отримувати результат і як щось не влаштовує то проходити через усе знову і знову.
Tableau таким чином економить дні і місяці життя працівників і це в прямому сенсі подяка яку ми, розробники чуємо від клієнтів найчастіше.
Не буду вдаватися в деталі, усе можна знайти і прочитати на сайті компанії – https://www.tableau.com/. А на YouTube каналі компанії можна знайти багато навчальних відео які показують базові і більш просунуті техніки використання продукту – https://www.youtube.com/user/tableausoftware.
Моя ж робота дозволяє використовувати Python, R чи будь-яку іншу мову програмування, чи навіть продукти як Salesforce Einstein, DataRobot, Ople.ai, Matlab та інші всередині табло. Тобто те що я роблю дає можливість користувачу обчислювати певні дані для візуалізації за допомогою зовнішніх продуктів чи мов програмування.
Щоб все це працювало Tableau використовує певний API для викликів назовні продукта. Цей API – це теж за що я відповідальний.
Існує багато реалізацій цього API, але найбільш поширеною (на мою оцінку до 80% використання) є TabPy – проект з відкритим кодом в якому я є основним розробником та контріб’ютором. Цей проект знаходиться ось тут – https://github.com/tableau/TabPy. Проект встановлює більше 300 користувачів щомісяця і ним користуються найбільші у світі компанії теж.
А ще у мене є блоґ присв’ячений саме цій можливості продукту – http://tabscifi.com/.
На цьому завершу і якщо є питання то з радістю на них відповім.
