Рік: 2019

Garmin Forerunner 735xt

Призначення та характеристики

Мульти-спортивний годинник з режимом для тріатлону. Для мене від одразу замінив Garmin Forerunner 920xt/Garmin Forerunner 910xt які я використовував на змаганнях та щоденний Garmin vívoactive HR.

Характеристики:

  • Ціна: повна ціна складає $350 і як і інші годинники від Garmin він практично ніколи не буває на розпродажах чи зі знижками.
  • Силіконовий браслет, пластиковий корпус, калене скло екрану.
  • Розміри: діаметр 44.5 мм, товщина – 11.9 мм.
  • Екран: 1.23 дюйми (31.1 мм), 215х180 точок, кольоровий, MIP.
  • Вага: 40.2 грами.
  • Час роботи: до 11 в режимі розумного годинника, до 14 годин з GPS.
  • Захист: до 5 атмосфер під водою – тобто не обмежено для плавання, пірнати можна не надто глибоко.
  • Вбудовані функції: годинник, GPS, GLONASS, будильник, таймер, акселерометр, датчик серцебиття.
  • Зв’язок зі смартфоном чи ПК через Bluetooth що додає – нотифікації на вхідні повідомлення та події у календарі, можливість приймати/скидати дзвінки, керування програвачем музики, прогноз погоди, пошук телефона, тощо.
  • За допомогою додатків Garmin Connect та Garmin IQ можна налаштовувати годинник, встановлювати додатки (наприклад для інших видів спорту), викачувати активніть на Garmin Connect і таке інше.
  • Підключення до датчиків через ANT+ та Bluetooth.
  • На сайті виробника – https://buy.garmin.com/en-US/US/p/541225.

Враження від використання

Я був дуже задоволений свого часу годинником Garmin vívoactive HR з яким і тренувався і просто ходив щодня. Але крім того що він виявився ненадійним (у нас з Оленою на двох три таких годинника померли приблизно за рік кожен) до того ж у нього не було деяких функцій як плавання на відкритій воді та тріатлону. Та і спати в ньому було не надто зручно.

Коли мій vivoactive HR вкотре поламався я вирішив що час купити щось надійніше. Купувати щось дороге типу Fenix 5 чомусь не хотів і тому зупинився на ось цьому.

І можу сказати що дуже сильно задоволений своїм вибором і досі. Годинник дуже легкий і я майже ніколи не пам’ятаю що він у мене на руці. До того ж він тонкіший і зручно сидить. Я навіть з ним сплю що дозволяє міряти показники сну (так, розумні годинники і таке зараз вміють робити).

Також мені зараз зрозуміло що хоча сенсорний екран це зручно для розумного годинника проте для спорту потрібні все ж таки кнопки – спітнілими мокрими пальцями що ще й тремтять і стрибають спробуй щось на екрані зробити.

Свого часу я написав що навушники Jabra Elite 65t були моєю найкращою покупкою за 2018-й рік, але зараз скажу що цей годинник мабуть таки є найкращою покупкою за той рік.

Власне мені все в ньому подобається крім кількох не надто суттєвих речей перелічених далі:

  • Нема NFC. Проблема вирішується покупкою іншої моделі.
  • Свій новий формат зарядного кабелю. Цілком очикувано від Garmin. В мене дома вже чимала коробка кабелів та зарядок до усіх моделей пристроїв Garmin що вони у нас були.
  • Відсутній альтиметр – тобто висота вимірюється за GPS. Важливо для тих хто ходить у гори.
  • Ціна – годинник цей сидить між базовим для мульти-спорту 235 та найповнішою за фічами моделлю для тріатлону 935, звідти і ціна. Але було б приємно бачити цей годинник за ціну в діапазоні $$250-300.

Неймовірно детальний огляд цієї моделі можна почитати ось тут – https://www.dcrainmaker.com/2016/06/garmin-forerunner-735xt-in-depth-review.html.

[english] flotsam and jetsam

Словосполучення flotsam and jetsam є скорочення від flotsam, jetsam, lagan, derelict що в свою чергу відноситься до морського права і описує права власності на залишки розбитого у катастрофі корабля.

Flotsam означає груз, або будь-що запаковане з розбитого корабля що плаває на поверхні. Належить першому хто заявив на нього права.

Jetsam означає груз який викинули перед катастрофою (наприклад щоб полегшити корабель) і належить первісному власнику. Той хто знайде такий груз зобов’язаний повернути його власнику.

Lagan це груз або фрагмент корабля що занадто важкий щоб плавати на поверхні, але прив’язаний до чогось плавучого – наприклад до буя. Належить первісному власнику і має бути йому повернений у разі знаходження.

Derelict це те що затонуло і належить тому хто його знайшов під водою – права не мають бути заявлені заздалегідь.

Таким чином словосполучення flotsam and jetsam можна перекласти як “залишки корабельної аварії”.

А ще є така доволі відома thrash metal група.

У словниках:

Tom Sweterlitsch. The Gone World / Том Светерліч. Зниклий світ (2018)

Фантастика про подорожі у часі буває або з велетенськими логічними дірками, або настільки заплутаною та складною що крізь текст і розуміння сюжету пробиваєшся як крізь камінь.

З цією книгою у нас другий випадок – історія дуже швидко стає надзвичайно заплутаною і події у разних періодах часу в ній впливають на весь сюжет. Також дуже оригінально вирішено парадокси що на них закривають очі простіші книги.

До того ж в цій книзі є ще й детектив в якому розслідується серія жорстоких вбивств і детектив є працівником втаємниченої держструктури що і має можливість подорожувати в часі. Тобто на додачу ще маємо теорію заговору.

Через те що книга є частково детективом читати її і складно і цікаво одночасно.

За сюжетом розслідування вбивства поступово обертається на історію в якій людство намагається врятувати Всесвіт від передчасної смерті від хаосу.

Переказувати сюжет нема особливого сенсу – по-перше, дуже багато розказувати. А, по-друге, дуже складно і я не певен що зможу це зробити.

Можу лише сказати що це одна з найкращих, якщо взагалі не найкраща книга про подорожі у часі. З чогось подібного можна згадати хіба що “Палімпсест” Чарльза Строса.

Оцінки:

Spandex Swim Cap

Не буду писати про якийсь конкретний бренд чи модель, а просто розкажу що це, для чого і в чому плюси та мінуси.

Шапочки для плавання призначені одночасно для захисту волосся та шкіри голови від хімії у воді басейна, а також що утримувати волосся і не засмічувати басейн. Ну і плюс певна “аеродинамічність” у воді.

Гумові шапочки, тобто найбільш поширені, доволі дешеві (в райні $$1-2), часто бувають з малюнками чи візерунками, але дуже сильно зтягують голову. Я саме через те що такі шапочки неприємно муляють навіть якщо я плаваю усього 30 хвилин і не користуюся подібними.

Силіконові шапочки набагато комфортніші, не тиснуть, їх легко знімати і одягати. Але вони дорогі (в районі $20) і при цьому теж служать не більше кількох місяців. І ще в них трошки жаркіше ніж у простих гумових через те що силікону потрібен товщий прошарок.

І нарешті шапочки за інших матеріалів – спеціально обробленої матерії, лайкри, спандекса, тощо. Такі шапочки абсолютно не відчуваються на голові, добре сидять, але при цьому не захищають волосся та шкіру від хімії.

Мені найбільше подобаються шапочки зі спандексу. Але є причина чому я все одно плаваю без них. Справа в тому що це матеріал дуже швидко деградує і вже за кілька тижнів шапочка починає розтягуватися, втрачає форму, а потім взагалі не тримається на голові. При ціні в $10 можна дуже швидко заморитися купувати собі нові.

На цьому власне і закінчимо. Тепер ви можливо дізналися що існує ще й така річ як шапочки для плавання зі спандексу :)

2019-05-05 – Chuckanut Smash

Коли хтось на роботі згадав про цей вело-заїзд я одразу ж захотів прийняти в ньому участь. Олена теж була не проти. То ж ми записалися і поїхали…

Сама подія відбувається навколо міста Белінгхем що ближче до кордону з Канадою і на відстані 1.5 годиною машиною від нас. Сайт вело-заїзду –
https://bellinghamgrindcorps.com/chuckanut-smash/.

Цікавого в ньому те що поїздка відбувається по різній місцевості та покриттю: тут і жилі райони невеличких міст, і ліс, і берез озера. Також сама траса проходить як по асфальту, так і по гравію, а також по дуже складному гравію з великими каменюками та по корінню. Також було кілька затяжних і надзвичайно крутих гірок та спусків що додавало вимог.

На старті було щось близько 100 людей і як тільки но дорога ускладнилася група поділилася на менші компанії які продовжили розпадатися і далі.

По дорозі було облаштовано 3 зупинки з їжею та напоями, але 2 з них були “збоку” від маршруту – туди треба було завертати, крутити в гору кілька кілометрів, а потім їхати назад. Тож Олена 2 такі зупинки пропустила.

Дистанція сама не така щоб і довга, але через складний рельеф та покриття подорож розтягнулася. Ось, до речі, дані з мого велокомп’ютера на цю поїздку: Garmin Connect –
https://connect.garmin.com/modern/activity/3622429075, Strava –
https://www.strava.com/activities/2345575352.

Після перших кілометрів я поїхав вперед і намагався триматися з групою лідерів, Олена їхала трохи повільніше позаду. Після першої зупинки коли я вже їхав вниз зустрів Олену яка дерлася вгору і вона вирішила теж повернути зі мною. Потім я знову відірвався і вже зустрів її згодом.

Фактично вся подія разом з зупинками зайняла близько 7 годин.

На фініші я трохи почекав Олену, потім поїхав їй назустріч… Потім ми їли піцу та тако у місцевому маленькому ресторанчику забитому велосипедистами.

А народ все ще їхав – більша частина учасників долає цей маршрут за 9 годин і довше.

Чи поїдемо наступного року? Можливо – красиві види, маршрут і приємний і складний перемішано… Але ж так далеко їхати до цього старту – це єдине що відлякує.

А поки що ось вам коротеньке відео:

Оновлення. Як мені слушно зауважили в коментах на звичайному шосейному байку по такому не поїдеш, а на гірському буде занадто важко на такій довгій дистанції (хоча деякі їхали на гірських). Ми ж їхали на своїх циклокросових BMC Crossmachine CXA01 які дуже добре себе показали. Звісно в ідеалі на подібний маршрут потрібен гравієвий байк – на циклокросовому така геометрія що розслабитися складно і до того ж він на різкі перепади спусків\підйомів розрахований, а тут були затяжні підйоми і спуски. Але я задоволений тим як вел себе показав і жодного разу на нього навіть не лаявся :)

MPOW Charging Case

Призначення та характеристики

Чохол-зарядка для невеличких пристроїв (переважно бездротових навушників) з micro USB. Звісно що можна розміщувати в чохлі і інші пристрої, особливо якщо є перехідники для різних типів роз’ємів.

Ключові характеристики:

  • Ціна – повна ціна складає до $30, іноді можна по акції купити за $16. У мене власне таких два і обидва куплені зі знижкою.
  • Місткість батареї – 800 mAh. Цього вистачить на кілька повних зарядок більшості безпровідних спортивних навушників. Швидкої зарядки звісно нема.
  • Повний час зарядки – 2-3 години. Зарядка відбувається через micro USB роз’єм ззовні. Там же поруч є індикатор рівня заряду де червоний означає низький заряд, а синій – більше половини.
  • Розміри: зовнішні – 15.3 х 11.4 х 2.2 см, внутрішні – 11.4 х 11.4 х 2.2 см. Тобто майже 4 см висоти займає внутрішня батарея.
  • Вага – 102 грами.
  • Кабель зарядки закріплено в батареї і його ледь вистачає по довжині щоб він виглядав з чохла. Тобто розраховано на те що пристрої що їх заряджають завжди будуть в чохлі.
  • На сайті виробника – не знайшов. Як не дивно купити у виробника цей чохол на пряму не можна, лише через інтернет-магазини.

Враження від використання

Я в такому чохлі тримаю JayBird BlueBuds X Sport і вони добре вкладаються в нього. Олена ж використовує свій чохол для Sony Waterproof Walkman і вони вже трохи завеликі – видуваються бугри і доводиться знімати насадки для вух щоб не загубити їх коли витягаєш чи дістаєш навушники.

Головне покращення яке б мені хотілося б бачити це зміни розміру. Не зрозуміло для чого чохол такий плаский і широкий. Як на мене його б треба було б зробити вужчим, коротшим, але ширшим. Тобі було б ідеально взагалі.

Ще можна було б помріяти про те щоб чохол був водозахисним, але призначено його для того щоб носити в сумці в спортзал з собою.

Також варто відзначити що чохол не є жорстким, а скоріше напів-жорстким. Тобто від падінь, подряпин чи бризок він захистить краще ніж сумочка з м’якої матерії, але сідати на нього не можна.

Я задоволений і вже пару років користуюся без будь-яких нарікань.

Оцінки:

Як правильно чистити авокадо

Перед тим як розказувати як його чистити варто сказати для чого те авокадо їсти взагалі.

Авокаду насичене великою кількість корисних речовин у великій концентрації: вітаміни, мінерали, а головне – корисні жири що важливі для людських організмів.

Як їх вживати в їжу? Ну, скажімо, авокадо можна додати в салат замість олії (тобто олію не використовувати взагалі) що зробить і салат масткішим і прибере не надто корисну олію (соняшникову особливо) з салату. Також з авокадо роблять таку штуку як гвакамолє – раджу пошукати рецепт і спробувати.

Авокадо порізане добре йде на бутерброди замість масла і сиру і знову ж таки набагато краще за них.

Як вибрати авокадо і як знати коли його їсти? Шкірка плода має бути темно-зеленою, але не настільки темно щоб бути коричневою, але і не має бути зеленою. От саме коли зелений темнішає – щонайкращий час їсти авокадо. Якщо пробувати пальцями то воно не має бути тверде, але і не настільки м’яке щоб без зусиль продавлювалося. Коли відчуваєте що воно трохи піддається під натиском пальцями, але щоб розчавити треба буде прикласти значно більше зусилля – це найкращий стан для вживання.

Коли їсти авокадо воно має бути консистенції як масло – у правильному стані його майже не треба жувати і точно не треба відкушувати.

Авокадо можна звісно просто розрізати ножем, але існує спеціалізований ніж як показано нижче.


Звісно можна порізати і звичайним ножем, але пластиковий ніж (навіть одноразовий) працює краще – він не рве шкірку і практично не вимазується.

Далі за допомогою металевих крилець виймаємо кістку – просто “одягаємо” крильця звеху на кістку, повертаємо і вона випадає сама. Ножем чи ложкою це зробити значно важче і до того ж буде усе перемазане. А так взагалі без зусиль.

Ну і тепер треба нарізати м’якіть смужками чи кубіками, вивернути шкурку і їсти.

Я особисто крім як в гвакамолє не надто люблю авокадо в салатах чи на бутербродах і їм його іноді просто так лише присипавши сіллю та чорним перцем. Воно до того ж дуже поживне і на довго лишає відчуття насиченості.

Смачного!

Asics Tiger, Лассе Вірен та Кіхаширо Онітсука

Кіхаширо Онітсука (Kihaсhiro Onitsuka)

Під час війни Онітсука був в імперських військах і піздніше казав що знову пішов би воювати за Японію бо “це те що ти маєш робити – битися за свою країну”. Туберкульоз врятував його від передової, але натомість він опинився у кінному загоні де була така жорстка дисципліна що солдат примушували в прямому сенсі вилизувати своїх коней язиком якщо помічали на тих хоч якийсь бруд.

Взагалі то його ім’я було Кіхаширо Сакагучі. Але коли його друг загинув у війні в Бурмі Кіхаширо змінив своє ім’я щоб обманути комісію яка не брала його в армію через туберкульоз і погане здоров’я.

Після війни він зайнявся криміналом – продавав на чорному ринку алкоголь американським солдатам, але швидко зненавидів те що робив. В той час один з його друзів розповів йому про Олімпійський рух П’єра де Кубертена і Кіхаширо захопився ідеєю того що найкращі і найсильніші люди планети змагаються за чесними правилами що визначити найкращого. Саме чесна гра, дотримання правил і боротьба привабили його так що він кинув свій підпільний бізнес.

У 1947-му році 30-річний офіцер виношував ідею як зробити Японію сильнішою у спорті щоб допомогти швидшому відновленню духу та економіки після програної Другої Світової. І якось в ресторані він побачив як готують восьминога і тут же у нього з’явилося бачення того як має виглядати підошва кросівок. До речі подібним же натхненням керувався засновиник Nike якому прийшла ідея підошви кросівок коли він випікав вафлі і дивився на їх форму.

Кіхаширо ночував на вокзалі (бо не мав грошей на житло), працював над кросівками і щоденно переслідував тренерів місцевих баскетбольних команд зі своїм винаходом. Аж поки одни з них не погодився спробувати нове взуття і команда його на щастя виграла чемпіонат серед шкіл. Незвичне взуття привернуло увагу до Онітсуки.

З першими прибутками Онітсука обладнав собі офіс в якому стояло його ліжко – він так багато працював що і спав у своєму офісі і таки чином не мав житла. І так само жорстко він ставився до працівників. Чоловіки працюючи над проектами не мали право лишати офіс по кілька місяців, жодних вихідних чи відпусток з будь-яких причин. День в офісі починався о 5:30 де працівники чистили туалети та прибирали приміщення, а о 7-й починалася робота над кросівками. Робочий день закінчувався о 7-й вечора, а з 8-ї до 11-ї працівники вчилися тут же на місці.

Через кілька років він звернув увагу на марафонський біг який був (і є досі) дуже популярним в Японії як дисципліна яка вимагає концентрації, самопожертви і стійкого перенесення страждань. В той час вважалося що скривавлені від натертостей ноги після марафону це нормальна річ. А Онітсука подумав що є нагода зробити ще один прорив. Поговоривши з лікарями які теж казали що натертості не минучі він дізнався що натертості по суті є опіками, принаймі така ж реакція на них. Після цього Кіхаширо почав працювати над проблемою у своїй манері – буквально день і ніч.

Якось у таксі яке різко зупинилося Онітсука відчув як машина заїхала у глибоку калюжу. Це був ще один момент натхнення – біговим кросівкам потрібна подушка що буде захищати ноги бігунів! Швидко з’ясувавши що вода занадто важка і її складно утримати в підошві він змінив дизайн з води на повітря.

Оскльки сам він не був бігуном Кіхаширо почав вивчати професійних бігунів, а саме як вони ставлять ногу. З цього він вивів де мають бути вентиляційні отвори для нагнітання та виходу повітря з кросівка. Так з’явилися Tiger Marathon Tabi з відділеним велики пальцем як у традиційному японському взутті – при відштовхування повітря “закачувалося” у кросівок, а при приземлені – видувалося. Так було вирішено проблему перегріву яка і спричиняла більшість натертостей.

І вже 1951-го Шигекі Танака у цих кросівках виграв Бостонський марафон. 1963-го та 1967-го року в цих же кросівках було встановлено перші світові рекорди і людина вперше пробігла дистанцію швидше за 2:20 та 2:10 відповідно.

На Олімпійських Іграх 1976-го у Монреалі Asics були все ще найпопулярнішим біговим брендом у якому змагалися 60% атлетів світового рівня, але новачки як Nike почали швидко скорочувати розрив. На цих Іграх Лассе Вірен (історію цього неймовірного атлета читайте тут – Лассе Вірен), який вже виграв золото на 5 і 10 км на Олімпіаді 1972-го року у Мюнхені, вирішив бігти у Asics замість Adidas які він використовував до цього.

Вірен зв’язвася з компанією і попросив їх зменшити якщо можна вагу кросівок. Онітсука, якому на той момент було 58 років прийняв замовлення. В кімнаті готелю де він жив Кіхаширо зібрав інженерів компанії і вони почали працювати… У підсумку було зрізано 2 мм підошви і змінено форму п’яти.

Наступного ранку Вірен виграв золоту медаль на 10 км з результатом 27:40.36. Після перемоги Лассе зняв кросівки і підняв їх над головою і так пробіг коло пошани. Міжнародний Олімпійський Комітет угледів в цьому рекламу бренда і дискваліфував спортсмена. Але помі рішення відмінили і через кілька днів Вірен виграв ще одне золото на 5 км. Причому рішення відмінили через те що було доведено що Вірен, як це не смішно, натер ногу і тому наче і зняв кросівки :)

Цього ж року стався перший біговий бум коли великі маси народу почали займатися бігом для здоров’я і задоволення. І Asics був найпопулярнішим брендом бігових кросівок в той час.

Як не дивно перемоги вірена Онітсука не використав для просування та популярізації бренду – для нього видатні атлети були самі по собі, а якісний продукт окремо. Тобто він не вважав за прийнятне рекламувати свою компанію за допомогою знаменитостей.

У 1977-му році Онітсука приєднам до своєї компанії яка тоді називалася Tiger ще два невеличкі бренди що виробляли одяг і назвав нову компанію Asics як скорочення від латинської фрази Anima Sana In Corpore Same – в здоровому тілі здоровий дух. Компанію було націлено на виготовлення високоякісних спортивних продуктів за якими б покупці приходили би в магазини знову і знову. І треба сказати що кілька років тому рада директорів змінила напрямок і тепер компанія намагається охопити і підлітків пропонуючи модний одяг у спортивному стилі.

У 80-х роках у компанії сталися послаблення робочого режиму, з’явилися виходні дні.

Кіхаширо Онітсука помер 2007-го у віці 89 років.

[english] get one’s ass handed to

Фраза використовується у формі як get так і have: he had his ass handed to him.

Дословно перекладається як “отримати в руки власну дупу”.

Означає ця фраза дві схожі речі і використовується у таких ситуаціях:

  • В іграх коли когось швидко і жорстоко перемогли.
  • Коли когось зловили на помилці і вказали на неї одночасно принизивши та поглузувавши з цієї особи.

Фраза походить зі старого виразу у якому замість дупи була голова – get one’s head handed to. І сенс її полягав в тому що хтось програв у битві чи суперечці, йому відтяли голову і (умовно) вручили в руки. Десь у 60-х роках 20-го сторіччя замість голови у виразі з’явилася дупа щоб підкреслити насмішку і глузування і прибрати вже недоречну загрозу життю.

Вираз можна почути чи використати навіть у роботі. Коли хтось робить якусь недоречну єрунду, або говорить про результати яких насправді немає можна питання вивести цю особу на те щоб показати що роботу не зроблено насправді і усі виправдання вигадані. І тоді ті хто присутні при цьому можуть сказати що та людина got his ass handed to him.

Вираз у словниках: